ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – Україна в роки Першої світової війни

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

2. Перемога російських військ у Галицькій битві 1914 р. призвела до окупації Східної Галичини та Північної Буковини. Захоплені землі влада вирішила включити до складу Російської імперії як Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Окупаційна політика щодо українства тут мала репресивний характер: закрито українську пресу, заборонено видавати книги українською мовою, припинено діяльність українських партій, «Просвіт» та інших організацій.

4. Переслідувань зазнала й греко-католицька церква. Священників заарештовували й висилали вглиб Росії. Не уникнув арешту та заслання й митрополит Андрей Шептицький. Замість греко-католицьких до краю завозили православних священників і створювали православні парафії зі школами при них.

5. Окупаційна влада вважала місцевих українців «споконвічно російським населенням». Як наслідок, чоловіків призовного віку примусово мобілізовували до російської армії.

Правильна відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Активну пропагандистсько-просвітницьку діяльність під час Першої світової війни українські січові стрільці (УСС) провадили в Галичині. Її було спрямовано на пробудження національної свідомості населення, яке тривалий час перебувало під владою Габсбургів, та підготовку ґрунту для відновлення української державності.

Культурницьким осередком стрілецтва – Пресовою Кватирою – було налагоджено видавничу справу (часопис «Вістник Пресової Кватири», сатиричні журнали, фотоальбоми, інформаційні бюлетені тощо).

Стрільці засновували та відновлювали українські школи, осередки товариства «Просвіта», читальні та бібліотеки; організовували патріотичні концерти, театральні вистави; допомагали селянам у польових роботах. Члени «Артистичної горстки» створювала листівки й плакати, які популяризували ідею боротьби за Українську державу.

Пропагандистсько-просвітницька діяльність УСС у Галичині в 1914–1918 рр. стала фундаментом для національного відродження регіону.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На початку Першої світової війни у Львові емігранти, вихідці з Наддніпрянської України, утворили політичну організацію Союз визволення України. Очолив СВУ Дмитро Донцов.

У «Віснику Союзу визволення України» було оприлюднено програмовий документ «Наша платформа», у якому головною метою діяльності визначено проголошення соборної і самостійної України.

У програмі організації було зазначено, що реалізацію своїх національних прав українці повинні пов’язувати з поразкою Росії у війні. Союз виступав за відокремлення України від Росії та створення на її землях конституційної монархії за підтримки Центральних держав (Австро-Угорщини й Німеччини).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Перша російська окупація (вересень 1914 – червень 1915 р.) була наслідком успішної для російської армії Галицької битви.

Задля швидкого включення регіону до складу Росії було створено тимчасову окупаційну адміністрацію – Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з Г. Бобринським.

Російська окупаційна влада намагалася викорінити «мазепинські» настрої серед місцевого населення: депортувала «неблагонадійних»; закрила всі українські часописи; заборонила діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп; проводила жорстку русифікацію і репресії проти греко-католицької церкви.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Соціально-економічному розвитку українських земель у роки Першої світової війни (1914–1918 рр.) були властиві глибока криза, мілітаризація промисловості, руйнація сільського господарства та зниження рівня життя населення. Економіку було підпорядковано потребам фронту, наслідком чого стала інфляція – стрімке знецінення грошей, дефіцит товарів і зростання цін.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У роки Першої світової війни російська влада проводила політику русифікації на окупованих територіях Східної Галичини та Північної Буковини. Було припинено діяльність українських політичних партій, громадських організацій і преси (2), оскільки російська адміністрація прагнула ліквідувати український національний рух.

Також здійснювалися арештовували й силою виселяли священників греко-католицької церкви (5), яку російська влада вважала опорою української національної ідентичності.

Крім того, ліквідовували українські навчальні заклади (7) і впроваджували російську систему освіти. Ці заходи були спрямовані на інтеграцію захоплених територій до Російської імперії та придушення українського національного життя.

