ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі в Австрійській імперії кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

1. Зважаючи на настрої селян під час «Весни народів», низки європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (Г).
2. Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема загострення відносин між Австро-Угорщиною та Російською імперією. За умов потенційного конфлікту з Росією, відсутність чи хоча б ослаблення українсько-польського протистояння в Галичині було цілковито в інтересах монархії Габсбургів (В).
3. Під владою монархії Габсбургів на кінець XVIII ст. опинилася значна частина західноукраїнських земель: Галичина 1772 р. відійшла внаслідок першого поділу Речі Посполитої, Буковина – 1774 р., Закарпаття ще раніше належало Угорщині. Австрійська монархія усвідомлювала потребу змін в адміністративному, соціально-економічному становищі новоприєднаних територій. Реформами Марії Терезії та Йосифа II в дусі «освіченого абсолютизму» було модернізовано край: ліквідовано особисту залежність селян, обмежено панщину, зрівняно в правах греко-католицьку церкву з римо-католицькою і впроваджено початкову освіту рідною мовою. Ці заходи послабили польський вплив, покращили становище селян і греко-католицького духовенства, сприяли національному пробудженню українців (Д).

4. У 30-х – 40-х рр. XIX ст. відбулося піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», одним із найвагоміших здобутків якого стало видання 1837 р. першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців і спричинило цензурну заборону видання. Основну частину накладу конфіскували, альманах внесли до списку забороненої літератури, упорядників піддали політичному переслідуванню, що негативно позначилося на їхньому житті (А).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. Після придушення польського (Листопадового) повстання 1830–1831 рр. царський уряд ухвалив рішення розформувати Кременецький єзуїтський колегіум і на його базі створити Імператорський університет у Києві. Урочисто відкритий у день рівноапостольного князя Володимира заклад мав сприяти імперській політиці русифікації населення Правобережжя. Однак Київський університет став провідним осередком науки та громадсько-політичної думки в Україні. Адже його викладачі та студенти часто були активними учасниками нелегальних груп й організацій, що суперечило колонізаторській політиці царизму (В).
2. Зважаючи на настрої селян під час «Весни народів», низку європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (Д).
3. Криза феодально-кріпосницької системи, поширення західноєвропейських ідей Просвітництва, відсутність громадянських свобод – це чинники, які активізували опозиційні рухи у Російській імперії на початку ХІХ ст. Під впливом французько-російської війни 1812 року та закордонних походів російської армії в середовищі військовиків виникли таємні революційні організації, серед яких – Південне товариство. Його члени під гаслами ліквідації самодержавства, скасування кріпацтва, встановлення республіканського ладу підняли повстання Чернігівського полку, яке тривало з 29 грудня 1825 р. до 3 січня 1826 р. (Г).
4. Одним із найвагоміших здобутків громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця» стало видання 1837 року першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної та духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної та національної свідомості підавстрійських українців і спричинило цензурну заборону видання (А).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Передумовою описаних змін в українському суспільному та громадському житті були революційні події 1848–1849 рр. у Європі, відомі як «весна народів».

Революція активізувала національно-визвольні рухи підкорених народів імперієї Габсбургів, зокрема українців.

Західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство створили у Львові Головну руську раду (ГРР) – політичну організацію, яка безуспішно домагалася від центрального уряду відокремлення Східної Галичини від Західної (польської) і перетворення її на окремий автономний край.

Український національно-визвольний рух досяг успіхів саме в культурно-просвітницькій сфері. Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька», розпочато будівництво Народного дому у Львові, відкрито кафедру української мови та літератури при Львівському університеті, засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу, скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

Попри поразку революція сприяла зростанню національної свідомості й формуванню української нації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На портретах зображено:

1 – засновника Кирило-Мефодіївського братства, автора його програмного документа «Книга буття українського народу» Миколу Костомарова (Г)

2 – Павла Чубинського, за безпосередньої участі якого було засновано Південно-Західний відділ Російського географічного товариства – впливову наукову установу, що стала центром українофільського руху Наддніпрянщини (В)

3 – лідера товариства «Руська трійця» Маркіяна Шашкевича, який уперше виголосив промову українською мовою, що ознаменувало перехід до культурницького етапу національного відродження на західноукраїнських землях (Д)

4 – Івана Франка – засновника й ідеолога Русько-української радикальної партії, яка була першою українською політичною партією (Б)

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

1. З огляду на настрої селян під час «Весни народів», низку європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (варіант відповіді Г).

2. Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду й українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема, загострення відносин між Австро-Угорщиною і Російською імперією. За умов потенційного конфлікту з Росією, відсутність чи хоча б ослаблення українсько-польського протистояння в Галичині було цілковито в інтересах монархії Габсбургів (варіант відповіді В).

3. Під владою монархії Габсбургів на кінець XVIII ст. опинилася значна частина західноукраїнських земель: Галичина 1772 р. відійшла внаслідок першого поділу Речі Посполитої, Буковина – 1774 р., Закарпаття ще раніше належало Угорщині  (варіант відповіді Д).

Австрійська  монархія усвідомлювала потребу змін в адміністративному, соціально-економічному становищі новоприєднаних територій. Реформами Марії Терезії та Йосифа II в дусі «освіченого абсолютизму» модернізовано край: ліквідовано особисту залежність селян, обмежено панщину, зрівняно в правах греко-католицьку церкву з римо-католицькою і впроваджено початкову освіту рідною мовою. Ці заходи послабили польський вплив, покращили становище селян і греко-католицького духовенства, сприяли національному пробудженню українців.

4. У 30-х – 40-х рр. XIX ст. відбулося піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», одним із найвагоміших здобутків якого стало видання 1837 р. першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців  й спричинило цензурну заборону видання. Основну частину накладу конфіскували, альманах внесли до списку забороненої літератури, упорядників піддали політичному переслідуванню, що негативно позначилось на їхніх життях (варіант відповіді А).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Б 1798 р. – видання в Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського

А 1837 р. – видання в Будапешті альманаху «Русалка Дністровая»

Г 1840 р. – перше видання в Петербурзі «Кобзаря» Тараса Шевченка

В 1861 р. – видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»

Правильна відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

1 – Б: «весна народів» – революційний рух 1848-1849 рр., який охопив більшість країн Європи. В його основі було закладено ідеї ліберальних конституційних реформ, ліквідації старих феодальних порядків і побудови національних держав.

2 – Г: громадівський рух – національно-культурний рух в Наддніпрянській Україні наприкінці 1850–1890-х рр., спрямований на відродження української освіти, науки, культури та формування національної свідомості українців в умовах імперського панування.

3 – А: Братство тарасівців – перша українська політична організація, члени якої 1892 року здійснили подорож до Канева й на могилі Тараса Шевченка поклялися поширювати серед українського народу самостійницькі ідеї і боротися за незалежність України. Братство тарасівців було перехідною сходинкою від громадівського руху до організації національних українських партій.

4 – В: Київська козаччина – масовий селянський рух 1855 року під час Кримської війни, поштовхом до якого стало оприлюднення маніфестів царського уряду  про створення державного ополчення, у разі вступу до якого селяни сподівалися на звільнення від кріпацтва. Рух охопив частину повітів Київської губернії. Селяни повсюдно відмовлялися виконувати панщину й вимагали записати їх у козаки. Виступ було жорстоко придушено.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМИ: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.  Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

З ініціативи В. Каразіна 1805 р. було засновано Харківський університет.

Микола Костомаров разом із Пантелеймоном Кулішем і Миколою Гулаком заснували Кирило-Мефодіївське братство.

Григорій Квітка-Основ’яненко заснував жанр соціально-побутової комедії в українській літературі.

Олександр Духнович був будителем українського населення Закарпаття.

Маркіяна Шашкевича – це греко-католицький священник у Галичині, діяч Руської трійці.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників (1816 р.)

Початок діяльності «Руської трійці» – 1833 р.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» – 1837 р.

Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька» – 1848 р.

Правильна відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Г, 4-В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у ХІХ ст. та в 1900–1914 рр. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.

1-В «Історія Русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку ХІХ ст. У виданні обстоювали ідею самостійного державного розвитку України.

2-А «Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала в Петербурзі українська громада в 1861–1862 рр.

3-Б «Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві М. Драгоманов у 1878–1879 рр. та 1882 р.

4-Г «Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний 1900 року М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Б, 4-Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Створення і діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчили про початок національного відродження на західноукраїнських землях.

Культурно-освітнє товариство греко-католицьких священників, повна назва Перемиське Товариство галицьких греко-католицьких священників для поширювання письмами просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії – перша українська просвітницька організація в Галичині, заснована в 1816 р. Іваном Могильницьким.

