ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – Друга світова війна: Рух Опору (1941–1943)

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки. Творення нової України.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати візуальні джерела й установлювати послідовність подій.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, зображення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – відображені на плакатах XX–XXI століття події.

Маркери в джерелі А  – гуцул (можна визначити за національним одягом) із мечем і щитом. На щиті зображено Герб Карпатської України. Гуцул відбивається від собак (уособлюють угорську й польську агресію) і знищує змію (внутрішніх ворогів) – чітко вказують на події часів Карпатської України 1938–1939 рр.

Маркери в джерелі Б  – вежа Донецького аеропорту й кіборг. Кіборгами називали українських бійців, які у 2014–2015 рр. в Донецькому аеропорту чинили героїчний опір російським військовим і найманцям. Це чітко вказує на події АТО.

Маркери в джерелі В  – гасла «Волю народам! Волю людині!», «СССР – тюрма народів», зображення бійців, які ведуть боротьбу і підіймають прапор цієї боротьби. Усе чітко вказує на плакат Української Повстанської Армії, що діяла в 1943–1950 рр. на території України.

Маркери в джерелі Г  – українські січові стрільці – чітко вказують на плакат створеного 1914 р. добровольчого формування українців.

Правильна відповідь 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – інституція, організація, яка видала зазначений документ.

Маркери Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину, Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської політики німецького імперіалізму серед поневолених народів Сходу..., Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм, Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені, що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу... чітко вказують на позицію Проводу ОУН (Бандери).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів з історії України часів Другої світової війни.

Під час нападу на СРСР на території України крім військових з’єднань Німеччини діяли й підрозділи її союзників: Італії, Угорщини й Румунії.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання основних історичних фактів 1920–1940-х років, уміння аналізувати історичні джерела й визначати послідовність подій.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – інформація з газетних шпальт.

Маркери в джерелі А – «ІХ зїзд КП(б)У. Українізація» – указують на 1923 рік, коли була започаткована політика українзації.

Маркери в джерелі Б – «Німецькі дивізії перейшли бухту «Северную» та прорвалися у внутрішню смугу укріплених фортів Севастополя», «В Донецькому басейні місцева атака ворога провалилася», «Велика совєтська проривна офензива, з метою звільнити Ленінград від облоги, відбита» – указують на події 1942 року, коли після 250 днів оборони підрозділів Червоної армії німецькі війська захопили Севастополь. Зверніть увагу, що «ворогами» в статті названо підрозділи Червоної армії.

Маркери в джерелі В – «Марево нового голоду в СРСР. Останній рік п’ятилітки. Дніпрельстан» – указують на 1932 рік, який став початком Голодомору, останнім роком першої пятирічки й часом запуску Дніпрогесу (Дніпрельстану).

Маркери в джерелі Г – «Карпатська Україна проголосила незалежність», «Карпатська Україна боронить свої кордони» – указують на березень 1939 року.

Правильна відповідь: 1 А, 2 В, 3 Г, 4Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння їх застосовувати.

«Випалена земля» – тактика, метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення на території, що може бути зайнята ворожим військом. Одними з перших цю тактику використали скіфи під час нападу перського царя Дарія І. Наймасштабніше цю тактику застосовували під час Другої світової війни як радянські, так і нацистські війська.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацьовувати карикатуру як специфічний вид історичного джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. Засобами карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість глядача про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючися на певні стереотипи. Тому потрібно особливу увагу звертати на правила інтерпретування та аналізування карикатури. У загальному вигляді вони передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Аналізована карикатура відображає суть нацистського окупаційного режиму в Україні в роки Другої світової війни. Художники-карикатуристи під псевдонімом Кукринікси намагалися показати, як над українським селом встановлюють контроль з допомогою нацистських посіпак (фігури з ногайками). Метою таких дій було використання окупаційною адміністрацією природних ресурсів України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації, наведеної на карті, з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді для утворення логічних пар.

На картосхемі зображено територію України із зазначенням меж окупаційних зон, установлених німецькими окупантами в 1941–1942 роках.

Цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина» – складник Генерал-губернаторства. На це вказує позначені географічні об’єкти, зокрема, міста Львів і Станіслав (тепер Івано-Франківськ).

Цифрою 2 позначено провінцію «Трансністрія» під урядуванням румунської адміністрації. На це вказує позначені географічні об’єкти, зокрема, місто Одеса й річки Дністер і Південний Буг.

Цифрою 3 позначено рейхскомісаріат «Україна». На це вказують розміри території і позначені міста, зокрема, місто Рівне, яке було адміністративним центром окупаційної зони.

Цифрою 4 позначено терени, на яких урядувала військова адміністрація німецького командування. Ця територія була безпосереднім запіллям підрозділів німецьких військ, що діяли на німецько-радянському фронті.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних понять і термінів з історії України.

Добровільну співпрацю в роки Другої світової війни окремих осіб, груп чи прошарків населення окупованих територій з окупаційною владою називають колабораціонізмом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних термінів і понять з історії України й уміння їх застосовувати.

План «Барбаросса» – стратегічний план «блискавичної війни» нацистської Німеччини проти СРСР, затверджений 18 грудня 1940 року. План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії у прикордонних боях і захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга – Архангельськ. Головний удар мав бути завданий через Білорусію на Москву. Реалізація плану розпочалася 22 червня 1941 року.

«Східний вал» – стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943 року, який простягався від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва – Псков – Гомель і далі по Дніпру. Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецького керівництва, зупинити просування радянських військ. Був подоланий радянськими військами в результаті перемоги у «Битві за Дніпро».

Партизанський рейд – пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу противника з метою активізації народного опору в нових районах, нанесення ударів по великих транспортних вузлах і військово-промислових об’єктах, підняття морального стану жителів окупованих територій, надання допомоги народам сусідніх країн у їхній боротьбі із супротивником. У 1943 році радянські партизанські з’єднання здійснили низку рейдів. Найвідомішим став Карпатський рейд сумського партизанського з’єднання під командуванням Сидора Ковпака.

«Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, спрямовані влітку – восени 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН) у центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи були сформовані як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 року), створенні мережі націоналістичного підпілля.

Плацдарм – ділянка місцевості, захоплена військами під час наступального форсування водної перешкоди на протилежному його березі або утримувана частинами, що відступають, а також район морського узбережжя, захоплений і утримуваний передовими підрозділами й частинами в морській десантній операції. Під час «битви за Дніпро» 1943 року радянські війська захопили низку плацдармів, за утримування яких розгорілися кровопролитні бої. Зрештою з Лютізького плацдарму радянські війська здійснили вирішальний удар, який сприяв звільненню Києва й обвалу всієї оборони противника по Дніпру, на укріплення «Східного валу».

Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи стихійного лиха.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання визначних постатей в історії України.

Видатними представниками радянського партизанського руху в роки німецько-радянської війни були Сидір Ковпак, Олексій Федоров, Олександр Сабуров (програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, чинною від 2018 року, не передбачено знання цих постатей).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу бойових дій на українських землях у роки Другої світової війни.

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Рух Опору – національно-визвольний рух народів, окупованих Німеччиною і її союзниками в роки Другої світової війни. Боротьба набирала різних форм – від духовного опору до збройної боротьби. А його протилежністю є співпраця з ворогом.

