ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі в Російській імперії кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань характерних рис повстання під проводом У. Кармалюка.

Повстання на чолі з Кармалюком у 1813–1835 рр. охопило переважно Поділля і було спрямоване проти сваволі поміщиків і кріпосницьких порядків.

Упродовж 1830–1835 рр. селянський рух під проводом Кармалюка охопив усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії, Волині та Київщини. У ньому брали участь близько 20 тис. селян. Протягом 23 років боротьби повстанські загони Кармалюка здійснили понад 1 тис. нападів на поміщицькі маєтки. Захоплені в поміщиків гроші та майно роздавали селянській бідноті. Для боротьби з повстанцями російський уряд у листопаді 1833 р. створив так звану Галузинецьку комісію (в с. Галузинцях) щодо заворушень в Літинському, Летичівському та Ольгопільському повітах Подільської губернії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань наслідків ліквідації Запорозької Січі в 1775 р.

Частина козаків, не бажаючи служити Російській імперії, за дозволом турецького султана заснувала Задунайську Січ (1776–1828 рр.).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань форм протестів селян Наддніпрянської України проти соціального гноблення в першій половині XIX ст.

Ці форми:

- підпали поміщицьких маєтків;

- відмова відбувати панщину;

- утечі з маєтків.

Правильна відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій російсько-турецьких війн, що відбувалися на українських землях і вміння визначати наслідки цих війн для України.

Війни 1806–1812 й 1828–1829 років велися за володіння Бессарабією й іншими Придунайськими землями.

Обидві війни були виснажливими для сторін, їх супроводжували великі людські втрати, переважно не бойові. У результаті першої війни Росія захопила територію Бессарабії, під час другої – приєднала територію гирла Дунаю, де була розташована Задунайська Січ (знищена 1828 року турецькими військами після переходу частини козаків на бік Росії).

Спільним наслідком цих російсько-турецьких війн для українських земель було економічне виснаження регіонів, які становили найближчий тил російської армії.

Виконати завдання можна способом виключення неправильних відповідей.

Одним із чинників заснування масонських лож, таємних організацій дворян-офіцерів у Росії була війна із Францією (1812–1814 років).

Ліквідація кріпацтва й поміщицького землеволодіння на приєднаних землях відбулася лише 1861 року.

Відновлення Запорозької Січі за участі колишніх козаків-задунайців – вигадана подія. Згодом козаки-задунайці, як і запорожці, опинились на Кубані у складі Кубанського козацтва.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних програмних документів декабристів.

Програмні вимоги Південного товариства декабристів – це установлення республіканської форми правління, скасування кріпацтва, надання селянам громадянських і політичних прав.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання соціальних протестів українського селянства першої половини XIX століття.

У першій половині XIX століття селяни Наддніпрянської України перебували у кріпосній залежності. Як засоби соціального протесту вони використовували підпали поміщицьких маєтків; відмову відбувати панщину; утечі з маєтків землевласників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Російсько-французька війна. І. Котляревський.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Я також син Росії», «хочу воювати проти французів», «бути співучасником Полтавського полку» – допомагають визначити з запропонованих діячів Івана Котляревського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань назви основних адміністративно територіальних одиниць, на які поділялися українські землі у складі Російської імперії.

Українські землі у складі Російської імперії поділялися на 9 губерній.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

Заміна основних ручних знарядь праці системою робочих машин, впровадження у виробництво парових двигунів, формування пролетаріату та буржуазії – це ознаки промислового перевороту.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Головними ідеями їх програмних документів були:

• ліквідація самодержавства, скасування кріпацтва та станового поділу суспільства.
• створення демократичної федерації слов'янських християнських республік.
• утвердження демократичних прав і свобод, рівності усіх громадян перед законом.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання подій початку українського національного відродження, лідерів автономіського руху і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Маркери – «король Пруссії», «до мене таємно прибув дворянин із Малоросії, який твердить, що його послали мешканці цієї країни, які доведені до крайнього відчаю російською тиранією», «Він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватися на протекцію Вашої Величності — в такому випадку вони спробують скинути російське ярмо» – указують на місію, яку здійснив Василь Капніст (у чинній від 2019 року програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України не передбачено знання цієї історичної постаті).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання програмних документів Кирило-Мефодіївського братства і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Ініціатори створення Кирило-Мефодіївського братства Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич. Головними засобами реалізації своїх ідей братчики вважали поширення освіти серед народу й мирну проповідь. У своїх програмних документах вони висловлювали такі основні ідеї:

• національну, що пов’язана зі створенням слов’янської спілки християнських республік. Український народ завдяки своєму традиційному волелюбству мав допомогти іншим слов’янським народам звільнитися від гноблення і створити цей союз. Україна могла бути вільною лише в такому слов’янськім союзі;
• християнську, яка відображена у вірі в можливість перебудувати все суспільне життя на основі християнських ідеалів. Із християнським змістом пов’язана також ідея українського месіанства (особливої ролі українського народу) – визволяючи інші слов’янські народи, українці виконують волю Божу;
• соціальну, пов’язану насамперед із ліквідацією кріпацтва і станової нерівності. Було висунуто вимоги дотримання повної рівності всіх громадян незалежно від їхнього народження, християнського віросповідання і майнового стану. Також було висунуто вимоги щодо здійснення демократичних свобод – слова, друку, совісті, здобуття освіти й заміни постійної армії народною міліцією.

Маркери у джерелі А – «політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути», «при об’єднанні вони [українці, росіяни, білоруси] повинні мати свою самостійність» – відображають головні ідеї Кирило-Мефодіївського братства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання процесів економічного розвитку України в першій половині ХІХ століття.

У зазначений період у Наддніпрянській Україні панували кріпосницькі відносини, які негативно впливали на розвиток сільського господарства.

Серед запропонованих варіантів відповіді ознаки кризи в сільському господарстві наведено в таких твердженнях:

• низька товарність господарства;
• посилення кріпосницького гніту;
• зростання кількості безземельних селян.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. «Масонство».

Завдання передбачає знання визначення такого поняття (явища), як масонство.

Масонство – це релігійно-етичний рух за моральне самовдосконалення та об’єднання людства в релігійний братерський союз. Масони називали себе вільними каменярами, які мають збудувати нове суспільство.

Наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. на українських землях існувало як форма політичної організації національних рухів: польського, українського, російського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Поняття та терміни: «декабристи».

Завдання передбачає знання російського суспільно-політичного руху на українських землях у першій половині ХІХ ст., а також знання і розуміння понять.

У цей період загальноросійських рух був представлений дворянськими таємними організаціями, які після виступу 14 грудня 1825 р. дістали назву «декабристи».

На території України діяло Південне товариство декабристів, яке розробило проект конституції Росії, що отримав назву «Руська правда».

Північне товариство теж розробило проект конституції, який увійшов в історію як Конституція М. Муравйова.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У даному випадку визначати причини, які спонукали царську владу розпочати масову русифікацію Правобережжя України.

Такі дії були зумовлені польським повстанням 1830–1831 рр., яке мало своє поширення і на Правобережжі, де був значний вплив польської шляхти. Після придушення повстання, щоб нейтралізувати вплив шляхти, були впровадженні цілеспрямовані заходи, які супроводжувалися процесом русифікації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Промисловий переворот і зародження ринкової економіки.

Завдання передбачає знання особливостей розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Попри те, що в цей час у Наддніпрянській Україні панували кріпосницькі відносини, там зароджується промислове виробництво, засноване на використанні парових двигунів. Це є свідченням початку промислового перевороту.

Натомість інші наведені відповіді – це явища, які стають характерними для другої половини ХІХ ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Завдання передбачає знання історико-географічного регіону, охопленого повстанням під проводом У. Кармалюка.

