Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. «Билини».

Завдання передбачає перевірку знань основних здобутків культури Київської Русі.

У цьому випадку йдеться про жанр народної творчості, літератури (билини).

Билина – жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створенні переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв і богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я князя.

Наведені висловлювання літопис приписує галицько-волинському князю Данилу Галицькому. Перше висловлювання виголошене князем напередодні битви з хрестоносцями у 1238 р. під Дорогичином. Друге – напередодні поїздки у ставку до хана Батия в 1245–1246 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Олега. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Великий київський князь Володимир Великий – період правління 908–1015 р.

Галицько-волинський князь, король Данило Галицький – 1238–1264 рр.

Великий київський князь Ярослав Мудрий – 1019–1054 рр.

Великий київський князь Олег – 882–912 рр.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про соціально-економічний розвиток Галицько-Волинської держави періоду правління Данила Галицького.

Внутрішню опозицію князю в Галицькій землі складало галицьке боярство. Для приборкання його свавілля князь спирався на міщан.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Завдання спрямоване на перевірку знань процесів розвитку Південно-Західної Русі в першій половині ХІІІ ст.

Центром об’єднання стало Волинське князівство, яке очолював Роман Мстиславич. Року 1199 він об’єднав Волинь і Галичину, 1203 р. – приєднав до своїх володінь Київ і Переяслав.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України і сформованості картографічних умінь.

На картосхемі жирною суцільною лінією позначено межі Руських князівств напередодні монгольської навали. Стрілками позначено напрямки двох походів (у 1239 й 1240–1241 роках), які хронологічно збігаються з подіями Великого Західного походу монголів (1237–1242 роки). У 1239 році монголи розорили Переяславське й Чернігівське князівства. У 1240–1241 роках володіння Дарила Романовича (Київське, Волинське й Галицьке князівства). Додатковими маркерами для визначення правильної відповіді є напрямки походів (зі сходу на захід) і назви міст, через які проходило військо хана Батия.

Тобто на картосхемі позначено напрямки походів монгольського хана Батия на землі Південно-Західної Русі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Битва під Ярославом (17 серпня 1245 року) – битва військ Данила й Василька Романовичів проти військ претендента на галицький стіл Ростислава Михайловича, галицьких бояр і їхніх союзників (Польща й Угорщина).

Під час битви Данило прорвався до засадного полку угорців і напав на охорону Фільнія. У ході запеклої сутички (Данила ледь не полонили, а Лев Данилович зійшовся в поєдинку з Фільнієм) угорців було вщент розбито, Данило розірвав захоплений угорський прапор.

На лівому фланзі Василько подолав поляків. Утеча союзників деморалізувала доволі успішні дії Ростислава. Воїни Данила аж до глибокої ночі переслідували супротивників.

У результаті битви були полонені: Фільній, Володислав, Флоріан Войцехович і багато угорських і польських рицарів, бояр. Двох перших стратили, решту через рік відпустили за викуп. А Данило й Василько остаточно обстояли своє право на Галичину й Волинь.

Унаслідок Ярославської битви (1245 рік) князь Данило Романович зламав опір галицького боярства й остаточно утвердився при владі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання удільних князівств, які утворилися в результаті роздробленості на українських землях.

Проаналізувавши картографічні об’єкти (назви міст, річок, назви сусідніх держав, князівств), можна дійти висновку, що Київське князівство позначено на картосхемі буквою Г (на це вказують такі об’єкти: річка Дніпро, міста Овруч, Білгород, Юр’єв), Галицьке – Д (на це вказують такі об’єкти: річки Дністер і Прут, міста Львів, Перемишль, Берладь, сусідні держави Угорщина й Польща),  Волинське –А (на це вказують такі об’єкти: міста Володимир, Берестя, Белз, Кременець, сусідні держави Угорщина й Литва), Чернігівське – Б (на це вказують такі об’єкти: міста Новгород-Сіверський, Путивль).

Правильна відповідь – 1 Г 2 Д 3 А 4 Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «Охрестився ж він у церкві Святої Софії... у городі Корсуні», «По хрещенні ж привів Володимир цесарицю на обручення.. Коли ж охрестили його... передали йому віру християнську» – чітко вказують на хрещення Володимира в Корсуні – 987 рік (Х століття).

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. – І тут винесли Ігоря. – А се – син Рюриків» – чітко вказують на події 882 рік (ІХ століття) – захоплення Києва Олегом.

Словосполучення-маркери в джерелі 3 – «І заложив князь… в города сього ворота є Золоті... Спорудив [церкву] Благовіщення. Після цього він звів монастир Святого Георгія Побідоносця» – чітко вказують на період правління князя Ярослава Мудрого (ХІ століття).

