ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Козацька Україна кінця 50-х – 80-х рр. ХVІІ ст.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Серед запропонованих постатей лише П. Дорошенко відповідає умові завдання. У 1669 р. за ініціативи гетьмана на козацькій раді у Корсуні було визнано протекторат Османської імперії.

Петро Дорофійович Дорошенко — видатний український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Правобережної України (1665–1676 рр.) та гетьман усієї козацької України (1668 р.). Його діяльність припала на період Руїни (друга половина XVII ст.).

Союз із Османською імперією (1669 р.): Дорошенко уклав Корсунські статті з Османською імперією, приймаючи її протекторат. Він сподівався використати військову силу султана для боротьби з Польщею та Москвою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-х – 80-х рр. XVII ст.

Під час Національно-визвольної війни середини XVII ст. на теренах Речі Посполитої постала козацька держава – Військо Запорозьке, у якій провідне місце обіймали козацтво та православна шляхта, що було зумовлено потребою захисту українських земель, культури і православної віри.

Становлення козацької держави супроводжували руйнування польських і створенням українських державних інституцій, зміни в соціально-економічному житті населення, як-от здобуття особистої свободи абсолютною більшістю селян і міщан.

Фільваркову систему господарювання було ліквідовано. Козацько-селянську власність на землю було сформовано переважно через займанщину (освоєння вільних земель), урядові надання за службу та заслуги.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

В уривку джерела ідеться про Демʼяна Многогрішного – гетьмана Лівобережної України доби Руїни, першого українського гетьмана, якого царський уряд заслав до Сибіру.

Демʼян Многогрішний уклаві з Московією «Глухівські статті», що розширили автономію Гетьманщини у фінансових і військових питаннях. На посаді гетьмана він уживав заходів до зміцнення гетьманської влади: посилював тиск на Запорозьку Січ, підтримував православну церкву, створив професійне військо – компанійців, сформував прогетьманське  оточення з родичів і соратників. 

Авторитарний стиль правління та зосередження влади в руках вузького кола наближених до гетьмана осіб призвело до невдоволення козацької старшини, яка, спираючись на підтримку представників московського уряду, скинула Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного) з гетьманства.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст.

На картосхемі позначено території:

1 Правобережної Гетьманщини – державно-політичного утворення на правому березі Дніпра, що за часів Руїни перебувало під впливом Речі Посполитої або Османської імперії

2 Лівобережної Гетьманщини – державно-політичного утворення на лівому березі Дніпра, що опинилася під владою Московської держави після Андрусівського перемир'я 1667 року

3 Запорожжя – історико-географічного краю на Півдні України, підконтрольного Січі; Запорожжя часто перебувало під гетьманським підпорядкуванням, але зберігало самоврядування

4 Слобідської України (Слобожанщини) – історичного регіону на схід від Гетьманщини, що охоплює нинішні Харківську, Сумську та частину Донецької і Луганської областей України, Воронезької, Курської та Бєлгородської областей Росії.

Освоєння земель Слобожанщини українцями набуло масового характеру в XVII ст., особливо після невдалих козацько-селянських повстань, під час Національно-визвольної війни, у роки Руїни.

Хоча Слобідська Україна мала подібний до Гетьманщини козацький полковий устрій і самоврядування, вона не була частиною Гетьманщини. Протягом другої половини XVII – першої половини XVIII ст. Слобожанщина користувалася автономними правами в межах Московської держави. На відміну від Гетьманщини, слобідські полки не мали єдиного гетьмана та центрального уряду. Вони підпорядковувалися безпосередньо бєлгородському воєводі.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст. Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Послідовність змін території Гетьманщини, відображених на картосхемах:

А Територія Гетьманщини за умовами Зборівського договору (1649 р.) у межах земель трьох воєводств: Київського, Чернігівського, Брацлавського.

Г Територія Гетьманщини за умовами Білоцерківського договору (1651 р.) у межах земель Київського воєводства.

В Територія Великого князівства Руського за умовами Гадяцького договору (1658 р.) у межах земель Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств.

Б Території, на які поширювалася влада гетьмана Івана Мазепи до 1704 р., що охоплювали Лівобережну Україну і Київ.

Правильна відповідь: А, Г, В, Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст.

Правильна відповідь — нестача ресурсів для одночасної боротьби проти кількох противників.

В умові наведено уривок Корсунських статей 1669 року, у яких визначено статус Війська Запорозького як держави під протекторатом турецького султана Мехмеда IV.

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко сподівався об'єднати українські землі й захистити їх від польської і московської агресії.

Цьому рішенню передувало Андрусівське перемирʼя 1667 року, умовами якого було закріплено поділ Гетьманщини по Дніпру між Московським царством і Річчю Посполитою.

Саме тому гетьман звернувся за підтримкою до третьої сили – Османської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

Послідовність перебування на посаді гетьманів / кошових отаманів:

Б Дмитро (Байда) Вишневецький – козацький ватажок, один із перших козацьких гетьманів України, який 1556 року збудував на Малій Хортиці першу Запорозьку Січ.