Правильна відповідь – 2, 5, 7.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1. Один із лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) Симон Петлюра ще в липні 1914 р. у статті «Війна і українці» закликав підтримати воєнні зусилля Росії у війні (В)

2. Товариство українських поступовців (ТУП) продемонструвало еволюцію поглядів: від підтримання Росії до нейтралітету (Г)

3. Головна українська рада (ГУР) закликала підтримувати Австро-Угорщину, сподіваючись на визволення підросійської України  та створення автономного краю на західноукраїнських землях (А)

4. Мета Союзу визволення України (СВУ), відображена в програмі «Наша платформа», полягала у створенні самостійної Української держави з конституційно-монархічною формою правління і забезпеченні поразки Росії у війні (Б)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У фрагменті Відозви Загальної української ради йдеться про наступальну операцію Південно-Західного фронту російської імператорської армії під командуванням генерала Олексія Брусилова проти австро-угорської і німецької армій у ході Першої світової війни.

Внаслідок Брусиловського прориву 1916 р. під контроль російського війська перейшли частина Волині, Галичини й Буковина.

У документі відображено занепокоєння членів ЗУР через нові переслідування з боку російської влади під час повторної окупації Галичини.

Десять місяців першої російської окупації (вересень 1914 – червень 1915 рр.), що була наслідком успішної для російської армії Галицької битви, принесли галичанам страшну руїну в усіх сферах життя: господарську розруху, руйнування, занепад торгівлі, промисловості, сільського господарства, украй важке становище населення. Російські окупаційні власті, борючись із «мазепинськими» настроями, депортували «неблагонадійних», закрили всі українські часописи, заборонили діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп, замість українських навчальних закладів відкривали школи з російською мовою навчання. Окупаційна влада відправила у заслання ієрархів греко-католицької церкви на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким, а до Галичини було привезено священиків Російської церкви.

Друга окупація (червень 1916 – липень 1917 рр.) відрізнялася від першої більшою поміркованістю російської політики, що було наслідком виснаження імперії та загострення внутрішньої кризи. Та русифікаційні заходи, закриття українських шкіл і репресії проти греко-католицької церкви тривали.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У карикатурі часів Першої світової війни автор гротескно змальовує проблемну ситуацію для військ Четверного союзу: безпорадний вояка, як у пастці, застряв руками у Вердені, а ногами – на Східному фронті, отримуючи дошкульних ударів багнетами.

Очевидно, що карикатура візуалізує успіхи на фронті російської армії під час Брусиловського прориву 1916 року, унаслідок якого під контроль російського війська перейшли частина Волині, Галичини й Буковина.

Інші пропоновані варіанти не відповідають змісту карикатури.

На Східному фронті 1915 року австро-угорська й німецька армії відкинули російську армію на схід під час Горлицького прориву.

Червневий наступ російського війська 1917 року завершився провалом.

Для 1918 року характерна відсутність бойових дій на Східному фронті через укладення в Брест-Литовську державами Четверного союзу договорів з УНР і Радянською Росією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На початку Першої світової війни у Львові українці-емігранти, вихідці з Наддніпрянської України, утворили політичну організацію Союз визволення України. Очолив СВУ Дмитро Донцов.

У «Віснику Союзу визволення України» було оприлюднено програмовий документ «Наша платформа», у якому головною метою діяльності визначено проголошення соборної та самостійної України.

Учасники СВУ називали себе репрезентантами інтересів усіх українців, які вимушено перебували під російським гнітом. Члени СВУ опікувалася долею військовополонених українців – вояків російської армії, проводили серед них національно-просвітницьку роботу. У таборах, де перебувала значна кількість українців, було відкрито читальні, школи, діяли хори, кооперативні й господарські курси. Серед полонених розповсюджували українські газети, часописи, книги тощо.

За активної участі СВУ 1918 року сформовано з українських полонених дивізії – Сірожупанну й Синьожупанну, які брали участь у боротьбі за незалежність Української держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової  війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси (скорочена назва Українських січових стрільців) складали обітницю Україні, у тексті якої відображено неперервність української військової традиції та окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Уважно розглянувши світлину, можна побачити рік та місце видання. Це місто Відень, 5 жовтня 1914 р.