Словосполучення-маркери в джерелі 4 – «І взяли татари місто Київ, місяця грудня в 6 день... а Дмитра воєводу привели пораненого до Батия» – чітко вказують на 1240 рік (ХІІІ століття).

Правильна відповідь:1Б, 2А, 3В, 4Д.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Завдання передбачає перевірку знань про зовнішньополітичну діяльність князя Данила Галицького.

Із зазначеними у відповідях державами Данило мав тісні стосунки, які мали періоди мирного існування, союзницьких відносин, а також і війн.

Одним з пріоритетів князя було звільнитися від зверхності Золотої Орди. Саме Папа Римський Інокентій ІV закликав до хрестового походу проти монголів і надав Данилу Галицькому королівський вінець.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь характеризувати відповідних період розвитку Галицько-Волинського князівства.

У 1199–1205 рр. відбувається утворення і становлення єдиної держави князем Романом Мстиславичем, він поширює свою владу на Київ і Київську землю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань розвитку культури часів Київської Русі.

Із зазначених книжних пам’яток найдавнішою є «Остромирове Євангеліє», датоване 1056–1057 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії визначних постатей з історії України.

Волинський князь, засновник Галицько-Волинської держави Роман Мстиславич мав двох синів – Данила й Василька (Данило також мав синів Лева, Шварна, Мстислава, Іраклія і Романа, трьох доньок – Переяславу, Устинію, Софію). Василько мав сина Володимира й доньку Ольгу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України.

Запровадження християнства як державної релігії Київської Русі відбулося 988 року.

Укладення ченцем Нестором першої редакції «Повісті минулих літ» датовано 1113 роком.

Утворення Галицько-Волинського князівства відбулося 1199 року.

Першу літописну згадку назви «Україна» датовано 1187 роком.

Правильна відповідь – 1 Б 2 В 3 Д 4 Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Захоплення Києва монголами – 1240 рік.

Створення Галицької митрополії – 1301 рік.

Коронація Данила Романовича – 1253 рік.

Утворення Галицько-Волинського князівства – 1199 рік.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Галицьку православну митрополію було створено 1302 р. за ініціативи князя Юрія І Львовича.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати характерні риси доби на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – характерні риси одного з періодів розвитку Київської Русі.

Ключові словосполучення-маркери в джерелі – «перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: "се моє, а се моє теж, брате!"», «стали вони діла дрібні вважати за великі», «невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про період політичної роздробленості.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання передбачає знання основних віх зовнішньої політики галицько-волинського князя Данила Галицького, зокрема періоду другої половини 40–60-х рр. ХІІІ ст., коли головна загроза для держави була з боку Золотої Орди.

Щоб позбутися монгольської залежності, Данило Галицький намагався створити коаліцію європейський держав. Щоб заручитися підтримкою Папи Римського, він погодився у 1253 р. прийняти королівський вінець. Проте, незважаючи на всі зусилля (перемоги у битва, розширення території), Данилу не вдалося вирватися з орбіти монгольського впливу. Коаліція так і не була створена, а заклики Папи до хрестового походу не знайшли підтримки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Київське, Чернігівське, Переяславське князівства за доби роздробленості.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману з карти інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді у форматі «так/ні».

Отже, картосхема за географічними назвами міст, річок дає змогу ідентифікувати шість князівств, чотири з яких пронумеровані: Галицьке, Волинське, Київське, Чернігівське.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій історії України – утворення Галицько-Волинської держави.

Ця подія сталася в 1199 р. після приєднання волинським князем Романом Мстиславичем Галича до своїх володінь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Напрямки походів монголів на південно-західні землі Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені князівства Південно-Західної Русі та суміжні території. Легенда карти чітко вказує, що на карті відображено боротьбу князівств з кочівниками. Для ідентифікації кочівників слід звернути увагу на зазначені назви місць, біля яких відбулися важливі події. Зокрема, битва на р. Калка. Це вказує на те, що карта відображає перший похід монголів у Половецькі степи і на Русь у 1222–1223 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Роман Мстиславович.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено різними відтінками сірого межі території.

Підписані сусідні князівства і держави, а також назви міст, указують на те, що кольорами зображені князівства Галицько-Волинське, Київське і Переяславське. Із вказаних князів лише Роман Мстиславич поширював владу на зазначені території в 1199–1205 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція).

Завдання спрямоване на перевірку знання однієї з найвідоміших пам’яток образотворчого мистецтва.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено ікона.

Стилістика її написання свідчить, що вона створена у візантійській традиції (каноні). З поданих назв ікон Богородиці лише дві належать до візантійської традиції (Холмська і Вишгородська). Зважаючи на те, що Холмська ікона Богородиці збереглася у вкрай пошкодженому вигляді, то на репродукції зображена саме Вишгородська ікона Богородиці. На теперішній час вона знаходиться в Москві, уважається однією з найбільших святинь Росії і називається Володимирська ікона Богородиці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події часів Київської Русі.

