ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі в Австро-Угорщині другої половини ХІХ ст.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX ст.

На фото зображено Івана Франка, поета, письменника, філософа, політика й громадського діяча, співзасновника першої української політичної партії – Русько-української радикальної партії (1890 р.).

У програмі партії було закріплено необхідність економічних змін на основі «наукового соціалізму», здобуття демократичних прав і свобод, визначено шлях парламентської боротьби.

Уперше в українському русі члени партії висунули й аргументували ідею єдності українських земель і політичної самостійності України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX ст.

Ця фраза – частина кантати, якою у Самборі зустрічали імператора Франца Йосифа I під час його візиту до Галичини 1880 р. 

У кантаті описано індустріальний бум у регіоні.

Завдяки галицьким родовищам нафти в районі Борислава та Дрогобича Австро-Угорщина посідала третє місце у світовому нафтовидобутку після США та Російської імперії. Недаремно регіон здобув славу «Галицької Каліфорнії».

Однак промисловий розвиток був однобоким і стосувався переважно галузей із видобутку та первинного перероблення сировини: озокериту, солі й деревини.

Галичину часто називали «внутрішньою колонією» Габсбургів через нерівномірний розподіл капіталу та ресурсів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперій у другій половині ХІХ ст.

Варіант відповіді Б не підходить, оскільки промисловий переворот у Російській імперії розпочався в 30-40 рр. ХІХ ст.

Особисту залежність селян в Австрійській імперії було скасовано 1780–1782 рр. реформою Йосифа II. У Російській імперії кріпацтво було скасоване 1861 р. реформою Олександра II. Варіант В не підходить.

Загальне виборче право в Австрійській імперії було запроваджено 1907 р. Варіант відповіді Г не підходить.

Українські землі приваблювали іноземних інвесторів у другій половині ХІХ ст. На західноукраїнських землях були нафта й ліс, Наддніпрянщина розвивала кам’яновугільну промисловість і металургію, це була вигідна інвестиція, тому на українські землі в другій половині ХІХ ст. почав надходити іноземний капітал.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Ювілейну монету присвячено 200-річчю від дня народження Михайла Вербицького – українського композитора, громадського діяча, хорового диригента, священника Української греко-католицької церкви, автора музики Державного Гімну України.

Ілюстрацією до тексту на цьому слайді презентації  також була монета із зображенням Павла Чубинського – етнографа, фольклориста, поета, громадського й культурного діяча, автора тексту Гімну України «Ще не вмерла України...».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На портретах зображено:

1 – засновника Кирило-Мефодіївського братства, автора його програмного документа «Книга буття українського народу» Миколу Костомарова (Г)

2 – Павла Чубинського, за безпосередньої участі якого було засновано Південно-Західний відділ Російського географічного товариства – впливову наукову установу, що стала центром українофільського руху Наддніпрянщини (В)

3 – лідера товариства «Руська трійця» Маркіяна Шашкевича, який уперше виголосив промову українською мовою, що ознаменувало перехід до культурницького етапу національного відродження на західноукраїнських землях (Д)

4 – Івана Франка – засновника й ідеолога Русько-української радикальної партії, яка була першою українською політичною партією (Б)

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

1. З огляду на настрої селян під час «Весни народів», низку європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (варіант відповіді Г).

2. Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду й українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема, загострення відносин між Австро-Угорщиною і Російською імперією. За умов потенційного конфлікту з Росією, відсутність чи хоча б ослаблення українсько-польського протистояння в Галичині було цілковито в інтересах монархії Габсбургів (варіант відповіді В).

3. Під владою монархії Габсбургів на кінець XVIII ст. опинилася значна частина західноукраїнських земель: Галичина 1772 р. відійшла внаслідок першого поділу Речі Посполитої, Буковина – 1774 р., Закарпаття ще раніше належало Угорщині  (варіант відповіді Д).

Австрійська  монархія усвідомлювала потребу змін в адміністративному, соціально-економічному становищі новоприєднаних територій. Реформами Марії Терезії та Йосифа II в дусі «освіченого абсолютизму» модернізовано край: ліквідовано особисту залежність селян, обмежено панщину, зрівняно в правах греко-католицьку церкву з римо-католицькою і впроваджено початкову освіту рідною мовою. Ці заходи послабили польський вплив, покращили становище селян і греко-католицького духовенства, сприяли національному пробудженню українців.