«Руська трійця» – громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування, сформоване серед українського студентства Львова. Очолювали товариство Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

Напрям діяльності було визначено ідеями романтизму. Діячі товариства, наслідуючи приклад наддніпрянців, ідеологів слов’янського відродження, прагнули сприяти піднесенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості галичан, щоб прислужитися справі відродження національного життя українського народу та входження його в коло вільних і культурних націй Європи, насамперед слов’янських.

Представники «Руської трійці» своєю творчістю поклали початок новій, національній літературі в Галичині й на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Головна руська рада – це перша політична організація українців Галичини, яка виникла у Львові під час Весни народів (загальноєвропейської революції 1848–1849 рр.) і діяла в період 1848–1851 рр. Першим її головою був єпископ Григорій Яхимович.

Революційні події в Європі 1848–1849 рр., відомі під назвою «весна народів», активізували національно-визвольні рухи підданих імперії Габсбургів, зокрема українців. 

Західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство для захисту прав українського населення створили у Львові першу легальну політичну організацію українців – Головну руську раду (ГРР). 

У маніфесті ГРР від 10 травня 1848 р. йшлося про єдність українського народу, підтримку демократичних реформ і захист національних прав усіх поневолених народів імперії.

Головна Руська Рада вимагала від центрального уряду поділу Галичини за етнічним принципом на Східну (українську) і Західну (польську), об’єднання Галичини, Буковини й Закарпаття в одну провінцію, викладання у школах українською мовою.

Завдяки діяльності УГГ український національно-визвольний рух досяг найбільших успіхів у культурно-просвітницькій сфері. Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; відкрито кафедру української мови та літератури при Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

З посиленням абсолютизму в Австрійській імперії Головну руську раду розпущено в червні 1851 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Правильна відповідність між історичними діячами та організаціями, у яких вони брали активну участь:

• 1 – А (Маркіян Шашкевич, «Руська трійця») Був натхненником та ідейним лідером цього літературно-просвітницького гуртка в Галичині, співавтором альманаху «Русалка Дністровая».

• 2 – В (Володимир Антонович, Київська громада) Видатний історик, який очолював «Стару громаду» в Києві, був лідером руху хлопоманів.

• 3 – Д (Борис Грінченко, Братство тарасівців) Один із засновників цієї першої самостійницької організації, автор її програмного документа «Build-up» (декларації віри).

• 4 – Г (Іван Франко – Русько-українська радикальна партія) Разом із Михайлом Павликом був засновником і першим головою РУРП — першої української політичної партії.

Правильна відповідь: 1–А 2–В 3–Д 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Предмет ідентифікації в завданні – етап українського національного відродження.

Маркери в джерелі – «Перша українська промова в семінарії… стала доброю спонукою до ширших позасемінарських виступів рідною мовою, до нових національних маніфестацій» – чітко вказують на перехід від академічного до культурницького етапу національного відродження.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Предмет ідентифікації в завданні – українська організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Перша українська промова в семінарії», «Голосом галичан», «спонукою до… нових національних маніфестацій» – чітко вказують на діяльність «Руської трійці» (Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Івана Вагилевича).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників – 1816 рік.

Початок діяльності «Руської трійці» – 1833 рік.

Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька» – 1848 рік.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» – 1837 рік.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Маркери – «Започатковано видання першої української газети, …скликано Собор руських учених – усіх прихильників культурного й національного розвитку Галицької України, створено осередки культурно-просвітницького руху українців – “Галицько-руська матиця” і “Народний дім”» – чітко вказують на результати Головної руської ради (ГРР) під час загальноєвропейської революції 1848–1849 років, що дістала назву «весна народів».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Маркери – «я руські… книги писав», «нещасного дня 27 квітня 1849 року арештували мене роз’ярені мадяри», «спочатку в міському домі Пряшева заперли» – чітко вказують на Олександра Духновича, який був «будителем» українського населення Закарпаття, активним учасником «весни народів».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту й наслідків реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ в Австрійській імперії, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Унаслідок освітніх реформ правителів володінь австрійських Габсбургів, до складу яких входили західноукраїнські землі, було запроваджено систему початкових шкіл із навчанням рідною мовою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень аграрних реформ, що були здійснені за правління «освічених монархів» у володіннях австрійських Габсбургів.

