ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – Початок Другої світової війни (1939–1941)

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Ключові в джерелі слова-маркери – «забезпечити собі базу продовольства в Україні», «Вона постачатиме ресурси, які нам будуть потрібні» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про нацистський план «Ост».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

1 вересня 1939 року, 22 червня 1941 року – це дати початку Другої світової війни й німецько-радянської війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні.

Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові.

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації.

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Плакат «А» – форсовану індустріалізацію (початок 1930-х рр.). Маркери: гасло і зображення новобудов.

Плакат «Б» – боротьбу Червоної армії з військами генерала П. Врангеля (1920 р.). Маркер: «відрубаємо контрреволюції останню голову – Врангеля».

Плакат «В» – запровадження непу (1921 р.). Маркери : «продподаток», «Податок переможе голод!»

Плакат «Г» – агресію СРСР проти Польщі і приєднання Західної України до УРСР (1939 р.). Маркери: гасло і зображення ламання кордону.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Німецьке населення одностайно вітає рішення радянського уряду взяти під захист братнє радянському народові білоруське та українське населення Польщі, залишене напризволяще польським урядом» – чітко вказують на події початку Другої світової війни.

Наприкінці серпня 1939 року міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп і народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов підписали в Москві договір про ненапад і секретний протокол до нього, відомий під назвою «Пакт Молотова –Ріббентропа». У таємному протоколі Третій Рейх і СРСР поділили між собою сфери впливу в Центрально-Східній Європі. 1 вересня 1939 року німецькі війська розпочали напад на Польщу. У відповідь на агресію Німеччини 4 вересня 1939 року Великобританія і Франція оголосили їй війну. 17 вересня 1939 року відповідно до укладеного пакту з Німеччиною Радянський Союз розпочав вторгнення на територію Польщі зі сходу, зайнявши Західну Україну й Білорусь. Ці події стали початком Другої світової війни.

Новий радянсько-німецький договір від 28 вересня 1939 року, підписаний у Москві, закріпив кордони між СРСР і Німеччиною вздовж річок Сян і Буг. На західних землях колишньої польської держави нацисти утворили Генерал-губернаторство, до складу якого увійшли українські Лемківщина, Посяння, Холмщина й Підляшшя. Більшовики окупували Галичину й Волинь. У 1940 році до СРСР було приєднано Бессарабію і Північну Буковину. Відбулася «радянізація» новоприєднаних територій, супроводжувана репресивними заходами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 роках після їхнього приєднання до УРСР / СРСР.

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її в усіх сферах життя суспільства. Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних супротивників;
• індустріалізація тощо.

Західноукраїнські землі пережили дві хвилі радянізації – 1939–1941, 1944 – початок 1950-х років.

Серед заходів радянізації, які були позитивно сприйняті українським населенням, можна виділити наступні:

• націоналізація закладів торгівлі і промислових підприємств, зумовленої тим, що переважна кількість цих закладів і підприємств не належала представникам, які асоціювали себе з українським народом;
• створення системи соціального забезпечення відкривало можливість позбутися злиднів, отримати медичне обслуговування тощо;
• ліквідація польського й румунського державних апаратів, які Українське населення сприймало їх як окупаційні, як апарат насилля.

Політичні репресії, колективізацію селянських господарств, заборону діяльності партій і громадських об’єднань населенням категорично не сприймало й чинило опір.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння змісту процесу радянізації в 1939–1941 рр. в західних областях УРСР.

Одним з перших заходів політики радянізації була націоналізація промисловості, торгівлі, земель великих власників.

Відповідь – Б.

ТЕМИ: Українська революція. Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Західна Україна в 1921–1939 роках. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Підписання Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (Пакт «Молотова – Ріббентропа») – 23 серпня 1939 року.

Підписання РСФРР й УСРР Ризького мирного договору з Польською Республікою – березень 1921 року.

Підписання Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною і її союзниками – січень (лютий) 1918 року.

Укладення Мюнхенської угоди між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією – 1938 рік.

Правильна відповідь – В Б Г А.

ТЕМА: 26. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Маркери в джерелі (При підписанні договору між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік…; уповноважені обох сторін обговорили у суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Центрально-Східній Європі) чітко вказують на укладення між СРСР і Німеччиною Пакту про ненапад і таємного протоколу до нього (Пакту Молотова – Ріббентропа) 23 серпня 1939 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Варшавська угода між Директорією УНР та урядом Польської Республіки була укладена в квітні 1920 року.

Московський договір між СРСР і Німеччиною про ненапад («пакт Молотова – Ріббентропа») був укладений 23 серпня 1939 року.

Ризький мирний договір між РСФРР, УСРР і Польською Республікою було укладено в березні 1921 року.