4. У 30-х – 40-х рр. XIX ст. відбулося піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», одним із найвагоміших здобутків якого стало видання 1837 р. першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців  й спричинило цензурну заборону видання. Основну частину накладу конфіскували, альманах внесли до списку забороненої літератури, упорядників піддали політичному переслідуванню, що негативно позначилось на їхніх життях (варіант відповіді А).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

В українських регіонах Австро-Угорщини – Галичині, Закарпатті, Буковині – у другій половині XIX ст. виник великий надлишок робочої сили.

Малоземелля, економічна залежність від великих землевласників і лихварів призводили до того, що збіднілі селяни були вимушені продавати свої наділи.

Розвиток залізничного транспорту забезпечив приплив дешевих і якісних товарів західної промисловості до українських земель. Більшість місцевих виробників, не витримавши жорсткої конкуренції, закрили свої виробництва. Безробіття та зубожіння стали масовим явищем.

Уряди США, Канади, Бразилії, Аргентини й інших країн із величезними сільськогосподарськими ресурсами й браком робочої сили заохочували масовий приплив працездатних людей. Сотні тисяч українців стали емігрантами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Народовці, на противагу москвофілам, обстоювали ідею етнокультурної та національної єдності українців у Російській та Австро-Угорській імперіях, виступали за розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. Їхня діяльність була спрямована на пробудження національної свідомості української молоді, піднесення освітнього рівня народу.

Москвофіли шукали захисту від полонізації в національно-політичній орієнтації на Російську імперію. Вони не визнавали існування українського народу та його мови. Використовували для письма «язичіє» – штучну мову, в основі якої була старослов’янська мова з домішками елементів російської та староукраїнської мов, українізмів і полонізмів. Москвофіли вважали, що для простолюдина достатньо лише трьох книг – молитовника, псалтиря, катехизису.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст.  – першій половині ХІХ ст.

Передумови для описаних в уривку змін в українському русі створила «Весна народів» 1848 року – революційні події в Європі, що вплинули на Австрійську імперію, зокрема на Галичину.

Унаслідок революції в Австрійській імперії:

• було скасоване кріпацтво, що покращило становище селян;
• українці Галичини активізували культурно-просвітницьку й політичну діяльність;
• було засновано Головну руську раду – першу українську політичну організацію в Галичині.

Це сприяло розвитку української преси, освіти та національного руху.

В уривку звертаємо увагу на слова-маркери: перша українська газета, Галицько-руська матиця, Галицька Україна. Вони свідчать, що події розгортались в Галичині. Саме там 1848 р. було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька».

А виступ декабристів, польське повстання і діяльність Кирило-Мефодіївського братства відбувалися на українських землях Російської імперії. Натомість Галичина була частиною австрійської імперії, яка сповна відчула подих «Весни народів».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900 – 1914 рр.

Опрацьовувати завдання варто крізь призму подій, що відбувалися в житті західноукраїнського суспільства, і на загальному тлі історичного контексту другої половини ХІХ – початку XX ст.

У цей період західноукраїнські землі, що входили до складу Австро-Угорської імперії, переживали значні суспільно-політичні зміни, які сприяли розвитку українського національно-визвольного руху.

Серед основних тенденцій варто виокремити дві найважливіші:

1. Поглиблення процесів національного відродження. На ґрунті ідей романтизму й національного відродження, започаткованих Руською трійцею та Кирило-Мефодіївським товариством, у 1860-х рр. постав народовський рух – громадсько-культурна й суспільно-політична течія українського національного руху в Галичині.

Народовці обстоювали ідею етнокультурної та національної єдності українців у Російській імперії та Австро-Угорщині на території від Кавказу до Карпат, виступали за єдність усіх українських земель і розвиток єдиної української мови на основі народних говірок.

Протягом 1860-х рр. народовці проводили насамперед значну культурницьку роботу. У цей час засновано низку журналів («Вечерниці», 1862–1863 рр., «Мета», 1863–1864 рр., «Нива», 1865 р., «Русалка», 1866 р., «Правда», 1867 р.), культурно-освітніх товариств («Руська бесіда» у 1861 р., «Просвіта» у 1868 р.).

На зразок київської Громади галицька молодь засновувала відповідні учнівські та студентські організації (громади) в навчальних закладах Галичини – спочатку у Львові, а згодом у Тернополі, Станіславові, Бережанах, Самборі, Перемишлі, Дрогобичі та ін. За безпосередньої ініціативи й матеріальної підтримки діячів Наддніпрянської України 1873 р. у Львові створено Літературне товариство ім. Шевченка, яке 1892 р. реорганізоване в Наукове товариство імені Шевченка.

