ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

1 – Д Петро Гулак-Артемовський – письменник, науковець, перекладач, викладач; автор першої української романтичної балади «Рибалка», антикріпосницької сатиричної байки «Пан та собака».

2 – Г Григорій Квітка-Основ'яненко – перший український прозаїк, основоположник художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі; автор повістей «Маруся», «Конотопська відьма», комедій «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» та багатьох інших творів.

3 – В Михайло Максимович – науковець-енциклопедист, ботанік, зоолог, натураліст, історик, археолог, етнограф, фольклорист, філолог, професор університету Святого Володимира в Києві та перший його ректор, укладач «Збірника малоросійських пісень».

4 – Б Михайло Остроградський – провідний математик XIX ст., член-кореспондент Паризької академії наук, Туринської, Римської та Американської академій.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У завданні наведено зображення таких картин: А – «Дівчина з Поділля» Василя Тропініна, Б – «Карпатська мати» Василя Касіяна, Г – «Святочне Ворожіння» Миколи Пимоненка. В – «Катерина» Тараса Шевченка. Картину написано на тему його однойменної поетичної поеми влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.

Правильна відповідь – В.

Отже, на фото зображено автопортрети Тараса Шевченка в різні роки його життя. Саме портрет під літерою Г був створений митцем відразу після викупу його з кріпацтва. Інші портрети були створені у більш зрілому віці: за часів перебування у Петербурзі і в засланні. До того ж знання портретного зображення під літерою Г передбачено Програмою ЗНО.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Автором цитованого листа є Тарас Шевченко. Подорожуючи Україною, він зробив багато замальовок, ескізів, етюдів, начерків та малюнків, що навело його на думку створити періодичне видання під назвою «Живописна Україна». Розпочавши роботу над виданням, Шевченко звертається листовно до різних осіб з проханням допомогти йому.

У кінці 1844 року в Петербурзі вийшов єдиний випуск видання «Живописна Україна» із шістьма офортами (гравюрами) Шевченка: «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада», «Старости», «Видубицький монастир», «Казка» та «У Києві».

Репродукцію офорта «Дари в Чигирині 1649 року» («Дари Богданові й українському народові») позначено буквою А.

Темою гравюри був фатальний для України вибір, унаслідок якого вона згодом потрапила в залежність від Московії.

На передньому плані зображено послів: турецького, польського і російського, що чекають на прийом у Хмельницького з подарунками для гетьмана й козацького війська. Три фігури послів є своєрідними метафорами трьох варіантів вибору для України.

На другому плані малюнка зображено козацьку раду, гетьмана, а поряд – Богуна з розведеними руками, бо саме він був проти єднання із царем московським.

До офорта є підпис: «Одначе рада (оприче славного лицаря Богуна) присудила єднать Царя Московського».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Автором цитованого листа є Тарас Шевченко. Подорожуючи Україною, він зробив багато зарисовок, ескізів, етюдів, начерків,  малюнків, що навело його на думку створити періодичне видання під назвою «Живописна Україна».

Розпочавши роботу над виданням, Шевченко звертається листовно до різних осіб із проханням про допомогу.

Наприкінці 1844 року в Петербурзі вийшов перший і останній випуск видання «Живописна Україна» з такими шістьма офортами (гравюрами) Шевченка: «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада», «Старости», «Видубицький монастир», «Казка» та «У Києві».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.  Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

З ініціативи В. Каразіна 1805 р. було засновано Харківський університет.

Микола Костомаров разом із Пантелеймоном Кулішем і Миколою Гулаком заснували Кирило-Мефодіївське братство.

Григорій Квітка-Основ’яненко заснував жанр соціально-побутової комедії в українській літературі.

Олександр Духнович був будителем українського населення Закарпаття.

Маркіяна Шашкевича – це греко-католицький священник у Галичині, діяч Руської трійці.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Послідовність подій ХІХ ст.:

• Б – Видання «Енеїди» І. Котляревського (1798 рік) Хоча перші три частини вийшли на самомуприкінці XVIII століття, ця подія вважається точкою відліку нової української літератури та культурного відродження XIX ст.

• В – Повстання Чернігівського полку (1825–1826 роки) Виступ декабристів в Україні (біля Василькова), який відбувся одразу після повстання на Сенатській площі в Петербурзі. Був придушений царськими військами.

• А – Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1840 рік) Вихід збірки в Петербурзі, що містила лише 8 творів, але стала ідеологічним фундаментом для всього українського руху середини століття.

• Г – Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в наукове (1892 рік) Ця подія ознаменувала перетворення аматорського гуртка у Львові на повноцінну «українську академію наук», яку згодом очолив Михайло Грушевський.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Історико-культурні пам’ятки. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття, у другій половині ХІХ – на початку XX століття і в період загострення кризи радянської системи.

У завданні наведено зображення таких пам’ятників: 

А градоначальнику й генерал-губернатору Арману де Рішельє в Одесі (1828 р., скульптор І. Мартос)

Б  гетьману Богдану Хмельницькому в Києві (1888, скульптор М. Микешин)

В засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву й сестрі їхній Либеді (1982, скульптор В. Бородай)

Г  князю Володимиру в Києві (1850–1853, скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон)

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття.

Маркери в джерелі – слова і словосполучення “Гайдамаки”, Пустив я їх у люди… – чітко вказують на поему, яку написав Тарас Шевченко.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

У характеристиці йдеться про Михайла Максимовича – історика, першого ректора Київського університету Св. Володимира, основоположника української фольклористики, автора збірок українських народних пісень.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Започаткування нової української літератури в західноукраїнських землях пов’язують із діяльністю «Руської трійці» (1833–1837 роки), яка видала альманах «Русалка Дністровая» (1837 рік). Це був написаний живою, народною мовою перший український журнал про культуру, у якому одразу все – народні пісні, авторські вірші, переклади закордонних авторів, статті з історії та оригінальні історичні документи. Якщо до «Русалки» поезію писали й видавали мовою церковною, поети писали панегірики й пафосні вірші на честь мертвих князів або ще живих священиків, то вірші в «Русалці Дністровій» – про повсякденне життя людей, природу, романтичні почуття.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Іван Могильницький був церковним й освітнім діячем, ініціатором заснування «Товариства греко-католицьких священників» у Перемишлі.

Яків Головацький відомий як етнограф, історик, поет, один з ініціаторів створення національно-патріотичного гуртка «Руська трійця».

Михайло Максимович був науковцем-енциклопедистом, істориком, першим ректором Київського університету, укладачем кількох збірок українських народних пісень.

Петро Гулак-Артемовський відомий як історик, педагог, письменник, автор віршів, антикріпосницької сатиричної байки «Пан і собака».

Правильна відповідь: 1Г, 3А, 3Б, 4В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Університет Святого Володимира в Києві було відкрито 1834 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

За портретними рисами на фото можна впізнати Маркіяна Шашкевича, який у 1833–1837 рр. був лідером «Руської трійці».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання процесу розгортання українського національного відродження на українських землях у складі Російської імперії.

Харківський університет, що став центром українського культурного відродження, засновано 1805 р. на Слобожанщині. Викладачі й випускники університету, опанувавши європейські революційні, ліберальні й націоналістичні ідеї та ідеали романтизму, досліджували культуру й історію України, запроваджували українську мову в літературне користування.

Культурне відродження на Слобожанщині унаочнювало необхідність подальшої боротьби за права українців. За змістом воно було набагато перспективнішими від боротьби дворян-автономістів за відновлення права Гетьманщини, що ширилася переважно на Чернігівщині й Полтавщині (Новгород-Сіверський гурток).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

За відсутності власної держави вагомим рушієм розвитку культури став початок українського національного відродження. Діячі української культури цього періоду часто були й видатними представниками українського руху.

Зазначені чинники в інших варіантах відповіді були характерними або для другої половини ХІХ ст. (Б, Г), або для другої половини ХVІІІ ст. (В).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

За портретними рисами на фото можна впізнати Івана Котляревського.

Котляревський Іван (1769–1838) – письменник, драматург, перший класик нової української літератури. Близько 1794 року розпочав писати «Енеїду» – перший твір нової української літератури, що знаменував остаточне витіснення старої книжної мови народною. Став одним із зачинателів українського національного відродження.

З’ясувавши історичну постать, слід проаналізувати наведені історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Іван Котляревський.

Лише у джерелі Б маркери – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу… доповнює слава «батька» українського театру...» – указують на постать Івана Котляревського.

Маркери у джерелі А вказують на Михайла Коцюбинського, В – Тараса Шевченка, Г – Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Відкриття зазначених навчальних закладів, які мали сприяти підготовці фахівців для різних галузей господарства (про це свідчать назви закладів), було зумовлено розвитком господарства і зрослим попитом на кваліфіковані кадри попри те, що в Росії на той час панували кріпосницькі відносини. Промислова революція, яка розгорталася в Європі, активно впливала й на Росію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Григорій Сковорода народився на Полтавщині. Навчався в Києво-Могилянській академії. У 1750– 1760-х роках викладав поетику в Переяславському й Харківському колегіумах. Останні 25 років життя мандрував Україною, писав твори («Байки харківські»).

