ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Розквіт Київської держави

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій періоду князівства Ярослава Мудрого.

У битві під Києвом 1036 року він завдав поразки печенігам.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на мапі), уміння здобувати інформацію з мапи й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

На картосхемі зображено територію Русі-України станом на початок 980-х років, коли київським князем був Володимир Великий (980–1015 роки). На це вказує те, що територія Червенських міст входить до складу Русі (після походу 981 року), а племя білих хорватів перебуває за її межами (увійшли до складу Русі в 990-ті роки).

Відповідно зображений похід від Києва до Корсуня (Херсонесу) здіснений князем Володимиром 987 року. Вагомим наслідком цього походу є хрещення Русі-України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних здобутків правління київських князів.

За свого правління київські князі Святослав Ігоревич, Володимир Великий і Ярослав Мудрий розширили кордони Русі.

За Святослава було приєднано території, де проживали племена в’ятичів, уличів і тиверців.

За Володимира – територія племен волинян і білих хорватів.

За Ярослава ці території були остаточно приєднані, а також було підкорене фіно-угорське плем’я чудь на узбережжі Фінської затоки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних здобутків правління великого київського князя Ярослава Мудрого.

За його правління запроваджено писаний збірник давньоруських законів – «Правда Ярослава» або «Руська правда». Перший її варіант містив 16 статей із нормами, які регулювали відносини між соціальними групами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання з огляду на її зміст.

На картосхемі зображено територію Київської держави Русі-України в період князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого. На це вказують обриси території Русі й заштриховані приєднані території племен волинян і білих хорватів, чуді, а також Червенських міст (Червень, Белз, Перемишль). Додатково на правильну відповідь вказують і стрілки, якими позначено походи, зокрема на Херсонес (Корсунь).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Маркери в джерелі 1 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – указують на діяльність князя Святослава. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 2 – «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю», «перестала усобиця в землі Руській» – указують на діяльність князя Ярослава, на час його утвердження на київському столі. Тобто це джерело відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 3 – «Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину» – указують на діяльність князя Володимира. У 989–996 роках за його наказом було зведено церкву Успіння Пресвято́ї Богоро́диці, яка також має назву Десятинної. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 4 – «Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу, …нехай він вам буде замість мене… А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав» – указують на заповіт князя Ярослава Мудрого. Тож це джерело відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 5 – «повелів він поскидати кумирів», «Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай» – указують на події, що передували хрещенню за наказом князя Володимира киян. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 6 – «Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину.», «Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір» – указують на похід Ярослава на Святополка й початок його князювання в Києві. Тобто це джерело відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – 2, 4, 6.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, а також уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Маркери в джерелі – «Вийшов [князь] зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро», «зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду», «Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили» – указують на хрещення киян князем Володимиром.

Хрещенню киян передувало руйнування язичницького капища за наказом князя Володимира: «І повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності князя Ярослава Мудрого у сфері культури і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «І поставив він церкву Святого Василя, де ото стояли кумири Перун та інші…», «І став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне» – чітко вказують на діяльність князя Володимира Великого. Ідеться, зокрема, про будівництво Десятинної церкви й відкриття першої школи. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «він засіяв книжними словами серця віруючих людей», «Заложив він… митрополію, а потім церкву на Золотих воротах» – чітко вказують на діяльність князя Ярослава Мудрого. Зокрема, про поширення християнства, розвиток книжної справи, будівництво Золотих Воріт тощо. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її» – чітко вказують на діяльність князя Ярослава Мудрого, зокрема будівництво Софійського собору в Києві. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За допомогою слів-маркерів можна визначити, про яких князів ідеться в кожному уривку. Князь Олег (882–912 роки) у результаті численних війн і походів підкорив своїй владі племена полян, древлян, сіверян, радимичів (фрагмент В). В уривку А йдеться про помсту княгині Ольги за смерть її чоловіка князя Ігоря деревлянам 946 року. У фрагменті Г описано болгарські походи – військові походи Великого київського князя Святослава Ігоровича проти Візантії й Болгарського царства протягом 968–971 років. В уривку Б описано події під час хрещення Русі 988 року князем Володимиром Великим.

