ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – Друга світова війна: Рух Опору (1941–1943)

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Установлення нацистського окупаційного режиму. Нацистський «новий порядок» в Україні.

Із зазначених тверджень правильними є:

• жорстка експлуатація населення та економічне пограбування (вивіз сировини, продовольства, матеріальних цінностей);
• тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення та військовополонених;
• примусове вивезення на господарські роботи до Німеччини місцевого працездатного населення.

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Маркери – «переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель», «перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога» – указують на події 1942–1943 років, коли було створено координаційний центр партизанського руху (Центральний штаб партизанського руху, Український штаб партизанського руху тощо), підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі», проведення широкомасштабних партизанських операцій у координації з діями фронтів («Рейкова війна», «Концерт» тощо). 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення», «Навколо міста було створено три лінії оборони» – чітко вказують на командувача Південно-Західним фронтом Максима Кирпоноса (червень – вересень 1941 року).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. С. Ковпак.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «один з організаторів партизанського руху в Україні», «командир Путивльського партизанського загону, згодом з’єднання… Сумської області», «рейди з Брянських лісів на Правобережну і Західну Україну» – допомагають визначити, що в характеристиці йдеться про С. Ковпака.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «весняно-літній період 1943 р. », «параліч роботи залізничних вузлів в тилу групи армій "Південь"» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про завдання радянських партизан порушити постачання живої сили і техніки вермахту на фронт у район Курської дуги.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Рух Опору – організовані зусилля частини населення країни, спрямовані на опір окупаційній владі нацистів, на підрив громадського порядку та стабільності, зумовлені дуже рішучими діями (досягнення успіху за допомогою найрадикальніших методів).

Усі течії Руху Опору в Україні (радянський і націоналістичний) у роки Другої світової війни прагнули вигнання нацистських окупантів із території України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Діяльність радянських партизан та українського визвольного руху.

На території України в роки війни сформувалися три течії в русі Опору: українська націоналістична, радянська, польська. Представники всіх течій вели непримириму боротьбу з нацистськими окупантами. Формами цієї боротьби була діяльність підпілля і партизанських загонів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Розгортання радянського партизанського руху. Визволення України.

Рух Опору був спричинений жорсткою окупаційною політикою Німеччини та її союзників.

Особливістю руху Опору було те, що він мав декілька течій. Одна з них радянська. Вона зародилася з перших днів радянсько-німецької війни, але в силу різних причин спочатку була малочисельною і серйозно не впливала на перебіг бойових дій. Лише після перелому у війні вона почала набирати силу і розмах. Пік чисельності і діяльності радянських партизан в Україні припадає на 1943 р., коли розгорнулось визволення території республіки. Однією з форм боротьби стали рейди в районі, де підтримка радянської влади була мінімальною. Тому головним завданням рейдів, окрім воєнних цілей, були: репрезентація радянської влади, нейтралізація впливу на території Правобережної і Західної України впливу ОУН, УПА, які представляли націоналістичну течію руху Опору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

На карті різними відтінками сірого, штрихуваннями та цифрами у відповідності з легендою карти позначені території окупаційних зон, які були утворені німецькими окупантами в 1941 р. на українських землях. Спираючись на назви міст, річок можна визначити, що під цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина»; 2 – провінцію «Трансністрія» під управлінням румунської адміністрації; 3 – рейхскомісаріат «Україна»; 4 – військову адміністрацію німецького командування.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Діяльність ОУН. Утворення УПА.

На передньому плані зображено вояка, який, стоячи на прапорі із зображенням серпа та молота, однією рукою тримає зброю, іншою – прапор із зображенням тризуба та написом «Воля народам – воля людині!». На другому плані плаката зображено багатоповерхову цегляну будівлю із заґратованими вікнами, на якій написано «СССР – тюрма народів». Крім того, зображено людину із сокирою, яка трощить двері будівлі. Таким чином, зображення поваленого прапору з емблемою Радянського Союзу дозволяє виключити як можливі правильні відповіді варіанти, у яких ідеться як про розгортання радянського партизанського руху, так і про радянізацію західних областей України. Запропонований варіант щодо установлення незалежності Карпатської України не відповідає загальні тематиці плаката.

Єдиним можливим правильним варіантом відповіді в завданні є варіант Б. Плакат пропагував мету боротьби Української повстанської армії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму.

По-перше, ключові в джерелі словосполучення-маркери – «встановили свою владу до річки Буг», «від Дністра до Бугу» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться не тільки про Бессарабію, а й Одеську, південні райони Вінницької та західні – Миколаївської областей. Таким чином, запропонований у завданні варіант – Бессарабія – є неправильною відповіддю, оскільки в уривку йдеться про географічно значно ширший регіон.

