Розділ: 1945 р. – початок ХХІ ст.
Тема: Україна в перші повоєнні роки
Кількість завдань: 118
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
«Кожна людина повинна бачити сонце!» – цей вислів став девізом відомого хірурга-офтальмолога Володимира Філатова.
Він зробив неоціненний внесок у розвиток світової медицини. Науковець розробив революційні методи лікування очних хвороб, зокрема унікальну технологію пересадки рогівки, що повернула зір тисячам пацієнтів. Його дослідження у сфері тканинної терапії заклали фундамент для багатьох подальших медичних відкриттів.
Володимир Філатов заснував Одеський інститут очних хвороб і тканинної терапії, який нині має його ім’я.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Міждержавний обмін територіями 1951 р. відбувся між СРСР і Польською Республікою. Причини обміну офіційно пояснювали «економічним тяжінням» переданих ділянок до відповідних районів держав.
СРСР отримав територію в Люблінському воєводстві (район міст Белз, Кристинопіль, Угнів), багату на поклади кам'яного вугілля.
Польща отримала частину тодішньої Дрогобицької області, де були нафтові свердловини.
Обмін супроводжували примусовою депортацією місцевого населення.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
«Ждановщина» – ідеологічна кампанія другої половини 1940-х рр., спрямована проти творчої та наукової інтелігенції як головного носія національної самобутності українського народу. Її проводили під гаслом «боротьби проти українського буржуазного націоналізму».
Кампанію було спрямовано на встановлення жорсткого контролю над культурою, насадження російського шовінізму, цькування інтелігенції (критики зазнали В. Сосюра, М. Рильський, Ю. Яновський і не лише).
Ждановщина призвела до глибокої деградації культурного життя, гальмування розвитку науки, літератури й мистецтва в республіці.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
Особливістю відбудови в УРСР був пріоритетний розвиток важкої промисловості. Структуру капіталовкладень у господарство, що відповідає періоду Відбудови, позначено на діаграмі буквою Г.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
На картосхемі зілюстровано динаміку чисельності населення за регіонами України в період між 1939 та 1959 роками.
Зниження чисельності населення в Центральній і Північній Україні (-7,2 %) зумовлено величезними людськими втратами під час Другої світової війни та повоєнного голоду.
Зростання чисельності населення у Східній та Південній Україні (+22,8 %) відбувалося насамперед унаслідок швидкої відбудови важкої промисловості в повоєнні роки та завдяки припливу робочої сили з інших республік СРСР.
В процесі відбудови радянське керівництво використало довоєнну модель розвитку народного господарства, в основі якої був пріоритетний розвиток базових галузей важкої промисловості внаслідок нещадної експлуатації сільського господарства.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
На фото зображено Йосипа Сліпого, митрополита Української греко-католицької церкви (УГКЦ).
Радянські спецслужби готували фіктивне «возз’єднання» УГКЦ із Російською православною церквою, тому непокірного ієрарха мали ізолювати.
Після арешту 1945 р. він майже два десятиліття провів у радянських таборах. Саме під час перебування Йосипа Сліпого на засланні зроблено другу світлину.
Лише 1963 р., завдяки клопотанню Папи Римського Іоанна XXIII та Президента США Джона Кеннеді, митрополита звільнили та вислали за межі СРСР.
Він прибув до Риму, де розпочав новий етап своєї діяльності як Глава Української греко-католицької церкви у вигнанні.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Цей опис стосується Йосипа Сліпого, який очолював Українську Греко-Католицьку Церкву в часи радянської окупації.
Наведені тези відображають радянські пропагандистські наративи, спрямовані на дискредитацію уніатської церкви, яку звинувачували в націоналізмі, поширенні антирадянських настроїв та обстоюванні української окремішності.
Митрополита 1945 р. заарештували радянські спецслужби. Він майже 20 років провів у радянських таборах. Лише 1963 р., завдяки клопотанню Папи Римського Іоана XXIII та Президента США Джона Кеннеді, Йосипа Сліпого звільнили та вислали за межі СРСР. Він оселився у Ватикані, де його визнали главою УГКЦ.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Тетяна Яблонська була символом українського соцреалістичного живопису. Її найвідоміша картина «Хліб» стала одним із найвідоміших творів у Радянському Союзі.
Художниця напрочуд динамічно і живо зобразила фрагмент сільського життя повоєнного періоду.
Картина, виконана в тогочасній пропагандистській манері, мала засвідчити успіхи колгоспного будівництва. Однак Яблонська зобразила не плакатних «ударниць» праці, а звичайних трудівниць, які щиро раділи багатому врожаю.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Відновлення незалежності України. Становлення України як незалежної держави.
В Радянська карикатура присвячена політичній кампанії перших повоєнних років – «лисенківщині», яку супроводжувало цькуванням генетиків.
Наукові підходи, що суперечили марксистсько-ленінській ідеології, визнавали антинауковими. Ініціатор кампанії Трохим Лисенко відкидав так званий менделізм-морганізм: Грегор Мендель відкрив закони спадковості, Томас Морган одержав Нобелівську премію за відкриття, пов'язані з роллю хромосом у спадковості. Лисенко ж стверджував, що можна змінювати властивості рослин вирощуванням у специфічних умовах, і це відповідало грандіозним планам соціалістичного перетворення природи. «Лисенківщина» завдала значної шкоди радянській біології на роки вперед.
Г На карикатурі, створеної за часів відлиги висміяно нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівозміну кукурудзи, яку вирішив зробити основною сільськогосподарською культурою Микита Хрущов.
А На карикатурі закцентовано проблему реалізації політики перебудови Михайла Горбачова, коли, виголошуючи перебудовні гасла, на ділі консервативні сили чинили опір реальним змінам.
Б На карикатурі відображено проблеми корупції в системі органів державної влади сучасної України.
Правильна відповідь: В, Г, А, Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.
1 – В: ключовим елементом періоду політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.), відомого під метафоричною назвою відлига, стала десталінізація – розвінчання культу особи Сталіна й ліквідація наслідків його режиму. Процес десталінізації символічно розпочали на XX з'їзді КПРС 1956 року. Його супроводжували: ліквідація ГУТАБу, масова амністія, реабілітація частини політично засуджених; демонтування пам'ятників Сталіну, перейменовування вулиць, заводів і всього, що тільки мало ім'я колишнього вождя; пом'якшення і часткове скасуванням репресивних законів.
2 – Б: повоєнну відбудову (1946 – початок 1950-х рр.) в УРСР супроводжували потужні ідеологічні кампанії морально-політичного тиску на суспільство, зокрема боротьба проти низьковклінності перед Заходом, а згодом – і проти космополітизму.
В поле зору партійних ідеологів потрапили літературні й театральні критики переважно єврейської національності, від яких також вимагали зізнання про зв’язки з українськими буржуазними націоналістами.
Кампанія призвела до негативних наслідків: поглиблення ізоляції від надбань західної культури, розпалювання антисемітських настроїв і формування образу внутрішнього ворога, посилення русифікації тощо.
3 – Д: у період розпаду Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 рр.) центральний майдан радянського Києва мав назву площа Жовтневої революції. Саме на ній розпочалася перша українська революція новітнього часу – Революція на граніті жовтня 1990 року. Мало хто підозрював, що то буде остання осінь СРСР.
Організований студентами протест-голодування супроводжувала низка вимог: дострокове припинення повноваження Верховної Ради УРСР і призначення нових виборів на багатопартійній основі; відставка голови уряду Віталія Масола; ухвалення закону про націоналізацію майна партії та комсомолу; недопущення підписання нового Союзного договору; забезпечення українським юнакам проходження служби на території республіки.
Верховна Рада ухвалила рішення частково задовольнити вимоги студентів.
4 – Г: у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) розчарування громадян СРСР у можливості досягнути комунізму стало проявом ідеологічної кризи. Офіційна пропаганда, щоб пояснити невідповідність реалій комуністичним обіцянкам, вигадала термін розвинений соціалізм як перехідний етап між соціалізмом і комунізмом. 1978 року цю концепцію було закріплено у новій Конституції УРСР, яка відома як Конституція розвиненого соціалізму.
Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.
Тетяна Яблонська, Катерина Білокур, Марія Примаченко – видатні українські художниці.
