ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі кінця ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Послідовність гетьманування, гетьманів на портретах:

• Б – Петро Конашевич-Сагайдачний: Гетьман реєстрового козацтва, відомий своїми морськими походами та підтримкою культури. Період гетьманування (з перервами): 1616–1622 рр.

• Г – Богдан Хмельницький: Гетьман Війська Запорозького, очільник Національно-визвольної війни. Період гетьманування: 1648–1657 рр.

• А – Петро Дорошенко: Гетьман Правобережної України, відомий як «Сонце Руїни», який намагався відновити єдність держави. Період гетьманування: 1665–1676 рр.

• В – Іван Мазепа: Гетьман Лівобережної України, меценат, який прагнув об'єднати українські землі. Період гетьманування: 1687–1709 рр.

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії у першій половині XVIII ст.

В уривку описано події, пов’язані з виступом Павла Полуботка.

Він подав чолобитну петицію імператору Петру I з вимогою відновити права Гетьманщини.

У відповідь Полуботка було заарештовано та ув’язнено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст. Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Послідовність змін території Гетьманщини, відображених на картосхемах:

А Територія Гетьманщини за умовами Зборівського договору (1649 р.) у межах земель трьох воєводств: Київського, Чернігівського, Брацлавського.

Г Територія Гетьманщини за умовами Білоцерківського договору (1651 р.) у межах земель Київського воєводства.

В Територія Великого князівства Руського за умовами Гадяцького договору (1658 р.) у межах земель Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств.

Б Території, на які поширювалася влада гетьмана Івана Мазепи до 1704 р., що охоплювали Лівобережну Україну і Київ.

Правильна відповідь: А, Г, В, Б.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Результатом Північної війни для Гетьманщини стало нищення її автономних прав.

Після поразки шведського війська в Полтавській битві московська влада посилила контроль над українськими землями. Козацьку автономію була жорстко обмежено:

• Діяльність гетьмана контролював царський резидент;
• Урізано економічні права;
• Тривали репресії проти ймовірних прихильників Мазепи;
• Малоросійська колегія стала вищим органом контролю Гетьманщини. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото В зображено Успенський собор Почаївської лаври.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці – головний храм Почаївського монастиря в стилі пізнього бароко, створений за проєктом архітектора Готфріда Гофмана.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50 -80- х років XVIІ ст.

Правильною відповіддю є Андрусівського перемир’я.

Ця цитата з літопису Самійла Величка описує події 1667 року, коли Річ Посполита та Московське царство розділили українські землі між собою, не враховуючи інтереси козацтва.

Андрусівське перемир’я (1667 р.) – це сепаратна угода між Московським царством і Річчю Посполитою, яка фактично легалізувала поділ українських земель на дві частини та стала одним із найтрагічніших етапів періоду Руїни.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50 -80- х років  XVIІ ст.

Адміністративно-територіальний поділ Слобідської України наслідував устрій Війська Запорозького.

Слобідська Україна – це історико-географічна територія на сході України, яка охоплює сучасні області – Харківську, Луганську й частково Сумську. Її було сформовано в середині XVII ст. внаслідок переселення українців із західних земель.

Козацький (Полковий) Устрій: Адміністративно-територіальний поділ Слобожанщини базувався на полках (Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський) та їхніх підрозділах – сотнях. Ця система була прямим наслідуванням устрою Війська Запорозького (Гетьманщини).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Правильною відповіддю є московські.

Описані події увійшли в історію як Батуринська трагедія (або Батуринська різанина), яка сталася 2 листопада (13 листопада за новим стилем) 1708 року.

Коли гетьман Іван Мазепа відкрито перейшов на бік шведського короля Карла XII у Північній війні, російський цар Петро I наказав своєму фавориту Олександру Меншикову негайно захопити та знищити гетьманську столицю – Батурин.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII століття.

Правильна хронологічна послідовність:

1 – Г Хмельниччина (1648–1657 рр.) Національно-визвольна війна українського народу проти панування Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького. 

2 – А Руїна (друга половина XVII ст., орієнтовно 1657–1687 рр.) Період після смерті Б. Хмельницького, що характеризувався громадянськими війнами, розколом Гетьманщини та іноземним втручанням.

3 – Б Паліївщина (1702–1704 рр.) Повстання під проводом Семена Палія на Правобережній Україні проти польського панування. 

