ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Розквіт Київської держави

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На репродукціях робіт українського художника Івана Батечка зображено символ християнства та державності Русі – Софію Київську.

Митець працював у Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софійський музей» і створив тематичні гравюри на дереві «40 років Софійському заповіднику», «Скоморохи. З історії Софії Київської» (що відсилає до відомих фресок Софійського собору), «Брама Заборовського в Києві» та інші, у яких майстер поєднав національні традиції з кращими технічними досягненнями майстрів графіки.

Найвеличнішою спорудою Національного заповідника «Софія Київська» є Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури й монументального живопису XI ст.

Заснування собору згадується в літописах і під 1017, і під 1037 рік. Будівничим Святої Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

В уривку описано руйнування язичницького капища й знищення ідолів, що передувало хрещенню киян й запровадженню Володимиром Великим християнства як державної релігії Русі-України (Київської держави) 988 р.

Напередодні описаних подій Володимир Святославович вимагав від візантійського імператора царівну Анну собі за дружину. Отримавши відмову, він захопив візантійський Корсунь і погрожував нападом на Константинополь.

Жест був переконливим і князь отримав своє: прийняв хрещення і тут же, у Корсуні, одружився з Анною.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1 Перші монети на Русі, срібники та златники, були карбовані київським князем Володимиром Святославичем близько 990 р. – за часів запровадження ним християнства на Русі та його одруження з візантійською принцесою Анною. За основу було взято візантійські зразки, але руські монети мали власну символіку, зокрема княжий знак (тризуб).

2 Перші школи на Русі заснував князь Володимир Великий у Києві одразу після хрещення Русі, згідно з «Повістю временних літ». Це були школи для дітей знаті при церквах, зокрема при Десятинній церкві.

4 Релігійні реформи Володимира Великого було проведено для зміцнення центральної влади, об'єднання племен, досягнення рівноправності держави серед європейських країн. Спочатку князь 980 р. створив єдиний пантеон язичницьких богів із Перуном на чолі, а 988 р. прийняв християнство візантійського обряду й зробив цю релігію державною.

Правильна відповідь: 1, 2. 4.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Переяславське князівство не мало повної самостійності й політично залежало від Києва.

Зазвичай у Переяславі сиділи князі, які мали посісти київський престол або одержували це місто як компенсацію за відмову від претензій на Київ.

Переяславському князівству належали землі на лівому березі Дніпра, південніше від Київського князівства. Воно було розташоване на межі зі степом кочовиків, тому стало форпостом і надійним щитом Київської держави на сході.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

У «Повісті минулих літ» описано картину складного вибору віри київським князем Володимиром. Він вислухав  представників різних віросповідань: мусульман із Волзької Болгарії, хозарських юдеїв, німців-християн від Папи Римського тагрецького філософа з Візантії, який сповідував східну форму християнства.

Після цього князь послав довірених людей дізнатися, як чужинці вірять і служать.

Володимир остаточно визначився з вірою, обравши християнство візантійського обряду.

За літописом, князь сам прийняв хрещення 988 р. в Корсуні (Херсонесі), після чого в Києві відбулося масове хрещення містян у річці Почайні, притоці Дніпра.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За наведеною картосхемою можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Спільною рисою правління батька й сина було те, що вони розширювали кордони Русі. На картосхемі штрихуванням позначено території, які ввійшли до Київської держави за часів їхнього правління.

Червенську Русь із містами Перемишлем, Червенем, Белзом і Волинню приєднав Володимир Великий 981 р., відвоювавши її в поляків; згодом Ярослав Мудрий повернув ці тимчасово втрачені землі під владу київського князя.

Володимир Великий підкорив землі ятвягів на балтійському напрямку; згодом Ярослав Мудрий здійснив успішні походи проти ятвягів, литовців, балтійсько-фінських племен (ями, чуді) та заснував місто Юр’їв над Чудським озером.

Також на картосхемі стрілками  позначено напрямки походів князів: Володимира  – на Корсунь 988 р., Ярослава – на Візантію 1043 р.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). 

На фото зображено: 

А Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря – м. Київ, 1108–1113 рр.

Б Софійський собор – м. Київ, перша половина XI ст.

В Володимирський собор – м. Київ, 1862–1896 рр.

Г Успенський собор Києво-Печерської лаври – м. Київ, 1073–1078 рр., закладений з ініціативи преподобного Феодосія Печерського й побудований коштом князя Святослава Ярославовича.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Наведений уривок діалогу є частиною оповіді про те, як Володимир Великий прийняв християнство.

У «Повісті минулих літ» змальовано картину складного вибору віри князем. Він вислуховував представників різних релігій, зважував аргументи, розсилав своїх агентів для збору інформації.

Водночас літописець переконує, що вибір християнства був безальтернативним й історично зумовленим, адже ще княгиня Ольга охрестилася в Константинополі й поширювала нову віру на Русі.

Хоча вона не зробила християнство державною релігією, однак підготувала ґрунт для остаточного хрещення 988 року Київської держави її онуком Володимиром.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Після смерті Ярослава Мудрого в Київській державі відбулася зміна централізованої монархії на федеративну (період удільної роздробленості). Ізяслав Ярославович, успадкувавши київський престол, під тиском братів Святослава і Всеволода погодився на спільне з ними правління.

Перший відомий князівський з'їзд (снем) було скликано тріумвіратом Ярославичів у Вишгороді.

Згодом князівські з’їзди стали своєрідною формою державного правління, засобом ухвалення важливих рішень і розвʼязання спірних питань.

З ініціативи Володимира Мономаха, онука Ярослава Мудрого, 1097 р. було скликано Любецький з’їзд князів, щоб подолати політичну кризу в державі. На зʼїзді князі вирішили припинити міжусобну ворожнечу і разом протидіяти загрозі з боку половців.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі стрілками позначено напрямки походів об’єднаних князівських військ у степ, де панували кочовики-половці.