По-друге, ключові в джерелі словосполучення-маркер – «німецько-румунські загарбники», «запанувала румунська нагайка» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про землі, які перебували під контролем Румунії. Румунія, будучи союзницею Німеччини та беручи безпосередню участь у війні проти СРСР, претендувала на свою частину «окупаційного пирога». Формально такі претензії було оформлено румунсько-німецьким договором, підписаним 30 серпня 1941 р. в Бендерах. На підставі договору на землях «від Дністра до Бугу» було запроваджено тимчасову румунську цивільну управу та створено окрему адміністративно-політичну одиницю – Трансністрію. Саме ця румунська географічна дефініція й маркує регіон між течіями річок Дністер і Південний Буг, який раніше входив до складу Османської імперії. Правильність міркувань підтверджуються й тим, що ані Північна Буковина, ані Марморощина географічно не належать до межиріччя Дністра й Південного Бугу. Північна Буковина охоплює Буковинське Прикарпаття та Хотинську височину між середньою течією Дністра та витоками Сучави у долинах верхньої течії Прута та Серету. Марморощина – історична область у Карпатах у долині Тиси.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Діяльність ОУН.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину», «дикунська політика німецького імперіалізму», «Ми боремося за Українську державу» – допомагають визначити, що документ є зверненням до населення проводом Організації українських націоналістів під керівництвом С. Бендери.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Утворення УПА. Території поширення та активних дій різних течій руху Опору.

Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Боротьба ОУН та УПА.

Основною базою боротьби загонів УПА в 1942–1950-х рр. була Західна Україна, де повстанці мали значну підтримку серед місцевого населення, а процеси радянізації ще глибоко не проникли в суспільство.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

На картосхемі зображено територію України з позначеним її розчленуванням під час нацистської окупації. Межі рейхскомісаріату «України» позначені на картосхемі цифрою «3». На це вказують географічні об’єкти. Адміністративним центром рейхскомісаріату було місто Рівне.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Попри те, що українці були розколоті за політичними вподобаннями на прихильників радянської влади й незалежної України, вони здійснили вагомий внесок у збройну боротьбу проти окупантів. Таку боротьбу вели структури Організації українських націоналістів (ОУН) й Української повстанської армії (УПА), а також підпільні радянські організації та партизанські загони, з’єднання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

1 «Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, які ОУН влітку – восени 1941 р. спрямувала в центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи сформовано як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 р.), створенні мережі націоналістичного підпілля.

2 З ініціативи ОУН 30 червня 1941 р. у Львові проголошено Акт відновлення української державності. Ця чергова спроба українців заявити про власну державність відбувалася за вкрай несприятливих обставин і навряд чи могла бути успішною. Утім, вона вкотре засвідчила їхнє прагнення до власної незалежності.

3 «Рейкова війна» – операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 р. в тилу німецьких військ на території РРФСР, Білорусі й частини України (Український штаб партизанського руху її не проводив) із метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна й станційних споруд, що мало значно ускладнити перегрупування військ противника в період вирішального моменту битви на Курській дузі. Операція мала часткові обмежені результати.

4 Унаслідок неканонічного собору у Львові в березні 1946 (тобто після Другої світової війни) Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) ліквідовано на території СРСР.

5 Українська повстанська армія (УПА) – це військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1950-х років. Вело боротьбу за відновлення Української держави проти нацистських і радянських загарбників на українських етнічних територіях. Ініціатором створення була Організація українських націоналістів (ОУН).

6 «Карпатський рейд» – 100-денний (з 12 червня до 21 жовтня 1943 р.) рейд радянських партизан (Сумське партизанське з’єднання під керівництвом Сидора Ковпака). Дві тисячі партизан пройшли дві тисячі кілометрів запіллям ворога, завдавши йому відчутних утрат.

7 Український штаб партизанського руху – орган керівництва радянськими партизанськими формуваннями, що діяли на території України в роки Другої світової війни. Створений 30 травня 1942 року. Очільник – Тимофій Строкач. Штаб діяв до травня 1945 року.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 - на початку 1950-х рр.)

«Осадництво» – політика, здійснювана в 1920 р. урядами Польщі на українських землях із планомірного розселення військових і цивільних колоністів.

«Коренізація» – політика, здійснювана в 1920-х – на початку1930-х рр. в СРСР зі зміцнення вливу центральної влади в національних республіках через поступки у вживанні національних мов у царинах освіти, культури, державного управління.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни (1939–1945 рр.), спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

«Радянізація» – політика насадження в західних областях Украї­ни в 1939–1941 рр. норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утвердженихв СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

На картосхемі зображено межі території УРСР на 1951 р., як зазначено в легенді.