Брест-Литовський мирний договір між УНР і Німеччиною та її союзниками був укладений 1918 року.

Правильна відповідь: Г А В Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати передумови вступу Червоної армії у вересні 1939 р. на територію Західної України.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. 17 вересня 1939 р. Червона армія завдала удару по Польщі зі Сходу. Цей напад став можливим через  укладений 23 серпня 1939 р. Пакт про ненапад між Німеччиною й СРСР і таємний протокол до нього (Пакт Ріббентропа-Молотова), який розмежовував «сфери впливу» між СРСР та Німеччиною. Зокрема, в радянську сферу впливу потрапляли Бессарабія, Західна Україна, Західна Білорусія, східна частина польських земель до р. Вісла, Латвія, Естонія і Фінляндія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Після укладення пакту Ріббентропа–Молотова 23 серпня 1939 р. між Німеччиною і СРСР, який поділяв Європу на сфери впливу, обидві сторони стали «впорядковувати» свої надбання. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, 17 вересня 1939 р. – те саме зробив СРСР, прикриваючись гаслом захисту «єдинокровних братів» українців і білорусів. Два союзники знищили і поділили між собою суверенну державу і розпалили Другу світову війну. У липні 1940 р. СРСР пред’явив ультиматум Румунії, щоб та віддала Північну Буковину і Бессарабію. 2 серпня Північна і Південна Бессарабія і Північна Буковина були включені до складу УРСР, утворивши Чернівецьку й Ізмаїльську області.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Польсько-радянська війна на території України.

Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні.

Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат відображає радянську пропагандистку версію агресії СРСР проти Польщі («Визвольний похід»). – вересень 1939 р. (Маркери: «зображення Червоної армії з озброєнням кінця 1930-х років», «Гасло: «Подати руку допомоги братському народу Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!»).

Другий плакат пропагує переваги політики непу, запровадженої в 1921 р. (Маркери: Гасла: «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою – розпоряджайся сам»).

Третій плакат пропагує мету радянської індустріалізації, вказує на її переваги. Плакат належить до першої половини 1930-х рр. (Маркери: «П’ятирічку за 4 роки», «Ми знаходимося напередодні перетворення із країни аграрної в країну індустріальну»)

Четвертий плакат закликає на війну проти Польщі 1920 р. (Маркери: «На Польський фронт», «РКП» тощо).

Відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України до складу УРСР.

Оскільки заштрихована територія на карті містить міста Львів, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Дрогобич, Станіслав, то це дозволяє стверджувати, що заштрихована територія – Волині і Східної Галичині, які у міжвоєнний період перебували під владою Польщі. 23 серпня 1939 р. між СРСР і Німеччиною було укладено Пакт про ненапад і таємний протокол до нього. Згідно з домовленостями ці та інші території мали ввійти до сфери радянського впливу. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, почалася Друга світова війна. 17 вересня 1939 р. радянські війська теж напали на Польщу, мотивуючи це турботою про українців та білорусів. Стрімким наступом радянська армія окупувала заштриховані на карті території. 28 вересня 1939 р. між Німеччиною і СРСР було укладено Договір про дружбу і кордони, за яким ці території закріплювалися за СРСР. У жовтні 1939 р. було юридично оформлено входження цих територій до складу УРСР та СРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель. Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняття художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною й ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що вимагається визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події, тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – історична подія та країна, пов’язана з нею.

Отже плакат, відповідно до умови завдання, присвячено подіям Другої світової війни. На це вказують зображення на плакаті: боєць Червоної армії в однострої того часу, системи озброєння, характерні для того періоду, люди в українських національних одежах, які тягнуться до «визволителів», сатиричне зображення представників польської влади з написом «пан», а також гасло – «Червона армія з честю і славою виконає своє велике визвольне завдання! Хай живе Червона армія!». Таким чином, можна стверджувати, що плакат присвячено так званому «Визвольному походу Червоної Армії у Західну Україну й Західну Білорусь 1939 року».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Початок Великої Вітчизняної війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

У результаті битви в районі міст Рівно–Дубно–Броди–Луцьк Червона армія зазнала поразки, але зуміла затримати наступ німецьких військ на тиждень, що дало змогу організувати і зміцнити оборону Києва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова–Ріббентропа).

Укладення Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною та таємного протоколу до нього («пакт Ріббентропа-Молотова») відбулося 23 серпня 1939 р. в Москві.

Договір, крім всього іншого, вирішував подальшу долю Західної України. Вона потрапляла в радянську зону впливу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

«Пакт Ріббентропа-Молотова» – таємна угода між Німеччиною і СРСР, укладена 23 серпня 1929 р., про розподіл сфер впливу в Європі.