Після низки поразок і руйнівних набігів половців на Русь, які тривали протягом другої половини XI ст., руські князі на початку XII ст. перейшли в наступ. Вони не лише відбивали атаки кочівників на власній території, а й здійснювали в половецький степ переможні походи, ініціатором й обов’язковим учасником яких був переяславський князь Володимир Мономах.

Унаслідок низки походів 1103–1111 років половці надовго втратили ініціативу, тому не могли диктувати свої умови правителям Русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Монету присвячено «Повісті минулих літ» – пам'ятці літописання Русі-України (Київської держави).

За однією з версій літопис створювали протягом тривалого часу, доки на початку XII ст. на основі попередніх зведень його завершив, упорядкував і дав йому назву чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, зображення якого художник розмістив на реверсі монети. 

Оригінал літопису не зберігся. До нас дійшли лише пізні списки, тобто переписані згодом його копії.

«Повість минулих літ» є не лише цінним джерелом історії Київської держави, а й видатним літературним твором, оскільки фіксує тисячолітні традиції українського державотворення й українського слова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За заповітом великого князя київського Ярослава Мудрого (1054 р.) були реалізовані такі положення:

• 1. Визначено стольні міста для княжіння. Ярослав Мудрий розподілив головні міста (уділи) між своїми синами, визначивши, де кожен з них має княжити: Київ — Ізяславу, Чернігів — Святославу, Переяслав — Всеволоду тощо.

• 3. Передано владу над Києвом старшому сину Ізяславу. Заповіт чітко призначав Київ, головний стіл, старшому сину — Ізяславу, що відповідало його статусу як найстаршого у роді (сеньйора).

• 5. Встановлено принцип сеньорату в престолонаслідуванні. Ярослав запровадив так званий «сеньорат» (або «родовий», «драбинний» принцип), за яким право на київський престол мав не прямий спадкоємець (син), а найстарший у роді (старший брат чи наступний за віком родич), який пересувався по «драбині» княжих столів.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Великий київський князь Ярослав Мудрий у 1036 році розгромив печенігів під стінами Києва.

Ця перемога була настільки нищівною, що припинила їхні організовані набіги на Русь і змусила залишки племен відійти від руських кордонів назавжди.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На наданій картосхемі відображено розширення кордонів Київської Русі та її взаємодію із сусідами в період правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Карта охоплює період, коли Київська Русь досягла найбільшого розквіту та завершила формування своїх кордонів:

1. Походи на Захід (Червенські міста): Стрілки, спрямовані на Червен і Перемишль (заштрихована територія), ілюструють боротьбу з Польщею. Ці землі були приєднані Володимиром Великим (981 р.) і повернені Ярославом Мудрим (1030–1031 рр.).

2. Похід на Південь (Херсонес): Стрілка, що веде до Херсонеса (Корсуня), відображає його захоплення Володимиром Великим (988 р.), що стало вирішальною подією перед Хрещенням Русі.

3. Східна політика (В'ятичі та Тмутаракань): Зображення кордонів Русі, що включають землі в'ятичів (між Окою та Волгою), відображає завершення їхнього підкорення Володимиром Великим. Згадка про Тмутаракань вказує на володіння Русі на Керченському півострові, важливе для зовнішньої політики спадкоємців Володимира та Ярослава.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Спільною рисою правління великих князів київських Святослава Ігоревича, Володимира Великого та Ярослава Мудрого було те, що вони розширювали кордони Русі.

Завдяки перемогам Святослава Ігоревича кордони Русі простяглися від Балтійського моря на півночі до Каспійського на південному сході та Дунаю на південному заході. 

Князь Святослав Ігоревич:

• приєднав до Київської держави східнослов’янське плем’я в’ятичів; 
• здійснив успішний похід проти Волзької Булгарії, чим позбавив Хазарію підтримки з боку її північних союзників;
• розгромив Хазарський каганат, що дало можливість контролювати Підкавказзя; наклав данину на племена ясів (аланів) та касогів (черкесів); 
• встановив контроль над стратегічним містом Тмуторокань на Таманському півострові;
• завоював уличів і тиверців, які проживали в межиріччі Дністра, Південного Бугу та Прута, що забезпечило контроль Русі над важливими торговими шляхами до Чорного моря та Дунаю;
• завоював значну частину Болгарії, планував Подунав’я зробити центром Руської держави.

Проте, через постійні війни та раптову загибель князя багато завойованих територій не було закріплено за державою.

Військові успіхи дозволили Володимиру Великому завершити формування території Київської держави, забезпечити контроль над торговими шляхами до Європи, об'єднати давньоруські землі.

Князь Володимир:

• приєднав Червенську Русь (міста Перемишль, Червень, Белз, Волинь);
• завоював землі ятвягів на балтійському напрямку; 
• придушив повстання та остаточно підкорив племінні союзи в'ятичів і радимичів.

Завоювання та військові походи Ярослава Мудрого було спрямовано на зміцнення кордонів Русі, повернення втрачених територій та захист від кочівників.

Князь Ярослав:

• повернув Червенські міста від Польщі;
• здійснив успішні походи проти ятвягів, литовців, а також балтійсько-фінських племен (ямь, чудь), заснувавши місто Юр'їв;
• зміцнив південні рубежі, остаточно розгромивши печенігів 1036 р.

За Володимира і Ярослава прийшов час для внутрішнього упорядкування державної організації, що піднесло Русь до рівня найрозвиненіших держав та забезпечило її блискучий розквіт. 

Батько й син поширювали християнство, здійснювали «шлюбну дипломатію». За часів Ярослава укладено першу збірку писаних законів – «Руську правду».