Жирна пунктирна лінія окреслює терени, які лежать і за межами території УРСР. Ці два елементи допомагають визначити, що карта присвячена діяльності Української повстанської армії, яка вела бойові дії у період з 1942 р. по 1960 р., а регіон її діяльності охоплював як терени Західної України (крім Закарпаття) у межах УРСР, так і Закерзоння в межах Польської Народної Республіки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «при вимушеному відході», «не залишати ворогу», «рятувати», «вивезення у тилові райони» – чітко виокремлюють елементи поняття евакуація.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Збройно-політична формація, створена Т. Боровцем (Бульбою), що діяла на Волині з червня 1941 р. до лютого 1944 р., називалася «Поліська Січ». Підказкою для визначення правильної відповіді є географічні назви Волинь і Полісся.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Відповідь:– 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Західна Україна в 1921–1939 рр.

Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркери – «Проголошення Української Держави на областях Австрії і Угорщини», «Українська Національна Рада» – указують на проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 р.).

Варіант відповіді «Б». Словосполучення-маркери – «Голод на Україні», «Голодові страхіття в СССР і зокрема на Україні», «Що обіцяє друга п’ятирічка в СРСР» – вказують на період Голодомору 1932–1933 рр.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери – «Влучення (входження, приєднання) Галичини до Генерального Губернаторства», «На приказ фірера (фюрера)…» – указують на 1941 р., коли після нападу Німеччини на СРСР і окупації українських земель Галичина ввійшла до складу Польського (Варшавського) генерал-губернаторства як дистрикт Галичина.

Варіант відповіді «Г». Словосполучення-маркери – «Завзяті бої за Хуст. Січове військо веде геройську боротьбу», «Президент Волошин» – указують на березень 1939 р.

Відповідь: АБГВ.

На фото зображено митрополита греко-католицької церкви Андрея Шептицького.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання йдеться про те, що «учні мають характеризувати діяльність історичних діячів, оцінювати вплив на хід історичних подій, вміти розпізнавати їх за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Навіть не розпізнавши на фото Андрея Шептицького, ми зможемо виконати пропоноване завдання правильно. Факти біографії, наведені в завданні, практично не потребують розпізнавання діяча. Розгляньмо наведені факти. Варіант А – події Другої світової війни, варіант Б – термін «пацифікація», мав би підказати про чітку дату 1930 р. – політику поляків у Східній Галичині, варіант В – радянська влада вже є на Західній Україні (1939 р.) і варіант Г – це Західно-Українська народна республіка (1918 р.)

Відповіді: ГБВА.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

У пропонованому завданні подано світлини Романа Шухевича (Тараас Чупринки), керівника Української повстанської армії, та Сидора Ковпака, командувача радянських партизанських загонів, який у 1943 р. організував рейд «Від Путивля до Карпат».

Сидір Ковпак – єдиний радянський діяч часів Другої світової війни, котрого учасники мали б розпізнати.

Однак спробуємо виконати це завдання, не знаючи хто є хто. Отже, перед нами дві світлини, на одній з яких – військовий діяч в українській формі (зображення тризуба), а на другій – діяч також у військовій формі.

Варіант А говорить про дисидентський рух. Учасники цього руху не використовували збройну боротьбу, отже цей варіант відпадає.

Також відпадає і варіант В, тому що світлина перша (де зображений тризуб) не може характеризувати радянських партизан. До того ж, раз є дві світлини, це означає, що їх мало б щось об’єднувати. І такою об’єднавчою ланкою є опір німецьким окупантам в роки Другої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В умові завдання зазначено дати, за якими можна визначити, що йдеться про події Другої світової війни. Роман Шухевич – керівник Української повстанської армії в 1943–1950 роках. Андрій Мельник і Степан Бандера значну частину часу Другої світової війни провели в концтаборі Заксенхаузен. Перший загін «Поліської Січі» створено Тарасом Боровцем (псевдо Бульба) 28 червня 1941 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння історичних термінів і понять, уміння працювати з уривком історичного джерела. «Колабораціоністи» – це населення або громадяни держави, що співпрацюють з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзникам. «Чорносвитниками» називали частини набраних переважно із селян, що були одягнені в доморобні свитки; умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, сформованих із цивільного населення окупованих територій після їхнього звільнення. «Остарбайтери» – німецький термін для позначення осіб, вивезених гітлерівцями зі східних окупованих територій під час Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини. «Осадниками» називали польських поселенців на теренах Східної Галичини в 1920–1930-х роках ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В уривку історичного документа йдеться про «генеральний округ Житомир», місто в центральній частині українських земель. Варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо Галичина належала до західної частини УРСР. Варіант відповіді Б також не може бути правильним, бо на початок 1943 року територію українських земель було повністю окуповано нацистами. Округ «Трансністрія» – це південно-західна частина українських земель, тож варіант відповіді Г також неправильний.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Рух Опору – національно-визвольний рух народів, окупованих Німеччиною і її союзниками в роки Другої світової війни. Боротьба набирала різних форм – від духовного опору до збройної боротьби. А його протилежністю є співпраця з ворогом.

