ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – Початок Української революції

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Утворення Української Центральної Ради.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань хронології основних подій Української революції.

Українська Центральна Рада була утворена ву березні 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата історичної події періоду Української революції.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Україна стає Українською Народною Республікою», «не відділяючись від республіки Російської», «до Установчих Зборів України вся власть… Українській Центральній Раді» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про ІІІ Універсал УЦР, ухвалений у листопаді 1917 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Утворення Української Центральної Ради. Перший Універсал Центральної Ради. «Генеральний секретаріат». Всеукраїнський Національний конгрес.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій Української революції.

Ухвалення Першого Універсалу УЦР відбулося 10 червня 1917 р.

Скликання Всеукраїнського національного конгресу – квітень 1917 р.

Утворення Української Центральної Ради – березень 1917 р.

Створення Генерального Секретаріату – 15 червня 1917 р.

Відповідь: В Б А Г.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі слова-маркери – «доля всіх народів Росії міцно зв’язана», «ми [Центральна Рада] рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – допомагають визначити, що наведене джерело є уривком з ІІ Універсалу УЦР, який фактично став компромісом з Тимчасовим урядом Росії. Проти цього компромісу рішуче виступили прихильники негайної незалежності України (самостійники). Вони організували виступ, який був придушений.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо інформацію, отриману з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Української Народної Республіки на листопад 1917 р.

Саме ІІІ Універсал визначив зображене на картосхемі обриси меж УНР. Додатковою підказкою є зазначення Українського фронту в роки Першої світової війни і назви сусідніх держав і утворень (Польська регентська рада, Австро-Угорщина, Російська Республіка.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – інституція.

Маркери – «…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху державності», «Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом,», «він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї Української держави, так і в частковому втіленні її в життя» – указують на скликання і діяльність Українського національного конгресу.

Підказкою в завданні є зазначення автора спогадів – Володимира Винниченка, який був активним учасником подій Української революції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту ІV Універсалу УЦР, а також уміння застосовувати їх.

ІV Універсал проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

Тобто гасло українського національно-визвольного руху, яке відповідає змісту ІV Універсалу Української Центральної Ради (УЦР) – «Хай живе самостійна Україна!»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Перебіг та результати боротьби за владу в Києві в жовтні–листопаді 1917 р.

Завдання передбачає перевірку знань подій Української революції.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Боротьбу за владу в Києві в листопаді 1917 р. вели збройні загони: Української Центральної Ради, більшовиків, прихильників Тимчасового уряду Росії.

Відповідь: 1 2 5.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – хронологічні рамки подій.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Хай буде Україна вільною», «вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам... творити новий лад вільної автономної України» – чітко вказують на початок Української революції (березень 1917 року).

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд» – чітко вказують на положення Тимчасової інструкції Тимчасового уряду Росії УЦР (серпень 1917 р.).

Правильна відповідь – А.

Тема: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять із історії України.

«Народний секретаріат» – це перший робітничо-селянський уряд радянської України, створений у грудні 1917 року постановою Центрального Виконавчого Комітету Рад України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців.

Завдання передбачає перевірку знань основних положень І Універсалу УЦР, який був ухвалений 10 червня 1917 р.

В Універсалі наголошувалось, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України». Це відповідає гаслу: «Автономію Україні!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Війна радянської Росії з УНР. Перебіг першої війни УНР з Радянською Росією.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, картосхема дає змогу визначити

• кордони Української Народної Республіки. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави. Назви сусідніх державних утворень.
• лінію фронту часів Першої світової війни.
• напрямки наступу більшовицьких військ в Україні у грудні 1917 – лютому 1918 рр.

Зазначена інформація дає змогу встановити правильну відповідь: на картосхемі зображена Перша війна радянської Росії проти УНР.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння причиново-наслідкових зв’язків.

Положення ІІ Універсалу, оприлюднені в липня 1917 р. були фактично компромісом між УЦР та делегацією Тимчасового уряду Росії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «очолював… Генеральний секретаріат», «Універсали Центральної Ради, до творення яких мав безпосереднє відношення» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Володимира Винниченка.

Серед поданих портретів історичних постатей за портретними рисами можна розпізнати М. Грушевського (А), С. Петлюру (Б), В. Винниченка (В), М. Міхновського (Г).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу подій Української революції і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – ІІ Універсал УЦР.

