ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Розквіт Київської держави

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій періоду князівства Ярослава Мудрого.

У битві під Києвом 1036 року він завдав поразки печенігам.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на мапі), уміння здобувати інформацію з мапи й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, поданої на мапі з позиції поставленого до неї запитання;
• установлення відповідності здобутої з мапи інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Русі-України станом на початок 980-х років, коли київським князем був Володимир Великий (980–1015 роки). На це вказує те, що територія Червенських міст входить до складу Русі (після походу 981 року), а племя білих хорватів перебуває за її межами (увійшли до складу Русі в 990-ті роки).

Відповідно зображений похід від Києва до Корсуня (Херсонесу) здіснений князем Володимиром 987 року. Вагомим наслідком цього походу є хрещення Русі-України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних здобутків правління київських князів.

За свого правління київські князі Святослав Ігоревич, Володимир Великий і Ярослав Мудрий розширили кордони Русі.

За Святослава було приєднано території, де проживали племена в’ятичів, уличів і тиверців.

За Володимира – територія племен волинян і білих хорватів.

За Ярослава ці території були остаточно приєднані, а також було підкорене фіно-угорське плем’я чудь на узбережжі Фінської затоки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних здобутків правління великого київського князя Ярослава Мудрого.

За його правління запроваджено писаний збірник давньоруських законів – «Правда Ярослава» або «Руська правда». Перший її варіант містив 16 статей із нормами, які регулювали відносини між соціальними групами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання з огляду на її зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначити й узагальнити інформацію, наведену на карті з погляду поставленого запитання;
• установити відповідність здобутої з карти інформації з кожним із наведених варіантів відповіді.

На картосхемі зображено територію Київської держави Русі-України в період князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого. На це вказують обриси території Русі й заштриховані приєднані території племен волинян і білих хорватів, чуді, а також Червенських міст (Червень, Белз, Перемишль). Додатково на правильну відповідь вказують і стрілки, якими позначено походи, зокрема на Херсонес (Корсунь).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність Ярослава Мудрого.

Маркери в джерелі 1 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – указують на діяльність князя Святослава. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 2 – «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю», «перестала усобиця в землі Руській» – указують на діяльність князя Ярослава, на час його утвердження на київському столі. Тобто це джерело відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 3 – «Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину» – указують на діяльність князя Володимира. У 989–996 роках за його наказом було зведено церкву Успіння Пресвято́ї Богоро́диці, яка також має назву Десятинної. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 4 – «Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу, …нехай він вам буде замість мене… А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав» – указують на заповіт князя Ярослава Мудрого. Тож це джерело відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 5 – «повелів він поскидати кумирів», «Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай» – указують на події, що передували хрещенню за наказом князя Володимира киян. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 6 – «Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину.», «Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір» – указують на похід Ярослава на Святополка й початок його князювання в Києві. Тобто це джерело відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – 2, 4, 6.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, а також уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення тощо), що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі – «Вийшов [князь] зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро», «зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду», «Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили» – указують на хрещення киян князем Володимиром.

Хрещенню киян передувало руйнування язичницького капища за наказом князя Володимира: «І повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності князя Ярослава Мудрого у сфері культури і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність князя Ярослава Мудрого.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «І поставив він церкву Святого Василя, де ото стояли кумири Перун та інші…», «І став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне» – чітко вказують на діяльність князя Володимира Великого. Ідеться, зокрема, про будівництво Десятинної церкви й відкриття першої школи. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «він засіяв книжними словами серця віруючих людей», «Заложив він… митрополію, а потім церкву на Золотих воротах» – чітко вказують на діяльність князя Ярослава Мудрого. Зокрема, про поширення християнства, розвиток книжної справи, будівництво Золотих Воріт тощо. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її» – чітко вказують на діяльність князя Ярослава Мудрого, зокрема будівництво Софійського собору в Києві. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За допомогою слів-маркерів можна визначити, про яких князів ідеться в кожному уривку. Князь Олег (882–912 роки) у результаті численних війн і походів підкорив своїй владі племена полян, древлян, сіверян, радимичів (фрагмент В). В уривку А йдеться про помсту княгині Ольги за смерть її чоловіка князя Ігоря деревлянам 946 року. У фрагменті Г описано болгарські походи – військові походи Великого київського князя Святослава Ігоровича проти Візантії й Болгарського царства протягом 968–971 років. В уривку Б описано події під час хрещення Русі 988 року князем Володимиром Великим.