Ярослав Мудрий повернув Червенські міста і зміцнив кордони на північному заході (чудь).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

За великого київського князя Ярослава Мудрого було запроваджено писаний збірник давньоруських законів.

Ярослав Мудрий вважається засновником першого писаного кодексу законів Київської Русі — "Правди Ярослава" (найдавнішої частини "Руської Правди"). Цей збірник замінив кровну помсту на грошові штрафи (віри), що стало великим кроком у розвитку правової системи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Спираючись на подану карту, можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

На карті відображені ключові напрямки, характерні саме для цих князів:

• Похід на Херсонес (Корсунь): Стрілка, що веде до цього міста в Криму, вказує на захоплення його князем Володимиром Великим (988 р.), що стало безпосередньою передумовою Хрещення Русі.

• Західні походи (Червенські міста): Стрілки, спрямовані на захід, до міст Червен і Перемишль (заштрихована територія), ілюструють приєднання цих територій Володимиром Великим (981 р.) та їхнє повернення Ярославом Мудрим (1030-1031 рр.) після втрати.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Про великого київського князя Ярослава Мудрого йдеться в уривках 2, 4, 6.

• 2. «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом...»

  Цей уривок описує події 1026 року, коли Ярослав уклав мир із братом Мстиславом Хоробрим і розділив Руську землю по Дніпру. Це ключова подія з життя Ярослава Мудрого, що поклала край усобиці.

• 4. «Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу, …А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав…»

  Це уривок із «Заповіту Ярослава Мудрого» (1054 р.), де він, перед смертю, розподіляє землі між своїми синами (тріумвірат Ярославичів), закладаючи принцип сеньйорату.

• 6. «Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть... І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір...»

  Це опис рогрому печенігів під Києвом у 1036 році, який здійснив Ярослав Мудрий. Після цієї перемоги він розпочав активне будівництво, зокрема, звів Софійський собор на місці битви.

Правильна відповідь – 2, 4, 6.

ТЕМА: Київська держава.

Події, описаній в уривку («масове хрещення киян у Дніпрі»), передувало руйнування язичницького капища

Уривок описує Хрещення киян (988 рік), центральний акт Хрещення Русі князем Володимиром Великим.

Згідно з «Повістю минулих літ», перед тим як хрестити народ, Володимир провів ліквідацію старих вірувань. Він наказав скинути й порубати язичницьких ідолів, зокрема Перуна, який був головним божеством на капищі на Старокиївській горі.

«І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити. Перуна ж повелів прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай…» (Уривок з «Повісті минулих літ»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Культурницьку діяльність Ярослава Мудрого відображено в уривках 2 та 3.

• Уривок 2: Фраза «засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи» вказує на його діяльність із поширення освіти та книжності

• Уривок 3: Пряма згадка про спорудження «церкви святої Софії в Києві» — головного шедевра та символу епохи Ярослава Мудрого

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1. В. Цей уривок «Ходив Олег проти сіверян, і переміг сіверян...» описує події початку правління князя Олега (кінець IX - початок X століття), а саме його походи і встановлення влади над східнослов'янськими племенами, зокрема сіверянами, звільняючи їх від данини хозарам. 

2. А. Уривок «І деревляни кажуть їй:“Нас земля послала Деревлянська, щоби таке сказати...» Тут описано події після смерті князя Ігоря, який був наступником Олега. Його вбили деревляни (945 рік). Уривок фіксує відповідь деревлян княгині Ользі, яка правила після Ігоря як регент при малолітньому сині Святославі. 

3. Г. Уривок «Іде Святослав на Дунай воювати болгар...» розповідає про походи князя Святослава Ігоровича (син Ігоря та Ольги) на Болгарію (960-ті роки) і його спробу закріпитися на Дунаї в Переяславці. 

4. Б. Цей уривок «…а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити .» описує події, пов'язані з хрещенням Русі князем Володимиром Великим (онук Ольги, син Святослава) у 988 році. 

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Для періоду князювання Володимира Великого (980–1015 рр.) були характерними такі події та заходи:

• 1. Карбування монет («златників» та «срібників»): Володимир Великий започаткував випуск перших державних монет Київської Русі. Це був важливий крок для зміцнення суверенітету та міжнародного престижу держави.

• 4. Проведення релігійних реформ: Спочатку Володимир провів язичницьку реформу (980 р.), намагаючись створити єдиний пантеон богів. Пізніше він запровадив християнство як державну релігію (988 р.), що стало його найважливішою реформою.

• 2. Відкриття перших шкіл: Масове відкриття шкіл та бібліотеки пов'язане з правлінням Володимира Великого.

Правильна відповідь – 1, 2, 4.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Учасником діалогу, фрагмент якого передано літописцем, був великий князь київський Володимир Великий.

• Князь Володимир Великий (онук Ольги) розглядав різні релігії.

• Ці слова були сказані (за літописом, "філософом") Володимиру під час його вибору державної релігії на користь християнства за грецьким (візантійським) обрядом.

• Посилання на княгиню Ольгу (бабцю Володимира, яка хрестилася раніше) було ключовим аргументом, що "грецький закон" є найкращим, оскільки його прийняла наймудріша з їхнього роду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Уривок описує хрещення князя Володимира Великого (близько 988 р.), що стало початком запровадження християнства як державної релігії.

Наслідками цієї події були:

1. Укладення династичного союзу Русі з Візантією (Володимир одружився з візантійською принцесою Анною).

4. Поява кам’яної церковної архітектури (будівництво Десятинної церкви, а пізніше — Софійського собору).

7. Запровадження християнства як державної релігії.

Правильна відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

Після смерті Ярослава Мудрого в Київській державі було утворено тріумвірат князів.