Г Петро Конашевич-Сагайдачний – гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорозької Січі, один із засновників козацького флоту, організатор успішних морських походів запорозьких козаків проти Кримського ханства й Османської імперії «доби героїчних походів» (перші два десятиліття XVII ст.)

А Іван Сірко – легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового доби Руїни (кінець 50–80-х рр. XVII ст.)

В Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької (Нової) Січі, зруйнованої 1775 року.

Правильна відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII ст.

Послідовність подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.:

1-В — Похід на Галичину, облога Львова й Замостя (осінь 1648 р.) Це був перший рік війни. Після перемог під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями війська Богдана Хмельницького рушили на західні землі, щоб остаточно розгромити сили Речі Посполитої.

2-Г — Поразка під Берестечком (червень 1651 р.) Одна з найбільших битв війни. Через зраду кримського хана, який залишив поле бою і забрав із собою Хмельницького, козацьке військо опинилося в оточенні. Це призвело до важкого Білоцерківського мирного договору.

3-Б — Поразка під Сучавою і загибель Тимоша Хмельницького (серпень–вересень 1653 р.) Це частина Молдавських походів. Старший син гетьмана, Тиміш, намагався допомогти своєму тестю Василю Лупулу втримати владу в Молдавії, але був смертельно поранений під час облоги Сучавської фортеці.

4-А — Похід Антіна Ждановича в Польщу (грудень 1656 — літо 1657 рр.) Козацький корпус Ждановича діяв спільно з військами шведського короля Карла Х Густава та трансільванського князя Дєрдя II Ракоці. Це був останній масштабний похід за життя Богдана Хмельницького.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Корсунські статті 1669 р. визначали статус Війська Запорозького як держави під протекторатом Османської імперії. 

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко розраховував об'єднати українські землі й захистити їх від польської та московської агресії.

Гетьман Петро Дорошенко покладався на допомогу Османської імперії в боротьбі за збереження єдності України.

Після того, як Московське царство та Річ Посполита уклали Андрусівське перемир'я (1667), розділивши Україну по Дніпру, Петро Дорошенко зрозумів, що самотужки протистояти обом державам неможливо.

Тож 1669 р. Дорошенко офіційно визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. Унаслідок союзу з Османами Дорошенко зміг тимчасово зберегти автономію Правобережної України. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Наведена картосхема дає змогу визначити райони, охоплені повстанням проти гетьмана Івана Виговського.

На карті зображено події Громадянської війни 1657–1659 років, яка стала початком періоду Руїни. 

1. Райони, охоплені антигетьманськими виступами: Заштрихована територія (Полтавщина та південь Лівобережжя) — це район повстання Мартина Пушкаря та Якова Барабаша. 

2. Кордони «Руського князівства»: Жирна лінія, що охоплює Київщину, Брацлавщину та Чернігівщину. Це пряма відсилка до Гадяцького договору (1658 р.), за яким Україна мала увійти до складу Речі Посполитої як третій рівноправний член під назвою Велике Князівство Руське.

3. Місце битви біля Конотопа: Хрестик біля міста Конотоп позначає славетну Конотопську битву (червень 1659 р.), де козацьке військо Виговського разом із кримськими татарами вщент розгромило московську армію князя Трубецького.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Руїна – період в історії України другої половини XVII ст., для якого характерна боротьба за владу між представниками козацької старшини, зовнішня агресія сусідніх держав. 

1. Іван Брюховецький: перший гетьман Лівобережжя (1663–1668), обраний на Чорній раді. 

2. Юрій Хмельницький: син Богдана Хмельницького. Його правління (з перервами у 1659–1663 рр. та пізніше як «князя Сарматії») припало на самий розпал Руїни. 

3. Дем’ян Многогрішний: гетьман Лівобережної України (1668–1672). Підписав Глухівські статті, намагався захистити залишки автономії та створив полк «компанійців» (особисту гвардію).

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII століття.

Правильна хронологічна послідовність:

1 – Г Хмельниччина (1648–1657 рр.) Національно-визвольна війна українського народу проти панування Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького. 

2 – А Руїна (друга половина XVII ст., орієнтовно 1657–1687 рр.) Період після смерті Б. Хмельницького, що характеризувався громадянськими війнами, розколом Гетьманщини та іноземним втручанням.

3 – Б Паліївщина (1702–1704 рр.) Повстання під проводом Семена Палія на Правобережній Україні проти польського панування. 

4 – В Коліївщина (1768 р.) Найвищий етап гайдамацького руху, очолюваний Максимом Залізняком та Іваном Ґонтою. Це національно-визвольне повстання на Правобережжі, яке було придушене спільними зусиллями польських та російських військ.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б,  4–В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття. Українські землі в другій половині XVIII століття.

1 – Г. Займанщина – це було право «першого зайняття», поширене на незаселених землях Дикого Поля (зокрема, на Запоріжжі та Слобожанщині). 