Повстанський рух проти соціального і національного гноблення під проводом Кармалюка, який тривав у 1813–1835 рр., охоплював територію Поділля.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Адміністративно-територіальний поділ українських земель.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння сутності адміністративно-територіального поділу як поділу території розселення українського етносу на певні частини (одиниці) з метою організації централізованого управління на місцях. Цей поділ відображає як національні традиції українців, так і політичні інтереси й систему управління держав, до складу яких у різні часи входили українські землі.

На початку ХІХ ст. у складі Російської імперії українські землі були розподілені на губернії. Губернський поділ був досить стабільним. Він проіснував від 1796 р. (з моменту створення Малоросійської губернії) до 1922 р., коли радянська влада запровадила нову, триступеневу систему управління (центр–округа–район). Правильність таких міркувань підтверджується й знанням тих фактів, що полк – це адміністративно-територіальна та військова одиниця Гетьманщини; намісництво – адміністративно-територіальна одиниця місцевого управління в Російській імперії в другій половині XVIІI ст.; коронний край – адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (Австро-Угорської) імперії від 40-х рр. ХІХ ст.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Задунайська Січ. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення українських земель до складу Російської імперії.

Завдання передбачає знання перебігу російсько-турецької війни 1828-1829 рр. і участі в ній козацьких формувань.

У 1828 р. частина козаків Задунайської Січі, яка розташовувалась у володіннях Османської імперії, на чолі з отаманом Гладким переходить на бік російських військ і показує їм зручні міста для форсування Дунаю. У відповідь на такі дії частини козаків турецькі війська знищують Задунайську Січ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – програмові положення діяльності громадсько-політичної організації.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Україна… непідлегла в союзі слов’янськім», «ліквідація кріпацтва», «осередком [федерації] мав стати Київ», «Для усіх народів передбачалися загальне виборче право, свобода совісті, освіта рідною мовою…» – допомагають ідентифікувати програмові положення саме Кирило-Мефодіївського братства.

Також це завдання можна розв’язати, використавши знання про наявність чи відсутність програми діяльності в організації. Із зазначених у відповіді організацій програмові документи мали лише дві: Кирило-Мефодіївське братство («Книга буття українського народу», «Статут») і «Південне товариство» декабристів («Руська правда»). Спираючись на знання того, що «Південне товариство» виступало за унітарний характер майбутньої республіки Росії, логічно приходимо до правильної відповіді.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Завдання передбачає перевірку знань основних подій діяльності декабристів на українських землях.

Повстання Чернігівського полку – збройний виступ, підготований Південним товариством декабристів в Україні 10–15 січня 1826 р. проти царського режиму.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Завдання спрямоване на розуміння політичного розвитку українських земель у першій половині ХІХ ст.

Рух декабристів був проявом загальноросійського опозиційного дворянського руху проти абсолютної, деспотичної влади царя. Один з провідних осередків руху розташовувався на українських землях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знань про економічний розвиток Наддніпрянської України в першій половині ХІХ століття.

Для розв’язання цього завдання потрібно зіставити наведені варіанти відповіді з історичними періодами, для яких вони були характерні.

Зародження мануфактурного виробництва на українських землях на думку більшості дослідників припадає на першу половину ХVІ століття.

Зникнення дворянства як соціального стану відбулося лише в результаті революційних подій 1917 року.

Поширення чумацького промислу, його розквіт припадає на першу половину ХІХ ст., хоча він і зародився в ХV столітті. На початку XIX ст. чумацтво з торговельного перетворюється на торговельно-візницький промисел, унаслідок чого чумацьке візництво стає основним засобом перевезення вантажів в Україні й важливим чинником розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, сільського господарства й промисловості.

На середину XIX ст. чумаки щорічно перевозили 131 тис. тон солі з Криму, доправляли 655,2 тис. т зерна у причорноморські порти. Чумаки були на той час єдиними транспортувальниками кам’яного вугілля, крейди, вапна, будівельного матеріалу, каміння, ремісничих виробів тощо.

