ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ ст.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті. «Панщина».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «робота підданих», «з чим і на котрий день люди до роботи мають прийти», «якщо… не вийде на роботу… заплатить гріш… барана… бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити» – допомагають визначити, що йдеться про панщину.

Панщина – це відробіткова рента, одна з форм земельної ренти. Характеризується прикріпленням до землі безпосереднього виробника, особистою залежністю селянина від поміщика. Зміст визначається зобов’язанням селянина працювати якийсь час зі своїм інвентарем у господарстві землевласника.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних результатів козацько-селянських рухів 1620–1630-х років.

Збільшення козацького реєстру до 6 тис. осіб та організація шести територіальних полків реєстрового козацтва – це умови Куруківської угоди, укладеної після повстання 1625 р. під проводом М. Жмайла.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів, що відбувалися в Речі Посполитій у першій половині XVII ст.

Належність до католицизму гарантувала українській шляхті доступ до посад і реалізацію їхніх прав і привілеїв.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо інформацію, отриману з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено акваторію Чорного і Азовського морів з прилеглими до них територій. Стрілки, які беруть початок із Запорозької Січі, вказують, що вони позначають морські і сухопутні походи козаків. Активність козацтва на Чорному морі (Доба героїчних походів) припадає на період першої треті ХVІІ ст. Одним з найуспішніших провідників козацтва в цих походах був гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Додатково вказує на нього похід козаків під Хотин, де 1621 року відбулася битва, у результаті якої польсько-козацьке військо зупинило турецьку навалу. На чолі козацтва в цій битві теж був Сагайдачний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій культурного життя України в другій половині XVI – першій половині XVII ст.

Такими подіями є:

- створення Пересопницького Євангелія;

- видання у Львові Іваном Федоровим «Апостола» та «Букваря»;

- об’єднання Київської братської та Лаврської шкіл у колегіум.

Правильна відповідь: 1 3 5.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання подій з історії України.

Серед наведених варіантів відповідей події, що відбулися у другій половині XVI – першій половині XVII ст., такі:

• «козацька реформа» польського короля Стефана Баторія й утворення реєстрового козацтва  1578 рік.
• вступ Війська Запорозького на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним до Київського Богоявленського православного братства – 1620 рік.
• ухвалення польським сеймом «Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» – 1638 рік.

Варіанти відповідей, які не задовольняють умову завдання.

• визнання гетьманом Петром Дорошенком протекторату Османської імперії – 1669 рік.
• захоплення і зруйнування Чортомлицької Січі російськими військами за наказом царя Петра І  – 1709 рік.
• підпорядкування Київської митрополії Московському патріархові – 1686 рік.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про основні постаті козацько-селянських повстань 1637–1638 рр.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Правильними відповідями є: Яків Остряниця, Павло Павлюк, Дмитро Гуня.

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій культурного життя другої половини XVI – першої половини ХVII ст.

Утворення Києво-Могилянського колегіуму відбулося в 1632 р.

Заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської школи відбулося в 1578 р.

Створення Пересопницького Євангелія – 1556–1557 рр.

Відновлення вищої православної ієрархії в Речі Посполитій – 1620 р.

Правильна відповідь: В Б Г А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння їх застосовувати.

Для характеристики економічного розвитку українських земель у середині XVI – першій половині XVII ст. потрібно використовувати поняття: «панщина», «кріпацтво», «фільварок».

Кріпацтво й панщину було остаточно закріплено в законах на українських землях у межах Польського королівства1505 року, у Великому князівстві Литовському – 1588 року (ІІІ Литовський статут). Фільварки, які було засновано на праці кріпаків, набули поширення після видання 1557 року «Уставу на волоки».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на портретах зображені гетьмани І. Брюховецький, П. Тетеря, П. Конашевич-Сагайдачний, Б. Хмельницький. Додатково допомагає визначити правильну відповідь одна з деталей портрету. Як відомо, П. Конашевич-Сагайдачний носив бороду. Портрет під літерою «В» зображує чоловіка з бородою. Найімовірніше, на ньому зображений гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «вторгнення запорожців у табір Осман», «Осман, який ще недавно думав, що немає нікого у світі могутнішого» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву війни Речі Посполитої з Османською імперією – битву під Хотином (1621 р.). Вона завершилася для турецько-татарського війська поразкою. Ключову роль у перемозі відіграли козаки, що теж зазначено в уривку джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків, визначення історичної ролі події.

Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. гальмували процес ополячення й окатоличення, зменшували тиск шляхетського гніту.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «патріарх єрусалимський Феофан… висвятив на митрополію Київську», «Йов Борецький» – чітко вказують на події 1620 р. , коли під охороною козаків на чолі з гетьманом П. Сагайдачним було відновлено ієрархію православної церкви в українських землях.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань послідовності основних подій другої половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст.

