ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Королівство Руське. Монгольська навала

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1. Іскоростень 

Б. придушення повстання деревлян (Місто було столицею деревлян, які повстали після вбивства князя Ігоря і були придушені княгинею Ольгою в 946 р.)

2. Любеч

Д. проведення з'їзду руських князів (Любецький з'їзд князів відбувся у 1097 р., де було затверджено принцип "Кожен хай держить отчину свою".)

3. Київ

В. будівництво Софійського собору (Софійський собор був збудований князем Ярославом Мудрим у Києві в 1037 р. на честь перемоги над печенігами.)

4. Корсунь (Херсонес)

А. хрещення князя Володимира Великого (Князь Володимир прийняв хрещення в 988 р. у візантійському місті Корсунь (нині Херсонес, що розташований у межах сучасного Севастополя), після чого почав хрещення Русі.)

Правильна відповідь: 1 Б, 2 Д, 3 В, 4 А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Данило Романович здійснював правління Галицько-Волинською державою протягом 1238–1264 років.

• 1238 рік: Данило Романович остаточно відновив єдність Галицько-Волинської держави, розгромивши в битві під Дорогочином німецьких рицарів і утвердивши свою владу в Галичі. Цей рік вважається початком його одноосібного та стабільного правління об'єднаною державою.

• 1264 рік: Рік смерті Данила Романовича.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Фраза «Що мені вінець, коли татари лютують!» (або схожі варіації) відображає позицію Данила Романовича (Галицького) під час його переговорів із посланцями Папи Римського Інокентія IV у середині XIII століття.

Папа Римський пропонував Данилу корону короля Русі, сподіваючись на його перехід у католицтво та організацію хрестового походу європейських держав проти монголо-татар.

Данило довго вагався, оскільки головною його метою була реальна військова допомога проти Золотої Орди, а не лише сам титул. Його відповідь підкреслювала, що в умовах постійної татарської загрози та боротьби за існування держави, папський вінець (якщо він не супроводжується військовою підтримкою) є лише символом, що не має практичної цінності.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

В уривку йдеться про союзників галицько-волинського князя – монголів.

Після монгольської навали 1240–1241 років, Галицько-Волинська держава потрапила у васальну залежність від Золотої Орди. Князі, включаючи Лева Даниловича, були змушені звертатися до ханів (як-от Ногай) по військову допомогу для вирішення своїх зовнішньополітичних завдань, зокрема у війнах проти Польщі ("Ляхів") та Угорщини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Рисами, притаманними розвитку Київського князівства в другій половині ХІІ – на початку ХІІІ ст., були:

2. Політична нестабільність. За сто (приблизно) років змінилося 47 князів;

3. Центр релігійного життя Русі. У Києві розташовано найбільші релігійні святині – собори, церкви, монастирі;

4. Один із найрозвиненіших і густонаселених регіонів Русі. Окрім Києва, у якому проживало близько 50 тис. чоловік (на той час одне з трьох найбільших міст Європи), у князівстві нараховували близько 70 міст і містечок із населенням 1–4 тис. осіб).

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМА: Київська держава.

Правильна послідовність подій:

Б. Утвердження в Києві князівської династії Рюриковичів (882 рік): Князь Олег захопив Київ, убив Аскольда і Діра та оголосив Київ столицею, об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян. 

Г. Запровадження християнства як державної релігії (988 рік): Князь Володимир Великий здійснив релігійну реформу, що мала вирішальне значення для інтеграції Русі у європейську цивілізацію та зміцнення князівської влади.

В. Створення першого писаного збірника норм руського права (Початок ХІ ст., бл. 1016 р.): Ярослав Мудрий уклав першу частину кодексу "Руська Правда" ("Правда Ярослава"), що стало основою для формування єдиної правової системи держави.

А. Ухвалення принципу престолонаслідування: «кожен хай держить отчину свою» (1097 рік): Рішення, ухвалене на Любецькому з'їзді князів, яке формально закріпило принцип феодальної роздробленості й переходу до вотчинного володіння землями.

Правильна відповідь: БГВА.

ТЕМА: Київська держава.

Одна з причин домовленості, досягнутої між онуками Ярослава Мудрого на Любецькому з'їзді, була часті напади половців.

Фраза «Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю…» є ключовою частиною рішення, ухваленого на Любецькому з'їзді князів у 1097 році.

Хоча князівські міжусобиці були основною причиною скликання з'їзду, зовнішньою загрозою, яка зробила єднання життєво необхідним, були половці.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Облогу, описану в уривку, монголи вели проти Києва.

Уривок описує облогу та захоплення Києва монгольськими військами хана Батия у 1240 році.

Словосполучення в джерелі – «Лядські ворота», «воєвода Дмитро був поранений» – однозначно вказують на оборону Києва від монголів. Саме через Лядські ворота монголи увірвалися в місто.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Утворення в 1199 р. Галицько-Волинської держави відбулося в результаті міжусобної боротьби руських князів.

