Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Реформування управління економікою.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Стан сільського господарства.

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Початок «перебудови». Зміст та основні напрями політики «перебудови» Соціально-економічна ситуація в УРСР.

Україна в умовах незалежності. «Торговельні війни» з Росією.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з їхнім змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих фрагментів історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (самі джерела, описані в них події чи явища, персонаж тощо);
• у тексті джерел виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – явища соціально-економічного життя. Мета ідентифікації – установлення їхньої приналежності до певного періоду історії України.

Ключові в першому джерелі словосполучення-маркери – «частина підприємств місцевого значення перейшла у підпорядкування обласних рад депутатів», «місцеві органи влади одержали широкі права» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про заходи, здійснені в ході реорганізації управління господарством у період «відлиги».

Ключові в другому джерелі словосполучення-маркери – «економічне протистояння», «внесення митною службою Росії», «призвело до блокади поставок товарів з України до Росії» – дозволяють стверджувати, що  в уривку йдеться про перебіг подій так званих «торговельних війн» з Росією часів незалежності.

Ключові в третьому джерелі словосполучення-маркери – «винних у порушенні антиалкогольного законодавства», «у Закарпатті та в Криму знищили виноградники унікальних сортів» – дозволяють стверджувати, що в уривку наведено деякі з комплексу урядових заходів щодо зниження споживання алкоголю серед населення в період 1985–1987 рр., на самому початку епохи «перебудови».

Ключові в четвертому джерелі словосполучення-маркери – «Продовольча програма», «скоротити імпорт продовольства з капіталістичних країн» – дозволяють стверджувати, що уривок стосується державної програми, прийнятої в СРСР у 1982 р. на Пленумі ЦК КПРС для подолання товарного дефіциту в країні. Програма була розрахована на період 1982–1990 рр. та повинна була інтенсифікувати виробництво у сфері сільського господарства і поліпшити ситуацію з продовольчим постачанням в СРСР. Отже, цей уривок належить до періоду «застою».

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як малюнок-шарж, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Шарж — це різновид карикатури, у якому зберігається подібність з об’єктом зображення, сатиричні тенденції поступаються перед м’яким, доброзичливим гумором. Отже, зображене джерело треба аналізувати як карикатуру. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, шарж, відповідно до умови завдання, присвячений подіям Революції гідності. На це вказують барикада з автомобільних шин, студент і Прапор України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Поняття та терміни: «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина». Україна в умовах десталінізації. Поняття та терміни: «політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники». Україна в період загострення кризи радянської системи. Поняття та терміни:«номенклатура», «дефіцит», «самвидав», «правозахисник». Україна в умовах незалежності. Поняття та терміни: «антитерористична операція (АТО)», «тимчасово окупована територія».

Завдання вимагає продемонструвати вміння віднайти ті ключові поняття, які відповідають періодам, вказаним у першій колонці. Деякі поняття мають чітку хронологічну прив’язку. Наприклад: «Операція «Вісла» (1947 р.), раднаргосп (1957 р.), «шістдесятники», АТО (2014–2016 рр.), що допоможе віднайти ключ для розв’язання завдання.

Періоду післявоєнній відбудові (1945 – початок 1950-х рр.) відповідають поняття: «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.) відповідають поняття: «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980-х рр.) відповідають поняття: «самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник».

Періоду України в умовах незалежності (1991 р. – початок ХХІ ст.) відповідають поняття: «приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є фотодокументи.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з фото інформації завданню.

Предмет ідентифікації в завданні – події «Революції гідності».

Ключовим у джерелі є маркери – велика кількість учасників, прапор Євросоюзу, Державний Прапор України – дозволяють стверджувати, що фото В відповідає умовам завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Завдання спрямоване на розуміння змісту гасел революцій.

Гаслами «Помаранчевої революції» були: «За чесні вибори!», «Бандитам тюрми!», «Ющенко – наш Президент!», «Ющенко. Так!». Відповідно, ці гасла не закликали до зміни системи, «…і найголовніше – пошук інструментарію для зміни цієї системи».