Угода була оформлена як таємний додаток (протокол) до Пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною. До радянської сфери впливу входили Фінляндія, Естонія. Латвія, східна частина Польщі до річок Вісла і Сян, Бессарабія.

«Пакт» відкривав шлях Німеччині для нападу на Польщу і початку Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). 17 вересня Радянський Союз теж здійснює агресію проти Польщі, Червона армія вступає на територію Західної України та Західної Білорусії. Зрештою ці території були включені до складу СРСР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Предмет ідентифікації в завданні – початок Другої світової війни (вересень 1939 р.).

Ключові словосполучення-маркери – «радянські війська в якості союзника Німеччини перейшли кордон і подають німецькому війську руку» - чітко вказують, що німецькі листівки з’явилися у Львові у вересні 1939 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр.

У цьому випадку джерелами є фрагменти перших шпальт газет першої половини ХХ ст. Предмет ідентифікації в завданні – події, відображені на шпальтах газет.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «Приватний капітал в Україні», «Концесії у СРСР» – чітко вказують на те, що газета відображає події, які відбувалися в радянській Україні за часів непу (1921–1929 рр.).

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «З Української Народної Республіки», «Німці і українці», «Винниченко в Києві» – чітко вказують на те, що газета відображає події, які відбувалися після вступу німецьких військ у Київ у березні 1918 р.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «Акт проголошення Української Держави», «Самостійна Україна» – чітко вказують на те, що газета відображає подію проголошення Акта відновлення Української Держави, що відбулося 30 червня 1941 р. у Львові.

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «Завзяті бої за Хуст», «Січове військо веде геройську боротьбу», «Президент Волошин» – чітко вказують на те, що газета відображає події угорської агресії проти Карпатської України в березні 1939 р.

Відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, розв’язавши тим самим Другу світову війну.

17 вересня до агресії долучився СРСР, прагнучи реалізувати умови «пакту Молотова-Ріббентропа» (таємного протоколу до Пакту про ненапад між СРСР і Німеччиною. Згідно з таємними домовленостями, Німеччина і СРСР розділили сфери впливу в Європі. До радянської сфери впливу входили Фінляндія, Естонія, Латвія, Східна частина Польщі до річок Вісла і Сян, Бессарабія.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939 – 1945 рр.

Уважно прочитайте уривок і зверніть увагу на третє речення. «У перший же день уторгнення німців у СРСР у в’язницях було виконано вироки щодо 108 в’язнів».

Вторгнення німців – це початок радянсько-німецької війни. Назва держави СРСР частково підказує нам, що в’язниці, про які йдеться в уривку, були розташовані саме на території Радянського Союзу. Отже, ідеться про дії радянської влади.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Східна Галичина, що входила до складу Польщі, Закарпаття – спочатку до Чехо-Словаччини, а напередодні війни – до Угорщини. Залишається Північна Буковина та Бессарабія – до Румунії.

До речі, у програмі ЗНО з історії є дата 1920 р. – Бессарабський протокол, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії. Пригадавши цю дату, також можна виконати завдання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

За результатами аналізування картосхеми можна дійти висновку, що в завданні йдеться про події Другої світової війни. Згідно з наведеною легендою (зведенням умовних позначень, використаних на карті, із текстовими поясненнями до них) стрілками, розташованими на картосхемі практично по всій території українських земель, позначено наступ частин фашистської Німеччини. Окреслено територію Німеччини і її союзників на 22 червня 1941 року, тож на картосхемі відображено події після цієї дати. Позначено райони оточення радянських військ і території під їхнім контролем на 18 листопада 1942 року.

Що з-поміж наведених варіантів відповіді могло бути наслідком таких подій? На території, окупованій гітлерівцями в червні 1941–1942 років, не могла б існувати УРСР. Рух Опору міг розпочинатися, а не придушуватися. Незалежної Української Держави на окупованих гітлерівцями територіях, які позначено на картосхемі, не існувало. Натомість територію українських земель було розділено на кілька адміністративних одиниць – дистрикт «Галичина», генерал-губернаторство «Україна» тощо. Тобто йдеться про встановлення окупаційного режиму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У завданні наведено світлини Симона Петлюри, Євгена Коновальця і Степана Бандери. Після ідентифікування зображень потрібно відкинути варіанти відповіді А, Б й В, бо С. Петлюра не мав відношення ні до Організації українських націоналістів (ОУН), ні до руху Опору в роки Другої світової війни. Правильною відповіддю є варіант Г. Радянськими органами держбезпеки організовано вбивства: С. Петлюри 1926 року в Парижі, Є. Коновальця 1939 року в Роттердамі, С. Бандери 1950 року в Мюнхені.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Німецько-радянська війна розпочалася 22 червня 1941 року.