У ХІІ ст. Русь остаточно розпалася на окремі землі-князівства. Процес дроблення супроводжувала запекла міжусобна боротьба. На початок ХІІІ ст. було близько 50 князівств.

Хоча Галицько-Волинська держава і виникла як сильна єдина держава, її безпосередньою причиною стало завершення тривалої боротьби за Галицький стіл.

Одним із таких центрів об’єднання стало Волинське князівство на чолі з князем Романом Мстиславичем. Саме він 1199 р. в напруженій боротьбі оволодів Галичем і об’єднав два князівства. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Напередодні монгольської навали (1239 р.) під безпосередньою владою князя Данила Романовича перебували землі:

1. Київського князівства

5. Волинського князівства

6. Галицького князівства

До 1238 року Данило Романович, син засновника Галицько-Волинської держави Романа Мстиславовича, остаточно відновив і зміцнив свою владу над усіма трьома князівствами.

Правильна відповідь – 1, 5, 6.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

В уривку йдеться про князя Юрія ІІ Болеслава.

Уривок описує правителя, який «був князем і дідичем королівства Русі» і «став розмножати число латинників і їх віру, ...принаджував з різних країв католицьких священиків».

Юрій II Болеслав (правив у 1325–1340 рр.) був останнім князем Галицько-Волинської держави з династії Романовичів (по материнській лінії). Він був католиком за походженням, що згодом спричинило релігійний конфлікт з боярами Галицької землі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Правильна послідовність подій:

Г. «Закон земляний» Володимира Великого (Кінець X ст. – початок XI ст.): Цей кодекс, часто згадуваний у літописах як усний або невеликий збірник, регулював відносини в церковній сфері.

А. «Найдавніша Правда» Ярослава Мудрого (Близько 1016 р.): Це найперша, найкоротша і найстаріша частина збірки, відомої як «Руська Правда».

В. «Правда Ярославичів» (Близько 1054–1070-х рр.): Ця частина була прийнята синами Ярослава Мудрого (Ізяславом, Святославом і Всеволодом) і доповнила попередню редакцію, зокрема, скасувавши кровну помсту та деталізувавши покарання.

Б. «Устав» Володимира Мономаха (Близько 1113 р.): Був прийнятий у Києві після повстання 1113 р. і став найбільшим доповненням до «Руської Правди». Він містив статті про лихварство, захист прав купців і регулював соціальні відносини.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМА: Київська держава.

Роман Мстиславович (1199–1205) об'єднав Галичину і Волинь та поширив вплив на Київ.

Темним кольором позначено територію Галицько-Волинської держави, утвореної 1199 року в результаті приєднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицького князівства.

Менш насиченим сірим кольором позначено Київське й Переяславське князівства, на які князь Роман Мстиславич поширив свою владу в 1202–1203 роках.

Тобто на картосхемі позначено Галицько-Волинську державу і залежні від неї князівства за правління Романа Мстиславовича.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Сходження князя Володимира Мономаха на великокнязівський стіл відбулося за запрошенням міського віча під час повстання киян у 1113 році.

• Після смерті київського князя Святополка Ізяславича в Києві спалахнуло повстання проти його адміністрації та лихварів.

• Налякані бояри і знать звернулися до Володимира Мономаха, який княжив у Переяславі, з проханням зайняти київський стіл, щоб припинити заворушення.

• Таким чином, його вокняжіння відбулося не за традиційним "черговим" правом, а за згодою та запрошенням київської громади (віча).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Правління Ярославичів (синів Ярослава Мудрого: Ізяслав, Святослав, Всеволод, які правили колективно після 1054 року) — це етап розвитку Київської Русі, на якому відбувається зміна централізованої монархії федеративною, коли державою колективно правила група найвпливовіших князів.

Після смерті Ярослава Мудрого його сини спільно управляли державою, намагаючись зберегти її єдність. Вони уклали між собою угоду, колективно видали нові статті до "Руської правди" та спільно протидіяли половецькій загрозі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Відповідність між подіями та їхніми наслідками:

1 Розгром князем Святославом Хозарського каганату. В Відкриття шляху на Русь кочовим ордам Сходу.

2 Запровадження християнства як державної релігії Київської Русі. Г Вихід Русі на міжнародну арену, початок її дипломатичної діяльності.

3 Похід на Русь орд хана Батия. А Руйнування міст, занепад ремесла і торгівлі на Русі.

4 Об’єднання князем Романом Мстиславовичем Галицького та Волинського князівств в єдину державу. Б Формування нового центру політичного та економічного життя слов’ян.

Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Відповідність битв із супротивниками руських дружин:

1 - В. Битва під Ітілем (близько 965 р.) - хозари. Пояснення: Ця битва є частиною походу київського князя Святослава Ігоровича проти Хозарського каганату, що призвело до його розгрому.

2 - Д. Битва під Києвом (1036 р.) - печеніги. Пояснення: Це була вирішальна битва, в якій князь Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів під стінами Києва.

3 - Г. Битва біля річки Альта (1068 р.) - половці. Пояснення: У цій битві об'єднані сили руських князів (Ізяслава, Святослава та Всеволода Ярославичів) зазнали поразки від половців, що призвело до повстання в Києві.