Ключові словосполучення-маркери допомагають визначити про що йдеться в уривках.

1. Хрещення князя Володимира в Корсуні (маркери: «охрестився … в городі Корсуні», «По хрещенні привів Володимир цесарицю на обручення») – 987–988 р.

2. Захоплення Києва Олегом і вбивство князів Аскольда і Діра (маркери: «Аскольд і Дір», «Олег», «Ігор син Рюриків», «вискочили воїни» тощо) – 882 р.

3. Розбудова Києва князем Ярославом Мудрим (маркери: «заложив… великий Київ», «ворота є Золоті», «церква Благовіщення», «монастир Григорія Побідоносця») – роки правління князя в Києві 1016–1054 рр.

4. Захоплення монголами Києва (маркери: «взяли татари… Київ», «воєвода Дмитро», «Батий») – 1240 р.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння встановлювати відповідність між історичною подією, визначеною програмою ЗНО, та певним періодом (століттям, епохою).

Указана в завданні подія – утворення Галицько-Волинської держави – відбулася в 1199 р. Спираючись на принципи історичної хронології, визначаємо, що цей рік є передостаннім роком ХІІ століття. Отже, утворення князем Романом Мстиславичем Галицько-Волинської держави відбулося наприкінці ХІІ ст.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток культури Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку знання однієї з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. Спираючись на знання сюжету героїчної поеми – похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича в 1185 р. на половців, – визначаємо правильний варіант відповіді в завданні. Це варіант А – один з походів руським князів на половців.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій. Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з їхнім змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих фрагментів історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (самі джерела, описані в них події чи явища, персонаж тощо);
• у тексті джерел виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та визначаємо місце предмета ідентифікації на лінії часу, переконавшись, що наш висновок не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події давньоруської історії. Мета ідентифікації – визначення дат описаних подій і встановлення їхньої послідовності.

Ключові в першому джерелі словосполучення-маркери – «поїхав був Данило в Угри до короля», «не чув про прихід татар на Київ», «Батий узяв Київ», «рушив до Володимира» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться, по-перше, про подорож галицько-волинського князя Данила Романовича в Угорщину з сином Левом сватати королівську доньку Констанцію. По-друге, йдеться про монгольську навалу хана Батия на Русь, здобуття ним Києва та похід на волинські землі. Отже, в уривку описано події, що відбувалися впродовж 1240–1241 рр.

Ключові в другому джерелі словосполучення-маркери – «і говорили [половці] руським князям», «ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете», «і вирішили князі зустріти їх на чужій землі» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про події, пов’язані з рішенням руських князів спільними зусиллями з половцями відвернути загрозу вторгнення монголів і дати їм бій за межами руських земель. Це сталося у 1223 р. на річці Калка. Русько-половецькі війська були вщент розгромлені монгольським військом. Для Русі бій на Калці обернувся катастрофою – південні та центральні руські землі втратили своїх володарів і військо. За пятнадцять років до початку монгольського нашестя на Русь ці території так і не змогли відновити свого потенціалу.

Ключові в третьому джерелі словосполучення-маркери – «прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович]», «зібралися в [городі] Любечі, щоб уладнати мир» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про з’їзд руських князів, що відбувся в 1097 р. в місті Любечі з метою домовитися про припинення міжусобиць і об’єднання для боротьби проти половецьких набігів на Русь.

Ключові в четвертому джерелі словосполучення-маркери – «прийшли на Руську землю половці», «Ізяслав,і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на р. Альту», «і побігли руські князі, і перемогли половці» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про одну з перших битв руських князів з половцями, що відбулася 1068 р.

Відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Б; 4 – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку знання зовнішньополітичної діяльності князя Данила Романовича Галицького після монгольської навали. На це вказують хронологічні рамки зазначені у завданні – 1240-ті–1260-ті рр. Саме у цей період Данило Галицький переймався питанням створення антитатарської коаліції європейських держав. Саме з цією метою він погодився на коронаціє у 1253 р. Проте дієвої коаліції не вдалося створити і, незважаючи на перші перемоги, Данило був змушений погодитися на монгольську зверхність.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку знань територіальних меж Галицько-Волинської держави та сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

У 1239 р. Данило Галицький разом зі своїм братом Васильком завершив відновлення спадщини свого батька Романа Мстиславича, який на початку ХІІІ ст. поширював владу на Волинське, Галицьке та Київське князівства. Також фактично він контролював і Переяславське князівство.

Данило Галицький у 1238 р. відновив єдність Галицького і Волинського князівств, а в 1239 р. встановив владу над Києвом. Поширити владу на Переяслав Данило не зміг, бо місто як князівство було розгромлено в результаті монгольської навали.

Відповідь: 4 5 7.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Завдання передбачає перевірку знань подій, пов’язаних з монгольською навалою на Русь.

Битва на р. Калка – це перша битва між монголами і дружинами руських князів, які прибули на допомогу половцям. Битва завершилася розгромом половців і руських князів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича.

Завдання передбачає встановлення спільних рис у характеристиці правління князів Романа Мстиславича і Данила Романовича.

Обидва правителі Галицько-Волинської держави для зміцнення своєї влади першочерговим завданням уважали приборкання боярської опозиції. У першу чергу галицьке боярство противилося зміцненню княжої влади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду князів. Князювання Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виокремленим ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події часів Київської Русі і Галицько-Волинської держави.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Київ, Ізяславів [уділ]» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про рішення Любецького з’їзду князів. Це подія 1097 р.

У джерелі Б словосполучення-маркери – «єпископи поставили Іларіона, русина, митрополитом Києва» – свідчать, що йдеться про подію 1051 р.

У джерелі В словосполучення-маркери – «Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту» переконують, що описана подія –це битву на р. Альта між Ярославичами і половцями, яка відбулася 1068 р.

У джерелі Г словосполучення-маркери – «Прийняв же Данило [королівський] вінець у місті Дорогичині» – ідеться про коронацію Данила Галицького 1253 року.

Визначення подій дає змогу установити їхню хронологічну послідовність.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірення знання зовнішньої політики князя Данила Романовича Галицького у другій половині 1240-х – 1260-х рр.

Це період правління князя після монгольської навали, коли він намагався створити коаліцію держав для боротьби із Золотою Ордою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва. Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). (11 ст.) Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). (1 пол. 12 ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукції Вишгородської і Холмської ікон Богородиці. За стилем свого виконання вони є прикладом візантійської традиції іконописання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки.

У цьому завданні потрібно визначити наслідки битви під Ярославом 1245 року. У цій битві Данило Романович Галицький разом зі своїм братом Васильком завдав поразку коаліції галицьких бояр, угорців і поляків, які намагалися посадити на галицький стіл Ростислава Михайловича. Здобувши перемогу, брати позбулися претендента і зміцнили свою владу, завершивши остаточно боротьбу за батьківську спадщину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причиново-наслідкові зв’язки.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава», «король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати» – чітко вказують на привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій та вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події часів монгольської навали.

Ключові в джерелі «А» словосполучення-маркери: «Того літа татари взяли Переяславль», «Того ж літа взяли татари Чернігів.» – дають змогу визначити, що мова йде про похід монголів на Русь 1239 р.

Ключові в джерелі «Б» словосполучення-маркери: «Була рада всіх князів у місті Києві, і вирішили на раді так: “Краще нам зустріти їх на чужій землі, ніж на своїй”», «Мстислав Романович київський, Мстислав ковельський і чернігівський і Мстислав Мстиславич галицький – вони були старійшими князями Руської землі» – дають змогу визначити, що мова йде про події, які передували битві на р.Калка 1223 р.

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери: «[князь] Михайло [чернігівський] відправився на уклін до Батия», «Той [князь] відповів, що з охотою поклониться Батию.., але не поклониться ідолу» – дають змогу визначити, що мова йде про події 1245–1246 рр.

Ключові в джерелі «Г» словосполучення-маркери: «Поставив Батий стінобитні гармати у міста біля Лядських воріт», «Коли [воєвода] Дмитро був поранений, татари ввійшли на стіни і займали їх», «Городяни ж побудували нову стіну біля церкви Богородиці Десятинної», «І взято було місто... Дмитра ж татари взяли в полон пораненим» – дають змогу визначити, що мова йде про події захоплення монголами Києва у 1240 р.

Відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Ярлик – це грамота, надана монгольським ханам руським князям, яка давала їм право на княжіння і збір податків для монгольського хана.

Баскак – представник монгольського хана на підкореній території.

Таким чином, зазначені поняття треба використовувати, характеризуючи наслідки походів на Русь монголів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – князь Лев Данилович.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «місто Львів, що сам будував ще за батька», «жив у злагоді з татарами», «ходив на Польщу…, Литву…, Угорщину», «здобув… Люблін». – чітко вказують на те, що в уривку джерела йде мова про князя Лева Даниловича.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій. У цьому випадку треба визначити послідовність подій, пов’язаних з монгольською навалою на руські князівства.

Облога та розорення Києва військом хана Батия відбулась у 1240 р.

Битва русько-половецьких військ з монголами на р. Калка – у 1223 р.

Розорення монголами Переяслава та Чернігова сталася у 1239 р.

Галицько-Волинську державу монголи спустошили у 1240–1241 рр.