На противагу народовському руху, усе більш викристалізовувалося й набирало силу русофільство, пов’язане з поширенням ідей про слов’янську взаємність і самобутність та орієнтацією на Росію як єдину на той час незалежну слов’янську державу.

Протягом 1860–1870-х рр. русофіли взяли під свій вплив основні національно-культурні інституції галицьких українців – Ставропігійський інститут, Народний дім у Львові, Галицько-руську матицю – і до 1890-х рр. переважали в українському громадському житті Галичини.

З 90-х рр. ХІХ ст. русофіли почали послідовно використовувати в публіцистиці та науково-літературних працях російську мову, заявляти про повну етнонаціональну єдність русинів і росіян, тим самим еволюціонуючи до послідовного москвофільства.

2. Політична активізація через участь українців у загальноімперських політичних процесах, зокрема, у виборчих процесах. Саме перебіг виборчої кампанії 1885 року дав поштовх до заснування Народної ради – української політичної організації в Галичині, створеної народовцями. Нове товариство задекларувало себе продовжувачем традицій Головної руської ради, а саме її національної програми, базованої на твердженні про самостійність «русько-українського» народу. За мету було визначено здобуття русинами фактичної рівноправності з іншими народами Австро-Угорщини.

Русько-українська радикальна партія (РУРП) – перша легальна українська політична партія європейського типу. Заснована 1890 р. у Львові І. Франком, М. Павликом, Є. Левицьким та ін. РУРП репрезентувала насамперед селянство, захищала селян від збезземелення і цілковитого розорення. За поданням Ю. Бачинського, автора книги «Україна irredenta», 1895 р. до програми включено пункт, у якому зазначено, що здійснення партією «ідеалів соціалістичних можливе є при повній самостійності політичній русько-українського народу». Уперше за багато століть ідею української державності було заманіфестовано прямо й однозначно.

Група радикалів 1899 р. заснувала Українську соціал-демократичну партію (УСДП) – легальну реформістську партію лівоцентристського спрямування як складник Соціал-демократичної робітничої партії Австрії та на основі її програми. Пропонувала ненасильницький, переважно парламентський шлях соціалістичних перетворень, виступала за незалежність і соборність України, а як перший крок до неї – за створення автономної української провінції в Австро-Угорщині. На виборах 1907 р. до австрійського райхсрату здобула два мандати.

Того ж 1899 р. колишні творці РУРП І. Франко та Є. Левицький спільно з народовцями, членами «Народної ради», утворили Українську національно-демократичну партію (УНДП) – провідну українську партію Австро-Угорщини. Стратегічною метою УНДП визначено досягнення національно-політичної, економічної та культурної самостійності українців; об’єднання українських земель в одну самостійну українську державу. Проте найреальнішим завданням партії, яке посідало центральне місце в її програмі, стало здобуття національної автономії в складі Австро-Угорщини.

Реалізація поставленого ідеалу мала відбуватися поетапно:

1) ліквідація старих крайових статутів для Галичини та Буковини;

2) поділ Галичини за етнічним принципом на польську та українську частини;

3) поділ Буковини на українську і румунську частини;

4) утворення національної провінції з окремою національною адміністрацією і національним сеймом.

Вимоги УНДП:

• запровадження системи загального виборчого права (ліквідація курій, запровадження прямого, рівного і таємного голосування);
• забезпечення основних конституційних свобод (недоторканності особи й житла, свободи зборів і товариств, слова і преси, віри й совісті).

УНДП – парламентська партія, брала участь у всіх виборчих кампаніях до Державної ради у Відні та Галицького крайового сейму. Найчисельніше представництво УНДП (17 осіб) до австрійського парламенту обрано 1907 р. Найчисельніше представництво партії до Галицького крайового сейму обрано 1913 р. – 23 посли (депутати).

Отже, українському руху на західноукраїнських землях того часу притаманні:

• плюралізм течій (народовці, русини / москвофіли, радикали, соціалісти),
• легальність (участь у виборчих процесах),
• парламентаризм (робота в імперському і крайовому представницьких органах) і багатопартійність (Народна рада, РУРП, УСДП, УНДП).

Відповідно запропоновані в завданні варіанти відповідей Б (екстремізм і підпільна боротьба), В (створення двопартійної системи) і Г (об’єднання партій у єдиний блок) є неправильними.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Послідовність подій ХІХ ст.:

• Б – Видання «Енеїди» І. Котляревського (1798 рік) Хоча перші три частини вийшли на самомуприкінці XVIII століття, ця подія вважається точкою відліку нової української літератури та культурного відродження XIX ст.