4 - Б. Битва біля річки Калка (1223 р.) - монголи. Пояснення: Це була перша велика битва руських князів (разом із половцями) проти монгольських військ, яка закінчилася трагічною поразкою.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

У 1245 році відбулася битва біля міста Ярослава.

У ній князь Данило Романович (Галицький) здобув вирішальну перемогу над об'єднаними польсько-угорськими силами та галицькими боярами-опозиціонерами. Ця перемога остаточно утвердила його владу в Галицько-Волинському князівстві.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Картосхема відображає похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. Це маршрут, описаний у пам'ятці "Слово о полку Ігоревім".

Маршрут пролягає з Новгород-Сіверського, через Путивль і Курськ, до річки Сіверський Донець, де відбулася битва.

Уривок («І коли приблизився Ігор до полків своїх, то поїхали [половці] навпоперек, і тут схопили його...») описує обставини полонy князя Ігоря після його поразки від половців, що є кульмінацією подій 1185 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Відповідність між датами та подіями, описаними в уривках джерел:

1 - 1223 р. Уривок В описує битву на річці Калка (1223 р.), де руські та половецькі війська вперше зіткнулися з монголами (татарами). Згадується поранення князя Данила (Мстиславича).

2 - 1238 р. Уривок А описує захоплення (звільнення) Галича князем Данилом Романовичем та утвердження його влади в Галичині. Це сталося у 1238 році після смерті останнього галицького боярина та перемоги Данила над німецькими хрестоносцями під Дорогочином.

3 - 1245 р. Уривок Г описує битву під Ярославом (1245 р.), де князь Данило остаточно розгромив об'єднані сили угорців (під проводом Ростислава Михайловича) та польських феодалів. Ця перемога завершила його боротьбу за спадщину батька.

4 - 1253 р. Уривок Б описує коронацію Данила Романовича королівським вінцем від Папи Римського. Коронація відбулася в Дорогочині у 1253 році.

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Родове боярство наважилося оголосити князем одного зі своїх представників у - Галицькому князівстві.

Останнього правителя Галицько-Волинської держави Юрія ІІ Болеслава Тройденовича отруєно боярами  1340 року. Галицька земля була боярською республікою до 1349 року, коли помститися за смерть похресника вирішив король Польщі Казимир ІІІ Великий, що вилилось у пограбування Львова.

Правильна відповідь – А.

1-Г. Похід Аскольда на Константинополь (860 р.) призвів до укладення першого відомого договору Русі з Візантією, що ознаменувало вихід Русі на міжнародну арену та започаткувало її дипломатичну історію.

2-В. Розгром Хозарського каганату (965 р.) Святославом усунув могутній буфер між Руссю та східними кочовиками. Це відкрило шлях на Русь новим, більш небезпечним кочовим ордам, зокрема печенігам, а пізніше половцям.

3-Б. Об’єднання Галицького і Волинського князівств (1199 р.) Романом Мстиславовичем створило Галицько-Волинське князівство – наймогутнішу державу Південно-Західної Русі, яке стало новим потужним центром політичного та економічного життя після занепаду Києва.

4-А. Похід Батия (1237–1241 рр.) розпочав монгольську навалу, що мала катастрофічні наслідки: руйнування більшості міст, масові вбивства, захоплення в полон майстрів і, як наслідок, занепад ремесел і торгівлі.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У 1238 році князь Данило Романович (разом із братом Васильком) здійснив похід на місто Дорогочин, яке належало німецьким рицарям Тевтонського ордену.

Ця перемога під Дорогочином (1238 р.) зупинила просування хрестоносців на Волинь і стала ключовим етапом у відновленні цілісності Галицько-Волинського князівства, після чого Данило того ж року остаточно утвердився в Галичі.

Відповідь – А.

Хронологія подій:

Б (1238 р.): Розгром хрестоносців під Дорогочином і вигнання їх із міста. Це був перший важливий військовий успіх, що остаточно закріпив за Данилом Волинську та Галичинську землі, відновивши цілісність батьківської держави.

А (1240 р., весна-осінь): Захоплення Києва (після від'їзду з нього Ростислава) і призначення тисяцького Дмитра намісником для захисту міста від татар. Цей захід безпосередньо передував монгольській навалі на Київ.

В (1245-1246 рр.): Поїздка Данила до хана Батия в Золоту Орду. Ця вимушена політична дія була наслідком монгольської навали (1240-1241 рр.) і необхідністю підтвердити свій ярлик на князювання.

Г (1253 р.): Коронація Данила королівським вінцем від Папи Римського. Цей дипломатичний крок був частиною його антиординської політики та спробою залучити європейську допомогу.

Відповіді: БАВГ.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Галицьку митрополію православної церкви утворено за ініціативи галицько-волинського князя - Юрія І Львовича.

Він домігся її створення у 1303 році від Константинопольського патріархату, щоб захистити незалежність своєї держави від впливу митрополита, який на той час осів у Володимиро-Суздальському князівстві (пізніше Москва).