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Володимир Великий здійснив кардинальні реформи в Київській Русі, але основною його заслугою вважають упровадження християнства. З прийняттям християнства освіта й шкільництво набули розвитку, завдяки чому Русь прилучено до античної культури й науки. Князь Володимир відкрив при Десятинній церкві школу «книжного вчення», у якій навчалося 300 дітей. Він першим із князів почав карбувати власну валюту: золоті («златники») і срібні монети («срібники»). На аверсі цих монет зображення Володимира, а також напис: «Володимир на столі, а се його злато (сребро)».

Інші варіанти відповіді в завданні більше стосуються діяльності Ярослава Мудрого.

Правильна відповідь – 1, 2, 4.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

В уривку з літопису зазначено «бабця твоя Ольга», тож для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати генеалогію київських правителів: Ігор був одружений на Ользі, їхній син – Святослав, син Святослава – Володимир – онук Ігоря й Ольги.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати наведений у ньому уривок з історичного джерела й визначити, про яку подію йдеться. Маркерами, які дають змогу її ідентифікувати, є словосполучення «єпископ корсунський», «хрестили Володимира», «церква Святої Софії». Отже, в уривку описано хрещення київського князя Володимира Святославича. Далі потрібно пригадати наслідки його діяльності. До них, зокрема, належать:

• союз із Візантією, скріплений шлюбом із сестрою імператора Василя II – Анною (1);
• побудова в 989–996 роках першого відомого нам кам’яного храму Київської Русі – церкви Успіння Богородиці (Десятинної) у Києві (4);
• масове хрещення 988 року мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром Святославичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі (7).

Правильна відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

Згідно із заповітом Ярослава Мудрого після його смерті (1054 рік) старший син Ізяслав мав бути в Києві, Святослав – у Чернігові, Всеволод – у Переяславі. Тобто йдеться про утворення тріумвірату Ярославичів.

«Шлюбну дипломатію» започаткував Володимир Великий. Ще до прийняття християнства (988 рік) Володимир Великий уклав два вигідні шлюби з представницями чеської і болгарської владних родин. Після хрещення князь закріпив новий союз з Візантією тим, що взяв за дружину сестру візантійського імператора Анну. Діти Володимира також часто вступали в дипломатично-сімейні стосунки з іноземними спадкоємцями.

Династія Рюриковичів утратила монопольне становище у владі, поступившись нею на користь нащадків Гедиміновичів і князів іншого походження після монгольської навали в ХІІІ столітті й уключення частини руських земель до складу Великого князівства Литовського у XIV столітті.

Київська Русь офіційно прийняла християнство 988 року. Духовні посланці Константинопольського патріарха хрестили мешканців Києва у водах Дніпра або Почайни. Створення Київської й усієї Русі митрополії Константинопольського патріархату й призначення першого митрополита відбулося до 1054 року.

Правильна відповідь – А.

У цьому завданні йдеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

За словами-маркерами учасники зможуть визначити, про кого / про що йдеться в уривках з історичних джерел.

Варіант А «Ярослав ... печеніги», вказує, що це час правління Ярослава Мудрого.

Варіант Г «отчина» –  традиційно вказує на Любецький з’їзд князів.

Варіанти Б та В між собою пов’язані, в обох ідеться про синів Ярослава Мудрого. Однак у варіанті В йдеться про «заповідаю свій стіл…» – заповіт київського князя, а у варіанті Б «троє Ярославичів» – діяльність тріумвірату (правління трьох).

Відповіді: А, В, Б, Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Для того щоб зрозуміти про яку битву йдеться в уривку з історичного джерела, слід виокремити слова-маркери.

У першому реченні, напевне, «Мстислав Удатний» буде знайомий учасникам (принаймні тим що планували вступати на історичний факультет). Однак важливою зачіпкою є останнє речення «Татари перемогли руських князів за гріхи християн…». Це речення мало б допомогти відкинути варіант Б: битва під Доростолом це час походу князя Святослава на Балкани, а Святослава не назвеш прихильником християнства.

Битви на р. Ворсклі та під Оршею – це буде значно пізніше, і в цих битвах братимуть участь не лише русичі, але й представники інших народів.

І лише в битві на річці Калка руські князі вперше зустрілися з монголами і зазнали поразки.

