ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ ст.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50 -80- х років  XVIІ ст.

Адміністративно-територіальний поділ Слобідської України наслідував устрій Війська Запорозького.

Слобідська Україна – це історико-географічна територія на сході України, яка охоплює сучасні області – Харківську, Луганську й частково Сумську. Її було сформовано в середині XVII ст. внаслідок переселення українців із західних земель.

Козацький (Полковий) Устрій: Адміністративно-територіальний поділ Слобожанщини базувався на полках (Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський) та їхніх підрозділах — сотнях. Ця система була прямим наслідуванням устрою Війська Запорозького (Гетьманщини).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVIІ ст.

Павла Павлюка, Якова Острянина й Дмитра Гуню об’єднує їхня діяльність як козацьких ватажків під час козацьких повстань у другій половині XVI – першій половині XVII ст., зокрема:

1) козацька боротьба за автономію. Усі троє були активними учасниками козацьких повстань, які мали на меті боротьбу за автономні права козацтва, спротив польському гніту.

2) лідерство в повстаннях. Кожен був ватажком або провідником у своїх повстанських рухах, намагався об’єднати козаків для боротьби проти польської шляхти.

3) обстоювання православної віри. Вони боролися не лише за політичні права, а й за збереження православної віри в умовах католицької експансії.

Отже, Павла Павлюка, Якова Острянина й Дмитра Гуню об'єднує спільна мета боротьби за права козаків, автономію України й захист православної віри, що робить їх важливими постатями в історії козацького руху.

Інші варіанти відповідей, запропоновані в завданні, є неправильними.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Завдання скеровано на перевірку розуміння абітурієнтом періоду другої половини XVI – першої половини XVII ст. як періоду значних соціально-політичних зрушень у житті України, розуміння сутності запропонованих у варіантах відповідей понять: братський, опришківський, гайдамацький, іконоборчий рухи.

Саме братський рух в Україні в другій половині XVI – першій половині XVII ст. зіграв важливу роль у розвитку системи освіти. Ось кілька ключових причин, чому цей рух став каталізатором освітніх змін:

1) заснування братських шкіл. Братства створювали школи, які забезпечували освіту для дітей із різних верств населення. Ці навчальні заклади стали основними центрами освіти в містах.

2) збереження православної ідентичності. Братські школи мали на меті збереження православної віри й культури, що підвищувало значення освіти у формуванні національної свідомості.

3) поширення грамотності. Завдяки братським школам грамотність населення зросла, оскільки навчання відбувалося українською і церковнослов’янською мовами.

4) вивчення гуманітарних наук. У братських школах викладали не лише релігійні предмети, а й гуманітарні науки, що сприяло розвитку інтелектуального потенціалу суспільства.

5) залучення інтелектуалів. Братства запрошували видатних науковців і педагогів, що підвищувало якість навчання і сприяло обміну ідеями з європейськими освітніми традиціями.

6) соціальна активність. Братства активно займалися соціальною діяльністю, що включало допомогу нужденним і підтримку освіти, тож зміцнювало довіру населення і підвищувало популярність братського руху.

Отже, братський рух став важливим чинником, який не лише сприяв розвитку системи освіти в Україні, а й допоміг зберегти культурну ідентичність і підвищити рівень грамотності населення. Братські школи стали основою для подальшого розвитку освітніх традицій в Україні.

Інші варіанти відповідей, які запропоновано в завданні, є неправильними, бо:

опришківський рух – соціально-політичний і військовий рух, що виник в Україні в середині XVI – на початку XVII ст. під впливом соціальних протестів і боротьби за економічні права селянства й козацтва;

гайдамацький рух – соціально-політичний і військовий рух в Україні в середині XVIII ст. (переважно в 1730–1790-х рр.) у формі повстань, бунтів і збройних виступів, польського панування і соціальної несправедливості;

іконоборчий рух – релігійний і політичний рух у Візантійській імперії в VIII–IX ст., прихильники якого виступали проти шанування ікон й образів святих у християнстві. Цей рух став причиною серйозних конфліктів і в церковному, і в суспільному житті імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Діяльність митрополита Петра Могили можна схарактеризувати так:

• домігся від польської влади визнання відновлення вищої православної церковної ієрархії;
• був автором богослужебної книги «Требник»;
• до обрання митрополитом був архімандритом Києво-Печерської лаври.

Правильна відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI та в першій половині XVII ст.              

1-В. Утворення Речі Посполитої сприяло поширенню фільварків на українських землях.

2-Д. Укладення Берестейської унії  призвело до розколу православної церкви.

3-Г. Заснування перших православних братств у Львові сприяло започаткування книгодрукування.

4-А. Обрання Петра Могили Київським митрополитом сприяло реформуванню православної церкви.

Правильна відповідь: 1-В, 2-Д, 3-Г, 4-А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, про діяльність якої йдеться в уривку джерела.