4 – В Коліївщина (1768 р.) Найвищий етап гайдамацького руху, очолюваний Максимом Залізняком та Іваном Ґонтою. Це національно-визвольне повстання на Правобережжі, яке було придушене спільними зусиллями польських та російських військ.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б,  4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Портрети чітко вказують на Шведське королівство, з яким укладали союзи 1656–1657 рр. і 1708–1709 рр.

Українсько-шведський союз має історичну традицію, до якої зверталися як гетьман Богдан Хмельницький, так і пізніше Іван Мазепа, оскільки Швеція була смертельним ворогом Московії і не мала з Україною спільних кордонів та спірних питань.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Правильна відповідність між іменами історичних постатей та їхніми посадами:

1 – А Петро Дорошенко в 1665–1676 роках був гетьманом Війська Запорозького.

2 – Б Семен Палій був полковником Фастівського полку й керівником антипольського повстання на Правобережжі в 1702–1704 роках.

3 – Д Кость Гордієнко на початку ХVІІІ століття був кошовим отаманом Війська Запорозького Низового, підтримав антимосковський виступ гетьмана Івана Мазепи.

4 – Г Феофан Прокопович – церковний діяч, науковець, філософ, у 1711–1716 роках був ректором Києво-Могилянської академії.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Д, 4 Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

«Літопис Самовидця» Романа Ракушки-Романовського, «Літопис» Григорія Граб'янки, «Літопис» Самійла Величка – твори про козацьку добу в українській історії.

Козацькі літописи – це не просто хроніки подій, а масштабні історико-літературні твори, які поєднують у собі риси документального опису, мемуарів та художнього твору.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Наслідком подій, відображених на картосхемі стало укладання Конституції П. Орлика.

На картосхемі зображено події Північної війни на території України в 1708–1709 роках.

В Бендерах у 1710 році, після смерті Івана Мазепи, було обрано нового гетьмана в еміграції – Пилипа Орлика. Під час його обрання було ухвалено документ «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», відомий сьогодні як Конституція Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Правильна послідовність подій першої половини XVIII ст.:

1 – Г (Полтавська битва). 1709 рік Вирішальна битва Північної війни, у якій війська Петра I перемогли шведську армію Карла XII та козацькі полки Івана Мазепи.

2 – В (ухвалення Конституції П. Орлика). 1710 рік Документ «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» був ухвалений у Бендерах після смерті Івана Мазепи під час обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції.

3 – Б (утворення Першої Малоросійської колегії). 1722 рік Орган російської імперської влади, створений Петром I для контролю за діяльністю гетьмана (Івана Скоропадського) та управління українськими землями, що стало початком серйозного обмеження автономії.

4 – А (заснування Нової (Підпільненської) Січі). 1734 рік Остання Запорозька Січ, заснована козаками з дозволу російського уряду на річці Підпільній після їхнього повернення з-під протекторату Кримського ханства.

Правильна відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Правильною відповіддю є кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї.

Особливість Слобожанщини полягала в тому, що вона не мала єдиної централізованої влади (гетьмана), як Гетьманщина, і кожен із п’яти полків підпорядковувався безпосередньо московській адміністрації.

Тут було сформовано п’ять козацьких полків: Острогозький, Сумський, Охтирський, Харківський (у 1650-ті рр.) та Ізюмський (у 1685 р.). На чолі полку був виборний полковник. Кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» пов’язано з обранням Пилипа Орлика на посаду гетьмана.

Цей документ, який ми сьогодні називаємо Конституцією Пилипа Орлика, був ухвалений 5 квітня 1710 року в місті Бендери.

Після поразки у Полтавській битві та смерті Івана Мазепи, козацька старшина, що перебувала в еміграції, обрала своїм новим гетьманом Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Послідовність створення історико-культурних пам’яток України:

1 В Остромирове Євангеліє створено в 1056–1057 роках. Це найдавніша зі збережених писемних книжкових пам’яток України.

2 Б «Повість минулих літ» – твір літописця Нестора – датовано 1113 роком.

3 А Пересопницьке Євангеліє написано в 1556–1561 роках.

4 Г «Літопис Самовидця» створено у другій половині ХVІІ століття.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3А 4Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Повстання гетьмана І. Мазепи було підтримано запорозькими козаками на чолі з К. Гордієнком.

Повстання гетьмана Івана Мазепи підтримано запорозькими козаками на чолі з Костем Гордієнком попри давнє суперництво між двома лідерами.

У відповідь на це цар Петро І наказав знищити Чортомлицьку Січ, що й зроблено 1709 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Г Надання Києво-Могилянському колегіуму статусу академії – 1701 рік.

Б Друк Іваном Федоровичем Острозької Біблії – 1581 рік.