Участь козацького війська на чолі з гетьманом П. Сагайдачним у Хотинській війні (1621 р.).

Ухвалення польським сеймом «Ординації Війська Запорозького…» відбулося в 1638 р. після придушення козацько-селянських повстань під проводом Павлюка, Остряниці, Гуні.

Розгортання козацько-селянського повстання під проводом К. Косинського припадає на кінець ХVІ ст. (1591–1593 рр.)

Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі датується серединою ХVІ ст.

Відповідь: Г, В, А, Б.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних здобутків української культури і впливу на неї Реформації.

Одна з перших рукописних книг, перекладена тогочасною українською мовою під впливом подій європейської Реформації, – це «Пересопницьке Євангеліє».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей розвитку української культури другої половини XVI – першої половини XVII ст. і вміння виокремлювати їх із-поміж запропонованих.

Із-поміж наведених варіантів відповіді правильними є такі:

• поява і поширення книгодрукування. У 1574 році український першодрукар Іван Федорович уклав і надрукував у Львові перший східнослов’янський посібник «Буквар» із граматикою і цього самого року вдруге видав «Апостол» (перше видання здійснив у Москві 1564 року);
• поява полемічної літератури. У XVI ст. в умовах релігійного збурення в Європі під впливом Реформації і Контрреформації в Україні розпочалася дискусія (полеміка) з проблеми об’єднання православної і католицької церкви. У 1577 році єзуїт Петро Скарга опублікував твір «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем», який спровокував шквал обурення з боку православних. Скарга рішуче й гостро висловився проти православ’я і закликав до повного підпорядкування православної церкви Папі Римському. У відповідь 1587 року вийшли друком праці ректора Острозької академії Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», у яких автор розкритикував католицизм і календарну реформу Григорія ХІІІ й закликав до підтримки православної церкви. Найвідомішим твором на захист Православія став «Тренос» Мелетія Смотрицького. Праці полемістів мали неабиякий вплив на перебіг передунійного процесу, у них вони висвітлили власне бачення тих принципів, за якими мали б об’єднатися православна і католицька церкви. Окрім розгляду доцільності укладення унії і її можливих наслідків, взаємовідносин православних із католиками, письменники-полемісти порушили важливі проблеми стосовно організації церковного устрою і варіантів реформування православної церкви, для зміцнення її позицій у суспільстві. Після Берестейського собору розпочалася нова хвиля публікації полемічної літератури вже щодо наслідків укладення унії.
• Поява монументальної скульптури й портретного живопису. До ХVІІ ст. головними художніми творами в Україні залишалися ікони. Перехідну роль між іконописом і світським портретним живописом займали так звані парсуни – портрети, виконані прийомами іконописної техніки. Заможні сім’ї козацької старшини масово замовляли свої портрети. Світський портрет на українських землях виник наприкінці ХVІ ст. у трьох композиційних варіантах – погрудному, поясному й на повний зріст. Найраніше світський портрет в Україні поширився в середовищі магнатів. Також у ХVІ ст. під впливом західноєвропейського мистецтва в Україні поширюється мистецтво монументальної скульптури.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння застосовувати їх.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Таким чином поширення Магдебурзького права в XIV–XVII ст. на українських землях сприяло захисту населення міст від сваволі королівських намісників і великих землевласників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України та вміння їх застосовувати.

Бра́тства – національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст. Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах для захисту православної церкви, подолання кризи в Православній церкві та взаємної допомоги вірян.

Серед запропонованих варіантів відповіді правильними є такі напрями діяльності братств:

• обмеження впливу церковних ієрархів;
• розбудовування храмів;
• заснування друкарень і шкіл;
• організація взаємодопомоги, шпиталів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей (діячів науки та культури).

В уривку джерела наведено факти біографії митрополита Петра Могили.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати наслідки участі українських козаків у Хотинській війні 1620-1621 р.

Вирішальна битва війни розгорнулася під стінами Хотинської фортеці, де українські козаки під командуванням гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного відіграли вирішальну роль у стримуванні турецького наступу. Козаки, завдяки активній обороні, не дали змогу османам скористатися своєю чисельною перевагою і зрештою змусили турецьку армію відступити. Річ Посполита була врятована від руйнівного вторгнення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «він дивився на козаків не лише під кутом зору їхніх особливих станових інтересів…», «об’єднав… силу козацтва… з церквою та культурною верхівкою України…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Розвиток культури та освіти.

Завдання спрямоване на знання події, передбаченої програмою ЗНО.

У 1632 р. відбулось об’єднання Лаврської школи і Братської школи в Києві митрополитом П.Могилою і утворення Києво-Могилянського колегіуму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання в зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – про яку битву йдеться.