Маркери ...записавши військо в братство, зв’язав братство як… козацьке представництво в церковних і національних справах... дають змогу визначити, що в джерелі йдеться про діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття. Українські землі в другій половині XVIII століття.

Займанщина – це елемент звичаєвого права, що давав змогу на підставі першості володіти землею.

Паланка – військова, адміністративно-територіальна й господарська одиниця Запорозької (Нової) Січі.

Зимівник – хутір, у якому запорозькі козаки займалися скотарством і землеробством.

Панщина – форма визиску селянства, примусове виконання певного обсягу робіт на користь землевласника.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Д,  4-Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Маркерами в джерелі є такі словосполучення: Конашевич… об’єднався з Владиславом під самою Москвою, Проніс переможні корогви.., обернувши в руїни… міста, як Єлець, Шацьк, Лівни, Калуга… Вони чітко вказують на похід 1618 року Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

На картосхемі зображено фрагменти території Речі Посполитої та Московського царства на початку ХVІІ століття і похід козацького війська на Москву. Серед українських гетьманів похід на Москву здійснював 1618 року Петро Сагайдачний.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Суспільний стан шляхта можна схарактеризувати за допомогою понять фільварок, сейм, вето, духовенство – унія, полемічна література, ставропігія, міщани – братства, магдебурзьке право, магістрат, селяни – панщина, закріпачення, покозачення.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Д, 3 Б, 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Йов Борецький, Петро Конашевич-Сагайдачний, Мелетій Смотрицький були вихованцями Острозької академії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Згадана в пісні подія – захоплення козаками турецької фортеці Варна – відбулася 1606 року. Вона свідчила про успішні морські походи козаків на початку ХVІІ ст., що ввійшли в історію під назвою «героїчні походи».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Петро Могила став київським митрополитом 1632 року. Для відновлення авторитету православної церкви він розпочав поступове реформування церкви, налагодив строгу дисципліну поміж ченців і духовенства, боровся із порушенням канонів під час вступу в духовний сан й обіймання церковних посад.

Для нагляду за церковним життям Петро Могила запровадив посади двох митрополичих намісників. Контроль за духовним життям повинні були здійснювати єпархіальні собори й створена наприкінці 1634 – на початку 1635 року митрополича консисторія – церковний судовий орган.

Також Могила домігся усунення братств від утручання в церковні справи.

Він реформував церковну освіту, об’єднав школу Київського братства з лаврською. Унаслідок цього виникла Києво-Могилянська колегія – перший вищий навчальний заклад в Україні. Навколо Могили об’єднувалися визначні вчені й культурні діячі.

Зусиллями Петра Могили було зреставровано Софійський собор, церкву Трьох Святителів у Києві й церкву Спаса на Берестові.

Зміни, що відбувалися в церковному житті, було закріплено в кількох книгах: «Православне сповідання віри», «Служебник», «Требник» тощо.

Завдяки діяльності митрополита було подолано занепад православної церкви на українських землях.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Предмет ідентифікації в завданні – хронологічні рамки козацьких повстань. Словосполучення-маркери в джерелі – «Кумейки», «знищив Павлюка», «розгромив Острянина», «обрано керівником Гуню», «я двадцять тижнів вів із ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові» – однозначно вказують на козацько-селянські повстання 1637–1638 рр. під проводом Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина (Остряниці), Дмитра Гуні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Предмет ідентифікування в завданні – історичний персонаж, діяльність якого пов’язана зі знищенням запорожцями османського флоту й захопленням 1616 року міста Кафи (теперішня Феодосія).

Словом-маркером є напис «Кафа» у центральній верхній частині гравюри XVII століття «Невільницьке місто Кафа». Друга гравюра «Здобуття Кафи» – це перше в українській книжковій графіці композиційне зображення батальної сцени – штурму турецької фортеці козаками на своїх чайках. На задньому плані гравюри – мури фортеці. На передньому – затока з козацькими човнами, що атакують турецькі галери. Бій зображено в той момент, коли козацькі чайки вже захопили ворожі кораблі. Про це свідчать фігури турків, яких козаки скидають з галери. Також показано, що запорожці почали висаджувати десант, і дехто з козаків вже приставив до мурів драбини й піднімається вгору.

Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрано гетьманом улітку 1616 року. Невдовзі після цього він здійснив переможні морські походи на османську фортецю Кафу й Стамбул.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Василь-Констянтин Острозький заснував перший на українських землях науково-освітній осередок, центр вищої освіти (Острозька академія, 1576 рік).

Дмитро Вишневецький започаткував традицію створення Січі – центру запорозького козацтва. Заснована ним Січ на о. Хортиця існувала в 1550-ті роки.

Петро Могила, який став митрополитом 1632 року, здійснив реформу православної церкви на українських землях.