Іван Котляревський народився в Полтаві. Навчався в духовній семінарії. Під час походу Наполеона (1812 рік) на Росію сформував козацький полк. Від 1816 року – директор Полтавського театру, для якого написав п’єсу «Наталка Полтавка», водевіль «Москаль-чарівник».

Григорій Квітка-Основ’яненко народився на Харківщині. Здобув домашню освіту. Виступив одним із засновників професійного театру в Харкові, Інституту шляхетних дівчат. Уважаютьс «батьком української прози». У 1854 році в Парижі опубліковано французькою мовою його повість «Сердешна Оксана».

Маркіян Шашкевич народився на Львівщині. Навчався у Львівській духовній семінарії. Від 1838 року й до кінця життя – священик у селах Львівщини. Організатор «Руської трійці». Був одним із перших перекладачів українською мовою «Слова о полку Ігоревім».

Правильна відповідь: 1В, 2А, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати міста Слобожанщини. Одним із-поміж них є Харків, де 1805 року відкрито університет. Інші варіанти відповіді не стосуються цього регіону.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У наведеному уривку документа йдеться про об’єднання греко-католицької церкви з православною, тож потрібно пригадати дату ліквідації греко-католицької церкви на Правобережній Україні – 1839 рік.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

В умові завдання безпосередньо зазначено місце («ополячений край Західної Росії») й опосередковано – дату події (період керування Сергієм Уваровим міністерством освіти Російської імперії, 1833–1849). Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Після польського повстання 1830 року імперський уряд вирішив об’єднати західні губернії, що колись належали Речі Посполитій – Правобережну Україну, Білорусію і Литву – і русифікувати їх. Тож із-поміж варіантів відповіді потрібно вибрати вищий навчальний заклад на Правобережжі. Ним є Київський університет, історію якого започатковано 8 листопада 1833 року, коли було підтримано подання міністра освіти С. Уварова про заснування в Києві Імператорського Університету Св. Володимира. Цей виш відкрито 1834 року переважно заради того, щоби замінити закриті нещодавно польські навчальні заклади – Кременецький ліцей і Віленський університет. Інші причини відкриття нового університету полягали в необхідності боротьби з польським культурним впливом на Правобережній Україні й посиленні русифікації краю, на чому й наголошено в наведеному уривку історичного документа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Автор «Чорної ради» – Пантелеймон Куліш, важливою сторінкою в житті якого є довголітнє знайомство й дружба з Тарасом Шевченком.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в кінці XVIIIст. – першій половині ХІХ ст.

Пам'ятник градоначальникові та генерал-губернаторові Арману Емманюелю дю Плессі де Рішельє в Одесі (скульптор І. Мартос, 1828) є не лише окрасою міста. Це практично візитівка південної Пальміри. До того ж цей пам’ятник входить до Переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учасниками ЗНО.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Історичні діячі Василь Каразін та Михайло Максимович діяли, працювали, творили на українських землях Російської імперії.

Отже, варіанти відповідей А та Б не є коректними.

Залишаються ще два варіанти. Тут достатньо пригадати діяльність хоча б одного. Василь Каразін – ініціатор заснування Харківського університету, Михайло Максимович – науковець, котрий був першим ректором Київського університету.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку ключових подій культурного життя українських земель у складі Російської імперії.

Перший університет було засновано у 1805 р. в Харкові.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

На фото зображено ратушу в місті Бучач.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси, визначати авторство митця, який створив цей твір.

Отже, на фото зображено репродукцію картини Василя Штернберга «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» (1837).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних віх життя видатного українського поета, художника Тараса Шевченка.

У 1840 р. відбулася видатна подія як у житті Шевченка, так і в розвитку української літератури, українського національно-визвольного руху – вийшло друком перше видання збірки поезії «Кобзар».

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – «Історія русів».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «пам’ятка української історіографії», «виразна ідеологічна спрямованість – ідеї автономізму, окремішності, у намаганні провести чітку грань між Україною та… Росією», «приєднуючись до Польщі чи Москви, населення України вважало себе повністю рівним і діяло на умовах цілковитої рівноправності» – чітко вказують на те, що йдеться про історичний твір «Історія русів», який поширювався наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. у рукописному вигляді серед прихильників відновлення автономії України часів гетьманщини. Уперше був опублікований у 1846 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Наведене визначення відповідає поняттю романтизм.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Більшість українського населення Галичини в ХІХ ст. дотримувалася греко-католицького віросповідання.

У цей час саме греко-католицька церква відігравала провідну роль у становленні і розвитку українського руху.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних ідей твору «Історія русів».

«Історія Русів» — твір української національно-політичної думки початку XIX століття, де подано яскраво, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до 1769 року.

«Історія Русів» має дві головні ідеї. По-перше, вона підкреслює історичну відмінність і протистояння між русами (Україною) та Московією. По-друге, вона наголошує історичну цілісність русів (українців) від середньовічної Київської Русі до недавньої тоді Козацької держави. Таким чином, вона відображає погляди дворян-автономістів нащадків козацької старшини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про процес національного відродження в Наддніпрянській Україні.

Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. осередком національного відродження на українських землях у складі Російської імперії стала Слобожанщина. Основним рушієм відродження на цих землях стали нащадки колишньої козацької старшини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у ХІХ столітті.

Маркіян Шашкевич – натхненник й ідейний лідер «Руської трійці».

Іван Могильницький – організатор освітнього Товариства галицьких греко-католицьких священиків, що діяло в Перемишлі.

Юліан Бачинський – один із лідерів радикального руху в Галичині, автор брошури «Ukraina Irredenta», у якій уперше сформульовано мету боротьби – створення незалежної держави.

Михайло Грушевський – автор фундаментальної десятитомної праці з історії України.

Правильні відповіді – 1А 2В 3Б 4Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Предмет ідентифікування в завданні – портрет видатного математика першої половини ХІХ ст. Михайла Остроградського, зображений на поштовій марці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

«Енеїду» Івана Котляревського, що вперше побачила світ 1798 р., уважають першим твором нової української літератури. Саме вона заклала підвалини красного письменства розмовною українською мовою – тією, якою спілкувалися і яку розуміли абсолютна більшість мешканців України.

Уже в першій половині XIX ст. естафету Котляревського підхопили Григорій Квітка-Основ’яненко, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Михайло Петренко й особливо Тарас Шевченко, формуючи українську літературну мову на народній основі. Окрім того «Енеїда» героїзувала козацькі часи історії України.

«Кобзар» Тараса Шевченка побачив світ уперше 1840 р. й відразу набув популярності. «Кобзар» гарантував вічність українському народові, його мові, культурі. Він належить до найволелюбніших книг усіх часів, наскрізь просякнутий прагненням волі, передчуттям її неминучості.

«Історію Русів» анонімного автора ще до її виходу друком 1846 р. поширювали в списках у колах української, і не лише, інтелігенції з початку 20-х рр. XIX століття. Вона справила великий влив на появу симпатій до українства в середовищі прогресивних російських мислителів.

Від початку публічної появи «Історію Русів» розглядали як історичний документ, написаний за аналогією з козацькими літописами. Однак із середини XIX ст. «Історію Русів» почали розглядати як політичний памфлет. Саме в такому статусі вона відіграла значну роль в історії політичної думки України й посіла в ній почесне місце як твір, що не лише висловив у концентрованій формі політичні погляди попередньої доби й сучасників автора, а й значною мірою вплинув на обґрунтування державницько-самостійницьких прагнень українців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Відкриття університетів.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «місто… де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри», «університет, названий… на честь великого просвітителя Русі» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про заснування в 1834 р. Київського університету Св. Володимира Великого.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти. Покровська церква в Києві. 1766.

На фото зображено Покровську церкву, що розташована на Подолі в Києві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток літератури, мистецтва. Здобутки видатних вітчизняних науковців та митців. Т. Шевченко. Офорти з «Живописної України» на історичну тематику.

На фото зображено офорти Т. Шевченка: «Дари в Чигирині», «Смерть Б. Хмельницького».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Відкриття університетів.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «місто…, де вперше засяяло і розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри», «університет… названий на честь великого просвітителя Русі» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Київ, де у 1834 р. було відкрито університет названий на честь князя Володимира, який хрестив Русь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Г. Сковорода.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «останній представник поезії українського бароко», «став предтечею нової української літератури», «просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Г. Сковороду – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років і до своєї смерті в 1794 р. вів життя мандрівного філософа. Його творча діяльність припадає на період завершення епохи бароко в українській культурі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток мистецтва. Картина «Дівчина з Поділля» В.Тропініна.