Отже, на той час розпочалася Перша світова війна, територію Східної Галичини окупували російські війська. Саме в столиці краю, політичні емігранти з підросійської України утворили «Союз визволення України». Та з огляду на окупацію виїхали до Відня.

Серед діячів, чиї імена наведено у варіантах відповіді, тоді залишив Російську імперію Д. Донцов, який згодом відіграє свою роль в обґрунтуванні теорії «інтегрального націоналізму».

Правильна відповідь –​ В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У завданні потрібно визначити рік згаданої події. Варіанти відповіді (1914 р., 1915 р., 1916 р., 1918 р.) чітко вказують, що йдеться про події Першої світової війни.

Напис на плакаті німецькою мовою – Виставка. II Армія. Львів. Також  зображено солдата-велетня, який мітлою змітає з пагорба нашестя солдат-ліліпутів від фортеці, яка нагадує Львівську цитадель, дають змогу недвозначно стверджувати: плакат присвячено звитяжності австро-угорської армії під час звільнення Львова від російської окупації.

Підставами для такого твердження є:

• по-перше, Королівство Галіції та Лодомерії із центром у Львові було не лише північно-східною провінцією Австро-Угорської імперії із часів Першого поділу Речі Посполитої (1772 р.), а й об’єктом постійних територіальних зазіхань з боку Російської імперії;
• по-друге, з початком Першої світової війни в ході Галицької битви (1914 р.)  російські війська Південно-Західного фронту розгромили 2-гу австро-угорську армію, зайняли Львів і вийшли на р. Сян і Карпатські перевали;
• по-третє, в ході Горлицької битви (1915 р.) уже німецько-австрійські війська завдали поразки частинам російської армії, здійснили глибокий прорив, зайняли Львів, усю Галичину й відкинули росіян майже до старого австро-російського кордону за Дністер і Стрий.

Отже, у перші роки війни Львів двічі переходив із рук у руки: 1914-го окуповано Росією, 1915-го повернуто під владу Австро-Угорщини. Протягом наступних років війни – 1916-го (під час Брусиловського прориву), 1918-го (унаслідок Комп’єнського перемир’я) статус і підпорядкування міста не зазнавали змін.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки. Творення нової України.

Маркери в джерелі А  – гуцул (можна визначити за національним одягом) із мечем і щитом. На щиті зображено Герб Карпатської України. Гуцул відбивається від собак (уособлюють угорську й польську агресію) і знищує змію (внутрішніх ворогів) – чітко вказують на події часів Карпатської України 1938–1939 рр.

Маркери в джерелі Б  – вежа Донецького аеропорту й кіборг. Кіборгами називали українських бійців, які у 2014–2015 рр. в Донецькому аеропорту чинили героїчний опір російським військовим і найманцям. Це чітко вказує на події АТО.

Маркери в джерелі В  – гасла «Волю народам! Волю людині!», «СССР – тюрма народів», зображення бійців, які ведуть боротьбу і підіймають прапор цієї боротьби. Усе чітко вказує на плакат Української Повстанської Армії, що діяла в 1943–1950 рр. на території України.

Маркери в джерелі Г  – українські січові стрільці – чітко вказують на плакат створеного 1914 р. добровольчого формування українців.

Правильна відповідь 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – це адміністративно-територіальна одиниця, створена урядом Російської імперії для управління землями Австро-Угорщини, окупованими російською армією під час Першої світової війни (Галицька битва 1914 року).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У поданому уривку документа зазначено: «землі Ярослава Осмомисла, князя Данила і Романа». За цими словами-маркерами можна визначити правильну відповідь.

Ярослав Осмомисл – Галицький князь. Данило та його батько Роман – Галицько-Волинські князі. Давньоруський Галич – столиця Галицького, потім – Галицько-Волинського князівства. Від міста Галич походить назва «Галичина». З другої половини XIII століття політичним і культурним центром краю стало місто Львів. Відповідно територія Галичини була окупована російською імперією в результаті Галицької битви.

