ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі в Російській імперії другої половини ХІХ ст.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

1. Скориставшись хитким становищем Речі Посполитої, 1772 р. Росія, Австрія і Пруссія здійснили її Перший поділ, унаслідок якого Галичину було приєднано до володінь австрійських Габсбургів. (А)

2. Емський указ імператора Олександра II 1876 р., був інструментом для нищення українського культурного та наукового життя. Його наслідком стало закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, який влада вважала осередком «українофільства» та сприймала як загрозу для цілісності імперії через українськознавчі дослідження його членів. (Д)

3. Під час «Весни народів», низки європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів, враховуючи настрої селян, змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: в Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп. (Б) 

4. Революція 1905–1907 рр. у Російській імперії стала першим масштабним досвідом легальної політичної боротьби для українців Наддніпрянщини. Маніфест 17 жовтня 1905 р., підписаний Миколою II під тиском загального страйку, змусив самодержавство піти на демократичні поступки, що дозволило вперше видавати українську пресу (газети «Хлібороб», «Рада»), легалізувати партії та мати парламентське представництво в Державній Думі. (Г)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основними причинами аграрного перенаселення в Наддніпрянській Україні наприкінці XIX ст. були: високий рівень природного приросту населення («демографічний вибух») та збереження великого поміщицького землеволодіння за малоземелля селян.

Селянські наділи після реформи 1861 р. зазвичай були невеликими й не відзначалися високою родючістю. Також землю наділяли не у власність, а в користування, селяни за неї сплачували викуп.

Через традицію ділити землю між синами, селянські наділи з кожним поколінням зменшувалися.

Низький рівень агрокультури не сприяв високій врожайності на малих ділянках.

Промисловість не потребувала такої кількості надлишкової робочої сили із села. 

Ці чинники призвели до масової бідності та вимушеної трудової міграції українців, найчастіше на Далекий Схід і до Сибіру.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Про колоніальний статус українських земель у складі Російської імперії у ХІХ ст. свідчить відсутність політичного та економічного суверенітету. Ці землі було повністю інтегровано в політичну та економічну систему Росії, і вони втратили будь-які ознаки самостійності.

Управління тут здійснювали за загальноімперськими зразками, було зуніфіковано адміністративно-територіальний поділ українських земель (генерал-губернаторства, губернії).

Наддніпрянщина стала аграрно-сировинною базою імперії: основна частина сільськогосподарської продукції та сировини вивозили, а промислові товари завозили з Росії.

Україна слугувала транзитним коридором, не отримуючи прибутків від зовнішньої торгівлі.

Попри індустріалізацію окремих районів, де переважала видобувна й металургійна промисловість, загалом українські землі залишалися аграрно відсталими регіонами, де українці становили меншість у містах.

Заборона використання української мови (Валуєвський циркуляр, Емський указ), відсутність українських шкіл, українськомовних кафедр в університетах – ці заходи було спрямовано на нищення національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині XIX ст.

Цей уривок є положенням Паризького мирного договору 1856 р., який завершив Кримську війну (1853–1856 рр.).

Цю війну розв’язала Росія, утілюючи план розширення свого впливу на південь.

Супроти неї виступила коаліція держав: Османська імперія, Франція, Велика Британія і Сардинія.

Росія програла війну через системну відсталість імперії: технологічну, логістичну, економічну.

Паризький мир позбавив Росію права мати  на Чорному морі військовий флот, а також фортеці й прибережні арсенали. Також Російська імперія повернула Османській анексовані під час війни території й відмовилася від будь-яких претензій на Молдовське князівство, Валахію та південну Бессарабію.

Договір зафіксував поразку російського царату, підірвав його престиж на міжнародній арені та зупинив російську експансію на Балканах на кілька десятиліть.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Київська громада (Стара громада) – це організація української інтелігенції другої половини ХІХ ст., члени якої здійснювали культурно-просвітницьку діяльність і стали провідниками національного відродження.

До її складу входило загалом приблизно 200 осіб, з-поміж яких були: історик, археолог, етнограф Володимир Антонович; історик, фольклорист, публіцист, громадський діяч Михайло Драгоманов; науковець-етнограф, поет і журналіст, юрист Павло Чубинський.

Діячі, причетні до Громади, видавали книги українською мовою, організовували народні школи, здійснювали наукові дослідження, які доводили українську окремішність.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Наведено витяг з Емського указу 1876 р. імператора Олександра II, одного із заходів імперської мовної політики заборон стосовно українців.

Указом, зокрема, було заборонено друкувати книжки українською мовою, улаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книжки українською мовою без особливо дозволу.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», а також вислання за межі України деяких українських діячів.