Богдан Хмельницький, очоливши Національно-визвольну війну українського народу середини ХVІІ ст., 1649 року фактично заснував Українську козацьку державу.

Правильна відповідь – 1 А 2 Д 3 Б 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання «героїчної доби» українського козацтва.

У першій третині ХVІІ ст. запорозькі козаки здійснювали відчайдушні походи Чорним морем, нападали на прибережні фортеці османів із метою воєнної виправи, пограбування і звільнення бранців. Зрештою ці походи призвели до Хотинської війни між Османською імперією і Річчю Посполитою. У вирішальній битві під Хотином 1621 року козацько-польське військо завдало поразки османам.

Тобто морські походи запорозьких козаків на початку XVII ст. загострювали стосунки Речі Посполитої з Османською імперією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій національно-культурного життя України, що відбулися у другій половині XVI – першій половині XVII ст.:

• укладення 1596 року Берестейської церковної унії;
• відновлення 1620 року в Речі Посполитій вищої православної ієрархії на чолі з митрополитом Йосипом Борецьким;
• створення 1576 року в Острозі першої на українських землях слов’яно-греко-латинської школи.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

«Покозачення» у другій половині XVI – першій половині XVII ст. – це перехід селян до козацького стану, що був спробою звільнитися від панщини й дістати право вільно працювати на власній землі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Куруківська угода завершує повстання Марка Жмайла. Тоді польський польний гетьман Станіслав Конєцпольський для уникнення поразки досяг компромісу з повстанцями, яких підтримували запорозькі козаки. Цей компроміс зафіксовано в Куруківській угоді. Одним з найважливіших наслідків Куруківської угоди був остаточний поділ козацтва на дві групи: реєстрових, заможних (дуків), за якими уряд визнавав козацькі права й вольності, і які здебільшого дотримувалися угодовської позиції щодо польського уряду; нереєстрових, «випищиків», що за Куруківською угодою мусили повернутися в кріпацтво.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

На фото зображено портрети  Василя-Костянтина Острозького й Петра Могили, які заснували навчальні заклади – Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію відповідно.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

«Пункти для заспокоєння руського народу» ухвалено 1632 року. Подія створила передумови для так званого «могилянського відродження» в історії української православної церкви й культури в переддень Хмельниччини. Король польський сприяв залагодженню майнових суперечок православних і греко-католиків. У 1633 році православним митрополитом обрано Петра Могилу.

Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрано гетьманом улітку 1616 року. Невдовзі після цього він здійснив переможні морські походи на османську фортецю Кафу (сучасна Феодосія) і Стамбул.

Куруківську угоду укладено 1625 року. За її умовами реєстр козаків збільшили до шести тисяч, піднято платню, козаки відмовлялися від іноземних походів, гетьмана затверджував король, утворено шість козацьких полків, на території яких козаки погодилися виконувати функцію поліції.

Постанову сейму «Ординація Війська Запорозького…» видано 1638 року. «Золотий спокій» – період від 1638 до 1648 року, названий так поляками через відсутність значних козацько-селянських виступів українців проти польського панування.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 В, 3 Б, 4 А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVIІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння понять і термінів. У середині XVI – першій половині XVII століття основу економічного розвитку українських земель становило сільське господарство. Саме в цей час важливою ланкою аграрного розвитку ставали фільваркові господарства. Фільварок (хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні й Білорусі в XIV столітті – першій половині XIX століття, комплекс земельних угідь, на яких шляхтич вів власне господарство й застосовував на ньому «дармову» працю підлеглих селян. Швидкому зростанню фільварків в Україні сприяла аграрна реформа короля польського й князя литовського Сигізмунда ІІ Августа, що розпочалася 1557 pоку. Саме тоді видано закон під назвою «Устава на волоки», згідно з яким перерозподілено землі у великокнязівських маєтках у Литві, Західній Білорусії і на Волині з метою підвищити прибутковість цих маєтків. За цим законом уся землю, що нею володіли селяни, поділяли на волоки (волока або лан – ділянка землі площею близько 17 га.) Волоку одержувало селянське господарство – дим, яке мало худобу й реманент і мусило відбувати всі повинності й панщину.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати козацьких повстань, про які йдеться в ньому:

• козацько-селянське повстання під керівництвом гетьмана нереєстрових запорізьких козаків Тараса Федоровича проти гніту уряду Речі Посполитої відбулося у березні – травні 1630 року;
• повстання запорозьких козаків під проводом гетьмана Івана Сулими проти Речі Посполитої відбулося 1635 року;
• козацьке повстання проти шляхти під керівництвом Павла Павлюка відбулося в Україні 1637 року;
• козацько-селянське повстання проти шляхетського свавілля в Україні відбулося 1625 року під керівництвом Марка Жмайла.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Для правильного розв’язання цього завдання потрібно знати основні дати життєвого шляху й діяльності Петра Могили. Петро Могила став митрополитом після смерті митрополита Йова Борецького (1631 рік), а вже 1632 року з ініціативи Петра Могили засновано Києво-Могилянську колегію. Варіанти відповіді А, Б, Г – події другої половини XVI століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина XVIІ ст.)