Наприкінці червня 1917 року до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду, яка прагнула зупинити процес суверенізації України після проголошення І Універсалу Української Центральної Ради. Під час переговорів із представниками УЦР сторони дійшли компромісу. Цей компроміс було оформлено у вигляді ІІ Універсалу.

Маркери у джерелі А – «Влада на території Української республіки віднині належить виключно радам робітничих, солдатських і селянських депутатів» – указують на рішення Всеукраїнський з’їзду робітничих і солдатських за участю селянських депутатів у Харкові (грудень 1917 року). Джерело не відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Б – «на землі Республіки Української має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі В – «визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана», «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – указують на положення ІІ Універсалу УЦР. Джерело відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Г – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою», «Не відділяючись від Російської Республіки, ми твердо станемо на нашій землі, щоб помогти, аби уся Російська Республіка стала федерацією вільних народів» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – час, коли відбувалися описані події.

Маркери у джерелі 1 (Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тієї думки, щоб крайова влада стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки) чітко вказують на події листопада 1917 року.

Маркери у джерелі 2 (Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав) чітко вказують на події грудня 1917 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання політики більшовиків в Україні наприкінці 1917 – у лютому 1918 років.

Радянізація – це система заходів зі встановлення радянської влади, побудови соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях. Складники першої радянізації України (січень – березень (квітень) 1918 року) наведено в таблиці:

Відповідно із запропонованих варіантів відповіді правильними є такі:

• ліквідація приватної власності;
• введення на підприємствах відрядної оплати;
• створення сільськогосподарських комун.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців (Універсали Центральної Ради).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати наслідки ухвалення ІІ Універсалу УЦР.

Цей Універсал був фактично угодою між Тимчасовим урядом Росії та УЦР, яка передбачала відмову від самочинного проголошення автономії до скликання Всеросійських установчих зборів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Основні положення І, ІІ, ІІІ та ІV Універсалів УЦР.

Завдання передбачає встановлення причинно-наслідкових зв’язків між виданням УЦР універсалів та наслідками їх оприлюднення.

Для реалізації ідей, проголошених у Першому універсалі, було створено Генеральний секретаріат на чолі з В. Винниченком. Проте це загострило відносини з Тимчасовим урядом Росії.

Оприлюднення Другого універсалу спричинило збройний виступ самостійників. Також за умовами універсалу до складу УЦР було включено представників національних меншин.

Згідно з Третім універсалом УЦР поширювала владу на дев’ять українських губерній (без Криму) і декларувала початок соціально-економічних перетворень.

Ухвалення Четвертого універсалу дало змогу українській делегації підписати Брестський мирний договір з Центральними державами і заручитися їхньою підтримкою в боротьбі проти більшовицької агресії.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українська революція. Політика Української Центральної Ради (УЦР) щодо Тимчасового уряду Росії. Взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну подію на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний документ.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «цинічним і провокаційним порушенням угоди 16 липня…», «видерти з рук українства всі його революційні здобутки» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду на Україні». Додатковою підказкою є те, що ці слова належать В.Винниченку, який на той час був Головою Генерального Секретаріату. Також слід звернути увагу на те, що під назвою «угода 16 липня» мається на увазі ІІ Універсал УЦР, який фактично був угодою між УЦР і Тимчасовим урядом Росії щодо статусу Генерального Секретаріату.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради).

Завдання передбачає знання змісту І Універсалу УЦР та його наслідків.

І Універсал було ухвалено УЦР 10 червня, а Генеральний Секретаріат був створений 28 червня 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. М. Грушевський.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – подія, що спричинила появу цитованого повідомлення.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «приїзд професора М. Грушевського», «ужиті заходи зі звільнення Шептицького», «відновлюється товариство “Просвіта”» – свідчать, що в повідомленні йдеться про події, які відбулися на початку Української революції.

На початку березня 1917 р. члени Тимчасового комітету Державної думи Російської імперії прийняли від Миколи ІІ акт про зречення та сформували Тимчасовий уряд. Упродовж наступних днів на території України практично були ліквідовані органи царської адміністрації, виконавча влада перейшла до призначених Тимчасовим урядом губернських і повітових комісарів. Як і в Росії, в Україні почали формуватися Ради об’єднаних організацій, а також Ради робітничих і солдатських депутатів. 4 березня 1917 р. в Києві засновують Українську Центральну Раду, яка заочно обрала М. Грушевського головою. Викликаний телеграмою, 13 березня він повертається з Москви до Києва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі знання перебігу подій, пов’язаних зі збройним виступом самостійників у Києві в липні 1917 р.