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У битві, описаній в уривку, перемогли монголи.

Уривок описує події, що відбувалися під час Битви на річці Калці 31 травня 1223 року, де об'єднане русько-половецьке військо зійшлося в першій великій сутичці з монгольськими загонами (корпусом Джебе і Субедея).

Внаслідок відсутності єдності та спільних дій, а також військової майстерності монголів, русько-половецьке військо зазнало нищівної поразки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Пояснення:

В. Роман Мстиславич об'єднав Галицьке та Волинське князівства у 1199 році. Його правління було першим етапом історії об'єднаної держави.

А. Після періоду міжусобиць (1205–1238 рр.), його син Данило Галицький відновив і зміцнив єдність держави, ставши королем у 1253 році.

Б. Після сина Данила (Лев I) правив його онук Юрій I Львович, який прийняв титул короля Русі.

Г. Після короткого правління синів Юрія I, останнім правителем, який згадується в переліку, був Юрій II Болеслав (з польської династії П'ястів), який помер у 1340 році, що стало початком боротьби за спадщину Галицько-Волинської держави.

Відповідь: ВАБГ.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Утворення в 1199 р. Галицько-Волинської держави стало результатом міжусобної боротьби руських князів.

Утворення Галицько-Волинської держави у 1199 році відбулося завдяки енергійній та рішучій політиці волинського князя Романа Мстиславича, який, скориставшись загасанням династії у Галичі та постійною міжусобною боротьбою серед інших претендентів і боярської опозиції, зумів захопити галицький престол та об'єднати два князівства.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

1-Д. Данило Романович (Галицький): Найвідоміший його військовий успіх, що стосується західних ворогів, – перемога над Добжинським орденом хрестоносців під Дорогочином у 1238 році.

2-А. Лев Данилович: Значно розширив територію держави. Історичні джерела вказують на приєднання ним Люблінської землі (1292 р.) та тимчасовий контроль над Закарпаттям (Мукачівське князівство).

3-Г. Юрій I Львович: Для збереження самостійності держави і послаблення впливу Москви домігся від Константинополя заснування окремої Галицької митрополії у 1303 році.

4-Б. Юрій II Болеслав: Був католиком (за походженням мазовецький князь) і намагався проводити реформи за західним зразком, надаючи при цьому великі права католицькому духовенству й іноземним купцям, що сприяло посиленню католицтва.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Правильна відповідь: тимчасова втрата державної єдності земель.

Загибель князя Романа Мстиславовича (засновника Галицько-Волинської держави) у 1205 році під Завихостом стала каталізатором тривалої міжусобиці та боротьби за владу.

Відповідь – Г.

Спільним у правлінні князів Романа Мстиславовича та Данила Романовича було приборкання боярської опозиції.

Боротьба з могутнім і свавільним галицьким боярством була наріжним каменем політики обох князів для зміцнення централізованої князівської влади та збереження єдності Галицько-Волинської держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

На картосхемі відображено основні напрямки завойовницьких походів монголів.

Картосхема, що демонструє масштабне вторгнення зі сходу, яке охоплює значну територію Русі (зокрема, Київ, Чернігів, Переяслав, Галицько-Волинські землі) з подальшим виходом на Центральну Європу (Угорщина, Польща), однозначно ілюструє Західний похід монголів (відомий як Батиєва навала) у 1237–1242 роках.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

З діяльністю князя Лева Даниловича (1264–1301) пов'язані наступні факти:

2. Перенесення столиці до Львова: Лев Данилович, засновник якого – його батько Данило Галицький – назвав місто на його честь, зробив Львів (замість Холма) своєю столицею.

4. Визнання зверхності Золотої Орди.

7.Територіальні надбання: Лев Данилович проводив активну зовнішню політику і приєднав до складу князівства Люблінську землю (1292 р.) та тимчасово контролював частину Закарпаття (Мукачівське князівство).

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Твердження, що характеризують Романа Мстиславовича

2. Проводив активну зовнішню політику: Роман Мстиславович здійснював успішні походи проти половців (1197–1204), воював із поляками та угорцями, підтримував зв'язки з Візантією та Священною Римською імперією. Його політика була однією з найактивніших у тогочасній Європі.

4. Об’єднав галицькі та волинські землі в єдину державу (1199 р.): Це його головна історична заслуга — він, як волинський князь, захопив Галич після припинення там місцевої династії, подолав опір бояр і створив єдине Галицько-Волинське князівство.

6. Був фактичним володарем Київського та Переяславського князівств: У 1203 році Роман захопив Київ, прогнав Рюрика Ростиславича і посадив там свого намісника (титулувався «Великим князем Київським»). Таким чином, він тимчасово об'єднав під своєю зверхністю майже всю Південно-Західну Русь, за що літописець назвав його «самодержцем усієї Русі»

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Послідовність подій, пов’язаних з монгольською навалою на руські князівства:

Облога та розорення Києва військом хана Батия відбулась у 1240 р.

