Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Стан промисловості та сільського господарства. Тенденції розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. Карикатура містить достатньо інформації, аби обрати правильний варіант відповіді. Хвалькувато-веселе обличчя одного з персонажів, ланцюжок сосисок, що тягнеться від прохідної комбінату та підпис карикатури у вигляді прямої мови: «А я тут неподалік працюю, на м’ясокомбінаті» – це художні засоби, за допомогою яких карикатурист акцентував увагу глядача на явищі розкрадання державного майна, так званого «несунства». Найхарактернішою рисою «застою», без сумніву, був розквіт подвійної моралі: офіційної, публічної, й іншої – для себе, що виправдовувала аморальні незаконні способи задоволення потреб. Нечуваного розмаху набули крадіжки на підприємствах. Майже кожен пересічний громадянин епохи «застою» був «несуном». Виносили все: від болтів, гайок, інструментів, устаткування до продуктів харчування та побутових товарів. Керівництво підприємств намагалося запобігти «несунам» через створення пропускних пунктів, міжвідомчої охорони тощо. Проте це не давало бажаних результатів, а фраза «я це принесу з роботи» вважалася цілком нормальною, природною й не викликала осудження оточення, рідних і близьких.

Жодним чином ця карикатура не є історичним джерелом, що відображає інші явища радянської дійсності: низьку якість обслуговування в торгівельних закладах, технологічну відсталість харчової промисловості або пияцтво на робочому місці.

Таким чином, аналіз карикатури внеможливлює інші правильні варіанти відповіді, окрім варіанта – «розкрадання державного майна на робочих місцях».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.). Конституція УРСР 1978 р. Ключові положення Конституції УРСР 1978 р.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід визначити причини появи концепції «розвинутого соціалізму».

У 1961 р. була ухвалена нова Програма КПРС, яка містила тезу, що теперішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі. Проте вже в середині 1970-х рр. стало зрозумілим, що проголошені плани є не реальними і, щоб приховати їх нереальність, була вироблена концепція «розвинутого соціалізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. Причини активізації опозиційного руху. Утворення Української Гельсінської групи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки укладення угоди.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Держави-учасниці поважатимуть права людини та основні свободи» – допомагає визначити, що наведений уривок є частиною Гельсінського заключного акту 1975 р.

Наслідком підписання цієї угоди стала активізації діяльності в СРСР, зокрема, в Україні, діячів дисидентського руху. У 1976 р. ними була створена Українська Гельсінська група.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому варто особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі хронічного дефіциту товарів народного вжитку. На це вказує сам малюнок (зліплені дитиною снігові баби створюють враження «черги») і підпис з прямою мовою жінки, яка переплутала снігових баб з чергою у магазин (Пані, що тут дають?).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Українське національне відродження 20-х рр. О. Довженко.

Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Культурне життя України. О. Гончар.

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура та духовне життя. С. Параджанов, П. Загребельний.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність постатей української культури ХХ ст.

О. Гончар – письменник, громадський діяч, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор», «Берег любові».

О. Довженко – кінорежисер, автор фільмів «Земля», «Поема про море», кіноповістей «Україна в огні», «Зачарована Десна».

С. Параджанов – кінорежисер, автор фільмів «Українська рапсодія», «Квітка на камені», «Тіні забутих предків», «Колір граната».

П. Загребельний – письменник, журналіст, автор романів «Первоміст», «Роксолана», «Я, Богдан», сценарію до фільму «Ярослав Мудрий».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, процеси, явища на основі опрацювання уривку з історичного джерела зі статистичними даними (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – особливість економічного розвитку України.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «40 % атомних енергоблоків», «40 % усієї радянської сталі, 34 % вугілля, 51 % чавуну», «частка промисловості, що працювала на споживчий ринок, становила 29 %» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про деформацію структури економіки України в 1970-х – початку 1980-х рр.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на перевірку знань про розвиток дисидентського руху.

У другій половині 1970-х рр. відбувається активізація діяльності дисидентів.

Після підписання СРСР 1975 року в Гельсінкі Заключного акту наради з безпеки і співробітництва в Європі, який передбачав дотримання країнами-підписантами прав людини, в Україні у 1976 р. була заснована Українська Гельсінська група. Вона ставила перед собою завдання моніторингу стану дотримання прав людини в УРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО і вміння співвіднести їх з відповідними періодами історії.