В Легалізація православної церкви в Речі Посполитій – 1632 рік згідно «Пунктів заспокоєння руського народу…».

А Створення Пересопницького Євангелія – 1556–1561 роки.

Правильна відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст. Пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва.

На фото зображено скульптурну групу святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові (скульптор Йоган-Георг Пінзель).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

У другій половині XVII ст. в Лівобережній Гетьманщині привілейований стан суспільства формувався переважно з козацької старшини і православної шляхти.

Після подій Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького відбулися докорінні зміни у соціальній структурі українського суспільства:

• Козацька старшина стала новою політичною та економічною елітою, поступово перебираючи на себе функції та привілеї, які раніше належали польській шляхті.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

На карті літерами позначено різні історико-географічні регіони України другої половини XVII ст.:

• 1 Г Слобідська Україна (Харків, Ізюм, Суми).

• 2 А Поділля (Брацлавщина).

• 3 В Лівобережна Україна

• 4 Д Землі Війська Запорозького Низового (Вольності Запорозьких козаків).

Правильна відповідь – 1 Г, 2 А, 3 В, 4 Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

В уривку Б з історичних джерел відображено одне з положень «Пактів й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» (1710 р.) П. Орлика.

Це положення описує створення Генеральної військової ради, яка мала виконувати роль представницького органу (парламенту). Згідно з Конституцією, вона мала збиратися тричі на рік (на Різдво, Великдень та Покрову) для вирішення найважливіших державних справ. Це суттєво обмежувало одноосібну владу гетьмана.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Відбудова в Києві Софійського й Михайлівського Золотоверхого соборів, отримання Києво-Могилянською колегією статусу й прав академії пов’язані з гетьманом Іваном Мазепою.

Гетьман Іван Мазепа був одним із найбільших благодійників в історії української церкви та культури. Саме за його кошти та під його опікою в Києві було капітально перебудовано Софійський собор та Михайлівський Золотоверхий монастир у стилі українського (козацького) бароко. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Унаслідок діяльності Першої Малоросійської колегії (1722–1727 рр.) було установлено жорсткий контроль за діяльністю гетьмана та козацької старшини, суттєво збільшено стягнення податків до царської казни та провіанту для російської армії.

Перша Малоросійська колегія – державний орган для керування українськими землями, що входили до складу Російської імперії, який був заснований 16 (27) травня 1722 року й проіснував до 1727 року. Вона була створена наказом Петра І для контролю за діяльністю українського гетьмана й генеральної старшини й підкорення їх загальноросійському правлінню.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Ці умови зазначено у «Вічному мирі» 1686 року.

«Вічний мир» 1686 року – це надзвичайно важливий міжнародний договір, укладений між Річчю Посполитою (Польщею) та Московським царством. 

Річ Посполита остаточно визнала за Московією Лівобережну Україну, Чернігово-Сіверську землю, Смоленськ та Запорожжя.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Пам’ятка архітектури Жовкви, зображена на фото початку ХХ ст., – це Жовківська оборонна синагога, тому вона безпосередньо пов’язана з життєдіяльністю міської громади євреїв.

На той час Жовква була приватним містом короля Яна III Собеського, який сприяв розвитку єврейської громади та дозволив будівництво такої величної кам'яної споруди.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Послідовність подій, відображених в уривках з історичних джерел:

• А – Хотинська битва (1621 р.): Опис раптового нападу запорожців на табір султана Османа II під час Хотинської війни, де козацьке військо відіграло вирішальну роль у перемозі над османами.

• Г – Початок Національно-визвольної війни (1648 р.): Це особисте пояснення Богдана Хмельницького про причини повстання, зокрема згадка про конфлікт із чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським через хутір Суботів.

• Б – Конотопська битва (1659 р.): Уривок описує розгром московського війська (князі Трубецькой, Львов, Пожарський, Бутурлін) військами гетьмана Івана Виговського у союзі з кримськими татарами.

• В – Батуринська трагедія (1708 р.): Описано події після переходу Івана Мазепи на бік Карла XII, коли російські війська під командуванням Олександра Меншикова захопили та вщент зруйнували гетьманську резиденцію.

Правильна відповідь – 1 А, 2 Г, 3 Б, 4 В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

За наведеною картосхемою можна визначити перебіг подій Північної війни на території України у 1708–1709 рр.