У запропонованому уривку з історичного джерела йдеться про приїзд до Києва патріарха Феофана 1620 року. Ініціатором приїзду патріарха був гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, який розумів важливість відновлення православної ієрархії в Києві. Саме 1620 року патріарх Феофан висвятив митрополитом православної церкви колегу гетьмана по студентський лаві Йова Борецького.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Як бачимо, тут подано уривок джерела, який оповідає про діяльність однієї із зображених історичних постатей. Ключові слова-маркери «уклав з Київським братством угоду», «ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» дають змогу визначити, що в уривку джерела йдеться про діяльність митрополита Петра Могили, який 1632 року об’єднав Лаврську і Братську школи в Києво-Могилянський колегіум.

Наступним кроком є ідентифікація за портретними рисами історичних постатей. Вона дає змогу визначити, що на портретах зображені Василь-Костянтин Острозький (А), Іван Мазепа (Б), Петро Могила (В), Богдан Хмельницький (Г).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Отже, на картосхемі зображено акваторію Чорного моря з прилеглими територіями.

Обриси кордонів і назви держав указують на першу половину ХVІІ ст. Відображені на картосхемі події (напрями походів, місця битв – Цецора 1620 р., Хотин 1621 р.) уточнюють і локалізують події першою третиною століття. Відтак, картосхема дає змогу визначати місцезнаходження важливих турецьких опорних пунктів в акваторії Чорного моря; визначати місця важливих битв польських і козацьких військ з турецьким військом; указати напрямки походів запорозьких козаків часів «героїчної доби» на турецькі володіння.

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

На фото зображено гетьмана Петра Сагайдачного і митрополита Петра Могилу, які сприяли легалізації православної церкви в Речі Посполитій.

Так, у 1620 р. П. Сагайдачний сприяв висвяченню митрополита Йова Борецького і записав запорозьких козаків до Київського братства. П. Могила у 1632 р. став митрополитом Православної церкви, якого визнала влада Речі Посполитої. Завдяки його діяльності було реформовано православну церкву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Аналіз джерела А завдяки словам-маркерам – «вдруге перебрав собі гетьманську булаву», «зібрав козаків реєстрових та запорозьких і чимдуж поспішив під Хотин на підмогу Владиславу», «став обіч королевича в осаді» – дає змогу визначити дії Петра Сагайдачного під час події Хотинської битви 1621 р.

Аналіз джерела Б завдяки словам-маркерам – «Петро Конашевич-Сагайдачний… ходив з військом запорозьким по воді на Кафу» – дає змогу визначити події 1616 р.

Аналіз джерела В завдяки словам-маркерам – «козаки зібралися, настановили гетьманом Павлюка й вирушили на Кумейки супроти ляхів», «під Кумейками коронний гетьман Конецпольський, до підступу вдавшися, здолав козаків» – дає змогу визначити події козацько-селянського повстання 1637–1638 років.

Аналіз джерела Г завдяки словам-маркерам – «король Баторій, настановив козакам гетьмана, прислав корогву, бунчук та булаву, печатку гербову» – дає змогу визначити подію 1578 р., яка фактично привела для до створення реєстрового козацтва як окремого стану суспільства.

Відповідь: ГБАВ.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Аналіз уривка джерела дає можливість визначити, що наведено уривок «Пунктів для заспокоєння руського народу». 

Згідно з ухваленням цього документу митрополитом відновленої ієрархії православної церкви став П. Могила.

Мета ухвалення цього документу фактично зазначена у самій назві – зняти гостроту міжконфесійного протистояння в суспільстві.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Аналіз уривка джерела дає можливість визначити, що наведено уривок «Пунктів для заспокоєння руського народу». 

Згідно з ухваленням цього документа митрополитом відновленої ієрархії православної церкви став Петро Могила. 

Для визначення постаті на наведених зображеннях визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото (А) зображено митрополита Петра Могилу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Аналіз уривка джерела дає можливість визначити, що наведено уривок «Пунктів для заспокоєння руського народу». На це вказують словосполучення-маркери: «Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння», «церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неуніатами», «митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Предмет ідентифікації в завданні – Куруківська угода.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «козаки повинні будуть коритися виключно старшому, якому самі собі оберуть», «реєстр …6 тисяч», «1000…козаків…місять перебувати на Низу. . . » – чітко вказують на те, що джерелом, яз якого наведено уривок, є Куруківська угода 1625 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання має на меті перевірку знань основних положень «Ординації Війська Запорозького…».