Битва русько-половецьких військ з монголами на р. Калка – у 1223 р.

Розорення монголами Переяслава та Чернігова сталася у 1239 р.

Галицько-Волинську державу монголи спустошили у 1240–1241 рр.

Відповідь: БВАГ.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Наведений уривок містить кілька ключових фактів, які однозначно вказують на Лева Даниловича (сина Данила Галицького, правив 1264–1301 рр.):

• «Переніс свою столицю у місто Львів, що сам будував ще за батька»: Львів був заснований Данилом Галицьким і названий на честь його сина Лева, який згодом зробив його своєю столицею.

• «Жив у злагоді з татарами, з ханами їх Ногаєм та Тулабугою ходив на Польщу... здобув для сина свого Юрія город Люблін»: Лев Данилович, на відміну від свого батька, який боровся з Ордою, часто виступав союзником монгольських ханів Ногая і Тулабуги у походах на сусідні землі, зокрема, на Польщу, де він здобув Люблінську землю (1292 р.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Терміни «ярлик» і «баскак» потрібно використовувати, характеризуючи наслідки походів на Русь монголів.

Ярлик – це грамота, надана монгольським ханам руським князям, яка давала їм право на княжіння і збір податків для монгольського хана.

Баскак – представник монгольського хана на підкореній території.

Обидва ці терміни є ключовими елементами монгольської системи панування (так званого монгольського іга), встановленої на руських землях у XIII–XV століттях після навали Батия (1237–1241 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Правильна послідовність:

Б. 1223 р. Уривок «Була рада всіх князів у місті Києві, і вирішили на раді так: “Краще нам зустріти їх на чужій землі, ніж на своїй”» описує раду князів у Києві та їхнє рішення зустріти ворога (монголо-татар) на чужій землі. Це пряме посилання на події перед битвою на річці Калці 1223 року, де руські князі вперше зіткнулися з монгольським військом.

А. 1239 р. Уривок «Того літа татари взяли Переяславль», «Того ж літа взяли татари Чернігів.»  описує захоплення і спалення Переяславля та Чернігова татарами. Ці події відбулися на початковому етапі великого походу Батия на Південно-Західну Русь, після зруйнування Північно-Східної Русі, а саме восени 1239 року.

Г. 1240 р. Уривок «Поставив Батий стінобитні гармати у міста біля Лядських воріт», «Коли [воєвода] Дмитро був поранений, татари ввійшли на стіни і займали їх» детально описує облогу і взяття Києва Батиєм, згадуючи Лядські ворота, стінобитні гармати та воєводу Дмитра. Облога і падіння Києва відбулися восени-грудні 1240 року.

В. 1246 р. Уривок «[князь] Михайло [чернігівський] відправився на уклін до Батия» розповідає про мученицьку смерть князя Михайла Чернігівського в Орді за відмову пройти між вогнями та поклонитися "ідолу" (поганським богам або символам влади). Це сталося у 1246 році під час візиту Михайла Всеволодовича до ставки хана Батия. Ця подія належить до періоду встановлення ярличної системи та залежності руських князівств від Золотої Орди.

Відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Уривок документа дає змогу визначити привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Ключові слова в джерелі – «народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава», «король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати» – чітко вказують на привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Йдеться про початок польсько-угорської боротьби за Галицько-Волинську спадщину після смерті Болеслава Юрія II у 1340 році.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Перемога війська Данила Галицького над об'єднаними силами його супротивників (бояр, угорців та поляків) у битві під Ярославом (1245 р.) мала наслідком зміцнення влади князя Галицько-Волинської держави.

Битва під Ярославом 1245 року стала вирішальною у боротьбі Данила Романовича за відновлення та зміцнення своєї влади у Галичі та на всіх землях Галицько-Волинського князівства.

Ця перемога поклала край тривалій і виснажливій боярській опозиції, яка постійно прагнула обмежити князівську владу або взагалі усунути його від правління.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва. Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). (11 ст.) Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). (1 пол. 12 ст.)

На фото зображено репродукції Вишгородської і Холмської ікон Богородиці. За стилем свого виконання вони є прикладом візантійської традиції іконописання.

Візантійська культура (культура Візантійської імперії, зі столицею в Константинополі) мала вирішальний вплив на формування мистецтва, архітектури та релігійного життя Київської Русі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Пріоритет у зовнішній політиці князя Данила Романовича Галицького в другій половині 1240-х - 1260-х рр. полягав у створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Створення міжнародної коаліції для боротьби з Ордою було стратегічною метою його зовнішньої політики цього періоду, хоча цей план і не був повністю реалізований через неготовність західноєвропейських правителів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду князів. Князювання Данила Романовича.

Послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел:

Б (1051 р.): Поставлення Іларіона першим русином-митрополитом. Це відбулося до смерті Ярослава Мудрого (1054 р.) і до появи половців як головної загрози.

В (1068 р.): Поразка Ярославичів (Ізяслава, Святослава, Всеволода) на річці Альта від половців. Це перша велика поразка від половців, що сталася невдовзі після смерті Ярослава.