Колабораціонізм – явище, яке притаманне періоду Другої світової війни, співробітництво урядів, окремих осіб з окупантами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Видатними представниками радянського партизанського руху в роки німецько-радянської війни були Сидір Ковпак, Олексій Федоров, Олександр Сабуров (програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, чинною від 2018 року, не передбачено знання цих постатей).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

План «Барбаросса» – стратегічний план «блискавичної війни» нацистської Німеччини проти СРСР, затверджений 18 грудня 1940 року. План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії у прикордонних боях і захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга – Архангельськ. Головний удар мав бути завданий через Білорусію на Москву. Реалізація плану розпочалася 22 червня 1941 року.

«Східний вал» – стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943 року, який простягався від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва – Псков – Гомель і далі по Дніпру. Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецького керівництва, зупинити просування радянських військ. Був подоланий радянськими військами в результаті перемоги у «Битві за Дніпро».

Партизанський рейд – пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу противника з метою активізації народного опору в нових районах, нанесення ударів по великих транспортних вузлах і військово-промислових об’єктах, підняття морального стану жителів окупованих територій, надання допомоги народам сусідніх країн у їхній боротьбі із супротивником. У 1943 році радянські партизанські з’єднання здійснили низку рейдів. Найвідомішим став Карпатський рейд сумського партизанського з’єднання під командуванням Сидора Ковпака.

«Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, спрямовані влітку – восени 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН) у центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи були сформовані як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 року), створенні мережі націоналістичного підпілля.

Плацдарм – ділянка місцевості, захоплена військами під час наступального форсування водної перешкоди на протилежному його березі або утримувана частинами, що відступають, а також район морського узбережжя, захоплений і утримуваний передовими підрозділами й частинами в морській десантній операції. Під час «битви за Дніпро» 1943 року радянські війська захопили низку плацдармів, за утримування яких розгорілися кровопролитні бої. Зрештою з Лютізького плацдарму радянські війська здійснили вирішальний удар, який сприяв звільненню Києва й обвалу всієї оборони противника по Дніпру, на укріплення «Східного валу».

Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи стихійного лиха.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Добровільну співпрацю в роки Другої світової війни окремих осіб, груп чи прошарків населення окупованих територій з окупаційною владою називають колабораціонізмом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

На картосхемі зображено територію України із зазначенням меж окупаційних зон, установлених німецькими окупантами в 1941–1942 роках.

Цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина» – складник Генерал-губернаторства. На це вказує позначені географічні об’єкти, зокрема, міста Львів і Станіслав (тепер Івано-Франківськ).

Цифрою 2 позначено провінцію «Трансністрія» під урядуванням румунської адміністрації. На це вказує позначені географічні об’єкти, зокрема, місто Одеса й річки Дністер і Південний Буг.

Цифрою 3 позначено рейхскомісаріат «Україна». На це вказують розміри території і позначені міста, зокрема, місто Рівне, яке було адміністративним центром окупаційної зони.

Цифрою 4 позначено терени, на яких урядувала військова адміністрація німецького командування. Ця територія була безпосереднім запіллям підрозділів німецьких військ, що діяли на німецько-радянському фронті.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. Засобами карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість глядача про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючися на певні стереотипи. Тому потрібно особливу увагу звертати на правила інтерпретування та аналізування карикатури. У загальному вигляді вони передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Аналізована карикатура відображає суть нацистського окупаційного режиму в Україні в роки Другої світової війни. Художники-карикатуристи під псевдонімом Кукринікси намагалися показати, як над українським селом встановлюють контроль з допомогою нацистських посіпак (фігури з ногайками). Метою таких дій було використання окупаційною адміністрацією природних ресурсів України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Випалена земля» – тактика, метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення на території, що може бути зайнята ворожим військом.

Одними з перших цю тактику використали скіфи під час нападу перського царя Дарія І.

Наймасштабніше цю тактику застосовували під час Другої світової війни як радянські, так і нацистські війська. Радянськими військами 1941–1942 рр. і військами нацистської Німеччини 1943–1944 рр. застосовувалася тактика «випаленої землі», що передбачала знищення інфраструктури, ресурсів та житла під час відступу, щоб вони не дісталися ворогу. Вона була спрямована на те, щоб зробити регіон непридатним для життя, що призводило до величезних втрат серед цивільного населення.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Маркери в джерелі А – «ІХ зїзд КП(б)У. Українізація» – указують на 1923 рік, коли була започаткована політика українзації.

Маркери в джерелі Б – «Німецькі дивізії перейшли бухту «Северную» та прорвалися у внутрішню смугу укріплених фортів Севастополя», «В Донецькому басейні місцева атака ворога провалилася», «Велика совєтська проривна офензива, з метою звільнити Ленінград від облоги, відбита» – указують на події 1942 року, коли після 250 днів оборони підрозділів Червоної армії німецькі війська захопили Севастополь. Зверніть увагу, що «ворогами» в статті названо підрозділи Червоної армії.