Ключові в джерелі є дати, географічні назви, імена, словосполучення-маркери – «1637 р.», «Кумейки», «коронний гетьман Конецпольський», «вдавшись до підступу, здолав козаків» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву під час повстання козаків під проводом Павла Павлюка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних етапів життя та діяльності видатних історичних постатей і сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, гетьман П. Конашевич-Сагайдачний уславився тим, що

сприяв відновленню вищої ієрархії православної церкви на українських землях – так, оскільки в березні 1620 р. гетьман з кількома тисячами козаків урочисто зустрів у Києві Єрусалимського патріарха Теофана III та переконав його відновити вищу ієрархію православної церкви. У жовтні 1620 р. патріарх Теофан ІІІ разом з іншими двома східними ієрархами – митрополитом Софійським Неофітом і єпископом Страгонським Аврамієм, висвятив ігумена Михайлівського Золотоверхого монастиря І. Борецького на митрополита Київського та Галицького й ще шістьох ієрархів у сан єпископів;

очолював удалі морські походи козаків проти Османської імперії – так, оскільки влітку 1616 р П. Сагайдачний підготував і здійснив похід на турецьку фортецю Кафу, що була головним невільничим ринком у Криму. Восени 1616 р. організував новий похід до Туреччини. Спершу спалив турецький флот (26 галер) поблизу Мінери, а потім, висадившись на берег, несподіваним штурмом узяв Трапезунд;

знищив фортецю Кодак, збудовану поляками для контролю над Запорозькою Січчю – ні, оскільки ця подія пов’язана з іменем гетьмана І. Сулими, під проводом якого запорозькі козаки в ніч з 17 на 18 серпня 1635 р. захопили Кодацьку фортецю;

збудував першу Запорозьку Січ на о. Мала Хортиця – ні, оскільки ця подія пов’язана з іменем князя Дмитра Вишневецького, який у 1553 р. власним коштом розпочав будівництво фортеці на острові;

підтримував видавничу діяльність Івана Федорова – ні, оскільки видавнича справа І. Федорова в Україні пов’язана з Львівським братством і князем Костянтином Острозьким. Завдяки старанням братчиків у лютому 1574 р. з’являється перша друкована книга в Україні – «Апостол». Завдяки князеві К. Острозькому в 1581 р. І. Федоров здійснює перше повне друковане видання всіх книг Св. Письма церковнослов’янською мовою – «Острозької Біблії»;

відстоював інтереси української шляхти на Люблінському сеймі – ні, оскільки депутацію руських магнатів на Люблінському польсько-литовському сеймі (січень 1569 р.) очолював князь Костянтин Вишневецький;

відіграв вирішальну роль у перемозі польсько-козацького війська в битві під Хотином – так, оскільки після поразки під Цецорою Річ Посполита потрапила в небезпечне становище. Для допомоги в боротьбі з турецьким султаном Османом ІІ польський уряд звернувся до козаків. У серпні 1621 р. відбулася козацька рада під Могилевом, де замість Я. Бородавки гетьманом обирають П. Сагайдачного, який, незважаючи на перешкоди османського війська, підійшов до Хотина та 1 вересня 1621 р. з’єднався з польським військом. Майже місяць польсько-козацьке військо стримувало атаки турків. 29 вересня між командуванням польсько-козацьких і турецько-татарських військ почалися мирні переговори. Вони закінчилися підписанням 9 жовтня угоди про мир. Уранці 10 жовтня армія Османа ІІ покинула свої позиції.

Відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – про яку битву йдеться.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «султан турецький Осман», «Хотин», «польський табір», «козаки» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву війни Речі Посполитої з Османською імперією. Проте під Хотином було декілька битв між польсько-українськими і турецькими військами. Ідентифікувати, про яку саме битву йдеться, допомагає ім’я султана Османа. Це битва 1621 р., яка завершилася для турецько-татарського війська поразкою. Ключову роль у перемозі відіграли козаки, що теж зазначено в уривку джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х –

1630-х рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виокремленим ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – козацькі повстання 1620-х – 1930-х рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «після смерті Сагайдачного шляхтичі починали… церкву православну до унії привертати», «повинності накладати… притісняти» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про причини повстань.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на репродукціях картин зображено гетьманів Б. Хмельницького, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Тетерю та І. Брюховецького.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння візуально розпізнавати історичні персоналії та знання фактів їхніх біографій.

На картині зображено митрополита Петра Могилу (1596–1647) – українського культурного й церковного діяча. Походив із роду правителів Волоського й Молдавського князівств. Освіту здобув у Львівській братській школі й у Західній Європі.

У складі польської армії брав участь у Цецорській та Хотинській битвах. У 1625 р. під впливом Івана Борецького прийняв чернечий постриг. У 1627 р. став архімандритом Києво-Печерської лаври, а з 1632 р. – митрополитом київським і галицьким. У 1632 р. добився від короля Владислава IV легалізації православної церкви в Україні.