На картосхемі, наведеній у завданні, позначено місто Батурин і Чортомлицьку Січ. Тобто йдеться про гетьманування Івана Мазепи, точніше – про його перехід на бік шведського короля Карла ХІІ. Саме це спровокувало російську владу знищити резиденцію гетьмана (Батурин) і Чортомлицьку Січ. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Правильна відповідність між іменем гетьмана та подією, що з ним пов’язана:

1 – Б Петро Дорошенко як гетьман Правобережної України у своїй діяльності спирався на союзника Туреччину.

2 – В Чигиринські походи 1677–1678 років – воєнні дії Туреччини з метою загарбання Правобережної України, які турецька сторона виправдовувала прагненням повернути землю і гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

3 – Г Іван Самойлович організовував переселення українців, яке отримало назву «Великий згін», із Правобережжя на Лівобережжя.

4 – А Іван Мазепа на початку XVIII століття під час північної війни перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Після смерті Данила Апостола у 1734 році влада в Гетьманщині перейшла до Правління гетьманського уряду.

Правління гетьманського уряду (1734–1750 роки) – уряд, якому після смерті гетьмана Данила Апостола російська імператриця Анна Іоанівна доручила керування Гетьманщиною, фактично був видозміненою Малоросійською колегією.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У наведеній пам’ятці (гравюрі І. Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», 1706 р.) уславлено здобутки та успіхи гетьмана в культурно-просвітницькій сфері.

На гравюрі зображено гетьмана Івана Мазепу в оточенні алегоричних постатей, які уособлюють різні науки та чесноти.

У верхній частині гравюри ви бачите сім церков, які були побудовані або капітально відреставровані коштом Мазепи в Києві та інших містах (зокрема Софійський собор, Богоявленська церква Братського монастиря тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

На фото зображено гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

У центрі композиції зображено Івана Мазепу в образі лицаря-захисника православної віри та наук

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Розглянута пам’ятка є яскравим прикладом гравюри ( Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.).

Гравюра – це відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на металевій пластині (міді). 

Відповідь – В.

Послідовність подій на українських землях наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.:

• Б – Ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні: Сейм прийняв це рішення у 1699 році, що згодом призвело до масштабного повстання під проводом Семена Палія.

• А – Об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України: Це відбулося у 1704 році, коли під час Північної війни Мазепа зайняв Правобережжя та фактично відновив єдність Гетьманщини.

• В – Укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою: Договір був укладений восени 1708 року (після переходу Мазепи на бік шведів).

• Г – Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина: Каральна експедиція Меншикова спалила місто 2 листопада 1708 року (це сталося одразу після того, як стало відомо про союз Мазепи зі шведами).

Відповіді: БАВГ.

Правильна відповідність між іменами історичних постатей та їхніми посадами:

• 1 – А (Іван Мазепа – гетьман Війська Запорозького): Керував Лівобережною Україною (Гетьманщиною) протягом 1687–1709 років.

• 2 – Б (Семен Палій – полковник Фастівського козацького полку): Лідер національно-визвольного повстання на Правобережжі, відомого як «Паліївщина».

• 3 – Д (Кость Гордієнко – кошовий отаман Війська Запорозького Низового): Очолював запорожців, разом із Мазепою виступив проти Петра І на боці шведа Карла XII.

• 4 – Г (Феофан Прокопович – ректор Києво-Могилянської академії): Видатний церковний діяч, учений-енциклопедист та професор академії.

Відповіді: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Військово-дипломатичними методами намагалися протистояти ліквідації автономних прав Гетьманщини такі діячі:

• 1. Іван Мазепа: уклав військово-політичний союз зі шведським королем Карлом XII у 1708 році з метою визволення України з-під московської влади та збереження її автономного статусу.

• 6. Пилип Орлик: автор першої української конституції 1710 року; перебуваючи в еміграції, десятиліттями вів активну дипломатичну роботу з європейськими монархами для створення антиросійської коаліції та відновлення незалежності України.

• 7. Кость Гордієнко: кошовий отаман Запорозької Січі, який, попри особисті незгоди з Мазепою, підтримав його виступ проти Петра I та приєднався до шведської коаліції заради захисту козацьких вольностей.

Відповідь: 1, 6, 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Перша Малоросійська колегія розпочала свою діяльність за гетьмана І. Скоропадського.

Колегія розпочала свою діяльність у 1722 році за життя гетьмана Івана Скоропадського, а після його смерті фактично перебрала на себе управління краєм.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 рр.)  – це державний орган Російської імперії, створений Петром І для контролю за діяльністю гетьмана та поступової ліквідації автономії Гетьманщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

На фото зображено Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Собор є одним із найвизначніших зразків архітектури українського (мазепинського) бароко кінця XVII століття.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Наведені картосхеми дають змогу визначити територію, охоплену повстанням під проводом С. Палія.