Іншими були гасла «Революції гідності». Протестуючі вимагали ліквідацію злочинного режиму, корупції та олігархії, продовження євроінтеграції тощо. Реалізація цих гасел є зміна системи відповідними інструментами. «Революція гідності» призвела до втілення процесу декомунізації, який гальмувався двадцять попередніх років, почата реальна децентралізація системи влади, розпочаті реформи МВС, Збройних Сил та інших силових структур, розпочата боротьба з корупцією тощо.

«Революцією згори» зазвичай позначають реформи, здійснювані владою, для запобігання соціального вибуху, революції.

«Культурна революція» – цей термін використовується для позначення кардинальних змін, які здійснили більшовики у 1920–1930-х роках з ідеологізації всіх сторін життя суспільства, Установлення контролю на культурою, насадження єдиного творчого методу – «соціалістичного реалізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Анексія Криму.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію уміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям збройної агресії Росії проти України, що розпочалася 20 лютого 2014 р. та незаконної анексії Криму (офіційно проголошена 18 березня 2014 р.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. «Саморозпуск» УГКЦ, «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Україна в умовах десталінізації. «Політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Україна у період загострення кризи радянської системи. «Застій», «номенклатура», «дефіцит», «самвидав», «правозахисник».

Україна в умовах незалежності. «Приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)».

Завдання спрямоване на перевірку знань, понять і вміння оперувати понятійним апаратом. Слід встановити відповідність між історичними періодами другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та поняттями.

Періоду післявоєнної відбудови та розвитку (1945 – початок 1950-х рр.) відповідають поняття: «"саморозпуск" УГКЦ», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду «Україна в умовах десталінізації» (1953–1954 рр.) відповідають поняття «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду «Україна в умовах незалежності (1991 – початок ХХІ ст.) відповідають поняття: «приватизація», «тимчасово окуповані території», «АТО», «європейська інтеграція».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Заснування Збройних сил України. Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство. Антитерористична операція.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, процеси, що відбувалися за часів незалежності Україні.

Ключові слова-маркери дозволяють виділити такі події:

• вступ України до Ради Європи, який відбувся в 1995 р.,
• ухвалення Верховною Радою України Закону про створення Збройних Сил України (6 грудня 1991 р.),
• створення військово-цивільних адміністрацій у зоні проведення АТО (2015 р.),
• ухвалення Конституції України (28 червня 1996 р.).

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

За маркерами «протест», «Угода про асоціацію з ЄС» можна визначити, що в документі йдеться про оцінку подій Революції гідності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу візуального історичного джерела, у цьому випадку плакату соціального змісту.

Правильні відповіді випливають з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – змістове навантаження плакату.

Зображення, гасло («Поділися теплом із захисником») дає змогу визначити такі правильні відповіді:

- Плакат агітує брати участь у волонтерському русі.

- Плакат створений для стимулювання патріотичного піднесення.

- Поява плаката зумовлена агресією Росії на сході України.

Відповідь: 2, 5, 6.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

21 листопада 2013 р. за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Відмова уряду від європейського курсу, який асоціювався в українців з поліпшенням якості життя, реформуванням країни, став останньою краплею, яка змусила народ вийти на вулицю після першого ж заклику. Спроба влади силою розігнати Євромайдан дала поштовх Революції Гідності, яка призвела до повалення режиму Януковича.

2 березня новий уряд розпорядився відновити процес підготовки до підписання угоди. 21 березня представники ЄС і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк підписали політичний блок Угоди – частину документа, яка стосується політичної взаємодії, питань безпеки та боротьби з тероризмом.

27 червня 2014 р. підписано економічну частину Угоди. 16 вересня 2014 р. Верховна Рада схвалила законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, який в той самий день був підписаний Президентом України Петром Порошенком. Однак на вимогу Росії 12 вересня 2014 р. в Брюсселі на переговорах «Україна – Росія – ЄС» була досягнута домовленість про відтермінування імплементації угоди про створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС до 31 грудня 2015 р.