За його участю 1632 р. відкрито Лаврську школу, яка після об’єднання 1632 р. з київською братською школою стала Києво-Могилянським колегіумом.

Автор численних полемічних праць, богословських творів, проповідей. Підготував «Православне ісповідання віри» – перший православний катехізис, затверджений усіма східними патріархами. Створив «Могилянський Атенеум» – гурток учених і культурних діячів, який під керівництвом Петра Могили здійснив реформи церковного життя.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Прибув... до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан», «висвятив на митрополію Київську… Йов Борецький… і з ним єпископів» – чітко вказують на причетність до цієї події, що відбулась у 1620 р., гетьмана П. Сагайдачного.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних понять і термінів, визначених Програмою ЗНО.

«Золотим спокоєм» у Речі Посполитій називали період 1638–1648 рр. , від придушення козацького повстання під проводом П. Бута, Я. Остряниці, Д. Гуні до початку Національно-визвольної війни на чолі з Б. Хмельницьким.

Це період, коли полякам здавалося, що їм удалося приборкати козацтво.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Утворення Речі Посполитої і перехід українських земель під владу польської корони призвело до поширення фільваркових господарств на українські землі.

Укладення Берестейської унії призвело до розколу православної церкви і утворення греко-католицької церкви.

Виникнення перших православних братств у Львові призвело до започаткування книгодрукування.

Після обрання П. Могили Київським митрополитом він здійснив ґрунтовні реформи православної церкви.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання має на меті перевірку знань основних положень «Ординації Війська Запорозького…».

«Ординація…», ухвалена після придушення козацького повстання 1637–1638 рр. , була покликана приборкати козацтво. Відповідно вона містила такі положення: скасування виборності козацької старшини; обмеження реєстру козаків до 6 тис. осіб; ліквідацію козацького судочинства.

Відповідь: 1, 4, 7

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – Куруківська угода.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «козаки повинні будуть коритися виключно старшому, якому самі собі оберуть», «реєстр …6 тисяч», «1000…козаків…місять перебувати на Низу. . . » – чітко вказують на те, що джерелом, яз якого наведено уривок, є Куруківська угода 1625 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Аналіз уривка джерела дає можливість визначити, що наведено уривок «Пунктів для заспокоєння руського народу». На це вказують словосполучення-маркери: «Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння», «церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неуніатами», «митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і розпізнавання історичних персоналій за портретними рисами.

Аналіз уривка джерела дає можливість визначити, що наведено уривок «Пунктів для заспокоєння руського народу». 

Згідно з ухваленням цього документа митрополитом відновленої ієрархії православної церкви став Петро Могила. 

Для визначення постаті на наведених зображеннях визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото (А) зображено митрополита Петра Могилу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Аналіз уривка джерела дає можливість визначити, що наведено уривок «Пунктів для заспокоєння руського народу». 

Згідно з ухваленням цього документу митрополитом відновленої ієрархії православної церкви став П. Могила.

Мета ухвалення цього документу фактично зазначена у самій назві – зняти гостроту міжконфесійного протистояння в суспільстві.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і встановлення послідовності подій.

Аналіз джерела А завдяки словам-маркерам – «вдруге перебрав собі гетьманську булаву», «зібрав козаків реєстрових та запорозьких і чимдуж поспішив під Хотин на підмогу Владиславу», «став обіч королевича в осаді» – дає змогу визначити дії Петра Сагайдачного під час події Хотинської битви 1621 р.

Аналіз джерела Б завдяки словам-маркерам – «Петро Конашевич-Сагайдачний… ходив з військом запорозьким по воді на Кафу» – дає змогу визначити події 1616 р.

Аналіз джерела В завдяки словам-маркерам – «козаки зібралися, настановили гетьманом Павлюка й вирушили на Кумейки супроти ляхів», «під Кумейками коронний гетьман Конецпольський, до підступу вдавшися, здолав козаків» – дає змогу визначити події козацько-селянського повстання 1637–1638 років.

Аналіз джерела Г завдяки словам-маркерам – «король Баторій, настановив козакам гетьмана, прислав корогву, бунчук та булаву, печатку гербову» – дає змогу визначити подію 1578 р., яка фактично привела для до створення реєстрового козацтва як окремого стану суспільства.

Відповідь: ГБАВ.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено гетьмана Петра Сагайдачного і митрополита Петра Могилу, які сприяли легалізації православної церкви в Речі Посполитій.

Так, у 1620 р. П. Сагайдачний сприяв висвяченню митрополита Йова Борецького і записав запорозьких козаків до Київського братства. П. Могила у 1632 р. став митрополитом Православної церкви, якого визнала влада Речі Посполитої. Завдяки його діяльності було реформовано православну церкву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено акваторію Чорного моря з прилеглими територіями.