Колабораціонізм – явище, яке притаманне періоду Другої світової війни, співробітництво урядів, окремих осіб з окупантами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками адміністративно-територіального поділу українських земель під час німецької окупації. В уривку історичного документа йдеться про «генеральний округ Житомир», місто в центральній частині українських земель. Варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо Галичина належала до західної частини УРСР. Варіант відповіді Б також не може бути правильним, бо на початок 1943 року територію українських земель було повністю окуповано нацистами. Округ «Трансністрія» – це південно-західна частина українських земель, тож варіант відповіді Г також неправильний.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння історичних термінів і понять, уміння працювати з уривком історичного джерела. «Колабораціоністи» – це населення або громадяни держави, що співпрацюють з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзникам. «Чорносвитниками» називали частини набраних переважно із селян, що були одягнені в доморобні свитки; умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, сформованих із цивільного населення окупованих територій після їхнього звільнення. «Остарбайтери» – німецький термін для позначення осіб, вивезених гітлерівцями зі східних окупованих територій під час Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини. «Осадниками» називали польських поселенців на теренах Східної Галичини в 1920–1930-х роках ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В умові завдання зазначено дати, за якими можна визначити, що йдеться про події Другої світової війни. Роман Шухевич – керівник Української повстанської армії в 1943–1950 роках. Андрій Мельник і Степан Бандера значну частину часу Другої світової війни провели в концтаборі Заксенхаузен. Перший загін «Поліської Січі» створено Тарасом Боровцем (псевдо Бульба) 28 червня 1941 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Учасники мали б розпізнавати портрети, світлини історичних діячів.

У пропонованому завданні подано світлини Романа Шухевича (Тараас Чупринки), керівника Української повстанської армії, та Сидора Ковпака, командувача радянських партизанських загонів, який у 1943 р. організував рейд «Від Путивля до Карпат».

Сидір Ковпак – єдиний радянський діяч часів Другої світової війни, котрого учасники мали б розпізнати.

Однак спробуємо виконати це завдання, не знаючи хто є хто. Отже, перед нами дві світлини, на одній з яких – військовий діяч в українській формі (зображення тризуба), а на другій – діяч також у військовій формі.

Варіант А говорить про дисидентський рух. Учасники цього руху не використовували збройну боротьбу, отже цей варіант відпадає.

Також відпадає і варіант В, тому що світлина перша (де зображений тризуб) не може характеризувати радянських партизан. До того ж, раз є дві світлини, це означає, що їх мало б щось об’єднувати. І такою об’єднавчою ланкою є опір німецьким окупантам в роки Другої світової війни.

Відповідь – Б.

У завданні 27 ідеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

На фото зображено митрополита греко-католицької церкви Андрея Шептицького.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання йдеться про те, що «учні мають характеризувати діяльність історичних діячів, оцінювати вплив на хід історичних подій, вміти розпізнавати їх за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Навіть не розпізнавши на фото Андрея Шептицького, ми зможемо виконати пропоноване завдання правильно. Факти біографії, наведені в завданні, практично не потребують розпізнавання діяча. Розгляньмо наведені факти. Варіант А – події Другої світової війни, варіант Б – термін «пацифікація», мав би підказати про чітку дату 1930 р. – політику поляків у Східній Галичині, варіант В – радянська влада вже є на Західній Україні (1939 р.) і варіант Г – це Західно-Українська народна республіка (1918 р.)

Відповіді: ГБВА.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку знань фактів біографії історичних постатей та сформованості уміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті, передбачені програмою ЗНО.

Алгоритм виконання завдання такий.

Перший крок. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені Симон Петлюра (позначено літерою «А»), Андрій Мельник («Б»), Євген Коновалець («В»), Роман Шухевич («Г»). Усі вони причетні до збройної боротьби за українську державність.

Наступний крок. Аналіз джерела. У тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери) – «воїн Української Повстанської Армії», «боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу», які дозволяють визначити, що клятву давали бійці УПА. Серед визначених історичних постатей командувачем УПА був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Західна Україна в 1921–1939 рр.

Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і встановлення послідовності подій.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події першої половини ХХ ст. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркери – «Проголошення Української Держави на областях Австрії і Угорщини», «Українська Національна Рада» – указують на проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 р.).

Варіант відповіді «Б». Словосполучення-маркери – «Голод на Україні», «Голодові страхіття в СССР і зокрема на Україні», «Що обіцяє друга п’ятирічка в СРСР» – вказують на період Голодомору 1932–1933 рр.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери – «Влучення (входження, приєднання) Галичини до Генерального Губернаторства», «На приказ фірера (фюрера)…» – указують на 1941 р., коли після нападу Німеччини на СРСР і окупації українських земель Галичина ввійшла до складу Польського (Варшавського) генерал-губернаторства як дистрикт Галичина.