«Ординація…», ухвалена після придушення козацького повстання 1637–1638 рр. , була покликана приборкати козацтво. Відповідно вона містила такі положення: скасування виборності козацької старшини; обмеження реєстру козаків до 6 тис. осіб; ліквідацію козацького судочинства.

Відповідь: 1, 4, 7

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

• 1-В. утворення Речі Посполитої (1569 р.) Поширення фільварків. Люблінська унія (1569) приєднала українські землі до Польської Корони. Це стимулювало польську шляхту активно освоювати нові землі, що призвело до формування та поширення фільваркової системи господарства і, як наслідок, до посилення кріпацтва (друге закріпачення).

• 2-Д. укладення Берестейської унії (1596 р.) Розкол православної церкви. Унія, що створила Греко-Католицьку (Уніатську) Церкву, спричинила розкол серед населення та ієрархії Київської митрополії на прихильників і противників унії (православних).

• 3-Г. заснування перших православних братств у Львові (1580-ті рр.) Братства, особливо Львівське Успенське, були рушійною силою культурно-релігійного відродження. Вони відкривали школи (як-от Львівська братська школа) та друкарні.

• 4-А. обрання П. Могили Київським митрополитом (1633 р.) Реформування православної церкви. Діяльність Петра Могили (Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі) пов'язана з глибокими реформами в Православній Церкві: освітні реформи (створення Києво-Могилянського колегіуму), впорядкування богослужінь та церковного устрою, що також є ключовою частиною реформування церкви.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Десятиліття «Золотого спокою» — це період в історії Речі Посполитої, що тривав від придушення козацького повстання під проводом П. Бута, Я. Острянина, Д. Гуні (1638 р.) до початку Національно-визвольної війни на чолі з Б. Хмельницьким (1648 р.).

Після поразки козацьких повстань 1637–1638 рр. (зокрема, повстання Павла Бута (Павлюка) та Якова Острянина), сейм Речі Посполитої ухвалив так звану «Ординацію Війська Запорозького реєстрового» (1638 р.). Цей документ різко обмежив права козаків, зменшив реєстр і заборонив вибори гетьмана, передавши командування польському комісару. Польська шляхта вважала, що нарешті остаточно приборкала козацтво, через що це десятиліття відносної тиші на українських землях (без великих повстань) і отримало назву «Золотий спокій».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Описані події (висвячення митрополита Йова Борецького патріархом Феофаном у 1620 р.) відбулися завдяки П. Сагайдачному.

Події, описані в уривку, стосуються відновлення православної ієрархії в Київській митрополії у 1620 році Єрусалимським патріархом Феофаном III, який висвятив Йова Борецького на Київського митрополита, а також інших єпископів.

Ця подія відбулася завдяки активній підтримці та гарантуванню безпеки патріарху з боку гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та Запорозького козацтва.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

На репродукції картини зображено Петра Могилу, з яким повязано об’єднання Лаврської школи та Київської братської школи в колегію (Києво-Могилянський колегіум) у 1632 році.

 У 1632 році Петро Могила ініціював об’єднання своєї Лаврської школи з Київською братською школою, створивши потужний освітній заклад — Києво-Могилянський колегіум (з 1701 р. — академія).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного зображено під буквою Б.

Петро Конашевич-Сагайдачний (близько 1582–1622 рр.) — видатний український військовий, політичний і державний діяч першої чверті XVII століття, гетьман реєстрового козацтва та кошовий отаман Запорозької Січі. Він відомий як реформатор козацтва та послідовний захисник православної віри.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Автор документа вказав на причини повстань.

Уривок перелічує головні чинники, які спричинили нову хвилю козацько-селянських повстань після 1622 року:

1. Національно-релігійний гніт: Прагнення шляхти «чимдуж церкву православну до унії привертати» (національно-релігійні утиски).

2. Соціально-економічний гніт: Накладання на підданих «повинності... та різними поборами притісняти» (соціально-економічні утиски).

Відповідь – А.

Правильним є твердження "Запорожці на чолі з П. Сагайдачним у 1616 р. здобули Кафу, а в 1621 р. взяли участь у Хотинській війні на боці Речі Посполитої проти Османської імперії".

• 1616 р. — морський похід козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним та захоплення Кафи (Феодосії), найбільшого невільницького ринку в Криму.

• 1621 р. — участь козаків під проводом Сагайдачного у Хотинській війні на боці Речі Посполитої проти армії турецького султана Османа II.

Відповідь – Б.

«Ординацією Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» 1638 р., виданою після поразки козацьких повстань, було передбачено зменшення козацького реєстру до 6 тис. осіб, ліквідацію виборності козацької старшини, скасування козацького судочинства.

«Ординація» 1638 року була спробою польської влади юридично ліквідувати автономні права та військово-політичну силу українського козацтва після придушення повстань Павлюка, Острянина та Гуні. 

Відповідь – Г.