Ці дії мали на меті ліквідацію будь-яких проявів національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

На фото зображено Володимирський собор (м. Київ). 

Зведення храму приурочили до дев’ятисотої річниці хрещення Русі. 

У день святого рівноапостольного князя Володимира 15 (27) липня 1862 р., у присутності великої кількості духовенства і вірян, митрополит Київський і Галицький Арсеній заклав перший камінь майбутнього храму, який було побудовано в неовізантійському стилі. 

Урочисто освятили храм 1896 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Дані діаграми свідчать про різке скорочення кількості видань українською мовою з 1863 р. Саме тоді міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв у таємному розпорядженні (циркулярі) до цензурних комітетів наказав припинити друк освітньої, духовної та наукової літератури українською мовою.

Причиною появи Валуєвського циркуляра вважають антиросійське Січневе повстання 1863 р., під час якого на Правобережжі поляки поширювали прокламації із закликом до українського народу підтримати відновлення триєдиної Речі Посполитої. Владу також непокоїло зростання українофільських настроїв поміж інтелігенції та активізація громадівського руху.

Хоча Валуєвський циркуляр не був юридичним актом, його неухильно застосовували на практиці. Тому протягом наступних семи років вийшло друком лише 23 книжки українською.

Дію Валуєвського циркуляра було розширено 1876 р. так званим Емським указом імператора Олександра II, який практично повністю забороняв видання та ввезення на територію імперії книжок українською мовою.

Імператор Микола II «Маніфестом…» від 17 жовтня 1905 р. фактично скасував Емський указ.

«Маніфест про скасування кріпосного права» 1861 року не вплинув на зміни кількості українськомовних видань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Валуєвський циркуляр та Емський указ були в Російській імперії заходами мовної політики щодо українців. Оскільки мова була основним елементом формування і збереження української ідентичності, влада заборонами намагалася приборкати цей процес.

Циркуляр 1863 р. міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону друкування українською мовою наукових, навчальних і релігійних книжок було спрямовано на приборкання українського руху, представників якого звинувачували в поширенні серед українців «сепаратистських задумів». Упровадження циркуляра супроводжувалося закриттям недільних шкіл.

Емський указ 1876 р. імператора Олександра ІІ забороняв друкувати книги українською мовою, улаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити без особливо дозволу на територію Російської імперії книжки українською мовою.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», вислання окремих українських діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Марко Кропивницький в Єлисаветграді 1882 року збирає трупу під назвою «Товариство акторів» – із цього моменту розпочався розквіт професійного театру в Україні. До складу «театру корифеїв» входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Іван Карпенко-Карий, Миколи Садовський, Панас Саксаганський), Михайло Старицький, Марія Заньковецька та інші.

Українським митцям у важких умовах XIX століття в Російській імперії вдалося обстояти власний голос, власну мову й посісти окреме місце в розмаїтті світового театру, збагативши  його національною автентикою.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Б 1798 р. – видання в Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського

А 1837 р. – видання в Будапешті альманаху «Русалка Дністровая»

Г 1840 р. – перше видання в Петербурзі «Кобзаря» Тараса Шевченка

В 1861 р. – видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»

Правильна відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

1 – Б: «весна народів» – революційний рух 1848-1849 рр., який охопив більшість країн Європи. В його основі було закладено ідеї ліберальних конституційних реформ, ліквідації старих феодальних порядків і побудови національних держав.

2 – Г: громадівський рух – національно-культурний рух в Наддніпрянській Україні наприкінці 1850–1890-х рр., спрямований на відродження української освіти, науки, культури та формування національної свідомості українців в умовах імперського панування.

3 – А: Братство тарасівців – перша українська політична організація, члени якої 1892 року здійснили подорож до Канева й на могилі Тараса Шевченка поклялися поширювати серед українського народу самостійницькі ідеї і боротися за незалежність України. Братство тарасівців було перехідною сходинкою від громадівського руху до організації національних українських партій.

4 – В: Київська козаччина – масовий селянський рух 1855 року під час Кримської війни, поштовхом до якого стало оприлюднення маніфестів царського уряду  про створення державного ополчення, у разі вступу до якого селяни сподівалися на звільнення від кріпацтва. Рух охопив частину повітів Київської губернії. Селяни повсюдно відмовлялися виконувати панщину й вимагали записати їх у козаки. Виступ було жорстоко придушено.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основною рисою економічного життя ХІХ ст. в українських землях став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряку й переважання цукробурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрового буряку зросли більш ніж уп'ятеро, а цукрові заводи  виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.

4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна. Для покращення вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до чорноморських портів збудували 1865 року першу залізницю від Одеси до Балти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.  Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

З ініціативи В. Каразіна 1805 р. було засновано Харківський університет.

