ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Українські землі в Російській імперії кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Ювілейну монету присвячено 200-річчю від дня народження Михайла Вербицького – українського композитора, громадського діяча, хорового диригента, священника Української греко-католицької церкви, автора музики Державного Гімну України.

Ілюстрацією до тексту на цьому слайді презентації  також була монета із зображенням Павла Чубинського – етнографа, фольклориста, поета, громадського й культурного діяча, автора тексту Гімну України «Ще не вмерла України...».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На поштовій марці стилістично зображений сюжет твору «Енеїда».

Саме в «Енеїді» вбачають аналогію між мандрами Вергілієвого Енея після зруйнування греками Трої та поневіряннями запорожців після знищення Запорозької Січі Катериною II.

Хоча античні події та герої лише епізодично нагадують окремі події та діячів із козацької історії, проте у творі яскраво, колоритно, з гумором змальовано життя і побут українського козацтва.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Б 1798 р. – видання в Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського

А 1837 р. – видання в Будапешті альманаху «Русалка Дністровая»

Г 1840 р. – перше видання в Петербурзі «Кобзаря» Тараса Шевченка

В 1861 р. – видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»

Правильна відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

У цитованому документі відображено засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.) – української таємної політичної організації, заснованої в Києві Василем Білозерським, Миколою Гулаком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном  Кулішем тощо.

Основне завдання братства полягало в побудові майбутнього суспільства на засадах християнської моралі через здійснення реформ. Братчики прагнули створення демократичної федерації суверенних слов'янських республік на чолі з Україною. Вони виступали за знищення царизму, скасування кріпосного права та станів, забезпечення рівноправності всіх слов'янських мов, розвиток культури й освіти.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

На реверсі монети в центрі зображено портрет Кирила Розумовського – останнього гетьмана Війська Запорозького.

Розумовський прагнув зберегти традиційний козацький устрій Гетьманщини й докладав зусиль до розбудови її автономії: провів адміністративну, судову, військову реформи, запровадив Генеральне зібрання козацької старшини для обговорення важливих справ і проєктів державних реформ тощо.

Його прагнення призначати полковників на власний розсуд і підтримувати дипломатичні відносини із сусідніми державами викликали занепокоєння в Петербурзі. Після приходу до влади Катерини II гетьманство було ліквідовано 1764 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На землях колишньої Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини на початку ХІХ століття (у 1802 році) було остаточно сформовано три основні губернії.

1 – Чернігівська губернія: охоплювала північну частину Лівобережжя.

5 – Полтавська губернія: охоплювала південну частину Лівобережжя.

3 – Харківська губернія: (тривалий час мала назву Слобідсько-Українська, з 1835 року — Харківська).

Правильна відповідь: 1, 3, 5

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основною рисою економічного життя ХІХ ст. в українських землях став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряку й переважання цукробурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрового буряку зросли більш ніж уп'ятеро, а цукрові заводи  виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.

4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна. Для покращення вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до чорноморських портів збудували 1865 року першу залізницю від Одеси до Балти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст.

Програмні положення товариства викладено в «Книзі буття українського народу», автором якої був професор Київського університету Микола Костомаров.

У цьому творі автор описує бачення українською інтелігенцією перебігу національної історії та стверджує віру у відродження України як незалежної республіки у федеративній спілці слов’янських народів. Братчики сформулювали ідею месіанства України й української нації. Вони передбачили знищення самодержавства, скасування кріпосного права й суспільних станів, утвердження демократичних прав і свобод.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Політика Росії, спрямована на поступове витіснення корінного населення, спричинила кілька хвиль еміграції кримських татар. Найбільших утисків вони зазнавали під час російсько-турецьких воєн: влада побоювалася, що кримські татари підтримають османські війська. Кримці сповна відчули тягар війни й упереджене, нерівноправне ставлення до себе.

Період 1783–1883 рр. історики назвали «чорним століттям»: зруйнована державність; примусові відселення з прибережних регіонів, зокрема й за межі Криму; демографічні втрати; занепад культури; релігійні утиски.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIІІ – в першій половині ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише період 1830–1831 рр. стосується подій, пов’язаних із повстанням – національно-визвольним повстанням поляків проти Російської імперії за відновлення незалежності Польської держави.

Це повстання розпочалося 29 листопада 1830 р. у Варшаві, охопило землі Королівства Польського (Царства Польського) й поширилось на Правобережну Україну та Білорусь. Повстання вибухнуло на хвилі європейських революційних і національних рухів, спрямованих проти домінування трьох абсолютистських імперій на континенті – Росії, Австрії та Пруссії, які свого часу шляхом поділів Речі Посполитої знищили національну польсько-литовську державність.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у ХІХ ст. та в 1900–1914 рр. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.

1-В «Історія Русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку ХІХ ст. У виданні обстоювали ідею самостійного державного розвитку України.

2-А «Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала в Петербурзі українська громада в 1861–1862 рр.

3-Б «Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві М. Драгоманов у 1878–1879 рр. та 1882 р.

4-Г «Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний 1900 року М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Б, 4-Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття.

Устим Кармелюк (Кармалюк) – одна з найяскравіших і водночас найбільш суперечливих постатей української історії XIX століття. Його називали «українським Робін Гудом» та «останнім гайдамакою».

• Регіон діяльності: Поділля (сучасні Хмельницька та Вінницька області).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Послідовність подій ХІХ ст.:

• Б – Видання «Енеїди» І. Котляревського (1798 рік) Хоча перші три частини вийшли на самомуприкінці XVIII століття, ця подія вважається точкою відліку нової української літератури та культурного відродження XIX ст.

• В – Повстання Чернігівського полку (1825–1826 роки) Виступ декабристів в Україні (біля Василькова), який відбувся одразу після повстання на Сенатській площі в Петербурзі. Був придушений царськими військами.

• А – Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1840 рік) Вихід збірки в Петербурзі, що містила лише 8 творів, але стала ідеологічним фундаментом для всього українського руху середини століття.

• Г – Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в наукове (1892 рік) Ця подія ознаменувала перетворення аматорського гуртка у Львові на повноцінну «українську академію наук», яку згодом очолив Михайло Грушевський.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у  ХІХ столітті. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильна відповідність між організаціями та історичними постатями:

• 1 – Д (Братство тарасівців, Микола Міхновський) Микола Міхновський був одним із засновників цієї таємної організації та автором її ідеологічної програми «Credo молодих українців».

• 2 – А (Кирило-Мефодіївське братство, Микола Гулак) Микола Гулак був одним із трьох ключових засновників братства (разом з М. Костомаровим та В. Білозерським).

• 3 – Г (Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, Павло Чубинський) Павло Чубинський був дійсним членом та управителем справ Відділу, брав активну участь у його наукових експедиціях та етнографічних дослідженнях.

• 4 – Б (Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Михайло Грушевський) Михайло Грушевський протягом тривалого часу (1897–1913 рр.) очолював НТШ у Львові, перетворивши його на фактичну українську академію наук.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Головними ідеями програмних документів Кирило-Мефодіївського братства (зокрема «Книги буття українського народу» та «Статуту») були пункти під номерами 1, 2 та 4.

1. Ліквідація самодержавства, скасування кріпацтва та станового поділу суспільства: Братчики вважали кріпосне право великим гріхом і виступали за повне звільнення селян.

2. Створення демократичної федерації слов’янських християнських республік: Це була їхня ключова геополітична візія. Вони мріяли про союз слов'янських народів, де кожен народ мав би свою республіку, а центром такого союзу мав стати Київ.

4. Утвердження демократичних прав і свобод, рівності усіх громадян перед законом: Організація базувалася на християнських цінностях, які передбачали рівність усіх людей незалежно від походження.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Правильна відповідність між історичними діячами та організаціями, у яких вони брали активну участь:

• 1 – А (Маркіян Шашкевич, «Руська трійця») Був натхненником та ідейним лідером цього літературно-просвітницького гуртка в Галичині, співавтором альманаху «Русалка Дністровая».

• 2 – В (Володимир Антонович, Київська громада) Видатний історик, який очолював «Стару громаду» в Києві, був лідером руху хлопоманів.

• 3 – Д (Борис Грінченко, Братство тарасівців) Один із засновників цієї першої самостійницької організації, автор її програмного документа «Build-up» (декларації віри).

• 4 – Г (Іван Франко – Русько-українська радикальна партія) Разом із Михайлом Павликом був засновником і першим головою РУРП — першої української політичної партії.

Правильна відповідь: 1–А 2–В 3–Д 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій
половині ХІХ ст.

Поема «Енеїда» написана Іваном Котляревським, започаткувала нову українську літературу. 

Образ Енея та його війська в оформленні Георгія Нарбута до «Енеїди» Івана Котляревського – це справжня вершина української книжкової графіки. Нарбут зміг перетворити античних героїв на автентичних українських козаків, зберігши при цьому дух поеми.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Колонізація Півдня України в другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. – це процес активного заселення та господарського освоєння степових земель після російсько-турецької війни 1768–1774 рр., ліквідації Запорозької Січі 1775 р. і Кримського ханства 1783 р., російсько-турецької війни 1787–1791 рр. та російсько-турецької війни 1806–1812 рр.

До переселення і колонізації українськими селянами цих земель їх спонукали, окрім родючості чорноземів, податкові й соціальні пільги (до 25 років), установлювані владою і великими землевласниками, а також сама наявність вільних земель.

Південь України (Степова Україна) у цей період був специфічним регіоном, який імперський уряд намагався якнайшвидше заселити та освоїти.

На освоєних землях Правобережної і Лівобережної України було значне аграрне перенаселення. А землі Півдня України були малонаселеними.

Отже, існування податкових і соціальних пільг, вільних земель спонукало українських селян у другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. до участі в колонізації земель Півдня України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років частина козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким перейшли на бік Російської імперії.

Дізнавшись про зраду, турецький уряд наказав знищити Задунайську Січ. Вона була спалена, а козаки, що залишилися там, зазнали жорстоких репресій.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Причетним до формування козацьких полків під час французько-російської війни 1812 року був Іван Котляревський.

• Війна 1812 року: сформував 5-й козацький полк для боротьби з Наполеоном.

• Масонство: належав до полтавської ложі «Любов до істини» (1818), де обговорювалися ідеї автономії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Губернія – це основна адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії, що була запроваджена на українських землях у процесі ліквідації їхньої автономії та уніфікації устрою під загальноімперський стандарт.

У 60–80-ті роки ХVІІІ ст. після ліквідації козацького устрою на українських землях Слобідської та Лівобережної України остаточно утверджено загальноімперський адміністративно-територіальний устрій.

На цих землях на початок ХІХ ст. сформовано Чернігівську, Полтавську й Харківську губернії, які після ліквідації полків поділено на повіти. Ці губернії об’єднано в Малоросійське генерал-губернаторство.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь повстання.

У першій половині XIX століття, через жорстку систему кріпосництва та відсутність легальних механізмів захисту прав, протест населення часто набував стихійних і насильницьких форм.

Саме збройні виступи та масові бунти були найбільш дієвим (хоч і небезпечним) способом висловити протест.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Послідовність подій суспільно-культурного життя XIX – початку XX cт.:

В (Відкриття університету в Харкові) Університет був заснований з ініціативи Василя Каразіна та відкритий у 1805 році. Це була ключова подія «академічного» етапу національного відродження, що перетворила Харків на головний культурний осередок Наддніпрянщини того часу.

Б (Перше видання в Петербурзі «Кобзаря» Т. Шевченка) Перша збірка поезій Тараса Шевченка, яка містила лише вісім творів, побачила світ у 1840 році. Ця подія ознаменувала початок нового етапу в розвитку української літератури та національної самосвідомості.

А (Відкриття в Катеринославі першого на Наддніпрянській Україні товариства «Просвіта») Після революції 1905 року стало можливим легальне створення «Просвіт» у Російській імперії. Першою в Наддніпрянщині була заснована Катеринославська «Просвіта» наприкінці 1905 року (статут затверджено у вересні, діяльність розпочато у жовтні-грудні).

Г (Створення першого українського стаціонарного професійного театру) Йдеться про театр під керівництвом Миколи Садовського, який почав діяти в Києві (у приміщенні Троїцького народного дому) у 1907 році. До цього українські трупи (наприклад, «Театр корифеїв») мали мандрівний характер.

Правильна відповідь: ВБАГ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Унаслідок завершення франко-російської війни 1812–1814 років було розформовано українські полки козацького й земського ополчення.

Під час цієї війни українські землі були джерелом матеріальних і людських ресурсів. Незначні бойові зіткнення мали місце лише на Волині. Царська влада наважилася навіть на формування українських козацьких полків. Загалом в українських губерніях було сформовано військо чисельністю 61 тис. осіб.

Незважаючи на значний внесок українців у перемогу над Наполеоном, сподівання на покращення соціального або національного статусу після війни не справдилися.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

На карті територію, приєднану до Російської імперії в результаті російсько-турецької війни 1806–1812 рр., позначено цифрою 3.

Війна з Туреччиною у 1806–1812 роках завершилася підписанням Бухарестського договору й приєднанням до Російської імперії Бессарабії (територія, позначена цифрою 3 на картосхемі). 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Пантелеймон Куліш – це одна з найсуперечливіших, але водночас наймасштабніших постатей українського ХІХ століття. Він був письменник, історик, етнограф, перекладач і видавець.

Микола Костомаров – це «мозок» Кирило-Мефодіївського братства та один із найвпливовіших істориків слов'янського світу XIX століття.

Костомаров був автором головного програмного документа братства – «Книги буття українського народу» (інша назва – «Закон Божий»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Відповідність між явищем / процесом та його наслідком:

1 – В (декабристський рух в Україні, повстання Чернігівського полку) Декабристи (члени Південного товариства) організували збройний виступ Чернігівського полку під проводом С. Муравйова-Апостола та М. Бестужева-Рюміна, який тривав з 29 грудня 1825 р. по 3 січня 1826 р. на Київщині.

2 – Б (французько-російська війна 1812–1814 рр., формування козацьких полків і земського ополчення) Для боротьби з Наполеоном російський уряд ініціював створення ополчення та українських козацьких полків (зокрема, 15 полків на Полтавщині та Чернігівщині), обіцяючи козакам повернення їхніх прав.

3 – Д (російсько-турецька війна 1828–1829 рр., ліквідація Задунайської Січі) Під час цієї війни кошовий отаман Йосип Гладкий із частиною козаків перейшов на бік російської армії. Це розлютило турків, які знищили Задунайську Січ, а з козаків-переселенців Росія згодом утворила Азовське козацьке військо.

4 – А (українське національне відродження, утворення Кирило-Мефодіївського братства) Логічним завершенням «академічного» етапу відродження (збирання літописів, дослідження мови) став перехід до політичної боротьби, що втілилося у створенні першої таємної організації – Кирило-Мефодіївського братства у 1845 р.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Правильна відповідь розбудова чорноморсько-азовських портів.

Південь України (Степова Україна) у першій половині XIX століття став справжнім «Ельдорадо» для сільського господарства саме завдяки виходу до морів.

На початку ХІХ століття Південна Україна була малозаселеним краєм, однак високі темпи колонізації й хороші умови збуту сільськогосподарської продукції завдяки сусідству чорноморських й азовських портів сприяли розвитку торгового землеробства. Тому за період від 1778 року до 1851 року посівні площі в краї збільшилися у 25 разів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережній Україні відбулася 1839 р.

Ця подія стала результатом тривалої політики російського самодержавства, спрямованої на повну уніфікацію релігійного життя та послаблення польського впливу на Правобережжі.

У 1834 р. було відкрито університет у Києві, а вже через п’ять років українці Правобережжя мали повністю перейти в підпорядкування московського патріархату, відкинувши все, що пов’язувало їх з поляками, у цьому випадку з католицизмом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь українського національного відродження.

Цей уривок описує перший етап українського руху, який історики називають «дворянським» або «академічним».

Наприкінці XVIII – на початку XIX століття саме нащадки козацької старшини, які отримали російське дворянство, стали першими носіями української ідеї.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь «кріпосництво», «промисловий переворот».

Це ключові терміни, які описують суперечливий характер тієї епохи: одночасне панування старої феодальної системи та народження нової капіталістичної економіки.

Кріпосництво: Наприкінці XVIII ст. (1783 р. на Лівобережжі та Слобожанщині) Російська імперія остаточно закріпачила селян. У першій половині XIX ст. ця система досягла свого піку та почала занепадати, оскільки праця кріпаків була неефективною.

Промисловий переворот: Як ми вже розбирали, у 30-х – 40-х роках XIX ст. в Україні почався перехід від ручної праці до машинної (з'явилися перші парові заводи, особливо цукрові).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь «Книга буття українського народу».

Ця цитата є програмним меседжем Кирило-Мефодіївського братства. Вона відображає основні ідеологічні засади товариства, які ми обговорювали раніше.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь формування козацьких полків.

Цей крок був тактичним ходом російського самодержавства, щоб залучити на свій бік українське населення та використати його проти польських повстанців.