Катерина Білокур і Марія Примаченко – яскраві представниці жанру наївного мистецтва. Катерина Білокур найбільше малювала квіти («Хата в Богданівці»).
Марія Примаченко відома своїми картинами з чудернацькими, фантастичними тваринами («Гороховий звір»).
Тетяна Яблонська стала символом українського соцреалістичного живопису. Її найвідоміша картина «Хліб» стала одним із найтитулованіших творів у Радянському Союзі.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.
У наведених уривках із джерел відображено події післявоєнної доби. Після вигнання німецьких військ з території України радянська влада намагалася відновити контроль над суспільством, втрачений у роки Другої світової війни.
З 1946 року в СРСР запроваджено термін «ждановщина», названий за прізвищем радянського ідеолога Андрія Жданова. Відповідно до цієї політики митці, письменники та інтелігенція мали суворо дотримуватися ідеологічної лінії партії. Саме ці процеси відображено у варіанті В.
Після XX з’їзду КПРС (1956 р.) розпочинається період «відлиги», який приніс відносну лібералізацію суспільного життя. У цей час з’являється нове покоління митців та інтелектуалів – Іван Драч, Іван Дзюба, Микола Вінграновський – які відкрито висловлювали свої думки в літературі, публіцистиці та мистецтві. Одним із найважливіших творів цього періоду стала праця Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація» (1965 р.), яку було надруковано за кордоном і яка стала знаковим документом українського національного руху.
Однак діяльність шістдесятників і дисидентів викликала жорстку реакцію радянської влади. Придушення інакодумства й посилення репресій у 1970-х роках дали підстави називати період «застою» своєрідним «неосталінізмом».
Перебудовні процеси, що розпочалися з приходом до влади Михайла Горбачова, сприяли активізації демократичного руху. У радянській Україні 1989 р. було створено організацію «Народний Рух України за перебудову», до якої входили як колишні дисиденти, так і нові демократичні сили, що ставили за мету відродження української нації.
Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.
ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.
Варіант відповіді А – це літографія В. Касіяна «Гуцул з квіткою».
Варіант відповіді Б – це картина Т. Яблонської «Хліб», написана в стилі соцреалізму.
Варіант відповіді В – картина К. Білокур «Хата в Богданівці», рідному селі малярки, яка працювала в жанрі наївного мистецтва.
Варіант відповіді Г – полотно М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем 1653 р.». М. Самокиш –маляр-баталіст, тобто той, хто зображує події війни, військові походи тощо.
Варіант відповіді Г – це триптих Ф. Кричевського «Життя» (картини «Любов», «Сім’я», «Повернення»). У завданні наведено фрагмент «Сім’я».
Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
На зображеній картосхемі визначено кордони України. Територію на заході виділено червоним кольором. Отже, каральну операцію проводили в межах радянської республіки.
Операція «Вісла» – це депортація українців за річку Вісла, у північні та західні частини Польщі.
За картосхемою можна визначити адміністративні одиниці Тернопільської, Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської та Чернівецьких областей.
На території цих областей (окрім Закарпатської) 1947 року було проведено операцію «Захід» – депортацію українського населення до Казахстану й віддалених районів Сибіру.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Правильно виконати завдання передовсім допомагає розуміння вжитого в умові завдання поняття чистки. В СРСР цей термін, використовували для означання політичних репресій і кампаній з усунення людей, які вважалися ідеологічно неблагонадійними або політично небезпечними для влади. Термін чистка в радянському політичному жаргоні був скороченою формою вислову «чистка партійних лав», активного процесу 1920-х – початку 1930-х років. Проте згодом заходи, пов’язані із чисткою, стосувалися не лише партійних діячів, а й радянського апарату, військових, інженерно-технічних працівників, наукової та творчої інтелігенції і в різний час набувала форм боротьби з так званими опортуністами, шкідниками, саботажниками, диверсантами й шпигунами, ворогами народу тощо.
Отже, треба з’ясувати, яке із запропонованих подій (явищ, процесів), по-перше, можна ідентифікувати по його суті як чистку, а, по-друге, визначити їхню хронологічну належність.
Ждановщина – це ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута в 1946–1949 рр. у галузі науки, літератури, культури й мистецтва, під час якої було піддано нищівній критиці діяльність інститутів історії України й історії української літератури, творчих спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів української культури – письменників, композиторів, режисерів тощо.
Культурна революція – радикальні перетворення духовної, інтелектуальної ідеологічної сфер суспільства. Термін виник у перші роки радянського революційного будівництва у зв’язку з ліквідацією дореволюційних світоглядно-гуманітарних надбань і суспільних інститутів «як реакційних» і створення ідеологічно нових (культурних, освітніх, художньо-естетичних, гуманітарних, побутових, сімейних) моделей. Радянська культурна революція тривала до середини 1930-х рр., коли влада оголосила про її успішне завершення.
Розстріляне відродження – науково-просвітницьке, духовно-культурне й літературно-мистецьке покоління 1920-х – 1930-х рр. в Українській РСР, яке дало високохудожні твори й здобутки в галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, кіно, освіти, науки й було знищене здебільшого під час Великого терору 1937–1938 рр.
Лікнеп (скорочення від ліквідація неписьменності) – культурно-освітня кампанія, яку здійснювала більшовицька партія у 1920-ті – 1930-ті рр. з метою подолання неписьменності серед широких верств населення, передусім сільського.
Отже, правильна відповідь – ждановщина.
Правильна відповідь – А.
Перший уривок джерела відповідає періоду «Творення нової України (початок XXI ст. – сьогодення)». На це вказують такі маркери: успішний розвиток України… потребують тісної взаємодії держави й національного бізнесу», «Потрібно більшу… виробляти всередині країни...
Другий уривок джерела відповідає періоду «Відновлення незалежності України (1985–1991 рр.)». На це вказують такі маркери: прискорення, перебудова.
Третій уривок джерела відповідає періоду «Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х рр.)». На це вказують такі маркери: картки із централізованим забезпеченням населення… продуктів, голодує.
Четвертий уривок джерела відповідає періоду «Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)». На це вказують такі маркери: Основна частина підприємств місцевого значення перейшла з підпорядкування союзних міністерств у підпорядкування обласних рад депутатів.
Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.
Аналіз історичного джерела й визначення в ньому маркерів – ключових слів і/або словосполучень – повернуті землі, підірвати життєву базу ОУН й УПА, асимілювати окремі родини етнічних українців у суцільній масі польського населення – дає змогу вказати, що в джерелі йдеться про операцію «Вісла», що була здійснена 1947 р. польськими силовими відомствами з метою депортації українського населення з території Закерзоння (Лемківщина, Підляшшя, Холмщина, Посяння).
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
У перші повоєнні роки для розвитку сільського господарства УРСР були характерні процеси, пов’язані з відбудовою:
- колективізація в західних областях України;
- створення 1947 р. владою чергового масового штучного голоду;
- відновлення репресивної політики щодо селянства.
Правильна відповідь: 2, 3, 6.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.
Україна в перші повоєнні роки, 1945 – початок 1950-х рр. У цей період депортували частину населення західних областей України внаслідок здійснення операції «Захід» 1947 р.
Україна в умовах десталінізації, 1953–1964 рр. У цей період повстали політичні в’язні в сталінських концтаборах, ліквідували Головне управління таборів (ГУТаб) у 1953–1954 рр.
Україна в період загострення кризи радянської системи, 1965–1985 рр. У цей період було утворено Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ) 1976 р.
Відновлення незалежності України, 1985–1991 рр. У цей період було проведено перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР 1990 р.
Правильна відповідь: 1-А, 2-В, 3-Г, 4-Д.
ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.
- Картина «Еней та його військо», 1919 р., Г. Нарбут.
- Картина «Хліб», 1949, Т. Яблонська.
- Картина «Хата в Богданівці», 1955, К. Білокур.
- Картина «Гороховий звір», 1971, М. Приймаченко.
Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Маркери 15 червня 1947 р. село було оточене військом, Чотири години на підготовку – і в дорогу, Вивезли…, житель Холмщини – дають змогу визначити, що йдеться про операцію «Вісла».
Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки й полягала в депортуванні всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщини, Холмщини, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.
Операція підірвала соціальну базу діяльності ОУН та УПА й призвела до припинення її на цих територіях (Закерзоння).
Правильна відповідь: А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки, умовах десталінізації, у період загострення кризи радянської системи.
Маркери Марія Приймаченко, її картина, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське наївне мистецтво».
Маркери й зображення Павло Тичина, поки з книгами чітко вказують, що зображена монета не належить до жодної із запропонованих колекцій.
Маркери й зображення Тетяна Яблонська, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Живописці соціалістичного реалізму».
Маркери й зображення Василь Симоненко, строфа з його вірша чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Поети-шістдесятники України».
Маркери й зображення Іван Миколайчук, його кінографічні образи чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське поетичне кіно».
Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Д.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала в депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння і Підляшшя) до її північно-західних земель. Операція підірвала соціальну базу діяльності підпілля ОУН і загонів УПА й призвела до припинення їхньої діяльності на цих територіях (Закерзоння).
Правильна відповідь: А.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Україна в період загострення кризи радянської системи. Україна в умовах незалежності
Джерело А. Ключові в джерелі маркери – «репресії», «дисиденти», – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про дисидентський рух початку 1970-х рр., масові арешти дисидентів 1972 р.
Джерело Б. Маркер «Комуністи у своїх виступах піддали критиці новий роман О. Гончара «Собор»» допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про події кінця 1960-х рр.
Джерело В. Ключові словосполучення-маркери – «масовий виїзд вчених за кордон, перехід їх до комерційних структур» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про процеси, які почалися на початку 1990-х рр.
Джерело Г. Маркери «безрідний космополітизм… проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною», «Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про процеси кінця 1940-х – початку 1950-х рр.
Правильна відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні», «він має ненависть до радянської влади» – указують на діяльність митрополита УГКЦ Йосипа (Йосифа) Сліпого, який був заарештований радянськими каральними органами й перебував у засланні до початку 1960-х рр.
Відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Країни Європи, що постраждали в роки Другої світової війни, отримали економічну допомогу від США, так званий «план Маршалла».
Натомість СРСР та його сателіти відмовилися від такої допомоги. Це пояснювалося пріоритетністю у відбудовчому процесі. Пригадаймо, що для керівництва СРСР пріоритетом, починаючи з 1930-х років, і відповідно після війни, завжди була важка промисловість і воєнно-промисловий комплекс. Натомість життя громадян держави керівництвом СРСР ставилося на маргінес.
Відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Каральна акція уряду СРСР проти Української повстанської ариії (УПА), примусова наймасовіша депортація населення Західної України («операція “Захід”») відбулася 1947 року. Того самого року польський уряд із дозволу уряду СРСР здійснив «операцію “Вісла”» з депортації українців з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння і Підляшшя) у західні та північні її райони.
Відповідь: В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Операція передбачала депортацію частини населення західних областей України до східних регіонів СРСР у рамках боротьби з Українською Повстанською Армією (УПА), яка вела збройну боротьбу проти утвердження радянської влади в регіоні.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Розв’язати це завдання можна двома способами.
1. Знання факту, про який ідеться в завданні. Один із заходів розв’язання владою проблем відбудови важкої промисловості України в другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр. – використання трудового ентузіазму робітників.
2. Виключення неправильних відповідей.
Система раднаргоспів існувала в 1957–1965 роках, що не відповідає хронологічним рамкам відбудови. Використання матеріальних стимулів праці за часів СРСР використовували в 1920-ті роки, за часів «реформ Косигіна» (1965–1970 рр.) і під час перебудови (1985–1991 рр.). Також не відповідає дійсності твердження про широку виробничу інтеграцію з провідними країнами Заходу. Економіка СРСР розвивалася на принципах автархії. До того ж СРСР відмовився від допомого за «планом Маршалла» (1947–1951 рр.).
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Із-поміж наведених варіантів правильними є відповіді:
- колективізація в західних областях України (в основному завершена на початку 1950-х років);
- створення владою масового штучного голоду (1946–1947 роки);
- відновлення репресивної політики щодо селянства (відновлено дію «Закону про п’ять колосків»).
Правильна відповідь: 2, 3, 6.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
«Ждановщина» – ідеологічна кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Назва походить від прізвища секретара ЦК ВКП(б) Андрія Жданова. Під час кампанії було піддано нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакції газет і журналів, видатних діячів культури.
Тож «ждановщина» призвела до гальмування розвитку науки, літератури й мистецтва в республіці.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Завдання скеровано на перевірку знання подій, які повязані з ліквідацією Української греко-католицької церкви (УГКЦ) і вміння визначати мету, переслідувану компартійною владою під час здійснення цих акцій.
УГКЦ було ліквідовано з метою:
- позбутися впливу Ватикану на населення Західної України;
- підірвати духовну опóру руху спротиву процесам радянізації;
- привласнити матеріальні цінності УГКЦ.
Правильна відповідь: 2, 3, 5.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Завдання скеровано на перевірку знання подій внутрішньополітичного життя Української РСР наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років.
У цей період радянське керівництво в рамках політики «ждановщини» здійснювало ідеологічний наступ на суспільство, створювало образ ворога. Із цією метою було розгорнуто антисемітську кампанію боротьби з «безрідним космополітизмом».
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Завдання скеровано на перевірку знання змісту процесу колективізації сільського господарства в 1940–1950-ті роки.
У цей період колективізація охопила Західну Україну, тому що цей регіон увійшов до складу УРСР у 1939–1945 роках. У решті регіонів колективізацію було проведено в 1920–1930-ті роки.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
Характерним для процесу післявоєнної відбудови господарства УРСР (1945 – початок 1950-х рр.) було першочергове відновлення роботи важкої промисловості й енергетики, зумовлене намаганням відновити потенціал для продовження здійснення експансії (створення соціалістичного табору, підтримка комуністичного руху) у світі та протистоянням із США («холодна війна»).
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х).
У джерелі А словосполучення – «визначного діяча минулого», «роль партії і тов. Сталіна» – є маркерами існування культу особи Сталіна. Це джерело не відповідає умові завдання.
У джерелах Б й В йдеться про вияви політики «ждановщини» – прагнення влади встановити ідеологічний контроль над суспільством. Ці джерела також не задовольняють умову завдання.
У джерелі Г словосполучення-маркери – «принципи формальної генетики», «неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна» – однозначно вказують на вияв «лисенківщини». Це джерело відповідає умові завдання.
«Лисенківщина» – термін, який застосовують для позначення явища засилля пройдисвітів у науці. Назва походить від прізвища радянського академіка Трохима Лисенка, який на сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, спираючись на марксистсько-ленінську ідеологію, виступив проти розвитку генетики, яка, на його думку є лженаукою. Виступ спонукав до переслідування генетиків, що надовго загальмувало розвиток цього напряму науки в СРСР.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
Завдання скеровано на перевірку знання змісту культурного житті в УРСР у 1946–1953 роках.
Культурне життя в УРСР у цей період відбувалося в умовах політики «ждановщини».
«Ждановщина» – ідеологічна кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Отримала назву від прізвища секретар ЦК ВКП(б) Андрія Жданова.
Під час кампанії були піддані нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакцій газет і журналів, видатні діячі культури, проведено кампанії проти «низькопоклонства перед Заходом».
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
У джерелі А відображено особливості економічного розвитку УРСР у період відлиги. На це вказують маркери «Державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися загалом втричі», «Дозволено видавати колгоспникам аванс грішми». Це джерело не відповідає умові завдання.
У джерелі Б відображено особливості економічного розвитку УРСР у період післявоєнної відбудови. На це вказують маркери «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено». Це джерело відповідає умові завдання.
У джерелі В відображено особливості економічного розвитку УРСР у період «перебудови». На це вказують маркери «Члени колгоспів… мають право безперешкодного виходу з них», «виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство». Це джерело не відповідає умові завдання.
У джерелі А відображено особливості економічного розвитку УРСР у період утвердження тоталітарного режиму. На це вказують маркери «Завершено суцільну колективізацію», «Розвиток стаханівського руху на селі». Це джерело не відповідає умові завдання.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).