Наразі термін Велика Вітчизняна війна не використовують в Україні для позначення подій Другої світової війни на Східному фронті.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

1. Танкова битва в районі Рівне – Дубно – Луцьк – Броди відбулася в червні 1941 року.

2. Кримська наступальна операція була проведена радянським командуванням навесні 1944 року.

3. Проголошення у Львові Акта відновлення Української держави відбулося 30 червня 1941 року.

4. Депортація кримських татар до Середньої Азії – травень 1944 року.

5. Утворення Українського штабу партизанського руху – 1942 рік.

6. «Битва за Дніпро» – осінь1943 року.

Тобто події, що відбулися в 1941–1942 роках позначені цифрами 1, 3, 5.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Ухвалення Декларації про возз’єднання Західної України з УРСР у складі СРСР відбулося в жовтні 1939 року.

Надання Закарпаттю автономного статусу у складі Чехо-Словацької Республіки відбулося в жовтні 1938 року.

Підписання Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (пакт «Молотова –Ріббентропа») відбулося 23 серпня 1939 року.

Укладення Мюнхенської угоди між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією відбулося 30 вересня 1938 року.

До того ж між цими подіями існує взаємозв’язок, що також допомагає встановленню послідовності.

Наслідком укладення Мюнхенської угоди стало перетворення Чехословаччини на федеративну державу і, відповідно, надання автономного статусу Закарпаттю, що входило до її складу.

Пакт «Молотова – Ріббентропа» відкрив шлях до початку Другої світової війни, нападу Німеччини, а згодом СРСР на Польщу. У результаті Польща була розділена між двома агресорами. Західна Україна увійшла до складу УРСР / СРСР.

Правильна відповідь: ГБВА.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

30 червня 1941 року, скориставшись поразкою Червоної армії в боях із німецькими військами, у Львові представники ОУН (Б) проголосили Акт про відновлення Української держави. Також було створено уряд на чолі з Ярославом Стецьком. Проте керівництво нацистської Німеччини поставилося негативно до цього Акта. Прокотилася хвиля арештів лідерів і членів ОУН. Однак лідери ОУН не відмовилися від Акта.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її у всіх сферах життя суспільства.

Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних противників;
• індустріалізація тощо.

Процес радянізації в різні періоди й у різних регіонах України мав свої особливості.

Для політики «радянізації» у галузі культури на західноукраїнських землях у 1939–1941 роках було характерним створення на базі читалень «Просвіти» мережі бібліотек і клубів, які мали стати осередками «культурної революції».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключове в джерелі «А» словосполучення-маркер – «Нема більше Севастополя… Він зруйнований» – чітко вказує на події 1942 р., коли місто Севастополь після 250 днів оборони було зруйновано і захоплено німецькими військами.

Ключове в джерелі «Б» словосполучення-маркер – «почалася наша велика священна Вітчизняна війна» – чітко вказують на 22 червня 1941 р., коли розпочалася німецько-радянська війна, яку радянська пропаганда назвала «Великою Вітчизняною війною».

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «У багатьох селах Галичини, куди вступала більшовицька армія», «частина населення нерідко зустрічала їх квітами» – чітко вказують на події вересня 1939 р., коли Червона армія приєдналася до німецької агресії проти Польщі.

Ключові в джерелі «Г» словосполучення-маркери – «До останнього дня наше радіо запевняло: «Київ був, є і буде радянським. Ворог не пройде!.», «раптом наші війська відходять» – чітко вказують на вересень 1941 р., коли радянські війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення і були змушені 19 вересня залишити Київ.

Визначивши події, можна встановити їх хронологічну послідовність.

Правильна відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних подій німецько-радянської війни 1941–1945 рр., що відбувалися на території УРСР.

«Битва за Дніпро» – це подія 1943 р., вона стала завершенням вирішального перелому в боях на німецько-радянському фронті в роки Другої світової війни.

Корсунь-Шевченківську операцію здійснено збройними силами Червоної армії на початку 1944 року. У результаті оточено й знищено значне угруповання німецьких військ, забезпечено умови для розгортання весняного наступу радянських військ на Правобережній Україні.

Танкова битва в районі міст Рівне – Луцьк – Дубно – Броди між підрозділами Червоної Армії та Вермахту відбулася 1941 р. й завершилася повним розгромом радянських механізованих корпусів на території України, які намагалися контратакувати німецькі війська, що вторглися в СРСР.

Карпатсько-Ужгородську операцію здійснено радянською армією восени 1944 року. Унаслідок цієї операції з території України остаточно вигнано німецькі війська. Тому 28 жовтня 1944 р. відзначають як день вигнання німецьких загарбників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Поразки Червоної армії влітку – восени 1941 р. на території України спричинили

евакуацію людей і матеріальних цінностей із республіки у східні райони СРСР.

У процесі евакуації пріоритетними були матеріальні цінності, а не люди. Через швидкий наступ німецьких військ евакуацію в західних областях було зірвано.

За неповними даними вглиб СРСР було переміщено 550 індустріальних об'єктів і 8,5–9,5 млн осіб. Значну частину матеріальних цінностей було знищено.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі зображено частину територій українських земель, які були в складі УСРР, Польщі, Румунії, Угорщини. За легендою можна визначити, що на картосхемі зображено події 1939–1940 років (початок Другої світової війни, агресія СРСР проти Польщі й Румунії), які стали наслідком укладення пакту Молотова – Ріббентропа між СРСР і Німеччиною про розподіл сфер впливу в Європі. На картосхемі відображено впорядковування СРСР своєї сфери впливу з використанням «українського питання».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Територія радянської України стала ареною збройної боротьби між СРСР і Німеччиною в результаті німецько-радянської війни, яка розпочалася 22 червня 1941 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В умові завдання йдеться про нотатку зі щоденника німецького письменника, драматурга й есеїста Генріха Манна. Проаналізувавши її, можна дійти висновку, що йдеться про Адольфа Гітлера, німецького диктатора, який будував свою кар’єру на антибільшовизмі й раптово став прихильником більшовизму. Він 1939 року уклав договір з іншим диктатором – Йосипом Сталіним. Тобто йдеться про так званий пакт «Молотова – Ріббентропа» договір між Німеччиною та Радянським Союзом про ненапад.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання спрямовано на перевірку знань про розподіл українських земель після окупації їх у 1941–1942 рр. німецькими військами та їхніми союзниками під час  Другої світової війни.

Захопивши Україну, окупанти намагалися передовсім знищити її цілісність. Вони поділили українські землі на чотири частини, підпорядкувавши їх різним державам і різним адміністративним органам.

Так, було створено три губернаторства – Бессарабія (шість повітів Молдавської РСР та Ізмаїльська область УРСР з центром у місті Кишинів), Буковина (Чернівецька область і деякі північні райони МРСР із центром у місті Чернівці) та Трансністрія (Одеська, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей, лівобережні райони Молдавії із центром у місті Тирасполь, згодом Одеса). Вони перейшли під правління союзниці Німеччини – Румунії.

На відміну від Бессарабії та Буковини, Трансністрія формально до складу Румунії не входила. І. Антонеску лише отримав німецький мандат на здійснення тимчасового правління й економічної експлуатації.

Німеччина зберігала в Трансністрії  верховне право, за яким розпоряджалася залізницями й морськими портами, а також запровадила німецьку марку як єдину законну валюту на окупованій радянській території.

Західноукраїнські землі – Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області – на правах окремого дистрикту (округу) під назвою Галичина було включено до складу польського генерал-губернаторства, що охоплювало польські землі із центром у Кракові. Ці землі стали безпосереднім складником Третього рейху.

Прифронтові області – Чернігівщину, Сумщину, Харківщину й Донбас – підпорядкували безпосередньо німецькому військовому командуванню.

Інші українські землі входили до складу райхскомісаріат «Україна» із центром у Рівному. Райхскомісаріат був поділений на шість генеральних округів із центрами у Дніпропетровську, Мелітополі, Миколаєві, Києві, Житомирі, Рівному.

Територію райхскомісаріату від військової зони відділяв кордон, який місцевому населенню під загрозою смерті забороняли переходити.

Правильна відповідь: В.

Визначення ключових слів-маркерів – підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць у західних областях України розпочалася з 22 червня, у перший же день уторгнення німців в СРСР у тюрмах було виконано вироки щодо 108 в’язнів – дають змогу дійти висновку, що в’язні, про яких ідеться в уривку із джерела (знищені у перші дні німецько-радянської війни), потрапляли до тюрем унаслідок проведення політики «радянізації» в 1939–1941 рр. у західних областях України.

Правильна відповідь –​ Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, що подано на карті, з огляду на завдання, яке сформульованого до неї.

На карті зображено дії військ Німеччини та її союзників, які чітко виокремлено за трьома напрямками: перший – через Брест на Білорусію, другий – через Рівне, Житомир на Київ, третій – з території Угорщини й Румунії через Чернівці й Кишинів на Одесу.

На карті також позначено численні котли – місця оточень радянських військ. Така інформація з карти дає змогу стверджувати, що йдеться про реалізацію плану «Барбаросса» – стратегічної наступальної операції збройних сил Німеччини та її союзників проти СРСР.

2. Зіставляємо інформацію, здобуту з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Серед пропонованих варіантів відповіді лише варіант Б (1941–1942 рр.) відповідає часу реалізації цього плану.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Б Реалізуючи таємні домовленості між СРСР і Німеччиною, закріплені у «пакті Молотова – Ріббентропа» 23 серпня 1939 р., радянські війська окупували Східну Галичину у вересні 1939 р. 

Г Внаслідок Бессарабсько-буковинського походу в червні 1940 р. Червона армія окупувала Бессарабію і Північну Буковину.

А Включення Закарпаття відбулося в червні 1945 р. шляхом підписання договору між СРСР та Чехословаччиною, що закріпив перехід Підкарпатської Русі до УРСР.

В У лютому 1954 р. президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 –А, 4 – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, не міг не викликати в місцевого населення опору, який набув насамперед форм підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях була наявність трьох течій: радянської, націоналістичної, польської, кожна з яких мала власні мету і завдання.

Представники радянської течії підтримували радянську владу та прагнули її відновити. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій і ліній зв'язку, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху партизанські зʼєднання здійснювали рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися вороже, й це було взаємно.

Українська націоналістична течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів – ОУН (б) та ОУН (м). Ці сили розгорнули боротьбу, спрямовану на створення незалежної Української Держави.

Німецька окупаційна влада поставила вимогу відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 року Акт відновлення Української Держави, арештувала провідних членів ОУН (б), розпочала масові репресії проти членів похідних груп і ОУН (б), і ОУН (м). Після цього обидві ОУН пішли в підпілля й перейшли до протистояння з нацистами. Створена восени 1942 року Українська повстанська армія боролася з нацистами, польськими та радянськими партизанами.

Польський рух Опору був представлений Армією Крайовою, що вела боротьбу з гітлерівцями, зокрема й на українських теренах. Її завдання полягало в тому, щоб взяти під свій контроль західноукраїнські землі, втрачені Польщею 1939 року. Реалізовуючи ці задуми, АК супроводжувала їх терористичними акціями проти мирного українського населення. У відповідь УПА розпочала відкриту боротьбу проти поляків.

Отже, єдиною спільною метою боротьби для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання окупантів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

А Дмитро Клячківський був організатором і першим командиром УПА.

Б Степан Бандера був головою Проводу ОУН (революційної).

В Роман Шухевич – головнокомандувач УПА у 1943-1950 рр.

Г Коли 1950 року загинув Роман Шухевич, Василь Кук прийняв командування Українською повстанською армією, яка продовжувала чинити спротив радянському режиму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1 – Г Депортація – примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їхнього постійного проживання.

2 – Б Мобілізація – призов військовозобов'язаних на службу в армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану.

3 – А Евакуація – вивезення населення, особливо фахівців, а також матеріальних цінностей із місцевостей, що перебувають під загрозою стихійного лиха, нападу або загарбання ворогом.

4 – В («еміграція»): вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації.

1 – В Представниця народного декоративного живопису Катерина Білокур найбільше малювала квіти. Її квіти реальні й водночас казкові. Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка», «Колгоспне поле» – були частиною експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 року.

2 – Б Художниця Алла Горська – представниця руху шістдесятників, одна з організаторок Клубу творчої молоді «Сучасник», правозахисниця і дисидентка. Разом з Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук і Галиною Зубченко створила 1964 року в Червоному корпусі Київського університету вітраж «Шевченко. Мати», який напередодні відкриття за вказівкою партійного керівництва знищила адміністрація університету. Скликана після цього комісія кваліфікувала його як «ідейно ворожий, глибоко чужий принципам соціалістичного реалізму».

3 – Г Ліна Костенко – поетка, публіцистка, представниця руху шістдесятників. Відкрито  виступала на захист українських дисидентів, чим викликала табу на видання своїх творів. Після її відкритого листа на захист Чорновола в газету «Літературна Україна» ім’я Ліни Василівни не згадували й у пресі. Шістнадцять років поетка працюватиме «в стіл», проявляючи твердість і безкомпромісність. До широкого читацького кола поезія Костенко змогла повернутися лише 1977 року збіркою віршів «Над берегами вічної ріки». А 1979-го було опубліковано надзвичайної художньої сили історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах «Маруся Чурай».

4 – А Поетка, член ОУН Олена Теліга після початку німецько-радянської війни, у жовтні 1941 року прибула в окупований Київ. Теліга очолила Спілку українських письменників, редагувала щотижневий літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово» – «Літаври». З початком масових арештів серед українських націоналістів відмовилася виконати наказ Проводу українських націоналістів про виїзд із Києва. 9 лютого 1942 року була заарештована гестапо. Страчена й похована в Бабиному Яру.

За радянських часів імʼя Олени Теліги замовчували в Україні. Тільки з настанням незалежності його повернули нам.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Послідовність подій, зафіксованих на фото:

Б На фото зафіксовано солдатів Волинського полку – активних учасників революційних подій у Петрограді 1917 року (Лютнева революція), унаслідок яких було повалено монархію. 2 (15) березня 1917 року імператор Микола II зрікся престолу. Ця подія стала відправною точкою розгортання Української революції та становлення України – спочатку як автономії, а потім як незалежної держави.

Г Фото є пропагандистським складником політики суцільної колективізації та розкуркулення. Гасло суцільної колективізації проголосив листопадовий 1929 року пленум ЦК ВКП(б). За пропозицією Й. Сталіна 1930 року було визначено стратегічне завдання ліквідувати куркульство як клас. Під розкуркулювання попадали не тільки заможні селяни, що використовували найману працю (куркулі), але й ті, хто не погоджувався йти в колгосп.

В На фото зафіксовано фрагмент історії Карпатської України. У жовтні 1938 року було проголошено її автономію в складі Чехо-Словаччини, а 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність.

А На фото радянські солдати готуються до форсування Дніпра. Битва за Київ була одним із ключових епізодів Битви за Дніпро, яка тривала з кінця літа до кінця грудня 1943 року. Радянські війська, форсуючи Дніпро, зазнали колосальних утрат, але здолали ворожий опір.

Правильна відповідь: Б, Г, В, А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

В Плакат містить зображення крайового герба Карпатської України – щита, у лівому полі якого зображено ведмедя, а в правому – горизонтальні смуги (сині та золоті). Під час проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року краєвий герб проголосили державним, додавши до нього ще Тризуб св. Володимира Великого.

Г Радянський плакат був складником пропагандистського міфу про «визвольний похід» червоної армії у вересні 1939 р. і частиною стратегії легітимізації в очах радянського суспільства вторгнення військ СРСР до Польщі.

Б Плакат відсилає до Акта відновлення Української Держави, який проголосили у Львові 30 червня 1941 року Українські Національні Збори з ініціативи Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери.

А Радянський плакат 1944 р. присвячено вигнанню нацистських окупантів з території України.

Правильна відповідь: В, Г, Б, А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі відображено наслідки укладення 23 серпня 1939 р. пакту Молотова – Ріббентропа. Цей договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом став ключовим етапом у розвʼязанні Другої світової війни. Він дав змогу Гітлеру уникнути війни на два фронти, а Сталіну – розширити кордони СРСР.

На картосхему нанесено лінію розмежування сфер впливу у Східній Європі, про яку сторони домовилися в таємному додатку до угоди.

Стрілками позначено військові операції, які стали втіленням підписаних у Москві таємних домовленостей: Гітлер вже 1 вересня напав на Польщу, окупувавши її західну частину, а 17 вересня Сталін ввів війська зі сходу.

Сторони 28 вересня 1939 р. скріпили підписами «Договір про дружбу і кордон», який викреслив Польщу з карти Європи. За ним до СРСР відійшла більша частина Західної України, крім Холмщини, Підляшшя, Посяння і Лемківщини.

Унаслідок Бессарабсько-буковинського походу в червні 1940 р. червона армія окупувала Бессарабію і Північну Буковину, що виходило далеко за рамки пакту Молотова – Ріббентропа, за яким Берлін визнавав право СРСР лише на Бессарабію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 роки).

Найраніше відбулася оборона Одеси (А), яка тривала із серпня до жовтня 1941 року під час наступу німецьких і румунських військ.

Далі відбулася оборона Києва (Г) у липні-вересні 1941 року, що завершилася оточенням радянських військ.

Наступною була оборона Севастополя (В), яка тривала 250 днів із жовтня 1941 до липня 1942 року.

Найпізніше відбулося взяття Берліна (Б) у квітні-травні 1944 року.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Передумовою вступу Червоної армії на територію Західної України історики вважають укладення 23 серпня 1939 р. «пакту Молотова – Ріббентропа».

Цей договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом став ключовим етапом у розвʼязанні Другої світової війни. Він дав змогу Гітлеру уникнути війни на два фронти, а Сталіну – розширити кордони СРСР.

У таємному додатку до угоди сторони домовилися про лінію розмежування сфер впливу в Східній Європі.

Втілюючи підписані в Москві домовленості, Гітлер уже 1 вересня напав на Польщу й окупував її західну частину, а 17 вересня Сталін ввів війська зі сходу.

Намагаючись виправдати агресію, радянська пропаганда послуговувалася міфом про «визвольний похід» Червоної армії та «золотий вересень» 1939 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Плакат «Палкий більшовицький привіт депутатам Народних Зборів Західної України!» є зразком радянської пропаганди після «золотого вересня» 1939 р., коли, відповідно до таємних домовленостей із Німеччиною, радянські війська перетнули східний кордон Польщі й окупували західноукраїнські землі.