З 1 листопада 2014 р. Україна приступила до реалізації основних положень Угоди, за винятком створення зони вільної торгівлі. З 1 січня 2016 р. в режимі тимчасового застосування також почали діяти положення щодо зони вільної торгівлі. Ратифікація Угоди була завершена з боку Євросоюзу 11 липня 2017 р. (затвердження Радою Європейського союзу). Угода повністю набула чинності 1 вересня 2017 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.). Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «вихід на політичну арену… нових суспільних формувань», «характер виборів… акцент на альтернативності» – чітко вказують на перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР навесні 1990 р. Ця подія відповідає періоду розпаду Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.).

Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «стійкість і мужність української армії», «підтримка армії з боку народу», «тиск Заходу», «Росія… агресія» – указують на те, що в джерелі йдеться про збройну агресію Росії проти України (2014 і понині).

Ключове в джерелі № 3 словосполучення-маркер – «звільнити з-під адміністративного нагляду кримських татар» – чітко вказує на один із заходів влади СРСР періоду десталінізації. Проте цей захід був обмеженим. Кримським татарам, які були депортовані у 1944 р., не дозволили повернутися на батьківщину.

Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «У СРСР побудоване розвинене соціалістичне суспільство», «нова історична спільнота – радянський народ» – чітко вказують на ідеологічні гасла, які були сформульовані наприкінці 1960-х рр. і закріплені в Конституції СРСР 1977 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізувати історичне (візуальне) джерело.

У цьому випадку бачимо плакат, на якому зображено видатного поета Тараса Шевченка (можна впізнати за основними рисами обличчя й по напису) в однострої Збройних Сил України. Гасло плакату «Шевченко мобілізує» вказує на ту роль, яку відіграє поезія поета у зміцненні бойового духу українського війська в умовах розгортання російської агресії проти України.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

До виконання кластерного завдань 20–22 треба підходити комплексн

Цей документ не став гарантом територіальної цілісності України і запобіжником від зовнішньої агресії. У 2014 р. Росія здійснила пряму збройну агресію проти України й анексувала Крим.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння здобувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям, які розгорталися відразу після Революції Гідності, коли активісти влаштували для окремих одіозних чиновників «народну» люстрацію – викидання в бачки для сміття. Зображений плакат відображає запити сучасного українського суспільства щодо проведення масштабного очищення органів державної влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння здобувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям боротьби України проти російської агресії. На це вказують зображені на карті-карикатурі персонажі: ведмідь-Росія, який хоче проковтнути Україну, якій простягає руку допомоги об’єднана Європа. Укладення між Україною і ЄС у 2014 р. угоди про асоціацію стало цією рятівною рукою, яка допомогла Україні вирватися з «пащі» ведмедя-Росії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає перевірку знань дат, передбачених Програмою ЗНО.

Обрання України членом Ради Європи (РЄ) відбулося в 1995 р.

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) відбувся в 2008 р.

Запровадження національної грошової одиниці – гривні відбулося в 1996 р.

Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) відбулося в 2014 р.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.). Україна в умовах незалежності.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, які відображені у візуальних історичних джерелах.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у візуальному джерела виділяємо ключові образи-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим образам (словам).

Предмет ідентифікації в завданні – події останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст. на українських землях, які відображені на фото.

Ключові в джерелах образи чи словосполучення-маркери вказують на рік, коли відбувалися відображені події.

Фото А. Ключові в джерелі маркери – напис на будівлі «Чорнобильська АЕС ім. В. І. Леніна» та респіратори, одягнені на військовослужбовцях, дозиметр для визначення радіаційного забруднення – вказують на події 1986 р., пов’язані з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС.

Фото Б. Ключовий у джерелі маркер – напис на транспаранті «Україна без Кучми» – вказує на акцію протесту 2001 р.

Фото В. Ключовий у джерелі маркер – напис «Голодую проти уряду» на тлі молодих людей, що протестують на площі під «пильним оком» міліції – вказує на події «Революції на граніті» (жовтень 1990 р.).

Фото Г. Ключовий у джерелі маркер – зображення великої скупченості людей з українською та європейською символікою – вказує на події, що отримали назву Євромайдан і стали складовою «Революції Гідності» (2013–2014 рр.).