Ярослав Мудрий помер у 1054 році. У своєму заповіті він розділив Руську землю між п'ятьма синами, але найважливіші землі та владу отримали троє старших:

• Ізяслав (Київ)

• Святослав (Чернігів)

• Всеволод (Переяслав)

Ці три князі створили так званий тріумвірат Ярославичів, який до 1073 року фактично керував усією Київською Руссю, спільно розв'язуючи ключові питання, видаючи закони (доповнення до "Руської Правди") та воюючи проти спільних ворогів.

Правильна відповідь – А.

Правильна послідовність:

А (1036 р.): «Ярослав ... печеніги». Уривок описує про остаточну перемога князя Ярослава Мудрого над печенігами.

В (1054 р.): «Тепер же заповідаю стіл свій у Києві старшому синові моєму, братові вашому Ізяславу». Уривок описує смерть Ярослава мудрого і розподіл земель між його синами (Ярославичами).

Б (1067–1068 рр.): «…почав міжусобну війну Всеслав, син Брячеслава, полоцький і зайняв Новгород». УРивок описує поразку Ярославичів (Ізяслава, Святослава і Всеволода) від полоцького князя Всеслава на річці Немізі. Ця подія відбулася вже після смерті Ярослава Мудрого.

Г (1097 р.): «І хай кожен тримає отчину свою». Уривок описує рішення Любецького з'їзду князів, яке закріпило принцип "вотчини" і остаточно підтвердило роздробленість. Учасниками з'їзду були вже наступні покоління князів: Святополк (онук Ярослава), Володимир Мономах (син Всеволода) тощо.

Відповіді: А, В, Б, Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У фрагменті з історичного джерела йдеться про битву на річці Калці.

Битва на річці Калці відбулася 31 травня 1223 року і була першою великою сутичкою руських князів і їхніх союзників половців із монгольськими (татарськими) військами.

Уривок чітко вказує на причину поразки руських військ — незгода і заздрість між князями (зокрема згадується Мстислав Удатний, Мстислав Романович та Мстислав Святославич), а також перемогу татар, якої «не бувало ніколи». Це відповідає трагічному опису битви на Калці.

Відповідь – А.

1-Д. «Полюддя». Описує процес збирання данини князем («Приспіла осінь, і став він замишляти [похід] на древлян, прагнувши добути більшу данину…»)

2-В. «Язичництво». Описує віру в багатьох богів (Перун, Хорс, Дажбог та ін.) і принесення їм жертв («І поставив він кумири на пагорбі…»), що є основою язичництва.

3-Б. «Шлюбна дипломатія». Описує укладення міжнародного шлюбу («видав Ярослав сестру свою за Казимира [князя лядського]») з політичною вигодою (отримання полонених), що є суттю шлюбної дипломатії.

4-А. «Племінний союз». Перераховує слов'янські племена, що жили осібно («Поляни, що жили осібно… і називалися полянами, а деревляни теж… і називалися древлянами…»), і є прикладами племінних союзів.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Київська держава

Удільне князівство, яке у XII–XIII ст. політично цілком залежало від Києва, було Переяславське.

Переяславське князівство було розташоване на лівому березі Дніпра, на південно-східних рубежах Русі, і постійно перебувало під загрозою половецьких набігів. Князі київські традиційно використовували Переяслав як форпост для захисту Києва.

Таким чином, Переяславське князівство ніколи не досягло значної політичної самостійності і залишалося найзалежнішим від центральної влади Києва протягом усього періоду роздробленості.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

1. Іскоростень (Г): Це столиця древлян, де у 945 році під час повторного збору данини був убитий київський князь Ігор Рюрикович.

2. Царгород (В): Княгиня Ольга здійснила подорож до столиці Візантії — Константинополя (Царгорода) близько 957 року, де прийняла християнство.

3. Любеч (Б): У цьому місті на Дніпрі у 1097 році відбувся знаменитий князівський з'їзд, який проголосив принцип "Кожен хай держить отчину свою".

4. Корсунь (А): Князь Володимир Великий захопив місто Корсунь (Херсонес) у Криму, після чого уклав угоду з Візантією і прийняв хрещення близько 988 року.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Київська держава

Великий князь київський, який «поставив …русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів…», був Ярослав Мудрий.

Ця подія відбулася у 1051 році і мала велике політичне та церковне значення. Ярослав Мудрий (князював 1019–1054 рр.) самостійно, без згоди Константинопольського патріарха, призначив першого митрополита Київського руського (не грецького) походження — Іларіона.

Митрополит Іларіон є відомим автором одного з найвидатніших творів давньоруської літератури — «Слова про Закон і Благодать».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Держава

В «Полюддя» (ІХ-Х ст.): Це система збирання данини з підвладного населення Київської Русі. Термін з'явився найраніше, оскільки практика полюддя була основною формою фінансового забезпечення князя ще за часів Олега та Ігоря (кінець IX – середина Х ст.).

Г «Погости» (Х ст.): Це місця (центри) збору данини, запроваджені княгинею Ольгою після повстання древлян у 945 р. (впорядкування системи данини після ліквідації полюддя як рухомого збору). 

А «Вотчина» (ХІ – ХІІ ст.): Це спадкове земельне володіння (від слова "отчина" — батьківська власність). Як юридичний термін, що позначає спадкове феодальне володіння, "вотчина" активно входить в ужиток та закріплюється у період політичної роздробленості (після Любецького з'їзду 1097 р.), коли князівства стають спадковими.

Б «Ярлик» (ХІІІ ст.): Це письмовий дозвіл (грамота) від ординського хана на право княжіння на певній території Русі. Цей термін пов'язаний виключно з періодом золотоординського панування, яке розпочалося після монгольської навали в середині ХІІІ ст. (з 1240-х років).

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Київська Держава

Уривок «…якби був поганий закон грецький, то не прийняла б його твоя бабця Ольга» – переданий літописцем фрагмент діалогу з великим князем київським пов’язаний із вибором державної релігії.