На схемі чітко виділено район на Правобережжі (територія Речі Посполитої), окреслений жирною лінією, який включає міста Фастів, Біла Церква, Вінниця, Брацлав. Це територія так званої «Паліївщини» – козацького повстання 1702–1704 років.

Паліївщина (1702–1704 рр.) – це масштабне національно-визвольне повстання на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої, очолюване фастівським полковником Семеном Палієм.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Реакцією московського царя Петра І на перехід Івана Мазепи на бік шведів (жовтень 1708 р.) були жорсткі каральні заходи та спроби швидко взяти під контроль управління Гетьманщиною.

• 4. Знищення гетьманської резиденції Батурина: 2 листопада 1708 року російські війська під командуванням О. Меншикова захопили Батурин, винищили всіх його мешканців (включаючи жінок і дітей) та спалили місто вщент як акт помсти за вчинок Мазепи.

• 6. Зруйнування Чортомлицької Січі: У травні 1709 року царські війська зруйнували Січ, оскільки частина запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком підтримала Мазепу та Карла XII.

• 7. Обрання гетьманом І. Скоропадського: 7 листопада 1708 року в Глухові за наполяганням Петра І та під наглядом російських військ було поспіхом обрано лояльного царю Івана Скоропадського, щоб продемонструвати "законну" зміну влади.

Відповідь: 4, 6, 7

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

За часів гетьманування Івана Мазепи для соціально-економічного розвитку Лівобережної Гетьманщини був характерний процес узаконення та регламентації панщини.

У 1701 році Мазепа видав універсал, який офіційно обмежував панщину для селян двома днями на тиждень (дводенна панщина). До цього розмір повинностей часто визначався власниками маєтків довільно.

Панщина – це обов’язкова безплатна праця залежних селян у господарстві землевласника (феодала) зі своїм інвентарем та робочою худобою. Це одна з основних форм феодальної земельної ренти (відробіткова рента).

Відповідь – Б.

Правильна хронологічна послідовність подій, описаних у цитованих уривках:

• Г – Конотопська битва (1659 р.): Уривок із листа гетьмана Івана Виговського, у якому він описує розгром московського війська біля Соснівської переправи та Конотопа.

• В – Чорна рада в Ніжині (1663 р.): Опис драматичного обрання гетьманом Лівобережжя Івана Брюховецького та поразки його суперника Якима Сомка.

• Б – Коломацька рада (1687 р.): Описано момент обрання Івана Мазепи гетьманом на річці Коломак після зміщення Івана Самойловича.

• А – Еміграція Пилипа Орлика (після 1714 р.): В уривку йдеться про перебування Пилипа Орлика у Швеції після поразки у війні з Росією та смерті Карла XII (1718 р.). Пилип Орлик був обраний гетьманом у вигнанні у 1710 році.

Відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Повстання козаків під проводом С. Палія (1702–1704 рр.) було спричинено спробою польського сейму ліквідувати козацький устрій на Правобережній Україні.

Повстання під проводом фастівського полковника Семена Палія (яке часто називають «Паліївщиною») стало реакцією на спроби Речі Посполитої остаточно знищити козацтво на правому березі Дніпра.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Цей уривок є класичною характеристикою гетьмана Івана Мазепи, яку часто наводили його сучасники та пізніші історики.

Іван Мазепа став гетьманом у зрілому віці, а на момент переходу на бік шведів (1708 р.) йому було майже 70 років. Він не мав прямих спадкоємців (дітей), які б могли успадкувати його владу чи майно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. 

Обидві ікони створено в стилі бароко. На це вказує як композиція, так і елементи декору ікон.

Бароко – це панівний мистецький стиль в Україні XVII–XVIII століть, який набув унікальних національних рис і став відомим як українське (козацьке) бароко.

На фото зображено ікони кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття:

• «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква, автор – Іван Руткович;
• «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський, автор – Йов Кондзелевич, 1698–1705 роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Гетьманування І Мазепи, І. Скоропадського.

Послідовність перебування при владі гетьманів:

Г. Іван Скоропадський гетьманував упродовж 1708–1722 рр.

Б. Гетьманство Івана Брюховецького тривало з 1663 по 1668 р.

В. Іван Мазепа володів гетьманською булавою впродовж 1687–1708 рр.