Перш за все, завдання вимагає розуміння сутності поняття «самостійники». Отже, самостійники – узагальнювальна назва членів і прихильників Українського військового клубу імені гетьмана Полуботка, створеного М. Міхновським під час Української революції, що мав на меті українізацію військових частин, дислокованих на території України, і розбудову українських збройних сил. Варто підкреслити, що проблема створення національного війська з самого початку стала своєрідним вододілом серед українських політичних сил. У підходах до його створення склалися дві абсолютно протилежні концепції. Товариство полуботківців на чолі з М. Міхновським вважало, що військовий рух необхідно використати для створення сильної національної армії, яка зможе стати головною запорукою самостійності України. Соціалістична більшість Української Центральної Ради українську державність зводила лише до автономії України в складі федеративної Росії й тому заперечувала необхідність творення національної армії, обстоюючи ідею заміни постійного війська народною міліцією.

У червні 1917 р. силами клубу імені Полуботка сформовано Другий український козачий полк імені гетьмана Павла Полуботка. 3 липня 1917 р. Рада ухвалила Другий Універсал, що став явним кроком назад у порівнянні з Першим Універсалом, і відображав компроміс між Центральною Радою та Тимчасовим урядом щодо майбутньої автономії України. У відповідь на такий крок полуботківці вдалися до спроби військового заколоту, намагаючись змусити Центральну Раду негайно проголосити незалежність України. Вийшовши з казарм, полк здобув арсенал і частину центру Києва. Проте до такого рішучого кроку в питанні державотворення Центральна Рада не була готова, сподіваючись досягти політичним шляхом хоча б автономії для України, і виступ самостійників не підтримала. Володимир Винниченко віддав наказ роззброїти повстанців. 6 липня повстанці склали зброю, а полк згодом відправили на Румунський фронт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р.

Завдання передбачає знання хронологічних рамок подій. У цьому випадку – періоду діяльності Української Центральної Ради (УЦР).

Створення УЦР пов’язано з явищем Української революції, яка почалася у 1917 р. УЦР проіснувала до гетьманського перевороту 1918 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Проголошення Української Народної Республіки.

Завдання передбачає перевірку знань основного змісту Універсалів УЦР.

Створення Української Народної Республіки проголошувалося ІІІ Універсалом УЦР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові.

Завдання передбачає перевірку знань про першу спробу встановлення радянської влади в Україні.

Перший Всеукраїнський з’їзд Рад – з’їзд українських Рад, скликаний з ініціативи більшовиків, які розраховували на мирне «поглинання» Української Центральної Ради З’їздом Рад і проголошення в Україні радянської влади. Проходив у Києві і Харкові в грудні 1917 року.

Незважаючи на проведену організаторську роботу, на з’їзді в Києві депутати-більшовики виявилися в меншості, тому були змушені покинути його. Переїхавши до Харкова, більшовицькі депутати та їхні союзники з числа інших лівих партій (частина українських лівих есерів і кілька українських соціал-демократів) провели альтернативний з’їзд, проголосивши створення на території України влади Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, оголосили про повалення Центральної Ради і звернулися до Радянської Росії з проханням надати збройну допомогу в боротьбі з Центральною Радою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Друга радянсько-українська війна.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману з карти інформацію  з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, картосхема дає змогу визначити правильні відповіді:

• перебіг подій Першої війни радянської Росії проти УНР (у грудні 1917– лютому 1918 рр.).
• показати лінію розмежування військ у Першій світовій війні на момент укладення перемир’я на Східному фронті в грудні 1917р.
• визначити кордони УНР згідно з ІІІ Універсалом УЦР (листопад 1917 р.).

Відповідь: 1 4 6.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

До виконання кластерного завдань 4–7 слід підходити комплексно. Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У даному випадку подано уривок спогадів учасника українсько-російських переговорів 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

До виконання кластерного завдань 4–7 слід підходити комплексно.

Очолював делегацію УЦР до Петрограду В. Винниченко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

До виконання кластерного завдань 4–7 слід підходити комплексно.

Делегація домагалася визнання автономних прав України. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

До виконання кластерного завдань 4–7 слід підходити комплексно.