Відповідь – А.

Погляньмо на завдання 59, де запитують про «союзи слов’янських племен» і серед запропонованого переліку знайдемо «полян» і «древлян». Тож у завданні 54 одну відповідність можемо вже поставити правильно, бо у варіанті А є також поляни та древляни, а «племінний союз» це той самий «союз слов’янських племен».

У варіанті Б читаємо: «видав Ярослав сестру свою… за Казимира», очевидно, що йдеться про шлюб, отже «шлюбна дипломатія».

Варіант В має слова-маркери «І приносили їм люди жертви» – це наштовхує на «язичництво», якщо ще пам’ятаємо, хто такі Перун чи Даждьбог.

Залишається поняття «полюддя» – ходити по людях, тобто це форма данини.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Київська держава

Перше десятиліття XII ст. збігло в протистоянні з половцями. Найактивнішим учасником цієї боротьби був переяславський князь Володимир Мономах, якого кияни 1113 року запрошують на київський престол (цей історичний факт мав би підказати учасникам правильну відповідь на завдання).

Переяславське князівство, на відміну від інших, запропонованих у завданні, було розташоване до Києва найближче. Переміщення когось із князів з далеких земель до Переяслава означало, що з’явився новий впливовий претендент на Київ. Ця обставина пояснює, чому Переяславське князівство взагалі не мало політичної незалежності й майже цілковито залежало від Києва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Згідно з літописом, древлянське місто Іскоростень пов’язано із загибеллю київського князя Ігоря 945 року.

У Царгороді (Константинополі) відбулося хрещення княгині Ольги, коли вона прибула з дипломатичною місією до візантійського імператора (946 чи 957 р.).

У Любечі 1097 року відбувся один з найважливіших з’їздів князів, онуків Ярослава Мудрого.

Корсунь (Херсонес) у Криму став місцем хрещення князя Володимира Великого у 987 року.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Київська держава

Словосполучення-маркер «поставив …русина Іларіона митрополитом Русі» вказує на один із заходів політики князя Ярослава Мудрого, скерований на зміцнення княжої влади. Ця подія сталася 1051 року.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Держава

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Ярлик (тюркською «указ») – грамота золотоор­дин­ських ханів, що давала право на правління кня­зівствами або окремими областями.

Полюддя – щорічний збір данини (грошей, хутра і продовольства), рання форма державної податі, яку збирали дружинники слов'янських князів з підвладних племен і народів. 

Погост – центральне поселення територіальної громади в Київській Русі (згодом, очевидно, територіальна одиниця, яка включала й околичні землі та поселення). Після адміністративно-територіальної реформи княгині Ольги на погостах зупинялися князівські урядники, які збирали податки з навколишнього населення. 

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Київська Держава

Ключові словосполучення-маркери – «закон грецький» (християнство), «прийняла його твоя бабця Ольга» (вказівка на хрещення княгині Ольги, яка була бабою для Володимира Великого) – указують, що великий київський князь Володимир Великий веде діалог з грецькими (візантійськими) послами під час вибору державної релігії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Держава

Слова-маркери, що містяться в джерелі – «Володимир Мономах сів у Києві», «заколот улігся» – указують на 1113 р. Володимир Мономах став київським князем після повстання киян, які запросили його на княжіння.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

В «1» словосполучення-маркери – «Переяславець», «“Хочу йти на вас”» – дають змогу визначити, що уривок літописного джерела присвячений Святославу Ігоревичу.

В «2» словосполучення-маркери – «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю» – дають можливість визначити, що йдеться про діяльність князя Ярослава Мудрого.

В «3» словосполучення-маркери – «пішов він на греків», «Греки зустріли їх у човнах з вогнем і стали» – дають змогу визначити, що йдеться про похід князя Ігоря Рюриковича на Константинополь.

В «4» словосполучення-маркер – «поставив він кумирів на пагорбі, поза двором княжим» – вказує на релігійну реформу князя Володимира Великого.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Київська Держава

В літописному уривку йдеться про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова-маркери: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Після Любецького з'їзду князів удільні князівства зміцнили свою самостійність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Цей літописний уривок, оповідає про рішення Любецького князівського з’їзду 1097 р.