Маркери в джерелі В – «Марево нового голоду в СРСР. Останній рік п’ятилітки. Дніпрельстан» – указують на 1932 рік, який став початком Голодомору, останнім роком першої пятирічки й часом запуску Дніпрогесу (Дніпрельстану).

Маркери в джерелі Г – «Карпатська Україна проголосила незалежність», «Карпатська Україна боронить свої кордони» – указують на березень 1939 року.

Правильна відповідь: 1 А, 2 В, 3 Г, 4Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Під час нападу на СРСР на території України крім військових з’єднань Німеччини діяли й підрозділи її союзників: Італії, Угорщини й Румунії.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Маркери Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину, Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської політики німецького імперіалізму серед поневолених народів Сходу..., Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм, Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені, що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу... чітко вказують на позицію Проводу ОУН (Бандери).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки. Творення нової України.

Маркери в джерелі А  – гуцул (можна визначити за національним одягом) із мечем і щитом. На щиті зображено Герб Карпатської України. Гуцул відбивається від собак (уособлюють угорську й польську агресію) і знищує змію (внутрішніх ворогів) – чітко вказують на події часів Карпатської України 1938–1939 рр.

Маркери в джерелі Б  – вежа Донецького аеропорту й кіборг. Кіборгами називали українських бійців, які у 2014–2015 рр. в Донецькому аеропорту чинили героїчний опір російським військовим і найманцям. Це чітко вказує на події АТО.

Маркери в джерелі В  – гасла «Волю народам! Волю людині!», «СССР – тюрма народів», зображення бійців, які ведуть боротьбу і підіймають прапор цієї боротьби. Усе чітко вказує на плакат Української Повстанської Армії, що діяла в 1943–1950 рр. на території України.

Маркери в джерелі Г  – українські січові стрільці – чітко вказують на плакат створеного 1914 р. добровольчого формування українців.

Правильна відповідь 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б

Визначення ключових слів-маркерів – підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць у західних областях України розпочалася з 22 червня, у перший же день уторгнення німців в СРСР у тюрмах було виконано вироки щодо 108 в’язнів – дають змогу дійти висновку, що в’язні, про яких ідеться в уривку із джерела (знищені у перші дні німецько-радянської війни), потрапляли до тюрем унаслідок проведення політики «радянізації» в 1939–1941 рр. у західних областях України.

Правильна відповідь –​ Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Б Реалізуючи таємні домовленості між СРСР і Німеччиною, закріплені у «пакті Молотова – Ріббентропа» 23 серпня 1939 р., радянські війська окупували Східну Галичину у вересні 1939 р. 

Г Внаслідок Бессарабсько-буковинського походу в червні 1940 р. Червона армія окупувала Бессарабію і Північну Буковину.

А Включення Закарпаття відбулося в червні 1945 р. шляхом підписання договору між СРСР та Чехословаччиною, що закріпив перехід Підкарпатської Русі до УРСР.

В У лютому 1954 р. президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 –А, 4 – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, не міг не викликати в місцевого населення опору, який набув насамперед форм підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях була наявність трьох течій: радянської, націоналістичної, польської, кожна з яких мала власні мету і завдання.

Представники радянської течії підтримували радянську владу та прагнули її відновити. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій і ліній зв'язку, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху партизанські зʼєднання здійснювали рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися вороже, й це було взаємно.

Українська націоналістична течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів – ОУН (б) та ОУН (м). Ці сили розгорнули боротьбу, спрямовану на створення незалежної Української Держави.

Німецька окупаційна влада поставила вимогу відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 року Акт відновлення Української Держави, арештувала провідних членів ОУН (б), розпочала масові репресії проти членів похідних груп і ОУН (б), і ОУН (м). Після цього обидві ОУН пішли в підпілля й перейшли до протистояння з нацистами. Створена восени 1942 року Українська повстанська армія боролася з нацистами, польськими та радянськими партизанами.

Польський рух Опору був представлений Армією Крайовою, що вела боротьбу з гітлерівцями, зокрема й на українських теренах. Її завдання полягало в тому, щоб взяти під свій контроль західноукраїнські землі, втрачені Польщею 1939 року. Реалізовуючи ці задуми, АК супроводжувала їх терористичними акціями проти мирного українського населення. У відповідь УПА розпочала відкриту боротьбу проти поляків.

Отже, єдиною спільною метою боротьби для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання окупантів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

А Дмитро Клячківський був організатором і першим командиром УПА.

Б Степан Бандера був головою Проводу ОУН (революційної).

В Роман Шухевич – головнокомандувач УПА у 1943-1950 рр.

Г Коли 1950 року загинув Роман Шухевич, Василь Кук прийняв командування Українською повстанською армією, яка продовжувала чинити спротив радянському режиму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1 – Г Депортація – примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їхнього постійного проживання.

2 – Б Мобілізація – призов військовозобов'язаних на службу в армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану.

3 – А Евакуація – вивезення населення, особливо фахівців, а також матеріальних цінностей із місцевостей, що перебувають під загрозою стихійного лиха, нападу або загарбання ворогом.