Періоду Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.) відповідають поняття Голокост, «новий порядок», рух Опору, колабораціонізм. На теперішній час поняття Велика Вітчизняна війна не використовується для позначення періоду, коли на українських землях точилася німецько-радянська війна, що була складовою Другої світової війни 1939–1945 рр.

Періоду післявоєнної відбудови (1945–1950-ті рр.) відповідають поняття «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду десталінізації (1953-1964 рр.) відповідають поняття «відлига», «лібералізація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980-х рр.) відповідають поняття – «застій», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник».

Правильна відповідь: 1–Г 2–Д 3–А 4–Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій, передбачених Програмою ЗНО.

В. Щербицький став першим секретарем ЦК КПУ в 1972 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на знання основних завдань діяльності Української Гельсінської групи. Серед таких завдань – ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

Номенклатура – це узагальнювальна назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту культурного життя періодів перебування України у складі СРСР, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії України.

Маркери – «утвердження і розвиток українського романтичного (поетичного) кіно», «Творчість таких видатних діячів українського кіно як Сергій Параджанов, Іван Миколайчук стала відомою далеко за межами України» – указують на період «застою».

Українське поетичне кіно – мистецька течія, що виникла в радянському кіно в середині 1960-х років із виходом на екран «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова. «Українське поетичне кіно», відступившись від методу «соціалістичного реалізму», виводило на перший план візуальну виразність, сюрреалістичні й етнографічні мотиви. Ця течія залишила по собі низку новаторських фільмів і спровокувала новий наступ радянської ідеологічної машини на українське кіно, національну свідомість і нетрадиційний художній пошук.

Розквіт «українського поетичного кіно» в Україні припав на 1960–70 роки. Авторство терміна «українське поетичне кіно» приписують Янушу Ґазді, який придумав його 1970 року.

До фільмів «українського поетичного кіно» відносять десять повнометражних художніх фільмів: «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова (1964), «Камінний хрест» (1968) і «Захар Беркут» (1971) Леоніда Осики, «Криниця для спраглих» (1965), «Вечір на Івана Купала» (1968) і «Білий птах із чорною ознакою» (1971) Юрія Іллєнка, «Совість» (1968) Володимира Денисенка, «Комісари» (1968) Миколи Мащенка й «Пропала грамота» (1972) Бориса Івченка. А також суттєві елементи українського поетичного кіно можна виявити в стрічці «Вавилон XX» (1979) Івана Миколайчука й артхаусному фільмі «Лебедине озеро. Зона» (1989) Юрія Іллєнка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України, уміння встановлювати логічні пар відповідно до історичних періодів.

Поняття і терміни операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина» доцільно використовувати для характеристики періоду «Післявоєнна відбудова й розвиток України (1945– початок 1950-х років)».

Поняття і терміни «розвинутий соціалізм», «застій», правозахисник, «самвидав» доцільно використовувати для характеристики періоду «Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980-х років)».

Поняття і терміни депортація, план «Ост», «новий порядок», рух Опору доцільно використовувати для характеристики періоду «Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки)».

Поняття і терміни «лібералізація», «відлига», раднаргоспи, «шістдесятники» доцільно використовувати для характеристики періоду «Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки)».

Правильна відповідь – 1 Б 2 Г 3 А 4 В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання програмних положень дисидентської організації – Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, відомої також як Українська Гельсінська група (УГГ). Ідеться про об’єднання діячів українського правозахисного руху, утворене в Українській РСР 9 листопада 1976 року.

Підставою для утворення УГГ були постанови про права людини Заключного акту Наради у справах безпеки й співпраці в Європі у Гельсінкі 1975 року. Згідно з основоположною декларацією УГГ її метою є сприяння виконанню в Україні постанов Заключного акта:

• домагатися внесення до Конституції УРСР положень Заключного акта Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі;
• знайомити світову громадськість із фактами порушень на теренах України Загальної Декларації прав людини;
• сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості із Загальною Декларацією прав людини.

Правильна відповідь – 1, 2, 4.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок       1980-х рр.). Конституція УРСР 1978 р. Ключові положення Конституції УРСР 1978 р.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань політико-ідеологічних основ радянської влади, які відображені в основних положеннях Конституції УРСР 1978 р.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

• Уся влада в УРСР належить народові, який здійснює державну владу через Ради народних депутатів, що становлять політичну основу УРСР.
• Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи є Комуністична партія Радянського Союзу.
• Основу економічної системи УРСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної та колгоспно-кооперативної власності.

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять із історії України, уміння їх застосовувати.