Козацько-селянське повстання під проводом Северина Наливайка тривало у період 1594–1596 рр.

Повстання Наливайка (1594–1596 рр.) стало найбільшим козацько-селянським повстанням XVI століття. Воно охопило значні території: Брацлавщину, Київщину, Волинь та навіть Білорусь. Повстання закінчилося поразкою козаків під Солоницею (1596 р.), а сам Наливайко був схоплений і страчений у Варшаві.

Відповідь – Б.

Українськими книжками, надрукованими в другій половині XVI — першій половині XVII ст., є:

2 «Граматика словенська» Л. Зизанія 1596 р. Підручник церковнослов'янської мови, надрукований у Вільні, важливий для розвитку освіти.

3 Острозька Біблія1581 р. Перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою, надруковане Іваном Федоровим на Волині.

6 «Ключ царства небесного» Г. Смотрицького1587 р. Перша друкована праця української полемічної літератури з критикою католицизму, видана в Острозі.

7 «Лексикон славенороський» П. Беринди1627 р. Перший український друкований словник, виданий у друкарні Києво-Печерської лаври.

Відповідь – Г.

Діячем, який домігся її офіційного визнання королівською владою Речі Посполитої (через «Пункти для заспокоєння руського народу» 1632 р.) і очолив її реформу, був П. Могила.

Він домігся від нового короля Владислава IV видання «Пунктів для заспокоєння руського народу» (1632 р.), які офіційно визнали існування православної церкви та її ієрархії в Речі Посполитій. Того ж року Петро Могила був обраний і висвячений на Київського митрополита.

Відповідь – В.

В уривку йдеться про появу інтермедії (або інтерлюдії).

Інтермедія — це невелика комічна сценка, яка виконувалася в перервах між діями великої шкільної або релігійної драми (як правило, містерії чи міракля).

Відповідь – Г.

У складі Руського та Брацлавського воєводств Речі Посполитої в другій половині XVI – першій половині XVII ст. перебували Галичина, Східне Поділля.

Руське воєводство і Брацлавське воєводство були двома з шести воєводств, створених на українських землях, які увійшли до складу Корони Польської після Люблінської унії 1569 р. .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Подія, описана в уривку – оборона Хотинського табору від турецького війська на чолі із султаном Османом II – відбулася в 1621 р.

Війська Речі Посполитої (включно з 40-тисячним українським козацьким військом на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним) проти армії Османської імперії, якою командував султан Осман II.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний уславився тим, що:

• сприяв відновленню вищої ієрархії православної церкви на українських землях. 
• очолював удалі морські походи козаків проти Османської імперії.
• знищив фортецю Кодак, збудовану поляками для контролю над Запорозькою Січчю.

Відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Повстання 1637 року, про яке йдеться в уривку, очолив Павло Павлюк (Бут).

• Повстання 1637 року (Кумейківське повстання) очолив гетьман нереєстрового козацтва Павло Бут (Павлюк).

• Ключова битва відбулася під Кумейками (поблизу Канева) у грудні 1637 року.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Розвиток культури та освіти.

1632 р. — це рік створення Києво-Могилянського колегіуму.

Києво-Могилянський колегіум був заснований у 1632 році митрополитом Петром Могилою шляхом об'єднання Київської братської школи з Лаврською школою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Ця оцінка історика О. Субтельного стосується П. Конашевичу-Сагайдачному.

• Петро Конашевич-Сагайдачний (Гетьман реєстрового козацтва, поч. XVII ст.) був тим діячем, який зумів підняти козацтво до рівня провідної національної сили.

• Ключовою фразою є: «...Він об’єднав військову силу козацтва з політично слабкою церковною та культурною верхівкою України...» Це пряме посилання на те, що у 1620 році Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського Богоявленського братства. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Участь українських козаків у Хотинській війні (1621 р.) врятувала Річ Посполиту від турецько-татарської навали.

У 1621 році козацьке військо на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним приєдналося до польсько-литовських сил Речі Посполитої в битві проти величезної армії Османської імперії під Хотином.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ століття).

В уривку джерела наведено факти біографії митрополита Петра Могили.

Уривок описує ключові досягнення Петра Могили (1596–1647), які припадають саме на 1620-1630-ті роки:

• «З 1627 р. — архімандрит Києво-Печерського монастиря»

• «Заснував Лаврську школу»

• «У 1632 р. домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії»: 

• «Політичний, церковний, освітній діяч»

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ століття).

Серед запропонованих варіантів відповіді правильними є такі напрями діяльності братств:

• обмеження впливу церковних ієрархів;
• розбудовування храмів;
• заснування друкарень і шкіл;
• організація взаємодопомоги, шпиталів.

Бра́тства – національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст. Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах для захисту православної церкви, подолання кризи в Православній церкві та взаємної допомоги вірян.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ століття).