4 – В («еміграція»): вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації.

1 – В Представниця народного декоративного живопису Катерина Білокур найбільше малювала квіти. Її квіти реальні й водночас казкові. Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка», «Колгоспне поле» – були частиною експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 року.

2 – Б Художниця Алла Горська – представниця руху шістдесятників, одна з організаторок Клубу творчої молоді «Сучасник», правозахисниця і дисидентка. Разом з Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук і Галиною Зубченко створила 1964 року в Червоному корпусі Київського університету вітраж «Шевченко. Мати», який напередодні відкриття за вказівкою партійного керівництва знищила адміністрація університету. Скликана після цього комісія кваліфікувала його як «ідейно ворожий, глибоко чужий принципам соціалістичного реалізму».

3 – Г Ліна Костенко – поетка, публіцистка, представниця руху шістдесятників. Відкрито  виступала на захист українських дисидентів, чим викликала табу на видання своїх творів. Після її відкритого листа на захист Чорновола в газету «Літературна Україна» ім’я Ліни Василівни не згадували й у пресі. Шістнадцять років поетка працюватиме «в стіл», проявляючи твердість і безкомпромісність. До широкого читацького кола поезія Костенко змогла повернутися лише 1977 року збіркою віршів «Над берегами вічної ріки». А 1979-го було опубліковано надзвичайної художньої сили історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах «Маруся Чурай».

4 – А Поетка, член ОУН Олена Теліга після початку німецько-радянської війни, у жовтні 1941 року прибула в окупований Київ. Теліга очолила Спілку українських письменників, редагувала щотижневий літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово» – «Літаври». З початком масових арештів серед українських націоналістів відмовилася виконати наказ Проводу українських націоналістів про виїзд із Києва. 9 лютого 1942 року була заарештована гестапо. Страчена й похована в Бабиному Яру.

За радянських часів імʼя Олени Теліги замовчували в Україні. Тільки з настанням незалежності його повернули нам.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Послідовність подій, зафіксованих на фото:

Б На фото зафіксовано солдатів Волинського полку – активних учасників революційних подій у Петрограді 1917 року (Лютнева революція), унаслідок яких було повалено монархію. 2 (15) березня 1917 року імператор Микола II зрікся престолу. Ця подія стала відправною точкою розгортання Української революції та становлення України – спочатку як автономії, а потім як незалежної держави.

Г Фото є пропагандистським складником політики суцільної колективізації та розкуркулення. Гасло суцільної колективізації проголосив листопадовий 1929 року пленум ЦК ВКП(б). За пропозицією Й. Сталіна 1930 року було визначено стратегічне завдання ліквідувати куркульство як клас. Під розкуркулювання попадали не тільки заможні селяни, що використовували найману працю (куркулі), але й ті, хто не погоджувався йти в колгосп.

В На фото зафіксовано фрагмент історії Карпатської України. У жовтні 1938 року було проголошено її автономію в складі Чехо-Словаччини, а 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність.

А На фото радянські солдати готуються до форсування Дніпра. Битва за Київ була одним із ключових епізодів Битви за Дніпро, яка тривала з кінця літа до кінця грудня 1943 року. Радянські війська, форсуючи Дніпро, зазнали колосальних утрат, але здолали ворожий опір.

Правильна відповідь: Б, Г, В, А.

ТЕМА: Початок Української революції. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни.

А  Пропагандистський плакат часів політики воєнного комунізму, заходом якої було впровадження загальної трудової повинності для всього працездатного населення.

Б  На плакаті відображено різні аспекти індустріалізації і колективізації часів сталінської модернізації.

В  Плакат, створений у роки Другої світової війни, мотивував населення самовіддано трудитися задля перемоги.

Г  Кольорову листівку-плакат створено наприкінці 1917 року після проголошення Третім універсалом Української Народної Республіки (УНР).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

18 травня 1944 р. комуністична влада розпочала депортацію кримських татар із Кримського півострова.

Радянський режим звинуватив увесь кримськотатарський народ у зраді та співпраці з нацистами. Майже за три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч людей. Заборона кримським татарам повертатися до Криму діяла аж до 1989 р.

Україна 2015 р. визнала депортацію кримських татар актом геноциду.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

В Плакат містить зображення крайового герба Карпатської України – щита, у лівому полі якого зображено ведмедя, а в правому – горизонтальні смуги (сині та золоті). Під час проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року краєвий герб проголосили державним, додавши до нього ще Тризуб св. Володимира Великого.

Г Радянський плакат був складником пропагандистського міфу про «визвольний похід» червоної армії у вересні 1939 р. і частиною стратегії легітимізації в очах радянського суспільства вторгнення військ СРСР до Польщі.

Б Плакат відсилає до Акта відновлення Української Держави, який проголосили у Львові 30 червня 1941 року Українські Національні Збори з ініціативи Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери.