Варіант відповіді «Г». Словосполучення-маркери – «Завзяті бої за Хуст. Січове військо веде геройську боротьбу», «Президент Волошин» – указують на березень 1939 р.

Відповідь: АБГВ.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати портрети історичних осіб.

Отже, на фото зображено під літерою А – Симон Петлюра, Б – Андрій Мельник, В – Євген Коновалець, Г – Роман Шухевич.

Серед запропонованих постатей командувачем Української Повстанської Армії у 1943–1950 рр. був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і встановлення послідовності подій.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події 1920–1940-х рр. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Відповідь:– 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій руху Опору в України в роки Другої світової війни.

Збройно-політична формація, створена Т. Боровцем (Бульбою), що діяла на Волині з червня 1941 р. до лютого 1944 р., називалася «Поліська Січ». Підказкою для визначення правильної відповіді є географічні назви Волинь і Полісся.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – поняття/термін.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «при вимушеному відході», «не залишати ворогу», «рятувати», «вивезення у тилові райони» – чітко виокремлюють елементи поняття евакуація.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено межі території УРСР на 1951 р., як зазначено в легенді.

Жирна пунктирна лінія окреслює терени, які лежать і за межами території УРСР. Ці два елементи допомагають визначити, що карта присвячена діяльності Української повстанської армії, яка вела бойові дії у період з 1942 р. по 1960 р., а регіон її діяльності охоплював як терени Західної України (крім Закарпаття) у межах УРСР, так і Закерзоння в межах Польської Народної Республіки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 - на початку 1950-х рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, визначених Програмою ЗНО.

«Осадництво» – політика, здійснювана в 1920 р. урядами Польщі на українських землях із планомірного розселення військових і цивільних колоністів.

«Коренізація» – політика, здійснювана в 1920-х – на початку1930-х рр. в СРСР зі зміцнення вливу центральної влади в національних республіках через поступки у вживанні національних мов у царинах освіти, культури, державного управління.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни (1939–1945 рр.), спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

«Радянізація» – політика насадження в західних областях Украї­ни в 1939–1941 рр. норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утвердженихв СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про діяльність Організації українських націоналістів (ОУН) у роки Другої світової війни.

1 «Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, які ОУН влітку – восени 1941 р. спрямувала в центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи сформовано як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 р.), створенні мережі націоналістичного підпілля.

2 З ініціативи ОУН 30 червня 1941 р. у Львові проголошено Акт відновлення української державності. Ця чергова спроба українців заявити про власну державність відбувалася за вкрай несприятливих обставин і навряд чи могла бути успішною. Утім, вона вкотре засвідчила їхнє прагнення до власної незалежності.

3 «Рейкова війна» – операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 р. в тилу німецьких військ на території РРФСР, Білорусі й частини України (Український штаб партизанського руху її не проводив) із метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна й станційних споруд, що мало значно ускладнити перегрупування військ противника в період вирішального моменту битви на Курській дузі. Операція мала часткові обмежені результати.

4 Унаслідок неканонічного собору у Львові в березні 1946 (тобто після Другої світової війни) Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) ліквідовано на території СРСР.

5 Українська повстанська армія (УПА) – це військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1950-х років. Вело боротьбу за відновлення Української держави проти нацистських і радянських загарбників на українських етнічних територіях. Ініціатором створення була Організація українських націоналістів (ОУН).

6 «Карпатський рейд» – 100-денний (з 12 червня до 21 жовтня 1943 р.) рейд радянських партизан (Сумське партизанське з’єднання під керівництвом Сидора Ковпака). Дві тисячі партизан пройшли дві тисячі кілометрів запіллям ворога, завдавши йому відчутних утрат.

7 Український штаб партизанського руху – орган керівництва радянськими партизанськими формуваннями, що діяли на території України в роки Другої світової війни. Створений 30 травня 1942 року. Очільник – Тимофій Строкач. Штаб діяв до травня 1945 року.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про національно-визвольну боротьбу українського народу проти окупантів у роки Другої світової війни.