• В – Повстання Чернігівського полку (1825–1826 роки) Виступ декабристів в Україні (біля Василькова), який відбувся одразу після повстання на Сенатській площі в Петербурзі. Був придушений царськими військами.

• А – Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1840 рік) Вихід збірки в Петербурзі, що містила лише 8 творів, але стала ідеологічним фундаментом для всього українського руху середини століття.

• Г – Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в наукове (1892 рік) Ця подія ознаменувала перетворення аматорського гуртка у Львові на повноцінну «українську академію наук», яку згодом очолив Михайло Грушевський.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у  ХІХ столітті. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильна відповідність між організаціями та історичними постатями:

• 1 – Д (Братство тарасівців, Микола Міхновський) Микола Міхновський був одним із засновників цієї таємної організації та автором її ідеологічної програми «Credo молодих українців».

• 2 – А (Кирило-Мефодіївське братство, Микола Гулак) Микола Гулак був одним із трьох ключових засновників братства (разом з М. Костомаровим та В. Білозерським).

• 3 – Г (Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, Павло Чубинський) Павло Чубинський був дійсним членом та управителем справ Відділу, брав активну участь у його наукових експедиціях та етнографічних дослідженнях.

• 4 – Б (Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Михайло Грушевський) Михайло Грушевський протягом тривалого часу (1897–1913 рр.) очолював НТШ у Львові, перетворивши його на фактичну українську академію наук.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Правильна відповідність між історичними діячами та організаціями, у яких вони брали активну участь:

• 1 – А (Маркіян Шашкевич, «Руська трійця») Був натхненником та ідейним лідером цього літературно-просвітницького гуртка в Галичині, співавтором альманаху «Русалка Дністровая».

• 2 – В (Володимир Антонович, Київська громада) Видатний історик, який очолював «Стару громаду» в Києві, був лідером руху хлопоманів.

• 3 – Д (Борис Грінченко, Братство тарасівців) Один із засновників цієї першої самостійницької організації, автор її програмного документа «Build-up» (декларації віри).

• 4 – Г (Іван Франко – Русько-українська радикальна партія) Разом із Михайлом Павликом був засновником і першим головою РУРП — першої української політичної партії.

Правильна відповідь: 1–А 2–В 3–Д 4–Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «відвернулися від… живої Русі… знайшли… мертву… Русь» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про москвофілів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Маркери (фотообрази) – сім’ї в національному одязі на вокзалах (фото 1), у рекламному оголошенні для переселенців зазначено місто Львів (фото 3) – чітко вказують на Галичину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Маркери (візуальні образи) – сім’ї в національному одязі на вокзалах» (фото 1, 2), рекламне оголошення для переселенців до Канади, у якому зазначено розміри земельних ділянок, що отримували поселенці (фото 4) – чітко вказують на малоземельних селян. На кінець ХІХ ст. половина селян на західноукраїнських землях мали наділ в один-два морги (австрійський морг дорівнює 0,56 гектара).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Маркери, фотообрази – сім’ї в національному вранні на вокзалах (фото 1, 2), рекламні оголошення для переселенців до Америки (фото 3, 4) – чітко вказують на процес трудової міграції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Товариство «Просвіта» (1868–1939 роки) – громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку й піднесення національної свідомості українського народу. Проте на українських землях у складі Російської імперії така робота була ускладнена законодавчими заборонами української мови. Активізації просвітницького процесу посприяли революційні події 1905–1907 років. Вони оживили громадсько-політичне життя в Україні. Царський Маніфест 17 жовтня 1905 року задекларував свободу об’єднань громадян, а указ 4 березня 1906 року «Про тимчасові правила про Товариства та Союзи» розкривав механізм функціонування таких об’єднань. Протягом 1905–1907 років на території України було відкрито близько 15 організацій товариства «Просвіта». Так, починаючи з Одеси 1906 року, регіональні організації «Просвіти» виникають і в інших містах України – Києві, Полтаві, Катеринославі, Чернігові, Житомирі тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ століття.

«Нова ера» – це україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних фактів розвитку українського національного руху в Галичині у другій половині ХІХ ст.

Створення у Львові товариства «Просвіта» (1868 р.) і Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка) є прикладом діяльності народовців.