Делегація домагалася визнання автономних прав України. Проте візит був безуспішним. Тимчасовий уряд Росії відмовив. У відповідь УЦР на ІІ військовому з’їзді оприлюднила І Універсал, який засвідчив прагнення українців самостійно творити власну державу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань основних дат з історії України.

Всеукраїнський національний конгрес відбувся у квітні 1917 р. в Києві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). А також встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – «Тимчасова інструкція», яку Тимчасовий уряд Росії надав Генеральному Секретаріату.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, який призначає Тимчасовий уряд за пропозицією Центральної Ради», «Повноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську…» – чітко ввказуєть на те, що подано уривок «Тимчасових інструкцій».

Ідентифікація документа дає змогу визначити його вплив на події. Видання цього документа йшло у розріз з попередніми домовленостями між УЦР і Тимчасовим урядом Росії, які були оформлені в положеннях ІІ Універсалу. Відповідно «Тимчасові інструкції» призвели до загострення відносин між УЦР та Тимчасовим урядом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

На ухвалення ІІІ Універсалу у листопаді 1917 р. вплинув більшовицький переворот у Петрограді, який Українська Центральна Рада засудила.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізу змісту історичного джерела.

У цьому випадку – І Універсалу УЦР.

Цей документ, оприлюднений у червні 1917 р. декларував намір «творити новий лад вільної автономної України»: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають — вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори».

Відповідно, гасло, яке відповідає змісту І Універсалу УЦР – це «Автономію Україні!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – послідовність подій.

Ключові в джерелі «А» словосполучення-маркери – «У Петрограді зчинилися криваві події», «Частина людності Петрограда за керівництва більшовиків повстала озброєно проти Тимчасового правительства», «хоче накинути свою волю всій Російській республіці» – вказують на жовтневий (листопадовий) 1917 р. більшовицький переворот.

Ключові в джерелі «Б» словосполучення-маркери – «На час до вирішення справи… Установчими Зборами», «вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає …уряд по пропозиціям Центральної Ради» – вказують на зміст «Тимчасової інструкції…», яку ухвалив Тимчасовий уряд щодо діяльності Генерального Секретаріату (серпень 1917 р.)..

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення й водночас робити грубий замах на це право», «Рада Народних Комісарів Великоросії», «Народної Української Республіки» – дають змогу визначити, що уривок є відповіддю УЦР на ультиматум Раднаркому Росії (грудень 1917 р.).

Ключове в джерелі «Г» словосполучення-маркер – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання», указує на зміст ІІ Універсал УЦР (липень 1917 р.).

Відповідь: ГБАВ.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій Української революції.

Початок Української революції дав поштовх розбудові українського політичного життя і формування українських політичних партій, які швидко поширили свій вплив серед українства. Найбільшим впливом користувалася Українська партія соціалістів-революціонерів, яку очолював М. Грушевський.

У листопаді 1917 в лавах партії налічувалося 75 тис. осіб. На виборах у листопаді 1917 р. до Всеросійських Установчих зборів за УПСР було віддано 50 % усіх голосів в Україні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніших історичних осіб. 

Отже, на фото зображено Михайла Грушевського і Володимира Винниченка.

З їхніми іменами пов’язано створення Української Центральної Ради. М. Грушевський був її головою, В. Винниченко – одним із заступників.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок звернення Генерального Секретаріату до УЦР, у якому йдеться про необхідність проголошення Української Народної Республіки. На це є пряма вказівка у джерелі: «Високі збори!», «Генеральний Секретаріат», «проголошення Української Народної Республіки».

Визначення документа дає змогу виконати завдання.

«Момент кривавої боротьби в Росії» – це більшовицький переворот, який став поштовхом для розгортання збройної боротьби у Києві між силами поваленого тимчасового уряду Росії, збройних загонів більшовиків (Червона гвардія) і прихильниками УЦР у листопаді 1917 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Словосполучення «Міцну підвалину», «аби крайова влада стала справжньою фактичною владою» вказують на Українську Народну Республіку, яка була проголошена ІІІ Універсалом УЦР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемах зображена територія української держави у різні періоди. Серед них слід обрати ту, яка відображає межі УНР відповідно до ІІІ Універсалу. Цим вимогам відповідає картосхема А. УНР охоплювала терени дев’яти губерній (без Криму). На цей час теренами України проходив фронт Першої світової війни (перемир’я було укладено в грудні 1917 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

При підготовці до тесту з історії України, учні [мали б] «знати визначення понять і термінів, оперувати ними, співвідносити з діяльністю певних історичних діячів, політичних сил, епохою тощо» (цитата з Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України).