А Радянський плакат 1944 р. присвячено вигнанню нацистських окупантів з території України.

Правильна відповідь: В, Г, Б, А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Митрополит Греко-Католицької Церкви Андрей Шептицький був безумовним моральним авторитетом і духовним провідником українського народу.

Засуджуючи «диявольську природу нацизму», він марно звертався до Папського престолу та німецької влади, прохаючи обмежити та припинити ганебні вбивства й переслідування людей. 

Під час нацистської окупації митрополит видав серію пастирських послань, у яких закликав вірян не брати участі в діях, які несуть ненависть та шкоду людині.

Разом зі своїм братом Климентієм зорганізував мережу порятунку євреїв від знищення. Завдяки їй силами духовенства УГКЦ вдалося зберегти життя сотням людей (переважно дітям), переховуючи їх у митрополичій палаті, соборі св. Юра та монастирях.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 роки).

Найраніше відбулася оборона Одеси (А), яка тривала із серпня до жовтня 1941 року під час наступу німецьких і румунських військ.

Далі відбулася оборона Києва (Г) у липні-вересні 1941 року, що завершилася оточенням радянських військ.

Наступною була оборона Севастополя (В), яка тривала 250 днів із жовтня 1941 до липня 1942 року.

Найпізніше відбулося взяття Берліна (Б) у квітні-травні 1944 року.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Монету присвячено одному із чільних провідників українського визвольного руху, генерал-хорунжому й Головнокомандувачу Української повстанської армії з 1943 до 1950 року Романові Шухевичу (Тарасові Чупринці).

Шухевич загинув у Білогорщі на Львівщині 5 березня 1950 року в бою із загоном радянських спецслужб.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Учасником Руху Опору у Франції в роки Другої світової війни був українець Василь Порик.

На початку німецько-радянської війни лейтенант Порик потрапив у полон і був відправлений у нацистський табір Бомон у Франції.

Призначений табірним старшиною, він міг вільно виходити в місто. Порик налагодив контакти з учасниками французького Руху Опору. Очолюваний ним загін здійснював нічні вилазки, руйнував лінії телефонного й телеграфного зв’язку, організовував диверсії на залізниці під носом у нацистів.

Згодом Василь Порик утік із табору й сформував власний партизанський загін на півночі Франції.

За його голову нацисти обіцяли мільйон франків.

Посмертно його відзначили званням Героя Франції та Героя Радянського Союзу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Наміри Німеччини на окупованих східних територіях було викладено в плані «Ост», що передбачав перетворення українських земель на «життєвий простір» для «арійської раси», джерело постачання продукції та сировини.

Нацистському окупаційному режиму в Україні («новому порядку») були властиві особлива жорстокість і масовий терор мирних жителів, вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини, експлуатація людських і природних ресурсів, економічне пограбування.

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

На фото зображено під літерою А – Симон Петлюра, Б – Андрій Мельник, В – Євген Коновалець, Г – Роман Шухевич.

Серед запропонованих постатей командувачем Української Повстанської Армії у 1943–1950 рр. був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Алгоритм виконання завдання такий.

Перший крок. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені Симон Петлюра (позначено літерою «А»), Андрій Мельник («Б»), Євген Коновалець («В»), Роман Шухевич («Г»). Усі вони причетні до збройної боротьби за українську державність.

Наступний крок. Аналіз джерела. У тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери) – «воїн Української Повстанської Армії», «боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу», які дозволяють визначити, що клятву давали бійці УПА. Серед визначених історичних постатей командувачем УПА був Р. Шухевич.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Олена Теліга – талановита українська поетка. Її разом із соратниками, членами Спілки українських письменників, у Києві розстріляли нацисти як представницю націоналістичного антигітлерівського Руху Спротиву.

Теліга редагувала «Літаври» – літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово», який видавали в окупованому нацистами Києві. 

Вона ретельно добирала матеріали: статей, у яких автори намагалися оспівувати німецьку владу, не пропускала категорично, натомість публікувала патріотичні матеріали.

Нацистська влада закрила часопис через його націоналістичне спрямування. Невдовзі після цього, у лютому 1942 р., Олену Телігу заарештувало гестапо, і згодом її розстріляли в Бабиному Яру.

Правильна відповідь – Б.

Нацистські агітаційні плакати періоду окупації України (1941–1944 рр.) цинічно закликали місцеве населення їхати на роботу до Третього Райху.

Плакат «Німеччина кличе вас – їдьте з охотою на працю до Німеччини!» штучно створював ілюзію добровільної та комфортної поїздки. Насправді ця пропаганда була безпосередньо пов'язана з явищем остарбайтерства – примусовим вивезенням цивільного населення з окупованих територій на німецькі підприємства та в сільське господарство.

Плакат «Виїжджайте на ремісничу працю... Повернете досвідченими фахівцями» підступно спекулював на національних почуттях українців та обіцянках професійного зростання.