Відповідь: АВБГ.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Кілька років поспіль у тестовому зошиті з історії України останнє завдання з вибором однієї правильної відповіді першої частини (завдання 23) – це тема недавнього минулого, а саме події від 2014 року до сьогодення.

У пропонованому завданні Тарас Шевченко та Леся Українка зображені з банданою. Цей головний убір використовували протестувальники 2014 року, захищаючи себе від диму палених шин. Зрештою головний убір І. Франка також наголошує на події Революції Гідності.

Відповідь – Б.

У завданні 28 ідеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

Завдання, що містять світлини історичних подій, цікаві тим, чи учасники зможуть застосувати свої знання з історії в незнайомому контексті.

Зокрема у варіанті А – на світлині бачимо зображення плакату з написом «Ющенко» й велелюдного мітингу, ідеться про події Помаранчевої революції.

На світлині варіанта Б – плакат з написом «Донбас за самостійну Україні», а також плакат з написом «КПУ, СПУ – ворогів терміналу – до криміналу». Ці плакати свідчать, що близько 25 років тому Донбас підтримував самостійність України, і дають зрозуміти, що йдеться про КПУ (Комуністичну партію України) – такі події були на початку 1990-х років.

Світлина варіанта В – це близьке сьогодення, стела Незалежності в Києві, дим шин нагадує про події Революції Гідності.

Світлина Г – учасники маніфестації несуть плакат з написом «Алкоголь і соціалізм не сумісні», який мав би нагадати учасникам про реформи Михайла Горбачова в період «перебудови».

Відповіді: ГБАВ.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Тестове завдання перевіряє, чи розуміють учасники поняття і терміни.

«Кіборг» – поняття, яке містить програма ЗНО з історії України, воно стосується практично нашого сьогодення.

Уперше це термін застосовують у 1960-х роках і пов’язують з розширеними можливостями людини. Ці розширені можливості, практично надлюдини, давали можливість українським військовим протистояти російській агресії в Донецькому аеропорту. Військових, які захищали Донецький аеропорт, у сучасному українському суспільстві назвали кіборгами.

Відповідь – Г.

У цьому завданні перевіряють, чи розуміють учасники поняття і терміни відповідно з періодами історії, чи зможуть застосувати свої знання для характеристики певного періоду.

Завдання на відповідність цікаві тим, що окремі відповіді можемо знайти, повернувшись до завдань, які були вже розглянуті.

Скажімо варіант відповіді А, де є термін «раднаргоспи», ми можемо побачити в завданні № 16, і поставити у відповідність.

Варіант Б поняття «застій» траплявся нам у завданні № 18. Якщо ми його розв’язали правильно, то й зараз поставимо у відповідність.

Варіант Г містить терміни «сепаратизм», «волонтерський рух» – поняття, що на слуху сьогодні.

У варіанті Д можна зачепитися за поняття «відбудова»: тобто щось було, згодом зруйнували, а далі відбудували. У лівій колонці лише період «Україна в перші повоєнні роки» підходить до нашого поняття. Інколи цей період називають «Повоєнної відбудови».

Відповіді: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Творення нової України.

В уривку з історичного джерела описано єдиний випадок в історії сучасної України, коли парламенту «невідомо, де перебуває президент». Ці слова-маркери дають змогу дійти правильного висновку щодо дати описаної в документі події. Ідеться про пленарне засідання четвертої сесії Верховної Ради України сьомого скликання, що відбулося 22 лютого 2014 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Творення нової України

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки дат історичних подій. Пригадавши їх, можна встановити відповідність, про яку йдеться в завданні, на основі розуміння причиново-наслідкових зв’язків.

У березні 1990 року відбулися вибори у Верховну Раду Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). Вибори здійснено на альтернативній основі, прямим, таємним голосуванням. Попри активну протидію влади народними депутатами обрано багато прихильників радикальних соціально-економічних реформ. Це вможливило ухвалення Верховною радою УРСР 16 липня 1990 року доленосного документа – Декларації про державний суверенітет України, яким визначено основи державного, політичного, економічного ладу й підкреслено самостійність і суверенітет України.