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Володимир Великий здійснив кардинальні реформи в Київській Русі, але основною його заслугою вважають упровадження християнства. З прийняттям християнства освіта й шкільництво набули розвитку, завдяки чому Русь прилучено до античної культури й науки. Князь Володимир відкрив при Десятинній церкві школу «книжного вчення», у якій навчалося 300 дітей. Він першим із князів почав карбувати власну валюту: золоті («златники») і срібні монети («срібники»). На аверсі цих монет зображення Володимира, а також напис: «Володимир на столі, а се його злато (сребро)».

Інші варіанти відповіді в завданні більше стосуються діяльності Ярослава Мудрого.

Правильна відповідь – 1, 2, 4.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

В уривку з літопису зазначено «бабця твоя Ольга», тож для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати генеалогію київських правителів: Ігор був одружений на Ользі, їхній син – Святослав, син Святослава – Володимир – онук Ігоря й Ольги.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати наведений у ньому уривок з історичного джерела й визначити, про яку подію йдеться. Маркерами, які дають змогу її ідентифікувати, є словосполучення «єпископ корсунський», «хрестили Володимира», «церква Святої Софії». Отже, в уривку описано хрещення київського князя Володимира Святославича. Далі потрібно пригадати наслідки його діяльності. До них, зокрема, належать:

• союз із Візантією, скріплений шлюбом із сестрою імператора Василя II – Анною (1);
• побудова в 989–996 роках першого відомого нам кам’яного храму Київської Русі – церкви Успіння Богородиці (Десятинної) у Києві (4);
• масове хрещення 988 року мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром Святославичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі (7).

Правильна відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

Згідно із заповітом Ярослава Мудрого після його смерті (1054 рік) старший син Ізяслав мав бути в Києві, Святослав – у Чернігові, Всеволод – у Переяславі. Тобто йдеться про утворення тріумвірату Ярославичів.

«Шлюбну дипломатію» започаткував Володимир Великий. Ще до прийняття християнства (988 рік) Володимир Великий уклав два вигідні шлюби з представницями чеської і болгарської владних родин. Після хрещення князь закріпив новий союз з Візантією тим, що взяв за дружину сестру візантійського імператора Анну. Діти Володимира також часто вступали в дипломатично-сімейні стосунки з іноземними спадкоємцями.

Династія Рюриковичів утратила монопольне становище у владі, поступившись нею на користь нащадків Гедиміновичів і князів іншого походження після монгольської навали в ХІІІ столітті й уключення частини руських земель до складу Великого князівства Литовського у XIV столітті.

Київська Русь офіційно прийняла християнство 988 року. Духовні посланці Константинопольського патріарха хрестили мешканців Києва у водах Дніпра або Почайни. Створення Київської й усієї Русі митрополії Константинопольського патріархату й призначення першого митрополита відбулося до 1054 року.

Правильна відповідь – А.

У цьому завданні йдеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

За словами-маркерами учасники зможуть визначити, про кого / про що йдеться в уривках з історичних джерел.

Варіант А «Ярослав ... печеніги», вказує, що це час правління Ярослава Мудрого.

Варіант Г «отчина» –  традиційно вказує на Любецький з’їзд князів.

Варіанти Б та В між собою пов’язані, в обох ідеться про синів Ярослава Мудрого. Однак у варіанті В йдеться про «заповідаю свій стіл…» – заповіт київського князя, а у варіанті Б «троє Ярославичів» – діяльність тріумвірату (правління трьох).

Відповіді: А, В, Б, Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Для того щоб зрозуміти про яку битву йдеться в уривку з історичного джерела, слід виокремити слова-маркери.

У першому реченні, напевне, «Мстислав Удатний» буде знайомий учасникам (принаймні тим що планували вступати на історичний факультет). Однак важливою зачіпкою є останнє речення «Татари перемогли руських князів за гріхи християн…». Це речення мало б допомогти відкинути варіант Б: битва під Доростолом це час походу князя Святослава на Балкани, а Святослава не назвеш прихильником християнства.

Битви на р. Ворсклі та під Оршею – це буде значно пізніше, і в цих битвах братимуть участь не лише русичі, але й представники інших народів.

І лише в битві на річці Калка руські князі вперше зустрілися з монголами і зазнали поразки.

Відповідь – А.

Перед нами – завдання на відповідність. У ньому треба проаналізувати поняття й увідповіднити ці поняття з уривками з історичних джерел.

Завдання на відповідність у другій частини сертифікаційної роботи є трішки складнішими, ніж подібний тип завдань першої частини. Це можна пояснити тим, що першу частину виконують учасники, які вибрали історію України як предмет державної підсумкової атестації (ДПА). Значна частина цих випускників не планує вступати до закладів вищої освіти. Натомість друга частина тесту – це матеріал, що не входить до ДПА: ця частина тестового зошита важлива для учасників, які планують здобувати вищу освіту.

Завдання перевіряє, чи знають та розуміють учасники історичні поняття. Уважно працюйте з тестовим зошитом: інші тестові завдання можуть вам допомогти.

Погляньмо на завдання 59, де запитують про «союзи слов’янських племен» і серед запропонованого переліку знайдемо «полян» і «древлян». Тож у завданні 54 одну відповідність можемо вже поставити правильно, бо у варіанті А є також поляни та древляни, а «племінний союз» це той самий «союз слов’янських племен».

У варіанті Б читаємо: «видав Ярослав сестру свою… за Казимира», очевидно, що йдеться про шлюб, отже «шлюбна дипломатія».

Варіант В має слова-маркери «І приносили їм люди жертви» – це наштовхує на «язичництво», якщо ще пам’ятаємо, хто такі Перун чи Даждьбог.

Залишається поняття «полюддя» – ходити по людях, тобто це форма данини.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Київська держава

Перше десятиліття XII ст. збігло в протистоянні з половцями. Найактивнішим учасником цієї боротьби був переяславський князь Володимир Мономах, якого кияни 1113 року запрошують на київський престол (цей історичний факт мав би підказати учасникам правильну відповідь на завдання).

Переяславське князівство, на відміну від інших, запропонованих у завданні, було розташоване до Києва найближче. Переміщення когось із князів з далеких земель до Переяслава означало, що з’явився новий впливовий претендент на Київ. Ця обставина пояснює, чому Переяславське князівство взагалі не мало політичної незалежності й майже цілковито залежало від Києва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь співвідносити місця, де відбувалися важливі події, із самими подіями.

Згідно з літописом, древлянське місто Іскоростень пов’язано із загибеллю київського князя Ігоря 945 року.

У Царгороді (Константинополі) відбулося хрещення княгині Ольги, коли вона прибула з дипломатичною місією до візантійського імператора (946 чи 957 р.).

У Любечі 1097 року відбувся один з найважливіших з’їздів князів, онуків Ярослава Мудрого.

Корсунь (Херсонес) у Криму став місцем хрещення князя Володимира Великого у 987 року.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання може бути таким.

Перший крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану в уривку джерела. Визначаємо слова-маркери.

Другий. Співвідносимо отриману інформацію з варіантами відповідей.

Словосполучення-маркер «поставив …русина Іларіона митрополитом Русі» вказує на один із заходів політики князя Ярослава Мудрого, скерований на зміцнення княжої влади. Ця подія сталася 1051 року.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь установлювати послідовність подій. У цьому випадку треба визначити послідовність появи понять і термінів.

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Ярлик (тюркською «указ») – грамота золотоор­дин­ських ханів, що давала право на правління кня­зівствами або окремими областями.

Полюддя – щорічний збір данини (грошей, хутра і продовольства), рання форма державної податі, яку збирали дружинники слов'янських князів з підвладних племен і народів. 

Погост – центральне поселення територіальної громади в Київській Русі (згодом, очевидно, територіальна одиниця, яка включала й околичні землі та поселення). Після адміністративно-територіальної реформи княгині Ольги на погостах зупинялися князівські урядники, які збирали податки з навколишнього населення. 

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – процес запровадження християнства.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «закон грецький» (християнство), «прийняла його твоя бабця Ольга» (вказівка на хрещення княгині Ольги, яка була бабою для Володимира Великого) – указують, що великий київський князь Володимир Великий веде діалог з грецькими (візантійськими) послами під час вибору державної релігії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Слова-маркери, що містяться в джерелі – «Володимир Мономах сів у Києві», «заколот улігся» – указують на 1113 р. Володимир Мономах став київським князем після повстання киян, які запросили його на княжіння.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – імена великих київських князів.

Ключові в джерелі «1» словосполучення-маркери – «Переяславець», «“Хочу йти на вас”» – дають змогу визначити, що уривок літописного джерела присвячений Святославу Ігоревичу.

Ключові в джерелі «2» словосполучення-маркери – «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю» – дають можливість визначити, що йдеться про діяльність князя Ярослава Мудрого.

Ключові в джерелі «3» словосполучення-маркери – «пішов він на греків», «Греки зустріли їх у човнах з вогнем і стали» – дають змогу визначити, що йдеться про похід князя Ігоря Рюриковича на Константинополь.

Ключові в джерелі «4» словосполучення-маркер – «поставив він кумирів на пагорбі, поза двором княжим» – вказує на релігійну реформу князя Володимира Великого.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Київська Держава

До виконання кластерних завдань 36-38 треба підходити комплексно.

В літописному уривку йдеться про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова-маркери: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Після Любецького з'їзду князів удільні князівства зміцнили свою самостійність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

До виконання кластерних завдань 36-38 треба підходити комплексно.

У тексті до завдань подано літописний уривок, який оповідає про рішення Любецького князівського з’їзду 1097 р.

На це вказують такі слова-маркери: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

До виконання кластерних завдань 36-38 треба підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.

У цьому випадку подано літописний уривок, який оповідає про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова-маркери: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Таким чином, ідеться про період політичної роздробленості Київської Держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання покликано перевірити знання абітурієнтів про основні напрямки зовнішньої політики великих київських князів і розташування земель, що входили до складу Київської держави (просторова компетентність).

Червенські міста – це група міст та укріплених замків X–XIII ст. на лівобережжі Західного Бугу. Наприкінці Х ст. під час двох походів вони були відвойовані князем Володимиром Великим у поляків («ляхів»). У 1018 р. князь Святополк передав їх під владу польського короля Болеслава І Хороброго. У 1031 р. під владу Русі їх повернули брати Ярослав Мудрий і Мстислав. До середини ХІV ст. вони перебували під владою Волинських князів і правителів Галицько-Волинської держави. Згодом були захоплені Польщею.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «переміг Ярослав… Розбіглися печеніги» вказує на 1036 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Завдання має на меті перевірку знань основних фактів біографії великих київських князів.

Олег об’єднав північні та південні руські землі, захопивши Київ у 882 р.

Святослав у 964-966 рр. здійснив похід, розгромивши Хозарський каганат.

Володимир Великий після хрещення Русі заклав Десятинну церкву і для її зведення запровадив перший постійний податок – десятину.

Ярослав Мудрий уклав перший кодифікований звід руських законів – «Руська правда».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку вміння аналізувати історичні процеси.

Сутність роздробленості Київської держави полягала у зміцненні самостійності удільних князівств.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку знання історичних персоналій, визначених Програмою ЗНО.

Після смерті Ярослава Мудрого владу в Київській державі зосередили у своїх руках три його старші сини Ізяслав, Святослав і Всеволод, які утворили триумвірат.

Відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знань про зовнішньополітичну діяльність великого київського князя Ярослава Мудрого.

Для налагодження зв’язків він використовував «шлюбну дипломатію», за що дістав прізвисько «тесть Європи».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – постать великого київського князя.

Маркери – «Не годиться християнам віддавати [заміж] за язичників», «Якщо хрестишся то й це одержиш, і царство небесне приймеш, і з нами однієї віри будеш», «не можемо віддати сестри своєї за тебе» – чітко вказують на те, що візантійські посли звертаються до великого київського князя Володимира після захоплення ним міста Корсунь (Херсонес) у 987 році.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів: Олега, Ігоря, Святослава. Князювання Володимира Великого.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• налізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події часів Київської Русі.

Ключові в джерелі №1 словосполучення-маркери – «мовив Аскольдові і Діру», «Я є роду княжого», «а се – син Рюриків» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про князя Олега.

Ключові в джерелі №2 словосполучення-маркери – «Іскоростень», «древляни», «убили його» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про київського князя Ігоря.

Ключові в джерелі №3 словосполучення-маркери – «не любо мені в Києві», «Переяславець на Дунаї» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про київського князя Святослава.

Ключове в джерелі №4 словосполучення-маркер – «віддав Корсунь як викуп за царицю» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про великого київського князя Володимира Великого.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено межі Київської Русі та сусідніх держав. Зазначені межі і географічні назви чітко вказують на князя Ярослава Мудрого. Зокрема, місто Юр’їв – засноване князем Ярославом і назване на честь його християнського імені, Червенські міста (Червень, Белз, Перемишль) – які потрапили під княжу руку Володимира і Ярослава.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Завдання спрямоване на перевірку знання відносин великих київських князів з кочовими народами степу.

Русь з початку свого існування вела боротьбу з набігами кочовиків. Половці становили загрозу південним кордонам Русі в другій половині ХІ – на початку ХІІІ ст.

Із запропонованих пар князів лише правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава Великого повністю збігається з указаними хронологічними рамками. Також слід пригадати, що Володимир Мономах виступив організатором цілої низки походів проти половців на початку ХІІ ст., до яких схилив і інших руських князів. Завдяки успішним походам Володимиру і Мстиславу вдалося на тривалий час відігнати половців від кордонів Русі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – битва на р. Альті.

Історія Київської Русі знає дві битви на р. Альті: перша – часів міжусобної боротьби за київський стіл після смерті князя Володимира Великого, друга – часів половецьких набігів на Руську землю. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «не могли печеніги допомогти Святополкові», «одолів Ярослав Святополка» – допомагають визначити: в уривку йдеться про битву, що відбулася 1019 р. між військами новгородського князя Ярослава Володимировича (Ярослав Мудрий) і дружиною його брата – київського князя Святополка  Володимировича (Окаянного), якого підтримували печеніги. Битва на Альті завершила жорстку та напружену боротьбу за владу між братами. Зазнавши поразки, Святополк утік до Польщі, а великим київським князем став Ярослав Мудрий.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Завдання передбачає знання і розуміння понять.

У даному випадку визначення вказує на спадкову власність. Серед поданих варіантів відповідей під це визначення підходить лише вотчина.

Посад – це ремісничо-торговельна частина міста.

Наділ – це земельне володіння селянина.

Помістя – це маєток, наданий за службу в тимчасову власність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій історії Русі.

Запровадження християнства відбулося в період правління князя Володимира Великого, який правив у 980–1015 рр. Після хрещення в Херсонесі князь Володимир у 988 р. наказав зібрати киян на березі Дніпра, де вони і були хрещені. Ця подія стала символічним актом хрещення Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Мономаха.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних етапів життя та діяльності видатних історичних постатей і сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, з діяльність князя Володимира Мономах пов’язано

• ініціювання нової системи престолонаслідування (рішення Любецького з’їзду князів 1097 р.: «Кожен хай тримає отчину свою»).
• скликання князівських з’їздів (снемів): Любецький 1097 р., Витичівський 1100 р., Золотчівський 1101 р., Долобський 1103 р.
• об’єднання руських князів для боротьби проти половецької загрози. У 1103, 1107, 1110, 1111 рр. за ініціативою Володимира Мономаха відбулися спільні походи руських князів проти половців, у результаті яких половців на тривалий час було відігнано від кордонів Русі.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище, подію на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «мовлять брати: «Ми не дамо тобі стола володимирського…», «ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про боротьбу князів за уділ.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

Завдання передбачає знання основних віх діяльності князя Ярослава Мудрого. У 1016 р. Ярослав став київським князем після боротьби зі Святополком.

Після смерті князя Володимира між його синами розгорілася боротьба за владу. Першими жертвами боротьби стали улюблені сини Володимира Борис і Гліб, які були убиті за наказом Святополка.

Ярослав Мудрий у жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка Окаянного та зайняв місто. Проте Святополк відновив свою владу в Києві, спираючись на військо польського короля Болеслава І. Але утриматися в місті на тривалий час не зміг. У 1019 р. Ярослав Мудрий після перемоги став великим київським князем. Але у 1024 р. був змушений укласти угоду з братом Мстиславом про поділ Русі по Дніпру. Одноосібним правителем Ярослав став лише у 1036 р. після смерті Мстислава.

Відповідь – Г.

ТЕМИ: Стародавня історія України. Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України та вміння встановлювати логічні пари.

Для характеристики періоду «Стародавня історія України» доречно використати поняття «привласнювальне господарство», «археологічна культура», «осілий спосіб життя», «Велике розселення слов’ян».

Для характеристики періоду «Київська Русь за перших князів» – «язичництво», «полюддя», «уроки», «погости».

Для характеристики періоду «Розквіт Київської Русі» доречно використати поняття «християнізація», «Змієві вали», «тесть Європи», «Руська правда».

Для характеристики періоду «Київська Русь за часів роздробленості» слід використовувати терміни «князівські усобиці», «удільні землі», «федеративна монархія», «Правда Ярославичів».

Зверніть увагу! На тепер термін «Київська Русь» не використовують, його замінено на термін «Русь-Україна» або «Київська держава».

Правильна відповідь: 1Б; 2Г; 3А; 4В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей розвитку Русі-України кінця Х–середини ХІ ст. і вміння виокремлювати їх із запропонованих.

Кінець Х – середина ХІ ст. в розвитку Київської держави Русі-України – це період правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Історики визначають цей період як розквіт.

Із запропонованих варіантів відповіді правильними є такі:

• перенесення уваги влади з проблеми завоювання земель на їхнє освоєння і утримання. За Ярослава Мудрого припинилося територіальне зростання держави;
• запровадження і поширення державної консолідувальної релігії. У 988 році відбулося хрещення Русі Володимиром Великим. Християнство стало державною релігією;
• поява писаного кодифікованого права. За Ярослава Мудрого було впроваджено збірник законів «Руська правда».

Правильна відповідь – 3, 5, 6.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність князя Володимира Великого.

Ключові в джерелах словосполучення-маркери – «І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним», «І повелів він покидати кумирів», «ось даю церкві… десяту частину» – допомагають визначити, що в уривках джерел йдеться про діяльність князя Володимира стосовно здійснення релігійної реформи.

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причинно-наслідкові зв’язки, а також розуміння основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

У завданні перераховані основні шляхи формування на Русі вотчин – однієї з форм феодальної земельної власності. Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків.

Розширенню рівноправних зв’язків Київської Русі з Візантією та європейськими державами стало наслідком запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Територіальні межі Київської Русі за Ярослава Мудрого.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено межі Київської Русі та сусідніх держав. Зазначені межі і географічні назви чітко вказують на князя Ярослава Мудрого. Зокрема, місто Юр`їв – засноване князем Ярославом і назване на честь його християнського ім’я, Червенські міста (Червень, Белз, Перемишль) – потрапили під княжу руку Володимира і Ярослава.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних причин і передумов дроблення Русі-України.