Микола Костомаров разом із Пантелеймоном Кулішем і Миколою Гулаком заснували Кирило-Мефодіївське братство.

Григорій Квітка-Основ’яненко заснував жанр соціально-побутової комедії в українській літературі.

Олександр Духнович був будителем українського населення Закарпаття.

Маркіяна Шашкевича – це греко-католицький священник у Галичині, діяч Руської трійці.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

В уривку йдеться про діяльність Братства тарасівців – першої ідеологічно оформленої української націоналістичної організації, створеної 1891 року.

Ключові ознаки, що вказують на Братство тарасівців:

• рішучий розрив з українофілами – тарасівці критикували помірковану позицію старшого покоління українських діячів, які прагнули компромісу з владою;
• прагнення до створення незалежної української культури та політики – вони виступали за самостійний розвиток України, а не лише культурницьку діяльність;
• використання тільки української мови й активна агітація – їхня діяльність мала революційний характер;
• просвітницька робота – члени братства зобов’язувалися навчати грамоти інших українців.

Братство тарасівців відіграло важливу роль у формуванні українського національного руху, ставши предтечею майбутніх політичних організацій початку XX століття.

Інші варіанти відповіді є неправильними:

• Головна руська рада – структура, яку створено 1848 р. на теренах Галичини.
• Революційна українська партія ставила політичні цілі, і меншою мірою прагнула «творити українську культуру».
• Товариство українських поступовців було створено 1908 р. після заборони царським урядом політичних партій.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Предмети, зображені на фото, є частиною музейної експозиції, присвяченої Борису Грінченку та його внеску в українську мову та літературу.

На фото зображено «Словарь української мови», укладений Борисом Грінченком з дружиною Марією Загірною наприкінці XIX – на початку XX століття. Поверх словника – світлина його автора. Це одна з перших фундаментальних праць з української лексикографії, що систематизувала та утвердила українську мову в науковому й освітньому просторі.

Цей словник став основою для подальшого розвитку української літературної мови, особливо в умовах русифікаційної політики Російської імперії. Він мав велике значення для національного відродження України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних тенденцій економічного розвитку Наддніпрянської України в другій половині XIX століття.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

За портретними рисами можна визначити, що на світлині зображено Володимира Антоновича.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

У 60–90-х рр. ХІХ ст. економіка Наддніпрянської України переживала бурхливий розвиток, зумовлений  індустріалізацією.

Індустріалізація – історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислового способу суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Поштовхом до швидкого економічного розвитку стали Великі реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і значний приплив іноземного капіталу для освоєння значних природних багатств.

Особливістю індустріалізації в Наддніпрянщині було те, що вона охопила лише окремі її регіони, особливо Донбас.

Галузі виробництва були розвинуті нерівномірно. Значну роль відігравав іноземний капітал (бельгійський, французький, англійський, німецький тощо).

Правильна відповідь: А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Правильна відповідність між історичними діячами та організаціями, у яких вони брали активну участь:

• 1 – А (Маркіян Шашкевич, «Руська трійця») Був натхненником та ідейним лідером цього літературно-просвітницького гуртка в Галичині, співавтором альманаху «Русалка Дністровая».

• 2 – В (Володимир Антонович, Київська громада) Видатний історик, який очолював «Стару громаду» в Києві, був лідером руху хлопоманів.

• 3 – Д (Борис Грінченко, Братство тарасівців) Один із засновників цієї першої самостійницької організації, автор її програмного документа «Build-up» (декларації віри).

• 4 – Г (Іван Франко – Русько-українська радикальна партія) Разом із Михайлом Павликом був засновником і першим головою РУРП — першої української політичної партії.

Правильна відповідь: 1–А 2–В 3–Д 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Довге ХІХ ст. було періодом українського національного відродження як в Австро-Угорській, так і в Російській імперіях. Фундаментом цього відродження ставала мова. Російська влада, або ж окремі її представники, розуміли важливість і небезпеку розвитку мови. Мови, яка перетворює народ у націю.

Коли українці в Російській імперії спочатку займались вивченням народних звичаїв, збиранням фольклору, організацією етнографічних експедицій – влада цьому не перешкоджала. Однак, коли представники української інтелігенції розпочали формувати наукову площину на основі цих розвідок, влада відреагувала Валуєвським циркуляром. Згодом, розуміючи, що мовне питання є важливим збудником націоналізму, Олександр ІІ підписує і Емський указ, котрий повністю забороняв використання української мови в публічному просторі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Протягом 1873–1876 років працював «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства», який був легальним прикриттям для діяльності громадівського руху в Україні. Проте ця діяльність була викрита поліцією і відділ за царським розпорядженням (Емський указ) закрито.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Виконання селянами Наддніпрянської України повинностей на користь поміщика після набуття ними особистих і майнових свобод згідно з Маніфестом 19 лютого 1861 року царська влада закріплювала впровадженням стану тимчасовозобов’язаних.