Власне, «самостійники» це, простіше кажучи, ті хто виступав за самостійність України.

Лідером самостійників у час Української революції був Микола Міхновський, який зі своїми однодумцями погоджувався на створення єдиного органу – Української Центральної Ради. Згода була продиктована тією обставиною, щоб не допустити розколу українського руху. Однак головною метою «самостійників», було проголошення своєї держави, а для майбутньої держави важливими є Збройні сили. Саме тому створюється український військовий клуб імені Павла Полуботка. Подальші події української революції, зокрема проголошення Українською Центральною радою ІІ Універсалу, де йшлося про компроміс із Тимчасовим урядом і відмову від автономії, спровокували виступ «самостійників» (інколи в історії говорять про виступ «полуботківців»).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Головним (найважливішим, основним) у підготовці до тестування з історії України є знання дат.

Знання хронології подій дає практично 80–90 % можливостей виконати тестове завдання успішно.

У нашому випадку в умові завдання зазначено роки 1917–1918. Якщо перейти до варіантів відповідей і пригадати роки, з'ясуємо таке: «похідні групи» та «Поліська Січ» – це Друга світова війна (1939–1945 рр.); «Січові стрільці» – події Першої світової війни (1914 р.). Нас запитують про створення мілітарного формування. Залишається лише один варіант.

Відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Утворення Української Центральної Ради як представницького органу, що об’єднував «українські організації на спільних домаганнях: територіальної автономії України з державною українською мовою», проголошено 17 березня 1917 року в Києві. Михайло Грушевський – один із найстарших історичних діячів у керівництві Центральної Ради, науковець із високим авторитетом у суспільстві. Лідери української революції вважали, що саме така людина мала очолити новостворену структуру.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Початок Української революції.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати хронологію історичних подій. В умові йдеться про І Всеукраїнський з’їзд більшовиків, тобто час після ультиматуму більшовиків до УЦР (грудень 1917 року) і захоплення міста Харкова. Корніловський заколот відбувся в серпні 1917 року, Тимчасового уряду Росії в грудні 1917 року вже не існувало, згідно з Берестейським договором радянська Росія змирилася з існуванням Української Народної Республіки. Тому варіанти відповіді Б–Г не задовольняють умову завдання. Рішення про скликання в Києві Всеукраїнського з’їзду рад ухвалено 7 грудня 1917 року контрольованим більшовиками обласним виконкомом Рад Південно-Західного краю. Головна мета його проведення полягала в розв’язанні на користь більшовиків питання про владу в Україні, зокрема, переобранні Центральної Ради.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати проголошення Універсалів і початку конфлікту з радянським урядом більшовиків. Перший Універсал прийнято в червні 1917 року; Другий Універсал – у липні 1917 року, Третій Універсал – у листопаді 1917 року. Конфлікт із більшовицькою Росією розпочато в грудні 1917 року. На Київ радянські війська рухались у січні 1918 року. Отже, ідеться про Четвертий Універсал.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту Універсалів УЦР.

Українську Народну Республіку проголошено Третім Універсалом (листопад 1917 року).

«…Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб уся Російська Республіка стала Федерацією рівних і вільних народів. До Установчих Зборів України вся власть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, й нашому правительству – Генеральному Секретаріатові України…».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання хронології основних подій Української революції та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні –описані події.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «У разі неодержання задовільної відповіді …протягом 48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні» – чітко вказують на ультиматум Ради Народних Комісарів Росії, який був направлений Українській Центральній Раді у грудні 1917 року.

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу» – чітко вказують на положення ІV Універсалу УЦР, який оприлюднено в січні 1918 року.

Тобто цитовані документи створено в період від грудня 1917 року до січня 1918 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту І Універсалу УЦР, а також уміння застосовувати їх.

Зокрема в Універсалі зазначено: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають – вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори». А далі наголошено, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України».

Тобто гасло українського національно-визвольного руху, яке відповідає змісту Першого Універсалу Української Центральної Ради (УЦР), – «Автономію Україні!»

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії видатних постатей з історії України.

Наведені факти є фактами біографії Сергія Єфремова.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знання основних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати Михайла Грушевського, який у березні 1917 – квітні 1918 року очолював Українську Центральну Раду.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й установлювати послідовність подій.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Брест-Литовський договір між УНР, Німеччиною і її союзниками.