А (1097 р.): Любецький з'їзд князів, на якому було проголошено принцип "кожен хай держить отчину свою" з метою припинення міжусобиць.

Г (1253 р.): Коронація Данила Галицького королівським вінцем у Дорогичині. Це найпізніша подія, що належить до періоду боротьби Галицько-Волинської держави із Золотою Ордою.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича.

Спільним у правлінні князів Галицько-Волинської держави Романа Мстиславича та Данила Романовича було приборкання боярської опозиції.

Обидва правителі Галицько-Волинської держави для зміцнення своєї влади першочерговим завданням уважали приборкання боярської опозиції. У першу чергу галицьке боярство противилося зміцненню княжої влади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Союзниками руських князів у битві на річці Калка (1223 р.) були половці.

Битва на річці Калка відбулася у 1223 році між об'єднаними силами руських князів і половців (кипчаків) та військом монгольських воєначальників Субедея і Джебе.

Руські князі та половці виступили спільним фронтом, але зазнали нищівної поразки від монголів.

Відповідь – Б.

Великі та успішні походи, організовані Володимиром Мономахом спільно з іншими руськими князями у 1103, 1111 та 1116 роках, були спрямовані проти половців.

Половці були головною загрозою для південних кордонів Русі в другій половині XI – на початку XII століття. Ці походи значно послабили половецьку загрозу на деякий час.

Відповідь – В.

1-В. Створення «погостів»: Княгиня Ольга після повстання деревлян (945 р.), під час якого було вбито її чоловіка Ігоря, провела податкову реформу. Вона встановила «погости» — місця збору данини та осередки князівської влади, а також визначила «уроки» (розмір данини) та «становища» (місця зупинок князя).

2-Д. Запровадження християнства: Князь Володимир Великий (988 р.) запровадив християнство як державну релігію Київської Русі.

3-Г. Укладення першої писаної збірки законів: За часів Ярослава Мудрого було укладено перший відомий збірник норм давньоруського права — «Правда Ярослава» (найдавніша частина «Руської Правди»).

4-Б. Організація з’їзду князів у Любечі: Володимир Мономах був головним ініціатором та організатором Любецького з'їзду князів у 1097 р., де було проголошено принцип "кожен хай держить отчину свою" з метою припинення міжусобиць.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–Б.

1-Б. Хрещення Володимира («...охрестили Володимира...»): Хрещення князя Володимира Великого і Київської Русі відбулося у 988 році, що відноситься до X століття.

2-В. Будівництво Золотих воріт і Софії Київської («Заложив він... ворота Золоті, ...також церкву святої Софії...»): Ці споруди були закладені князем Ярославом Мудрим близько 1037 року, що відноситься до XI століття.

3-А. Похід Аскольда і Діра на Візантію («Рушив Аскольд і Дір на Греків...»): У літописах цей похід датується 860 роком, що відноситься до IX століття.

4-Д. Взяття Києва Батиєм («Прийшов Батий до Києва...»): Облога та взяття Києва військами Батия відбулося у 1240 році, що відноситься до XIII століття.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Влада князя Данила Романовича напередодні монгольської навали на Русь (1239 р.) поширювалася на землі таких князівств:

4 Волинського

5 Галицького

7 Київського

У 1239 р. Данило Галицький разом зі своїм братом Васильком завершив відновлення спадщини свого батька Романа Мстиславича, який на початку ХІІІ ст. поширював владу на Волинське, Галицьке та Київське князівства. Також фактично він контролював і Переяславське князівство.

Відповідь: 4 5 7.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Пріоритет у зовнішній політиці князя Данила Романовича Галицького в другій половині 1240-х - 1260-х рр. полягав у створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Після Батиєвої навали 1240 року і вимушеного визнання залежності від Орди у 1246 році, головною стратегічною метою Данила стало звільнення від монгольського панування.

• З цією метою він активно шукав союзників у Західній та Центральній Європі, налагоджуючи відносини з Польщею, Угорщиною та Папою Римським.

• Прийняття ним королівського титулу у 1253 році було частиною цього плану, оскільки Данило сподівався на обіцяну Папою допомогу у Хрестовому поході проти монголів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел:

1-Г (1068 р.): Поразка Ярославичів на річці Альта від половців. Це перша велика зіткнення з половцями після смерті Ярослава Мудрого.

​2-В (1097 р.): Любецький з'їзд князів (за ініціативи Володимира Мономаха), скликаний для припинення міжусобиць. Відбувся після тривалого періоду боротьби з половцями та внутрішньої боротьби.

3-Б (1223 р.): Половці просять допомоги у руських князів перед спільною битвою проти монголів на річці Калка. Це був перший великий контакт руських князів з монголами.

4-А (1240 р.): Монгольська навала (війська Батия) на чолі з Данилом, взяття Києва та наступ на Галицько-Волинське князівство. Це найпізніша подія.

Відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Б; 4 – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток культури Київської Русі.

У «Слові о полку Ігоревім» ідеться про один із походів руських князів на половців.