А. Період правління Івана Виговського тривав з 1657 по 1659 рр.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. «Правління Гетьманського уряду» Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Правильна відповідь – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі (1734–1775) – це подія, що знаменувала повернення запорозьких козаків під владу Російської імперії та початок останнього періоду в історії козацького Запорожжя.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Правильна відповідність між історичними подіями та гетьманами:

1 – В (Іван Брюховецький) Саме під час гетьманування Брюховецького (у 1663–1664 рр.) польський король Ян II Казимир здійснив свій останній масштабний похід на Лівобережжя, намагаючись відновити владу Речі Посполитої. Похід завершився поразкою поляків.

2 – А (Іван Виговський) Конотопська битва (1659 р.) – це найвідоміша перемога Івана Виговського, де козацьке військо разом із кримськими татарами вщент розгромило московську армію під командуванням Трубецького.

3 – Б (Іван Самойлович) Чигиринські походи (1677 та 1678 рр.) відбулися в період правління Самойловича. Величезне османське військо намагалося захопити колишню столицю Богдана Хмельницького. Зрештою, місто було зруйноване, а Самойлович був змушений вивести війська за Дніпро.

4 – Г (Іван Мазепа) Саме Іван Мазепа за наказом російського царя у 1704 році придушив повстання Семена Палія на Правобережжі. Мазепа скористався цим, щоб фактично об'єднати Правобережну і Лівобережну Україну під своєю булавою на кілька років.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Нова (Підпільненська) Січ існувала в період з 1734 по 1775 рр.

Запорозькі козаки в цей час брали активну участь у двох великих російсько-турецьких війнах на боці Російської імперії: у війні 1735–1739 рр. та війні 1768–1774 рр.

Саме після завершення останньої (Кючук-Кайнарджійський мир) потреба імперії у козаках як захисниках кордону відпала, що стало однією з причин ліквідації Січі у 1775 році.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Правильна відповідь – І. Мазепа.

Ця промова була виголошена Іваном Мазепою наприкінці жовтня 1708 року перед козацькою старшиною та військом у момент прийняття доленосного рішення про перехід на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни.

 У своїй промові Мазепа пояснював, що союз із Московією став згубним для України («рабство»), а шведський король виступає не як завойовник, а як «союзник і добродій», який допоможе відновити права та вольності Війська Запорозького.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Після смерті гетьмана Д. Апостола у 1734 р. для управління Гетьманщиною було створено Правління Гетьманського уряду. 

Цей період (1734–1750 рр.) називають другим міжгетьманством. Після смерті Данила Апостола російська імператриця Анна Іоанівна заборонила обирати нового гетьмана, передавши владу спеціальному колегіальному органу (Правління Гетьманського уряду).

Метою Правління була дискредитація козацької влади. Правління гетьманського уряду проіснувало до обрання у 1750 р. гетьманом К. Розумовського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти.

На фото зображено Троїцький Межиріцький монастир-фортеця.

Це одна з найвизначніших пам'яток оборонної архітектури України доби пізнього середньовіччя та бароко. Він розташований у селі Межиріч Рівненської області (неподалік Острога).

Цей об'єкт є унікальним поєднанням духовної святині та потужної оборонної споруди, що була частиною захисної системи володінь князів Острозьких.

Відповідь – А.

Паланка – це назва військово-адміністративної одиниці Нової Січі.

У період Нової (Підпільненської) Січі (1734–1775) територія Вольностей Війська Запорозького низового поділялася на 8 паланок. Це була величезна територія, що охоплювала значні частини сучасних південних та центральних областей України.

Відповідь – Б.

 Хронологічна послідовність подій, які відображено в цитованих документах:

1 Г. Князь Дмитро Вишневецький (Байда) збудував на острові Мала Хортиця замок, який вважається прототипом Запорозької Січі. Це середина XVI ст.

2 А. Оскільки після Берестейської унії 1596 р. православна церква залишилася без вищого духовенства, патріарх Феофан таємно висвятив Йова Борецького на митрополита. Це відбулося під захистом козаків Петра Сагайдачного на початку XVII ст.

3 В. Битва під Берестечком була у 1651 році, отже, подія відбувається в 1652 році. Після перемоги під Батогом Богдан Хмельницький змусив молдавського господаря Василя Лупула видати доньку за свого сина Тимоша для зміцнення міжнародного союзу. Це середина XVII ст.

4 Б. Під час Коломацького походу було скинуто Івана Самойловича. За сприяння фаворита царівни Софії, князя Голіцина, на річці Коломак гетьманом було обрано Івана Мазепу та підписано «Коломацькі статті». Це кінець XVII ст.

Правильна відповідь: Г А В Б.