Маркерами у джерелі А є речення «Розпочалася робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини», яке вказує на події 1920-х років – упроваджували заходи лікнепу (ліквідації неписьменності). Це джерело не відповідає умові завдання.
Маркерами у джерелі Б є речення «Зворотною стороною буржуазного націоналізму є безрідний космополітизм, який проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною. Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму», які вказують на прояви політики «ждановщини» – прагнення влади встановити ідеологічний контроль над суспільством, нав’язати йому завуальовані гасла антисемітизму. Це джерело відповідає умові завдання.
Маркерами в джерелі В є речення – «Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання селянської партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в лісостеповій зоні суцільної колективізації». Вони вказують на події кінця 1920-х – початку 1930-х років, коли розгортався опір суцільній колективізації. Це джерело не відповідає умові завдання.
Маркерами у джерелі Г є речення «Провести широку роз’яснювальну роботу серед широких верств населення стосовно доцільності ліквідації так званої "Української автокефальної православної церкви" як осередку відвертої петлюрівщини». Вони вказують на на події кінця 1920-х років, коли розгорнулася пропагандистська кампанія з ліквідації УАПЦ. Була ліквідована в 1930 року. Це джерело не відповідає умові завдання.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945-й – на початку 1950-х років).
Процес повернення на батьківщину військовополонених і цивільних осіб, які опинилися за межами своєї країни в результаті війни, – це репатріація.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945-й на початку 1950-х років).
Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Незважаючи на своє тринадцятилітнє існування, Інститут історії України не розробив і не видав… марксистсько-ленінської історії України», «Працівники Інституту запозичили в істориків Антоновича, Грушевського положення, що… призвело до відродження буржуазно-націоналістичних настанов у питаннях історії України» – чітко вказують на критику, яка лунала щодо діяльності Інституту історії України в другій половині 1940-х років.
Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «багато хто з наших письменників жалкують, що вони й досі не створили художніх творів про такого справжнього героя українського народу, як Трохим Лисенко», «…Ми показали б у своїх творах значення мічурінської школи і цим самим зробили б велику справу для нашої партії» – чітко вказують на період другої половини 1940-х – початку 1950-х років, коли в науці процвітала «лисинківщина» – панування псевдонауки.
Тож в обох уривках відображено особливості культурно-ідеологічних процесів в Україні в період післявоєнної відбудови (1945-й – початок 1950-х років).
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Верховний Архієпископ Йосиф Сліпий – український церковний діяч, єпископ Української греко-католицької церкви, кардинал римо-католицької церкви; із 1 листопада 1944 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, із 23 грудня 1963 року Верховний Архієпископ Львівський – предстоятель Української греко-католицької церкви.
Шухевич Роман Йосипович – український політичний і військовий діяч, головнокомандувач Української повстанської армії (УПА), Герой України.
Ярослав Семенович Стецько – український політичний і військовий діяч, активний член Організації українських націоналістів (ОУН). Із початком німецько-радянської війни Ярослав Стецько брав участь у формуванні похідних груп ОУН із метою організації українського самоврядування на окупованих Німеччиною українських землях. Прорвавшись до Львова з групою однодумців, скликав Національні Збори, які 30 червня 1941 року проголосили Акт відновлення Української Держави й обрали Я. Стецька прем’єром Українського уряду Державного Правління.
Олексій Прокопович Берест – український радянський військовик, Герой України, лейтенант Червоної Армії, що встановив, разом із Михайлом Єгоровим і Мелітоном Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945 року.
Правильна відповідь: 1–Г, 2–Д, 3– Б, 4–А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Для правильного розв’язання завдання потрібно взяти до уваги хронологічні рамки, зазначені в умові завдання – друга половина 1940-х – початок 1950-х років. Повоєнний голод 1946–1947 років здебільшого в центральних і південних регіонах українських земель на початку 1950-х подолано. Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) ліквідовано 1946 року, відповідно в 1950-х ця конфесія могла діяти лише в підпіллі. Натомість по завершенні військових дій Другої світової війни Організація українських націоналістів (ОУН) і загони Української повстанської армії (УПА) продовжували боротьбу вже з більшовицькою владою. Ця боротьба пішла на спад після вбивства 1950 року керівника УПА Романа Шухевича, однак окремі загони УПА діяли аж до середини 1950-х років. Об’єктами нападів повстанців були радянські активісти.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Проаналізувавши плакат, можна визначити, що йдеться про повоєнні події, а саме період від 1946 до1950 років. По закінченні Другої світової війни СРСР відмовився від фінансової допомоги «плану Маршалла» з ідеологічних міркувань, тож варіант відповіді А – неправильний. Оскільки в Радянському Союзі діяла планова економіка, то варіант Г також не може бути правильним. Здобутки науково-технічної революції (НТР), про які йдеться у варіанті відповіді В, упроваджували на Заході в 1950-х, а не в СРСР у 1946–1950 роках. Тож в СРСР економіку після війни відновлювали за рахунок використання здебільшого власних ресурсів і репарацій.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
У завданні йдеться про владу Польської Народної республіки, тобто про державне формування, що утворилося по закінченні Другої світової війни. З-поміж варіантів відповіді лише один стосується території Польщі: Вісла – найбільша її річка. Інші варіанти не задовольняють умову завдання. Адже операцію «Захід» здійснювали органи радянської влади, які ставили за мету переселення українців із заходу в східні регіони СРСР. «Ост» і «Барбаросса» – назви операцій, проведених нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Термін «безрідний космополітизм» чи не вперше введено в обіг у повоєнний період ідеологом ЦК ВКП (б) Андрієм Ждановим. Звинувачення в космополітизмі адресовано переважно тим інтелектуалам, які контактували із Заходом або зберігали вірність переконанням, близьким до світогляду дореволюційних лібералів. Але найбільш потенційно вразливими щодо таких звинувачень були представники єврейської національності, оскільки вони мали численних родичів за кордоном, а їхні одноплемінники були достатньо й виразно представлені серед інтелектуальних еліт США й країн Західної Європи.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Фрагмент історичного документа містить слова-маркери – «українсько-німецькі націоналісти», «буржуазна ідеологія». У ньому йдеться про «шкідливий» науково-популярний нарис, присвячений розгляду основних етапів історії української літератури, що вийшов друком 1945 року за редакцією наукових співробітників Інституту літератури імені Тараса Шевченка, літературознавців Сергія Маслова і Євгена Кирилюка. Невдовзі працю засуджено офіційною критикою, її авторів звинувачено в буржуазному націоналізмі й антикласовому підході до висвітлення історії української літератури.
Також в аналізованому фрагменті піддано критиці роботу голови Спілки радянських письменників України Максима Рильського (очолював СРПУ в 1943–1946 роках) і головного редактора її друкованого органу – літературного часопису «Вітчизна» (виходив у 1941–1945 роках) Юрія Яновського. У повоєнне десятиріччя вийшла низка постанов ЦК КП(б)У з питань літератури, історії, театру, кіно й мистецтва. Ці документи – інструменти ідеологічних кампаній, відомих під назвою «ждановщини», що були засобом політико-ідеологічного контролю тоталітарної влади за творчою діяльністю інтелігенції.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Фрагмент історичного документа містить слова-маркери – «українсько-німецькі націоналісти», «буржуазна ідеологія». У ньому йдеться про «шкідливий» науково-популярний нарис, присвячений розгляду основних етапів історії української літератури, що вийшов друком 1945 року за редакцією наукових співробітників Інституту літератури імені Тараса Шевченка, літературознавців Сергія Маслова і Євгена Кирилюка. Невдовзі працю засуджено офіційною критикою, її авторів звинувачено в буржуазному націоналізмі й антикласовому підході до висвітлення історії української літератури.
Також в аналізованому фрагменті піддано критиці роботу голови Спілки радянських письменників України Максима Рильського (очолював СРПУ в 1943–1946 роках) і головного редактора її друкованого органу – літературного часопису «Вітчизна» (виходив у 1941–1945 роках) Юрія Яновського. У повоєнне десятиріччя вийшла низка постанов ЦК КП(б)У з питань літератури, історії, театру, кіно й мистецтва. Ці документи – інструменти ідеологічних кампаній, відомих під назвою «ждановщини», що були засобом політико-ідеологічного контролю тоталітарної влади за творчою діяльністю інтелігенції.