Обриси кордонів і назви держав указують на першу половину ХVІІ ст. Відображені на картосхемі події (напрями походів, місця битв – Цецора 1620 р., Хотин 1621 р.) уточнюють і локалізують події першою третиною століття. Відтак, картосхема дає змогу визначати місцезнаходження важливих турецьких опорних пунктів в акваторії Чорного моря; визначати місця важливих битв польських і козацьких військ з турецьким військом; указати напрямки походів запорозьких козаків часів «героїчної доби» на турецькі володіння.

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело й розпізнавати за портретними рисами історичні постаті, передбачені Програмою ЗНО.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.

Як бачимо, тут подано уривок джерела, який оповідає про діяльність однієї із зображених історичних постатей. Ключові слова-маркери «уклав з Київським братством угоду», «ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» дають змогу визначити, що в уривку джерела йдеться про діяльність митрополита Петра Могили, який 1632 року об’єднав Лаврську і Братську школи в Києво-Могилянський колегіум.

Наступним кроком є ідентифікація за портретними рисами історичних постатей. Вона дає змогу визначити, що на портретах зображені Василь-Костянтин Острозький (А), Іван Мазепа (Б), Петро Могила (В), Богдан Хмельницький (Г).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина XVIІ ст.)

Тестове завдання можна виконати, пам’ятаючи дати історичних подій.

У запропонованому уривку з історичного джерела йдеться про приїзд до Києва патріарха Феофана 1620 року. Ініціатором приїзду патріарха був гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, який розумів важливість відновлення православної ієрархії в Києві. Саме 1620 року патріарх Феофан висвятив митрополитом православної церкви колегу гетьмана по студентський лаві Йова Борецького.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Для правильного розв’язання цього завдання потрібно знати основні дати життєвого шляху й діяльності Петра Могили. Петро Могила став митрополитом після смерті митрополита Йова Борецького (1631 рік), а вже 1632 року з ініціативи Петра Могили засновано Києво-Могилянську колегію. Варіанти відповіді А, Б, Г – події другої половини XVI століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати козацьких повстань, про які йдеться в ньому:

• козацько-селянське повстання під керівництвом гетьмана нереєстрових запорізьких козаків Тараса Федоровича проти гніту уряду Речі Посполитої відбулося у березні – травні 1630 року;
• повстання запорозьких козаків під проводом гетьмана Івана Сулими проти Речі Посполитої відбулося 1635 року;
• козацьке повстання проти шляхти під керівництвом Павла Павлюка відбулося в Україні 1637 року;
• козацько-селянське повстання проти шляхетського свавілля в Україні відбулося 1625 року під керівництвом Марка Жмайла.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVIІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння понять і термінів. У середині XVI – першій половині XVII століття основу економічного розвитку українських земель становило сільське господарство. Саме в цей час важливою ланкою аграрного розвитку ставали фільваркові господарства. Фільварок (хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні й Білорусі в XIV столітті – першій половині XIX століття, комплекс земельних угідь, на яких шляхтич вів власне господарство й застосовував на ньому «дармову» працю підлеглих селян. Швидкому зростанню фільварків в Україні сприяла аграрна реформа короля польського й князя литовського Сигізмунда ІІ Августа, що розпочалася 1557 pоку. Саме тоді видано закон під назвою «Устава на волоки», згідно з яким перерозподілено землі у великокнязівських маєтках у Литві, Західній Білорусії і на Волині з метою підвищити прибутковість цих маєтків. За цим законом уся землю, що нею володіли селяни, поділяли на волоки (волока або лан – ділянка землі площею близько 17 га.) Волоку одержувало селянське господарство – дим, яке мало худобу й реманент і мусило відбувати всі повинності й панщину.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати дати наведених в умові історичних подій і факти, пов’язані з діяльністю історичних персоналій.

 «Пункти для заспокоєння руського народу» ухвалено 1632 року. Подія створила передумови для так званого «могилянського відродження» в історії української православної церкви й культури в переддень Хмельниччини. Король польський сприяв залагодженню майнових суперечок православних і греко-католиків. У 1633 році православним митрополитом обрано Петра Могилу.

Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрано гетьманом улітку 1616 року. Невдовзі після цього він здійснив переможні морські походи на османську фортецю Кафу (сучасна Феодосія) і Стамбул.

Куруківську угоду укладено 1625 року. За її умовами реєстр козаків збільшили до шести тисяч, піднято платню, козаки відмовлялися від іноземних походів, гетьмана затверджував король, утворено шість козацьких полків, на території яких козаки погодилися виконувати функцію поліції.