Відповідь: БВАГ.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання має на меті перевірку знань основних віх діяльності галицько-волинського князя Романа Мстиславовича, який правив у 1168–1205 рр. у Новгородському, Волинському, Галицькому та Київському князівствах.

Серед запропонованих варіантів відповіді характеризують діяльність князя такі:

об'єднав галицькі і волинські землі (1199 р.);

проводив активну зовнішню політику;

був фактичним володарем Київського і Переяславського князівств (у 1203–1205 рр.).

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність галицько-волинського князя Лева Даниловича, який вирізнявся войовничістю і прагненням розширення своїх володінь.

Із запропонованих відповідей з діяльністю князя пов’язано перенесення столиці його володінь до Львова (місто отримало назву на честь його народження), визнання зверхності Золотої Орди (союз з Ордою давав йому переваги у війнах із сусідніми державами), приєднання до князівства Закарпаття та Люблінської землі (це результат його боротьби за розширення володінь).

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображена монгольська навала на південно-західні землі Русі. На це вказують позначені стрілками напрями походів (1223, 1239, 1240–1241 рр.), місця битв (р. Калка 1223 р., Чернігів 1939 р.).

Відповідь – Г.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь здійснювати порівняльний аналіз.

Спільним у діяльності князів Романа Мстиславича і Данила Романовича була боротьба з опозицією галицьких бояр, яких не влаштовувала сильна влада князя. У цій боротьбі князі спиралися на волинське боярство і міста.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки. У цьому випадку треба визначити наслідок загибелі князя Романа Мстиславича для Галицько-Волинського князівства.

Князь Роман Мстиславич загинув у 1205 р. у сутичці з польським князем Лешко Білим біля м. Завихост. Загибель призвела до розпаду створеного ним об’єднання князівств. Його малолітні сини Данило (4 роки) і Василько (2 роки) та їх мати не змогли утримати державну єдність земель, яку вдалося відновити лише в 1238–1239 рр. після тривалої боротьби.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій, пов’язаних з діяльність галицько-волинських князів.

Данило Романович зупинив просування на українські землі тевтонських рицарів-хрестоносців.

Лев Данилович приєднав до Галицько-Волинської держави Закарпаття й Люблінську землю.

Юрій I Львович домігся створення окремої Галицької митрополії православної церкви.

Юрій II Болеслав сприяв зміцненню позиції католицької церкви на українських землях.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку треба визначити, унаслідок яких подій утворилася Галицько-Волинська держава.

У ХІІ ст. на теренах Русі відбувалися одночасні процеси роздробленості та формування центрів об’єднання окремих земель. Ці процеси супроводжувалися гострими міжусобними війнами між князями. Скориставшись ослабленням княжої влади в Галицькому князівстві, волинський князь Роман Мстиславич у 1199 р. об’єднав землі двох удільних князівств під своєю владою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку знань подій історії Галицько-Волинської держави, зокрема послідовності правління князів.

Засновником Галицько-Волинської держави був князь Роман Мстиславич у 1199 р. Після його смерті та тривалої боротьби державу очолив Данило Галицький. Після правління його сина Лева княжий стіл посів Юрій І Львович. Останнім галицько-волинським князем був Юрій ІІ Болеслав.

Відповідь: ВАБГ.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Подане тестове завдання містить уривок з історичного джерела.

Пам’ятаємо з розгляду попередніх завдань, що треба уважно прочитати уривок, зрозуміти суть, а також знайти слова-маркери, що підкажуть правильну відповідь.

У запропонованому уривку йдеться про час міжусобиць руських князів. Слова-маркери «річка Калка» підказують, що перед нами опис битви руських князів з монголами. Перша зустріч русичів з монгольським військом завершилося поразкою русичів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Це завдання викликало певні труднощі в учасників зовнішнього незалежного оцінювання.

Частина випускників відповіла, що утворення Галицької православної митрополії відбулося за князя Данила Романовича. Очевидно, вибір такого варіанта відповіді зумовлений тим, що постать князя найбільш упізнавана серед учасників тестування або ж інформацію про утворення було взято з Вікіпедії.

Однак, варто пам'ятати, що князь Данило мав зносини з Римською курією і зокрема був коронований папським нунцієм 1253 року. Цей крок князя був зумовлений сподіванням на мілітарну допомогу Заходу в боротьбі проти монголів.

Щодо Галицької православної митрополії, то більшість дослідників церковної історії доходять висновку, що ця православна митрополія була утворена на початку XIV століття, іншими словами, після смерті Данила Романовича.

Відповідь – А.

Це завдання на встановлення послідовності.

В умові цього тестового завдання вимагають поставити послідовність військово-політичних заходів Данила Романовича, князя Галицько-Волинської держави.