Тимчасовозобов’язані селяни – категорія колишніх поміщицьких селян, яких після скасування кріпосного права (1861 рік) було звільнено від кріпосної залежності, але не переведено на викуп. Отримання селянством у повному обсязі прав вільних сільських обивателів було не одноразовим актом, а тривалим процесом.

Протягом двох років, тобто до 19.ІІ(3.ІІІ) 1863 року, селяни зобов’язані були відбувати ті самі повинності, що й за часів кріпацтва. У цей час поміщики або мирові посередники повинні були складати для кожної селянської громади уставну грамоту – своєрідний договір селянина з поміщиком про умови звільнення, за яким між ними виникали обов’язкові відносини: поміщик зберігав право власності на всі належні йому землі, а селянин отримував у користування садибу й наділ польової землі. За це селяни мусили розраховуватися повинностями на користь поміщика – панщиною або оброком. За присадибну ділянку, за яку повинність нараховували окремо від польового наділу, селянин повинен був, зазвичай, сплачувати оброк, а за користування польовим наділом або сплачувати оброк, або відробляти панщину. До панщини залучали чоловіків віком від 18 до 55 років і жінок віком від 17 до 50 років. За кожний подушний наділ чоловік повинен був відробити за рік 40, а жінка – 30 днів, із них 3/5 – улітку. Оброк нараховували за розмірами селянських платежів попередньої реформи, тобто незалежно від дохідності наділу, який селянин отримав у користування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Періоду легальної діяльності громадівців (60-ті рр. ХІХ століття) були властиві:

• відкриття недільних і щоденних шкіл, учителювання в них;
• підготовка й видання українських підручників і посібників;
• підготовка й видання наукових досліджень з історії та етнографії України.

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського національно-визвольного руху у другій половині ХІХ століття.

Зображені на фото видання «Київская старина», «Киевский телеграф» були друкованими органами громадівців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Ліквідація кріпацтва 1861 року й реформи 1860–1870-х років дали могутній поштвх до розгортання процесів індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Кирило-Мефодіївське братство – 1846–1847 роки.

«Руська трійця» – 1833–1837 роки.

Братство тарасівців – 1892 рік.

Стара Київська громада – 1860–1870-ті роки.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Громадівський рух – організаційна форма українського національного руху 1860–1890-х рр. у Наддніпрянській Україні.

Попри урядові заборони (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.) громадівці займалися культурно-освітньою, науковою діяльністю, пробуджуючи національну свідомість українства.

Також вони намагалися сформувати українську національну ідею. На кінець ХІХ ст. рух набрав політичних ознак. Провідними його діячами були Володимир Антонович, Павло Чубинський, Михайло Драгоманов тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Перші залізниці в Наддніпрянській Україні з’єднували чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба.

У 1865 році було завершено будівництво першої залізниці Одеса – Балта. Тобто економічний чинник на початковому етапі був визначальним у будівництві мережі залізниць у Наддніпрянській Україні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Словосполучення-маркери – «Кирило-мефодіївські братчики, повернені із заслання», «Петербург», «Куліш, який із Білозерським розпочинає видавати український місячник “Основа”» – однозначно вказують на період зародження й організаційного становлення громадівського руху.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Заснування у Львові просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік. Проіснував до 1837 року.

Утворення «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» – 1816 рік.

Відкриття в Києві Південно-західного відділу Російського географічного товариства – 1873 рік. Проіснувало до 1876 року.

Заснування Кирило-Мефодіївського братства – наприкінці 1845 року. Проіснувало до 1847 року.

Правильна відповідь – Б А Г В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання умов розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст. в Російській імперії і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Поява Емського указу 1876 року російського імператора Олександра II пов’язана з активізацією діяльності об’єднань української інтелігенції – громад, які розгорнули діяльність під прикриттям Південно-західного відділу російського географічного товариства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

А Скасування тимчасовозобов’язаного становища селян сприяло економічній свободі селянства, що відповідно не могло гальмувати розвиток капіталістичних відносин.

Б Виплата викупних платежів фактично не давала змоги селянину накопичити капітал для розвитку свого господарства. Тобто ця відповідь є правильною.

В Відповідь «збереження кріпосного права» не є правильною, тому що реформа 1861 року скасовувала кріпосне право.

Г Виділення селянських наділів з общини давало стимул розвитку селянського господарства, проте цю реформу було здійснено в 1906–1911 роках у рамках реформ Столипіна, а не реформи 1861 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей економічного розвитку Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст., уміння робити узагальнювальні висновки.