Поміж наведених варіантів відповіді періоду післявоєнної відбудови стосується також «лисенківщина» – політична кампанія з переслідування і шельмування групи генетиків, заперечення генетики й тимчасової заборони генетичних досліджень в СРСР. Однак в уривку джерела йдеться лише про письменницьку діяльність.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Фрагмент історичного документа містить слова-маркери – «українсько-німецькі націоналісти», «буржуазна ідеологія». У ньому йдеться про «шкідливий» науково-популярний нарис, присвячений розгляду основних етапів історії української літератури, що вийшов друком 1945 року за редакцією наукових співробітників Інституту літератури імені Тараса Шевченка, літературознавців Сергія Маслова і Євгена Кирилюка. Невдовзі працю засуджено офіційною критикою, її авторів звинувачено в буржуазному націоналізмі й антикласовому підході до висвітлення історії української літератури.
Також в аналізованому фрагменті піддано критиці роботу голови Спілки радянських письменників України Максима Рильського (очолював СРПУ в 1943–1946 роках) і головного редактора її друкованого органу – літературного часопису «Вітчизна» (виходив у 1941–1945 роках) Юрія Яновського. У повоєнне десятиріччя вийшла низка постанов ЦК КП(б)У з питань літератури, історії, театру, кіно й мистецтва. Ці документи – інструменти ідеологічних кампаній, що були засобом політико-ідеологічного контролю тоталітарної влади за творчою діяльністю інтелігенції.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – першій половині 1950-х рр.)
У цьому випадку маємо уривок з історичного джерела про голод 1946-1947 рр., де йдеться про посуху й способи обробітку землі. Саме спосіб обробітку дає підказку правильної відповіді.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – першій половині 1950-х рр.)
В уривку йдеться про бажання уряду УРСР узяти участь у «Конференції Об’єднаних Націй у Сан-Франциско». Ці слова-маркери підказують, що йдеться про дату квітень 1945 – Україна – співзасновниця ООН (ця дата є в програмі ЗНО з історії України).
Відповідь – В.
Визначмо дати, коли відбулася та чи інша подія.
Депортація кримських татар та інших народів Криму – 1944 рік.
Уключення Закарпаття до складу УРСР – 1945 рік.
Ліквідація Української греко-католицької церкви – 1946 рік.
Операція «Вісла» – 1947 рік.
Відповіді: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.
У попередніх завданнях цього варіанта ми можемо знайти окремі елементи, що наштовхнуть на правильну відповідь.
Так, з терміном «депортація», ми стикалися в завданні 14. Якщо ми правильно його розв’язали, не буде складно дати визначення поняття.
З поняттям «евакуація» ми стикалися в завданні 12. Якщо ще раз уважно перечитаємо пропонований уривок, зможемо дати визначення поняття «евакуація».
На поняття «еміграція» натрапляємо в завданні 51.
Залишається «мобілізація», поняття, яке є на слуху в останні роки життя нашої держави, пов’язане з військовими. В історії, коли ми говоримо про період «воєнного комунізму», також оперуємо цим поняттям.
Відповіді: 1 – Б, 2 – Д, 3 – А, 4 – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
У джерелі йдеться про заохочення переселятись у Кримську область, до того ж під час переселення надаються певні пільги. Виникає питання, чому з’явилися подібні агітки. Звернімо увагу на зазначений ріке – 1951 р., період післявоєнної відбудови. Варіант А відразу ж відпадає. В умові завдання нас запитують, що було приводом поширення подібних плакатів. Варто встановити, куди поділося населення, що проживало в Криму. А це населення було депортоване у 1944 р. Ідеться про кримських татар, автохтонних жителів Кримського півострова, котрі здавен знали, як працювати і що вирощувати на кримській землі.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Серед запропонованих варіантів відповіді причинами голоду були: державна політика хлібозаготівель; повоєнна розруха; посуха, що вразила територію республіки. Відтак до голоду призвели як об’єктивні причини (природний катаклізм і руйнація сільського господарства в роки війни), так і суб’єктивні – вилучення державою з колгоспів України надмірну кількість продовольчих ресурсів, заборона залишати вражені голодом райони.
Відповідь: 1, 3, 4.
Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні», «він має ненависть до радянської влади» – указують на діяльність митрополита УГКЦ Йосипа (Йосифа) Сліпого, який був заарештований радянськими каральними органами й перебував у засланні до початку 1960-х рр.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Те, що дехто намагається зобразити як російську славу, було, насамперед, українською війною», «Жодна європейська країна не постраждала більше» – указують на трагічні наслідки Другої світової війни для України. Саме вони стали офіційною підставою для участі представників УРСР у створенні ООН.
Відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Слова-маркери – «Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна» – дають змогу визначити, що в уривку джерела йдеться про таке явище як «лисенківщина».
«Лисенківщина» – термін, який застосовується для позначення явища засилля проходимців у науці. Назва походить від прізвища академіка Трохима Лисенка, який на сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, спираючись на марксистсько-ленінську ідеологію виступив проти розвитку генетики, яка, на його думку є лженаукою. Виступ дав початок до переслідування вчених-генетиків, що надовго загальмувало розвиток цього напрямку науки в СРСР.
Відповідь – А.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
Зазначених у документі заходів було вжито на території Криму після депортації кримськотатарського, болгарського, грецького, вірменського на іншого населення.
Документ створено з метою відновлення господарської діяльності в регіоні.
Відповідь – В.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
Подано уривок постанови Державного комісаріату оборони СРСР.
Зазначених у документі заходів було вжито на території Криму після депортації кримськотатарського, болгарського, грецького, вірменського на іншого населення. Документ створено з метою відновлення господарської діяльності в Криму.
Відповідь – А.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
У цьому випадку подано уривок постанови ДКО СРСР.
Слова-маркери, що містить уривок, – «передати землі колишніх татарських, болгарських та інших виселених колгоспів з наявними посівами й насадженнями колгоспам, що знову організовуються та заселяються колгоспниками-переселенцями», «наділити сім’ї колгоспників-переселенців будинками з наявними надвірними будівлями та присадибними ділянками» – дають змогу визначити, що документ створено у 1944 р.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)
Аналіз діаграми показує докорінну зміну складу населення. Причиною цього стала масова депортація населення: німців (1941 р.), кримських татар, болгар, греків, вірмен (1944 р.) та інших.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Завдяки словам-маркерам у тексті джерела – «Улітку 1946 р. потік сільського населення з центральних і південних областей у західні області України», «органами транспортної міліції УРСР було знято… з поїздів» – можна визначити, що йдеться про події голоду 1946–1947 рр. Голод менше вразив західні області України, і населення з центральних, східних, південних регіонів намагалося потрапити на захід, щоб придбати там продовольчі припаси. Радянські каральні органи намагалися перешкодити цьому.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
У джерелі йдеться про події часів здійснення комуністичною польською владою операції «Вісла».
Функціонування «табору праці» було складовою процесу депортації.
Депортація – примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їх постійного проживання.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Подано уривок джерела, який оповідає про події часів здійснення комуністичною польською владою операції «Вісла».
Операція «Вісла» здійснювалася у 1947 р.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.
У цьому випадку подано уривок джерела, який оповідає про події часів здійснення комуністичною польською владою операції «Вісла». На це вказують слова і словосполучення-маркери: «Центрального табору праці в Явожно, розташованого на території філіалу колишнього концентраційного табору в Освенцимі», «особи, “підозрювані у зв’язках з УПА”», «селяни, які потрапили до табору через так звану “колективну відповідальність”», «через концентраційний табір пройшло 3 936 українських в’язнів», «160 в’язнів унаслідок тортур і самогубств загинули».
Наповнення табору в’язнями відбувалося внаслідок реалізації операції «Вісла».
Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала в депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Операція підірвала соціальну базу діяльності УПА і призвела до припинення її діяльності на цих територіях («Закерзоння»).
Відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Ключові слова дають змогу визначити, що йдеться про об’єднання Української Греко-Католицької церкви з Російською Православною церквою.
Відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Завдання має на меті перевірку знань процесів, пов’язаних з боротьбою радянської влади з Українською Греко-Католицькою церквою.
Відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Ключові слова-маркери – «дозвіл на проведення собору… у Львові», «рублі», «агенти» – дають змогу визначити, що йдеться про Львівський неканонічний собор 1946 р., який скасував Берестейську унію та об’єднав УГКЦ з Російською Православною церквою.
Відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
Предмет ідентифікації в завданні – зміст радянського пропагандистського плаката, що мав би сприяти поверненню радянських громадян, які через різні обставини в роки Другої світової війни опинилися за межами СРСР.
Зображення, написи («…повертаються з німецької неволі…») і гасла плаката дають змогу ідентифікувати період його створення, стиль і кому він присвячений.
Плакат створений після завершення бойових дій в Європі в роки Другої світової війни у стилі «соціалістичного реалізму» і присвячений жертвам нацистського «нового порядку» (остарбайтерам).
Відповідь: 1, 4, 5
На фото зображено картину Т. Яблонської «Хліб» (створена у 1949 р.).
Відповідь – Г.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945–на початку 1950-х рр.)
Процес колективізації у Східній, Центральній і Південній Україні був здійснений насильницькими методами наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. У 1940–1950 рр. до складу УРСР увійшли землі Західної України, на які був поширений процес колективізації.
Відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).
За портретними рисами на фото можна впізнати митрополитів Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого й Андрея Шептицького.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).
У завданні наведено уривок офіційного звернення влади Польщі щодо населення територій, охоплених проведенням урядової переселенської акції. З тексту очевидним є негативне ставлення польської влади до дій Української повстанської армії (УПА), членів якої названо «бандитами». Акцію польської влади проти мирного українського населення, яке підтримувало дії УПА, проведено 1947 р. й названо операцією «Вісла».
Унаслідок етнічної чистки з території Підляшшя, Холмщини, Посяння, Лемківщини депортовано все українське населення в західні й північні райони Польщі. Зрештою, після зникнення українського населення із цих регіонів, зник і сенс боротьби УПА на цих теренах.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).
Для відновлення жорсткого контролю над суспільством після Другої світової війни сталінське керівництво здійснило заходи (ідеологічна кампанія), які дістали узагальнювальну назву «ждановщина», за прізвищем тодішнього секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології Андрія Жданова. Одним зі складників кампанії була боротьба з «безрідними космополітами».
Кампанія передбачала цькування в пресі й позасудові переслідування. Такий евфемізм компартійно-радянська «пропагандистська машина» застосовувала щодо діячів науки й культури, які за національністю були євреями. Їм закидали непатріотичне ставлення до радянської батьківщини і зрадництво на користь ворогів. Тобто в завуальованій формі компартійно-радянське керівництво СРСР / УРСР почало використовувати антисемітизм як складник офіційної ідеології.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України.
Завдання спрямоване на перевірку розуміння мети здійснення колективізації на території Західної України в другій половині 1940-х – 1950-х рр.
Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:
- уніфікація системи господарювання на всій території УРСР,
- злам приватновласницької психології місцевого населення,
- утвердження соціальної структури радянського суспільства.
Відповідь: 1, 2, 7.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості. Політика влади щодо економічного життя населення.
Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів відбудови в Україні після Другої світової війни. Як і в 1930-ті роки, влада використала трудовий ентузіазм робітників, які бажали якнайшвидше подолати негативні наслідки війни.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Хід операції «Вісла». Наслідки проведення операції «Вісла».
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «швидкими темпами переселити українців», «не створюючи компактні групи» – чітко вказують на заходи операції «Вісла» по депортації українського населення з Лемківщини, Посяння, Холмщини у західні і північні райони Польщі. Одним із наслідків цих заходів була часткова асиміляція українців у польському середовищі.
Відповідь – А.
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.
Радянська модернізація України. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.
Україна під час Другої світової війни. Внесок українського народу в перемогу над Німеччиною та її союзниками.
Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості.
Зміст плакату А чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації (кінець 1920-х – початок 1930-х рр.).
Зміст плакату Б вказує на процес відбудови після Другої світової війни (друга половина 1940 – початок 1950-х рр.).
Зміст плакату В відображає процеси початку 1920-х рр. (запровадження продподатку в 1921р. та голоду 1921–1923 рр.).
Зміст плакату Г вказує на період Другої світової війни (1939–1945 рр.).
Відповідь: В А Г Б.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Політика влади щодо економічного життя населення.
Уривок джерела наголошує на «централізованому розподілі», що вказує на ключову ознаку поняття «командно-адміністративна система».
Відповідь – В.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Розгортання ідеологічних кампаній.
Аналіз карикатури дає змогу визначити, що радянська карикатура присвячена явищу перших повоєнних років – «лисенківщині». На це вказують написи («невдахи експериментатори, Вейсманізм, Менделізм, Морганізм») та саме сатиричне зображення вчених-генетиків. Аналіз уривків джерел дає змогу виокремити словосполучення-маркер – «особи, які відстоюють принцип формальної генетики», який вказує на правильну відповідь.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Голод у південних губерніях УСРР. Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Україна під час Другої світової війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості.
Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняття художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації – зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.
Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:
- Що треба визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події тощо)?
- Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
- Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?
Предмети ідентифікації в завданні – події різних епох радянської історії. Мета ідентифікації – встановлення послідовності створення плакатів.
На першому плакаті під гаслом «Боєць. Україна чекає на тебе!» зображено жінку, прикуту до стовпа з написом німецькою мовою «Kiew», яка символізую окуповану України. Отже, цей плакат створено в роки радянсько-німецької війни (1941–1945 рр.).
На другому плакаті під гаслом «Відбудуємо на славу!» зображено жінку в робочому одязі з лопатою, яка впевнена у світлому майбутньому. Отже, цей плакат створено в роки повоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х рр.).
На третьому під гаслом «Будуй заводи-гіганти. Купуй 3-й займ індустріалізації!» зображені новобудови п’ятирічок. Отже, цей плакат створено в 1930-ті роки.
На четвертому плакаті зображені окраєць хліба, миска супу, кухоль молока, а на задньому плані велика кількість страждаючих від голоду. Цей плакат створений у 1921–1922 рр., бо голод у цей час, на відміну від Голодомору 1932–1933 рр. і голоду 1946–1947 рр. радянська влада не приховувала.
Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Б.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України. Й. Сліпий.
На фото зображено білого чоловіка старшого віку. Він має правильні риси обличчя – високий відкритий лоб, темні густі брови, темні очі з трохи приспущеними куточками, прямий рівний ніс. Чоловік має сиві вуса і бороду. Його погляд спрямований вдалину. На фото можна побачити чорний комір сутани і край білої колоратки. Такий одяг носять римо-католицькі та греко-католицькі священики. Зібрана інформація дозволяє встановити, що на фото зображено Й. Сліпого – митрополита Української греко-католицької церкви.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Адміністративно-територіальні зміни.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.
Другий. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді. Оскільки на карті нанесено міста Ужгород і Мукачеве, то це дозволяє стверджувати, що заштрихована територія – Закарпаття. Після розпаду Австро-Угорської імперії за Сен-Жерменським (1919 р.) і Тріанонським (1920 р.) договорами Закарпаття було включено до складу Чехословаччини. У 1939 р. територія Закарпаття була окупована Угорщиною. У листопаді 1944 р. в Мукачеві відбувся І З`їзд народних комітетів Закарпатської України, який одностайно ухвалив Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР і вихід зі складу Чехословаччини. У червні 1945 р. до Москви прибула чехословацька урядова делегація для переговорів з радянським урядом щодо подальшої долі Закарпатської України. 29 червня було укладено договір, за яким Закарпатська Україна «возз’єднується в згоді з бажанням, виявленим населенням Закарпатської України,.. зі своєю споконвічною батьківщиною – Україною і включається до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки». Кордон між Словаччиною та Закарпаттям від 29 вересня 1938 р. (тобто до Мюнхенської конференції) оголошувався кордонами між СРСР та ЧСР.
Відповідь – В.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Депортація кримських татар та інших народів Криму.