Перечитавши варіанти, розуміємо, що три з них стосуються часу монгольської навали і лише варіант Б випадає з зазначеного часу. Слова-маркери «рицарі-хрестоносці», «магістр», «Дорогочин» вказують на битву військ Данила Романовича під Дорогочином (1238 рік), що зупинила просування хрестоносців на схід. Тобто спочатку Данило Романович мав справу з хрестоносцями, а вже згодом – з монголами. Монголів досить часто в літописах називають татарами. У Програмі ЗНО з історії України є дата 1240 рік – захоплення Києва монголами. Обороною Києва в той час керував тисяцький галицько-волинського князя – Дмитро. Сам Данило Романович у той час був відсутній: «Данило тим часом поїхав».

Повернувшись до рідної землі, Данило Романович вирішує поїхати до хана Золотої Орди, де власне і отримав «ярлик» – грамоту-дозвіл на управління землями.

Розуміючи, що самому протистояти монголам йому не вдається, Данило Романович погоджується отримати корону з рук папського нунція Огізо, сподіваючись, що Папа оголосить хрестовий похід проти монголів. І, хоча питання хрестового походу обговорювалось, європейські монархи не були готові втягуватись у війну далеко на сході.

Знаючи основні факти і вміючи характеризувати розвиток політичного життя Галицько-Волинської держави (про це йдеться в програмі), учасники зможуть правильно виконати подане завдання.

Відповіді: БАВГ.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання перевіряє знання дат історичних подій.

У цьому випадку слід уважно прочитати і зрозуміти умову завдання. В умові читаємо: «відновили цілісність Галицько-Волинського князівства…», іншими слова йдеться про те, що після смерті Романа Мстиславича (засновника князівства), Данило Романович і його брат Василько розпочали правління в князівстві. Програма ЗНО з історії України вказує лише на одну дату.

Відповідь – А.

Це завдання на встановлення відповідності.

У ньому слід поставити у відповідність наслідок подій, що відбувалися на українських землях у княжі часи (ІХ – ХІІІ ст.).

У трьох варіантах лівої колонки бачимо імена князів. Аскольда учасники мали б пам’ятати як одного з перших князів, про якого  згадує літопис. Раз перший то доречно увідповіднити варіант Г (початок…).

Похід Святослава на хозар розколов думки істориків. Частина вважає, що це похід призвів до відкриття шляху кочовиків на Русь, інші вважають, що молодий князь мусив знищити державне формування на Сході.

У третьому варіанті йдеться про Романа Мстиславовича, який об’єднанням Галицького та Волинського князівств сформував новий центр суспільно-політичного життя Русі. Інколи говорять що Галицько-Волинська держава є продовжувачем справи Київської Русі.

Похід монгольських орд Батия мав наслідком зруйнування Києва.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Останнього правителя Галицько-Волинської держави Юрія ІІ Болеслава Тройденовича отруєно боярами  1340 року. Галицька земля була боярською республікою до 1349 року, коли помститися за смерть похресника вирішив король Польщі Казимир ІІІ Великий, що вилилось у пограбування Львова.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками тестування дат історичних подій.

Аналіз змісту наведених у завданні уривків з історичних джерел засвідчує, що всі вони стосуються діяльності галицько-волинського князя Данила Романовича в різні періоди його діяльності. Прочитавши фрагменти історичних джерел, зрозумівши їхню суть і знайшовши маркери – певні слова й словосполучення – можна правильно визначити дати, що відповідають змісту цих уривків.

У варіанті відповіді А йдеться про князя Данила: топонім Галич і словосполучення «прийняв стіл батька» указують на початок правління Данила Романовича.

Слова «Папа», «скіпетр», «корона», «королівство» у варіанті відповіді Б свідчать, що йдеться про отримання корони від Папи Римського князем Данилом Романовичем.

Назва річки Калка у варіанті відповіді В указує на першу зустріч руських князів із монголами.

У варіанті відповіді Д згадано хана Батия і взяття монголами Києва – подію 1240 року. Цієї дати немає в лівій частині, отже варіант Д є зайвим.