Цей фрагмент є частиною легендарного "випробування вір", описаного в літописі, яке передувало хрещенню Русі. Діалог ведеться з князем Володимиром Великим (онуком княгині Ольги) перед прийняттям ним християнства за грецьким (візантійським) обрядом. Слова про бабцю Ольгу (яка прийняла християнство раніше) є аргументом на користь грецького закону (тобто християнської віри), як найкращого для держави.

повідь – А.

ТЕМА: Київська Держава

Подія, описана в уривку, відбулася у 1113 р.

Уривок «Володимир Мономах сів у Києві», «заколот улігся» описує покликання та сходження на київський стіл Володимира Мономаха. Це сталося після смерті Святополка II Ізяславича і було викликане Київським повстанням 1113 року.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

1. Святослав Ігоревич (Б): Уривок «Переяславець», «“Хочу йти на вас”» описує його походи на Візантію (греків) та перебування у Переяславці на Дунаї, який він хотів зробити своєю столицею.

2. Ярослав Мудрий (Г): Уривок «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю» розповідає про примирення та розділ Руської землі по Дніпру між Ярославом і його братом Мстиславом (Тмутараканським) у 1026 році.

3. Ігор Рюрикович (А): Опис «пішов він на греків», «Греки зустріли їх у човнах з вогнем і стали» стосується його невдалого походу на Константинополь у 941 році, під час якого греки вперше масово застосували проти руських човнів "грецький вогонь".

4. Володимир Великий (В): Текст «поставив він кумирів на пагорбі, поза двором княжим» описує створення язичницького пантеону богів (Перýн, Хорс, Дажбог та ін.) у Києві — релігійна реформа, яку Володимир здійснив до прийняття християнства у 980 році.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Київська Держава

Одним із наслідків ухваленого рішення було зміцнення самостійності удільних князівств.

В літописному уривку йдеться про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова: «Прибули.....зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Наслідком цього рішення стало те, що князі у своїх "отчинах" (вотчинах) почувалися повноправними, спадковими господарями. Це значно зміцнило їхню самостійність і прискорило процес феодальної (політичної) роздробленості.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Наведене в джерелі рішення було ухвалено на князівському з’їзді.

На це вказують такі слова: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович]...зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Цей захід, що відбувся у 1097 році, відомий як Любецький з’їзд, який закріпив принцип "Кожен хай держить отчину свою" і був спробою припинити міжусобиці та об'єднатися проти половців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Події, описані в документі (Любецький з’їзд), належать до періоду політичної роздробленості.

Цей літописний уривок, оповідає про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович].....зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Головний принцип, ухвалений на з'їзді — "Кожен хай держить отчину свою" — юридично закріплював розподіл Київської Русі на окремі спадкові князівства. Цей принцип чітко ознаменував перехід до політичної роздробленості, коли єдина держава почала розпадатися на фактично незалежні володіння.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

За Червенські міста великі князі київські вели боротьбу з Польщею.

Червенські міста (або Червенська Русь) — це група міст на заході сучасної України та південному сході Польщі (включно з містом Червен), які мали важливе стратегічне та торговельне значення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Подія, описана в уривку, відбулася у 1036 р.

Уривок описує перемогу князя Ярослава над печенігами, що відбулася в 1036 році під Києвом. Ця битва стала вирішальною і завдала печенігам нищівної поразки, після якої вони перестали бути серйозною загрозою для Київської Русі. На честь цієї перемоги Ярослав Мудрий заклав Софійський собор.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

1-В. Олег об’єднав північні та південні руські землі, захопивши Київ у 882 р.

2-А. Святослав у 964-966 рр. здійснив похід, розгромивши Хозарський каганат.

3-Б. Володимир Великий після хрещення Русі заклав Десятинну церкву і для її зведення запровадив перший постійний податок – десятину.

4-Д. Ярослав Мудрий уклав перший кодифікований звід руських законів – «Руська правда».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Київська держава

Сутність роздробленості Київської держави полягала у зміцненні самостійності удільних князівств.

Роздробленість Київської Русі — це процес, що розпочався в XII столітті, коли єдина держава розпалася на окремі, майже незалежні князівства. Кожне з цих князівств очолював удільний князь, який мав повну владу на своїй території, незважаючи на формальну зверхність київського князя. Таким чином, основною суттю цього процесу було зміцнення удільних князівств та їхній вихід з-під контролю Києва. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Після смерті Ярослава Мудрого владу в Київській державі зосередили у своїх руках його сини: Ізяслав, Святослав та Всеволод.

Після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році, згідно з його заповітом, Київська Русь була розділена між його синами. Троє найстарших — Ізяслав, Святослав і Всеволод — утворили так званий тріумвірат Ярославичів. Вони правили спільно, намагаючись зберегти єдність держави, що було найяскравішим проявом правління тріумвірату. 

Відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Київська держава.

Основою зовнішньополітичних зв'язків Ярослава Мудрого з європейськими державами були міждинастичні шлюби.

Ярослав Мудрий увійшов в історію як "тесть Європи" через розгалужену систему династичних шлюбів, яку він уклав для своїх дітей. Ця політика мала на меті зміцнити міжнародний авторитет Київської Русі, встановити мирні відносини із сусідніми державами та уникнути конфліктів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Візантійські посли передали ці слова князю Володимиру Великому.

Цей уривок описує події, що передували хрещенню Русі в 988 році. Князь Володимир, прагнучи отримати в дружини візантійську принцесу Анну, сестру імператорів Василія II і Костянтина VIII, висунув ультиматум: або йому віддадуть сестру, або він піде війною на Візантію. У відповідь візантійці поставили умову — Володимир має прийняти християнство. Він погодився, і ця подія стала вирішальною для хрещення Київської Русі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів: Олега, Ігоря, Святослава. Князювання Володимира Великого.