«Слово о полку Ігоревім» — це визначна пам'ятка давньоруської літератури, яка описує невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. Основна ідея твору — заклик до руських князів припинити міжусобиці та об'єднатися для спільної боротьби проти кочової загрози (половців).

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Утворення князем Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави відбулося наприкінці ХІІ ст.

Князь Роман Мстиславович об'єднав Галицьке та Волинське князівства в єдину державу у 1199 році. Оскільки 1199 рік належить до періоду з 1101 по 1200 рік, ця подія відбулася наприкінці XII століття.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

1-Б. «Охрестився ж він у церкві Святої Софії... у городі Корсуні. По хрещенні ж привів Володимир цесарицю на обручення. Коли ж охрестили його... передали йому віру християнську...» - Х ст. (Хрещення Володимира Великого відбулося у 988 році).

2-А. «Аскольд же і Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого». - І тут винесли Ігоря. «А се - син Рюриків»...» - ІХ ст. (Захоплення Києва Олегом, вбивство Аскольда і Діра, згідно з «Повістю минулих літ», відбулося у 882 році).

3-В. «І заложив князь город - великий Київ, а в города сього ворота є Золоті... Спорудив [церкву] Благовіщення. Після цього він звів монастир святого Георгія Побідоносця...» - ХІ ст. (Зведення Золотих воріт, Софійського собору та інших споруд у Києві пов'язане з правлінням Ярослава Мудрого, яке припадає на ХІ ст. (1019-1054 рр.)).

4-Д. «І взяли татари місто Київ, місяця грудня в 6 день: а Дмитра воєводу привели пораненого до Батия, і не велів Батий убивати його ради його мужності...» - ХІІІ ст. (Взяття Києва військами хана Батия відбулося у 1240 році).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція).

На фото зображено Вишгородську ікону Богородиці, якає однією з найдавніших і найважливіших святинь Київської Русі. Належить до візантійського мистецтва.

Ікону, ймовірно, було створено візантійським майстром у Константинополі у XII столітті. Вона була подарована київському князю Мстиславу Великому (або Юрію Долгорукому) і близько 1131 року розміщена у Вишгороді.

Ікона - це сакральне (священне) зображення в християнстві, особливо поширене у православній та греко-католицькій традиціях.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Роман Мстиславович.

На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та князівства, залежні від неї, за правління Романа Мстиславовича.

Роман Мстиславович (об'єднав Галичину і Волинь у 1199 р.) помер у 1205 р. Після його смерті настала довга епоха міжусобиць, яка тривала до 1238 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Напрямки походів монголів на південно-західні землі Русі.

Ця картосхема ілюструє події, пов'язані з першою великою зустріччю руських князів з монголо-татарами, а також їхніми союзниками, що призвела до битви на річці Калці.

Похід руських князів (чорні стрілки), які виступили з Київського, Галицько-Волинського, Чернігівського та інших князівств на південь, форсували Дніпро (біля острова Хортиця) і просувалися до Азовського моря. Зображує похід об'єднаного русько-половецького війська проти монгольського розвідувального корпусу, що завершився трагічною битвою на Калці 31 травня 1223 року.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Об’єднання князем Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств відбулося в 1199 р.

У 1199 році волинський князь Роман Мстиславич скористався припиненням династії Ростиславичів у Галичі (після смерті останнього галицького князя Володимира Ярославича) і приєднав Галицьку землю до своїх Волинських володінь. Це об’єднання стало початком Галицько-Волинського князівства (згодом — Королівства Руського).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Київське, Чернігівське, Переяславське князівства за доби роздробленості.

Відповідність між пронумерованими на карті теренами давньоруських удільних князівств у період політичної роздробленості та їхніми назвами:

• 1. Галицьке князівство (Б): Цей терен охоплює територію навколо міста Перемишль та на захід від Дністра і Прута, прилягаючи до Королівства Угорщини та Королівства Польщі (на карті позначене як "Королівство Польща" та "Королівство Угорщина").

• 2. Волинське князівство (В): Ця територія розташована на північ від Галицького князівства (1), включаючи міста Володимир та Пінськ, і межує із західною частиною Королівства Польщі ("Зах. Буг").

• 3. Київське князівство (А): Цей терен займає центральне положення, включаючи історичні центри Київ (позначений як Вишгород, що був поряд і є частиною регіону), Юр'їв та простягається вздовж середньої течії Дніпра, на північ від Дикого Поля ("П").

• 4. Чернігівське князівство (Г): Ця велика територія знаходиться на схід від Київського князівства (3), охоплюючи землі навколо Любеча, Новгорода-Сіверського, Смоленська та до Оки і Сейму, що відповідає історичному розміщенню Чернігівщини та Сіверщини.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Зовнішня політика Данила Романовича.

Головне завдання зовнішньої політики князя Данила Галицького в другій половині 40—60-х рр. XIII ст. полягало в створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Данило прагнув створити широку антимонгольську коаліцію (союз) європейських держав, які б підтримали його боротьбу проти Золотої Орди.