Будівництво розгалуженої мережі залізниць в Наддніпрянщині розпочалося лише в 1860-ті рр. ХІХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь встановлення причиново-наслідкових зв’язків.

Задунайська Січ була зруйнована турецькими військами у 1828 р. після переходу частини козаків на чолі з отаманом Й. Гладким на бік Росії впродовж російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко. Усі вони були членами Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних економічних процесів першої половини ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей лише варіант А відповідає умові завдання.

Промисловий переворот на українських землях у складі Російської імперії розпочався у 1830–1840-і рр.

Кооперативний рух зародився у 1860-ті рр.

Перша залізниця була прокладена у 1865 р. між Одесою і Балтою.

Фільваркове господарство з’явилося ще у ХVІ ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про особливості економічного розвитку Наддніпрянської України в першій половині ХІХ ст. Для виконання завдання треба визначити, для яких періодів характерні економічні процеси, що зазначені у варіантах відповідей.

Зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку українських земель у складі Російської імперії спостерігалося в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. і пов’язано це було з розвитком Донецько-Придніпровського економічного району.

Високий рівень концентрації виробництва був характерний на початку ХХ ст. після економічної кризи 1900–1903 рр.

Широкомасштабне залізничне будівництво розгорнулося в регіоні в другій половині ХІХ ст. Перша залізниця вступила в експлуатацію у 1865 р.

Формування фабрично-заводської промисловості пов’язано з явищем і процесом промислового перевороту, якій розгорнувся в Наддніпрянщині у 1830-1840-і рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять/термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Наведене визначення відповідає змісту поняття промисловий переворот. Промисловий переворот, або промислова революція, знаменує важливий поворотний момент в історії, деякою мірою він вплинув на кожен аспект повсякденного життя

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Аналіз джерела й визначені слова-маркери – «Київ», «слов’янофільство перетворюється в українофільство», «художник» (Т. Шевченко), «колишній вчитель» ( у документі названо П. Куліша), «із захопленням говорили про колишню Малоросію» – указують на діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Завдяки словам-маркерам можна визначити, що Кирила Розумовського стосуються уривки під № 2 (слова-маркери: «був заочно “обраний” на гетьманство», «імператриця з цієї нагоди присвоїла йому чин генерал-фельдмаршала й вручила в придворній церкві в Петербурзі гетьманські клейноди…», № 3 (слова-маркери: «вирішує перенести свою резиденцію до старої, мазепинської, столиці – Батурина», № 5 (слова-маркери: «Реформування судочинства… було спрямоване на реанімацію того укладу, у якому жилося до козацької революції»).

Відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – процес товаризації поміщицьких господарств.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Якщо в 1842 р. … було 67 цукрових заводів, що належали дворянам, то в 1848 р. – 208», «вартість виготовленої продукції зросла» – указують на процес товаризації поміщицького господарства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Польське повстання 1830–1831 років охопило терени не лише Царства Польського, яке користувалося автономними правами у складі Російської імперії, а й землі Литви, Білорусі та Правобережної України.

Українське селянство Правобережжя, яке перебувало в кріпосній залежності від польської шляхти, не підтримало повстання. Царська влада для придушення повстання вирішила використати давній українсько-польський конфлікт. На Лівобережжі малоросійський генерал-губернатор Микола Рєпнін з дозволу імператора Миколи І сформував 8 полків малоросійського козацтва чисельністю 8 тисяч осіб. Охочих вступити до полків було набагато більше. Проте в бойових діях вони не встигли взяти участь. Постання було жорстоко придушене, козацькі полки розпущені, а генерал-губернатор відправлений у відставку. Правобережжя охопив процес репресій проти поляків і русифікації. У 1839 р. була ліквідована греко-католицька церква.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела) і хронологічної компетентності.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери чи словосполучення-маркери, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії України, до якого належить чи який відображає джерело.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «національне відродження», «скасувати кріпацтво, стани, повалити самодержавство», «вся слов’янщина встане» вказують на «Книгу буття українського народу» – філософсько-релігійний твір, авторство якого приписують миколі Костомарову.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Подане завдання перевіряє, чи розуміють учасники тестування поняття і терміни для характеристики соціально-економічного життя Наддніпрянської України.