Маркери – «З огляду на сучасний брак харчових продуктів… мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше», «На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити», «За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба» – указують на основні умови Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною і її союзниками.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є історична постать.

Словосполучення-маркери – «серце України в залізних лещатах задушила людина, яка носить прізвище… великого художника, що служив рідному краєві своїм майстерним пером», «Я знав і любив вашого батька», «як добре, що його очі не бачили й уші не чули, як син бомбардує красу землі нашої і кладе в домовину українську волю» – однозначно вказують на Юрія Коцюбинського (1896–1937 роки), сина видатного українського письменника Михайла Коцюбинського (1864–1913 роки).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту універсалів Української Центральної Ради (УЦР) і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання для утворення логічних пар.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є універсали УЦР.

У джерелі А маркери – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою», «Не відділяючись від республіки Російської» – однозначо вказують на зміст ІІІ Універсалу.

У джерелі Б маркери – «не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям», «Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані…Всенародні Українські 3бори (Сойм)» – чітко вказують на зміст І Універсалу.

У джерелі В маркер – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – чітко вказує на зміст ІІ Універсалу.

У джерелі Г маркери – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право», «Рада Народних Комісарів» – однозначно вказують на зміст ультиматуму Раднаркома Росії. Відповідно цей уривок джерела не має в умові завдання логічної пари.

У джерелі Д маркер – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною» – чітко вказує на зміст ІV Універсалу.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання обставин проголошення І Універсалу Українською Центральною Радою (УЦР).

Проголошення Першого Універсалу було спричинене відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію.

Універсал було проголошено на ІІ Всеукраїнському військовому з’їзді Володимиром Винниченком після повернення з Петербургу, з невдалих перемовин із Тимчасовим урядом Росії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання дат подій часів Першої світової війни.

Утворення Української Центральної Ради – 1917 р.

Узяття Львова російськими військами – 1914 р.

Підписання Брестського миру – 1918 р.

Брусиловський прорив – 1916 р.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі А – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської,.. ми твердо станемо на нашій землі» – чітко вказують на основне положення Третього Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – «не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям», «Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані… Всенародні Українські 3бори (Сойм)» – чітко вказують на основні положення Першого Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – чітко вказують на положення Другого Універсалу.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення й водночас робити грубий замах на це право… як це робить Рада Народних Комісарів щодо Народної Української Республіки» – чітко вказують на відповідь УЦР на ультиматум Раднаркому радянської Росії. Цей дистрактор не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Д – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною… суверенною державою українського народу» – чітко вказують на положення Четвертого Універсалу.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Д.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання подій початку Української революції та сформованості вміння аналізувати візуальні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, зображену подію чи явище, персонаж тощо);
• виділення у джерелі ключових зображень, слів і словосполучень – маркерів (якщо такі є), які дають змогу впізнати предмет ідентифікування;
• аналізування ключових зображень і маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного.   

Предмет ідентифікування в завданні – історичний процес.

Ключові зображення, словосполучення-маркери в джерелі – прапор, військові в одностроях російської армії часів Першої світової війни, бойовий прапор, Перший український імені Богдана Хмельницького козацький полк, 1917 – чітко вказують на процес українізації частин російської армії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та вміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – владна інституція.

Маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіці» – чітко вказують на реакції Генерального Секретаріату – виконавчого органу, створеного УЦР, на більшовицький переворот жовтня (листопада) 1917 р., який фактично ставив під сумнів всі попередні завоювання Української революції.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції й уміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, що дали поштовх до видання цитованого звернення.

Маркери в джерелі – «Ми закликаємо рішуче боротися з будь-якими спробами підтримання петроградського повстання. Громадяни України! Покажіть себе вірними захисниками свободи й ворогами анархії, яка може віддалити скликання Всеросійських й Українських Установчих Зборів і навіть призвести до загибелі рідного краю» – чітко вказують на більшовицький переворот, що пришвидчив видання УЦР ІІІ Універсалу, у якому проголошено утворення Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та вміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – рік події.

Словосполучення-маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіц» – чітко вказують на більшовицький переворот, який відбувся в жовтні (листопаді – за Григоріанським календарем) 1917 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та вміння аналізувати історичні документи.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – політичні погляди, що відображені в джерелі.