Джерелом у завданні є діаграма, на якій відображено (у %) національний склад Криму в 1939 та 1959 р. Вимагається визначити причину відображених змін.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на діаграмі, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, 1939 р. переважну більшість населення Криму становили росіяни, кримські татари, українці, євреї, німці, греки, болгари та вірмени. У 1959 р. на півострові мешкали лише росіяни, українці та євреї. Зникнення одних народів (кримських татар, німців, греків, болгар, вірмен) і зростання питомої ваги інших (росіяни, українці) можна пояснити лише певними міграційними процесами.
Увідповіднення отриманої інформації з кожним варіантом відповіді на основі розуміння сутності запропонованих понять дає змогу визначити, що десталінізація та розкуркулення є неправильними варіантами відповіді, оскільки вони не стосуються міграційних процесів. Десталінізація – процес часткової трансформації державно-політичної системи СРСР, який супроводжувався подоланням культу особи Й. Сталіна, ліквідацією наслідків його репресивної політики та частковим відновленням законності й правопорядку. Розкуркулення – репресивні заходи, які в адміністративному порядку масово застосовувалися в 1930-х рр. місцевими органами виконавчої влади за політичними, класовими, соціальними та майновими ознаками проти селянства в районах суцільної колективізації.
Трудова еміграція – пересування особи з метою тимчасового працевлаштування, що супроводжується перетинанням державного кордону – також не може бути правильною відповіддю в завданні, оскільки є соціально-економічним явищем, пов’язаним із обмеженими можливостями знайти гідну, високооплачувану роботу на батьківщині.
Лише варіант "депортація" – примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання окремих осіб чи народів – відповідає змісту діаграми. Дійсно, 11 травня 1944 р. Державний комітет оборони (ДКО) СРСР прийняв постанову № 5859 про виселення кримських татар із Криму до Узбекистану та сусідніх з ним районів Казахстану й Таджикистану. Основна фаза насильного переселення тривала впродовж 18–20 травня 1944 р. Офіційною причиною насильницького переселення стало звинувачення всього кримськотатарського народу в державній зраді, «масовому винищенні радянських людей» і колабораціонізмі – співпраці з нацистськими окупантами. Відповідно до постанови ДКО СРСР від 2 червня 1944 р. одночасно з кримськими татарами з Криму виселяли «німецьких посібників з числа греків, вірмен і болгар». Вірменам і болгарам інкримінувалося активне співробітництво з окупантами, грекам – заняття дрібною промисловістю та торгівлею з німцями. Операція з виселення тривала впродовж 27–28 червня 1944 р. Загалом у травні–червні 1944 р. з Криму було виселено 225 тис. осіб.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Розгортання ідеологічних кампаній.
Завдання передбачає знання змісту евфемізму «безрідний космополіт», що використовувався в СРСР (УРСР) у повоєнні роки.
Цей евфемізм був породжений ідеологічним наступу на суспільство – «ждановщиною». Ідеологічною основою «ждановщини» був російський шовінізм та антисемітизм.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Радянізація західних областей України. Причини та наслідки «саморозпуску» УГКЦ.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «завдяки… перемозі Радянського Союзу всі українські землі з’єдналися разом», «собор постановляє скасувати постанови Берестейського Собору 1596 р., ліквідувати унію», «повернутися до… Руської Православної Церкви» – допомагають визначити, що уривок є рішенням неканонічного Собору УГКЦ, який був інспірований радянськими спецслужбами. Собор відбувся у 1946 р. у Львові.
Відповідь – В.
ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Адміністративно-територіальні зміни. Боротьба ОУН та УПА. Політико-ідеологічне і культурне життя України. Причини та наслідки «саморозпуску» УГКЦ.
Завдання передбачає знання перебігу подій 1946 – початку 1950-х рр.
Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».
- «Саморозпуск» УГКЦ – 1946 р.
- Придушення організованого збройного опру УПА – початок 1950-х рр., після загибелі командуючого УПА Р.Шухевича.
- Створення УРСС – 1959 р.
- Перенесення столиці УРСР із Харкова до Києва – 1934 р.
- Утворення Закарпатської області у складі УРСР – 1946 р.
- Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР – 1990 р.
- Депортація кримських татар, греків, вірмен і болгар з Криму – травень 1944 р.
Відповідь: 1 2 5.
ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Зовнішньополітична діяльність УРСР. Д. Мануїльський.
УРСР, ставши однією з країн-співзасновниць ООН (1945 р.), відновила свою зовнішньополітичну діяльність. Для реалізації зовнішньої політики в 1944 р. було відновлено Народний комісаріат закордонних справ УРСР, який очолив Д. Мануїльський. Проте участь України як суб’єкта міжнародних відносин була обмеженою. Будучи складовою СРСР, вона у своїх зовнішньополітичних діях не виходила за межі політики, яку диктувало радянське керівництво.
Відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
Твердження про надання переваги розвитку галузям промисловості групи «Б» не відповідає дійсності, бо пріоритетними були галузі промисловості груп «А» (важка промисловість та енергетика).
Твердження щодо високої врожайності зернових культур за останні двадцять років не відповідає дійсності, бо війна спричинила занепад сільського господарства, країні довелося пережити черговий голод 1946–1947 років.
Твердження щодо відбудови народного господарства на основі чіткого виконання п’ятирічного плану відповідає дійсності, бо відбудову здійснювали за чітким планом Четвертої п’ятирічки (1946–1950 роки).
Твердження про отримання фінансової допомоги за «планом Маршалла» не відповідає дійсності, бо 1947 р. СРСР відмовився від отримання допомоги й примусив до цього своїх союзників.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).
На картосхемі зображено західні регіони України. Цифрою 1 позначено Закарпаття, яке ввійшло до складу УРСР 1945 р., 2 – Східну Галичину і Волинь, що ввійшли до складу УРСР 1939 р.; 3 – Північну Буковину та Хотинщину, що ввійшли до складу УРСР 1940 р.; 4 – Південну Бессарабію, яка ввійшла до складу УРСР 1940 року.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
Відбудова – період в історії УРСР й СРСР від вигнання із захоплених територій німецьких окупантів і їхніх союзників у роки Другої світової війни до початку 1950-х років. Процес відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціально-культурної сфери, повернення до мирного життя.
Із запропонованих варіантів відповіді можна визначити такі особливості цього процесу в Україні:
- першочергова відбудова важкої промисловості й енергетики – прагнення якомога швидше відновити й наростити воєнно-промисловий комплекс в умовах насування «холодної війни»;
- опора лише на власні сили й ресурси Радянського Союзу й на репарації з Німеччини і її союзників;
- нестача достатньої кількості кваліфікованої робочої сили, частково компенсована залученням німецьких військовополонених.
Правильна відповідь – 1, 4, 5.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).
Після Другої світової війни в СРСР й УРСР розгорнуто кампанії боротьби проти «космополітизму» і «низькопоклонства перед Заходом», вони були складниками політики «ждановщини». Ідеться про ідеологічну кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Дістала назву від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) Андрія Жданова. Під час кампанії були піддані нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакції газет і журналів, видатні діячі культури. За короткий строк (1946–1951) було прийнято 12 партійних постанов з ідеологічних питань.
У 1947 році гаслами кампанії стала боротьба проти «низькопоклонства» перед Заходом, а згодом – і проти «безрідного космополітизму» (січень 1948 року). Відіграючи роль ідеологічного забезпечення консервації сталінського режиму, кампанія проти «низькопоклонства» і «космополітизму» мала на меті посилити культурно-ідеологічну ізоляцію країни; не лише розколоти інтелігенцію, а певною мірою протиставити її іншим соціальним групам суспільства; розпалити шовіністичні й антисемітські настрої, посилити процес русифікації; відновити важливий чинник функціонування тоталітарного режиму – образ внутрішнього ворога, що в роки війни дещо відійшов у тінь.
Кампанія боротьби з космополітизмом призвела до негативних наслідків: у літературі й театрі, по суті, зникло поняття мистецької школи; поглибилася ізоляція від надбань західної культури; остаточно зникла атмосфера творчої змагальності; театральна й літературна критика перетворилася із засобу стимулювання творчого розвитку на засіб утримання митців у рамках офіційного «соціального замовлення»; катастрофічно для мистецтва була обмежена свобода творчості. І хоча в більшості випадків об’єктом нападок була та чи та частина інтелігенції, справжньою мішенню для тоталітарного режиму було все суспільство.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).