На це вказують такі слова-маркери: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Цей літописний уривок, оповідає про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова-маркери: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Таким чином, ідеться про період політичної роздробленості Київської Держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Завдання покликано перевірити знання абітурієнтів про основні напрямки зовнішньої політики великих київських князів і розташування земель, що входили до складу Київської держави (просторова компетентність).

Червенські міста – це група міст та укріплених замків X–XIII ст. на лівобережжі Західного Бугу. Наприкінці Х ст. під час двох походів вони були відвойовані князем Володимиром Великим у поляків («ляхів»). У 1018 р. князь Святополк передав їх під владу польського короля Болеслава І Хороброго. У 1031 р. під владу Русі їх повернули брати Ярослав Мудрий і Мстислав. До середини ХІV ст. вони перебували під владою Волинських князів і правителів Галицько-Волинської держави. Згодом були захоплені Польщею.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Подія, описана в уривку, відбулася у 1036 р.

Уривок описує перемогу князя Ярослава над печенігами, що відбулася в 1036 році під Києвом. Ця битва стала вирішальною і завдала печенігам нищівної поразки, після якої вони перестали бути серйозною загрозою для Київської Русі. На честь цієї перемоги Ярослав Мудрий заклав Софійський собор.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

1-В. Олег об’єднав північні та південні руські землі, захопивши Київ у 882 р.

2-А. Святослав у 964-966 рр. здійснив похід, розгромивши Хозарський каганат.

3-Б. Володимир Великий після хрещення Русі заклав Десятинну церкву і для її зведення запровадив перший постійний податок – десятину.

4-Д. Ярослав Мудрий уклав перший кодифікований звід руських законів – «Руська правда».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Київська держава

Сутність роздробленості Київської держави полягала у зміцненні самостійності удільних князівств.

Роздробленість Київської Русі — це процес, що розпочався в XII столітті, коли єдина держава розпалася на окремі, майже незалежні князівства. Кожне з цих князівств очолював удільний князь, який мав повну владу на своїй території, незважаючи на формальну зверхність київського князя. Таким чином, основною суттю цього процесу було зміцнення удільних князівств та їхній вихід з-під контролю Києва. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Після смерті Ярослава Мудрого владу в Київській державі зосередили у своїх руках його сини: Ізяслав, Святослав та Всеволод.

Після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році, згідно з його заповітом, Київська Русь була розділена між його синами. Троє найстарших — Ізяслав, Святослав і Всеволод — утворили так званий тріумвірат Ярославичів. Вони правили спільно, намагаючись зберегти єдність держави, що було найяскравішим проявом правління тріумвірату. 

Відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Київська держава.

Основою зовнішньополітичних зв'язків Ярослава Мудрого з європейськими державами були міждинастичні шлюби.

Ярослав Мудрий увійшов в історію як "тесть Європи" через розгалужену систему династичних шлюбів, яку він уклав для своїх дітей. Ця політика мала на меті зміцнити міжнародний авторитет Київської Русі, встановити мирні відносини із сусідніми державами та уникнути конфліктів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Візантійські посли передали ці слова князю Володимиру Великому.

Цей уривок описує події, що передували хрещенню Русі в 988 році. Князь Володимир, прагнучи отримати в дружини візантійську принцесу Анну, сестру імператорів Василія II і Костянтина VIII, висунув ультиматум: або йому віддадуть сестру, або він піде війною на Візантію. У відповідь візантійці поставили умову — Володимир має прийняти християнство. Він погодився, і ця подія стала вирішальною для хрещення Київської Русі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів: Олега, Ігоря, Святослава. Князювання Володимира Великого.

Установлюємо відповідність між подіями та іменами князів:

1-А. Цей уривок описує події 882 року, коли князь Олег хитрістю захопив Київ, убивши місцевих правителів Аскольда та Діра. Він проголосив Київ «матір'ю городам руським» і переніс туди столицю. 

2-Б. Цей епізод описує загибель князя Ігоря у 945 році. Він спробував вдруге зібрати данину з древлян, за що був ними страчений. Це стало причиною подальшої реформи збору податків, яку провела його дружина, княгиня Ольга.

3-В. Ці слова належать князю Святославу. Він прагнув перенести столицю своєї держави на Балкани, щоб контролювати важливий торговий шлях. Цей уривок відображає його амбітні плани, які, однак, не були реалізовані.

4-Г. Тут ідеться про князя Володимира Великого. Він захопив візантійське місто Корсунь (Херсонес) і вимагав у візантійського імператора сестру Анну за дружину, погрожуючи походом на Константинополь. Умовою шлюбу було прийняття християнства, після чого він повернув Корсунь грекам. Ця подія передувала хрещенню Русі 988 року.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

За наведеною картосхемою можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Виходячи з картосхеми, яка демонструє походи, що охоплюють територію від Балтійського моря до Константинополя, а також включають боротьбу з кочівниками у причорноморських степах, можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

• На карті позначено Берестя, Червень і Перемишль, що були приєднані до Київської Русі в результаті походів князя Володимира Великого.

• Позначено походи до Константинополя (Корсунь), що відповідає походу Володимира Великого.

Відповідь – Г.

Сходження князя Володимира Всеволодовича Мономаха на київський стіл відбулося за запрошенням міського віча під час повстання киян 1113 року.

Після смерті київського князя Святополка Ізяславича в 1113 році в Києві спалахнуло повстання, спрямоване проти зловживань адміністрації та лихварів. Учасники повстання, побоюючись подальших безпорядків, звернулися до Володимира Мономаха, який княжив у Переяславі, з проханням зайняти київський престол.

Саме запрошення київського віча (народних зборів) стало вирішальним фактором, що дозволив йому зійти на престол. Ця подія підкреслює зростаючу роль міських громад у політичному житті Київської Русі. 

Відповідь – В.

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов’язані з появою та функціонуванням інституту загальноруських князівських з’їздів.

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов'язані з процесом феодальної роздробленості. Цей період характеризувався ослабленням центральної влади великого київського князя і зростанням впливу удільних князів. В умовах боротьби за владу та зростання зовнішньої загрози (половці), князі намагалися вирішувати конфлікти та об'єднувати зусилля через князівські з'їзди (снеми).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Боротьбу проти нападів половців на Русь найбільш успішно вели князі Володимир Мономах і Мстислав Великий.

Боротьба з половецькими нападами була однією з головних проблем Київської Русі у XI-XII століттях. Найбільш успішно цю боротьбу вели князі Володимир Мономах, він очолив кілька великих і успішних походів углиб половецьких степів (у 1103, 1107, 1111 рр.), що надовго відсунуло кочовиків від кордонів Русі. 

Його син Мстислав Великий (1125–1132) продовжив політику батька. Він також організовував походи проти половців, успішно захищав кордони Русі та підтримував її єдність.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого.

Безпосереднім наслідком битви, описаної в уривку з історичного джерела стало здобуття Ярославом великокняжого столу.

Уривок описує битву на річці Альті, яка відбулася у 1019 році. У цій битві князь Ярослав розбив війська свого брата Святополка Окаянного, який після смерті їхнього батька Володимира Великого захопив київський престол.

Ця перемога дозволила Ярославу зайняти Київ і утвердитися на великокняжому столі, поклавши кінець тривалій боротьбі за владу після смерті Володимира.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати у власність - вотчину.

Вотчина (від слова «отчина» — батьківська власність) — це родове спадкове земельне володіння, яке формувалося в Київській Русі з XI століття. Вона належала на праві приватної власності і могла передаватися в спадок, продаватися, даруватися або обмінюватися. Власниками вотчин були князі, бояри та інші представники феодальної верхівки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

 Християнство запроваджено як державну релігію Київської Русі в 988 р.

У 988 році князь Володимир Великий охрестив Київську Русь. Ця подія вважається офіційним запровадженням християнства як державної релігії. Спочатку Володимир охрестився сам, а потім наказав усьому населенню Києва пройти обряд хрещення у річці Почайна, що є притокою Дніпра.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Мономаха.

Діяльність князя Володимира Мономаха пов'язана з такими подіями:

4. Скликання князівських з'їздів (снемів): Володимир Мономах був ініціатором та активним учасником князівських з'їздів, зокрема Любецького (1097) та Витичівського (1100). Їхньою метою було припинення міжусобних війн та об'єднання зусиль князів для боротьби з половцями.

7. Об'єднання руських князів для боротьби проти половецької загрози: Це одна з найважливіших сфер діяльності Мономаха. Він організував та очолив успішні спільні походи руських князів проти половців, що на деякий час припинило їхні набіги на руські землі.

2. Ініціювання нової системи престолонаслідування: На Любецькому з'їзді 1097 року, ініційованому Мономахом, було закріплено принцип вотчинного (спадкового) володіння землями. Це означало, що кожен князь повинен був успадковувати землю свого батька, що мало на меті зменшити міжусобиці.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

В уривку давньоруського літопису ідеться про боротьбу князів за уділи.

Ключові слова – «мовлять брати: «Ми не дамо тобі стола володимирського…», «ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі» – допомагають визначити, що уривок з літопису розповідає про конфлікт між князями, а саме про боротьбу за право володіти певним уділом (князівством). Це є типовою ситуацією для періоду феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

Великий київський князь Ярослав Мудрий 1036 р. «став єдиновладним володарем Руської землі» завдяки успадкуванню земель князя Мстислава Володимировича.

Ярослав Мудрий став єдиновладним володарем Руської землі після смерті свого брата Мстислава Володимировича у 1036 році та після перемоги над печенігами в тому ж році. Eспадкування земель Мстислава є ключовою подією, що об'єднала Лівобережжя та Правобережжя Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМИ: Стародавня історія України. Київська держава.

1. Б. Привласнююче господарство, археологічна культура, осілий спосіб життя та Велике розселення слов’ян — ці терміни стосуються найдавніших етапів розвитку людства на території України. 

2. Г. Язичництво, полюддя, уроки та погости — ці поняття характеризують ранній період Київської Русі (князі Олег, Ігор, Ольга, Святослав).

3. А. Християнізація, «Змієві вали», «тесть Європи» та «Руська правда» — ці терміни належать до часів розквіту (князі Володимир Великий, Ярослав Мудрий). 

4. В. Князівські усобиці, удільні землі, федеративна монархія та «Правда Ярославичів» — це поняття, що описують період роздроблення. Після смерті Ярослава Мудрого почалися князівські усобиці за владу.

Правильна відповідь: 1Б; 2Г; 3А; 4В.

ТЕМА: Київська держава.

Особливості розвитку Київської Русі кінця Х — середини ХІ ст. (період князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого) характеризуються такими рисами:

3. Перенесення уваги влади із проблеми завоювання земель на їх освоєння та утримання. Після значного розширення територій у попередні періоди, князі зосередилися на внутрішньому розвитку, зміцненні кордонів та освоєнні приєднаних земель.

5. Запровадження та поширення державної консолідуючої релігії. Хрещення Русі Володимиром у 988 році стало ключовою подією, що об'єднала різноплемінне населення та зміцнила центральну князівську владу. Християнство стало ідеологічною основою держави.

6. Поява писаного кодифікованого права. За князювання Ярослава Мудрого було укладено перший збірник законів — «Правду Ярослава», що є частиною «Руської правди». Це свідчило про високий рівень розвитку держави та її правової системи.

Правильна відповідь – 3, 5, 6.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Про великого київського князя Володимира Великого йдеться в уривках 2, 4 та 6.

2. «І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним». Цей фрагмент описує релігійну реформу, яку провів князь Володимир, встановлюючи язичницьких ідолів у Києві. Це був один з перших кроків його правління до прийняття християнства.

4. «І повелів він покидати кумирів». Уривок описує знищення язичницьких ідолів, зокрема Перуна. Це є частиною хрещення Русі, що було центральною подією в правлінні Володимира.

6. «ось даю церкві… десяту частину». Цей текст описує заснування Десятинної церкви. Володимир, збудувавши її, виділив десяту частину своїх доходів на її утримання, що й дало назву церкві. 

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Переростання родоплемінної власності на землю у феодальну, надання земель васалам, захоплення феодалами общинних земель — це шляхи виникнення на Русі -  вотчини.

Вотчина — це спадкове земельне володіння, що передавалося від батька до сина. Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. 