В умові завдання є часові межі (наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.). Звернімо увагу на те, що кожен варіант має по два поняття. Це означає, що обидва поняття мають відповідати часовим межам.

Варіант В відпадає, тому що «Коліївщина» – поняття що підходить для XVIII ст., але не наприкінці століття. «Займанщина» – це час другої половини XVII ст.

Варіант Г – це початок ХХ ст.

Варіант А – це друга половина ХІХ ст.

Залишається варіант Б: «кріпосництво» – 1783 р. у Російській імперії, «промисловий переворот» розпочався в першій половині ХІХ ст.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

В уривку з історичного джерела йдеться про дворян, які вивчали історію України, збирали літописи «й різні документи з історії краю».

Цей процес був до певної міри започаткований указом Катерини ІІ «жалувана грамота дворянству». Щоб долучитись до дворянського стану, у Російській імперії слід було довести своє походження. Отож значна частина української шляхти розпочала пошук архівних документів і в такий спосіб зацікавилася своїм минулим, а також минулим свого краю. Це дало поштовх появі таких літературних творів, як «Історія русів», і зрештою «Енеїди» Івана Котляревського. Пригадайте: саме з цього твору розпочинається нова українська література, що була складовою національного відродження кінця XVIII ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Пропоноване завдання перевіряє знання історичних подій.

Після придушення польського визвольного повстання, котре частково поширилось і на Правобережну Україну, царський уряд зрозумів необхідність вирішити українське питання на Правобережжі. Саме тому всіляко підтримувалась українська ідентичність на противагу польській. У 1834 р. було відкрито університет у Києві, а вже через п’ять років українці Правобережжя мали повністю перейти в підпорядкування московського патріархату, відкинувши все, що пов’язувало їх з поляками, у цьому випадку з католицизмом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

В умові завдання зазначено місце й дату подій – Південь підросійської України, 1778–1851 роки. Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Поступове руйнування селянської громади стало наслідком столипінської аграрної реформи на початку 1900-х років.

Масштабного розвитку кооперація набула після ухвалення царським урядом Зразкового статуту споживчого товариства (1897 рік).

На початку ХІХ століття Південна Україна була малозаселеним краєм, однак високі темпи колонізації й хороші умови збуту сільськогосподарської продукції завдяки сусідству чорноморських й азовських портів сприяли розвитку торгового землеробства. Тому за період від 1778 року до 1851 року посівні площі в краї збільшилися у 25 разів.

Селянський поземельний банк створено 1882 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку розуміння тестованими наслідків або причин історичних явищ і процесів.

Кирило-Мефодіївське товариство (братство), засноване в січні 1846 року в Києві, увібрало в себе цвіт української думки, людей, які мали величезний вплив на перебіг і розвиток українського відродження.

Українські козацькі полки – козацькі військові підрозділи, створені в Україні із частини раніше ліквідованих полків і добровольців під час  французько-російської війни 1812–1814 років. Водночас із формуванням полків розпочато створення ополчення.

Декабристський рух в Україні – діяльність таємних організацій: Союзу благоденства, Південного товариства й Товариства об’єднаних слов’ян. Ці події, пов’язані з повстанням Чернігівського полку, що відбулося в грудні 1825 року – січні 1826 року (укр. грудень – рос. декабрь).

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років уряд Туреччини наказав козакам Задунайської Січі виступити проти Росії. 18 травня 1828 року 1500 козаків на чолі з кошовим Йосипом Гладким перейшли на бік російської армії. У відповідь на це турки зруйнували Задунайську Січ і перебили козаків, що залишилися там. По війні царський уряд поселив задунайців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних персон за їхніми зображеннями. У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено проміжок часу від 1806 року до 1812 року. Російська імперія напередодні протистояння з французькою армією Наполеона Бонапарта намагалася розв’язати територіальне питання з Османською імперією. Війна з Туреччиною у 1806–1812 роках завершилася підписанням Бухарестського договору й приєднанням до Російської імперії Бессарабії (територія, позначена цифрою 3 на картосхемі). Щодо інших позначених на картосхемі цифрами територій, то вони відійшли до Російської імперії ще у XVIII столітті відповідно до Третього поділу Речі Посполитої, Ясського мирного договору й Кючук-Кайнарджинського мирного договору.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій і наслідків франко-російської війни 1812–1814 років на українських землях. Під час цієї війни українські землі були джерелом матеріальних і людських ресурсів. Незначні бойові зіткнення мали місце лише на Волині. Царська влада наважилася навіть на формування українських козацьких полків. Загалом в українських губерніях було сформовано військо чисельністю 61 тис. осіб: Українське козацьке військо (усього 3 тис. козаків), Малоросійські кінно-козацькі полки (усього 18 тис. козаків), Бузьке козацьке військо, Чорноморське козацьке військо, Загони лісових козаків й ескадрон херсонських козаків Віктора Скаржинського, Земське ополчення.

Унаслідок завершення франко-російської війни 1812–1814 років було розформовано українські полки козацького й земського ополчення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій суспільно-культурного життя XIX – початку XX cтоліття Українських земель у складі Російської імперії.

Відкриття в Катеринославі першого на Наддніпрянській Україні товариства «Просвіта» відбулося під час революції 1905–1907 років.

Перше видання в Петербурзі «Кобзаря» Тараса Шевченка було здійснено 1840 року.

Відкриття університету в Харкові відбулося 1805 року.

Створення першого українського стаціонарного професійного театру відбулося 1882 року.

Правильна відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання соціальних рухів населення на українських земель у першій половині ХІХ ст.

Із наведених у завданні форм соціального протесту найпоширенішими були повстання: повстанський рух під проводом Устима Кармалюка (Севастіяна Карманюка) на Поділлі, під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині, селянське повстання в Галичині 1846 року, «холерні бунти» у Закарпатті, повстання у військових поселеннях тощо.

Масове звернення селян до судів мало місце у другій половині ХІХ ст.

Подання чолобитних до органів влади було характерним для другої половини ХVІІІ ст.

Проведення маніфестацій було характерним для революційних подій перших десятиліть ХХ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання адміністративно-територіального устрою українських земель у складі Російської імперії на початку ХІХ століття.

У 60–80-ті роки ХVІІІ ст. після ліквідації козацького устрою на українських землях Слобідської та Лівобережної України остаточно утверджено загальноімперський адміністративно-територіальний устрій. На цих землях на початок ХІХ ст. сформовано Чернігівську, Полтавську й Харківську губернії, які після ліквідації полків поділено на повіти. Ці губернії об’єднано в Малоросійське генерал-губернаторство.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знання основних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати таких осіб:

А Пантелеймон Куліш

Б Тарас Шевченко

В Іван Котляревський

Г Микола Костомаров

Причетним до формування козацьких полків під час французько-російської війни 1812 року був Іван Котляревський.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років 218 січових козаків і 578 селян на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким перейшли на бік Російської імперії.

Ця подія поклала край Задунайській Січі й водночас наразила на смертельну небезпеку українське населення, що залишилося в Подунав’ї. Ужиті за наказом султана заходи мали жахливі наслідки для селян і козаків. На Січ було послано турецьке військо. Воно вчинило погром населення Добруджі, яке було під захистом Задунайської Січі. Сама ж Січ була повністю зруйнована і після того вже не відродилася.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання процесу господарського освоєння Півдня України українськими селянами в ХVІІІ – ХІХ століттях. До переселення і колонізації українськими селянами цих земель їх спонукали, окрім родючості чорноземів, податкові й соціальні пільги (до 25 років), установлювані владою і великими землевласниками, а також сама наявність вільних земель. На освоєних землях Правобережної і Лівобережної України було значне аграрне перенаселення. А землі Півдня України були малонаселеними.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій
половині ХІХ ст.