Постанову сейму «Ординація Війська Запорозького…» видано 1638 року. «Золотий спокій» – період від 1638 до 1648 року, названий так поляками через відсутність значних козацько-селянських виступів українців проти польського панування.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 В, 3 Б, 4 А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

На фото зображено портрети  Василя-Костянтина Острозького й Петра Могили, які заснували навчальні заклади – Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію відповідно.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Куруківська угода завершує повстання Марка Жмайла. Тоді польський польний гетьман Станіслав Конєцпольський для уникнення поразки досяг компромісу з повстанцями, яких підтримували запорозькі козаки. Цей компроміс зафіксовано в Куруківській угоді. Одним з найважливіших наслідків Куруківської угоди був остаточний поділ козацтва на дві групи: реєстрових, заможних (дуків), за якими уряд визнавав козацькі права й вольності, і які здебільшого дотримувалися угодовської позиції щодо польського уряду; нереєстрових, «випищиків», що за Куруківською угодою мусили повернутися в кріпацтво.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Покозачення» у другій половині XVI – першій половині XVII ст. – це перехід селян до козацького стану, що був спробою звільнитися від панщини й дістати право вільно працювати на власній землі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій національно-культурного життя України, що відбулися у другій половині XVI – першій половині XVII ст.:

• укладення 1596 року Берестейської церковної унії;
• відновлення 1620 року в Речі Посполитій вищої православної ієрархії на чолі з митрополитом Йосипом Борецьким;
• створення 1576 року в Острозі першої на українських землях слов’яно-греко-латинської школи.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання «героїчної доби» українського козацтва.

У першій третині ХVІІ ст. запорозькі козаки здійснювали відчайдушні походи Чорним морем, нападали на прибережні фортеці османів із метою воєнної виправи, пограбування і звільнення бранців. Зрештою ці походи призвели до Хотинської війни між Османською імперією і Річчю Посполитою. У вирішальній битві під Хотином 1621 року козацько-польське військо завдало поразки османам.

Тобто морські походи запорозьких козаків на початку XVII ст. загострювали стосунки Речі Посполитої з Османською імперією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії визначних постатей, в історії України й уміння встановлювати логічні пари.

Василь-Констянтин Острозький заснував перший на українських землях науково-освітній осередок, центр вищої освіти (Острозька академія, 1576 рік).

Дмитро Вишневецький започаткував традицію створення Січі – центру запорозького козацтва. Заснована ним Січ на о. Хортиця існувала в 1550-ті роки.

Петро Могила, який став митрополитом 1632 року, здійснив реформу православної церкви на українських землях.

Богдан Хмельницький, очоливши Національно-визвольну війну українського народу середини ХVІІ ст., 1649 року фактично заснував Українську козацьку державу.

Правильна відповідь – 1 А 2 Д 3 Б 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що даютьзмогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – історичний персонаж, діяльність якого пов’язана зі знищенням запорожцями османського флоту й захопленням 1616 року міста Кафи (теперішня Феодосія).

Словом-маркером є напис «Кафа» у центральній верхній частині гравюри XVII століття «Невільницьке місто Кафа». Друга гравюра «Здобуття Кафи» – це перше в українській книжковій графіці композиційне зображення батальної сцени – штурму турецької фортеці козаками на своїх чайках. На задньому плані гравюри – мури фортеці. На передньому – затока з козацькими човнами, що атакують турецькі галери. Бій зображено в той момент, коли козацькі чайки вже захопили ворожі кораблі. Про це свідчать фігури турків, яких козаки скидають з галери. Також показано, що запорожці почали висаджувати десант, і дехто з козаків вже приставив до мурів драбини й піднімається вгору.

Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрано гетьманом улітку 1616 року. Невдовзі після цього він здійснив переможні морські походи на османську фортецю Кафу й Стамбул.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння узагальнювати й здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – хронологічні рамки козацьких повстань. Словосполучення-маркери в джерелі – «Кумейки», «знищив Павлюка», «розгромив Острянина», «обрано керівником Гуню», «я двадцять тижнів вів із ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові» – однозначно вказують на козацько-селянські повстання 1637–1638 рр. під проводом Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина (Остряниці), Дмитра Гуні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних реформ, здійснених митрополитом Петром Могилою, і вміння визначати їхні наслідки.

Петро Могила став київським митрополитом 1632 року. Для відновлення авторитету православної церкви він розпочав поступове реформування церкви, налагодив строгу дисципліну поміж ченців і духовенства, боровся із порушенням канонів під час вступу в духовний сан й обіймання церковних посад.

Для нагляду за церковним життям Петро Могила запровадив посади двох митрополичих намісників. Контроль за духовним життям повинні були здійснювати єпархіальні собори й створена наприкінці 1634 – на початку 1635 року митрополича консисторія – церковний судовий орган.

Також Могила домігся усунення братств від утручання в церковні справи.

Він реформував церковну освіту, об’єднав школу Київського братства з лаврською. Унаслідок цього виникла Києво-Могилянська колегія – перший вищий навчальний заклад в Україні. Навколо Могили об’єднувалися визначні вчені й культурні діячі.

Зусиллями Петра Могили було зреставровано Софійський собор, церкву Трьох Святителів у Києві й церкву Спаса на Берестові.

Зміни, що відбувалися в церковному житті, було закріплено в кількох книгах: «Православне сповідання віри», «Служебник», «Требник» тощо.

Завдяки діяльності митрополита було подолано занепад православної церкви на українських землях.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело.

Згадана в пісні подія – захоплення козаками турецької фортеці Варна – відбулася 1606 року. Вона свідчила про успішні морські походи козаків на початку ХVІІ ст., що ввійшли в історію під назвою «героїчні походи».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних діячів.

Йов Борецький, Петро Конашевич-Сагайдачний, Мелетій Смотрицький були вихованцями Острозької академії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння застосовувати їх, установлювати логічні пари.

Суспільний стан шляхта можна схарактеризувати за допомогою понять фільварок, сейм, вето, духовенство – унія, полемічна література, ставропігія, міщани – братства, магдебурзьке право, магістрат, селяни – панщина, закріпачення, покозачення.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Д, 3 Б, 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей і картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання з огляду на її зміст).

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначити й узагальнити подану на карті інформацію з погляду поставленого до неї запитання;
• установити відповідність здобутої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено фрагменти території Речі Посполитої та Московського царства на початку ХVІІ століття і похід козацького війська на Москву. Серед українських гетьманів похід на Москву здійснював 1618 року Петро Сагайдачний.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Маркерами в джерелі є такі словосполучення: Конашевич… об’єднався з Владиславом під самою Москвою, Проніс переможні корогви.., обернувши в руїни… міста, як Єлець, Шацьк, Лівни, Калуга… Вони чітко вказують на похід 1618 року Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття. Українські землі в другій половині XVIII століття.

Завдання спрямовано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Займанщина – це елемент звичаєвого права, що давав змогу на підставі першості володіти землею.

Паланка – військова, адміністративно-територіальна й господарська одиниця Запорозької (Нової) Січі.

Зимівник – хутір, у якому запорозькі козаки займалися скотарством і землеробством.

Панщина – форма визиску селянства, примусове виконання певного обсягу робіт на користь землевласника.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Д,  4-Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка історичного джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, про діяльність якої йдеться в уривку джерела.

Маркери ...записавши військо в братство, зв’язав братство як… козацьке представництво в церковних і національних справах... дають змогу визначити, що в джерелі йдеться про діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI та в першій половині XVII ст.              

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Утворення Речі Посполитої сприяло поширенню фільварків на українських землях.

Укладення Берестейської унії  призвело до розколу православної церкви.

Заснування перших православних братств у Львові сприяло започаткування книгодрукування.

Обрання Петра Могили Київським митрополитом сприяло реформуванню православної церкви.

Правильна відповідь: 1-В, 2-Д, 3-Г, 4-А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Завдання спрямовано на перевірку вміння характеризувати діяльність історичної постаті.

Діяльність митрополита Петра Могили можна схарактеризувати так:

• домігся від польської влади визнання відновлення вищої православної церковної ієрархії;
• був автором богослужебної книги «Требник»;
• до обрання митрополитом був архімандритом Києво-Печерської лаври.

Правильна відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку розуміння абітурієнтом періоду другої половини XVI – першої половини XVII ст. як періоду значних соціально-політичних зрушень у житті України, розуміння сутності запропонованих у варіантах відповідей понять: братський, опришківський, гайдамацький, іконоборчий рухи.

Саме братський рух в Україні в другій половині XVI – першій половині XVII ст. зіграв важливу роль у розвитку системи освіти. Ось кілька ключових причин, чому цей рух став каталізатором освітніх змін:

1) заснування братських шкіл. Братства створювали школи, які забезпечували освіту для дітей із різних верств населення. Ці навчальні заклади стали основними центрами освіти в містах.

2) збереження православної ідентичності. Братські школи мали на меті збереження православної віри й культури, що підвищувало значення освіти у формуванні національної свідомості.

3) поширення грамотності. Завдяки братським школам грамотність населення зросла, оскільки навчання відбувалося українською і церковнослов’янською мовами.

4) вивчення гуманітарних наук. У братських школах викладали не лише релігійні предмети, а й гуманітарні науки, що сприяло розвитку інтелектуального потенціалу суспільства.

5) залучення інтелектуалів. Братства запрошували видатних науковців і педагогів, що підвищувало якість навчання і сприяло обміну ідеями з європейськими освітніми традиціями.