Попри те, що українці були розколоті за політичними вподобаннями на прихильників радянської влади й незалежної України, вони здійснили вагомий внесок у збройну боротьбу проти окупантів. Таку боротьбу вели структури Організації українських націоналістів (ОУН) й Української повстанської армії (УПА), а також підпільні радянські організації та партизанські загони, з’єднання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію України з позначеним її розчленуванням під час нацистської окупації. Межі рейхскомісаріату «України» позначені на картосхемі цифрою «3». На це вказують географічні об’єкти. Адміністративним центром рейхскомісаріату було місто Рівне.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Утворення УПА. Території поширення та активних дій різних течій руху Опору.

Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Боротьба ОУН та УПА.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Другої світової війни на території України.

Основною базою боротьби загонів УПА в 1942–1950-х рр. була Західна Україна, де повстанці мали значну підтримку серед місцевого населення, а процеси радянізації ще глибоко не проникли в суспільство.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Діяльність ОУН.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – звернення до народу.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину», «дикунська політика німецького імперіалізму», «Ми боремося за Українську державу» – допомагають визначити, що документ є зверненням до населення проводом Організації українських націоналістів під керівництвом С. Бендери.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – окупаційна адміністративна одиниця часів Другої світової війни.

По-перше, ключові в джерелі словосполучення-маркери – «встановили свою владу до річки Буг», «від Дністра до Бугу» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться не тільки про Бессарабію, а й Одеську, південні райони Вінницької та західні – Миколаївської областей. Таким чином, запропонований у завданні варіант – Бессарабія – є неправильною відповіддю, оскільки в уривку йдеться про географічно значно ширший регіон.

По-друге, ключові в джерелі словосполучення-маркер – «німецько-румунські загарбники», «запанувала румунська нагайка» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про землі, які перебували під контролем Румунії. Румунія, будучи союзницею Німеччини та беручи безпосередню участь у війні проти СРСР, претендувала на свою частину «окупаційного пирога». Формально такі претензії було оформлено румунсько-німецьким договором, підписаним 30 серпня 1941 р. в Бендерах. На підставі договору на землях «від Дністра до Бугу» було запроваджено тимчасову румунську цивільну управу та створено окрему адміністративно-політичну одиницю – Трансністрію. Саме ця румунська географічна дефініція й маркує регіон між течіями річок Дністер і Південний Буг, який раніше входив до складу Османської імперії. Правильність міркувань підтверджуються й тим, що ані Північна Буковина, ані Марморощина географічно не належать до межиріччя Дністра й Південного Бугу. Північна Буковина охоплює Буковинське Прикарпаття та Хотинську височину між середньою течією Дністра та витоками Сучави у долинах верхньої течії Прута та Серету. Марморощина – історична область у Карпатах у долині Тиси.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Діяльність ОУН. Утворення УПА.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на передньому плані зображено вояка, який, стоячи на прапорі із зображенням серпа та молота, однією рукою тримає зброю, іншою – прапор із зображенням тризуба та написом «Воля народам – воля людині!». На другому плані плаката зображено багатоповерхову цегляну будівлю із заґратованими вікнами, на якій написано «СССР – тюрма народів». Крім того, зображено людину із сокирою, яка трощить двері будівлі. Таким чином, зображення поваленого прапору з емблемою Радянського Союзу дозволяє виключити як можливі правильні відповіді варіанти, у яких ідеться як про розгортання радянського партизанського руху, так і про радянізацію західних областей України. Запропонований варіант щодо установлення незалежності Карпатської України не відповідає загальні тематиці плаката.