Унаслідок запроваджених реформ панщину було обмежено трьома днями на тиждень, селянам надано громадянські права, заборонено тілесні покарання селян поміщиками.

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту реформ 1770–1780-х років в Австрійській імперії.

Реформи Марії-Терезії і Йосифа ІІ, здійснювані під впливом ідей «освіченого абсолютизму», охопили й українські землі (Галичина, Буковина, Закарпаття), що опинилися під владою австрійських Габсбургів. Вони привели до зміни правового становища українського селянства (скасовано кріпосну залежність і надано громадянські права) і греко-католицької церкви (була врівняна у правах з іншими конфесіями).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Заснування в Києві Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Утворення у Львові культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік.

Виникнення в Києві, Чернігові, Одесі, Харкові громад – напівлегальних об’єднань української інтелігенції – кінець 1850-х – початок 1860-х років.

Утворення у Львові Русько-української радикальної партії – першої української політичної партії – 1890 рік.

Правильна відповідь – Б А В Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності Головної руської ради (ГРР) під час революції 1848–1849 років в Австрійській імперії.

Зокрема 9 червня 1848 року ГРР звернулася до імператора Австрії з проханням поділу Галичини на польську й українську частини з двома адміністраціями у зв’язку з поглибленням суперечностей із поляками, які відверто ігнорували права українців.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Хлопомани – представники суспільної течії, що виникла в 1830-ті роки на Правобережжі, основу якої становила молодь зі спольщених українських або польських шляхетських родів, яка свідомо зближувалася із простим народом.

Москвофіли – представники суспільної течії, що склалася в середині XIX століття в Галичині, Буковині й Закарпатті, які виступали за національно-культурну, а згодом і державну єдність із російським народом.

Народовці – представники суспільної течії, що виникла в 1860-ті роки в Галичині, які спрямували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня, національної свідомості українців.

Радикали – представники суспільної течії, що виникла в 1870-ті роки в Галичині, які прагнули надати українському рухові політичного характеру й першими поставили перед собою завдання боротьби за незалежність України.

Правильна відповідь – 1В, 2А, 3Г, 4Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Товариство «Просвіта» – громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідування народної спільноти й піднесення національної свідомості українського народу. «Руська трійця» – галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем, що від кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження. Головна Руська Рада – перша українська політична організація в Галичині. Створена 1848 року у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення. Просвітницьке «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письма, просвіти й культури серед вірних на основі християнської релігії» організовано 1816 року митрополитом Михайлом Левицьким.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати хронологію історичних подій і процесів. У завданні йдеться про освітнє товариство греко-католицьких священників, утворене в Перемишлі 1816 року, а також про діяльність «Руської трійці», утвореної 1832 року. Трудова еміграція – явище, характерне для другої половини ХІХ століття. Політизація національно-визвольного руху – це час «весни народів» 1848 року. Національний рух під релігійними гаслами на українських землях не розгортався. Це явище здебільшого характерне для поширення протестантських ідей, які не знаходили підтримки на українських землях, зокрема в зазначений період.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Якщо перефразувати, то в умові завдання нас запитують, яка з представлених організацій першою ставила політичну вимогу.

З-посеред варіантів вибирати треба з двох: В або Г.

Варіант А відкидаємо, бо Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це структура, що опікувалася  питаннями розвитку української науки, а питання політичні не були для неї пріоритетними.

Священники, зокрема Товариство галицьких греко-католицьких священників (варіант Б), своїм завданням вбачало просвітницьку діяльність.

А от політичні питання стають для українців можливими в час «весни народів»: саме тоді формується перша політична структура українців, перший парламентський досвід. Пригадавши рік утворення Русько-української радикальної партії (1890), ми виходимо на правильну відповідь – Головна руська ради (1848).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Учасникові треба володіти інформацією про регіони українських земель і знати, де розташовані регіони, про які йдеться в основі завдання.

Після розпаду Речі Посполитої Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття в різний час переходять до Австрійської імперії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії Маркіяна Шашкевича, який був натхненником, організатором і лідером «Руської трійці» (1833–1837 рр.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулася в 1780–1782 рр.

Третій поділ Речі Посполитої відбувся у 1795 р.

Утворення Другої Малоросійської колегії – 1764 р.

Заснування Задунайської Січі – 1776 р.

Відповідно, правильна відповідь – ВГАБ.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Головна руська рада, яка виникла під час «весни народів» (загальноєвропейської революції 1848–1849 рр.), діяла впродовж 1848–1851 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини ХІХ ст. називали «будителями».

«Будителі» – узагальнювальна назва активістів національного відродження слов’янських народів кінця ХVІІІ – ХІХ ст. Представники національної інтелігенції, що зароджувалася. У своїй діяльності виявляли глибокий інтерес до історії і народної мови. Щодо діячів українського національного відродження, то термін «будителі» застосовують стосовно діячів українського руху на Закарпатті та Галичині.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Об’єднання українських наукових, літературних та освітніх сил, визначення поля їхньої діяльності в результаті пожвавлення культурно-освітнього руху під час подій «Весни народів» було здійснено «Собором руських учених».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Коронний край Буковина включав у себе Північну Буковину, яка була переважно заселена українцями і Південну – переважно заселену румунами.

Саме це зумовило протистояння між українським національним рухом і румунським.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

У результаті скасування панщини (внаслідок революції 1848–1849 рр.) на західноукраїнських землях селяни були змушені користуватися сервітутами (колишніми громадськими землями, які були закріплені у власність поміщиками) за плату.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулась у 1780–1782 рр.

Повстання Чернігівського полку як складова Декабристського руху – у 1825–1826 рр.

Польське визвольне повстання спалахнуло в 1830–1831 рр.

Діяльність «Руської трійці» відбувалася у 1833–1837 рр.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку розуміння основних процесів і знання особливостей розвитку національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у ХІХ ст.

Особливістю українського національного відродження на західноукраїнських землях було домінування на першому етапі представників греко-католицького духовенства серед його діячів. Це було зумовлено цілою низкою факторів: греко-католицька церква зберігала богослужіння церковно-слов’янською мовою, її духовенство порівняно з іншими верствами українського суспільства було освіченим, мало доступ до новітніх інтелектуальних ідей та теорій, було моральним авторитетом і провідником у своїх парафіях.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних результатів і наслідків «Весни народів» (Загальноєвропейська революція 1848–1849 рр., що охопила і західноукраїнські землі).

Для виконання завдання треба зіставити варіанти відповідей з відомими вам наслідками революції.

Одним із завоювань революції була ліквідація панщини для селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО, а також знання основних подій, пов’язаних з «весною народів» на українських землях.

«Весна народів» – узагальнювальна образна назва демократичних, національно-визвольних революцій, які прокотилися Європою у 1848–1849 рр.

Хоча революції були придушені, вони сприяли становленню демократичних інститутів (парламенти, конституції тощо) і національних держав. Ці революційні події охопили і західноукраїнські землі, які входили до складу Австрійської імперії. Львів у роки революції був центром як польського, так і українського національних рухів. Зокрема, у Львові у травні 1848 р. було засновано Головну Руську Раду, яка стала керівним центром українського руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність «Руської трійці».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «книжечку, написану руською і надруковану… в Буді у 1837 р. під назвою «Русалка Дністровая» – чітко вказують на діяльність «Руської трійці».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

«Весна народів» – це назва подій європейської революції 1848–1849 рр. Подіями цієї революції були охоплені українські землі, що входили до складу Австрійської імперії. Серед запропонованих варіантів відповіді правильним є Східна Галичина.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Будителями прийнято називати діячів національного відродження слов’янських народів кінця XVIII — першої половини XIX ст. Серед зазначених діячів до будителів українців Закарпаття належить О. Духнович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про основний твір «Руської трійці» «Русалка Дністровая», який був видрукований у Буді в 1837 р. тиражем у 1000 примірників. Проте відразу потрапила під заборону. Реалізована було лише 200 примірників, решта – була конфіскована поліцією. Заарештовані примірними розійшлися під час революції 1848–1849 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Маркери – «Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...», «Будемо берегти наші конституційні права», «шукати способів покращення… життя конституційним шляхом» – чітко вказують на відозву Головної руської ради. До того ж лише ця організація могла легально звернутися з відозвою до українства під час революції 1848–1849 рр., коли було завойовано конституційні права.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ столітті.

Лук’ян Кобилиця (1812–1851 рр.) – керівник селянського руху на Буковині у 40-х рр. ХІХ ст., громадсько-політичний діяч. У 1843–1844 рр. очолював виступ селян 16 буковинських сіл проти дідичів.