2 – А. Паланка – адміністративно-територіальний поділ, запроваджений на землях Нової Січі (1734–1775 рр.). 

3 – Д. Зимівник – господарський хутір, що належав козакові (або групі козаків) і розташовувався за межами Січі. 

4 – Б. Панщина – одна з форм феодальної залежності, що передбачала обов'язкову безкоштовну працю селян з власним інвентарем на землі поміщика (пана).

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. ХVІІ століття.

Послідовність суспільно-політичних подій другої половини XVII ст.:

• В — Укладення Андрусівського перемир’я (січень 1667 р.) Угода між Московським царством і Річчю Посполитою, за якою Україна була офіційно поділена по Дніпру: Лівобережжя відійшло Москві, а Правобережжя — Польщі. 

• А — Проголошення Петра Дорошенка гетьманом «обох берегів Дніпра» (червень 1668 р.) Після антимосковського повстання на Лівобережжі та вбивства тамтешнього гетьмана І. Брюховецького, Петро Дорошенко об'єднав козацькі війська обох берегів. 

• Г — Чигиринські походи турецько-татарських військ (1677 та 1678 рр.) Це була серія масштабних військових кампаній Османської імперії з метою захоплення столиці козацької України — Чигирина.

• Б — Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату (1686 р.) Це подія, що завершила період релігійної автономії української церкви. 

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

1. «Війська реєстрового дозволяємо впровадити на двадцять тисяч... нічого не займаючи із Брацлавського та Чернігівського...»

Б. Білоцерківський договір (1651 р.)

2. «Лічби війська… дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького …усі уряди в Київському, Брацлавському, Чернігівському воєводствах… мають віддаватися шляхті віри православної...»

А. Зборівський договір (1649 р.)

3. «Україна... стає вільною і незалежною країною і знов єднається із Королівством Польським... під назвою Великого Князівства Руського…»

В. Гадяцький договір (1658 р.)

4. «Договорилися ми і постановили.., Київ має залишатися на стороні їхньої царської величності… козаки, що живуть на Січі... мають бути… у володінні і в державі… їхньої царської величності…»

Д. «Вічний мир» (1686 р.)

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Внутрішня боротьба козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання в її внутрішні справи та військова агресія сусідніх держав були характерними для періоду Руїни.

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Руїна – період в історії України другої половини XVII ст., для якого характерна боротьба за владу між представниками козацької старшини, зовнішня агресія сусідніх держав. 

• 1. Іван Брюховецький: Перший гетьман Лівобережжя (1663–1668), обраний на Чорній раді. 

• 2. Юрій Хмельницький: Син Богдана Хмельницького. Його правління (з перервами у 1659–1663 та пізніше як «князя Сарматії») припало на самий розпал Руїни. 

• 3. Дем’ян Многогрішний: Гетьман Лівобережної України (1668–1672). Підписав Глухівські статті, намагався захистити залишки автономії та створив полк «компанійців» (особисту гвардію).

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Наслідком Чигиринських походів турецько-татарської армії було здійснення гетьманом І. Самойловичем «Великого згону».

«Великий згін» (1678–1679 рр.). Щоб не залишити ворогу (туркам та їхньому ставленику Юрію Хмельницькому) людських і матеріальних ресурсів, Самойлович наказав силоміць переселити мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну та Слобожанщину.

Чигиринські походи турецько-татарської армії відбувалися 1677 й 1678 року. Після першої поразки 1677 року турецько-татарські війська в 1678 році оволоділи столицею Козацької держави – Чигирином.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Цифрою 3 на картосхемі позначено території, де за умовами Бахчисарайського договору (1681 р.) впродовж 20 років заборонено будівництво нових фортець і укріплень

Бахчисарайський мирний договір був укладений між Османською імперією, Кримським ханством та Московським царством. Згідно з його умовами:

• Кордон між державами встановлювався по Дніпру.

• Територія Південної Київщини та Брацлавщини (на картосхемі позначена цифрою 3 — район між Дніпром та Південним Бугом, включаючи зруйнований Чигирин) мала залишатися незаселеною.

• На цих землях протягом 20 років заборонялося будувати нові фортеці, міста та укріплення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х р.р. ХVІІ століття.

Послідовність подій ХVII ст.:

• В — Укладення Андрусівського перемир’я (січень 1667 р.) Угода між Московським царством і Річчю Посполитою, за якою Україна була офіційно поділена по Дніпру: Лівобережжя відійшло Москві, а Правобережжя — Польщі. 

• А — Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї України (червень 1668 р.) Після антимосковського повстання на Лівобережжі та загибелі гетьмана І. Брюховецького, Петро Дорошенко об'єднав козацькі війська обох берегів. 

• Г — Чигиринські походи турецьких військ (1677–1678 рр.) Масштабні військові кампанії Османської імперії з метою захоплення столиці — Чигирина. 