Три дні серпневого путчу 1991 року були останньою спробою зберегти Радянський Союз у тому вигляді, у якому він існував майже 70 років. Україна й інші республіки, не підтримали переворот і використали його як можливість позбутися домінування Москви. 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР (ВРУ) ухвалила Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом у СРСР…».

21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу на знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Євроінтеграційні гасла стали причиною того, що безперервний мітинг названо Євромайданом. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності. Політичну частину Угоди про асоціацію України з ЄС підписано 21 березня 2014 року, економічну частину – 27 червня 2014 року.

Збройна агресія Росії проти України розпочалася 27 лютого 2014 року силовим захопленням приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, супроводжувалася окупацією півострова російськими збройними регулярними й іррегулярними формуваннями. Російська Федерація, порушивши норми й принципи міжнародного права, двосторонні й багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької й Луганської областей. Перші Мінські домовленості підписано на початку вересня 2014 року з метою підведення риски під збройним конфліктом на Сході України. 19 вересня 2014 року підписано додатковий меморандум, який уточнював і конкретизував заходи із забезпечення перемир’я. Російська агресія пов’язана з невиконанням Мінських домовленостей.

Правильна відповідь: 1 Г 2Б 3В 4А.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками дат історичних подій і вміння працювати з уривками історичних джерел. Перші кроки з формування Збройних Сил суверенної України, про які йдеться в завданні, датовано 1991 роком. Членом Ради Європи вона стала 1995 року. Конституцію України прийнято 1996 року. Угоду про асоціацію між Україною, Європейським Союзом і його державами-членами підписано 2014 року.

Правильна відповідь – 1 Б, 2 А, 3 Д, 4 В.

ТЕМА: Творення нової України.

На плакаті А зображено, як зауважено в журналі «Пробоєм», який виходив у Празі протягом 1934–1943, постать юнака-закарпатця з двосічним мечем наголо в правиці й щитом – краєвим гербом у лівій руці. Під ногами юнака лежать два змії з відрубаними головами, а їхні хвости лежать на територіях «сусідів». За хвостами сидять із безнадійним виразом морд – із боку Польщі – лис із забинтованим ганчіркою писком, а з боку Угорщини – похнюплений, голодний пес зі знаком «стрільчастого хреста». Тобто засобами геральдики відображено події до початку Другої світової війни, коли ще існувала Друга Річ Посполита.

Плакат Б містить напис «Кіборги». «Кіборгами» названо українських військових – учасників оборони Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф’єва (26 травня 2014– 22 січня 2015) й учасників проривів для надання допомоги захисникам під час війни на сході України.

На плакаті В (гравюра художника, члена ОУН і УГВР Ніла Хасевича «СССР – тюрма народів», 1948 рік) бійці УПА руйнують СРСР – тюрму народів. «Воля народам! Воля людині!» ‑ основне гасло українського визвольного руху від 1943 року.

Напис «Українські січові стрільці» на плакаті Г дає змогу визначити, що на ньому відображено події Першої світової війни, зокрема бої січових стрільців за гору Маківка в Карпатах, що точилися від 29 квітня до 4 травня 1915 року.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 А, 3 В, 4 Б.

ТЕМА: Творення нової України.

«Небесна Сотня» – збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї й акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 року – лютому 2014 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Слова й словосполучення-маркери, на які під час розв’язання завдання передовсім потрібно звернути увагу, такі: «з підпорядкуванням союзних міністерств у підпорядкування обласних», «гласність», «п’ятирічка».

Десталінізація (1953–1964 роки) – розвінчання культу особи Йосипа Сталіна й ліквідація наслідків його режиму – стала одним із ключових елементів «відлиги». Її проявом в економіці була децентралізація керування. За Законом «Про подальше вдосконалення організації управління промисловістю і будівництвом в Українській РСР» територію України поділено на 11 економічних адміністративних районів. У кожному з них утворено орган планування і керування місцевою промисловістю і будівництвом – раду народного господарства (раднаргосп). Тож місцеві керівники отримали контроль над 90 % підприємств і повністю – над сільським господарством республіки.