Раднаргосп – рада народного господарства. Державний орган, який здійснював горизонтальне керування галузями господарства в межах економічних адміністративних районів СРСР. Створені 1957 року, ліквідовані 1965 року. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоби ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами, запровадивши децентралізацію в системі управління. Раднаргоспи поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними в розв’язанні міжгалузевих проблем. Після їхньої ліквідації економіка повернулася до галузевого вертикального принципу керування, посилилося централізоване планування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмних документів Української Гельсінської групи.

Одне із завдань утвореної 1976 року дисидентської організації Української Гельсінської групи – це ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання політики компартійного керівництва УРСР у роки «перебудови».

Перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький офіційно підтримував реформаторський курс Михайла Горбачова впродовж 1985–1987 років, але фактично блокував реформаторські кроки союзного партійного керівництва, особливо заходи політики «гласності».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки) і в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання постатей української культури.

Олександр Білаш, Платон Майборода є видатними представниками пісенної і хорової музики.

Наталя Ужвій, Ада Роговцева є видатними представницями театрального мистецтва.

Євгенія Мірошниченко, Анатолій Coлов’яненко досягли вершин в оперному співі.

Борис Олійник, Іван Драч – видатні українські поети.

Правильна відповідь: 1Д, 2Г, 3В, 4Б.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в промисловості. О. Антонов.

Завдання передбачає перевірку знань про галузі діяльності визначних постатей України.

У цьому випадку йдеться про О. К. Антонова, який був видатним авіаконструктором. Під керівництвом Антонова розроблено транспортні літаки сімейства «Ан», які літають на всіх континентах світу. Деякі з них залишаються не перевершеними і нині.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху..

Завдання передбачає перевірку характерних рис історичного явища.

У цьому випадку йдеться про характерні риси дисидентського руху в Україні, який мав мирний, ненасильницький характер.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. B. Симоненко.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. М. Руденко, В. Стус, В. Чорновіл.

Завдання передбачає встановлення відповідності між прізвищами діячів і фактами їхньої біографії.

В. Симоненко був автором збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд».

М. Руденко був автором поезії «Всесвіт у тобі», «Оновлення», один із засновників і керівників Української Гельсінської групи.

В. Стус був автором збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», член Української Гельсінської групи.

В. Чорновіл – автор «самвидавської» збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник», член Української Гельсінської групи.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння проявів політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку України в 1970 – на початку 1980-х рр.

Із зазначених варіантів відповіді проявом кризи стала поява концепції «розвинутого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння особливостей дисидентського руху в 1970–1980-х рр.

У цей час рух не набув широкої підтримки серед населення через жорстокість репресивних заходів влади та апатії в суспільстві.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України

Завдання спрямоване на перевірку знань творчості видатних діячів культури 1960–1990-х рр.

А. Горська – художниця, графік, авторка полотен «Прип’ять. Пором», «Біля річки», співавторка вітражу «Тарас Шевченко».

В. Симоненко – поет, прозаїк, автор збірок «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Лебеді материнства».

Л. Костенко – поетеса, авторка збірок «Проміння землі», «Мандрівки серця», романів у віршах «Маруся Чурай», «Берестечко».

І. Драч – поет, автор збірок «Протуберанці серця», «Корінь і крона», сценаріїв фільмів «Криниця для спраглих», «Камінний хрест».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку економіки УРСР на різних етапах.

1970–1980-ті роки характеризують як період «застою» – усеохопної кризи радянського ладу, що поширилася на всі сфери життя – політику, економіку, соціальні відносини, ідеологію, культуру. Характерною ознакою цих часів було заперечення будь-яких спроб оновлення суспільства. Тодішню соціально-економічну сферу охопив тотальний дефіцит.

За результатами аналізування наведених варіантів відповіді можна дійти висновків:

• варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, бо для радянської економіки ніколи не був пріоритетним розвитком підприємств легкої і харчової промисловості (групи Б), пріоритетними були галузі важкої промисловості й енергетики (група А);
• варіант відповіді Б не задовольняє умову завдання, бо твердження щодо стрімкого зростанням обсягів сільськогосподарського виробництва не відповідає дійсності. Криза в сільському господарстві спонукала керівництво країни до розробки «Продовольчої програми» (1982 рік), однак створення агропромислових комплексів (АПК) так і не розв’язало проблеми колгоспно-радгоспної системи.
• варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо твердження про перехід до інтенсивних методів господарювання неправдиве. Радянська економіка розвивалася екстенсивними методами, навіть подолати «застій» у 1980-ті роки мали подвоєнням економічного потенціалу.
• варіант відповіді Г, у якому йдеться про падінням темпів промислового виробництва, задовольняє умову завдання. Адже від 1970 року економіка пішла на спад. До 1985 року темпи зростання навіть за офіційними даними промислового виробництва знизилися від 8,4  до 3,5 %; у сільському господарстві, що ніколи не працювало успішно, вони впали з 3,2 до 0,5 %.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання біографій визначних постатей з історії України й уміння утворювати логічні пари.