Народовці – діячі культурницького, а згодом і політичного руху, що виник на початку 1860-х рр. серед української інтелігенції Галичини на противагу москвофільству. На кінець ХІХ ст. рух народовців став домінівним у Галичині.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

У результаті джентльменської угоди «Нової ери» між лідерами українського й польського рухів 1894 року було відкрито кафедру всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи (це була окрема кафедра, де вивчали історію України, але дозволити акцентувати на такій назві в навчальній установі поляки не могли). За рекомендацією Володимира Антоновича на посаду ординарного професора кафедри було призначено Михайла Грушевський. На цій посаді він пропрацював до 1914 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Представників мовно-літературної і суспільно-політичної течії другої половини XIX ст. на Галичині, Буковині й Закарпатті, які виступали за національно-культурну єдність із російським народом і російською державою, називали москофілами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Представників мовно-літературної і суспільно-політичної течії другої половини XIX ст. на Галичині, Буковині й Закарпатті, які виступали за національно-культурну єдність із російським народом і російською державою, називали москвофілами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильне розв’язання завдання полягає у визначенні спільної риси економічного становища Наддніпрянщини й західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі, що перебували у складі Австро-Угорської імперії, ніколи не вирізнялися високим промисловим розвитком. У цьому регіоні розвивалися лише ті галузі, що не мали конкуренції в імперії. Поміж таких галузей була нафтова промисловість, саме в цю галузь вкладали іноземні інвестиції. В економіку підросійських земель також укладали кошти іноземні підприємці, зокрема англійський промисловець Джон Джеймс Юз.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні йдеться про австрійський парламент другої половини ХІХ століття, тобто час до 1868 року. Саме тоді утворилась Австро-Угорська дуальна монархія. Натомість австрійський парламент бере початок з «весни народів», а це 1848 рік. У цей час утворено Головну руську раду, що ставила як основну вимогу поділ Галичини на польську й українську частини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

«Нова ера» – це спроба лідерів українського та польського рухів Галичини наприкінці 1880-х – на початку 1890-х рр. досягти порозуміння, яка вилилася в «джентльменську угоду» про взаємні поступки, що діяли впродовж 1890–1894 рр. «Джентльменська угода» не притаманна соціал-демократам, а тим паче радикальному рухові; москвофіли ж убачали розвиток українських земель у російській співпраці. Залишається лише одна відповідь – народовці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

Лихварство (надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при його погашенні) – це поняття, пов'язане з економічною складовою суспільного життя. Тому, проаналізувавши варіанти відповідей, відкидаємо варіант А: політика «нової ери» до економіки «не в’яжеться».

Залишаються три варіанти. Ще раз перечитаймо умову завдання: нас запитують, що допомогло «подолати лихварство». Звісно, коли селяни почнуть емігрувати, тобто залишати свою домівку, вони не подолають лихварство (вдома). Із розвитком промисловості в Східній Галичині та Буковині в другій половині ХІХ ст., було геть зле, а з монополізацією й поготів. Тому в нас залишається єдиний варіант – розгортання кредитної кооперації.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних політичних течій українського руху в Галичині наприкінці ХІХ ст.

Радикальна течія ініціювала створення першої української політичної партії в 1890 р. – Русько-української радикальної партії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Враховуючи складне соціально-економічне становище українських селян регіону (бідність і малоземелля), кооперативний рух був покликаний покращити його. Саме завдяки кооперативному руху вдалося вирвати селянство з лихварської залежності, покращити агрокультуру і добробут селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Українська соціал-демократична партія була створена у Львові в 1899 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Перший осередок Товариства «Просвіта» виник у 1868 р. у Львові.

Відповідно правильна відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Народовці – це представники, однієї з течій українського руху в Галичині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Спочатку їх діяльність мала культурницький характер, а згодом вони перейшли до політичної боротьби і заснували одну з найвпливовіших у Галичині українських політичних партій – Українську народно-демократичну партію. За часів культурницької діяльності, щоб поширити свій вплив і сприяти просвіті народу у 1868 р. заснували товариство «Просвіта».

Відповідь – – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Аграрне перенаселення (земельні наділи селян не забезпечували прожитковий мінімум) західноукраїнських земель призвело до масової трудової еміграції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

1848–1849 рр. – революційні події на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії

1853–1856 рр. – Кримська війна

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Товариство «Просвіта» було засновано у Львові в 1868 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ століття.

Із діяльністю Івана Франка й Михайла Павлика пов’язаний процес створення першої української політичної партії. У 1890 р. ними засновано Русько-українську радикальну партію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст. Трудова еміграція. Причини трудової еміграції українців.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти», «втекти з рідного краю», «Бразилія», «утекти з неволі – це єдиний вихід» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про таке явище, як трудова еміграція, та її причини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «відвернулися від… живої Русі… знайшли… мертву… Русь» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про москвофілів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП).