• Б — Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату (1686 р.) Ця подія завершила період церковної автономії українського православ'я. 

Правильна відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. ХVІІ століття.

Зміни в соціально-економічному житті Гетьманщини в другій половині ХVІІ ст.

• 1. Формування козацько-селянської власності на землю: Внаслідок війни було ліквідовано велике землеволодіння польських магнатів. Козаки та селяни отримали право володіти землею на правах «займанщини» (захоплення вільних ділянок та їх обробітку).

• 2. Здобуття особистої свободи абсолютною більшістю селян і міщан: Це було одне з найголовніших досягнень Хмельниччини. 

• 4. Зростання провідної ролі козацтва й православної шляхти: Козацтво перетворилося на привілейований стан, який керував державою. 

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

На фото зображено портрет Петра Дорошенка.

Він провів у Корсуні розширену старшинську раду, на якій ухвалено прийняття протекторату Османської імперії.

Петро Дорошенко (гетьман Правобережжя 1665–1676 рр.) увійшов в історію як борець за об'єднання України, який через складну політичну ситуацію пішов на союз із Портою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Відповідність між чисельністю козацького реєстру та назвою договору, що його визначав:

• 1 — Д: Куруківська угода (1625 р.). Була підписана після козацького повстання Марка Жмайла. Реєстр встановлювався на рівні 6 тисяч осіб. Також було створено шість територіальних полків.

• 2 — Г: Білоцерківський договір (1651 р.). Укладений після важкої поразки під Берестечком. Умови Хмельниччини були значно обмежені: реєстр скоротили з 40 до 20 тисяч, а влада гетьмана поширювалася лише на Київське воєводство.

• 3 — А: Зборівський договір (1649 р.). Укладений після перемоги під Зборовом. Це був перший офіційний документ, що визнавав автономію козацької держави (Гетьманщини). Реєстр становив 40 тисяч, а під управління козаків переходили три воєводства (Київське, Чернігівське, Брацлавське).

• 4 — В: «Березневі статті» (1654 р.). Договір з Московським царством, що визначав умови протекторату після Переяславської ради. Козацький реєстр мав становити 60 тисяч — це був найбільший реєстр за всю історію.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Правильна відповідь — П. Тетері та І. Брюховецького.

Ця картосхема ілюструє початковий етап офіційного розколу Гетьманщини на два береги (період 1663–1665 рр.).

1. Розподіл територій: На карті чітко виділено дві зони — територію, підвладну правобережному гетьману (вертикальна штриховка), та лівобережному гетьману (горизонтальна штриховка). Саме Павло Тетеря та Іван Брюховецький були першими гетьманами, які правили одночасно на різних берегах Дніпра після зречення Юрія Хмельницького.

2. Місце обрання гетьмана: Позначено міста, де відбулися доленосні ради 1663 року. Ніжин: Місце проведення славнозвісної «Чорної ради», де гетьманом Лівобережжя було обрано Івана Брюховецького.

3. Військові походи: Стрілки на карті показують масштабний похід польських військ короля Яна II Казимира спільно з козаками П. Тетері на Лівобережжя у 1663–1664 рр. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Договір, за яким турецьким султаном визнано зверхність московського царя над Лівобережною Україною і Запорозькою Січчю, укладено 1681 р. й названо Бахчисарайським.

• Визнання кордонів: Османська імперія офіційно визнала приналежність Лівобережної України та Києва до Московського царства.

• Статус Запорожжя: Султан визнав зверхність московського царя над Запорозькою Січчю.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Відповідно до умов Андрусівського перемир’я (1667 рік) Запорозька Січ була підпорядкована московському царю і польському королю.

Запорозька Січ потрапляла під сумісну протекцію (спільне володіння) обох держав — Московського царства та Речі Посполитої.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Для процесу колонізації Слобідської України в другій половині XVII ст. були характерними нова хвиля переселенців із Правобережної та Лівобережної України, пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.

Друга половина XVII століття в Україні — це час Руїни: постійних воєн, територіального поділу та спустошення Правобережжя. Це спричинило масовий рух населення на схід, на незаселені землі, що отримали назву Слобожанщина (від «слобода» — поселення, звільнене від податків).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Наведена характеристика відповідає фактам біографії кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка.

Іван Сірко (початок ХVІІ ст. – 1680 р.) був одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим щонайменше 15 разів.

Іван Сірко був видатним полководцем, здійснив понад 60 переможних битв проти військ Османської імперії, Кримського ханства й ногайських орд. Зокрема під керівництвом Івана Сірка запорожці звільнили понад 100 тисяч бранців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

«Генеральна військова канцелярія» – це військово-адміністративна установа Гетьманщини, за посередництва якої гетьман правив державою, вирішував усі поточні справи внутрішнього й міжнародного характеру.

Це була найвища адміністративна установа України-Гетьманщини у XVII–XVIII століттях. Вона фактично виконувала функції сучасного кабінету міністрів та адміністрації президента одночасно.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку описано підготовку до вирішальної битви Конотопської війни (1658–1659 рр.) між Гетьманщиною та Московським царством.