Князі та великі бояри надавали землю своїм васалам (служилим людям) за вірну службу. Згодом ці землі ставали спадковими, перетворюючись на вотчини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Розширенню рівноправних зв’язків Київської Русі з Візантією та європейськими державами стало наслідком запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

Християнізація Русі у 988 році за Володимира Великого мала величезний вплив на її міжнародне становище. Вона не лише зміцнила внутрішню єдність держави, але й інтегрувала її до кола християнських європейських держав. Це відкрило шлях до розвитку дипломатичних, торговельних і культурних зв'язків.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Територіальні межі Київської Русі за Ярослава Мудрого.

На карті жирною лінією позначено кордони Київської Русі за часів князювання Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий значно розширив межі Київської Русі. На карті видно, що територія держави простягається від Балтійського моря (де засновано місто Юр'їв, або Дерпт) до Чорного моря та Тмутаракані на Кавказі, а на заході включає Червенські міста (Белз, Перемишль, Берестя), які він відвоював у Польщі. Це був період найбільшої територіальної могутності Київської Русі, що відповідає зображеним на карті кордонам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Причини роздробленості Київської Русі включають великі простори держави, етнічну неоднорідність її населення та зміцнення вотчинної форми феодального землеволодіння.

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність. Управляти величезною територією було складно через відсутність швидких засобів комунікації та розгалуженої адміністративної системи.

• Зміцнення вотчинного землеволодіння. З часом вотчини (спадкові земельні володіння) стали основою економічної могутності місцевих князів і бояр. Це дозволило їм бути менш залежними від Києва, що посилювало їхні прагнення до самостійності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Політичну роздробленість Київської Русі спричинили

• 2. Відсутність чіткого механізму спадкоємності велико-князівської влади. Після смерті Ярослава Мудрого був запроваджений принцип "сеньйорату" (переходу влади до старшого в роді), що постійно призводило до міжусобних війн між князями.

• 4. Зміцнення вотчинного землеволодіння. Князі, бояри та інші великі землевласники, зосереджуючи в своїх руках все більше землі та ресурсів, ставали економічно незалежними від Києва. Це дозволяло їм створювати власні центри впливу та прагнути до повної незалежності.

• 5. Етнічна неоднорідність населення держави. Населення Київської Русі було різнорідним, це було основною причиною її розпаду. 

Правильна відповідь: 2 4 5.

ТЕМА: Київська держава.

Описана в уривку подія з історичного джерела відбулася в XI ст.

Слова в джерелі – «І спорудив він церкву святої Софії в Києві», «І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним» – чітко вказують на зведення Софійського собору за часів правління князя Ярослава Мудрого. Софійській собор згідно літописній розповіді було зведено 1037 року, тобто в ХІ столітті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

У результаті своєї адміністративної реформи, великий київський князь Володимир Святославич ліквідував владу місцевих племінних князів, які часто були джерелом сепаратизму та прагнули до автономії від Києва.

Замість них він посадив на місця своїх синів. Це дало змогу зміцнити центральну владу і перетворити Русь на єдину державу, а не на конгломерат племінних князівств.

Правильна відповідь – А.

Боротьба київських князів із нападами печенігів успішно завершилася за князя Ярослава Володимировича (Мудрого).

У 1036 році під стінами Києва відбулася грандіозна битва, в якій військо Ярослава розгромило печенізькі орди. Після цієї поразки печеніги перестали бути серйозною загрозою для Київської Русі. Частина з них відступила на Балкани, а решта розсіялася по степу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Літописець записав ці рядки під 1037 роком.

Цей запис з «Повісті минулих літ» присвячений масштабній будівельній діяльності Ярослава Мудрого в Києві, зокрема зведенню Софійського собору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Правовий статус «отчини» як родової власності було закріплено постановою Любецького з'їзду князів.

Любецький з'їзд князів (1097 рік): Цей з'їзд, скликаний за ініціативи Володимира Мономаха, мав на меті припинити міжусобні війни, які роздирали Київську Русь. Головною його постановою стало узаконення принципу "кожен хай держить отчину свою" ("кождо держить отчину свою").