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі зазначено князівства, кожне з яких розділено кордонами. Тобто йдеться про часи роздробленості Київської держави. Стрілками на картосхемі позначено пересування військ із Чернігівського князівства на територію, заселену половцями, про яких ідеться у варіанті відповіді В. У варіанті відповіді А описано події битви на річці Альта за участі війська тріумвірату Ярославичів. Однак на картосхемі поблизу Києва немає жодних стрілок. У варіанті відповіді Б йдеться про наступ половецьких військ на Торчиськ, однак стрілки на картосхемі свідчать про інший розвиток подій. У варіанті відповіді Г схарактеризовано поразку військ половців і русичів. Тож залишається правильний варіант – В. Саме похід Ігоря на половців описано в літературному творі «Слово о полку Ігоревім».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання дат історичних подій. У 1245 році відбулася поїздка Данила Романовича до Золотої Орди, а також битва поблизу міста Ярослава. Саме перемога в цій битві дала змогу Данилу остаточно утвердитися в Галицько-Волинській державі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати, хто очолював Руську державу в роки, зазначені в умові. Святослав Ігорович (964–972 роки) 965 року здійснив похід на Хозарський каганат. Ярослав Мудрий (1019–1054 роки) 1036 року завдав поразки печенігам. Після смерті Ярослава Мудрого розпочався період тріумвірату Ярославичів. Найстарший із них Ізяслав зазнав поразки на річці Альті від половців. Битва біля річки Калки 1223 року – перше збройне зіткнення Русі з монголами.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії Русі-України й Галицько-Волинської держави, їхніх наслідків, а також уміння утворювати логічні пари.

Розгром князем Святославом Хозарського каганату відкрив шлях на Русь кочовим ордам Сходу, зокрема печенігів.

Запровадження християнства як державної релігії Київської Русі сприяло розширенню рівноправних зв’язків Русі із європейськими державами. Зокрема, князь Володимир Великий започаткував «шлюбну дипломатію».

Похід на Русь орд хана Батия 1237–1241 року призвів до руйнування міст, занепаду ремесла й торгівлі на Русі.

Об’єднання князем Романом Мстиславовичем 1199 року Галицького й Волинського князівств у єдину державу сприяло формуванню нового центру політичного й економічного життя слов’ян. Уже 1205 року під владою Романа Мстиславича крім Галицького й Волинського князівств перебували Київське, Переяславське й Турово-Пінське.

Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання форм правління в Київській державі в ІХ–ХІІІ ст.

Правління Ярославичів (синів Ярослава Мудрого Ізяслава, Святослава і Всеволода) – це етап розвитку Київської Русі, на якому відбуался зміна централізованої монархії федеративною, коли державою колективно правила група найвпливовіших князів.

Перед смертю 1054 року Ярослав Мудрий, щоб уникнути боротьби за владу між своїми дітьми, склав заповіт, якиум запровадив систему престолонаслідування. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи правління і успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Також він визначив п’ять стольних міст (Київ, Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Смоленськ).

У разі смерті одного з князів його місце посідав молодший, що зумовлювало переміщення усіх князів між визначеними стольними містами. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським у мирний спосіб.

Проте після смерті Ярослава три старші сини (Ізяслав, Святослав і Всеволод) позбавили влади молодших і почали правити спільно, утворивши тріумвірат, а згодом – дуумвірат. Тобто запропонована система правління не привела до уникнення боротьби за владу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій, пов’язаних із діяльність князя Володимира Мономаха.

Навесні 1113 року помер Великий князь Святополк ІІ Ізяславич. Його побожна дружина за давньою традицією влаштувала роздачу добра князя із княжої скарбниці. Дари виявилися щедрими: удова намагалася якось залагодити досить неприємну історію із сіллю, якою князь спекулював у змові з лихварями.

Утім, щедрість мала протилежний результат. Кияни розцінили це як слабкість влади й, зібравшись на віче, вирішили запросити на київський престол Володимира Мономаха. Але той відмовився, пославшись на рішення Любецького з’їзду.

Тим часом озброєні кияни зупинили погром двору Святополкового тисяцького Путяти, а потім почали нищити квартали іноземців, особливо єврейських купців і лихварів. Налякані подіями, бояри й купці вдруге звернулися до Володимира Мономаха із проханням. Зрештою він погодився.

Тобто сходження князя Володимира Мономаха на великокнязівський стіл відбулося на запрошення міського віча під час повстання киян.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання здобутків правління князів.

На картосхемі позначено території земель-князівств, що утворилися на українських землях у ХІІ ст. На це вказує їхній перелік і певні географічні об’єкти (міста, річки).

Темним кольором позначено територію Галицько-Волинської держави, утвореної 1199 року в результаті приєднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицького князівства.

Менш насиченим сірим кольором позначено Київське й Переяславське князівства, на які князь Роман Мстиславич поширив свою владу в 1202–1203 роках.

Тобто на картосхемі позначено Галицько-Волинську державу і залежні від неї князівства за правління Романа Мстиславовича.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій створення правових кодексів Київської держави (Русі-України).

Під час виконання завдання стануть у пригоді знання послідовності правління князів: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, його сини, Володимир Мономах.

«Закон земляний» Володимира Великого – усне звичаєве право.

«Найдавнішу Правду» Ярослава Мудрого ймовірно вперше оприлюднено 1016 або 1019 року. Також використовують назву «Руська Правда».