Після підписання Гадяцького договору (1658 р.) Іван Виговський опинився у стані війни з Москвою. Щоб протистояти чисельно переважній московській армії князя Трубецького, гетьман уклав військовий союз із Кримським ханством.

У червні 1659 року під Конотопом (на річці Соснівка) об'єднане військо вщент розгромило елітні частини московського війська.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Наслідком подій, описаних у документі, стало укладення Бахчисарайського мирного договору.

Поразка московсько-козацьких військ у Чигиринських походах 1677–1678 рр. та фактичне перетворення Правобережжя на пустку змусили Московське царство піти на переговори з Османською імперією.

Результатом цих переговорів став Бахчисарайський мирний договір (1681 р.). За ним султан визнав Лівобережжя за Москвою, а територія між Дніпром та Південним Бугом (де й стояв зруйнований Чигирин) мала залишатися незаселеною 20 років.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Саме ім'я Юрія Хмельницького турки використовували як політичне прикриття своєї агресії. 

Описані події — це Другий чигиринський похід (1678 р.). Після того як Петро Дорошенко зрікся булави, турецький султан вирішив використати іншу постать для утвердження свого впливу на українських землях.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку йдеться про захоплення турками «столиці Української козацької держави» - Чигирина. 

В уривку описано події серпня 1678 року (під час Другого чигиринського походу турецько-татарської армії).

• «Серце Української козацької держави»: Саме так називали Чигирин, адже він був першою столицею Гетьманщини, резиденцією Богдана Хмельницького та Петра Дорошенка.

• «Після майже півторамісячної облоги»: Влітку 1678 року турецька армія понад місяць штурмувала місто, яке обороняли козацькі полки та московські війська.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Правильна послідовність битв:

1. В — Битва біля річки Сині Води (1362 р.): Перемога литовсько-руського війська князя Ольгерда над Золотою Ордою. 

2. Г — Битва біля міста Орша (1514 р.): Видатна перемога об'єднаного війська (литовців, білорусів, поляків та українців) під проводом князя Костянтина Острозького над московською армією під час московсько-литовських воєн.

3. Б — Битва біля міста Пилявці (1648 р.): Одна з найважливіших перемог війська Богдана Хмельницького над армією Речі Посполитої на початку Національно-визвольної війни. Після неї козакам відкрився шлях на Західну Україну.

4. А — Битва біля міста Конотоп (1659 р.): Перемога війська гетьмана Івана Виговського та його кримськотатарських союзників над московською армією в ході московсько-української війни.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Наведена картосхема дає змогу визначити райони, охоплені повстанням проти гетьмана Івана Виговського.

Штрихуванням на Лівобережжі позначено території, охоплені повстанням під проводом Мартина Пушкаря та Якова Барабаша. Це повстання було підтримане Московським царством і стало реакцією на пропольську політику Виговського.

Правильна відповідь – Б.

1 — Г: Жванецька облога (1653 р.). Остання масштабна військова операція Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої перед укладанням союзу з Московським царством. Через зраду кримського хана битва закінчилася підписанням Кам'янецької угоди.

2 — Д: Конотопська битва (1659 р.). Видатна перемога війська гетьмана Івана Виговського над московською армією князя Трубецького під час московсько-української війни.

3 — А: Пилявецька битва (1648 р.). Блискуча перемога повстанців над польським військом (яке козаки висміювали як «перинників»), що відкрила Хмельницькому шлях на Галичину.

4 — Б: Берестецька битва (1651 р.). Найбільша і одна з найважчих битв війни, де через відступ татар козацьке військо зазнало поразки, що призвело до підписання Білоцерківського договору.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки XVII ст.

Правильна відповідь — І. Виговського.

В уривку цитуються положення Гадяцького договору, підписаного 16 вересня 1658 року між представниками Гетьманщини та Речі Посполитої.

• «Гетьман Військ Руських... першим сенатором»: Згідно з угодою, на території Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств створювалося Велике Князівство Руське. Воно ставало третьою рівноправною частиною Речі Посполитої (разом із Польщею та Литвою). Гетьман отримував титул Великого гетьмана Руського і пожиттєве місце в сенаті.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

• 1 — В: Андрусівське перемир’я (1667 р.). Ключові маркери: поділ земель між Річчю Посполитою та Московським царством («залишаються у володінні... його царської величності») та встановлення спільного контролю над Запорожжям («під високою рукою обох Великих государів»).

• 2 — А: Гадяцький договір (1658 р.). Ключовий маркер: згадка про «Велике князівство Руське» як третю рівноправну частину Речі Посполитої поряд із Польщею та Литвою.

• 3 — Д: Бахчисарайський договір (1681 р.). Ключові маркери: визнання кордону по Дніпру між Москвою та Османською імперією, право татар на кочування та підтвердження приналежності Києва московському царю.