Микола Руденко – письменник, один із засновників Української Гельсінської групи.

Валентин Мороз – історик, публіцист, автор есе «Репортаж із заповідника ім. Берії», «Хроніка опору».

Василь Стус – поет, літературний критик, автор поезії «На колимськім морозі калина».

Вячеслав Чорновіл – журналіст, літературний критик, автор збірки «Лихо з розуму».

Правильна відповідь – 1 Г 2 А 3 Б 4 В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій культурного життя України.

Особливістю розвитку освіти України в середині 1960-х – на початку 1980-х рр. стало завершення 1972 року переходу до обов’язкової загальної середньої освіти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії, творчості українських діячів культури.

Олесь Гончар – автор роману «Собор».

Леонід Биков – режисер й актор кінофільму «У бій ідуть одні “старики”».

Іван Миколайчук – режисер кінофільму «Вавилон XX».

Ліна Костенко – авторка роману у віршах «Маруся Чурай».

Правильна відповідь: 1Д, 2Г, 3Б, 4А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура і духовне життя. Б. Патон.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами на фото можна впізнати видатних вчених: Є. Патона, М. Амосова, В. Глушкова, О. Антонова. Видатним вченим у галузі електрозварювання, металургії та технології металів є Є. Патон.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одній з негативних явищ радянської дійсності – низькому рівню культури обслуговування у сфері торгівлі. На це вказує сам малюнок (керівник торгівельного закладу роздає співробітникам маски з посмішкою) і підпис, який є прямою мовою керівника торгівельного закладу: «Наш магазин включився в місячник ввічливості!».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Стус.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «поет не тільки непересічний, а рідкісний своїм талантом і культурою», «політв’язень» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про В. Стуса, активного діяча дисидентського руху, який загинув в ув’язненні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі бюрократизму державного управлінського апарату. На це вказує те, що жінка літнього віку звертається до спортсменів з марафонського бігу, щоб вони допомогли їй вирішити питання, яке потребує тривалого обходу кабінетів чиновників. Але вони відмовляються, вказуючи, що більше ніж 50 км не бігають.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура і духовне життя. Здобутки та особливості розвитку культури. Б. Патон, О. Антонов, В. Глушков, М. Амосов.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання в зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити яке висловлювання (джерело) відповідає зазначеним історичним постатям.

На вислови видатних постатей України: вченого Б. Патона вказує маркер «нова технологія високочастотного зварювання», конструктора літаків О. Антонова – «красивий літак добре літає», вченого В. Глушкова – «суперЕОМ», хірурга, вченого М. Амосова – «хірургія» .

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960-х – початок 1980-х рр.). Культура і духовне життя.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистські значки.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на значках, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з аналізу зображеного. П’ятикутна зірка з портретом В. Леніна, напис-гасло «Завжди готовий!», «ВЛКСМ» свідчить, що це відзнаки дитячих і молодіжних комуністичних організацій «жовтенят», «піонерів», «комсомольців». Обов’язкове носіння цих значків і участь у цих політичних дитячих організаціях свідчили про ідеологізацію суспільного життя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух.

Завдання передбачає встановлення хронологічної послідовності подій, пов’язаних з розгортанням дисидентського руху.

Створення Л. Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – 1959 р.

Початок випуску В. Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – 1970 р.

Заснування М. Руденком Української громадської групи сприяння виконання Гельсінських угод – 1976 р.

Участь В. Стуса в акції протесту в кінотеатрі «Україна» проти масових арештів дисидентів – 1965 р.

Відповідь – А Г Б В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Стан промисловості та сільського господарства.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати істотні характерні риси подій (явищ, процесів), спираючись на знання цих подій і розуміння їхньої сутності.

Отже, у завданні йдеться про період 1970-х – початку 1980-х рр. в історії УСРР. Слід визначити одну з особливостей  економічного розвитку, притаманних саме цьому періоду історії республіки.