Установлюємо відповідність між подіями та іменами князів:

1-А. Цей уривок описує події 882 року, коли князь Олег хитрістю захопив Київ, убивши місцевих правителів Аскольда та Діра. Він проголосив Київ «матір'ю городам руським» і переніс туди столицю. 

2-Б. Цей епізод описує загибель князя Ігоря у 945 році. Він спробував вдруге зібрати данину з древлян, за що був ними страчений. Це стало причиною подальшої реформи збору податків, яку провела його дружина, княгиня Ольга.

3-В. Ці слова належать князю Святославу. Він прагнув перенести столицю своєї держави на Балкани, щоб контролювати важливий торговий шлях. Цей уривок відображає його амбітні плани, які, однак, не були реалізовані.

4-Г. Тут ідеться про князя Володимира Великого. Він захопив візантійське місто Корсунь (Херсонес) і вимагав у візантійського імператора сестру Анну за дружину, погрожуючи походом на Константинополь. Умовою шлюбу було прийняття християнства, після чого він повернув Корсунь грекам. Ця подія передувала хрещенню Русі 988 року.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

За наведеною картосхемою можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Виходячи з картосхеми, яка демонструє походи, що охоплюють територію від Балтійського моря до Константинополя, а також включають боротьбу з кочівниками у причорноморських степах, можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

• На карті позначено Берестя, Червень і Перемишль, що були приєднані до Київської Русі в результаті походів князя Володимира Великого.

• Позначено походи до Константинополя (Корсунь), що відповідає походу Володимира Великого.

Відповідь – Г.

Сходження князя Володимира Всеволодовича Мономаха на київський стіл відбулося за запрошенням міського віча під час повстання киян 1113 року.

Після смерті київського князя Святополка Ізяславича в 1113 році в Києві спалахнуло повстання, спрямоване проти зловживань адміністрації та лихварів. Учасники повстання, побоюючись подальших безпорядків, звернулися до Володимира Мономаха, який княжив у Переяславі, з проханням зайняти київський престол.

Саме запрошення київського віча (народних зборів) стало вирішальним фактором, що дозволив йому зійти на престол. Ця подія підкреслює зростаючу роль міських громад у політичному житті Київської Русі. 

Відповідь – В.

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов’язані з появою та функціонуванням інституту загальноруських князівських з’їздів.

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов'язані з процесом феодальної роздробленості. Цей період характеризувався ослабленням центральної влади великого київського князя і зростанням впливу удільних князів. В умовах боротьби за владу та зростання зовнішньої загрози (половці), князі намагалися вирішувати конфлікти та об'єднувати зусилля через князівські з'їзди (снеми).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Боротьбу проти нападів половців на Русь найбільш успішно вели князі Володимир Мономах і Мстислав Великий.

Боротьба з половецькими нападами була однією з головних проблем Київської Русі у XI-XII століттях. Найбільш успішно цю боротьбу вели князі Володимир Мономах, він очолив кілька великих і успішних походів углиб половецьких степів (у 1103, 1107, 1111 рр.), що надовго відсунуло кочовиків від кордонів Русі. 

Його син Мстислав Великий (1125–1132) продовжив політику батька. Він також організовував походи проти половців, успішно захищав кордони Русі та підтримував її єдність.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого.

Безпосереднім наслідком битви, описаної в уривку з історичного джерела стало здобуття Ярославом великокняжого столу.

Уривок описує битву на річці Альті, яка відбулася у 1019 році. У цій битві князь Ярослав розбив війська свого брата Святополка Окаянного, який після смерті їхнього батька Володимира Великого захопив київський престол.

Ця перемога дозволила Ярославу зайняти Київ і утвердитися на великокняжому столі, поклавши кінець тривалій боротьбі за владу після смерті Володимира.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати у власність - вотчину.

Вотчина (від слова «отчина» — батьківська власність) — це родове спадкове земельне володіння, яке формувалося в Київській Русі з XI століття. Вона належала на праві приватної власності і могла передаватися в спадок, продаватися, даруватися або обмінюватися. Власниками вотчин були князі, бояри та інші представники феодальної верхівки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

 Християнство запроваджено як державну релігію Київської Русі в 988 р.

У 988 році князь Володимир Великий охрестив Київську Русь. Ця подія вважається офіційним запровадженням християнства як державної релігії. Спочатку Володимир охрестився сам, а потім наказав усьому населенню Києва пройти обряд хрещення у річці Почайна, що є притокою Дніпра.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Мономаха.

Діяльність князя Володимира Мономаха пов'язана з такими подіями:

4. Скликання князівських з'їздів (снемів): Володимир Мономах був ініціатором та активним учасником князівських з'їздів, зокрема Любецького (1097) та Витичівського (1100). Їхньою метою було припинення міжусобних війн та об'єднання зусиль князів для боротьби з половцями.

7. Об'єднання руських князів для боротьби проти половецької загрози: Це одна з найважливіших сфер діяльності Мономаха. Він організував та очолив успішні спільні походи руських князів проти половців, що на деякий час припинило їхні набіги на руські землі.

2. Ініціювання нової системи престолонаслідування: На Любецькому з'їзді 1097 року, ініційованому Мономахом, було закріплено принцип вотчинного (спадкового) володіння землями. Це означало, що кожен князь повинен був успадковувати землю свого батька, що мало на меті зменшити міжусобиці.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

В уривку давньоруського літопису ідеться про боротьбу князів за уділи.

Ключові слова – «мовлять брати: «Ми не дамо тобі стола володимирського…», «ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі» – допомагають визначити, що уривок з літопису розповідає про конфлікт між князями, а саме про боротьбу за право володіти певним уділом (князівством). Це є типовою ситуацією для періоду феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

Великий київський князь Ярослав Мудрий 1036 р. «став єдиновладним володарем Руської землі» завдяки успадкуванню земель князя Мстислава Володимировича.