Помилковим є варіант відповіді В, адже генерал Брусилов не зумів 1916 року захопити місто Львів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Формування в роки Першої світової війни легіону Українських січових стрільців у складі австрійської армії засвідчило лояльність українців Галичини до австро-угорської монархії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Політичні сили, що зазначені в лівій колонці умови завдання, умовно представляють дві ворогуючі держави, що брали участь у Першій світовій війні. На теренах Австро-Угорщини у Львові на початку війни було створено дві організації. Перша – Головна українська рада, члени якої, підтримуючи Австро-Угорщину, сподівалися на отримання автономії Східної Галичини. Члени другої організації – представники Наддніпрянщини, які у Львові створили Союз визволення України. Вони також підтримували Австро-Угорщину, однак заявляли про самостійність українських земель.

Натомість у Російській імперії політичні сили українців були толерантнішими. Симон Петлюра, на той час редактор часопису «Українське життя», підкреслював, що слід виконати свій громадянський обов’язок перед державою, у якій живеш. Майбутній голова Директорії УНР розумів необхідність заявити про позицію українців, убезпечивши їх від можливих репресій з боку влади. Натомість Товариство українських поступовців, створене в Росії ще 1908 року як позапартійна структура, ставилося до війни як до чужої для українців справи, наголошуючи, що в ній українці воюють один проти одного.

Визначивши політичні сили Російської імперії та Австро-Угорської держави, можна визначити відповідні уривки документів. Слова-маркери в уривках допоможуть це зробити: «державна самостійність України» у варіанті Б, перше речення уривку у варіанті А; «обов’язок громадян Росії» у варіанті В; «цю війну ми визнаємо чужою…українському народу» у варіанті Г.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У поданому уривку документа зазначено: «землі Ярослава Осмомисла, князя Данила і Романа». За цими словами-маркерами можна визначити правильну відповідь. Ярослав Осмомисл – Галицький князь. Данило та його батько Роман – Галицько-Волинські князі. Давньоруський Галич – столиця Галицького, потім – Галицько-Волинського князівства. Від міста Галич походить назва «Галичина». З другої половини XIII століття політичним і культурним центром краю стало місто Львів. Відповідно територія Галичини була окупована російською імперією в результаті Галицької битви.

Помилковим є варіант відповіді В, адже генерал Брусилов не зумів 1916 року захопити місто Львів.

Відповідь: Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії України початку ХХ століття і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Економічна криза 1900–1903 років призвела до посилення концентрації виробництва, зростання питомої ваги українських земель в економіці Російської імперії.

Революція 1905–1907 років сприяла втраті чинності Емського указу, легалізації діяльності українських політичних партій, створенню українських думських громад.

Столипінська реформа 1906–1911 років сприяла руйнуванню селянської общини, перетворенню Наддніпрянської України на одного з основних експортерів хліба в Європу.

Перша світова війна дала поштовх до повалення самодержавства, розпаду Російської імперії, Української революції.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Г, 3 Б, 4 Д.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – Раштатський табор, 1916 рік, перше січове свято – чітко вказують на діяльність Союзу визволення України (СВУ).

СВУ – політична організація, утворена 4 серпня 1914 року у Львові українцями – емігрантами з Росії. СВУ вважав себе репрезентантом інтересів українського народу Росії й намагався використати війну австро-німецького блоку проти Росії для завоювання самостійності України.

Із вересня 1914 року СВУ почав працювати серед українських військовополонених. Він домігся від влади Австро-Угорщини й Німеччини виділення українців в окремі табори. У 1915 році понад 40 тис. українців-полонених було зосереджено у Фрайштадтському й Дунасердагельському (Австрія) і понад 50 тис. – у Раштатському, Зальцведельському й Вецларському таборах (Німеччина). У цих таборах організовано культурну й національно-виховну роботу: школи, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, театри, курси української історії й літератури, кооперації, політекономії, німецької мови, засновано українські газети тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген – австрійський архикнязь, полковник армії УНР, поет, використував псевдонім Василь Вишиваний.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Не бути більше підневільної Русі! Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши ярмо» (у документі йде мова про Східну Галичину), «підніме знамено єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!..» (ідеться про головну мету Росії у війні), «Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили [австрійці]» – чітко вказують на звернення російської влади до населення західноукраїнських земель під час першої окупації російськими військами Галичини 1914 року під час Першої світової війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках. Україна в Першій світовій війні.