Завдання передбачає визначення картини художника В.Тропініна «Дівчина з Поділля».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Початок національного відродження.

При виконанні завдання у першу чергу слід звернути увагу на хронологічні рамки. Саме вони допоможуть визначити, що чинники, зазначені у відповідях Б, В, і Г, не належать до періоду першої половини ХІХ ст. Початок національного відродження припадає на період кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. До того ж національне відродження тісно пов’язано з процесами в культурній сфері, а діячі культури є першими носіями національного відродження.

Відповідь – А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ століття.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» відбулася 1837 року. Більшість примірників було конфісковано австрійською владою.

Збірку поезій «Кобзар» Тараса Шевченка видано 1840 року.

Три частини «Енеїди» Івана Котляревського видано 1798 року.

Брошуру Юліана Бачинського «Ukraina irredenta» опубліковано 1895 року.

Правильна відповідь: В А Б Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ столітті.

Григорій Сковорода (мандрівний філософ) навчався в Києво-Могилянській академії, служив у придворній хоровій капелі імператриці Єлизавети Петрівни, викладав у колегіумах Переяслава й Харкова, автор збірки «Сад божественних пісень».

Іван Григорович-Барський (архітектор) брав участь у побудові собору Різдва Богородиці в Козельці, забудові Кирилівського монастиря в Києві, підготував проєкт розбудови Покровської церкви в Києві.

Максим Березовський (композитор), співак італійської оперної трупи в Орієнбаумі, член Болонської філармонічної академії, автор опер «Демофонт», «Іфігенія».

Йоган Пінзель (скульптор) працював у Львові, Монастириську, Бучачі. Автор трьох кам’яних статуй на фасаді собору Св. Юра у Львові (кінна статуя св. Юрія, постаті Святих Анастасія та Лева).

Правильна відповідь: 1В; 2Г; 3А; 4Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Маркери в джерелі (Місцем його заснування… місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий… на честь великого просвітителя Русі) чітко вказують на Київський університет, який носив у ті часи ім’я Святого Володимира та був заснований 1834 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на знання процесу українського національного відродження, що проявлявся у виданні зазначених творів, збірок, журналів, альманахів.

Альманах «Русалка Дністровая» було видано в 1837 р.

Поема «Енеїда» І. Котляревського – у 1798 р.

Журнал «Основа» видавався в 1861–1862 рр.

Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка побачило світ у 1840 р.

Відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

На фото зображено репродукції офортів Т. Шевченка на історичну тематику «Дари в Чигрині», «Смерть Богдана Хмельницького».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото зображено палац Кирила Розумовського в Батурині, зведений у стилі класицизму. Яскравими елементами, що вказують на цей стиль, є трикутний фронтон і колони, що його підпирають.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток мистецтва. Т. Шевченко. «Катерина».

Завдання передбачає визначення картини художника Т. Шевченка «Катерина», яка є ілюстрацією до його однойменного поетичного твору. На картині зображена вагітна молода жінка, яку покидає солдат-москаль.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Маркери – «Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа», «Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим», «Найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть Його твори» – указують на Тараса Шевченка.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа», «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Тараса Шевченка, портрет якого зображений і визначається за портретними рисами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «1798 р.», «перша ластівка українського національного відродження», «невеличка книжка, од якої початок нового українського письменства рахуємо» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про «Енеїду» І. Котляревського.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань основних рис української культури першої половини ХІХ ст.

У зазначений період відбувається формування нової української літературної мови завдяки творчості Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та ін.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Ідентифікація за портретними рисами дає змогу визначити Григорія Сковороду.

Ключові словосполучення-маркери – «останнім представником поезії українського бароко», «став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму і Просвітництва» – допомагають визначити, що саме в цьому уривку джерела йдеться про Г. Сковороду.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Національне відродження. Розвиток літератури, мистецтва. «Романтизм».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату теми культура кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

У цьому випадку наведено визначення романтизму.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців і митців. М. Костомаров, М. Максимович, М. Остроградський, В. Каразін.

В. Каразін набув слави винахідника, агронома і метеоролога. Але найбільшої слави він зажив, ставши ініціатором відкриття Харківського університету.

М. Остроградський уславився як математик. Був членом Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академії наук.

М. Максимович зажив слави етнографа, укладача збірок українських народних пісень. Став першим ректором Київського університету.

М. Костомаров був визначним істориком, автором праць з історії козацтва. Крім того, від був одним з активних членів Кирило-Мефодіївського братства.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.