• Підтримував дипломатичні відносини з Папою Римським Інокентієм IV, який обіцяв допомогу (хоча й не надав її).

• Прийняв королівський титул (1253 р.) для підвищення свого міжнародного статусу та залучення союзників.

• Таким чином, основним вектором його зовнішньої політики було формування альянсу для протистояння Орді.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Характеристику політичної роздробленості Київської Русі наведено в уривку з історичного джерела.

Уривок: «Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: се моє, а се моє теж, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали...»

Цей фрагмент є цитатою зі «Слова о полку Ігоревім» і відображає основні риси періоду політичної роздробленості (XII–XIII ст.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Галицьку православну митрополію було створено за ініціативи князя Юрія І Львовича.

• Юрій І Львович (онук Данила Галицького) правив Галицько-Волинським князівством на початку XIV століття (1301–1308/1315 рр.).

• У 1303 році він добився від Константинопольського патріарха створення окремої митрополії в Галичі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Послідовність подій давньоруської історії XII—XIV ст.

• Г. Утворення Галицько-Волинського князівства (1199 р. — XII ст.) Князь Роман Мстиславович Волинський об'єднав Волинське та Галицьке князівства в єдину державу.

• А. Захоплення Києва монголами (1240 р. — XIII ст.) Війська хана Батия взяли і зруйнували Київ, що стало початком монгольського панування на руських землях.

• В. Коронація Данила Романовича (1253 р. — XIII ст.) Князь Данило Галицький прийняв королівський титул від Папи Римського Інокентія IV у Дорогичині.

• Б. Створення Галицької митрополії (1303 р. — XIV ст.) Син Данила Галицького, князь Юрій І Львович, добився від Константинопольського патріарха заснування окремої православної митрополії у Галичі, щоб протистояти впливу Москви та Золотої Орди.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМА: Київська держава.

Відповідність між подіями давньоруської історії та роками

• 1 → 988 р. (Б): Хрещення Русі князем Володимиром Великим.

• 2 → 1113 р. (В): Уважається датою завершення ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором першої (авторської) редакції «Повісті минулих літ».

• 3 → 1199 р. (Д): Князь Роман Мстиславович об'єднав Волинське та Галицьке князівства.

• 4 → 1187 р. (Г): Назва «Україна» вперше згадується в Київському літописі у зв'язку зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича.

Правильна відповідь – 1 Б 2 В 3 Д 4 Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У наведеній схемі пропущено ім'я Данило.

Схема відображає родовід Галицько-Волинських князів

Пропущений князь Данило є батьком Лева, Шварна і Мстислава, та братом Василька, що відповідає Данилу Романовичу Галицькому.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Найдавнішою датованою книжною пам'яткою Київської Русі є «Остромирове Євангеліє». 

«Остромирове Євангеліє» — це рукописний літургійний збірник, створений у 1056–1057 роках. Його назва походить від імені замовника — новгородського посадника Остромира, який був родичем князя Ярослава Мудрого. Точна дата його створення, зазначена в кінці рукопису, робить його найдавнішою точно датованою книгою Русі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

1199–1205 роки — це період в історії Галицько-Волинського князівства, для якого було характерним утворення та становлення єдиної держави, поширення влади князя на Київ і Київську землю.

1199 рік: Князь Роман Мстиславович Волинський, скориставшись ослабленням галицьких бояр і згасанням місцевої династії, об'єднав Волинське та Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу. Це є період утворення та становлення єдиної держави.

1203 рік: Роман Мстиславович захопив Київ, ставши великим князем. Літописець називає його «самодержцем усієї Русі». Це є період поширення влади князя на Київ і Київську землю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Папа Римський Інокентій IV обіцяв князеві Данилу Галицькому військову допомогу для організації хрестового походу проти Золотої Орди (монголів).

Ця обіцянка була дана як частина угоди, за якою Данило Романович погодився прийняти королівський титул (коронація відбулася у 1253 році). Метою Папи було створення військового союзу християнських держав Східної Європи проти монголів і розширення впливу католицької церкви. Однак, обіцяна допомога так і не надійшла, і Данило змушений був самостійно протистояти Орді.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

1 Б. (Хрещення Володимира): Описується Хрещення князя Володимира Великого у Корсуні (Херсонесі) та подальше Хрещення Русі. Це відбулося у 988 році, що належить до X століття.

2 А. (Убивство Аскольда і Діра): Описується захоплення Олегом Києва та вбивство місцевих князів Аскольда і Діра. Це вважається початком Київської Русі і відбулося у 882 році, що належить до IX століття.

3 В. (Будівництво Золотих воріт): Описується масштабна розбудова Києва князем Ярославом Мудрим, зокрема зведення Золотих воріт та Софійського собору. Будівництво Золотих воріт розпочалося у 1037 році, що належить до XI століття.

4 Д. (Захоплення Києва Батиєм): Описується Монгольська навала та падіння Києва під ударами хана Батия. Це сталося 6 грудня 1240 року, що належить до XIII століття.

Правильна відповідь:1Б, 2А, 3В, 4Д.