Зазначені в умові завдання роки дають підстави стверджувати, що йдеться про період так званого «застою» – ретроспективна назва одного з останніх періодів існування радянської економічної та політичної системи, коли в суспільстві складалися передумови глибокої системної кризи, які врешті призвели до краху радянської економіки та політичного розпаду СРСР. Економічним змістом періоду застою було поступове просування до колапсу, починаючи з 1970-х рр. можливості екстенсивного розвитку вичерпалися. Так, якщо у 8-й п’ятирічці (1965–1970 рр.) національний дохід щороку зростав у середньому на 7,5%, то в дев’ятій (1971–1975 рр.) – вже на 5,8%, а в десятій (1976–1980 рр.) – лише на 3,8%. Крім того, в умовах світової науково-технічної революції відставання СРСР ставало дедалі безнадійнішим. Радянська економічна модель не сприяла інтенсифікації виробництва та впровадженню досягнень науково-технічної революції через свою надмірну мілітаризацію, централізацію й командно-адміністративну жорсткість.

Таким чином, правильний варіант відповіді в завданні – прогресуючий занепад у рамках загальносоюзної економіки.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Культура і духовне життя. С. Параджанов.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на фото зображено чоловіка доволі характерної зовнішності з правильними рисами обличчя – високе відкрите чоло, чорні густі брови, широко розставлені, темні очі з трохи приспущеними куточками, густа коротка борода з сивиною. Отримана інформація дозволяє встановити, що на фото зображено С. Параджанова – кінорежисера, автора фільмів «Тіні забутих предків», «Колір гранату».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Опозиційний рух.

Завдання передбачає знання перебігу політичних подій в УРСР на початку 1970-х рр. і їх причиново-наслідкові зв’язки.

У 1972 р. з посади Першого секретаря ЦК КПУ було усунуто П. Шелеста, якого звинуватили в недостатній увазі «у справі інтернаціонального виховання трудящих і примиренському ставленні до проявів націоналізму».

Новим керівником ЦК КПУ в 1972 р. став В. Щербицький, який сприяв прискоренню русифікації республіки. Вступ його на посаду супроводжувалося погромом українського дисидентського руху і новою хвилею арештів дисидентів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемам радянської дійсності 1970-х – 1980-х рр. На ній зображена дошка оголошень підприємства, на якій подана листівка з фотографіями працівників (переважно керівної ланки), які систематично під різними приводами не присутні на робочому місті. На це вказують підписи під фотографіями відсутніх осіб: «пішла в хімчистку», «пішла в другий відділ», «пішов покурити», «пішов на об’єкт».

Таким чином, карикатура акцентує увагу на проблемі низького рівня трудової дисципліни.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху.

До виконання кластерних завдань 17–20 треба підходити комплексно.

Першочерговим кроком є ідентифікація джерела й визначення його основних положень.

У цьому випадку маємо уривок документа організації дисидентів, що поставила перед собою мету боротися за права людини, які були закріплені в документах ООН і Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в м. Хельсінкі в 1975 р.

Після з’ясування основних положень джерела слід переходити до відповідей на питання.

Мету, яка зазначена в уривку джерела, ставила перед собою Українська Гельсінська група – організація дисидентів, яка була утворена в 1976 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху.

Це друге із запропонованих кластерних завдань.

До виконання кластерних завдань 17–20 треба підходити комплексно. Першочерговим кроком є ідентифікація джерела й визначення його основних положень.

У цьому випадку маємо уривок документа організації дисидентів, що поставила перед собою мету боротися за права людини, які були закріплені в документах ООН і Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в м. Хельсінкі в 1975 р.

Після з’ясування основних положень джерела слід переходити до відповідей на питання.

Українська Гельсінська група – організація дисидентів, яка була утворена в 1976 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. В. Чорновіл.

Це третє з кластерних завдань 17–20.

До виконання цих завдань треба підходити комплексно. Першочерговим кроком є ідентифікація джерела й визначення його основних положень.

У цьому випадку маємо уривок документа організації дисидентів, що поставила перед собою мету боротися за права людини, які були закріплені в документах ООН і Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в м. Хельсінкі в 1975 р.

Отже, ми вже визначили, що мету, яка зазначена в уривку джерела, ставила перед собою Українська Гельсінська група – організація дисидентів, яка була утворена в 1976 р.

Із зазначених на фото діячів членом організації був В. Чорновіл (визначається за портретними рисами).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. «Дисидентство».

Це четверте завдання кластерного типу із запропонованих.

До виконання завдань 17–20 треба підходити комплексно. Першочерговим кроком є ідентифікація джерела й визначення його основних положень.

У цьому випадку маємо уривок документа організації дисидентів, що поставила перед собою мету боротися за права людини, які були закріплені в документах ООН і Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в м. Хельсінкі в 1975 р.

Мету, яка зазначена в уривку джерела, ставила перед собою Українська Гельсінська група – організація дисидентів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. «Дисидентство». В. Чорновіл, В. Стус.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба. Саме ці дисиденти провели в 1965 р. на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» акцію протесту проти арештів дисидентів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

У завданні наведено уривок інтерв’ю представника влади, який здійснював репресії проти інакодумців в УРСР, у якому він указує на один з інструментів для здійснення переслідувань. Інакодумців в УРСР / СРСР називали дисидентами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.) і в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості умінь установлювати послідовність історичних подій.

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки відбулося у 1958 році.

Б Початок випуску В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» припало на 1970 рік.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод відбулося 1976 року.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» за участі Василя Стуса проти масових арештів дисидентів відбулася 1965 року.

Завдання також можна розв’язати, з’ясувавши логіку подій.

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – це початок дисидентського руху.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» – протест проти першої хвилі арештів дисидентів.

Б Випуск В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – спроба висвітлити діяльність дисидентів, репресії проти них влади.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – набуття дисидентським рухом напівлегального існування, в умовах коли керівництво СРСР взяло на себе зобов’язання дотримуватися прав людини.

Правильна відповідь – 1А 2Г 3Б 4В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

До виконання кластерних завдань 17–19 слід підходити комплексно.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – автор твору.

Аналіз уривку джерела і визначення слів-маркерів: «визнаний класик соціалістичного реалізму», «багатостраждальний» твір», «пам’ятка козацького минулого», «основна увага в ньому приділена викриттю негативних явищ радянської дійсності» – дає змогу визначити автора твору, про який ідеться в уривку джерела» – О. Гончара. Зображення церковних соборів додатково вказує на назву роману «Собор». Цей твір був підданий критиці і забороні за часів «застою».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

До виконання кластерних завдань 17–19 слід підходити комплексно. 

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, собор, описаний у романі, – це Троїцький собор у Новомосковську, який вміщений під літерою «Г». Додатковою вказівкою на цей собор є маркер у джерелі «пам’ятка козацького минулого». Серед чотирьох фотографій лише один належить до козацької спадщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

До виконання кластерних завдань 17–19 слід підходити комплексно.

Роман О. Гончара "Собор" був підданий критиці і забороні за часів «застою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Карикатури дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час, коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена негативним проявам явища бюрократизації. На це вказують персонажі карикатури: розгублений відвідувач установи і два чиновники (1-й заступник і 2-й заступник), які, показуючи один на одного, не вирішують питання, з яким до них звернулися.

Бюрократизація – це процес усередині організацій державного або приватного сектора, що характеризується зростанням чисельності службовців і рівнів ієрархії, вузькою спеціалізацією функцій, ускладненням формальної регламентації діяльності. Бюрократизація може грати як позитивну роль (контрольованість, передбачуваність), так і негативну (утруднення комунікації, втрата гнучкості і продуктивності). Саме негативні прояви бюрократизації і відображає карикатура.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку розуміння процесів суспільно-політичного життя в СРСР наприкінці 1970-х – на початку 1980-х рр. Це період «застою». Для виправдання й приховування від громадян неможливості побудови комуністичного суспільства була конституційно закріплена концепція «розвиненого соціалізму».

«Розвинений соціалізм» – концепція, висунута у 1967 р. для нівелювання положень Програми КПРС, ухваленої у 1961 р., яка стверджувала, що «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі».

Концепція була закріплена в преамбулі Конституції СРСР 1977 р., яка стверджувала, що неможливо здійснити негайний «стрибок» у комунізм. Має пройти час, упродовж якого соціалізм повинен розвиватися на власному ґрунті. Саме такий соціалізм називається «зрілим», «розвиненим».

Основні складові «розвиненого соціалізму» – це «загальнонародна держава» і «нова історична спільнота людей – радянський народ». Стверджувалося, що при розвинутому соціалізмі суспільство розвивається без конфліктів під «науковим» керівництвом КПРС. Проте ця концепція не врятувала СРСР від всеохопної кризи і розпаду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр. )

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

«Самвидав» – це один з методів боротьби дисидентів проти радянської системи, який полягав у неофіційному виготовлені та розповсюджені літературних і публіцистичних творів в обхід державної цензури.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки подій періоду «застою».

Зміна політичного керівництва УРСР призвела до «другої хвилі» масових арештів дисидентів.

Після ліквідації рад народного господарства (раднаргоспів) відбулося відновлення вертикальної системи управління економікою.

Конституція УРСР 1978 р. , яка була створена на основі Конституції СРСР 1977 р., юридично закріпила однопартійну політичну систему.

Дисидентський рух був організаційно оформлений після підписання СРСР Гельсінського Заключного акту Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає знання основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Дисидентство (від лат. dissidens – незгодний) – суспільно-політичне або релігійне явище, характерне для держав з антидемократичним (авторитарним чи тоталітарним) режимом. Виявляється у відкритих мирних виступах незначної частини діячів (рідше організацій) проти панівного державного ладу або загальноприйнятих норм, протистоянні офіційній ідеології й політиці, відступництві від учення панівної церкви.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання має на меті перевірку знань змісту ідеологічної концепції розвитку СРСР («Розвинутий соціалізм»), яка стала основою періоду «застою».

«Розвинутий соціалізм» – концепція, висунута 1967 року для нівелювання положень Програми КПРС, ухваленої 1961 року, яка стверджувала, що «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі».

Концепція була закріплена в преамбулі Конституції СРСР 1977 р., яка стверджувала, що неможливо здійснити негайний «стрибок» у комунізм. Має пройти час, упродовж якого соціалізм повинен розвиватися на власному ґрунті. Саме такий соціалізм називається «зрілим», «розвинутим». Основні складові «розвинутого соціалізму» – це «загальнонародна держава» і «нова історична спільнота людей – радянський народ».

Стверджувалося, що за розвинутого соціалізму суспільство розвивається без конфліктів під «науковим» керівництвом КПРС. Проте ця концепція не врятувала СРСР від всеохопної кризи й розпаду. Негативним її проявом для розвитку України стало посилення процесу русифікації та скорочення сфери вживання української мови.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань сфери діяльності зазначених діячів другої половини ХХ ст.

Життя та діяльність Сергія Параджанова, Івана Миколайчука, Леоніда Бикова були тісно пов’язані з українським кінематографом, зокрема (Параджанов і Миколайчук) – із розвитком українського поетичного кіно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння здобувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена негативним проявам декларативності основних положень Конституції СРСР, зокрема, «Україна має право виходу з СРСР». На це вказують персонажі карикатури: Йосип Сталін (тримає в руці Конституцію) і українець, який міцно прив’язаний до гирі, на якій напис «Москва».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань про економічний розвиток УРСР на початку 1980-х рр.

Для виконання завдання треба свої знання зіставити із запропонованими відповідями і обрати правильну, яка характеризує особливості економічного розвитку у зазначений період.

Із запропонованих особливостей характерним було стрімке зростання дефіциту товарів народного споживання.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Із запропонованих варіантів відповіді наведені ознаки вказують на поняття номенклатура.

Номенклатура – перелік посад, правляча верхівка соціалістичного суспільства, що володіє певними соціальними привілеями.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури і громадських діячів (дисидентів) другої половини ХХ ст.

Василь Симоненко був автором збірки «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд».

Микола Руденко – автор поезії «Всесвіт у тобі», «Оновлення», один із засновників і керівників Української Гельсінської групи.

Василь Стус автор збірок «Круговерть», «Зимове дерево», «Веселий цвинтар», член Української Гельсінської групи.

В'ячеслав Чорновіл автор «самвидавської» збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник», член Української Гельсінської групи.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

У цьому випадку – статистичні дані.

Зазначені в джерелі дані чітко вказують на деформацію структури економіки. Прослідковується чітке домінування важкої промисловості та енергетики.

Відповідь: А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображені Олександр Довженко та Сергій Параджанов. Обидва були видатними режисерами кіно.

Олександр Довженко з 1926 р. – режисер-постановник на кіностудіях Одеси, Києва, Москви. Серйозний успіх мав його фільм «Звенигора» (1929 р.). Окремі його роботи були прийняті з успіхом у європейських країнах. Автор кіноповісті «Україна в огні», за яку був підданий критиці. У роки «відлиги» написав статтю «Мистецтво живопису і сучасність», у якій закликав «розширити творчі межі соціалістичного реалізму».

Сергій Параджанов – вірменський та український кінорежисер. Один із засновників українського поетичного кіно. Екранізація п’єси М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» (1964р.), принесла йому всесвітню славу і визнання. Фільми, що були далекі від проголошеного «соціалістичного реалізму», і нелюбов до радянської влади призвели до арешту і ув’язнення режисера терміном на 15 років.

Відповідь: А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості уявлень про кризу радянського ладу середини 1960-х – початку 1980-х рр.

Проявами цієї кризи було: поява концепції «розвиненого соціалізму», стрімка русифікація середньої та вищої освіти, посилення репресій проти інакомислячих.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань змісту реформ другої половини 1960-х рр., які увійшли в історію під назвою «косигінські».

Ці реформи передбачали розширення господарської самостійності підприємств.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань, які характеризують дисидентський рух. Із запропонованих варіантів відповіді умові завдання відповідають поняття: «самвидав», «тамвидав», «правозахисник».

«Самвидав» – підпільна література, що створена дисидентами і таємно поширювалася в СРСР в обхід державної цензури. За створення, поширення і зберігання такої літератури передбачалися жорстокі покарання. Одна з форм боротьби дисидентів.

Правозахисник – 1) людина, яка сповідує філософію верховенства прав людини, висловлює власні думки, досвід і бачення світу у формі глобального усвідомлення важливості та беззаперечного дотримання прав людини як єдиної загальносвітової ідеології. 2) експерт у сфері законодавства внутрішньодержавного та загальносвітового рівнів, для якого правозахисна діяльність є професійною.

«Тамвидав» – публіцистична, художня література, яка видавалася за кордоном і попри заборон поширювалася на території СРСР. Одна з форм діяльності дисидентів.

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується зображення. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи.

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари для обміну на інші дефіцити, продажу тощо. На це вказують персонажі карикатури: охоронних підприємства і робітник, який, використовуючи хитрість, намагається винести з підприємства продукцію виробництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури 70-х рр. ХХ ст.

За ключовими словами визначаємо, що в умові завдання йдеться про композитора, поета й вокаліста Володимира Івасюка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)

В умові завдання визначено час «початок 1980-х років». В історії України цей період називають періодом «застою». Тут доречно вживати саме цей термін, оскільки він найкраще характеризує соціально-економічний розвиток УРСР.

Достатньо пригадати поняття і терміни зазначеного періоду, і ми виходимо на правильну відповідь. Термін «дефіцит» набуває свого поширення саме за час керуванням Радянським Союзом Леоніда Брєжнєва.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)

Учасникові, який ретельно готувався до тестування з історії України, достатньо прочитати назви палітурок і пригадати, що «Інтернаціоналізм чи русифікація» – це праця Івана Дзюби, натомість «Український вісник» – це самвидавський журнал за редакцією В'ячеслава Чорновола. А тепер поміркуймо, що об’єднує в діяльності І. Дзюбу та В. Чорновола? Дисидентство. Це і буде правильна відповідь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)

В умові завдання зазначено роки «застою», тобто період історії України в час загострення кризи радянської системи.

Пригадаймо характерні риси періоду «застою»: однопартійна система (закріплена в Конституції СРСР), придушення будь-яких проявів інакодумства тощо. Інколи цей період історики називають «неосталінізмом».

Представники інтелігенції гостріше від інших верств суспільства відчувала наступ тоталітаризму. Саме вони виявляли свій протест у проведенні окремих заходів, випуску «самвидаву», підтримці руху кримських татар тощо.

Пригадавши характерні риси, притаманні цьому періоду, варіанти Б та В відкидаємо. Зайвим буде і варіант Г – притаманний для періоду післявоєнної відбудови (збройна боротьба з тоталітаризмом притаманна здебільшого Західній Україні).

Відповідь – А.

Завдання перевіряє ваші знання періоду кризи радянської системи, тобто періоду «застою».

Українська Гельсінська група була утворена в 1976 р. (після Гельсінської наради 1975 р.) і ставила за завдання ознайомлення громадськості з правами людини.

До правильних думок підштовхне завдання № 18 (якщо його розв’язано правильно).

Олесь Гончар, радянський письменник, був підданий критиці за роман «Собор», але дисидентом його назвати важко. Алла Горська, яскравий представник плеяди шістдесятників, трагічно загинула у 1970 р.. Суспільна діяльність Івана Драча припадає на кінець 1980-х років, натомість у 1970-х намагався уникати зв’язків з дисидентами (зокрема у 1976 р. – лауреат премії ім. Т. Шевченка).

Відповіді: 147.