ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Культура України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

ТЕМА: Історико-культурні пам’ятки. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття, у другій половині ХІХ – на початку XX століття і в період загострення кризи радянської системи.

Завдання спрямовано на перевірку вміння розпізнавати історичні та культурні пам’ятки.

У завданні наведено зображення таких пам’ятників: 

А градоначальнику й генерал-губернатору Арману де Рішельє в Одесі (1828 р., скульптор І. Мартос)

Б  гетьману Богдану Хмельницькому в Києві (1888, скульптор М. Микешин)

В засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву й сестрі їхній Либеді (1982, скульптор В. Бородай)

Г  князю Володимиру в Києві (1850–1853, скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон)

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Микола Лисенко – композитор і громадський діяч, основоположник української класичної музики. Тож на марці у відповідному полі треба розмістити пам’ятний текст «Основоположник української класичної музики».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Наукове Товариство імені Шевченка (НТШ) було утворено 1892 року після реорганізації Літературного товариства ім. Т. Шевченка, що діяло з 1873 року. НТШ відігравало роль своєрідної академії наук України. Особливого розквіту досягло в період головування Михайла Грушевського (1897–1916 роки). Саме в цей час вийшла друком найбільша кількість томів «Записок Наукового Товариства імені Шевченка».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання видатних діячів музичного мистецтва України.

Серед наведених професійними діячами музичного мистецтва були Михайло Вербицький (композитор, хоровий диригент, священник УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»), Соломія Крушельницька (всесвітньовідома українська оперна співачка з Галичини, лірико-драматичне сопрано), Микола Лисенко (основоположник української класичної музики).

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей, діячів культури України.

Серед науковців, прізвища яких подано у варіантах відповіді, лауреатом Нобелівської премії є Ілля Мечніков.

Він був професором Новоросійського університету. Відкрив (1882) явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883). Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології і / або медицини за праці про імунітет (1908, спільно з німецьким лікарем, бактеріологом і біохіміком Паулем Ерліхом).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття та в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України.

Домінувальний стиль в європейському мистецтві кінця XVI – середини XVIII ст., для якого характерні пишність і динаміка форм, грандіозність і патетична піднесеність, метафоричність і барвистість оздоблення – це бароко.

Ідейний і художній рух у культурі кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., в основі якого духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури й фольклору, ідеалізація минулого – це романтизм.

Художній напрям (творчий метод) у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого було характерне послідовне дотримання принципу найбповнішого, життєво правдивого відображення світу – це реалізм.

Сукупність мистецьких явищ, сформованих на початку ХХ ст., яким притаманна нова, суб’єктивно-ідеалістична концепція людини й пов’язане з нею заперечення класичних форм мистецтва ХІХ ст. – це модернізм.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-В, 3-А, 4-Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Наприкінці XIX – на початку XX ст. родини підприємців Симиренків, Терещенків, Ханенків, які заробили свої статки на виробництві цукру, уславилися меценатською діяльністю.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

На фото зображено Будинок із химерами в Києві архітектора Павла Городецького (1902–1903 роки).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Національний гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля. / Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля...» створили Павло Чубинський і Михайло Вербицький.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття. Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання творчих здобутків діячів української культури ХІХ – початку ХХ ст. і вміння утворювати логічні пари.

Поет, автор сатиричних байок («Пан і Собака», «Тюхтій і Чванько», «Батько і син»), зачинатель романтичної балади в українській літературі («Рибалка», «Твардовський») – Петро Гулак-Артемовський.

Прозаїк («Конотопська відьма», «Сердешна Оксана»), драматург, майстер комедійного жанру («Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці») – Григорій Квітка-Основ’яненко.

Письменник, майстер морально-психологічної драми («Чорна Пантера і Білий Медвідь»), автор першого українського фантастичного роману («Сонячна машина») – Володимир Винниченко.

Драматург-новатор, майстер соціально-побутової («Бурлака») і соціально-психологічної («Безталанна») драми, соціальної комедії («Хазяїн»), історичної трагедії («Сава Чалий») – Іван Карпенко-Карий.

Правильна відповідь – 1В 2Г 3Б 4А.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- й мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві, створений 1888 р. скульптором Михайлом Мікешиним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних понять і термінів з історії України.

Художній напрям (творчий метод) у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого характерне послідовне дотримання принципу найповнішого, життєво правдивого відображення світу, – це реалізм.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії визначних постатей з історії України, а також творчого доробку діячів української культури.

Михайло Коцюбинський – один із творців жанру соціально-психологічної новели («На камені», «Лялечка», «Intermezzo»), майстер інтерпретації фольклорно-етнографічного матеріалу («Тіні забутих предків»).

Іван Карпенко-Карий – драматург-новатор, майстер соціально-побутової («Бурлака»), соціально-психологічної («Безталанна») драми , соціальної комедії («Хазяїн»), історичної трагедії («Сава Чалий»).

Василь Стефаник – новеліст, майстер відтворення найтонших душевних почуттів людини, художнього осмислення її психіки («Новина»), страждань і сум’яття особистості («Марія», «Камінний хрест»).

Михайло Старицький – автор поетичних образів України («Швачка», «Весна»), драматург, творець жанру історичної віршової драми («Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький», «Остання ніч»).

Правильна відповідь – 1 Д, 2 В, 3 Б, 4 А.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту діяльності родин українських підприємців-цукрозаводчиків.

Значну частку своїх доходів вони направляли на меценатську діяльність, підтримуючи і створюючи сприятливі умови для розвитку української культури.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних постатей з історії України.

Фундатором вітчизняної системи фізичного виховання, одним з організаторів молодіжного спортивного руху в Галичині, головою товариства «Сокіл-Батько» у 1908–1914 роках був Іван Боберський.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних здобутків провідних діячів української культури першої половини ХІХ століття і сформованості вміння отримувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Для розв’язання завдання першочергово слід визначити історичну постать, зображену на фото. За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Тараса Шевченка.

Наступний крок: визначити, який уривок джерела характеризує цю видатну історичну постать, діяча культури.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – історична постать, діяч культури.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Він став виявом імпресіонізму в українській літературі…», «Його творчість розвіяла сумніви, чи зможе українська література стати великою літературою» – чітко вказують на характеристику Михайла Коцюбинського.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу зачинателя нової української літератури, доповнює слава «батька» українського театру» – чітко вказують на Івана Котляревського.

Словосполучення-маркери в джерелі В – «Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа», «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» – чітко вказують на Тараса Шевченка.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Будучи останнім представником поезії українського бароко», «вів став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – чітко вказують на Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання творчого доробку діячів української культури.

Автором творів «За двома зайцями», «Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький» був Михайло Старицький.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

У грудні 1845 року – січні 1846 року Микола Гулак разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство. Михайло Грушевський – багаторічний голова Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1897–1913). Павло Чубинський був членом Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Микола Міхновський – яскравий представник течії самостійників у роки Української революції, наприкінці ХІХ століття був членом «Братства тарасівців», таємної політичної організації, створеної в Полтаві 1891 року.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Олександр Мурашко є автором картини «Дівчина в червоному капелюсі», зображеної на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Пантелеймона Куліша. Він був засновником науково-літературного щомісячного часопису «Основа» – першого українського суспільно-політичного й літературно-мистецького журналу в Російській імперії.

«Киевская старина» – щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, що виходив друком у Києві російською мовою і українською протягом 1882–1906 років. Його першим редактором-видавцем був Феофан Лебединцев, потім часопис редагували Олександр Лашкевич, Євген Кивлицький, Володимир Науменко.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 й 1882 років.

«Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда 1837 року силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Дмитро Яворницький – дослідник історії українського козацтва, автор тритомної "Історії запорозьких козаків".

Агатангел Кримський – автор чотиритомної «Історії Туреччини та її письменства».

Однією з наукових праць фізіолога Іллі Мечникова є «Генеалогічні міркування (про походження багатоклітинних)».

Історія України-Руси – 10-томна монографія Михайла Грушевського, головна праця його життя.

Правильна відповідь – 1 А, 2 Б, 3 В, 4 Д.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання пам’яток архітектури й уміння розрізняти їх. На фото зображено будівлю Київського університету (1837–1843, А), палац Кирила Розумовського в Батурині (1799–1803, Б), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (1905–1906, В), костел святого Варфоломія в Дрогобичі (1392–XV ст., Г). Також для правильного розв’язання завдання потрібно розуміти, що стиль «модерн» набув поширення наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. До споруд ХІХ століття належить лише будівля А, однак це початок століття, а не його завершення. Будівлі Б й Г споруджено значно раніше. До того ж приміщення головного корпусу університету імені Тараса Шевченка й палац Кирила Розумовського мають спільну ознаку – колони, характерні для класицизму.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них:

• Марко Кропивницький – письменник, драматург, театральний режисер й актор, з іменем якого пов'язані створення українського професійного театру на підросійській частині України й наступний етап розвитку реалістичної драматургії;
• Микола Садовський – актор, режисер і громадський діяч, корифей українського побутового театру;
• Марія Заньковецька – акторка й театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ й початку ХХ століть.

Інші українці, про яких ідеться в завданні, не є професійними театральними діячами. Василь Симиренко – промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець. Іван Пулюй – фізик й електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Іван Труш – живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу й портретист, мистецький критик й організатор мистецького життя в Галичині. Дмитро Яворницький – історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва.

Правильна відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й  ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

У цьому завданні йдеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

Для учасників зовнішнього незалежного оцінювання стилі в мистецтві завжди становили труднощі. Десь про бароко та модерн чули, а от з романтизмом та реалізмом гірше.

Однак нагадаємо, що це друга частина тесту, тобто його розв’язують і до нього готуються ті, хто вступає до закладів вищої освіти, де предметом для вступу є історія України. Більше того, це ті учасники, котрі мали б розв’язувати завдання і з української літератури (цей предмет є обов’язковим для всіх охочих вступити до вишів).

«Кластерне» завдання 41–43, підкаже про час бароко.

Реалізм – це в українській літературі «Хіба ревуть воли, як ясла повні» Панаса Мирного та Івана Білика.

Романтизм – це твір Тараса Шевченка «Гайдамаки» (пригадайте, хто з цих письменників писав/творив раніше за інших).

І останнім буде модернізм.

Відповіді: Б, А, В, Г.

Це завдання на встановлення відповідності.

У завданні учасників просять поставити у відповідність прізвища історичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст. і факти їхньої діяльності.

Діяльність історичних осіб, прізвища яких маємо в лівій колонці, відповідає періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст.. Таким чином, у правій колонці варіант В мав би бути відкинутий (ідеться про ініціатора відкриття Харківського університету В. Каразіна).

Далі застосовуємо свої знання. Видавець щоденних україномовних газет – Є. Чикаленко. Його слова «Україну слід любити не лише до глибини душі, а й до глибини кишені» звучать і досі актуально.

М. Драгоманов пов’язаний з журналом «Громада», що видавався у Женеві.

Б. Грінченко ніколи не був промисловцем, натомість разом із М. Міхновським був одним з фундаторів «Братства тарасівців».

І навіть якщо ви не пам’ятаєте Б. Ханенка, то це прізвище автоматично стає в правильну відповідність.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Серед осіб у Списку персоналій обов’язкових для візуального розпізнавання є лише дві жінки – Леся Українка та Соломія Крушельницька.

Фото Соломії Крушельницької бачимо в цьому завданні. Усесвітньо відома українська оперна співачка з Галичини 1893 року дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи й Америки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Пригадаймо: про університети вже йшлося в завданні 48 цього варіанта сертифікаційної роботи. Якщо ви правильно його виконали, то в пропонованому завданні варіанти Б та В сміливо відкинете як некоректні, адже Київський і Харківський університети було створено в першій половині ХІХ ст.

Залишається варіанти А та Г. У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є дата – 1865 рік – відкриття Новоросійського університету, що був розміщений в Одесі. Зрештою, у Програмі також є дата відкриття університету в Чернівцях (1875 рік).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Варто сподіватися, що подане тестове завдання, де треба розпізнати за фото історичного діяча, не становить для вас особливих труднощів.

Ті випускники, які готуються до тестування з історії легко впізнають на фото Михайла Грушевського – ученого-історика, автора праці «Історії Україна-Руси», громадського та політичного діяча, члена Академії Наук.

З підслуханого серед учасників ЗНО: «Раз в окулярах, значить вчений» ????.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші твори живопису, спираючись на їхні мистецько-стильові риси, а також визначати за портретними рисами історичні постаті, передбачені Програмою ЗНО.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на репродукціях картин, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, у завданні наведені зображення двох картин: портрет Лесі Українки за авторством Івана Труша і портрет актриси Жанни Самарі французького художника П'єра-Огюста Ренуара. Поетеса Леся Українка визначається і за портретними рисами. Поєднує ці дві картини мистецька течія (напрям) – імпресіонізм.

Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла. Основною метою та стильовим прийомом вважали зображення не самого предмету, а враження від нього.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань творів та їх авторів, які мали вагомий вплив на розвиток українського національно-визвольного руху.

Тарас Шевченко – «Кобзар».

Маркіян Шашкевич – «Русалка Дністровая».

Микола Міхновський – «Самостійна Україна»

Юліан Бачинський – «Україна Irredenta»

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела і знань основних віх життя історичних постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Завдяки словам маркерам – «Його праця – подвиг», «рятував людство від епідемій чуми, холери, дифтерії, висипного тифу» – можна визначити, що у джерелі йдеться про Данила Заболотного. Додатковою підказкою є те, що це висловлювання належить лікарю вченому І. Мечнікову.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних постатей української культури другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Сферою діяльності Іллі Мечникова була медицина, Сергія Васильківського – живопис, Дмитра Яворницького – історія, Марка Кропивницького – театр.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про розвиток української культури другої половині ХІХ – початку ХХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише процес становлення української класичної музики відповідає зазначеним хронологічним рамкам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Список персоналій для візуального розпізнавання. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Івана Франка (А), Агатангела Кримського (Б), Пантелеймона Куліша (В), Миколу Лисенка (Г).

На другому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело. Слова-маркери в уривку джерела – «українська музика», «Запорожець за Дунаєм», «справді мистецької музики до нього не було» – вказують на діяльність композитора Миколи Лисенка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Чернівецький університет було відкрито у 1875 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

1833 р. – заснування гуртка «Руська трійця».

1848 р. – видання першої української газети «Зоря Галицька».

1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта».

1892 р. – створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела), а також знання основних пам’яток культури, передбачених Програмою ЗНО.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І. Рєпіна.

Ключові словосполучення джерела  – «веселий народ», «Недарма про них Гоголь писав», «Ніхто в цілім світі не відчував так глибоко Свободу, Рівність й Братерство», «Усе Запорожжя лишалося вільним, нікому не підкорилося» – чітко вказують на те, що художник І. Рєпін описує працю над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань діяльності історичних постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Створення в Одесі першої в Російській імперії (другої у світі) бактеріологічної станції пов’язано з ім’ям І. Мечникова.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – університет, у якому наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. діяло кілька українознавчих кафедр.

Маркери – «Запекла боротьба за українську мову не мала успіху», «Проте був університет, у якому дозволили мати кілька – за змістом і мовою – українських кафедр» – чітко вказують на Львівський університет, у якому в результаті джентльменської угоди «Нової ери» між лідерами українського й польського рухів 1894 р. відкрито кафедру всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи. Це була окрема кафедра, де вивчали історію України, але не акцентували це в назві. За рекомендацією Володимира Антоновича на посаду ординарного професора кафедри був призначено Михайла Грушевського. На цій посаді Грушевський пропрацював до 1914 року. Також із 1849 р. на філософському відділі існувала кафедра руської (української) словесності. У 1862 й 1872 рр. виникли кафедри з українською мовою викладання на богословському й правничому факультетах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Будинок полтавського земства. На це вказують особливості архітектурного стилю – українського модерну.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Розвиток театрального мистецтва. І. Карпенко-Карий.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяч української культури.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «був одним з батьків новочасного українського театру, артист…, драматург…» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про І. Карпенка-Карого.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. П. Куліш.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток громадівського руху. М. Драгоманов, П. Чубинський. Культура України в другій половині XIX – початку XX ст. Піднесення української культури. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на фото з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На першому фото зображено Миколу Лисенка – композитора, етнографа, учасника громадівського руху, автора опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда».

Друге фото належить Михайлу Драгоманову – публіцисту, одному з організаторів «Старої громади», Вільної української друкарні в Женеві, видавцю першого українського політичного журналу «Громада».

На третьому фото – Пантелеймон Куліш – історик, член Кирило-Мефодіївського братства, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

На четвертому – Павло Чубинський – етнограф, фольклорист, один з видавців журналу «Основа», автор вірша «Ще не вмерла Україна…».

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток образотворчого мистецтва. С. Васильківський. Картина «Козаки в степу»

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

У цьому завданні треба розпізнати зображену на репродукції картину та встановити її авторство.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на репродукції, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на репродукції картини зображено двох вершників, які, зупинивши коней, вслухаються в тишу безлюдного, випаленого сонцем степу. У міцних постатях – упевненість і гідність. Зображені зі спини, у легкому повороті вліво; попереду, на видноколі, блищить смуга Дніпра, праворуч – курган; над ними високе небо з хмарами. Невід’ємні від пейзажу, вони підсилюють його значущість. Вершники на сторожі. Їх статичність тимчасова й у будь-який момент може змінитися на рух. Це викликає певні асоціації, пов’язані з уявленням про неспокій, напруженість козацького життя. Спрямований вглиб, до горизонту, рух хмар, плавні, спокійні ритми просторових планів передають безмежність середовища, епічність пейзажу. Цим художник майстерно досягає внутрішнього заглиблення в простий сюжетний мотив (козаки на сторожі рідного краю), сутністю якого є ідея патріотизму.

Образ захисника рідного краю – озброєного козака-вершника в степу або групи козаків на сторожі, у кінному поході чи на відпочинку – є найхарактернішим для сюжетів картин С. Васильківського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Початок національного відродження. Діяльність «Руської трійці». М. Шашкевич, І. Могильницький.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП). І. Франко.

Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Розвиток науки. М. Грушевський.

Завдання спрямоване на перевірку навиків розпізнати історичні персоналії за характеристиками їхньої діяльності, фактами біографії.

Зазначені факти дають змогу визначити такі правильні відповіді:

М. Шашкевич був натхненником та ідейним лідером «Руської трійці».

І. Могильницький був організатором освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників.

І. Франко, поряд з тим, що він був видатним поетом, письменником, вченим, став з засновником першої української партії – Русько-української радикальної партії (РУРП).

М. Грушевський став автором фундаментальної десятитомної праці з історії України «Історія України-Руси».

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток архітектури. Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено резиденцію Буковинських митрополитів у Чернівцях. Цей унікальний архітектурний ансамбль з’явився завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. Проект архітектурного ансамблю виконав відомий чеський учений, архітектор, академік Йозеф Главка. Він спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Будівництво почалося в 1864 р. та було закінчено через вісімнадцять років – у 1882 р. Композиція ансамблю досить складна, але при цьому відзначається чіткістю планування. Вона складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів та пресвітерія. У 2011 р. Резиденція була включена до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Відповідь – Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Започаткування руху «хлопоманів» – кінець 1850-х років.

Відкриття університету Св. Володимира в Києві – 1834 рік.

Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа» – 1861 рік.

Правильна відповідь – В А Б Г.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей з історії України.

Михайло Коцюбинський був членом Братства тарасівців, головою товариства «Просвіта» у Чернігові, автором творів «Fata morgana», «Тіні забутих предків».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «створення фундаментальних біологічних концепцій», «працюючи в Одесі», «дослід самозараження» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Іллю Мечникова.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать (діяча культури) на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяч української культури.

За портретними рисами вгадується видатний композитор і музикант М. Лисенко.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «значення його мистецтва для української музики таке саме, як…», «…крім "Запорожця за Дунаєм", справді мистецької музики до нього не було…» – допомагають визначити правильну відповідь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей (діячів культури) з історії України.

Микола Лисенко – це видатний український композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Енеїда».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання урядових заходів, спрямованих проти українського руху, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – Емський указ.

Словосполучення-маркери у джерелі – «ми вимушені були співати у концертах народні пісні на французькій мові...», «Тим [розпорядженням] українська мова була цілком заборонена», « той [документ] не давав мені видавати і моєї драми «Не судилось»» – чітко вказують на прояви дії Емського указу імператора Олександра ІІ, що був виданий 1876 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичні документи.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити, що подані такі уривки документів: Валуєвський циркуляр 1863 р. (маркер: «видання книг малоросійською мовою… припинити»), Маніфест 19 лютого 1861 р. (маркер: «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів»); Маніфест 17 жовтня 1905 р. (маркери: «За рік після його оприлюднення... виходило майже 20 українських періодичних видань.», «поява газети “Хлібороб”… щоденної української газети “Громадська думка”»); Емський указ 1876 р. (маркери: «не допустити ввезення… будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «припинити видання газети “Киевский телеграф”...»)

Правильна відповідь: Б А Г В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про діячів української культури, передбачених Програмою ЗНО.

Микола Лисенко – композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда».

Микола Пимоненко – художник, член Товариства «передвижників», автор картин «Весілля в Київській губернії», «Свати», «Ворожіння», «Ярмарок».

Семен Гулак-Артемовський – композитор, співак, драматург, соліст Флорентійської опери, Російської імператорської опери, автор опери «Запорожець за Дунаєм».

Микола Леонтович – композитор, автор хорових поем «Легенда», «Моя пісня», класичних обробок українських пісень «Козака несуть», «Дударик», «Щедрик».

Правильна відповідь: 1–Д 2–А 3–Г 4–Б.

ТЕМА: ДОДАТОК ДО ПРОГРАМИ ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукцію картини І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА:Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта». Створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка).

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Відкриття Новоросійського університету.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність суспільних подій ХІХ ст.

Відкриття у Києві Південно-Західного відділення Російського географічного товариства – це подія 1873 р.

Відкриття в Одесі Новоросійського університету – 1865 р.

Заснування у Львові товариства «Просвіта» – 1868 р.

Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в Наукове товариство – 1892 р.

Відповідь: Г Б А В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ–початку ХХ ст.

Завдання спрямоване перевірку сформованості знань про основні постаті історії України, передбачені Програмою ЗНО.

Сергій Васильківський – український живописець, автор пейзажів («Дніпровські плавні»), творів на історичну тематику («Козаки в степу»).

Семен Гулак-Артемовський – оперний співак, композитор, драматург, автор опери «Запорожець за Дунаєм».

Микола Садовський – актор, режисер, громадський діяч, засновник першого українського стаціонарного театру.

Агатангел Кримський – творець українського сходознавства, історик літератури, письменник, перекладач.

Правильна відповідь: 1–Д 2–Б 3–В 4–Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діячка української культури.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «На початку ХХ ст. на оперних сценах світу царювали четверо чоловіків… і лише одна жінка», «Найвимогливіші критики світу називали її “Незабутньою Аїдою”, “Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан”, “Вражаючою Валькірією”...» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про С. Крушельницьку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ - початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено будинок Полтавського земства, щ зведений у стилі українського модерну.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток архітектури. Володимирський собор у Києві.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Володимирський собор у Києві, визначну пам’ятку архітектури та монументального будівництва XIX ст. Зведений у псевдовізантійському стилі за проектом О. Беретті. Собор увінчано сімома золотими куполами. Храм має приосадкувату форму, куполи розташовані на широких низьких барабанах-апсидах, оперезаних віконною аркадою, центральний купол більший за всі інші. Художнє оформлення, зокрема настінні розписи, якими славиться собор, виконано під керівництвом А. Прахова відомими художниками В. Васнєцовим, М. Нестеровим, М. Пимоненком, С. Костенком, О. Курінним, С. Яремичем, В. Замирайлом, В. Котарбінським, П. Свєдомським, М. Врубелем.

Відповідь – А.