Ярослав Мудрий став єдиновладним володарем Руської землі після смерті свого брата Мстислава Володимировича у 1036 році та після перемоги над печенігами в тому ж році. Eспадкування земель Мстислава є ключовою подією, що об'єднала Лівобережжя та Правобережжя Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМИ: Стародавня історія України. Київська держава.

1. Б. Привласнююче господарство, археологічна культура, осілий спосіб життя та Велике розселення слов’ян — ці терміни стосуються найдавніших етапів розвитку людства на території України. 

2. Г. Язичництво, полюддя, уроки та погости — ці поняття характеризують ранній період Київської Русі (князі Олег, Ігор, Ольга, Святослав).

3. А. Християнізація, «Змієві вали», «тесть Європи» та «Руська правда» — ці терміни належать до часів розквіту (князі Володимир Великий, Ярослав Мудрий). 

4. В. Князівські усобиці, удільні землі, федеративна монархія та «Правда Ярославичів» — це поняття, що описують період роздроблення. Після смерті Ярослава Мудрого почалися князівські усобиці за владу.

Правильна відповідь: 1Б; 2Г; 3А; 4В.

ТЕМА: Київська держава.

Особливості розвитку Київської Русі кінця Х — середини ХІ ст. (період князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого) характеризуються такими рисами:

3. Перенесення уваги влади із проблеми завоювання земель на їх освоєння та утримання. Після значного розширення територій у попередні періоди, князі зосередилися на внутрішньому розвитку, зміцненні кордонів та освоєнні приєднаних земель.

5. Запровадження та поширення державної консолідуючої релігії. Хрещення Русі Володимиром у 988 році стало ключовою подією, що об'єднала різноплемінне населення та зміцнила центральну князівську владу. Християнство стало ідеологічною основою держави.

6. Поява писаного кодифікованого права. За князювання Ярослава Мудрого було укладено перший збірник законів — «Правду Ярослава», що є частиною «Руської правди». Це свідчило про високий рівень розвитку держави та її правової системи.

Правильна відповідь – 3, 5, 6.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Про великого київського князя Володимира Великого йдеться в уривках 2, 4 та 6.

2. «І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним». Цей фрагмент описує релігійну реформу, яку провів князь Володимир, встановлюючи язичницьких ідолів у Києві. Це був один з перших кроків його правління до прийняття християнства.

4. «І повелів він покидати кумирів». Уривок описує знищення язичницьких ідолів, зокрема Перуна. Це є частиною хрещення Русі, що було центральною подією в правлінні Володимира.

6. «ось даю церкві… десяту частину». Цей текст описує заснування Десятинної церкви. Володимир, збудувавши її, виділив десяту частину своїх доходів на її утримання, що й дало назву церкві. 

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Переростання родоплемінної власності на землю у феодальну, надання земель васалам, захоплення феодалами общинних земель — це шляхи виникнення на Русі -  вотчини.

Вотчина — це спадкове земельне володіння, що передавалося від батька до сина. Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. 

Князі та великі бояри надавали землю своїм васалам (служилим людям) за вірну службу. Згодом ці землі ставали спадковими, перетворюючись на вотчини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Розширенню рівноправних зв’язків Київської Русі з Візантією та європейськими державами стало наслідком запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

Християнізація Русі у 988 році за Володимира Великого мала величезний вплив на її міжнародне становище. Вона не лише зміцнила внутрішню єдність держави, але й інтегрувала її до кола християнських європейських держав. Це відкрило шлях до розвитку дипломатичних, торговельних і культурних зв'язків.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Територіальні межі Київської Русі за Ярослава Мудрого.

На карті жирною лінією позначено кордони Київської Русі за часів князювання Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий значно розширив межі Київської Русі. На карті видно, що територія держави простягається від Балтійського моря (де засновано місто Юр'їв, або Дерпт) до Чорного моря та Тмутаракані на Кавказі, а на заході включає Червенські міста (Белз, Перемишль, Берестя), які він відвоював у Польщі. Це був період найбільшої територіальної могутності Київської Русі, що відповідає зображеним на карті кордонам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Причини роздробленості Київської Русі включають великі простори держави, етнічну неоднорідність її населення та зміцнення вотчинної форми феодального землеволодіння.

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність. Управляти величезною територією було складно через відсутність швидких засобів комунікації та розгалуженої адміністративної системи.

• Зміцнення вотчинного землеволодіння. З часом вотчини (спадкові земельні володіння) стали основою економічної могутності місцевих князів і бояр. Це дозволило їм бути менш залежними від Києва, що посилювало їхні прагнення до самостійності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Політичну роздробленість Київської Русі спричинили

• 2. Відсутність чіткого механізму спадкоємності велико-князівської влади. Після смерті Ярослава Мудрого був запроваджений принцип "сеньйорату" (переходу влади до старшого в роді), що постійно призводило до міжусобних війн між князями.

• 4. Зміцнення вотчинного землеволодіння. Князі, бояри та інші великі землевласники, зосереджуючи в своїх руках все більше землі та ресурсів, ставали економічно незалежними від Києва. Це дозволяло їм створювати власні центри впливу та прагнути до повної незалежності.

• 5. Етнічна неоднорідність населення держави. Населення Київської Русі було різнорідним, це було основною причиною її розпаду. 

Правильна відповідь: 2 4 5.

ТЕМА: Київська держава.

Описана в уривку подія з історичного джерела відбулася в XI ст.