Реформи 60–70-х років XIX ст. позитивно вплинули на соціально-економічний розвиток суспільства, сприяли розвитку ринкових відносин у сільському господарстві і промисловості. Однак вони не змінили основ політичного устрою – Росія залишалася абсолютною монархією із жорстоким політичним режимом.

У промисловості реформи сприяли завершенню промислового перевороту. Розвивалися вугільна (Донбас), залізорудна (Кривий Ріг), металургійна (Олександрівськ, Катеринослав, Юзівка), машинобудівна (Харків, Луганськ, Миколаїв), цукрова (Правобережжя) галузі. Сформовано два центри важкої промисловості – Донецький басейн і Дніпровський промисловий район. Пожвавилися інвестиції іноземного капіталу (англійського, французького, німецького, бельгійського тощо) у промисловість.

На початку ХХ ст. на Україну припадало 70 % загальноімперського видобутку вугілля, майже 50 % виплавленого чавуну і сталі, 90 % виробництва цукру.

Тож наприкінці ХІХ ст. промисловість Наддніпрянської України стала основною вугільно-металургійною базою Російської імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання причини реформ 1860–1870-х років у Російській імперії і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Реформи 1860–1870-х років були зумовлені стрімким відставання Російської імперії від провідних держав Європи й формуванням у російському суспільстві негативного сприйняття кріпосницьких відносин. Поразка в Кримській війні чітко висвітлила проблеми Росії, перед якою постала загроза не лише міжнародної ізоляції, а й могутнього соціального вибуху, передовсім на українських землях (селянські рухи «Київська козаччина», «У Таврію по волю»).

Поразка у Кримській війні також спонукала уряд Російської імперії скасувати кріпацтво й стати на шлях глибоких соціальних реформ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії …будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «…Заборонити різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також друкування на ньому текстів до музикальних нот» – чітко вказують на Емський указ імператора Олександра ІІ, який був виданий 1876 року. Указ завдав удару по діяльності громадівців, які легалізували свою діяльність завдяки участі в заходах Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Відповідно указ призвів до закриття товариства й репресій проти діячів громадівського руху. Зокрема переслідувань зазнали Павло Чубинський і Михайло Драгоманов.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

«Громади» на Наддніпрянській Україні у другій половині XIX століття – це напівлегальні об’єднання української інтелігенції, діяльність яких мала культурницьке й суспільно-політичне спрямування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Народники – течія в загальноросійському революційному русі, діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства й учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об’єднувалися загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи тією мірою поділяли етичні, соціальні й політичні ідеали селянського демократизму й соціалізму, прагнучи відповідно цих ідеалів оновлення життя широких народних мас.

Термін «народники» виник уже на початку 1860-х років серед російських демократів, під яким розуміли демократично налаштованих, схильних до реформаторства людей, прихильників «народної справи», симпатиків народу. Діяльність народників на Наддніпрянській Україні в 1870–1880-х роках була спрямована на пропаганду ідей селянського «общинного соціалізму».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У ХІХ столітті на землях колишньої Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини створено Чернігівську, Харківську й Полтавську губернії. Колишня Лівобережна Гетьманщина не включала землі Запорозької Січі й Кримського ханства, а саме території південних губерній – Катеринославської, Таврійської й Миколаївської. Київська губернія простягалася на території Наддніпрянської України.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено дату – друга половина ХІХ ст., а також регіон – Наддніпрянська Україна. Для правильного розв’язання завдання потрібно визначити подію, що привела до економічного зростання в цьому регіоні в цей час.

Сервітути – землі, які належали панові і якими могли спільно користуватися селяни. Як форма землекористування набули поширення в Галичині й Правобережній Україні впродовж XVI–XIX століть під час формування системи феодальної залежності селянства, коли землевласники приєднували землі, які були раніше в користуванні в селян, до своїх оброблюваних земель, залишивши їм натомість низькопродуктивні невеликі наділи й право користуватися з дозволу пана неорними угіддями – луками, лісами тощо.

Наприкінці XIX століття зросло розшарування селянства. Велика його кількість після аграрної реформи 1862 року втратило землю, що спричинило посилення еміграції з України в пошуках вільних земель. Ліквідація селянської громади пов’язана зі столипінською аграрною реформою 1906 року – на початку ХХ століття. Тобто жоден із-поміж цих варіантів відповіді не задовольняє умову завдання.