Гласність у вузькому сенсі, у сучасному слововживанні, основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов у другій половині 1980-х років у СРСР. Тобто це часи розпаду Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

«Недружелюбні» дії Росії щодо України стосуються сьогодення – України в умовах незалежності (1991 рік – початок ХХІ століття).

Роки четвертої п’ятирічки – це перші повоєнні роки.

Правильна відповідь: 1 Б, 2 Д, 3 Г, 4 А.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій російської збройної агресії проти України, що розпочалася 2014 року.

Після запеклих боїв у Луганській і Донецькій областях навесні – улітку 5 вересня 2014 року було підписано Мінський протокол, який містив 12 пунктів. Серед заходів було передбачено забезпечити:

• негайне двостороннє припинення застосування зброї;
• моніторинг і верифікування з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї;
• постійний моніторинг на російсько-українському державному кордоні й верифікування з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України й Російської Федерації.

Проте бойові дії не припинилися. Тому 11–12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України й Росії у форматі «нормандської четвірки» на саміті в Мінську підписали документ – «Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу». Його 13 пунктів передбачають покрокове припинення збройного конфлікту й повернення окремих районів Донецької та Луганської областей під контроль України. Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод мав на меті ефективний моніторинг і верифікування режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело, зокрема агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритм може бути таким:

• з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виділення ключових слов, словосполучень, образів у написах, зображених стереотипних образах – маркерів, що дають змогу впізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – події російської агресії у 2014–2015 роках.

Маркерами, що вказують на правильну відповідь, є зображення напівзруйнованої башти керувння польотами Донецького аеропорту, напис «242 дні незалежності, героїзму, відданості», який відображає час оборони Донецького аеропорту українськими воїнами від російських найманців.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – рік описаних подій.

Маркери – «"статистика", "референдумі" (подані в лапках, що вказує на переносне значення понять),… за приєднання до Російської Федерації – абсолютна брехня», «Ніколи такої активної участі в голосуванні не було й бути не може», «Зі 180 тис. кримських татар на "дільниці" прийшло тільки 900, до того ж більшість із них наївно думала, що потрібно сказати про своє бажання бути в складі України», «ми маємо секретне донесення ФСБ Криму своєму начальству в Москві. Реальна участь була 34,2 %, і не всі голосували за приєднання до РФ» – чітко вказують на події 2014 року, які стали складником російської агресії проти України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей, уміння аналізувати історичні джерела, розпізнавати історичні постаті за портретними рисами.

Ключовим у наведеному джерелі є поняття «безвіз» – статус, що дає змогу громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу. Безвізовий режим було запроваджено з 11 червня 2017 року в період президенства Петра Порошенка, який зображений на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Початок Української революції. Україна в роки Другої світової війни. Україна в період загострення кризи радянської системи. Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати послідовність подій, які відображено на візуальних джерелах (у завданні – афіши кінокартин).

В основу сюжету фільму «Заборонений» покладено життя, діяльність і творчість поета, дисидента Василя Стуса, які припадають на 1960–1980-ті роки.

В основу сюжету фільму «Крути. 1918» покладені події Першої війни між радянською Росією й Українською Народною Республікою.

В основу сюжету фільму «Хайтарма» покладені події депортації кримських татар у травні 1944 року.

В основу сюжету фільму «Кіборги» покладені події російсько-української війни: оборона українською армією Донецького аеропорту в 2014–2015 роках.

Правильна відповідь: 1 Б, 2 В, 3 А, 4 Г.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності.

В умові завдання є візуальне джерело – плакат. На його передньому плані – молодий чоловік у касці з тризубцем, він тримає щит, на якому написано «Борітеся». Саме захисна каска та щит були символами Революції Гідності. На задньому плані зображено чоловіка у військовому однострої січового стрільця.

Військовий легіон січових стрільців було сформовано 1914 року.

Революція Гідності відбулася 2014 року – 100 років потому.

Саме про такий проміжок часу йдеться у варіанті відповіді В. Також у коментарі було зазначено, що плакат є частиною проєкту «Відважні: наші герої», що відтворював образи різних поколінь українців.