Завдання спрямоване на перевірку знання перебігу подій, пов’язаних із політизацією українського національного руху на західноукраїнських землях. Радикальна течія в українському русі була першої, що утворила політичну партію – Русько-українську радикальну партію. Це відбулося в 1890 р. Засновниками цієї партії були І.Франко і М.Павлик.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій.

Завдання передбачає знання характеристик різних течій українського національного руху в ХІХ ст., як на західноукраїнських землях, так і в Наддніпрянщині.

Москвофіли – суспільна течія, що склалася в середині ХІХ ст. в Галичині, Буковині та Закарпатті, виступали за національно-культурну, а згодом і державну єдність із російським народом.

Радикали – суспільна течія, що виникла в 1870-ті рр. в Галичині, прагнули надати українському рухові політичного характеру та першими поставили перед собою завдання боротьби за незалежність України.

Хлопомани – суспільна течія, що виникла в 1830-ті рр., на Правобережній Україні, основу якої становила молодь зі спольщених українських або польських шляхетських родів, яка, усвідомивши свою відповідальність перед народом, свідомо зближувалася з ним.

Народовці – суспільна течія, що виникла в 1860-ті рр. в Галичині, спрямували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня національної свідомості українців.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

Західноукраїнські землі були одним з найвідсталіших регіонів Європи, де основу економіки краю складали всілякі промисли. Розбудова мережі залізниць в Австрійській імперії (Австро-Угорщині) призвела до втягування регіону до загальноімперського ринку.

Економічна відсталість зумовила те, що регіон фактично стає внутрішньою колонією для більш розвинутих регіонів (Австрії та Чехії). Товари з економічно розвинутих регіонів фактично витіснили товари місцевого виробництва, яке не витримало конкуренцію. Місцева промисловість фактично стала сировинним придатком до промислово розвинутих регіонів імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці. Перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці».

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

1848–1849 рр. – революція в Австрійській імперії.

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання.

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху (москвофіли та народовці).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «немає ніякого українського народу, є єдина і неподільна російська народність», «ми не можемо… відділятися… від наших братів… усім руським світом» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про москвофілів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Маркери в джерелах 1, 2, 3 (єднають нас з усім російським світом, немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова, якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі) чітко вказують на суспільно-політичну течію москвофілів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Іван Франко був одним із засновників першої української політичної партії – Русько-української радикальної партії. .

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської..», «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів» – чітко вказують на імператорський указ Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 року. Прагнучи збити революційну хвилю, влада пішла на поступки, якими негайно скористалася українська громадськість для формування інфраструктури національного життя. З 1905 року в Наддніпрянщині було розгорнуто мережу осередків товариства «Просвіта».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

«Нова ера» – це україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських керівних кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання економічних процесів, що відбувалися на українських землях наприкінці XIX – на початку XX ст., і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Масова трудова міграція українців наприкінці XIX – на початку XX ст. була зумовлена аграрним перенаселенням українських земель, яке сформувалося в результаті аграрних реформ 1848 й 1861 років, проведених на користь поміщиків.

Селянство, яке становило 80–90 % населення українських земель, володіло ледь 40 % земель.

До того ж у другій половині ХІХ ст. стався демографічний вибух, що призвів до подвоєння чисельності населення і, відповідно, ситуації, що земельні наділи селян уже не могли прокормити селянські родини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Перший осередок товариства «Просвіта» було засновано в 1868 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Визначальний вплив на процес створення українських політичних партій у Галичині наприкінці ХІХ століття (перша партія була заснована в 1890 р. і називалася Русько-українська радикальна партія) справило поширення європейських політичних ідей і доктрин.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Розвиток кооперативного руху. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель.

Кооперативний рух – прагнення людей до економічної співпраці задля спільного організованого виробництва для покращення соціально-економічного становища і водночас одна з форм відродження національної самосвідомості. Відіграв надзвичайно велику роль у формуванні української нації, даючи можливість українцям, які перебували у пригніченому становищі як в Російській імперії, так і в Австро-Угорщині, проявити себе в економічному житті. Разом із тим кооперативний рух являв собою міцний фінансовий фундамент культурно-освітніх прагнень української інтелігенції, яка не могла розраховувати на матеріальну допомогу ні з боку імперських урядів, ні з боку великої буржуазії, яка здебільшого була неукраїнського походження.

Відповідь – А.