Із запропонованих варіантів відповідей правильними є такі твердження:

• великі простори держави, етнічна неоднорідність її населення;
• зміцнення вотчинної форми феодального землеволодіння.

Також науковці виділяють і інші причини роздробленості Київської Русі:

• посилення боярства, яке ставило місцеві інтереси вище від загальнодержавних;
• розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що спричиняло виникнення місцевого сепаратизму і загострення міжкнязівських взаємин;
• зміна торгівельної кон’юнктури, внаслідок чого Київ утратив роль центру торгівлі, а Західна Європа стала безпосередньо торгувати з Близьким Сходом;
• неврегульованість системи престолонаслідування;
• панування натурального господарства;
• посилення експансії кочовиків на руські землі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Завдання спрямоване на перевірку знань і розуміння основних причин роздробленості Київської Русі.

Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• відсутність чіткого механізму спадкоємності великокнязівської влади.
• зміцнення вотчинного землеволодіння.
• етнічна неоднорідність населення держави.

Правильна відповідь: 2 4 5.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України й уміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – століття будівництва храму.

Словосполучення-маркери в джерелі – «І спорудив він церкву святої Софії в Києві», «І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним» – чітко вказують на зведення Софійського собору за часів правління князя Ярослава Мудрого. Софійській собор згідно літописній розповіді було зведено 1037 року, тобто в ХІ столітті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності великих київських князів.

У результаті адміністративної реформи великий київський князь Володимир Святославич (Великий) ліквідував владу місцевих племінних князів, які постійно прагнули автономії, призначаючи посадниками в різні частини держави своїх синів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, основних дат з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – рік описаної події.

Маркер – «Заложив Ярослав церкву святої Софії» – указує на події 1037 року, коли за літописним переказом у Києві на честь перемоги над печенігами князь Ярослав Мудрий збудував Софійський собор.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння їх застосовувати.

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Проголошення запровадження спадкового володіння землями і князівствами відбулося постановою Любецького з’їзду князів: «Кожен хай тримає отчину (вотчину) свою».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність великого київського князя.

Маркери – «з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права», « Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, з багатьма європейськими країнами» – указують на наслідки хрещення Русі князем Володимиром. Саме завдяки цьому акту він поставив Русь-Україну в рівень з іншими державами Європи, установив династичні зв’язки з Візантією, а згодом з іншими державами, започаткувавши політику «шлюбної дипломатії».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків.

Зміна торговельної кон’юнктури, занепад Києва як головного центру зумовили політичну роздробленість Київської Русі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата історичної події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «обидва ми Святославичі», «Хочу-бо, – сказав Ігор, – списа переломити кінець поля половецького» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 р., який був літературно описаний у «Слові о полку Ігоревім», що датується 1187 роком

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Південно-Східної Русі за часів правління Ярославичів. На це вказують назви земель і їх межі. Головним організатором походів проти половців (1103, 1107, 1110, 1111 роки) був Володимир Мономах, який відігнав їх від кордонів Русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, їх причинно-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я князя.

Ключові фрагменти-маркери в джерелі – «язичницька релігія не забезпечувала підтримки державній владі… тому Володимир Святославич… почав схилятися до запровадження на Русі християнства», «служителі… були вірними слугами государів і провідниками їх політики» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про причини запровадження християнства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Значення та наслідки внутрішньополітичної діяльності князів доби.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета запровадження системи престолонаслідування.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ви… майте межи собою любов, бо ви брати», «тепер же поручаю я», «Святославу даю Чернігів», «Всеволоду – Переяславль» – допомагають визначити, що йдеться про заповіт Ярослава Мудрого, метою якого було вберегти державу від князівських міжусобиць.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «кожен хай держить отчину свою», імена князів – допомагають визначити, що в уривку наведено рішення Любецького з’їзду князів, який відбувся в 1097 р.

Відповідь – Б.