• 4 — Г: Корсунська угода (1669 р.). Ключовий маркер: умови прийняття турецького протекторату Петром Дорошенком. Султан і хан зобов’язувалися не укладати мир із Польщею чи Москвою без згоди гетьмана.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Правильна відповідь — Б: 1686 р.

В уривку процитовано положення трактату про «Вічний мир», укладеного між Московським царством та Річчю Посполитою в 1686 році.

На відміну від Андрусівського перемир'я 1667 року, де Січ була під подвійним управлінням, за договором 1686 року вона переходила під виключну владу московського царя. У тексті це звучить як: «Запороги... мають бути... у державі їхньої царської величності».

Відповідь – Б.

ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-х – У 80-ті рр. ХVІІ ст.

• 1 — Б: Укладення Гадяцького договору (1658 р.) → Агресія Московського царства. Підписання Іваном Виговським договору з Річчю Посполитою було розцінене Москвою як зрада, що призвело до відкритої московсько-української війни 1658–1659 рр.

• 2 — В: Чигиринські походи (1677–1678 рр.) → «Великий згін» І. Самойловича. Після зруйнування Чигирина турками гетьман Іван Самойлович, не маючи змоги утримати Правобережжя, наказав примусово переселити («зігнати») населення на Лівобережжя, щоб ворог не мав людських та економічних ресурсів.

• 3 — Д: Чорна рада поблизу Ніжина (1663 р.) → Розпад Гетьманщини. Обрання Івана Брюховецького лівобережним гетьманом за умови існування Павла Тетері на Правобережжі юридично та фактично закріпило розкол єдиної держави на дві частини.

• 4 — А: Обрання Д. Многогрішного (1669 р.) → Створення війська «компанійців». Дем'ян Многогрішний першим почав формувати полки найманої кінноти (компанійців), які підпорядковувалися особисто гетьману та служили опорою його влади.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Для Слобідської України в другій половині XVII ст. характерними були наступні ознаки:

• 1 — дія права займанщини: Це був основний спосіб освоєння земель Слобожанщини. Переселенці мали право привласнювати стільки землі, скільки могли обробити, за умови, що вона не була зайнята іншими. 

• 2 — відсутність посади гетьмана: На відміну від Лівобережної чи Правобережної Гетьманщини, Слобожанщина не мала єдиного гетьмана. Кожен із п'яти полків підпорядковувався безпосередньо білгородському воєводі (представнику московського царя).

• 3 — існування полково-сотенного устрою: Попри відсутність гетьмана, внутрішня організація була суто козацькою. Територія поділялася на полки (Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, пізніше — Ізюмський) та сотні, де діяло козацьке самоврядування та судочинство.

Відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Ці слова гетьмана Петра Дорошенка прямо стосуються укладення Андрусівського перемир’я (1667 р.) між Московським царством та Річчю Посполитою.

Ця угода, укладена без участі та згоди Гетьманщини, юридично закріпила поділ України по Дніпру: Лівобережжя відійшло Москві, а Правобережжя — Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Правильна хронологічна послідовність подій, описаних в уривках:

1. В — Битва біля Соснівки (Конотопська битва) за участю І. Виговського (1659 р.)

2. Б — Укладення Андрусівського перемир'я між поляками та росіянами (1667 р.)

3. Г — Напад турків на Чигирин за участю Ю. Хмельниченка (Чигиринські походи, 1677–1678 рр.)

4. А — Кримські походи князя М. Голіцина та гетьмана І. Мазепи (1687 р. та 1689 р.)

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

1-В. «Війська реєстрового дозволяємо впровадити на двадцять тисяч, і це військо через гетьмана і старшину має бути зареєстроване у воєводстві Київському, нічого не займаючи із Брацлавського та Чернігівського...»

Білоцерківський договір (1651 р.)

2-А. «Лічби війська… дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького …усі уряди в Київському, Брацлавському, Чернігівському воєводствах… мають віддаватися шляхті віри православної...»

Зборівський договір (1649 р.)

3-В. «Україна, тобто землі у воєводствах Чернігівському, Київському і Брацлавському, стає вільною і незалежною країною і знов єднається із Королівством Польським і Великим Князівством Литовським під назвою Великого Князівства Руського…»

Гадяцький договір (1658 р.)

4-Д. «Договорилися ми і постановили.., Київ має залишатися на стороні їхньої царської величності… козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку… мають бути… у володінні і в державі… їхньої царської величності…»

«Вічний мир» (1686 р.)

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

«Великий згін» населення Правобережної Гетьманщини здійснював гетьман Іван Самойлович.

«Великий згін» – насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну (Гетьманщину), зорганізоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 рр. з метою позбавлення політичних противників соціальної бази і знелюднення території, яка переходила під управління Османської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

У добу Руїни Запорозька Січ виступала самостійною військово-політичною силою.

У період з 1667 р. (Андрусівське перемир’я) по 1686 р. (Вічний мир) вона формально перебувала під подвійним управлінням московського царя і польського короля.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Цитата з «Літопису Самійла Величка» описує Андрусівське перемир’я, укладене в 1667 році між Московським царством та Річчю Посполитою.

Андрусівське перемир’я — це ключова угода в історії України, укладена 30 січня 1667 року в селі Андрусово (неподалік Смоленська) між Московським царством та Річчю Посполитою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

1-Б. Ухвалення Гадяцьких пунктів стало приводом до початку війни Московського царства проти Гетьманщини.

2-А. Чигиринські походи турецько-татарських військ 1677–1678 рр. призвели до знелюднення частини Правобережної України, руйнації столиці козацької держави.

3-В. Укладення Андрусівського перемир’я у 1667 р. спричинило поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством.

4-Г. Підписання Віленського перемир’я у 1656 р. між Річчю Посполитою і Московським царством спонукало гетьмана Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Для періоду Руїни були характерними внутрішня боротьба козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання в її внутрішні справи та військова агресія з боку сусідніх держав.

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Назви воєводств, які мали увійти до складу Великого князівства Руського за умовами Гадяцьких пунктів (1658 р.), є:

3. Брацлавське

6. Київське

7. Чернігівське

Гадяцькі пункти (1658 р.) — договір, укладений гетьманом Іваном Виговським з Річчю Посполитою, який передбачав створення федерації трьох рівноправних частин (Польського королівства, Великого князівства Литовського та Великого князівства Руського).

Правильна відповідь – 3 6 7.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Уривок з історичного джерела описує формування населення Слобідської України (Слобожанщини).

Слобідська Україна (Слобожанщина) — це історико-географічний регіон, який сформувався в XVII столітті на землях, що лежали на південно-західному прикордонні Московського царства (сучасні території Харківської, Сумської, частини Луганської та Донецької областей України, а також частини Бєлгородської, Курської, Воронезької областей Росії).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Руїна. Причини та наслідки Руїни.

Іноземний автор, характеризуючи Руїну, описав її наслідки.

• Ці вирази чітко вказують на руйнівний вплив військових дій та політичної кризи на економічний, демографічний і соціальний стан українських земель, особливо Правобережжя.

• Руїна призвела до занепаду міст і сіл, масового знелюднення території, що є прямим наслідком тривалої громадянської війни та зовнішньої агресії.

Історики зазвичай визначають Руїну як період, що тривав приблизно від смерті Богдана Хмельницького у 1657 році до обрання гетьманом Івана Мазепи у 1687 році.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Конотопська битва.

Конотопська битва відбулася в 1659 р.

Битва під Конотопом відбулася 28-29 червня (8-9 липня за новим стилем) 1659 року.

• Сторони: Українсько-татарські війська на чолі з гетьманом Іваном Виговським та кримським ханом Мехмедом IV Ґераєм проти московського війська під командуванням князя Олексія Трубецького.

• Блискуча перемога військ Гетьманщини та їхніх союзників, яка стала однією з найбільших поразок московських військ у XVII столітті.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньо-політична діяльність уряду Б. Хмельницького. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Поділ Гетьманщини. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель. Причини та наслідки укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Правильна хронологічна послідовність укладення міжнародних угод XVII ст.:

1. Г – «Березневі статті» між Військом Запорозьким і Московським царством (1654 р.)

2. Б – Андрусівський договір між Річчю Посполитою та Московським царством (1667 р.)

3. А – Бахчисарайський договір між Московським царством та Османською імперією й Кримським ханством (1681 р.)

4. В – «Вічний мир» між Московським царством та Річчю Посполитою (1686 р.)

Відповідь: Г Б А В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування Д. Многогрішного.

Компанійське військо було створено за часів гетьмана Д. Многогрішного.

• Компанійські полки (або охотницькі полки, наймане військо) були створені саме за часів його гетьманування як регулярні професійні підрозділи.

• Ці полки формувалися з найманців («охочих людей» – звідси "охотницькі") і оплачувалися з гетьманської скарбниці.

Відповідь – Г.

Відповідність між подіями та роками:

1-Д. Видання Ш. Фіолем у Кракові кирилицею «Часослова», «Октоїха».

1491 р.

2-В. Створення Пересопницького Євангелія.

1556–1561 рр.

3-А. Видання І. Федоровим у Львові «Апостола» та «Букваря».

1574 р.

4-Б. Перше видання друкарнею Києво-Печерської лаври «Синопсису».

1674 р.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.

Відповідність між назвами вищих державно-політичних інституцій Гетьманщини середини XVII–XVIII ст. та їхньою компетенцією:

1-Г. Генеральна військова канцелярія.

Військово-адміністративна установа, за посередництва якої гетьман здійснював управління державою, вирішувала всі поточні справи внутрішнього та міжнародного характеру.

2-А. Генеральна військова рада.

Представницький інститут, який розглядав загальні державні справи, зокрема: затвердження міждержавних договорів, складання «статей» при обранні гетьмана.