Маркери в джерелі – «Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи на папері або півсвободи», «Другий Універсал не визнаємо», «всіх росіян і ренегатів, які гальмують українську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись із російським урядом», «Визнаючи Центральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді підпорядкуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме в Києві й на всій Україні» – чітко вказують на подію, яка увійшла в історію як виступ полуботківців або повстання самостійників. Тобто в документі відображено ідеї самостійників, які вимагали негайного проголошення незалежності України й силового захоплення влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України, уміння аналізувати історичні документи.

Події, зазначені в уривку джерела, відбулися в липні 1917 року. На це вказують такі слова відозви: «Другий Універсал не визнаємо».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей, уміння аналізувати історичні документи, за портретними рисами визначати історичну постать.

За портретними рисами на фото можна впізнати: Симона Петлюру (А), Миколу Міхновського (Б), Михайла Грушевського (В), Павла Скоропадського (Г).

Лідером «самостійників», які видали цитовану відозву, був Микола Міхновський.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання дати початку Української революції.

Дати, обов’язкові для запам’ятовування, зазначено в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України. Потрібно взяти до уваги, що запитання стосується проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР). Тобто йдеться про Четвертий універсал Центральної Ради, проголошений у січні 1918 року.

Відповідь: В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності, знання суті документів, ухвалених Українською Центральною Радою, і наслідків оприлюднення їх.

Проаналізувавши умову завдання, можна дійти висновку, що у варіанті відповіді Д йдеться про утворення Української Центральної Ради. Ця подія передувала виданню документів, тож не задовольняє умову завдання.

У Першому Універсалі проголошено автономію, що викликало невдоволення Тимчасового уряду.

У Другому Універсалі відкладено питання автономії до скликання Установчих зборів, практично Центральна Рада відмовилася від автономії. Цей крок спровокував виступ Другого українського полку імені Івана Полуботка.

У Третьому Універсалі було проголошено утворення української Народної Республіки.

Оприлюднення Четвертого Універсалу й Брест-Литовського договору відбулися 1918 року.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В .

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Завдання має на меті перевірку знань дат, передбачених Програмою ЗНО.

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності, знання суті документів, ухвалених Українською Центральною Радою, і наслідків оприлюднення їх.

Проаналізувавши умову завдання, можна дійти висновку, що у варіанті відповіді Д йдеться про утворення Української Центральної Ради. Ця подія передувала виданню документів, тож не задовольняє умову завдання.

У Першому Універсалі проголошено автономію, що викликало невдоволення Тимчасового уряду.

У Другому Універсалі відкладено питання автономії до скликання Установчих зборів, практично Центральна Рада відмовилася від автономії. Цей крок спровокував виступ Другого українського полку імені Івана Полуботка.

У Третьому Універсалі було проголошено утворення української Народної Республіки.

Оприлюднення Четвертого Універсалу й Брест-Литовського договору відбулися 1918 року.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В .

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямоване на перевірку рівня сформованості базових знань з історії України.

28 червня 1917 року було сформовано Генеральний секретаріат – виконавчий орган Української Центральної Ради, вищий революційний орган українського народу.

Формування Генерального секретаріату стало можливим завдяки попередній діяльності Центральної Ради й проведенню низки представницьких зібрань українців. Саме ці зібрання своєю позицією й ухваленими документами легітимізували Центральну Раду як вищий національний законодавчий орган, уповноважений діяти від імені й задля реалізації інтересів усієї української політичної нації. Провідну роль у цьому процесі відіграли українські військові, які рішуче підтримали Центральну Раду під час II Всеукраїнського військового з’їзду.

Законодавчий орган, яким остаточно стала Центральна Рада після ухвалення І Універсалу, гостро потребував виконавчої структури, якою і став Генеральний секретаріат. Його було сформовано в складі восьми генеральних секретарств і генерального писаря. Очолив уряд Володимир Винниченко, який став одночасно головою секретаріату й генеральним секретарем внутрішніх справ.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, знання дат основних подій з історії України.

Українська Центральна Рада існувала протягом березня 1917 – квітня 1918 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, постаті на основі опрацювання уривка з історичного джерела, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам. 

Предмет ідентифікації в завданні – подія, що зумовила появу газетного повідомлення.

Маркери – У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ…, Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького,  повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан, Відновлюється закрите адміністрацією українське товариство “Просвіта”… – дають змогу визначити, що описані події пов’язані з початком Української революції (березень 1917 року).

Правильна відповідь: Г.