Наслідками економічної кризи 1900–1903 рр. стали посилення концентрації виробництва, зростання питомої ваги України в економіці Російської імперії.

Революція 1905–1907 рр. для України привела до втрати чинності Емського указу, легалізації діяльності українських політичних партій, створення українських думських громад у І та ІІ Державних Думах Росії.

Наслідками столипінської реформи 1906–1911 рр. стали руйнування селянської общини, перетворення Наддніпрянської України на одного з основних експортерів хліба до Європи.

Перша світова війна 1914–1918 рр. привела до повалення самодержавства, розпаду Російської імперії, вибуху Української революції.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3В 4А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Українські січові стрільці (УСС, усу́си), Український добровольчий легіон – українське національне військове формування у складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 р. й стояли під проводом Української бойової управи.

УСС були першими українськими частинами Австро-Угорщини, відібраними за національною ознакою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Маркери – «приєднати західні землі та з належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками... до Середземного моря» – указують на зовнішньополітичні пріоритети Росії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Маркери в джерелі – «наша головна мета в цій війні полягає у довготривалому ослабленні Росії», «ми приступимо до створення незалежної від Росії Української держави», «.., ми будемо підтримувати діяльність Союзу визволення України»» – чітко вказують на стратегічні наміри Австро-Угорщини та загалом Четвертного союзу, який був противником країн Антанти (Росія, Англія, Франція та держави, що до них приєдналися).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Словосполучення-маркери у джерелі – «1916 р.», «його наступ перевершив усі очікування», «врятувати Італію від розгрому та виходу її з війни, окрім того, полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік та зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – чітко вказують на Брусиловський прорив.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Для правильного розв’язання завдання потрібно уважно прочитати уривок із джерела й пригадати події, що розгорталися на Східному фронті в роки Першої світової війни. В уривку йдеться про «вихід її [Італії] з війни», тобто не про початок військових дій. На початку війни існувало два військово-політичні блоки – Троїстий союз й Антанта. Італія була в союзі з Німеччиною й Австро-Угорщиною. Тож варіанти відповіді В й Г, пов’язані з подіями першого року війни – 1914-го – не задовольняють умову завдання. Варіант відповіді Б також неправильний, адже реорганізація національних організацій не могла вплинути на хід воєнних дій. Ситуацію, описану в уривку з джерела, спричинено Брусиловським проривом (1916 рік) – однією з найбільших стратегічних операцій російської армії в Першій світовій війні. Завдяки цьому прориву австро-німецькі війська мусили перекинути на Волинь із Франції й Італії сили, що полегшило долю союзників Росії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Для правильного виконання завдання потрібно взяти до уваги ключові слова й словосполучення, наведені в умові: «Сокіл-Батько», «Січ», «Українські Січові Стрільці» (УСС), «Українська Бойова Управа». З контексту зрозуміло, що йдеться про події, пов’язані з Першою світовою війною. Напередодні її українські патріотичні організації здійснювали значну роботу з виховання молоді в національному дусі. Діяли підпільні молодіжні організації, спортивно-фізкультурні товариства «Сокіл», «Січ» і «Пласт». Саме з них сформовано єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії – легіон Українських січових стрільців під керівництвом Української Бойової Управи.

Тож потрібно визначити, хто з-поміж історичних діячів, про яких ідеться в завданні, мав безпосередній стосунок до цих організацій. Іван Франко – письменник, громадський і політичний діяч – на момент початку Першої світової війни вже не мав колишнього впливу в громадському житті краю. Діяльність Євгена Петрушевича здебільшого пов’язана зі створенням Західноукраїнської Народної Республіки і її діяльністю. Андрей Шептицький – митрополит греко-католицької церкви – не міг підписувати накази громадських організацій. Іван Боберський – визначний громадський діяч, яким докладено чимало зусиль до розвитку спорту в Галичині. Напередодні Першої світової війни він очолював гімнастичне товариство «Сокіл-Батько». Після початку Першої світової війни тисячі «соколів», «січовиків», «пластунів» вступили до лав УСС, а сам «батько» входив до складу Бойової управи стрілецтва, ревно опікувався ним.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У наведеному уривку з історичного джерела йдеться про ставлення українців до Першої світової війни. Про це, зокрема, опосередковано свідчать словосполучення «російська інтелігенція» і «російське суспільство». Тобто потрібно вибрати організацію українців, що діяла в цей період на території Російської імперії.

Варіанти відповіді В й Г – це політичні інститути, створені на теренах Галичини, яка входила до Австро-Угорської імперії. Революційну українську партію утворено 1900 року, однак після Столипінського циркуляру, виданого 1910 року, її саморозпущено.

На початку 1908 року в Києві за ініціативою членів Української демократично-радикальної партії для координування діяльності українського національного руху в період наростання реакції в Російській імперії створено Товариство українських поступовців (ТУП). Ця нелегальна міжпартійна громадсько-політична організацію діяла в Наддніпрянській Україні до 1917 року. Напередодні Першої світової війни до Ради ТУП входили, зокрема, Володимир Леонтович й Андрій В’язлов.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У нашому випадку в завданні № 2  ми визначили, що Львів належав Австро-Угорщині, і це нам підказує картосхема.

Прочитавши поданий у нашому завданні уривок з історичного джерела, ми розуміємо, що слова-маркери «вступ до Львова російських військ» свідчать про бойові дії між двома імперіями (Російською та Австро-Угорською). Зрозумівши, що йдеться про війну, пригадуємо рік.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

По суті нас питають, які плани мала Російська імперія напередодні подій Першої світової війни.

Для Російської імперії надважливим було захоплення територій Східної Галичини, яку вважали «гніздом мазепинства». Адже саме зі Східної Галичини, особливо після Емського указу, на українські землі Російської імперії поширювалась українська книжка.

Саме до українців Східної Галичини приїжджали громадські діячі Наддніпрянщини і вели тут свою діяльність, за можливості поширюючи її на решту українських земель. Отже, саме тому початок воєнних дій російської армії був спрямований на Східну Галичину. У 1914 р. відбувається Галицька битва, після якої були окуповані Східна Галичина й Північна Буковина.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У цьому випадку йдеться про наслідки Першої світової війни для соціально-економічного розвитку українських земель. Війна справила негативний вплив на соціально-економічний розвиток України. Одним з таких негативних проявів була інфляція, яку стимулювали непомірні фінансові видатки на армію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

На картосхемі зображено бойовий шлях Українських січових стрільців у роки Першої світової війни. На це вказують стрілки руху підрозділів УСС, географічні назви місць важливих битв за участи УСС (гора Маківка, гора Лисоня тощо), зазначення ліній фронтів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Створення легіону Українських січових стрільців відбулося за ініціативи Головної української ради у 1914 р. Легіон став добровольчим підрозділом у складі австро-угорської армії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У цьому випадку в джерелі йдеться про мету участі Росії в Першій світовій війні, її загарбницькі плани щодо українських земель.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «злиття землі Ярослава Осмомисла, князів Данилаі Романа з Імперією» – чітко ввказуєть на те, що йдеться про Східну Галичину, яка за княжих часів була Галицьким (князь Ярослав Осмомисл), а згодом Галицько-Волинським князівством (князь Данило Романович). Ці землі були загарбані росіянами під час наступу 1914 р., який отримав назву «Галицька битва».

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст відозви напередодні Першої світової війни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «надходить важка історична хвиля…», «нічого не вдіяли…, щоб утримати мир у Європі», «війни хоче цар російський», «Історичний ворог України, не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках» – чітко вказують на те, що відозва оприлюднена напередодні Першої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО. Бойові дії на території Україні розпочалися з перших днів початку Першої світової війни, що тривала з 1 серпня 1914 р. по 11 листопада 1918 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція

На картосхемі зображено територію Української Народної Республіки (проголошена ІІІ Універсалом у листопаді 1917 р.) станом на 1917 р. На це вказує географічний об’єкт: місто Холм ще не передано до складу УНР, як це передбачено умовами Брестського миру (січень 1918 р.). До того ж у 1914–1916 рр. УНР не існувало.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках. Україна в Першій світовій війні.

Георгій Бобринський був Галицько-Буковинським генерал-губернатором у 1914–1915 рр., відзначився жорсткою антиукраїнською політикою на окупованих російськими військами територіях.

Євген Чикаленко – громадсько-політичний діяч, меценат, видавець засновник масових українськомовних київських газет «Громадська думка» і «Рада».

Микола Міхновський – громадсько-політичний діяч, один із фундаторів Української народної партії (УНП), що була першою українською націоналістичною партією.

Кость Левицький – громадсько-політичний діяч, голова заснованої 1914 р. Головної української ради.

Правильна відповідь – 1Г 2В 3Б 4Д.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії сформовано 1914 р. за ініціативою Головної української ради.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. «Союз визволення України». Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни.

Завдання спрямоване на перевірку знань про розвиток національного руху в роки Першої світової війни. Зокрема, про діяльність Союзу визволення України, який був створений у Львові емігрантами з Наддніпрянщини.

Союз підтримав Німеччину й Австро-Угорщину в боротьбі проти Росії, сподіваючись за їх допомогою відірвати Україну від Росії. Важливим напрямом роботи Союзу, поряд з широкою інформаційно-пропагандистською роботою, була допомога військовополоненим українцям, що опинились у таборах для військовополонених в Австро-Угорщині та Німеччині. Згодом з цих вояків були сформовані Синьожупанна і Сірожупанна дивізії, що взяли участь у вигнанні більшовиків з України в 1918 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України. Діяльність австрійської та російської адміністрації в Галичині.

У роки Першої світової війни російські війська двічі окуповували частину території Східної Галичини і Північної Буковини. Уперше це відбулося після вдалої наступальної операції, що дістала назву «Галицька битва» (серпень-вересень 1914 р.), удруге – в результаті Брусиловського прориву (травень – липень 1916 р.).

Саме після Галицької битви на окупованій частині західноукраїнських земель було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, яке очолив граф Г. Бобринський. Відповідно політику з насадження російської мови, законів і устрою він проводив у серпні 1914 р. – червні 1915 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Україна в Першій світовій війні. Територіально-політичні плани і наміри ворогуючих держав щодо українських земель.

На початку ХХ ст. українські землі перебували в складі Російської та Австро-Угорської імперій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Позиція українських політичних сил західноукраїнських земель щодо війни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою», «на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України» – дозволяють стверджувати, що цитована відозва належить Головній українській раді. Саме ця організація з початком Першої світової війни зайняла відверто проавстрійську позицію та вбачала у виборені державної самостійності України основну мету своєї діяльності.

Революційна українська партія – перша політична партія Наддніпрянської України, заснована в 1900 р. в Харкові діячами студентських громад – ще до початку війни еволюціонувала в Українську соціал-демократичну робітничу партію.

Товариство українських поступовців – позапартійна політична й громадська організація – зайняло нейтральну позицію щодо війни та воюючих сторін і виступало «за демократичну автономію України, гарантовану також федерацією рівноправних народів».

Карпато-руський визвольний комітет, створений у Києві галицькими діячами москвофільського напряму, закликав своїх земляків урочисто зустріти російську армію.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

Вказана у завданні подія відбулась у 1914 р. у результаті успішного наступу російських військ, який отримав назву Галицька битва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

У 1914 р. в результаті переможної для росіян Галицької битви (1914 р.), вони окупували українські землі Східної Галичини та Північної Буковини, що перебували в складі Австро-Угорщини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

Початок Першої світової війни призвів до утворення українськими політичними партіями Галичини Головної української ради, яка, у свою чергу, ініціювала створення українського добровольчого збройного формування – легіону Українських січових стрільців.