«Правда Ярославичів» – збірник законів, яким доповнено «Найдавнішу Правду» («Руську Правду»), ухвалений синами Ярослава Мудрого Ізяславом, Святославом і Всеволодом 1072 року на Вишгородському з’їзді князів.

«Устав» Володимира Мономаха – доповнення до «Руської Правди», які було прийнято 1113 року після запрошення князя на київський стіл.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності князів Галицько-Волинської держави і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать галицько-волинського князя.

Маркери – «став розмножати число латинників і їх віру...принаджував з різних країв католицьких священиків і богословів», «бажаючи защепити їхню віру в русинів» – указують на оцінку діяльності князя Юрія ІІ Болеслава, якому судилося стати останнім правителем Галицько-Волинської держави й останнім із династії Романовичів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій правління галицько-волинського князя Данила Романовича.

У 1239 році під його владою перебували Галицьке, Волинське, Київське й Турово-Пінське князівства.

Правильна відповідь – 1, 5, 6.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

У ХІІ ст. Русь остаточно розпалася на окремі землі-князівства. Процес дроблення супроводжувала запекла міжусобна боротьба. На початок ХІІІ ст. було близько 50 князівств.

Водночас паралельно тривав процес об’єднання окремих земель зі спільною історичною долею під орудою могутнього регіонального лідера – представника однієї з гілок Рюриковичів (Ольговичі, Мономаховичі, Ростиславичі тощо). Окрім того, відбувалася гостра боротьба за загальнокнязівську спадщину – Київ.

Одним із таких центрів об’єднання стало Волинське князівство на чолі з князем Романом Мстиславичем. Саме він 1199 р. в напруженій боротьбі оволодів Галичем і об’єднав два князівства. Першу невдалу спробу Романа захопити Галич датовано 1188 роком. Головним суперником у цій боротьбі був син Ярослава Осьмомисла – Володимир.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на оцінювання знання подій часів монгольської навали та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – місто, захоплене і зруйноване монголами. Словосполучення-маркери в джерелі – «Лядські ворота», «воєвода Дмитро був поранений» – однозначно вказують на оборону Києва від монголів. Саме через Лядські ворота монголи увірвалися в місто.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії Русі та вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між ними.

Домовленість між онуками Ярослава Мудрого (Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю…) була досягнута на Любецькому з’їзді князів 1097 року. Поштовхом до такого рішення стали руйнівні набіги половців на Русі, що розпочалися 1055 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати послідовність подій часів Київської держави Русі-України.

Ухвалення принципу престолонаслідування: «кожен хай держить отчину свою» – рішення Любецького з’їзду (1097 рік).

Утвердження в Києві князівської династії Рюриковичів пов’язане з діяльністю князя Олега (882 рік).

Створення першого писаного збірника норм руського права пов’язане з діяльністю Ярослава Мудрого (1016 рік).

Запровадження християнства як державної релігії пов’язане з діяльністю Володимира Великого (988 рік).

Правильна відповідь: БГВА.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання рис розвитку Київського князівства у другій половині ХІІ – на початку ХІІІ століття.

Серед запропонованих варіантів правильними відповідями є:

• політична нестабільність. За сто (приблизно) років змінилося 47 князів;
• центр релігійного життя Русі. У Києві розташовано найбільші релігійні святині – собори, церкви, монастирі;
• один із найрозвиненіших і густонаселених регіонів Русі. Окрім Києва, у якому проживало близько 50 тис. чоловік (на той час одне з трьох найбільших міст Європи), у князівстві нараховували близько 70 міст і містечок із населенням 1–4 тис. осіб).

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності галицько-волинських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – союзники галицько-волинського князя.

Маркери – «Поїхав до Ногая окаянного проклятого. [Просити] допомоги для себе в поході проти Ляхів» – чітко вказують на монголів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей, уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Маркер – «Що мені вінець, коли татари лютують!» – чітко вказує на факт біографії князя (з 1253 року – короля) Данила Романовича. Саме він коронувався, прагнучи отримати допомогу від Папи Римського в боротьбі з монголами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і фактів біографії історичних постатей.

Данило Романович здійснював правління Галицько-Волинською державою протягом 1238–1264 років.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій часів Русі-України.

Іскоростень пов’язаний із подіями повстання деревлян проти повторного збору данини князем Ігорем і його придушення княгинею Ольгою.

У Любечі відбувся з’їзд руських князів, який припинив міжусобицю, започаткував нову систему престолонаслідування і сприяв об’єднання князів у боротьбі з половецькою загрозою.

У Києві 1037 року було завершено зведення одного з найвеличніших храмів часів Русі-України, що зберігся до наших днів, – Софійського собору.

Місто Корсунь (Херсонес) стало місцем хрещення князя Володимира Великого, що започаткувало процес Хрещення Русі.

Правильна відповідь: 1 Б, 2 Д, 3 В, 4 А.