Під час революції 1848–1849 рр. в Австрії селяни Буковини обрали його депутатом парламенту. Неписьменний Л. Кобилиця підтримував у парламенті лівих депутатів, які вимагали скасування кріпацтва й передавання землі селянам без викупу, виступав за надання Буковині автономії та приєднання її до Галичини.

Після розпуску парламенту повернувся на Буковину й у листопаді 1848 р. розпочав селянське повстання, що тривало до літа 1849 року. У квітні 1850 р. його заарештовано. Помер у в’язниці.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Завдання спрямоване на перевірку знань подій загальноєвропейської революції 1848–1849 рр. на українських землях.

Однією з головних подій українського руху в роки революції стала діяльність Головної руської ради 1848–1851 рр., яка започаткувала видання першої української газети «Зорі Галицької», сприяла відкриттю кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «одійшли до Австрії», «правительство австрійське», «обмежити безмежну владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про українські землі Східної Галичини, що в 1772 р. за Першим поділом Речі Посполитої увійшли до складу Австрійської імперії.

Саме реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ в 1770–1780-х рр. призвели до «поліпшення долі кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».

Відповідь – А. 

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Початок національного відродження. Товариство галицьких греко-католицьких священиків.

Наприкінці ХVІІІ ст. – на початку ХІХ ст. греко-католицькі священики були майже єдиною освіченою верствою українського суспільства. Завдяки цьому і значному впливу на суспільство (церква і священики зберігали етнічну ідентичність) греко-католицьке духовенство стало рушієм національного відродження на українських землях.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства

Правильною відповіддю є Кирило-Мефодіївське братство.

Цей уривок є прямою цитатою з програмних документів братчиків, зокрема з «Книги буття українського народу» та «Статуту Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» (1845–1847 рр.).

• Слов’янська федерація: Ідея об’єднання всіх слов’янських народів у рівноправну федеративну державу (де Україна була б рівною серед рівних).

• Народне правління: Вимога скасування самодержавства (монархії) та встановлення республіканського ладу.

• Рівність співгромадян: Передбачалося повне скасування кріпацтва та станових привілеїв.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Правильною відповіддю є реформами Марії-Терезії та Йосифа II 1770-х – 1780-х рр.

Уривок Михайла Грушевського описує період одразу після першого поділу Речі Посполитої (1772 р.), коли Галичина перейшла під владу австрійських Габсбургів.

• Політика «освіченого абсолютизму»: Марія-Терезія та її син Йосип II прагнули модернізувати імперію. Вони вважали, що держава буде сильнішою, якщо селяни (основні платники податків) будуть захищені від повного свавілля шляхти.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Правильна відповідність між організаціями та їхніми програмними цілями:

1 – Г (Кирило-Мефодіївське братство) Програма братства («Книга буття українського народу») передбачала скасування кріпацтва, повалення самодержавства та об'єднання всіх слов'янських народів у рівноправну демократичну федерацію з центром у Києві.

2 – В («Руська трійця») Головною метою гуртка М. Шашкевича було культурне відродження: довести, що мова галицьких селян є повноцінною літературною мовою, та підкреслити єдність українців по обидва боки кордону.

3 – Д (Головна руська рада) Як перша українська політична організація, ГРР під час «Весни народів» вимагала від австрійського уряду вільного розвитку української мови та адміністративного поділу Галичини на українську (східну) та польську (західну) частини.

4 – Б («Південне товариство» декабристів) Програма П. Пестеля («Руська правда») була радикальною: повалення монархії шляхом військового перевороту, встановлення унітарної республіки (без федералізму) та звільнення селян.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Л. Кобилиця. Форми соціального протесту населення.

Правильною відповіддю є підбурював селян до повстання.

Лук’ян Кобилиця був унікальною постаттю в історії українського руху. Його доля тісно пов'язана з революційними подіями 1848 року:

Він закликав селян не визнавати владу поміщиків, обирати власних старост і самовільно користуватися угіддями. Саме за цю «антидержавну» діяльність та організацію повстання його позбавили депутатського мандата, а пізніше заарештували.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ і українські землі.

Правильною відповіддю є обмеження селянських повинностей.

Реформи Марії-Терезії та Йосипа II (1770–1780-ті рр.) були втіленням політики «освіченого абсолютизму». Їхньою метою було зміцнити державу, зробивши селянина платоспроможним платником податків, що вимагало обмеження свавілля поміщиків.

Йосип II у 1782 році надав селянам особисту свободу. Вони отримали право одружуватися без дозволу пана, переїжджати та віддавати дітей на навчання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

Правильною відповіддю є поділу Речі Посполитої.

У 1772 році відбувся Перший поділ Речі Посполитої між Пруссією, Росією та Австрією. Саме за цією угодою землі Руського, Белзького та частини Волинського і Подільського воєводств (які ми сьогодні називаємо Східною Галичиною) відійшли до складу Австрійської монархії Габсбургів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради. Перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Значення подій 1848–1849 рр.

Правильною відповіддю є Г – видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові.

Головна руська рада (ГРР), створена у травні 1848 року, стала центром українського національного руху під час «Весни народів».

• «Зоря Галицька»: Це була перша газета українською народною мовою, яка почала виходити у травні 1848 року. Вона стала офіційним друкованим органом ГРР і відіграла ключову роль у поширенні національних ідей.

• Собор руських учених: Перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти, що відбувся у Львові в жовтні 1848 року. На ньому було прийнято рішення про розвиток єдиної української мови на основі народної говірки та створення культурно-просвітньої організації «Галицько-руська матиця».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради.

Правильною відповіддю є Головна руська рада.

Цей уривок є частиною славнозвісного «Маніфесту до руського народу», виданого 10 травня 1848 року. Це був перший програмний документ Головної руської ради (ГРР) – першої української політичної організації в Галичині.

• «Весна народів»: Згадка про «весну, що наступає по зимі» – це метафора європейських революцій 1848 року, які несли свободу народам Австрійської імперії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Під час подій революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії Головна руська рада, що намагалася репрезентувати інтереси українського народу, домагалася поділу Галичини на дві частини: східну – українську й західну – польську.

Саме Головна руська рада (ГРР), створена у травні 1848 року у Львові, була першою організацією, яка офіційно висунула вимогу поділу Галичини за етнічним принципом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Унаслідок Першого поділу Речі Посполитої 1772 року до володінь Австрійської монархії приєднано Східну Галичину.

Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 році. За його умовами Австрійська монархія Габсбургів отримала землі, які згодом були об'єднані в адміністративну одиницю під назвою «Королівство Галичини та Лодомерії» з центром у Львові.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Унаслідок освітніх реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ (1770—1780-ті рр.) в Австрійській імперії запроваджено систему початкових шкіл із рідною мовою навчання.

Реформи Марії-Терезії та Йосипа II у 1770–1780-х роках були спрямовані на модернізацію імперії та підготовку освічених підданих.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Члени «Руської трійці» своє головне завдання вбачали в піднесенні статусу української мови, розширенні сфери її вжитку.

«Руська трійця» – це легендарне культурно-просвітницьке об’єднання, яке в 1830-х роках фактично «розбудило» Галичину від інтелектуального сну. Якщо в Наддніпрянщині символом відродження став Котляревський, то на заході України цю роль виконали троє молодих семінаристів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Наслідки та значення подій 1848–1849 рр.

Правильною відповіддю є 1848 р.

Скасування панщини (кріпосного права) на західноукраїнських землях стало прямим наслідком революційних подій «Весни народів».

• Галичина: Панщина була скасована указом цісаря Фердинанда I від 17 квітня 1848 року (набрав чинності 15 травня). Це сталося раніше, ніж у решті провінцій Австрійської імперії, щоб запобігти союзу українських селян із польським революційним рухом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст.

Для характеристики становища західноукраїнських земель (Галичини, Буковини та Закарпаття) у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. підходять наступні твердження:

1. Посилення впливу німецької мови та культури. (Австрійський уряд проводив політику германізації, запроваджуючи німецьку мову в освіту та державне діловодство).

4. Домінування поляків і німців в органах влади. (У Галичині ключові адміністративні посади та місцеве самоврядування контролювали поляки, а вища адміністрація складалася переважно з австрійських чиновників).

5. Зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви. (Завдяки реформам Марії-Терезії та Йосипа II греко-католицька церква отримала рівні права з католицькою, а священники стали фактично єдиною інтелектуальною елітою українців, що підвищило їхній авторитет).

Правильна відповідь: 1 4 5.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Для характеристики становища західноукраїнських земель (Галичини, Буковини та Закарпаття) у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. підходять наступні твердження:

1. Посилення впливу німецької мови та культури. (Австрійський уряд проводив політику германізації, запроваджуючи німецьку мову в освіту та державне діловодство).

4. Домінування поляків і німців в органах влади. (У Галичині ключові адміністративні посади та місцеве самоврядування контролювали поляки, а вища адміністрація складалася переважно з австрійських чиновників).

5. Зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви. (Завдяки реформам Марії-Терезії та Йосипа II греко-католицька церква отримала рівні права з католицькою, а священники стали фактично єдиною інтелектуальною елітою українців, що підвищило їхній авторитет).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. 

На початку ХІХ століття українські землі перебували в складі трьох імперій: Австрійської, Російської, Османської.

1. Австрійська імперія (контролювала Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття).

3. Російська імперія (контролювала Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщину та Південну Україну).

6. Османська імперія (на 1806 рік під її владою ще формально перебувала частина земель у гирлі Дунаю та фортеця Ізмаїл до завершення чергової російсько-турецької війни).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові.

• «Зоря Галицька» (15 травня 1848 р.): Це була перша в історії газета, що видавалася українською народною мовою. Вона стала офіційним органом ГРР і рупором українських національних інтересів.

• Собор руських учених (жовтень 1848 р.): Перший з'їзд українських діячів науки та культури у Львові. На ньому було вирішено питання про єдину граматику для української мови та засновано «Галицько-руську матицю» для видання дешевих книжок для народу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь – європейська революція 1848–1849 рр..

Головна руська рада (ГРР) була створена 2 травня 1848 року у Львові. Її поява стала прямим наслідком «Весни народів» – хвилі революцій, що охопила Європу, зокрема й Австрійську імперію.

Поштовхом до створення у Львові Головної руської ради (1848–1851 рр.) стали події європейської революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь – надання селянам землі та громадянських прав.

Це питання стосується порівняння двох ключових подій: австрійської реформи 1848 року та російської реформи 1861 року.

Спільною рисою селянських реформ в Австрійській імперії, започаткованих у1848 р., та Російській, започаткованій в 1861 р., було надання селянам землі і громадянських прав.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Діяльність «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» і «Руської трійці» свідчила про початок національного відродження на західноукраїнських землях.

«Товариство галицьких греко-католицьких священників», яке було засноване в 1816 р. Іваном Могильницьким, гурток «Руська трійця», утворений у 1833 р. Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким, сприяли розгортанню початкового етапу національного відродження на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи». Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Правильна відповідність між організаціями та їхніми програмними цілями:

1 – Б (Південне товариство декабристів) Їхній програмний документ «Руська правда» Павла Пестеля передбачав радикальний шлях: військовий переворот, убивство царя, скасування кріпацтва та перетворення Росії на унітарну республіку з диктатурою тимчасового уряду.

2 – Г (Кирило-Мефодіївське братство) У «Книзі буття українського народу» та «Статуті» вони проголошували християнські цінності, скасування станів та створення федерації вільних слов'янських республік із центром у Києві.

3 – В («Руська трійця») Цей гурток мав культурно-просвітницьке спрямування. Вони збирали фольклор, видали «Русалку Дністрову», прагнули підняти статус народної мови до літературного рівня та довести, що галичани є частиною єдиного українського народу.

4 – Д (Головна руська рада) Створена під час революції 1848–1849 рр. («Весна народів»), ця організація висунула політичну вимогу: поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську), а також використання української мови в школах та адміністрації.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці».

«Руська трійця» – галицьке літературне угрупування, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження та діяло впродовж 1833–1837 рр.

• 1837 р. – видання в Будапешті славнозвісного альманаху «Русалка Дністровая». Саме цей рік вважається завершенням активної діяльності гуртка, оскільки після виходу книги почалися переслідування її авторів з боку австрійської влади та консервативного духовенства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Правильна відповідь – реформи Марії-Терезії та Йосифа II 1770–1780-х рр..

У наведеному уривку Михайло Грушевський описує політику освіченого абсолютизму, яку проводив австрійський уряд наприкінці XVIII століття.

Реформи Марії-Терезії та її сина Йосифа II (1770–1780-ті роки) стали періодом «освіченого абсолютизму» в Австрійській імперії. Для українських земель (Галичини, Буковини та Закарпаття) ці перетворення мали фундаментальне значення, оскільки модернізували застарілий феодальний лад.

Відповідь – А.