Поширення Магдебурзького права в XIV–XVII ст. на українських землях сприяло захисту населення міст від сваволі королівських намісників і великих землевласників.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Особливостями розвитку української культури другої половини XVI — першої половини XVII ст. були:

• 3. Поява та поширення книгодрукування. Початок друкарської справи (Іван Федоров у Львові, 1574 р.; Острозька друкарня, 1578 р.; друкарня Києво-Печерської лаври, 1616 р.) був визначальним для поширення освіти та релігійної літератури.

• 4. Поява полемічної літератури. Це прямий наслідок Берестейської церковної унії 1596 р., що спричинило гостру літературну боротьбу між православними (наприклад, Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький) та уніатами, які обґрунтовували або засуджували унію.

• 6. Поява монументальної скульптури та портретного живопису. Під впливом Ренесансу та Бароко з'являються пишні надгробні пам'ятники (монументальна скульптура) та світський портретний живопис (зокрема, портрети магнатів і козацької старшини).

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Одна з перших рукописних книг, перекладена тогочасною українською мовою під впливом подій європейської Реформації, — це «Пересопницьке Євангеліє».

Пояснення

• Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.) — це рукописний переклад Четвероєвангелія зі старослов'янської мови на староукраїнську літературну мову (яка була близька до народної розмовної мови того часу).

• Цей переклад став прямим наслідком і відображенням ідей Реформації в Україні, оскільки протестантизм виступав за переклад Святого Письма національними мовами для забезпечення його доступності широким верствам населення.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Хронологічна послідовність подій

• Г. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі (1556 р.). Це подія, що поклала початок формуванню Запорозької Січі як політичного та військового центру козацтва.

• В. Розгортання козацько-селянського повстання під проводом К. Косинського (1591–1593 рр.). Це перше велике козацько-селянське повстання, спрямоване проти польсько-шляхетського панування.

• А. Участь козацького війська на чолі з гетьманом П. Сагайдачним у Хотинській війні (1621 р.). Ключова битва, де козаки під проводом Сагайдачного допомогли Речі Посполитій зупинити наступ Османської імперії, що значно підвищило міжнародний авторитет козацтва.

• Б. Ухвалення польським сеймом «Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» (1638 р.). Це законодавчий акт, ухвалений після поразки козацьких повстань 1630-х років. Він різко обмежив права реєстрового козацтва, скасував виборність старшини і заборонив нереєстровому козацтву проживати в містах. Цей період відомий як «десятиліття золотого спокою».

Відповідь: Г, В, А, Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Уривок описує відновлення православної ієрархії в Речі Посполитій у 1620 році єрусалимським патріархом Феофаном III. Описана подія відбулась за сприяння П. Сагайдачного.

У 1620 році єрусалимський патріарх Феофан III відвідав Київ і висвятив нового православного митрополита Йова Борецького та єпископів. Цей акт був реакцією на Берестейську унію (1596 р.) і фактично відновив православну церковну структуру, ліквідовану унією.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний та Військо Запорозьке відіграли вирішальну роль. Вони гарантували патріарху Феофану безпеку під час його перебування на українських землях, а також забезпечили політичну та військову підтримку, щоб легітимізувати відновлення ієрархії всупереч позиції польського короля та уніатської церкви.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Роль козацько-селянських повстань кінця XVI — початку XVII ст. полягала в тому, що вони гальмували процеси ополячення й окатоличення, зменшуючи тиск шляхетського гніту.

Повстання під проводом Криштофа Косинського, Северина Наливайка, а пізніше — Жмайла, Федоровича (Трясила), Сулими, Бута, Острянина та Гуні, незважаючи на поразки, мали величезне історичне значення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Прочитаний уривок, де згадується турецький султан Осман та його паніка після вторгнення запорожців у табір, йдеться про подію Хотинської війни.

Хотинська війна (1621 р.) — це військовий конфлікт між Річчю Посполитою (до складу якої входило і українське козацтво на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним) та Османською імперією.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Портрет під літерою «В» зображує гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

• Він відомий тим, що разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства, чим забезпечив підтримку від козацтва для його освітньої та релігійної діяльності.

• У 1620 році він домігся відновлення вищої православної ієрархії в Речі Посполитій, ліквідованої після Берестейської унії 1596 року.

• Сагайдачний відіграв ключову роль у Хотинській війні 1621 року, де козацьке військо допомогло Речі Посполитій розгромити турецьку армію.

Відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ століття.

Для характеристики економічного розвитку українських земель у середині XVI – першій половині XVII ст. потрібно використовувати поняття: «панщина», «кріпацтво», «фільварок».

• Фільварок. Це велике багатогалузеве панське господарство, засноване на праці залежних селян, орієнтоване на виробництво товарної продукції (переважно зерна) для продажу. Фільварок був основою економіки магнатів і шляхти.