Стрільці взяли активну участь у Першій світовій війні. Уславилися в битвах на г. Маківка і г. Лисоня. Під час Української революції і визвольних змагань вони стали основою для створення Армії УНР та Української галицької армії (УГА).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Легіон Українських січових стрільців – це військова частина, створена за ініціативи Головної української ради у складі австрійської армії, що діяла проти російської армії в 1914–1918 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Маркери – «Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали переслідувати український національний рух і силоміць навертати уніатів до православ’я», «арешт митрополита А. Шептицького», «Все сприяло наростанню ворожості місцевого населення до переможців», – указують на події 1914–1915 років. Граф Бобринський посів посаду генерал-губернатора окупованих у 1914 році російськими військами Галичини й Буковини.

«П’ємонтом українства» називали на той час Галичину. Уніатська церква тоді теж була поширена в Галичині. Навернення уніатів до православ’я і арешт митрополита Андрея Шептицького були складниками репресивної окупаційної російської політики в 1914–1915 роках, метою якої було знищення осередку українського національного руху.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

Напередодні Першої світової війни Австро-Угорщина претендувала на володіння Волинню і Поділлям, що на той час перебували під владою Російської імперії, аргументуючи це тим, що ці землі колись входили до складу Речі Посполитої, короною якої володів австрійський імператор.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Формування в роки Першої світової війни легіону Українських січових стрільців у складі австрійської армії засвідчило лояльність українців Галичини до австро-угорської монархії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Діяльність австрійської та російської адміністрації в Галичині. «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство».

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Першої світової війни на українських землях.

«Галицько-Буковинське генерал-губернаторство» було створено на захопленій в Австро-Угорщини російськими військами в 1914 р. частині територій Галичини і Буковини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Словосполучення-маркери у джерелі – «приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного» – чітко вказують на зовнішньополітичний курс Російської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Предмет ідентифікації в завданні – назва операції російських військ Південно-Західного фронту під час Першої світової війни.

Маркери – «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 року, його наступ перевершив усі очікування», «Він… врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – указують на успішні дії росіян під час Брусиловського прориву. Проте позитивні наслідки для ходу війни цієї операції є перебільшеними. Успіх був досягнутий значними втратами російської армії (особливо на інших фронтах), після відбулося стрімке зниження її боєздатності й революціонізація.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій на українських землях у роки Першої світової війни.

Головна українська рада, утворена українськими політичними партіями Галичини, виступала за підтримку Австро-Угорщини, «...бо ідучи війною, Росія грозить загином українському життю, яке знайшло охорону в австрійській державі...»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

На картосхемі зображено події Першої світової війни 1914 р., які розгорталися на українських землях. Стрілка позначає наступ російської армії проти австро-угорської, що ввійшов в історію під назвою «Галицька битва». У результаті цих подій на захоплених Росією західноукраїнських землях було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. «Союз визволення України».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про вплив Першої світової війни на український рух.

Серед запропонованих організацій лише Союз визволення України (СВУ) проголосив метою своєї діяльності побудову самостійної соборної України.

Учасники СВУ вважали себе репрезентантами інтересів українців, які перебували під російським пануванням. СВУ, проголосивши своєю метою боротьбу за самостійність України, прагнув використати для цього війну Австро-Угорщини й Німеччини проти Росії. Майбутній устрій української держави мав бути заснованим як конституційна монархія з однопалатним парламентом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

Отже, на карті зображені події Першої світової війни на українських землях 1916 р. На це вказують напрями дій військ і лінії фронтів. Зокрема, на схемі відображено успішний наступ російського Південно-Західного фронту, що отримав назву Брусиловський прорив, коли російські війська повернули собі частину території, яку втратили в 1915 р.

Відповідь – Г.