«Хроніка з літописців стародавніх» Ф. Софоновича не належить до козацьких літописів.

До так званих «великих» козацьких літописів традиційно відносять три фундаментальні праці, написані наприкінці XVII  – на початку XVIII століття:

1. «Літопис Самовидця» (авторство приписують Роману Ракушці-Романовському).

2. Літопис Григорія Граб’янки.

3. Літопис Самійла Величка (наймонументальніша праця).

Ці твори об'єднує те, що вони були написані в козацькому середовищі, прославляли козацький стан та описували події Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та подальшої історії Гетьманщини.

Відповідь – Б.

Правильна відповідь – обидва варіанти не правильні.

Ці твердження містять фактичні помилки, які часто зустрічаються в тестах з історії України.

• Помилка: Петро І у 1722 році справді створив Малоросійську колегію, а не "Малоросійський приказ" (прикази існували в Москві раніше).

• Помилка: Малоросійська колегія була створена не для нагляду за виборами, а навпаки – як орган, що мав перебрати на себе владу замість гетьмана.

Відповідь – Г.

В уривку йдеться про Батуринську трагедію (різанину в Батурині), яка сталася під час Північної війни перша половина XVIII ст.

• Дата події: листопад 1708 року.

• Контекст: Гетьман Іван Мазепа уклав союз зі шведським королем Карлом XII проти московського царя Петра I. У відповідь московські війська під командуванням Олександра Меншикова захопили та вщент зруйнували гетьманську столицю – місто Батурин.

Відповідь – В.

«Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» – угода, укладена між гетьманом П. Орликом і козацькою старшиною та запорозькими козаками.

Цей документ, прийнятий 5 квітня 1710 року в місті Бендери, став результатом домовленості між новообраним гетьманом у вигнанні Пилипом Орликом та представниками козацької спільноти.

Документ вважається першою українською конституцією (у значенні суспільного договору), оскільки він обмежував владу гетьмана та визначав права і обов'язки станів.

Відповідь – Б.

Козацьке повстання 1702–1704 рр. під проводом С. Палія спричинено ліквідацією польським сеймом козацького устрою на Правобережній Україні.

Це повстання, яке часто називають «другою Хмельниччиною», стало реакцією на спробу польської влади повністю знищити козацький стан на правобережних землях.

У 1704 році Іван Мазепа, скориставшись ситуацією та за згодою російського царя, переправив війська на Правобережжя.

Повстання було придушене, але результатом стало фактичне об'єднання Правобережної і Лівобережної України під булавою Івана Мазепи (до 1708 року).

Відповідь – В.

Успенський собор Свято-Успенської Києво-Печерської лаври збудовано в архітектурному стилі бароко.

Хоча Успенський собор був закладений ще в XI столітті як давньоруський хрестовокупольний храм, сучасного вигляду він набув пізніше.

Після сильної пожежі 1718 року споруда була капітально відновлена та розширена у 1722–1729 роках саме в стилі українського (козацького) бароко.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи. Українські землі, що входили до складу різних держав у зазначений період; території, підвладні гетьманам Лівобережної України.

Картосхема дає змогу:

• 3 – Визначити межі територій, охоплених козацьким повстанням на чолі з С. Палієм. На карті жирною лінією виділено район на Правобережжі (навколо Фастова, Білої Церкви, Брацлава). Це територія повстання Семена Палія (1702–1704 рр.), який прагнув визволити ці землі з-під влади Речі Посполитої та об'єднати їх з Гетьманщиною.

• 5 – Визначити хід бойових дій Північної війни на українських землях. На схемі зображено стрілки руху військ (шведських та російських) у 1708–1709 роках. 

• 7 – Окреслити території, на які поширювалася влада гетьмана І. Мазепи. Карта відображає Лівобережну Гетьманщину та Слобожанщину, а також вказує на поширення впливу гетьмана на Правобережжя після придушення повстання Палія (коли Мазепа фактично об'єднав обидва береги Дніпра під своєю булавою у 1704–1708 рр.).

Відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Покровський собор у Харкові. 1689.

На фото зображений Покровський собор у Харкові, який є найстарішою будівлею міста, що збереглася до наших днів.

• Це унікальний зразок українського (козацького) бароко кінця XVII століття.

• Собор є тризубним (трибанним), що є характерним для традиційного українського дерев'яного зодчества, але втіленим у камені.

• Зведений у 1689 році козаками Харківського полку на території Харківської фортеці. Він поєднує в собі риси народної архітектури та витонченість барокового декору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Обмеження автономії Гетьманщини.

Правильна відповідь – утворення Першої Малоросійської колегії.

Колегія перебрала на себе адміністративне та фінансове управління Лівобережжям, розглядала судові апеляції та фактично дублювала владу гетьмана, поступово витісняючи його з управління державою.

Ця подія стала одним із найважливіших етапів наступу російського царизму на автономні права Гетьманщини в першій половині XVIII ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

З такою промовою І. Мазепа звернувся до своїх прихильників, пояснюючи причини укладення військового союзу зі Швецією.

Цей уривок є частиною знаменитої промови Івана Мазепи, яку наводить автор «Історії Русів». Гетьман виголосив її перед своїми сподвижниками у 1708 році, обґрунтовуючи рішення перейти на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни.

У жовтні 1708 року Іван Мазепа підписав угоду з Карлом XII. Згідно з пізнішими домовленостями, Україна мала стати незалежною державою, а шведський король зобов'язувався захищати її від зазіхань Московії. Проте після поразки союзного війська під Полтавою (1709 р.) ці плани не були реалізовані.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Після смерті гетьмана Д. Апостола влада в Гетьманщині перейшла до Правління гетьманського уряду.

Після смерті гетьмана Данила Апостола в 1734 році російська імператриця Анна Іоанівна заборонила обрання нового гетьмана. Замість цього для управління Лівобережною Україною було створено спеціальний орган – Правління гетьманського уряду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Д. Апостол.

Правильна відповідь – Г Данило Апостол.

Гетьман Лівобережної України (1727–1734), відомий проведенням реформи судочинства та фінансів («Рішительні пункти»).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Правильна відповідність між подіями та гетьманами, які їх здійснювали:

1 – Б Петро Дорошенко: У 1669 році на Корсунській раді він офіційно прийняв протекторат Османської імперії, намагаючись з допомогою султана об’єднати Україну під своєю владою.

2 – А Іван Мазепа: У 1708 році під час Північної війни уклав таємний, а згодом відкритий союз зі шведським королем Карлом XII, щоб вивести Україну з-під влади Московського царства.

3 – Г Дем’ян Многогрішний: Він першим серед лівобережних гетьманів почав створювати полки найманого війська — «компанійців» (кінота) та «сердюків» (піхота), які підлягали особисто гетьману та служили противагою непевній старшині.

4 – Д Іван Самойлович: У 1678–1679 роках організував «Великий згін» — насильницьке переселення мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну, щоб позбавити Юрія Хмельницького та турків підтримки та продовольчої бази.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. П. Орлик. Зміст Конституції Пилипа Орлика.

Аналіз джерела вказує на те, що у цьому випадку наведено уривок з Конституції П. Орлика, яка була ухвалена в 1710 р.

Конституція Пилипа Орлика (повна назва – «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького») була ухвалена 5 квітня 1710 року в місті Бендери. Це унікальний документ, який став результатом домовленості між новообраним гетьманом Пилипом Орликом, козацькою старшиною та Запорозькою Січчю.

Відповідь – В.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Правильна хронологічна послідовність подій державно-політичного життя XVIII століття:

1 – В (травень 1709 р.) – Зруйнування Чортомлицької Січі. Під час Північної війни, після переходу Івана Мазепи на бік шведів, російські війська під керівництвом полковника Яковлєва знищили Січ за підтримку запорожцями гетьмана.

2 – Г (листопад 1708 р. / фактичне правління) – Обрання гетьманом Івана Скоропадського. Його було обрано за вказівкою Петра I на Глухівській раді відразу після того, як Мазепа відкрито виступив проти царя.

3 – А (квітень 1710 р.) – Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». Документ був підписаний у Бендерах після обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції.

4 – Б (1722 р.) – Початок діяльності Першої Малоросійської колегії. Цей орган був створений Петром I для контролю за діяльністю гетьмана (І. Скоропадського) та старшини, що стало початком серйозного обмеження автономії Гетьманщини.

Правильна відповідь: Г В А Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Цей документ був укладений 5 квітня 1710 року в місті Бендери після смерті Івана Мазепи, коли Пилипа Орлика було обрано гетьманом у вигнанні.

Наведений уривок є частиною документа, відомого як «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», автором якого є Пилип Орлик. 

Конституція Пилипа Орлика (повна назва – «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького») була ухвалена 5 квітня 1710 року в м. Бендери. Цей документ вважається першою українською конституцією та однією з найперших у Європі, що проголошували ідею обмеження влади монарха (гетьмана) законом.

Правильна відповідь – Г.