Скасування 1861 року кріпосного права сприяло економічному зростанню. Реформа 1861 року, хоча й не ліквідувала цілком конфлікту між капіталістичними й феодально-кріпосницькими залишками, полегшила перехід від феодально-кріпосницького ладу до буржуазного. Після реформи розвиток капіталізму в Російській імперії пішов настільки швидко, що за кілька десятиліть відбулися такі перетворення, які в деяких країнах Європи тривали цілі століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

У другій половині ХІХ століття в обох частинах українських земель розпочато зміни, зумовлені процесами формування капіталістичного устрою в економіці як Австрійської імперії (з 1867 року – Австро-Угорської), так і Російської. Найяскравішим показником цих змін була поява нового виду шляхосполучення – залізниць. У тій частині українських земель, що перебували в Російській імперії, 1861 року скасовано кріпосне право, що дало змогу селянам бути мобільними (початок масової трудової еміграції). У 80-х роках ХІХ століття завершено промисловий переворот на українських землях, збудовано нові промислові центри (передовсім за рахунок іноземних інвестицій).

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Емський указ, підписаний імператором Олександром ІІ 1876 року, спрямовано на витіснення української мови в культурній сфері й обмеження її лише побутовим ужитком. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею в початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу. Про жодний економічний, міжнародний, військовий складник у цьому документі не йдеться.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В уривку історичного джерела маркером, що вказує на правильну відповідь є слово «тимчасовозобов’язаний». Тимчасовозобов’язані селяни – становище селян після скасування в Російській імперії кріпосного права. Тимчасовозобов’язані селяни отримували особисту свободу (до цього вони були власністю поміщика), а також у власність садибу і польовий наділ землі, які вони мусили викупити, і після чого переходили в становище «селянина-власника». У 1883 року категорію «тимчасово зобов’язаних селян» у Росії скасовано.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Після реформи 1861 р. в аграрних відносинах поєднувалися дві системи господарювання: 

• відробіткова, яка була прямим залишком панщини;
• ринкова, яка ґрунтувалася на вільнонайманій праці і поступово витісняла відробіткову.

Російський уряд розвивав неросійські регіони імперії, у тому числі Україну, виходячи виключно з інтересів імперії. Унаслідок цього в Україні прогресували тільки ті галузі промисловості, які не мали відповідних природних умов в Росії (цукрова), або ті, що постачали сировину та напівфабрикати для російської індустрії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Це завдання можна виконати у два способи.

Перший: треба пригадати дати Кримської війни, а також дати історичних подій у варіантах відповідей. Варіант А – початок ХІХ ст., варіант В – 1825–1826 рр., варіант Г – 30-ті або 60-ті роки ХІХ ст. Натомість нам потрібно знайти подію 1850-х років.

Другий спосіб пов'язаний з терміном: «ополчення» – це допоміжне військо, створюване в надзвичайних умовах воєнного часу з добровольців – цивільного населення, здатного тримати зброю, але звільненого від дійсної військової служби. Під це визначення підходить лише «Київська козаччина».

Відповідь – Б.

У цьому завданні на встановлення відповідності серед запропонованих видань проблем, напевно, не виникне з «Енеїдою» Івана Котляревського. Цей твір докладно розглядають на уроках української літератури, а на уроках історії також згадують як перший твір нової української літератури, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 року.

Прочитавши праву колонку завдання, розуміємо, що серед видань є як твори й пам’ятки, так і журнали й часописи. Щоб знайти характеристику «Історії русів», шукатимемо слова, пов'язані з «історією». Таке слово знаходимо у варіанті В та Д. Однак у варіанті Д йдеться про часопис, тобто видання, що виходило періодично, з певною регулярністю. Натомість у варіанті В йдеться про пам’ятку, твір, що поширювався серед українського суспільства спочатку в рукописному варіанті, а згодом був надрукований.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання в темі «Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.» серед фактів називає і журнал «Основа», що був пов'язаний з першими громадівцями. Залишається варіант 4. Слово «громада» в правій частині завдання трапляється у варіанті Б (варіант А вже пов'язаний із журналом «Основа»).

Відповіді: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

В умові завдання йдеться про громадівський рух, який розгортався передусім у Наддніпрянській Україні. Таким чином, поняття москвофіли і народовці відпадають, адже вони характеризують суспільний-політичний рух українських земель Австро-Угорської імперії. Залишаються варіанти А та В.

Якщо учасники зовнішнього незалежного оцінювання розуміють значення терміна «радикал» і обізнані з діяльністю громадівців, то виберуть правильну відповідь – українофіли.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одна з надважливих реформ, здійснених у Російській імперії 1861 року – скасування кріпосного права. Таке скасування дало можливість селянам обирати шляхи свого існування. Вони могли або залишатись у селі, виконувати оброк і називатись тимчасовозобов’язаними; або брати довгостроковий кредит, домовлятися з поміщиком, купувати землю і таким чином бути на ній господарем; або ж іти до міста й працювати на фабриці чи заводі. Знаючи про ці можливості селян, доходимо висновку про соціальне розшарування селянства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Виданням часопису «Громада» (1878–1880, 1882 роки) за доручення Київської громади опікувався за кордоном Михайло Драгоманов.