Маркер «Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами-засновниками пропонованої Міжнародної Організації» указує на Організацію Об’єднаних Націй.
У серпні 1944 року на конференції в Думбартон-Оксі (США) під час обговорення проєкту майбутньої Організації Об’єднаних Націй радянський представник Андрій Громико вніс пропозицію вважати 15 радянських республік членами-засновницями організації. Хоча пропозицію було відхилено, сталінське керівництво не полишало цієї ідеї. На Кримській конференції в лютому 1945 року США й Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР і БРСР у члени ООН. Саме ці республіки найбільш постраждали від війни і внесли вагомий внесок у перемогу над нацизмом.
6 травня 1945 року українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН й активно долучилася до роботи.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в умовах десталінізації
Реабілітація – це комплекс заходів державних органів, спрямованих на виправдання й відновлення в правах неправильно звинувачених зганьблених чи засуджених осіб.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр.
На плакаті зображені солдат на тлі картин війни і робітник на тлі руйнувань. Гасло плакату працювати так, як били ворога.
Таким чином, плакат був покликаний мобілізувати суспільство на здійснення відбудови народного господарства (друга половина 1940-х – перша половина 1950-х рр.).
Відповідь – Б.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Хід операції «Вісла». Причини та наслідки проведення операції «Вісла».
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «швидкими темпами переселити українців і змішані сім`ї на повернуті території (насамперед у Північну Пруссію)» – допомагають визначити, що документ відображає операцію «Вісла», яку здійснювала влада Польської Народної Республіки в 1947 р. щодо українського населення Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Посяння тощо.
Відповідь – В.
ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Депортація кримських татар та інших народів Криму.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку йдеться про наслідки депортації кримських татар. Депортація корінного народу призвела до кардинальних змін національного складу регіону.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).
Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «суттєве зниження плану закупівель зерна, підвищення у 1,5 – 2 рази цін на сільськогосподарську продукцію, збільшення капіталовкладень у сільське господарство» – чітко вказують на заходи другої половини 1950-х років. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.
Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств» – чітко вказують на процес радянізації західних областей УРСР у другій половині 1940 – початок 1950-х років. Тож цей уривок джерела відповідає умові завдання.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
Утворення наркомату закордонних справ УРСР (1944 рік), вступ республіки до Організації Об’єднаних Націй (1945 рік) – це факти, що свідчать про відновлення зовнішньополітичної діяльності України. Проте, будучи складником Радянського Союзу, вона не могла проводити самостійну зовнішню політику.
Здійснивши такий крок, сталінське керівництво мало далекосяжну стратегічну мету. По-перше, представити приєднання західних областей України як акт возз’єднання етнічних територій. По-друге, збільшити кількість своїх прихильників в ООН.
Правильна відповідь – А.
ТЕМИ: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).
Проведення урядом Польщі депортації українців із Закерзоння до західних і північних областей Польщі (операція «Вісла») – 1947 рік.
Участь делегації УРСР у роботі Установчої конференції Організації Об’єднаних Націй у Сан-Франциско – 1945 рік.
Прийняття Президією Верховної Ради СРСР Указу «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР» – 1954 рік.
Ухвалення I з’їздом Народних комітетів Закарпатської України Маніфесту про возз’єднання Закарпаття з УРСР – 1944 рік.
Правильна відповідь – Г Б А В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
Відбудова господарства України було розпочато відразу по вигнанні німецьких окупантів й особливо активізовано після ухвалення Четвертого п’ятирічного плану (1946–1950 роки). Відбудова в Україні мала низку особливостей, які відрізняли її від західних країн:
- насамперед суттєво відмінними були масштаби збитків, нанесених війною. В Україні залишилися неушкодженими лише 19 % довоєнної кількості промислових підприємств;
- передовсім відбудовували провідні галузі промисловості: вугільну, металургійну, залізорудну, машинобудівну, енергетичну, хімічну;
- була хронічна нестача робочої сили, особливо кваліфікованої. Після війни залишилося лише 17 % довоєнної кількості робітників, а весь промислово-виробничий потенціал становив 48 % проти 1940 року. У 1950 році цей показник становив 81 %;
- помітно ускладнив процес відбудови в республіці голод 1946–1947 років, який поряд із природним катаклізмом, теж був спровокований діями влади. Як наслідок сільське господарство на кінець п’ятирічки було відновлено лише на 95 %.
Україна як частина СРСР і західні держави вибрали суттєво відмінні моделі відбудовчого процесу. Якщо на Заході відбудову здійснювали в такій послідовності: стабілізація національної валюти, відбудова інфраструктури (доріг, засобів зв’язку та ін.), розвиток сільського господарства й легкої промисловості, реконструкція і технічне переозброєння важкої індустрії, то в радянській економіці послідовність фаз була іншою. Ставку робили насамперед на відновлення роботи важкої промисловості – основи військово-промислового комплексу, на економію і накопичення фінансів і ресурсів за рахунок сільського господарства, легкої промисловості й соціальної сфери. Процес відбудови здійснювали централізовано, на основі єдиного загальносоюзного плану.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр.
Завдання спрямоване на знання основних понять і термінів, які треба використовувати, характеризуючи процес радянізації західних областей України в період післявоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х рр.)
З-поміж наведених, цього періоду стосуються такі терміни:
- «культурна революція»;
- «колективізація»;
- «депортація».
Правильна відповідь: 1 2 4.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр.
Завдання спрямоване на перевірку знань особливостей процесу відбудови СРСР, УРСР у другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр.
За рівнем капіталовкладень у народне господарство Української РСР у роки післявоєнної відбудови домінувала важка промисловість. Тобто ті галузі, які забезпечували воєнну міць СРСР, а не добробут громадян.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни
Утворення наркомату закордонних справ УРСР (1944 р.), вступ республіки до Організації Об’єднаних Націй (1945 р.) – це факти, що свідчать про відновлення зовнішньополітичної діяльності України.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр.
Засудження опери К.Данькевича «Богдан Хмельницький» було складовою «ждановщини» – ідеологічної кампанія в СРСР, розгорнута у 1946–1949 рр. у галузі науки, літератури, культури та мистецтва, упродовж якої були піддані нищівній критиці діяльність інститутів історії України та історії української літератури, творчих спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів української культури – письменників, композиторів, режисерів тощо.
Мета «ждановщини» в Україні — посилення контролю над творчими процесами в галузі культури, придушення національно-визвольного руху та будь-яких проявів української самостійницької ідеї. Ідеологічними основою «ждановщини» була суміш комуністичних ідей, російського націоналізму й антисемітизму. Відбувалося звеличення всього російського. Відтак лише уривок джерела «Вона недостатньо показувала прогресивну роль у житті українського народу російського царя та бояр...» є правильною відповіддю.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр.
Однією з причин проведення польською владою 1947 р. операції «Вісла» стала активна діяльність підпілля ОУН і загонів УПА на Закерзонні.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Хід операції «Вісла». Причини та наслідки проведення операції «Вісла».
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «переселення є наслідком дій УПА», «Річ Посполита», «ті, хто не підкоряться наказу… вважатимуться бандитами» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про операцію «Вісла», яку в 1947 р. проводив уряд Польської Народної Республіки.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Відбудова промисловості.
Ключове словосполучення-маркер у джерелі – «в процесі відбудови було повернення до довоєнної моделі розвитку» – допомагає визначити правильну відповідь: розвиток базових галузей промисловості за рахунок ресурсів сільського господарства. Так наприкінці 1920-х – у 1930-ті рр., коли відбувалася форсована індустріалізація, вона супроводжувалась насильницькою колективізацією, яка забезпечувала ресурсами розвиток промисловості.
Відповідь – А.
- Усі завдання ЗНО з історії України за темами
- Усі тести ЗНО з історії України онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з історії України минулих років
- Усе про тест ЗНО з історії України
- Портрети історичних персоналій, обов'язкові на ЗНО
- Пам’ятки архітектури й мистецтва, обов’язкові на ЗНО
- Програма ЗНО з історії України
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра