ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі в Російській імперії кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XIX – на початку XX ст.

Концентрація промислового виробництва (зосередження засобів виробництва, робочої сили та випуску продукції на великих підприємствах) в металургійній, вугільній і залізорудній галузях Наддніпрянської України наприкінці XIX – на початку XX ст. сприяла утворенню монополій – великих обʼєднань підприємців або компаній для панування на ринку, обмеження конкуренції та отримання максимальних прибутків.

Монополісти встановлювали високі ціни, контролювали обсяги виробництва та збуту, займали домінівне положення на ринку.

На українських землях першу монополію було утворено у харчовій промисловості – синдикат цукрозаводчиків (для спільного комерційного збуту товарів), який об’єднував 171 завод із 219, що діяли, і понад 90 % від усього виробництва цукру.

Найбільшими монополіями в Україні були синдикати: «Продвагон», «Продамет», «Продвугілля» та інші.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

В уривку йдеться про Імператорський університет Святого Володимира в Києві, відкритий 1834 р.

Після придушення польського повстання 1830–1831 рр. царським урядом було прийняте рішення створити заклад, який, окрім освітньої діяльності, мав сприяти імперській політиці з русифікації населення Правобережної України.

У середині XIX ст. Київський університет став провідним осередком науки та громадсько-політичної думки в Україні – викладачі та студенти закладу часто були активними учасниками нелегальних груп і організацій, що суперечило колонізаторській політиці царизму.

А будівля Київського університету, яку було зведено під керівництвом архітектора Вікентія Беретті впродовж 1837–1843 рр. у стилі класицизму з червоними стінами й чорними основами й капітелями колон.

Б будинок Полтавського губернського земства – 1903–1908 рр.

В резиденція православних митрополитів Буковини й Далмації в м. Чернівці – 1864–1882 рр.

Г будинок страхового товариства «Дністер» у м. Львів – 1905–1906 рр.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Після ліквідації Нової Січі 1775 р. російськими військами, частина козаків переселилася на підконтрольні Османській імперії території в пониззя Дунаю і заснувала Задунайську Січ, яка на цілих півстоліття продовжила політичні традиції Запорозької Січі та дала змогу десяткам тисяч втікачів з України знайти життя без кріпацтва.

Знищення Задунайської Січі османським урядом було спричинено переходом козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким на бік Російської імперії під час російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Царський уряд поселив козаків-задунайців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо, яке мало суттєво обмежене внутрішнє самоврядування порівняно із Задунайською Січчю.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Б «Енеїда» – перший твір нової української літератури, написаний живою народною мовою, результат бурлескно-травестійного перероблення Іваном Котляревським однойменної поеми Вергілія, виданої 1798 р.

В «Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий 1837 р. членами гуртка «Руська трійця».

Г «Кобзар» – легендарна збірка поетичних творів Тараса Григоровича Шевченка, уперше видана 1840 р.

А «Історія Русів» – твір української національно-політичної думки кінця XVIII – початку XIX ст., виданий 1846 р., у якому змальовано яскраво, у художній формі картину історичного розвитку України. 

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1 – А Лук’ян Кобилиця – ватажок селянського руху на Буковині у 1840-х рр.

2 – Б Олександр Духнович – письменник, поет, педагог, культурний діяч, греко-католицький священник, «будитель» Закарпаття.

3 – Д Василь Каразін – науковець, винахідник, просвітник, засновник Харківського університету, ключова постать національного відродження на Слобожанщині.

4 – В Яків Головацький – науковець, літературознавець, поет та історик, співзасновник об’єднання «Руська трійця» у Галичині, співавтор альманаху «Русалка Дністрова».

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

На фото зображено автопортрет Тараса Шевченка, написаний олією взимку 1840–1841 рр. Це перший відомий автопортрет митця.

Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. За участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства та за антисамодержавні поезії 1847 р. Шевченка заарештували й заслали до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу. Царська резолюція суворо забороняла йому писати й малювати.

Його героїко-романтична поема «Гайдамаки» стала найбільшим за обсягом твором поета і є одним із найважливіших зразків українського романтизму. В основу поеми покладено історичні події 1768 р. – повстання в Правобережній Україні, відоме як Коліївщина. Головна ідея твору – заклик до національного визволення українського народу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Масонство – всесвітній релігійно-етичний рух у формі закритої організації (ордену, ложі), спрямований на моральне самовдосконалення та філософський пошук істини.

Після Французької революції масонські ідеї стали досить популярними серед української еліти, невдоволеної кризою феодально-кріпосницької системи й самодержавними порядками.

Масонські ложі на українських землях наприкінці XVIII – на початку XIX ст. були інтелектуальними та елітарними центрами, що поширювали ідеї Просвітництва, як-от свобода, рівність, братерство, і прагнули об’єднання всіх народів світу в розумне суспільство.

Найактивніше діяли масони у 1810–1820-х рр. у Києві (ложа «З’єднаних слов’ян»), Одесі («Понт Евксинський», «Три царства природи»), Полтаві («Любов до істини»), Харкові («Відродження»), об'єднуючи дворянство та інтелігенцію, налаштовану опозиційно до самодержавства.

Однак національні риси в українському масонському русі не стали визначальними.

Царський уряд, відчуваючи з боку масонів потенційну загрозу, 1822 р. видав указ про заборону всіх таємних організацій і гуртків, насамперед масонських лож.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. Українські землі Східної Галичини після Першого поділу Речі Посполитої 1772 р. увійшли до Королівства Галіції та Лодомерії – коронного краю у володіннях Габсбургів (Австрійської імперії). (А) 
2. На Правобережній Україні в складі Російської імперії було створено Київську, Подільську й Волинською губернії. Ці землі було приєднано після Другого (1793 р.) й Третього (1795 р.) поділів Речі Посполитої.(Г)
3. На Лівобережній Україні та Слобожанщині в складі Російської імперії було створено Харківську, Полтавську, Чернігівську губернії.(В) 
4. У Південній Україні в складі Російської імперії було створено Катеринославську, Херсонську, Таврійську губернії.(Д)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Поштову марку присвячено Пантелеймону Кулішу, письменнику, етнографу, мовознавцю, члену Кирило-Мефодіївського товариства.

Куліш був автором першого українського історичного роману «Чорна рада», створив першу фонетичну абетку для української мови, яку називають «кулішівкою».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Правобережної України, де 1839 р. було фактично ліквідовано (заборонено) греко-католицьку церкву.

Греко-католицька церква зазнала справжніх випробувань після трьох поділів Речі Посполитої кінця XVIII ст. Тоді її віряни опинилися в підданстві двох імперій  – Російської та Австрійської. І якщо у володіннях Габсбургів уніати не зазнавали утисків, то Російська імперія використала різноманітні засоби, аби цю церкву знищити.

Відкриту розправу над греко-католицькою церквою було розпочато після невдалого польського повстання 1830–1831 рр. Оскільки головним напрямом російської релігійної політики було «оправославлення» Правобережної України як умова повної інкорпорації регіону до імперії, Полоцький церковний собор прийняв акт про «возз'єднання» уніатів із православною церквою під тиском царської влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

В уривку історичного документа відображено програмові засади Кирило-Мефодіївського братства – першої української таємної політичної організації, заснованої наприкінці 1845 – на початку 1846 року у Києві Василем Білозерським, Миколою Гулаком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем та ін.

Погляди братчиків викладено у «Книзі буття українського народу», «Статуті Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія», «Записці».

У наведеному фрагменті визначено мету діяльності товариства – досягнення незалежності України як рівноправного члена демократичної федерації слов'янських народів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині XIX ст.

1. 1833–1837рр. – у Львові  діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», одним із найвагоміших здобутків якого стало видання першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців. (А)
2. 1846–1847рр. – у Києві діяла українська таємна політична організація Кирило-Мефодіївське братство. Братчики прагнули відродження України як незалежної республіки у федеративній спілці слов’янських народів; сформулювали ідею месіанства України; пропагували знищення самодержавства, скасування кріпосного права й суспільних станів й утвердження демократичних прав і свобод. (Б)
3. 1848–1851 рр. – у Львові діяла перша легальна політична організація українців  Головна руська рада (ГРР). Її члени вимагали від центрального уряду поділу Галичини за етнічним принципом на Східну (українську) і Західну (польську), об’єднання Східної Галичини, Буковини й Закарпаття в одну автономну одиницю, викладання у школах українською мовою. Найбільших успіхів ГРР досягла у культурно-просвітницькій сфері. (В)
4. 1873–1876рр. – у Києві діяв Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, заснований діячами Київської громади для вивчення історії, етнографії, географії, економіки Правобережної України. Відділ став центром українського наукового та культурного життя Наддніпрянщини. (Г)

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Ілюстративне поле марки містить номінал і рік її випуску, написи Енеїда, 1769–1838, а також стилізоване зображення героїв твору – козаків у човні.

Автор поеми «Енеїда» – Іван Котляревський.

Саме в «Енеїді» І. Котляревського критики вбачають паралель між мандрами Вергілієвого героя після падіння Трої та поневіряннями запорожців після ліквідації Січі Катериною II. Хоча античні сюжети лише епізодично перегукуються з козацькою історією, у творі надзвичайно колоритно та з гумором змальовано щоденне життя й побут тогочасного суспільства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. За результатами російсько-турецької війни 1806–1812 рр. до Російської імперії відійшла Бессарабія – історико-географічний регіон між річками Дністер, Прут і гирлом Дунаю (Г).
2. За результатами російсько-турецької війни 1787–1791 рр. до Російської імперії відійшли землі між Південним Бугом і Дністром (Д).
3. За результатами російсько-турецької війни 1768–1774 рр. Росія отримала вихід до Чорного моря, землі між Дніпром і Південним Бугом (А). 
4. У Маніфесті 1783 р. імператриці Катерини II йшлося про ліквідацію Кримського ханства та його приєднання до Росії. Перед анексією територія Кримського ханства охоплювала Кримський півострів, частину Північного Причорномор’я і Приазов’я, Тамань і Кубань – землі на схід від Керченської протоки (Б).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Уніфікація адміністративного устрою Російської імперії на початку XIX ст. передбачала повну ліквідацію залишків автономії українських земель Гетьманщини та Слобідської України та інтеграцію їх у загальноімперську систему.

Територію Лівобережжя та Слобожанщини, подібно до інших українських регіонів у складі імперії, було поділено на губернії (Чернігівську, Полтавську, Харківську), які утворювали Малоросійське генерал-губернаторство на чолі з російською адміністрацією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Після підступного руйнування Запорозької Січі російськими військами у 1775 р. частина козаків перейшла на землі під владою турецького султана. У гирлі Дунаю вони заснували Задунайську Січ.

Задунайці були зобов’язані нести прикордонну службу та брати участь у військових кампаніях Османської імперії, зокрема у війнах проти Російської імперії та в каральних походах проти народів, що виборювали незалежність.

Під час російсько-турецької війни 1828–1829 рр. частина козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, забравши військову канцелярію та скарбницю, перейшла на бік російської армії. У відповідь турецький уряд жорстоко розправився з тими, хто залишився, а Задунайську Січ було остаточно зруйновано.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. українські селяни брали активну участь у колонізації Півдня України.

Це був процес активного заселення та господарського освоєння земель, які перейшли під контроль Російської імперії після ліквідації Запорозької Січі 1775 р. і Кримського ханства 1783 р. та низки російсько-турецьких війн.

В освоєнні Півдня інтереси українського суспільства збіглися з інтересами російського імперського експансіонізму. Запровадження податкових і соціальних пільг, наявність вільних земель спонукали українських селян до участі в колонізації регіону.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На портретах зображено:

А Михайла Драгоманова, історика, фольклориста, публіциста, громадського діяча. За «політичну неблагонадійність» його звільнили з посади викладача Київського університету. Після звільнення він виїхав до Женеви, де заснував першу вільну українську друкарню та видавав журнал «Громада»

Б Володимира Антоновича, історика, археолога, етнографа, лідера Київської громади

В Миколу Лисенка, композитора, хорового диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча

Г Миколу Костомарова, засновника Кирило-Мефодіївського братства, автора його програмного документа «Книга буття українського народу»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. Після придушення польського (Листопадового) повстання 1830–1831 рр. царський уряд ухвалив рішення розформувати Кременецький єзуїтський колегіум і на його базі створити Імператорський університет у Києві. Урочисто відкритий у день рівноапостольного князя Володимира заклад мав сприяти імперській політиці русифікації населення Правобережжя. Однак Київський університет став провідним осередком науки та громадсько-політичної думки в Україні. Адже його викладачі та студенти часто були активними учасниками нелегальних груп й організацій, що суперечило колонізаторській політиці царизму (В).
2. Зважаючи на настрої селян під час «Весни народів», низку європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (Д).
3. Криза феодально-кріпосницької системи, поширення західноєвропейських ідей Просвітництва, відсутність громадянських свобод – це чинники, які активізували опозиційні рухи у Російській імперії на початку ХІХ ст. Під впливом французько-російської війни 1812 року та закордонних походів російської армії в середовищі військовиків виникли таємні революційні організації, серед яких – Південне товариство. Його члени під гаслами ліквідації самодержавства, скасування кріпацтва, встановлення республіканського ладу підняли повстання Чернігівського полку, яке тривало з 29 грудня 1825 р. до 3 січня 1826 р. (Г).
4. Одним із найвагоміших здобутків громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця» стало видання 1837 року першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної та духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної та національної свідомості підавстрійських українців і спричинило цензурну заборону видання (А).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Під час революційних подій 1848–1849 рр., відомих під назвою «Весна народів», західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство створили у Львові першу політичну організацію – Головну руську раду (ГРР), яка марно домагалася від центрального уряду відокремлення Східної Галичини (української) від Західної (польської) і перетворення її на автономний край.

Головні здобутки ГРР – вихід галицьких українців на політичну арену та офіційне утвердження їхньої самобутності, адже ГРР досягла успіхів саме в національній культурно-просвітницькій сфері. 

Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; відкрито кафедру української мови та літератури у Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

Після поразки революції та повернення до абсолютизму в Австрійській імперії ГРР було розпущено 1851 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. у Наддніпрянщині розгорталися масові селянські повстання, спричинені посиленням кріпосного гніту, збільшенням панщини, запровадженням нових повинностей, зростанням натурального і грошового податків тощо.

Найбільших масштабів селянський рух набув на Поділлі під проводом Устима Кармалюка (1813–1835 рр.).

Потужними були повстання військових поселенців у Чугуєві (1819 р.) і Шебелинці (1829 р.). Сподіваючись зменшити витрати на утримання армії та водночас збільшивши її чисельність, влада частину державних селян зробила військовими поселенцями. Селяни ставали фактично довічними солдатами, які поєднували регулярну військову службу із сільськогосподарською працею.

Повстання мали стихійний, локальний характер і були жорстоко придушені урядовими військами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

В уривку йдеться про поширення й розвиток торгівельно-візницького чумацького промислу, який досяг найбільших масштабів наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Тоді чумацтво побутувало майже на всій території сучасної України. На сході його межі проходили річкою Оскіл до впадіння її в річку Сіверський Донець і далі по ньому; на півночі – річкою Сейм до впадіння її в річку Десну і далі Десною до впадіння її в річку Дніпро, а від Києва – на Радомишль, Житомир, Острог; на заході – до передгір'їв Карпат і до річки Дністер; на півдні – аж до узбережжя Азовського і Чорного морів.

Промисел полягав у доправленні вантажів (солі, риби, збіжжя тощо) для продажу на великі відстані з використанням возів, запряжених волами.

Чумацтво відігравало важливу роль у розвитку економічних зв’язків між українськими землями до появи залізниць і парового судноплавства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в Російській імперії кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Правильна відповідність між організаціями та цитатами з їхніх програмних документів:

• 1 – Г (Південне товариство декабристів) У цитаті викладено основні тези «Руської правди» Павла Пестеля: Росія як «єдина та неподільна» держава (заперечення автономії України) та скасування кріпацтва.

• 2 – В (Братство тарасівців) Це уривок із «Credo молодих українців» (1893 р.). Текст відображає перехід від культурництва («так званого українофільського руху») до політичної боротьби за повне національне визволення.

• 3 – Б (Стара Київська громада) Цитата передає дух хлопоманства та культурницької праці 1860-х років. Члени Громад вважали народ джерелом сили й зосереджувалися на просвіті та етнографії, вірячи у «велику працю на українській ниві».

• 4 – А (Кирило-Мефодіївське братство) Це класичне формулювання ідей із «Книги буття українського народу» та Статуту братства: християнська мораль, слов'янська федерація (конфедерація) та ліквідація станів.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Ювілейну монету присвячено 200-річчю від дня народження Михайла Вербицького – українського композитора, громадського діяча, хорового диригента, священника Української греко-католицької церкви, автора музики Державного Гімну України.

Ілюстрацією до тексту на цьому слайді презентації  також була монета із зображенням Павла Чубинського – етнографа, фольклориста, поета, громадського й культурного діяча, автора тексту Гімну України «Ще не вмерла України...».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На поштовій марці стилістично зображений сюжет твору «Енеїда».

Саме в «Енеїді» вбачають аналогію між мандрами Вергілієвого Енея після зруйнування греками Трої та поневіряннями запорожців після знищення Запорозької Січі Катериною II.

Хоча античні події та герої лише епізодично нагадують окремі події та діячів із козацької історії, проте у творі яскраво, колоритно, з гумором змальовано життя і побут українського козацтва.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Б 1798 р. – видання в Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського

А 1837 р. – видання в Будапешті альманаху «Русалка Дністровая»

Г 1840 р. – перше видання в Петербурзі «Кобзаря» Тараса Шевченка

В 1861 р. – видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»

Правильна відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

У цитованому документі відображено засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.) – української таємної політичної організації, заснованої в Києві Василем Білозерським, Миколою Гулаком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном  Кулішем тощо.

Основне завдання братства полягало в побудові майбутнього суспільства на засадах християнської моралі через здійснення реформ. Братчики прагнули створення демократичної федерації суверенних слов'янських республік на чолі з Україною. Вони виступали за знищення царизму, скасування кріпосного права та станів, забезпечення рівноправності всіх слов'янських мов, розвиток культури й освіти.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

На реверсі монети в центрі зображено портрет Кирила Розумовського – останнього гетьмана Війська Запорозького.

Розумовський прагнув зберегти традиційний козацький устрій Гетьманщини й докладав зусиль до розбудови її автономії: провів адміністративну, судову, військову реформи, запровадив Генеральне зібрання козацької старшини для обговорення важливих справ і проєктів державних реформ тощо.

Його прагнення призначати полковників на власний розсуд і підтримувати дипломатичні відносини із сусідніми державами викликали занепокоєння в Петербурзі. Після приходу до влади Катерини II гетьманство було ліквідовано 1764 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На землях колишньої Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини на початку ХІХ століття (у 1802 році) було остаточно сформовано три основні губернії.

1 – Чернігівська губернія: охоплювала північну частину Лівобережжя.

5 – Полтавська губернія: охоплювала південну частину Лівобережжя.

3 – Харківська губернія: (тривалий час мала назву Слобідсько-Українська, з 1835 року — Харківська).

Правильна відповідь: 1, 3, 5

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основною рисою економічного життя ХІХ ст. в українських землях став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряку й переважання цукробурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрового буряку зросли більш ніж уп'ятеро, а цукрові заводи  виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.

4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна. Для покращення вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до чорноморських портів збудували 1865 року першу залізницю від Одеси до Балти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст.

Програмні положення товариства викладено в «Книзі буття українського народу», автором якої був професор Київського університету Микола Костомаров.

У цьому творі автор описує бачення українською інтелігенцією перебігу національної історії та стверджує віру у відродження України як незалежної республіки у федеративній спілці слов’янських народів. Братчики сформулювали ідею месіанства України й української нації. Вони передбачили знищення самодержавства, скасування кріпосного права й суспільних станів, утвердження демократичних прав і свобод.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Політика Росії, спрямована на поступове витіснення корінного населення, спричинила кілька хвиль еміграції кримських татар. Найбільших утисків вони зазнавали під час російсько-турецьких воєн: влада побоювалася, що кримські татари підтримають османські війська. Кримці сповна відчули тягар війни й упереджене, нерівноправне ставлення до себе.

Період 1783–1883 рр. історики назвали «чорним століттям»: зруйнована державність; примусові відселення з прибережних регіонів, зокрема й за межі Криму; демографічні втрати; занепад культури; релігійні утиски.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIІІ – в першій половині ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише період 1830–1831 рр. стосується подій, пов’язаних із повстанням – національно-визвольним повстанням поляків проти Російської імперії за відновлення незалежності Польської держави.

Це повстання розпочалося 29 листопада 1830 р. у Варшаві, охопило землі Королівства Польського (Царства Польського) й поширилось на Правобережну Україну та Білорусь. Повстання вибухнуло на хвилі європейських революційних і національних рухів, спрямованих проти домінування трьох абсолютистських імперій на континенті – Росії, Австрії та Пруссії, які свого часу шляхом поділів Речі Посполитої знищили національну польсько-литовську державність.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у ХІХ ст. та в 1900–1914 рр. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.

1-В «Історія Русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку ХІХ ст. У виданні обстоювали ідею самостійного державного розвитку України.

2-А «Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала в Петербурзі українська громада в 1861–1862 рр.

3-Б «Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві М. Драгоманов у 1878–1879 рр. та 1882 р.

4-Г «Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний 1900 року М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Б, 4-Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття.

Устим Кармелюк (Кармалюк) – одна з найяскравіших і водночас найбільш суперечливих постатей української історії XIX століття. Його називали «українським Робін Гудом» та «останнім гайдамакою».

• Регіон діяльності: Поділля (сучасні Хмельницька та Вінницька області).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Послідовність подій ХІХ ст.:

• Б – Видання «Енеїди» І. Котляревського (1798 рік) Хоча перші три частини вийшли на самомуприкінці XVIII століття, ця подія вважається точкою відліку нової української літератури та культурного відродження XIX ст.

• В – Повстання Чернігівського полку (1825–1826 роки) Виступ декабристів в Україні (біля Василькова), який відбувся одразу після повстання на Сенатській площі в Петербурзі. Був придушений царськими військами.

• А – Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1840 рік) Вихід збірки в Петербурзі, що містила лише 8 творів, але стала ідеологічним фундаментом для всього українського руху середини століття.

• Г – Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в наукове (1892 рік) Ця подія ознаменувала перетворення аматорського гуртка у Львові на повноцінну «українську академію наук», яку згодом очолив Михайло Грушевський.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у  ХІХ столітті. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильна відповідність між організаціями та історичними постатями:

• 1 – Д (Братство тарасівців, Микола Міхновський) Микола Міхновський був одним із засновників цієї таємної організації та автором її ідеологічної програми «Credo молодих українців».

• 2 – А (Кирило-Мефодіївське братство, Микола Гулак) Микола Гулак був одним із трьох ключових засновників братства (разом з М. Костомаровим та В. Білозерським).

• 3 – Г (Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, Павло Чубинський) Павло Чубинський був дійсним членом та управителем справ Відділу, брав активну участь у його наукових експедиціях та етнографічних дослідженнях.

• 4 – Б (Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Михайло Грушевський) Михайло Грушевський протягом тривалого часу (1897–1913 рр.) очолював НТШ у Львові, перетворивши його на фактичну українську академію наук.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Головними ідеями програмних документів Кирило-Мефодіївського братства (зокрема «Книги буття українського народу» та «Статуту») були пункти під номерами 1, 2 та 4.

1. Ліквідація самодержавства, скасування кріпацтва та станового поділу суспільства: Братчики вважали кріпосне право великим гріхом і виступали за повне звільнення селян.

2. Створення демократичної федерації слов’янських християнських республік: Це була їхня ключова геополітична візія. Вони мріяли про союз слов'янських народів, де кожен народ мав би свою республіку, а центром такого союзу мав стати Київ.

4. Утвердження демократичних прав і свобод, рівності усіх громадян перед законом: Організація базувалася на християнських цінностях, які передбачали рівність усіх людей незалежно від походження.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Правильна відповідність між історичними діячами та організаціями, у яких вони брали активну участь:

• 1 – А (Маркіян Шашкевич, «Руська трійця») Був натхненником та ідейним лідером цього літературно-просвітницького гуртка в Галичині, співавтором альманаху «Русалка Дністровая».

• 2 – В (Володимир Антонович, Київська громада) Видатний історик, який очолював «Стару громаду» в Києві, був лідером руху хлопоманів.

• 3 – Д (Борис Грінченко, Братство тарасівців) Один із засновників цієї першої самостійницької організації, автор її програмного документа «Build-up» (декларації віри).

• 4 – Г (Іван Франко – Русько-українська радикальна партія) Разом із Михайлом Павликом був засновником і першим головою РУРП — першої української політичної партії.

Правильна відповідь: 1–А 2–В 3–Д 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій
половині ХІХ ст.

Поема «Енеїда» написана Іваном Котляревським, започаткувала нову українську літературу. 

Образ Енея та його війська в оформленні Георгія Нарбута до «Енеїди» Івана Котляревського – це справжня вершина української книжкової графіки. Нарбут зміг перетворити античних героїв на автентичних українських козаків, зберігши при цьому дух поеми.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Колонізація Півдня України в другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. – це процес активного заселення та господарського освоєння степових земель після російсько-турецької війни 1768–1774 рр., ліквідації Запорозької Січі 1775 р. і Кримського ханства 1783 р., російсько-турецької війни 1787–1791 рр. та російсько-турецької війни 1806–1812 рр.

До переселення і колонізації українськими селянами цих земель їх спонукали, окрім родючості чорноземів, податкові й соціальні пільги (до 25 років), установлювані владою і великими землевласниками, а також сама наявність вільних земель.

Південь України (Степова Україна) у цей період був специфічним регіоном, який імперський уряд намагався якнайшвидше заселити та освоїти.

На освоєних землях Правобережної і Лівобережної України було значне аграрне перенаселення. А землі Півдня України були малонаселеними.

Отже, існування податкових і соціальних пільг, вільних земель спонукало українських селян у другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. до участі в колонізації земель Півдня України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років частина козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким перейшли на бік Російської імперії.

Дізнавшись про зраду, турецький уряд наказав знищити Задунайську Січ. Вона була спалена, а козаки, що залишилися там, зазнали жорстоких репресій.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Причетним до формування козацьких полків під час французько-російської війни 1812 року був Іван Котляревський.

• Війна 1812 року: сформував 5-й козацький полк для боротьби з Наполеоном.

• Масонство: належав до полтавської ложі «Любов до істини» (1818), де обговорювалися ідеї автономії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Губернія – це основна адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії, що була запроваджена на українських землях у процесі ліквідації їхньої автономії та уніфікації устрою під загальноімперський стандарт.

У 60–80-ті роки ХVІІІ ст. після ліквідації козацького устрою на українських землях Слобідської та Лівобережної України остаточно утверджено загальноімперський адміністративно-територіальний устрій.

На цих землях на початок ХІХ ст. сформовано Чернігівську, Полтавську й Харківську губернії, які після ліквідації полків поділено на повіти. Ці губернії об’єднано в Малоросійське генерал-губернаторство.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь повстання.

У першій половині XIX століття, через жорстку систему кріпосництва та відсутність легальних механізмів захисту прав, протест населення часто набував стихійних і насильницьких форм.

Саме збройні виступи та масові бунти були найбільш дієвим (хоч і небезпечним) способом висловити протест.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Послідовність подій суспільно-культурного життя XIX – початку XX cт.:

В (Відкриття університету в Харкові) Університет був заснований з ініціативи Василя Каразіна та відкритий у 1805 році. Це була ключова подія «академічного» етапу національного відродження, що перетворила Харків на головний культурний осередок Наддніпрянщини того часу.

Б (Перше видання в Петербурзі «Кобзаря» Т. Шевченка) Перша збірка поезій Тараса Шевченка, яка містила лише вісім творів, побачила світ у 1840 році. Ця подія ознаменувала початок нового етапу в розвитку української літератури та національної самосвідомості.

А (Відкриття в Катеринославі першого на Наддніпрянській Україні товариства «Просвіта») Після революції 1905 року стало можливим легальне створення «Просвіт» у Російській імперії. Першою в Наддніпрянщині була заснована Катеринославська «Просвіта» наприкінці 1905 року (статут затверджено у вересні, діяльність розпочато у жовтні-грудні).

Г (Створення першого українського стаціонарного професійного театру) Йдеться про театр під керівництвом Миколи Садовського, який почав діяти в Києві (у приміщенні Троїцького народного дому) у 1907 році. До цього українські трупи (наприклад, «Театр корифеїв») мали мандрівний характер.

Правильна відповідь: ВБАГ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Унаслідок завершення франко-російської війни 1812–1814 років було розформовано українські полки козацького й земського ополчення.

Під час цієї війни українські землі були джерелом матеріальних і людських ресурсів. Незначні бойові зіткнення мали місце лише на Волині. Царська влада наважилася навіть на формування українських козацьких полків. Загалом в українських губерніях було сформовано військо чисельністю 61 тис. осіб.

Незважаючи на значний внесок українців у перемогу над Наполеоном, сподівання на покращення соціального або національного статусу після війни не справдилися.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

На карті територію, приєднану до Російської імперії в результаті російсько-турецької війни 1806–1812 рр., позначено цифрою 3.

Війна з Туреччиною у 1806–1812 роках завершилася підписанням Бухарестського договору й приєднанням до Російської імперії Бессарабії (територія, позначена цифрою 3 на картосхемі). 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Пантелеймон Куліш – це одна з найсуперечливіших, але водночас наймасштабніших постатей українського ХІХ століття. Він був письменник, історик, етнограф, перекладач і видавець.

Микола Костомаров – це «мозок» Кирило-Мефодіївського братства та один із найвпливовіших істориків слов'янського світу XIX століття.

Костомаров був автором головного програмного документа братства – «Книги буття українського народу» (інша назва – «Закон Божий»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Відповідність між явищем / процесом та його наслідком:

1 – В (декабристський рух в Україні, повстання Чернігівського полку) Декабристи (члени Південного товариства) організували збройний виступ Чернігівського полку під проводом С. Муравйова-Апостола та М. Бестужева-Рюміна, який тривав з 29 грудня 1825 р. по 3 січня 1826 р. на Київщині.

2 – Б (французько-російська війна 1812–1814 рр., формування козацьких полків і земського ополчення) Для боротьби з Наполеоном російський уряд ініціював створення ополчення та українських козацьких полків (зокрема, 15 полків на Полтавщині та Чернігівщині), обіцяючи козакам повернення їхніх прав.

3 – Д (російсько-турецька війна 1828–1829 рр., ліквідація Задунайської Січі) Під час цієї війни кошовий отаман Йосип Гладкий із частиною козаків перейшов на бік російської армії. Це розлютило турків, які знищили Задунайську Січ, а з козаків-переселенців Росія згодом утворила Азовське козацьке військо.

4 – А (українське національне відродження, утворення Кирило-Мефодіївського братства) Логічним завершенням «академічного» етапу відродження (збирання літописів, дослідження мови) став перехід до політичної боротьби, що втілилося у створенні першої таємної організації – Кирило-Мефодіївського братства у 1845 р.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Правильна відповідь розбудова чорноморсько-азовських портів.

Південь України (Степова Україна) у першій половині XIX століття став справжнім «Ельдорадо» для сільського господарства саме завдяки виходу до морів.

На початку ХІХ століття Південна Україна була малозаселеним краєм, однак високі темпи колонізації й хороші умови збуту сільськогосподарської продукції завдяки сусідству чорноморських й азовських портів сприяли розвитку торгового землеробства. Тому за період від 1778 року до 1851 року посівні площі в краї збільшилися у 25 разів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережній Україні відбулася 1839 р.

Ця подія стала результатом тривалої політики російського самодержавства, спрямованої на повну уніфікацію релігійного життя та послаблення польського впливу на Правобережжі.

У 1834 р. було відкрито університет у Києві, а вже через п’ять років українці Правобережжя мали повністю перейти в підпорядкування московського патріархату, відкинувши все, що пов’язувало їх з поляками, у цьому випадку з католицизмом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь українського національного відродження.

Цей уривок описує перший етап українського руху, який історики називають «дворянським» або «академічним».

Наприкінці XVIII – на початку XIX століття саме нащадки козацької старшини, які отримали російське дворянство, стали першими носіями української ідеї.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь «кріпосництво», «промисловий переворот».

Це ключові терміни, які описують суперечливий характер тієї епохи: одночасне панування старої феодальної системи та народження нової капіталістичної економіки.

Кріпосництво: Наприкінці XVIII ст. (1783 р. на Лівобережжі та Слобожанщині) Російська імперія остаточно закріпачила селян. У першій половині XIX ст. ця система досягла свого піку та почала занепадати, оскільки праця кріпаків була неефективною.

Промисловий переворот: Як ми вже розбирали, у 30-х – 40-х роках XIX ст. в Україні почався перехід від ручної праці до машинної (з'явилися перші парові заводи, особливо цукрові).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь «Книга буття українського народу».

Ця цитата є програмним меседжем Кирило-Мефодіївського братства. Вона відображає основні ідеологічні засади товариства, які ми обговорювали раніше.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь формування козацьких полків.

Цей крок був тактичним ходом російського самодержавства, щоб залучити на свій бік українське населення та використати його проти польських повстанців.

Під час польського Листопадового повстання (1830–1831) російський уряд боявся, що воно охопить Правобережну Україну. Щоб мати додаткову військову силу, генерал-губернатор Малоросії Микола Рєпнін отримав дозвіл сформувати 8 козацьких полків (по 1000 осіб у кожному) на Лівобережжі (Чернігівщина та Полтавщина).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь товаризацію поміщицького господарства.

Цей уривок є яскравим прикладом того, як старе кріпосницьке господарство намагалося пристосуватися до нових ринкових умов у першій половині XIX століття.

Товаризація – це процес, коли господарство починає працювати не для власного споживання (натуральне господарство), а на продаж (ринок).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Уривки з праці Н. Яковенко «Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України» стосуються К. Розумовського:

• 2 – «…був заочно «обраний» на гетьманство...» Це описує події 1750 року в Глухові. Обрання було формальністю (інсценізацією), оскільки рішення прийняла імператриця Єлизавета Петрівна. Розумовський на той момент був у Петербурзі, де й отримав клейноди та чин генерал-фельдмаршала.

• 3 – «…вирішує перенести свою резиденцію до старої, мазепинської, столиці – Батурина…» Розумовський розбудував Батурин, звів там розкішний палац і планував перетворити місто на повноцінну столицю та культурний центр (навіть мріяв про відкриття університету).

• 5 – «Реформування судочинства… спрямоване на реанімацію того укладу...» У 1760–1763 рр. гетьман провів судову реформу, яка запроваджувала станові шляхетські суди (гродські, земські та підкоморські), що діяли ще за часів Речі Посполитої до повстання Хмельницького.

Відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

У доповідній записці царського жандарма ідеться про учасників Кирило-Мефодіївського братства.

Кирило-Мефодіївське братство (товариство) – це перша українська таємна політична організація, яка виникла в Києві 1846 року і діяла до березня 1847 року.

Це об'єднання інтелектуалів, яке вперше в історії українського національного руху висунуло чіткі політичні вимоги, поєднавши ідеї національного визволення із соціальними реформами та християнськими цінностями.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Наведене визначення відповідає змісту поняття промисловий переворот.

Промисловий переворот, або промислова революція, знаменує важливий поворотний момент в історії, деякою мірою він вплинув на кожен аспект повсякденного життя.

Промисловий переворот (перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики) в підросійській Україні розпочався у 30-х – 40-х роках XIX ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Формування фабрично-заводської промисловості пов’язано з явищем і процесом промислового перевороту, якій розгорнувся в Наддніпрянщині у 1830-1840-і рр.

Ця особливість безпосередньо пов'язана з початком промислового перевороту, про який ми згадували раніше. Давайте розберемо, що саме відбувалося в цей період і чому інші варіанти не підходять для першої половини XIX століття.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Промисловий переворот на українських землях у складі Російської імперії розпочався у 1830–1840-і рр.

Промисловий переворот (перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики) в підросійській Україні розпочався у 30-х – 40-х роках XIX ст. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

На фото зображені М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко.

Усі вони були членами Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.).

Кирило-Мефодіївське товариство (братство) – це перша українська таємна політична організація, яка виникла в Києві. Це був справжній інтелектуальний вибух, який заклав фундамент для всього сучасного українського національного руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Задунайська Січ була зруйнована турецькими військами у 1828 р. після переходу частини козаків на чолі з отаманом Й. Гладким на бік Росії впродовж російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Турецький уряд, розлючений зрадою, наказав знищити Січ. Турецькі війська напали на козацьке укріплення, спалили церкву та курені, а козаків, які залишилися, жорстоко стратили або кинули до в'язниць. Після цього Задунайська Січ припинила своє існування назавжди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Поширення чумацького промислу, його розквіт припадає на першу половину ХІХ ст., хоча він і зародився в ХV столітті. На початку XIX ст. чумацтво з торговельного перетворюється на торговельно-візницький промисел, унаслідок чого чумацьке візництво стає основним засобом перевезення вантажів в Україні й важливим чинником розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, сільського господарства й промисловості.

Це була одна з найпоширеніших форм позаземлеробських занять українців. Чумаки не лише перевозили товари, а й ставали першими українськими підприємцями, накопичуючи капітал для майбутньої промисловості.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Рух декабристів був проявом загальноросійського опозиційного дворянського руху проти абсолютної, деспотичної влади царя. Один з провідних осередків руху розташовувався на українських землях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Повстання Чернігівського полку – збройний виступ, підготований Південним товариством декабристів в Україні 10–15 січня 1826 р. проти царського режиму.

Декабристи – це російські дворяни-революціонери, які у грудні (декабрі) 1825 року підняли збройне повстання проти самодержавства та кріпосництва. Для історії України цей рух є надзвичайно важливим, оскільки значна частина їхньої діяльності відбувалася саме на наших теренах.

Відповідь – Г.

Правильною відповіддю є – І. Котляревський.

Іван Петрович Котляревський – не лише видатний письменник, автор «Енеїди» та «Наталки Полтавки», а й активний громадський і військовий діяч свого часу.

 У 1818 році він став одним із директорів Полтавського вільного театру. Саме для цього театру він написав свої знамениті п'єси, що поклали край пануванню чужоземного репертуару на українській сцені.

Відповідь – Г.

До подій, що відбулися впродовж першої половини XIX ст. (1801–1850 рр.), належать:

• 1) Заснування Кирило-Мефодіївського братства (1845–1847 рр.): Перша українська таємна політична організація в Києві.

• 3) Видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.): Головна праця «Руської трійці», що започаткувала нову українську літературу в Галичині.

• 5) Утворення «Товариства об’єднаних слов’ян» (1823 р.): Таємна організація у Новограді-Волинському, яка згодом злилася з Південним товариством декабристів.

• 6) Скасування панщини на західноукраїнських землях (1848 р.): Відбулося під час «Весни народів» (спочатку в Галичині, потім на Буковині та Закарпатті).

Відповідь – В.

Послідовність явищ, притаманних історичному розвиткові України:

• Г – виникнення ремесла: Найдавніша форма виробництва, де майстер виготовляв виріб вручну від початку до кінця, зазвичай на замовлення. Це панувало в часи Русі та Середньовіччя.

• Б – виникнення мануфактури: З’являється в Україні у XVIII ст. Це підприємство, де все ще використовується ручна праця, але вже існує поділ праці між робітниками (кожен виконує свою операцію).

• А – виникнення фабрики: Поява перших фабрик (наприклад, цукрових заводів у 1820-х роках) означала перехід до використання машин та механічних двигунів.

• В – промисловий переворот: Це масштабний історичний процес, що розпочався у 30–40-х роках XIX ст. Він охоплює не лише появу окремих фабрик, а й повну заміну ручної праці машинною в основних галузях, формування нових класів (буржуазії та пролетаріату) і завершується в Україні у 70–80-х роках XIX ст.

Відповідь – Г Б А В.

Знищення Задунайської Січі спричинено переходом задунайських козаків на бік Росії в ході російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Кошовий отаман Йосип Гладкий у травні 1828 року таємно переправив частину козаків (разом із печаткою та клейнодами) через Дунай до табору російської армії.

Дізнавшись про це, турецький уряд наказав знищити Січ. Турецькі каральні загони спалили курені та церкву, а козаків, які залишилися, було вбито або кинуто до в'язниць.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

У цитованому уривку викладено ключові положення програмних документів братчиків – «Книги буття українського народу» та «Статуту слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія».

Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847) висувало ідеї:

• Панславізм та федералізм: створення спілки рівноправних слов'янських республік.

• Центр у Києві: місто мало стати місцем засідання загального сейму (парламенту) федерації.

• Демократичні цінності: загальне виборче право, свобода совісті та скасування кріпацтва (що було радикальним для Російської імперії).

• Християнський месіанізм: роль України як «каменя», що об'єднає слов'ян на засадах правди.

Відповідь – А.