В реальності українці та інші вихідці зі Сходу мали найнижчий соціально-правовий статус серед іноземних робітників, отримували мізерну платню та були зобов'язані носити на одязі спеціальний розпізнавальний знак «OST».

Вони працювали по 12 годин на добу шість днів на тиждень, їх утримували в спеціальних закритих таборах під охороною, а за найменшу провину чи спробу втечі остарбайтерів карали смертю або ув’язненням у концтаборах.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Збройно-політична формація, створена Тарасом Боровцем (Бульбою), що діяла на Волині та Поліссі із червня 1941 року до лютого 1944 року, мала назву «Поліська Січ».

Вояки «Поліської Січі» брали активну участь у військових операціях проти радянських військ 1941 року та проти нацистських окупантів у 1942–1943 роках.

Після гострого конфлікту з бандерівським крилом ОУН головна команда «Поліської Січі» змінила назву свого формування на Українську народну революційну армію (УНРА).

Нацисти 1943 року заарештували Тараса Бульбу-Боровця й ув'язнили його в концентраційному таборі Заксенхаузен у Німеччині.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1 – Б Окуповані нацистами західноукраїнські землі, які в міжвоєнний період були частиною Польщі, а до Першої світової війни – Австро-Угорської імперії, увійшли до складу Генерального губернаторства як адміністративна одиниця під назвою дистрикт «Галичина».

2 – А На землях Правобережжя, більшої частини Лівобережжя і південних районах, що прилягали до Криму, окупаційна німецька влада створила райхскомісаріат «Україна» із центром у місті Рівне.

3 – Д Райони Донбасу, Чернігівської, Сумської і Харківської областей були включені у воєнну зону, яка перебувала під владою німецького військового командування.

4 – В Губернаторство Трансністрія створила румунська окупаційна влада на території Одеської області, південних районів Вінницької та західних районів Миколаївської областей. У рамках нацистської та румунської расової політики ці території мали бути «очищені» від єврейського та ромського населення, яке режим вважав «небажаними елементами.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, викликав потужний опір місцевого населення, який набув форми підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях були три течії, кожна з яких мала власну мету й завдання:

• радянська течія орієнтувалася на відновлення радянської влади. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху (УШПР) великі з’єднання проводили рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися взаємно вороже;
• націоналістична (самостійницька) течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів: ОУН(б) (бандерівці) та ОУН(м) (мельниківці). Ці сили прагнули створити незалежну Українську Державу. Після того як нацисти зажадали відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 р. Акт відновлення Української Держави, заарештували лідерів ОУН(б) і розпочали масові репресії проти похідних груп обох фракцій, націоналісти пішли в підпілля. Створена восени 1942 р. Українська повстанська армія (УПА) вела збройну боротьбу проти нацистів, радянських партизанів та польських сил;
• польська течія (Армія Крайова – АК) протистояла гітлерівцям, зокрема й на українських теренах. Її головним завданням було повернення під контроль Польщі західноукраїнських земель, втрачених 1939 р. Реалізацію цих задумів супроводжували терористичні акції проти мирного українського населення, що спровокувало УПА на відкриту збройну відсіч польським силам.

Отже, єдиною спільною метою для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання нацистських окупантів із території України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Організація українських націоналістів (ОУН) у роки Другої світової війни боролася проти нацистського й радянського тоталітарних режимів.

Організовані ОУН похідні групи вирушили з Галичини, Волині в центральні, східні та південні регіони України. Їхня мета полягала в організації українського державотворення й національному пробудженні місцевого населення.

ОУН(б) 30 червня 1941 р. у Львові було ініційовано та проголошено Акт відновлення Української Держави. Окупаційна німецька адміністрація вимагала відкликати Акт. Після категоричної відмови Степана Бандеру та Ярослава Стецька німці заарештували й ув'язнили в концтаборі Заксенгаузен, а сам рух піддали жорстоким репресіям.

Заснована 1942 р. як озброєне крило ОУН Українська повстанська армія (УПА) мала стратегічну мету – відновлення Української незалежної держави.

Правильна відповідь: 1, 2, 5.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Плакат демонструє соціальні наслідки Другої світової війни – зростання ролі радянської жінки у військово-промисловому комплексі.

Через масову мобілізацію чоловіків до лав Червоної армії на початку війни, радянське керівництво було змушене залучати жінок до важкої праці на промислових підприємствах, фабриках і заводах, щоб забезпечити роботу тилу та постачання фронту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Радянські війська 1941–1942 рр. і війська нацистської Німеччини 1943–1944 рр. застосовували тактику «випаленої землі», що передбачала знищення інфраструктури, ресурсів і житла під час відступу, щоб вони не дісталися ворогу.

Ця тактика була спрямована на те, щоб зробити регіон непридатним для життя, що призводило до величезних втрат серед цивільного населення.

Правильна відповідь – Б.