3-Д. Генеральний військовий суд. Орган, що розглядав справи осіб, які належали до генеральної старшини, а також справи про державні злочини, здійснював нагляд за виконанням універсалів гетьмана та указів царя.

4-Б. Генеральна скарбова канцелярія. Орган, що відав справами збору натуральних і грошових податків з населення, прибутками та видатками держави, військовими та ранговими маєтностями.

Відповідь – 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

Період Руїни характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи та військовою агресією з боку сусідніх держав.

Руїна – це драматичний і складний період в історії України другої половини XVII століття (прийнято вважати з 1657 року, після смерті Б. Хмельницького, до 1687 року, обрання І. Мазепи).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель.

Бахчисарайський договір 1681 р., що вирішував долю Правобережної України, укладено турецьким султаном із московським царем.

• Договір підтвердив поділ Гетьманщини, закріплений Андрусівським перемир'ям (1667 р.). Лівобережна Україна і Київ остаточно визнавалися володінням Московського царства.

• Правобережжя: Османська імперія отримувала контроль над Південною Київщиною та Брацлавщиною.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Поділ Гетьманщини. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

1-А Чигиринські походи турецько-татарських військ.

Знелюднення частини Правобережної України, руйнація козацької столиці

2-В Укладення Андрусівського договору (1667 р.)

Поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством

3-Г Підписання Віленського перемир’я (1656 р.)

Пошук Б. Хмельницьким нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою

4-Б Ухвалення Гадяцьких пунктів (1658 р.)

Початок війни Московського царства проти Гетьманщини

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Наведені слова, які докоряють гетьману за втрату Чигирина та Правобережної України на користь Османської імперії, а також заслання Петра Дорошенка, належать кошовому отаману Івану Сірку і адресовані гетьману Лівобережної України Івану Самойловичу.

Петро Дорошенко був гетьманом Правобережної України і наприкінці своєї кар'єри (у 1676 році) здав булаву Івану Самойловичу та присягнув на вірність московському царю. Самойлович, однак, не надав йому очікуваної підтримки, і Дорошенко був висланий до Москви у "вічну неволю".

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування П. Дорошенка, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Хронологічна послідовность подій другої половини ХVІІІ ст.:

Б Чигиринські походи турецько-татарських військ – 1677–1678 рр.

В Ухвалення Гадяцького договору – 1658 р.

А Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї козацької України – 1668 р.

Г Укладення Бахчисарайського мирного договору між Московією та Османською імперією – 1681 р.

Відповідь – Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Слова гетьмана Івана Самойловича (гетьманував у 1672–1687 рр.) були безпосередньою реакцією на укладення «Вічного миру» між Московським царством та Річчю Посполитою у 1686 році.

Поділ України: «Вічний мир» остаточно юридично закріпив насильницький поділ України по Дніпру, підтвердивши умови Андрусівського перемир'я (1667 р.):

• Московському царству відійшла Лівобережна Україна та Київ (за грошову компенсацію).

• Річ Посполита отримала Правобережну Україну (крім Києва).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620–1630-х рр.

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

1-Б. Куруківська угода між реєстровим козацтвом і поляками – 1625 р.

2-В. Зборівський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1649 р.

3-Д. Білоцерківський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1951 р.

4-Г. Гадяцькі пункти між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1658 р.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Запорозька Січ в роки Руїни (60-70-ті pp. XVII ст.), виступала самостійною військово-політичною силою.

В епоху Руїни (період політичної кризи, громадянської війни та зовнішньої інтервенції в Україні) Запорозька Січ, попри спільне номінальне підпорядкування Гетьманщині, фактично була незалежним політичним суб'єктом із власною зовнішньою та внутрішньою політикою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Причини та наслідки Руїни. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Слобідська Україна – це історико-географічнии регіон формується впродовж XVI–ХVII ст. в результаті колонізації українцями прикордонних земель Речі Посполитої, Московського царства та Кримського ханства

Регіон мав особливий полково-сотенний устрій, подібний до Гетьманщини, але під верховенством Московського царя. Головними центрами стали такі міста-фортеці, як Харків, Суми, Охтирка, Ізюм, Острогозьк.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Поділ Гетьманщини. «Руїна».

Наведений уривок докладно описує ключові ознаки історичного періоду Руїни (приблизно 1657–1687 рр.)

Руїна — це термін, що використовується в історії України для позначення трагічного періоду занепаду, громадянських війн та зовнішнього втручання, який охопив українські землі після смерті гетьмана Богдана Хмельницького.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Наведений уривок містить ключові положення, які були юридично оформлені в Андрусівському перемир'ї, укладеному між Московським царством та Річчю Посполитою у січні 1667 року.

Саме ці умови — поділ по Дніпру, спільний протекторат над Запорожжям та тимчасове утримання Києва Москвою — є характерними ознаками Андрусівського перемир'я 1667 р.

Правильна відповідь – Г.