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини (отчини) мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» («отчина») походить від слова «отець» («батько»), тобто батьківська власність.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Подія, що дала підстави для такого висновку, — це запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

• Визнання у європейському світі. До хрещення Київська Русь була язичницькою державою, яку більшість християнських країн Європи сприймали як варварську. Прийняття християнства, особливо від Візантії, що була на той час однією з наймогутніших імперій, інтегрувало Русь до кола європейських цивілізацій.

• Рівноправні відносини. Після хрещення Київський князь став рівноправним правителем у "сім'ї" християнських монархів. Це відкрило шлях до укладення шлюбних союзів з правлячими династіями Франції, Швеції, Норвегії, Польщі та інших держав, що було неможливим у язичницькі часи.

• Новий статус князя. Як зазначається в уривку, великий князь став повноцінним суб'єктом міжнародного права. Це означало, що його держава отримала міжнародне визнання, її кордони стали номінально недоторканними, а князь міг вести переговори на рівних з іншими європейськими володарями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Зміна торговельної кон'юнктури та занепад Києва як головного торгового центру стали однією з ключових причин - політичної роздробленості Київської Русі.

Наприкінці XI – у XII столітті відбулися значні зміни, які підірвали економічну основу Києва і, як наслідок, його політичне значення. Серед них:

• занепад військово-торгівельного шляху "із варягів у греки";
• постійні половецькі набіги;
• розвиток торгівлі через Балтику та західноруські землі.

Ці фактори призвели до втрати Києвом економічного домінування, зростання інших регіональних центрів (як-от Новгород, Галич) та ослаблення влади київського князя. Усе це посилило прагнення удільних князів до самостійності, що й стало основною причиною політичної роздробленості Київської Русі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Цитований нижче твір "Слово о полку Ігоревім", було створено в 1187 році.

Ключові  слова в джерелі – «обидва ми Святославичі», «Хочу-бо, – сказав Ігор, – списа переломити кінець поля половецького» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 р., який був літературно описаний у «Слові о полку Ігоревім», що датується 1187 роком. 

"Слово о полку Ігоревім" є шедевром давньоруської літератури, що засуджує князівські міжусобиці та закликає до єдності в боротьбі проти зовнішніх ворогів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Князь Володимир Мономах відіграв провідну роль в організації походів, напрямки яких позначено на карті.

Дивлячись на картосхему, ми бачимо, що напрямки походів проти половців беруть початок із Київської та Переяславської земель. Саме цими територіями володів князь Володимир Мономах. Він був спочатку князем Переяславським, а згодом став і великим князем Київським.

Володимир Мономах, увійшов в історію як один з найвидатніших борців з половецькою загрозою в 1103, 1107, 1110, 1111 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Згідно з наведеним уривком, історик указав на причину запровадження християнства.

В уривку йдеться про те, що «язичницька релігія не забезпечувала підтримки державній владі», тому Володимир Святославич почав схилятися до християнства. Це пояснює, чому він вирішив запровадити нову релігію — тобто йдеться саме про причину цього рішення: бажання зміцнити княжу владу через нову ідеологічну основу — християнство.

Хрещення Русі у 988 році, ініційоване князем Володимиром Великим, стало поворотним моментом в історії Київської Русі. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Значення та наслідки внутрішньополітичної діяльності князів доби.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів.

Метою Ярослава Мудрого, було убезпечити державу від князівських міжусобиць та зберегти єдність Київської Русі.

Заповіт, відомий як «Ряд Ярославів», мав на меті встановити чіткий порядок успадкування влади. Ярослав усвідомлював, що боротьба за київський престол між його синами може розвалити державу, тому він віддав головний престол у Києві старшому сину Ізяславу, а менші уділи — іншим синам, відповідно до їхнього віку.

Після смерті Ярослава владу фактично розділили три його старші сини — Ізяслав, Святослав і Всеволод. Цей союз проіснував досить довго, забезпечуючи стабільність та спільне управління державою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду.

Таке рішення було ухвалено в 1097 році на з’їзді руських князів.

Цей уривок — це рішення Любецького з'їзду князів, який відбувся у 1097 році. На з'їзді князі ухвалили принцип: «Кожен хай держить отчину свою» («кожен хай володіє своєю вотчиною»).

Це рішення мало на меті припинити міжусобиці та закріпити спадкове право володіння окремими князівствами за певними родами, що фактично започаткувало період феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Б.