У поданому тестовому завданні варіантами відповідей є твори образотворчого мистецтва.

Усі ці твори є в переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, призначених для візуального впізнання. Отже, учасник тестування має знати представлені мистецькі твори та їх авторів.
Прочитавши умову завдання, насамперед треба пригадати твір, з якого починається нова українська література.

Поема «Енеїда» написана Іваном Котляревським, започаткувала нову українську літературу. Пригадавши цей факт, а також ім’я
головного героя поеми, можна з легкістю вибрати правильну відповідь. Адже робота Г. Нарбута так і називається: «Еней та його військо».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання розгортання українського національного руху у ХІХ ст., його організаційних структур й історичних постатей, а також уміння встановлювати логічні пари.

Членами «Руської трійці» були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

Членами «Київської громади» були Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський та інші.

Членом «Братства тарасівців» був Борис Грінченко, а також Микола Міхновський, Іван Липа та інші діячі.

Членаом Русько-української радикальної партії був Іван Франко, а також Михайло Павлик, Євген Левицький та інші.

Правильна відповідь: 1–А 2–В 3–Д 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Головними ідеями їх програмних документів були:

• ліквідація самодержавства, скасування кріпацтва та станового поділу суспільства.
• створення демократичної федерації слов'янських християнських республік.
• утвердження демократичних прав і свобод, рівності усіх громадян перед законом.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у  ХІХ столітті. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку знань про учасників, провідників організацій, які відігравали важливу роль в українському національному відродженні.

Братство тарасівців – одним з учасників був Микола Міхновський.

Кирило-Мефодіївське братство – одним із керівником був Микола Гулак.

«Південно-Західний відділ Російського географічного товариства» – секретарем товариства був Павло Чубинський.

Наукове товариство ім. Т. Шевченка – головою товариств був Михайло Грушевський.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості знання основних подій, уміння встановлювати їхню послідовність.

Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка в Петербурзі – 1840 р.

Видання «Енеїди» І. Котляревського – 1798 р.

Повстання Чернігівського полку, керованого декабристами, – зима 1825/1826 рр.

Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в наукове – 1892 р.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, постаті на основі опрацювання візуального джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам. 

Предмет ідентифікації в завданні – історико-географічний регіон.

Маркер розбійник Кармелюк дає змогу визначити, що йдеться про Поділля, де 1813–1835 рр. діяв повстанський рух під проводом Устима Кармалюка. Саме цим подіям і присвячено історичний роман  М. Старицького.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у ХІХ ст. та в 1900–1914 рр. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямовано на перевірку знань про розвиток українського національного руху, зокрема знакові друковані видання.

«Історія Русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку ХІХ ст. У виданні обстоювали ідею самостійного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала в Петербурзі українська громада в 1861–1862 рр.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві М. Драгоманов у 1878–1879 рр. та 1882 р.

«Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний 1900 року М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Б, 4-Г.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку знання дат (періодів) історичних подій і розуміння їхніх причиново-наслідкових зв’язків.

Ключове слово в умові завдання – повстання.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише період 1830–1831 рр. стосується подій, пов’язаних із повстанням – національно-визвольним повстанням поляків проти Російської імперії за відновлення незалежності Польської держави.

Це повстання розпочалося 29 листопада 1830 р. у Варшаві, охопило землі Королівства Польського (Царства Польського) й поширилось на Правобережну Україну та Білорусь. Повстання вибухнуло на хвилі європейських революційних і національних рухів, спрямованих проти домінування трьох абсолютистських імперій на континенті – Росії, Австрії та Пруссії, які свого часу шляхом поділів Речі Посполитої знищили національну польсько-литовську державність.

Інші варіанти відповіді є неправильними, тому що період 1833–1837 рр. – це роки діяльності «Руської трійці», 1846–1847 рр. – період діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, а 1853–1856 рр. – це роки Кримської війни.

Правильна відповідь – А.