• Панщина. Примусова та безоплатна праця залежних селян зі своїм інвентарем на землі феодала. Зростання панщини до 5–6 днів на тиждень було головним засобом експлуатації для забезпечення роботи фільварків.

• Кріпацтво. Система правової залежності селянина від землевласника, що передбачала прикріплення до землі, заборону самовільного переходу та значне обмеження особистих і майнових прав. Процес закріпачення був юридично оформлений Литовськими статутами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Послідовність подій суспільно-культурного життя другої половини XVI — першої половини XVII ст. є такою:

• В. Створення Пересопницького Євангелія (1556–1561 рр.). Це одна з найвизначніших рукописних пам'яток староукраїнської літературної мови та мистецтва, переклад Євангелія на розмовну мову того часу.

• Б. Заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської школи (1576 р.). Заснована князем Василем-Костянтином Острозьким, стала першим вищим навчальним закладом східнослов'янських народів.

• Г. Відновлення вищої православної ієрархії в Речі Посполитій (1620 р.). Здійснене єрусалимським патріархом Феофаном III за підтримки українського козацтва на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним після Берестейської унії 1596 р.

• А. Утворення Києво-Могилянського колегіуму (1632 р.). Створений шляхом об'єднання Київської братської школи та Лаврської школи Петром Могилою, митрополитом Київським. Згодом отримав статус академії (1701 р.).

Правильна відповідь: В Б Г А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Провідниками козацько-селянського повстання 1637–1638 рр. були:

• 2. Яків Острянин (Остряниця)

• 3. Павло Павлюк (Бут)

• 6. Дмитро Гуня

Козацько-селянське повстання 1637–1638 рр. — це найбільший і найжорстокіше придушений антипольський виступ на українських землях у період, що передував Хмельниччині. Воно відоме як Повстання Павлюка, Острянина та Гуні.

Відповідь: 2 3 6.

Укладення Берестейської унії 1596 року стало найсуттєвішою подією, що вплинула на активізацію українського національно-культурного руху кінця XVI — початку XVII ст.

Причина активізації: Унія, яка проголосила об'єднання православної та католицької церков на українських і білоруських землях під зверхністю Папи Римського (утворення греко-католицької або уніатської церкви), спричинила глибокий розкол в українському суспільстві.

Правильна відповідь – Г.

Формування козацької старшини на Запорозькій Січі в ХVІ — на початку ХVІІ ст. відбувалося шляхом виборів.

На Запорозькій Січі , яка була військово-політичною організацією, що базувалася на принципах козацької демократії, посади козацької старшини (кошовий отаман, суддя, писар, осавул та ін.) були виборними.

• Вибори проводилися на загальновійськовій раді (Коло), де кожен козак мав право голосу.

• Виборність старшини була одним із фундаментальних принципів життя Запорозької Січі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Вибрані події, що відбулися в другій половині XVI — першій половині XVII ст.:

• 2 «козацька реформа» польського короля Стефана Баторія та утворення реєстрового козацтва

• 3 вступ Війська Запорозького на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним до Київського Богоявленського православного братства

• 5 ухвалення польським сеймом «Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої»

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Основні події культурного життя України в другій половині XVI – першій половині XVII ст.

- створення Пересопницького Євангелія 1556–1561 рр..

- видання у Львові Іваном Федоровим «Апостола» та «Букваря» 1574 р.

- об’єднання Київської братської та Лаврської шкіл у колегіум 1632 р..

Правильна відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Спираючись на подану карту, можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність гетьмана Петра Сагайдачного.

Карта відображає активні морські походи запорозьких козаків через Чорне море на володіння Османської імперії (Туреччини). 

Ці успішні та зухвалі морські походи козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним у перші десятиліття XVII століття були вершиною козацької військово-морської майстерності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Належність до католицизму гарантувала українській шляхті доступ до посад і реалізацію їхніх прав і привілеїв.

У Речі Посполитій католицизм був панівною державною релігією.

• Для отримання високих державних посад, доступу до королівського двору та повного обсягу шляхетських прав і привілеїв (зокрема, обіймати посади сенаторів, воєвод тощо), українська шляхта, як і польська, мусила прийняти католицтво.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Збільшення польською владою козацького реєстру до 6 тис. осіб та організація шести територіальних полків стало наслідком козацько-селянського повстання під проводом В М. Жмайла.

Повстання під проводом Марка Жмайла відбулося у 1625 році. Після поразки повстання було підписано Куруківську угоду (1625), за умовами якої:

1. Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 000 до 6 000 осіб.

2. Було організовано шість територіальних полків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті. «Панщина».

У цьому уривку йдеться про панщину.

Панщина — це примусова й безоплатна праця залежних селян на землі феодала (пана, шляхтича) за допомогою власного інвентарю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.

Фільварок — це форма господарювання шляхти.

Фільварок – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.

Відповідь – Г.