Видавцем часопису «Основа» у 1861–1862 рр. займався Пантелеймон Куліш.

Автором «Кобзаря» є Тарас Шевченко, а «Енеїди» – Іван Котляревський.

Відповідь: 1–Б. 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Закриття українських недільних шкіл в Російській імперії відбулося після видання Валуєвського циркуляру 1863 року

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

На картосхемі штрихуванням позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Стрімкий розвиток регіону пов'язаний зі значними іноземними інвестиціями (бельгійський, англійський, німецький, французький капітал).

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Як бачимо, штрихування на картосхемі позначає регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас. тут розвивалися вуглевидобування й металургія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

На картосхемі зображено терени українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст. На це вказує конфігурація кордонів і назви держав (Румунія, Австро-Угорщина).

Штрихуванням на картосхемі позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Список персоналій для візуального розпізнавання

На фото зображені Павло Чубинський і Михайло Драгоманов, які згідно з Емським указом імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. були «негайно вислані з краю…, як невиправні і небезпечні в краї агітаторів». Крім того, цар дописав ще заборону для в’їзду в українські губернії та столиці і наказав установити над ними «секретне спостереження».

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань про вплив польського повстання 1863–1864 рр. на Україну.

Царська влада Росії, щоб зберегти лояльність українського селянства Правобережної України, де більшість поміщиків були поляки, скасувала тимчасовозобов’язувальний стан, який передбачався згідно з селянською реформою 1861 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича, Павла Чубинського і Михайла Драгоманова. Усіх їх об’єднує участь у громадівському русі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Селянська реформа 1861 р. передбачала існування стану тимчасовозобов’язаних селян. Вони мали продовжувати виконувати повинності до моменту укладення угоди про викупні платежі. Проте польське національно-визвольне повстання 1863–1864 рр., яке охопило й райони Правобережжя України, для збереження лояльності українського селянства скасувало цей стан.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Михайло Драгоманов як один з керівників та ідейних натхненників громадівського руху відіграв вагому роль у поступі українського руху. Політичні погляди М. Драгоманова формувалися під значним впливом ліберальних і соціалістичних ідей, поширених в Європі ХІХ ст. Його вважають продовжувачем демократичних традицій Кирило-Мефодіївського товариства.

За поглядами М. Драгоманова, головним критерієм оцінки діяльності держави є служіння суспільному благу. Основною ланкою має бути громада. Відносини між громадами мають будуватися на федеративній основі. Громади як вільні й самостійні утворення будують федерацію знизу догори. А в такому разі це призведе до децентралізації тогочасної Росії. Сама ж децентралізація, на думку вченого, повинна стати основою для утвердження самоврядування. Учений продовжив та розвинув концепцію федералізму Миколи Костомарова, запропонувавши самостійність сильних обласних органів влади.

Для реалізації місцевими громадами своїх повноважень необхідно приділити значну увагу процесу формування місцевих органів управління. Таке формування має відбуватися виключно на ос­нові загального та рівного виборчого права. Це сприятиме позбавленню можливості вручання центральної державної влади до питань, які належать до компетенції виключно місцевих громад.

М. Драгоманов уважав, що державність дає кожному народу суттєві переваги, головна з яких – можливість самостійно вирішувати вла­сні проблеми. На жаль, сама по собі вона не дає простим людям суттєвих переваг у забезпечен­ні їх прав і свобод.

Громадянське суспільство, за поглядами Драгоманова, утворюється внаслідок еволюції людсько­го розвитку в первісному періоді та закінчується утворенням політичної форми общини. Цей процес відбувся під впливом матеріального виробництва, яке в свою чергу зумовлене розумом сім'ї. Таким чином, учений обґрунтовував можливість побудови громадянського суспільства тільки шляхом по­ступових перетворень без революційних потрясінь.

Михайло Драгоманов висловив ідею формування держави на засадах по­літичної свободи як цілісної системи визначальних по­ложень: права людини і громадянина, недоторканність особи, життя, приватно­го листування, національності (мови); свобода совісті, друку, об'єднань, носін­ня зброї, вибору житла і занять; право пред'явлення позову до посадових осіб, відомств, чиновників у разі вчинення ни­ми незаконних дій.