Єдиним можливим правильним варіантом відповіді в завданні є варіант Б. Плакат пропагував мету боротьби Української повстанської армії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На карті різними відтінками сірого, штрихуваннями та цифрами у відповідності з легендою карти позначені території окупаційних зон, які були утворені німецькими окупантами в 1941 р. на українських землях. Спираючись на назви міст, річок можна визначити, що під цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина»; 2 – провінцію «Трансністрія» під управлінням румунської адміністрації; 3 – рейхскомісаріат «Україна»; 4 – військову адміністрацію німецького командування.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Розгортання радянського партизанського руху. Визволення України.

Завдання передбачає знання руху Опору на українських землях у роки Другої світової війни.

Рух Опору був спричинений жорсткою окупаційною політикою Німеччини та її союзників.

Особливістю руху Опору було те, що він мав декілька течій. Одна з них радянська. Вона зародилася з перших днів радянсько-німецької війни, але в силу різних причин спочатку була малочисельною і серйозно не впливала на перебіг бойових дій. Лише після перелому у війні вона почала набирати силу і розмах. Пік чисельності і діяльності радянських партизан в Україні припадає на 1943 р., коли розгорнулось визволення території республіки. Однією з форм боротьби стали рейди в районі, де підтримка радянської влади була мінімальною. Тому головним завданням рейдів, окрім воєнних цілей, були: репрезентація радянської влади, нейтралізація впливу на території Правобережної і Західної України впливу ОУН, УПА, які представляли націоналістичну течію руху Опору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Діяльність радянських партизан та українського визвольного руху.

Завдання передбачає розуміння поняття і змісту руху Опору в роки Другої світової війни.

У даному випадку завдання акцентує увагу на формах боротьби.

На території України в роки війни сформувалися три течії в русі Опору: українська націоналістична, радянська, польська. Представники всіх течій вели непримириму боротьбу з нацистськими окупантами. Формами цієї боротьби була діяльність підпілля і партизанських загонів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння застосовувати їх.

Рух Опору – організовані зусилля частини населення країни, спрямовані на опір окупаційній владі нацистів, на підрив громадського порядку та стабільності, зумовлені дуже рішучими діями (досягнення успіху за допомогою найрадикальніших методів).

Усі течії Руху Опору в Україні (радянський і націоналістичний) у роки Другої світової війни прагнули вигнання нацистських окупантів із території України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета завдань Центрального штабу партизанського руху.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «весняно-літній період 1943 р. », «параліч роботи залізничних вузлів в тилу групи армій "Південь"» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про завдання радянських партизан порушити постачання живої сили і техніки вермахту на фронт у район Курської дуги.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. С. Ковпак.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «один з організаторів партизанського руху в Україні», «командир Путивльського партизанського загону, згодом з’єднання… Сумської області», «рейди з Брянських лісів на Правобережну і Західну Україну» – допомагають визначити, що в характеристиці йдеться про С. Ковпака.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей із історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – історична постать.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення», «Навколо міста було створено три лінії оборони» – чітко вказують на командувача Південно-Західним фронтом Максима Кирпоноса (червень – вересень 1941 року).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель», «перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога» – указують на події 1942–1943 років, коли було створено координаційний центр партизанського руху (Центральний штаб партизанського руху, Український штаб партизанського руху тощо), підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі», проведення широкомасштабних партизанських операцій у координації з діями фронтів («Рейкова війна», «Концерт» тощо). 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Установлення нацистського окупаційного режиму. Нацистський «новий порядок» в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань характерних рис нацистського окупаційного режиму в Україні в 1941–1944 рр.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Із зазначених тверджень правильними є:

• жорстка експлуатація населення та економічне пограбування (вивіз сировини, продовольства, матеріальних цінностей);
• тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення та військовополонених;
• примусове вивезення на господарські роботи до Німеччини місцевого працездатного населення.

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво», «пацифікація».

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. «Радянізація». Установлення нацистського окупаційного режиму. «Новий порядок».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань понять і термінів, які передбачені Програмою ЗНО.

Осадництво – політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Пацифікація – адміністративно-репресивна поліцейська акція проти українського населення Східної Галичини, здійснена польською владою восени 1930 р.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни, спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

Радянізація – політика насадження в західних областях України норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утверджених в СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.