6) соціальна активність. Братства активно займалися соціальною діяльністю, що включало допомогу нужденним і підтримку освіти, тож зміцнювало довіру населення і підвищувало популярність братського руху.

Отже, братський рух став важливим чинником, який не лише сприяв розвитку системи освіти в Україні, а й допоміг зберегти культурну ідентичність і підвищити рівень грамотності населення. Братські школи стали основою для подальшого розвитку освітніх традицій в Україні.

Інші варіанти відповідей, які запропоновано в завданні, є неправильними, бо:

опришківський рух – соціально-політичний і військовий рух, що виник в Україні в середині XVI – на початку XVII ст. під впливом соціальних протестів і боротьби за економічні права селянства й козацтва;

гайдамацький рух – соціально-політичний і військовий рух в Україні в середині XVIII ст. (переважно в 1730–1790-х рр.) у формі повстань, бунтів і збройних виступів, польського панування і соціальної несправедливості;

іконоборчий рух – релігійний і політичний рух у Візантійській імперії в VIII–IX ст., прихильники якого виступали проти шанування ікон й образів святих у християнстві. Цей рух став причиною серйозних конфліктів і в церковному, і в суспільному житті імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку вміння абітурієнта виокремлювати спільні та відмінні риси з опертям на оцінку причетності історичних постатей до певних історичних подій, процесів, явищ.

Павла Павлюка, Якова Острянина й Дмитра Гуню об’єднує їхня діяльність як козацьких ватажків під час козацьких повстань у другій половині XVI – першій половині XVII ст., зокрема:

1) козацька боротьба за автономію. Усі троє були активними учасниками козацьких повстань, які мали на меті боротьбу за автономні права козацтва, спротив польському гніту.

2) лідерство в повстаннях. Кожен був ватажком або провідником у своїх повстанських рухах, намагався об’єднати козаків для боротьби проти польської шляхти.

3) обстоювання православної віри. Вони боролися не лише за політичні права, а й за збереження православної віри в умовах католицької експансії.

Отже, Павла Павлюка, Якова Острянина й Дмитра Гуню об'єднує спільна мета боротьби за права козаків, автономію України й захист православної віри, що робить їх важливими постатями в історії козацького руху.

Інші варіанти відповідей, запропоновані в завданні, є неправильними.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку вміння абітурієнта виокремлювати спільні та відмінні риси, притаманні державним, і/або історико-географічним утворенням у різний історичний час (епоху, період) з опертям на розуміння сутності, ознак і характерних рис таких утворень.

Для початку визначмо адміністративно-територіальний устрій держав, про які йдеться у варіантах відповіді.

Військо Запорозьке – полково-сотенний. Територію держави ділили на полки (військово-адміністративні одиниці), а їх – на сотні.

Велике князівство Литовське – воєводсько-повітовий. Князівство ділили на воєводства (адміністративні одиниці), а їх  – на повіти.

Кримське ханство – князівський. Ханство ділили на кілька князівств (мулків), якими, зазвичай, правили родичі хана. Кожне князівство ділили на джерджі (повіти), які були основними адміністративними одиницями.

Московське царство – воєводсько-уїздний. Царство ділили на воєводства (провінції), які були основними адміністративними одиницями, а воєводства ділили на уїзди (повіти), які мали свої адміністративні центри.

Тепер про Слобідську Україну.

Слобідська Україна – це історико-географічна територія на сході України, яка охоплює сучасні області – Харківську, Луганську й частково Сумську. Її було сформовано в середині XVII ст. внаслідок переселення українців із західних земель.

Уже в 1650-х рр. існували українські козацькі слобідські полки: Острогозький, Сумський, Охтирський, Харківський. У 1685 р. утворено Ізюмський полк. Полки ділили на сотні (1734 р. їх було 98 сотень).

Отже, адміністративно-територіальний устрій Слобідської України наслідував устрій Війська Запорозького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

У завданні треба впізнати історичного діяча за портретними рисами.

Аналізування докладного опису в умові завдання й зображення на аверсі монети дає змогу дійти висновку, що йдеться про навчальний заклад і  розвиток науки.

Наука розвивається зазвичай у вищих навчальних закладах – колегіумах, академіях, університетах.

У ранньомодерний час на українських землях діяли два заклади: Острозька академія і Києво-Могилянський колегіум, який згодом став академією.

На реверсі монети зображено Петра Могилу (1596–1647) – видатного українського церковного, освітнього та культурного діяча, митрополита Київського. Про це свідчать портретні риси, митрополиче вбрання, архієрейський жезл, зазначені на монеті роки життя (1596–1647).

Петро Могила відіграв ключову роль у розвитку Києво-Могилянської академії, яка стала важливим освітнім центром.

Правильна відповідь – А.