Відповідь: В.

ТЕМА: Творення нової України

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки дат історичних подій. Пригадавши їх, можна встановити відповідність, про яку йдеться в завданні, на основі розуміння причиново-наслідкових зв’язків.

У березні 1990 року відбулися вибори у Верховну Раду Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). Вибори здійснено на альтернативній основі, прямим, таємним голосуванням. Попри активну протидію влади народними депутатами обрано багато прихильників радикальних соціально-економічних реформ. Це вможливило ухвалення Верховною радою УРСР 16 липня 1990 року доленосного документа – Декларації про державний суверенітет України, яким визначено основи державного, політичного, економічного ладу й підкреслено самостійність і суверенітет України.

Три дні серпневого путчу 1991 року були останньою спробою зберегти Радянський Союз у тому вигляді, у якому він існував майже 70 років. Україна й інші республіки, не підтримали переворот і використали його як можливість позбутися домінування Москви. 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР (ВРУ) ухвалила Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом у СРСР…».

21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу на знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Євроінтеграційні гасла стали причиною того, що безперервний мітинг названо Євромайданом. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності. Політичну частину Угоди про асоціацію України з ЄС підписано 21 березня 2014 року, економічну частину – 27 червня 2014 року.

Збройна агресія Росії проти України розпочалася 27 лютого 2014 року силовим захопленням приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, супроводжувалася окупацією півострова російськими збройними регулярними й іррегулярними формуваннями. Російська Федерація, порушивши норми й принципи міжнародного права, двосторонні й багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької й Луганської областей. 

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, здобувати з карти й застосовувати інформацію.

У завданні треба визначити статус, який мали до 2022 р. позначені на мапі території.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію з погляду поставленого до неї запитання;
• зіставляємо здобуту з карти інформацію із запропонованими варіантами відповіді.

На картосхемі зображено території, окуповані російськими військами у 2014–2015 рр. після початку російської агресії проти України в лютому 2014 р. Станом на початок 2022 рік під тимчасовою російською окупацією перебувало 7 % української території.

Верховна Рада України (ВРУ) 15 квітня 2014 року визначила статус території АР Крим і Севастополя як тимчасово окупованої.

ВРУ 17 березня 2015 року визнала окремі райони, міста, селища й села Донецької та Луганської областей тимчасово окупованою територією.

Правовий режим тимчасово окупованої території визначено в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з уточненнями Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». 

В Указі Президента України 7 лютого 2019 року було точно визначено географічні координати лінії розмежування і перелік тимчасово окупованих територій на Донбасі.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки. Творення нової України.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати візуальні джерела й установлювати послідовність подій.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, зображення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – відображені на плакатах XX–XXI століття події.

Маркери в джерелі А  – гуцул (можна визначити за національним одягом) із мечем і щитом. На щиті зображено Герб Карпатської України. Гуцул відбивається від собак (уособлюють угорську й польську агресію) і знищує змію (внутрішніх ворогів) – чітко вказують на події часів Карпатської України 1938–1939 рр.

Маркери в джерелі Б  – вежа Донецького аеропорту й кіборг. Кіборгами називали українських бійців, які у 2014–2015 рр. в Донецькому аеропорту чинили героїчний опір російським військовим і найманцям. Це чітко вказує на події АТО.

Маркери в джерелі В  – гасла «Волю народам! Волю людині!», «СССР – тюрма народів», зображення бійців, які ведуть боротьбу і підіймають прапор цієї боротьби. Усе чітко вказує на плакат Української Повстанської Армії, що діяла в 1943–1950 рр. на території України.

Маркери в джерелі Г  – українські січові стрільці – чітко вказують на плакат створеного 1914 р. добровольчого формування українців.

Правильна відповідь 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави. Творення нової України.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання візуального джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Маркери 10 років відродження грошової одиниці України, гривня, зображення київської гривни й купюр, монет, запроваджених 1996 р., дають змогу визначити дату випуску ювілейної монети – 2006 р.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Творення нової України.