Для М. Драгоманова пропаганда націона­льної виключності, формування в українській свідомості ідеї ненависті до інших людей за етнічною ознакою, навіть до тих, що належа­ли до пануючих над українцями народів, бу­ли неприйнятним способом відродження України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про селянську реформу 1861 р. в Російській імперії, якою було скасовано кріпосне право.

Зобов’язання селянина виконувати повинності були зумовлені тим, що до укладення викупних платежів він переводився в статус тимчасовозобов’язаних – категорія колишніх поміщицьких селян, які після скасування кріпосного права отримували особисту свободу але не були переведені на викуп через несплату 20 % викупних платежів. Протягом двох років селянин до укладення викупної угоди з поміщиком був зобов’язаний відбувати ті самі повинності, що і за часів кріпацтва – оброк і панщину.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одним з наслідків російсько-турецької війни 1768–1774 рр. була остаточна ліквідація Запорозької Січі.

Наслідком російсько-турецької війни 1806–1812 рр. було включення Бессарабії до складу Російської імперії

Російсько-турецька війна 1828–1829 рр. призвела до ліквідації Задунайської Січі

Кримська війна 1853–1856 рр. створила передумови скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено М. Драгоманова, який був публіцистом, істориком, одним з провідних діячів громадівського руху, видавцем першого українського політичного журналу «Громада», що виходив у Женеві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Ключовою подією реформ 1860–1870-х рр. в Російській імперії стало скасування кріпацтва.

Отримання селянами особистої свободи при грабіжницькому характері земельної реформи, яка породила малоземелля і аграрне перенаселення, стало передумовою формування ринку вільнонайманої праці. Бідність гнала селян у пошуках заробітку в місто, де на цей час відбувається широке промислове будівництво.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – М. Драгоманов. На це вказують ключові словосполучення джерела: «мені нема іншого виходу, як закордонне видання українського часопису», «троїсте ярмо… не можна просто й відверто висловлювати в себе вдома свої думки…».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку основних подій економічного життя Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

Перша залізниця в Наддніпрянщині була збудована в 1865 р. між містами Балта і Одеса.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Інтенсивне використання Російською імперією матеріальних і людських ресурсів України впродовж 1853–1856 рр. зумовлено перш за все потребою ведення бойових дій під час Кримської війни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Реформи 60–70-х рр. в Російській імперії справили позитивний вплив на економічний розвиток імперії і зокрема українських земель. Вони усунули перешкоди для завершення промислового перевороту і дали поштовх індустріалізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича.

Наступний етап у виконанні завдання передбачає зіставлення наведених фактів з біографій з основними віхами діяльності Володимира Антоновича. Він був істориком, головою Історичного товариства Нестора-літописця, одним з ініцитором заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина». Також він був лідером громадівського руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Маркери – «міністр внутрішніх справ визнав за необхідне», «видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити» – чітко вказують на Валуєвський циркуляр 1863 р., підготовлений і виданий Петром Валуєвим, що був міністром внутрішніх справ Російської імперії в 1861–1868 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

У завданні вжито термін «тимчасовозобов’язані». Ним позначали категорію колишніх поміщицьких селян, у результаті реформи звільнених від кріпацтва, але після підписання уставних грамот не переведених на викуп. Із часу укладення викупної угоди селяни втрачали статус тимчасовозобов’язаних і переходили до розряду так званих селян-власників. Тимчасовозобов’язані виконували на користь поміщика повинності, які не відрізнялися від повинностей кріпосних селян (виконували панщину або сплачували оброк тощо). Для них обмежено лише підводну повинність і скасовано натуральні побори.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання спрямоване на перевірку знань про діяльність Південно-Західного відділення Російського географічного товариства.

Товариство було створено в Києві та діяло впродовж 1873–1876 рр. Воно дало змогу представникам громадівського руху легально займатися українознавчими дослідженнями.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

У 1863 р. було видано так званий «Валуєвський циркуляр», яким запроваджувалися заборони на використання української мови в системі освіти.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про характерні риси економічного розвитку Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей характерними рисами були такі:

• завершення промислового перевороту, початок монополізації.
• бурхливий розвиток вугледобувної, гірничорудної та металургійної галузей.
• будівництво розгалуженої системи залізниць.

Відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «людям треба насамперед завчасно вивчити побут, моральні підвалини, умови життя народного» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про засади діяльності Київської громади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Аналіз запропонованих відповідей дає такий результат. Реформи 1860-х-1870-х рр. у Російській імперії сприяли завершенню промислового перевороту (реформи усунули феодальні пережитки, відкривши шлях до прискореної модернізації країни), формуванню ринку вільнонайманої праці (селяни отримали особисту свободу), широкому долученню селян до підприємницької діяльності та торгівлі (завдяки отриманню громадянських прав та особистої свободи).

Відповідь: 1 3 7.