Плакат було створено для ідеологічного супроводу скликання та роботи Народних Зборів Західної України, які мали легітимізувати радянську окупацію. Тому на виборах висували заздалегідь узгоджених кандидатів, лояльних до радянської влади.

27 жовтня 1939 р. Народні Збори одностайно ухвалили декларацію про встановлення радянської влади на Західній Україні та про возз'єднання з УРСР, що відкрило шлях до радянізації регіону – насильницького насадження норм економічного, суспільно-політичного та культурного життя Радянського Союзу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр. Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркер: «Процес «Спілки визволення України» – чітко вказує на 1930 р., коли відбувався показовий судовий процес у сфабрикованій ОГПУ УСРР справі над представниками української інтелігенції. Усього до судового процесу залучено 474 особи, при чому засуджено до розстрілу — 15, до концтаборів — 192, вислані за межі України — 87, засуджені умовно — 3, звільнені від покарання — 124 особи.

Варіант відповіді «Б». словосполучення-маркери: «Дистрикт Галичина», «Київ взятий», «Європа у боротьбі з більшовизмом» – чітко вказують на газету, що була видрукувана в 1941 р. на окупованій нацистами території України.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери: «УНДО», «Українізація УСРР», – чітко вказують на першу половину 1920-х рр. Політика українізації в УСРР була започаткована в 1923 р. Партія Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) сформувалася на українських землях у складі Польщі у 1925 р.

Варіант відповіді «Г». словосполучення-маркер: «Автономія Карпатської України ухвалена» – чітко вказують на 1938 р., коли відбулася ця подія.

Відповідь: В, А, Г, Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Це фото ілюструє радянську окупацію Бессарабії та Північної Буковини в червні 1940 р. На ньому зображено демонстрацію з гаслом «Хай живе Радянська Бессарабія!», що мало створити видимість «добровільного визволення» та приєднання регіону до СРСР.

Встановлення радянської влади на цих землях стало початком їхньої радянізації. Ті самі методи, що застосовували в УСРР у 1920-х – 1930-х рр., було перенесено на нові території: суцільна колективізація, ліквідація «куркульства», «культурна революція», масові депортації, репресії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

1 – Г На фото зображено шпальту газети «Самостійна Україна» з публікацією тексту Акта відновлення Української Держави, який був ініційований ОУН(б) та проголошений Ярославом Стецьком у Львові 30 червня 1941 р. Окупаційна німецька адміністрація вимагала відкликати Акт. Після категоричної відмови Степан Бандера та Ярослав Стецько були заарештовані німцями і відправлені до концтабору Заксенгаузен, а сам націоналістичний рух зазнав жорстоких репресій.

2 – А На фото зображено фрагмент радянської газети з текстом Договору про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною, підписаного у вересні 1939 р., невдовзі після спільного вторгнення цих держав до Польщі. За цим договором Західну Україну (Східна Галичина й Західна Волинь) офіційно включили до зони геополітичних інтересів Радянського Союзу, після чого розпочали її першу радянізацію.

3 – В Перша шпальта львівського часопису «Діло» сповіщає про проголошення Соймом Карпатської України незалежності 15 березня 1939 р. та початок її збройного опору. Цей акт відбувся на тлі прориву кордону угорськими військами. Нацистська Німеччина підтримала зазіхання угорців. Карпатська Україна припинила організований військовий спротив і була окупована 18 березня 1939 р.

4 – Б На першій шпальті газети «Закарпатська Україна» надруковано Маніфест Першого З'їзду Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р. Цей документ став юридичним та пропагандистським інструментом для легітимізації анексії Закарпаття Радянським Союзом та його подальшої повної радянізації. Під контролем радянських силовиків делегати одностайно ухвалили Маніфест про вихід зі складу Чехословаччини та «возз'єднання» з УРСР.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

1 – В На фото зображено фрагмент першої шпальти львівської газети «Діло», яка висвітлює події героїчного захисту Карпатської України від угорських військ у березні 1939 р.

2 – Г На першій шпальті газети «Самостійна Україна» опубліковано текст Акта відновлення Української Держави, який було проголошено у Львові 30 червня 1941 р.

3 – Б Головна стаття, уміщена на першій шпальті газети «Українська думка», присвячена трагедії Голодомору 1932–1933 рр., організованого сталінським режимом.

4 – А У матеріалі першої шпальти газети «Діло» висвітлено наслідки підписання Брест-Литовського мирного договору 1918 р., за яким німецькі та австро-угорські війська ввійшли на територію Української Народної Республіки як союзники для звільнення її від більшовиків.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.