Слова в джерелі – «І спорудив він церкву святої Софії в Києві», «І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним» – чітко вказують на зведення Софійського собору за часів правління князя Ярослава Мудрого. Софійській собор згідно літописній розповіді було зведено 1037 року, тобто в ХІ столітті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

У результаті своєї адміністративної реформи, великий київський князь Володимир Святославич ліквідував владу місцевих племінних князів, які часто були джерелом сепаратизму та прагнули до автономії від Києва.

Замість них він посадив на місця своїх синів. Це дало змогу зміцнити центральну владу і перетворити Русь на єдину державу, а не на конгломерат племінних князівств.

Правильна відповідь – А.

Боротьба київських князів із нападами печенігів успішно завершилася за князя Ярослава Володимировича (Мудрого).

У 1036 році під стінами Києва відбулася грандіозна битва, в якій військо Ярослава розгромило печенізькі орди. Після цієї поразки печеніги перестали бути серйозною загрозою для Київської Русі. Частина з них відступила на Балкани, а решта розсіялася по степу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Літописець записав ці рядки під 1037 роком.

Цей запис з «Повісті минулих літ» присвячений масштабній будівельній діяльності Ярослава Мудрого в Києві, зокрема зведенню Софійського собору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Правовий статус «отчини» як родової власності було закріплено постановою Любецького з'їзду князів.

Любецький з'їзд князів (1097 рік): Цей з'їзд, скликаний за ініціативи Володимира Мономаха, мав на меті припинити міжусобні війни, які роздирали Київську Русь. Головною його постановою стало узаконення принципу "кожен хай держить отчину свою" ("кождо держить отчину свою").

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини (отчини) мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» («отчина») походить від слова «отець» («батько»), тобто батьківська власність.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Подія, що дала підстави для такого висновку, — це запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

• Визнання у європейському світі. До хрещення Київська Русь була язичницькою державою, яку більшість християнських країн Європи сприймали як варварську. Прийняття християнства, особливо від Візантії, що була на той час однією з наймогутніших імперій, інтегрувало Русь до кола європейських цивілізацій.

• Рівноправні відносини. Після хрещення Київський князь став рівноправним правителем у "сім'ї" християнських монархів. Це відкрило шлях до укладення шлюбних союзів з правлячими династіями Франції, Швеції, Норвегії, Польщі та інших держав, що було неможливим у язичницькі часи.

• Новий статус князя. Як зазначається в уривку, великий князь став повноцінним суб'єктом міжнародного права. Це означало, що його держава отримала міжнародне визнання, її кордони стали номінально недоторканними, а князь міг вести переговори на рівних з іншими європейськими володарями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Зміна торговельної кон'юнктури та занепад Києва як головного торгового центру стали однією з ключових причин - політичної роздробленості Київської Русі.

Наприкінці XI – у XII столітті відбулися значні зміни, які підірвали економічну основу Києва і, як наслідок, його політичне значення. Серед них:

• занепад військово-торгівельного шляху "із варягів у греки";
• постійні половецькі набіги;
• розвиток торгівлі через Балтику та західноруські землі.

Ці фактори призвели до втрати Києвом економічного домінування, зростання інших регіональних центрів (як-от Новгород, Галич) та ослаблення влади київського князя. Усе це посилило прагнення удільних князів до самостійності, що й стало основною причиною політичної роздробленості Київської Русі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Цитований нижче твір "Слово о полку Ігоревім", було створено в 1187 році.

Ключові  слова в джерелі – «обидва ми Святославичі», «Хочу-бо, – сказав Ігор, – списа переломити кінець поля половецького» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 р., який був літературно описаний у «Слові о полку Ігоревім», що датується 1187 роком. 

"Слово о полку Ігоревім" є шедевром давньоруської літератури, що засуджує князівські міжусобиці та закликає до єдності в боротьбі проти зовнішніх ворогів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Князь Володимир Мономах відіграв провідну роль в організації походів, напрямки яких позначено на карті.

Дивлячись на картосхему, ми бачимо, що напрямки походів проти половців беруть початок із Київської та Переяславської земель. Саме цими територіями володів князь Володимир Мономах. Він був спочатку князем Переяславським, а згодом став і великим князем Київським.

Володимир Мономах, увійшов в історію як один з найвидатніших борців з половецькою загрозою в 1103, 1107, 1110, 1111 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Згідно з наведеним уривком, історик указав на причину запровадження християнства.

В уривку йдеться про те, що «язичницька релігія не забезпечувала підтримки державній владі», тому Володимир Святославич почав схилятися до християнства. Це пояснює, чому він вирішив запровадити нову релігію — тобто йдеться саме про причину цього рішення: бажання зміцнити княжу владу через нову ідеологічну основу — християнство.

Хрещення Русі у 988 році, ініційоване князем Володимиром Великим, стало поворотним моментом в історії Київської Русі. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Значення та наслідки внутрішньополітичної діяльності князів доби.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів.

Метою Ярослава Мудрого, було убезпечити державу від князівських міжусобиць та зберегти єдність Київської Русі.

Заповіт, відомий як «Ряд Ярославів», мав на меті встановити чіткий порядок успадкування влади. Ярослав усвідомлював, що боротьба за київський престол між його синами може розвалити державу, тому він віддав головний престол у Києві старшому сину Ізяславу, а менші уділи — іншим синам, відповідно до їхнього віку.

Після смерті Ярослава владу фактично розділили три його старші сини — Ізяслав, Святослав і Всеволод. Цей союз проіснував досить довго, забезпечуючи стабільність та спільне управління державою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду.

Таке рішення було ухвалено в 1097 році на з’їзді руських князів.

Цей уривок — це рішення Любецького з'їзду князів, який відбувся у 1097 році. На з'їзді князі ухвалили принцип: «Кожен хай держить отчину свою» («кожен хай володіє своєю вотчиною»).

Це рішення мало на меті припинити міжусобиці та закріпити спадкове право володіння окремими князівствами за певними родами, що фактично започаткувало період феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Б.