Під час польського Листопадового повстання (1830–1831) російський уряд боявся, що воно охопить Правобережну Україну. Щоб мати додаткову військову силу, генерал-губернатор Малоросії Микола Рєпнін отримав дозвіл сформувати 8 козацьких полків (по 1000 осіб у кожному) на Лівобережжі (Чернігівщина та Полтавщина).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь товаризацію поміщицького господарства.

Цей уривок є яскравим прикладом того, як старе кріпосницьке господарство намагалося пристосуватися до нових ринкових умов у першій половині XIX століття.

Товаризація – це процес, коли господарство починає працювати не для власного споживання (натуральне господарство), а на продаж (ринок).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Уривки з праці Н. Яковенко «Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України» стосуються К. Розумовського:

• 2 – «…був заочно «обраний» на гетьманство...» Це описує події 1750 року в Глухові. Обрання було формальністю (інсценізацією), оскільки рішення прийняла імператриця Єлизавета Петрівна. Розумовський на той момент був у Петербурзі, де й отримав клейноди та чин генерал-фельдмаршала.

• 3 – «…вирішує перенести свою резиденцію до старої, мазепинської, столиці – Батурина…» Розумовський розбудував Батурин, звів там розкішний палац і планував перетворити місто на повноцінну столицю та культурний центр (навіть мріяв про відкриття університету).

• 5 – «Реформування судочинства… спрямоване на реанімацію того укладу...» У 1760–1763 рр. гетьман провів судову реформу, яка запроваджувала станові шляхетські суди (гродські, земські та підкоморські), що діяли ще за часів Речі Посполитої до повстання Хмельницького.

Відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

У доповідній записці царського жандарма ідеться про учасників Кирило-Мефодіївського братства.

Кирило-Мефодіївське братство (товариство) – це перша українська таємна політична організація, яка виникла в Києві 1846 року і діяла до березня 1847 року.

Це об'єднання інтелектуалів, яке вперше в історії українського національного руху висунуло чіткі політичні вимоги, поєднавши ідеї національного визволення із соціальними реформами та християнськими цінностями.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Наведене визначення відповідає змісту поняття промисловий переворот.

Промисловий переворот, або промислова революція, знаменує важливий поворотний момент в історії, деякою мірою він вплинув на кожен аспект повсякденного життя.

Промисловий переворот (перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики) в підросійській Україні розпочався у 30-х – 40-х роках XIX ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Формування фабрично-заводської промисловості пов’язано з явищем і процесом промислового перевороту, якій розгорнувся в Наддніпрянщині у 1830-1840-і рр.

Ця особливість безпосередньо пов'язана з початком промислового перевороту, про який ми згадували раніше. Давайте розберемо, що саме відбувалося в цей період і чому інші варіанти не підходять для першої половини XIX століття.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Промисловий переворот на українських землях у складі Російської імперії розпочався у 1830–1840-і рр.

Промисловий переворот (перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики) в підросійській Україні розпочався у 30-х – 40-х роках XIX ст. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

На фото зображені М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко.

Усі вони були членами Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.).

Кирило-Мефодіївське товариство (братство) – це перша українська таємна політична організація, яка виникла в Києві. Це був справжній інтелектуальний вибух, який заклав фундамент для всього сучасного українського національного руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Задунайська Січ була зруйнована турецькими військами у 1828 р. після переходу частини козаків на чолі з отаманом Й. Гладким на бік Росії впродовж російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Турецький уряд, розлючений зрадою, наказав знищити Січ. Турецькі війська напали на козацьке укріплення, спалили церкву та курені, а козаків, які залишилися, жорстоко стратили або кинули до в'язниць. Після цього Задунайська Січ припинила своє існування назавжди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Поширення чумацького промислу, його розквіт припадає на першу половину ХІХ ст., хоча він і зародився в ХV столітті. На початку XIX ст. чумацтво з торговельного перетворюється на торговельно-візницький промисел, унаслідок чого чумацьке візництво стає основним засобом перевезення вантажів в Україні й важливим чинником розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, сільського господарства й промисловості.

Це була одна з найпоширеніших форм позаземлеробських занять українців. Чумаки не лише перевозили товари, а й ставали першими українськими підприємцями, накопичуючи капітал для майбутньої промисловості.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Рух декабристів був проявом загальноросійського опозиційного дворянського руху проти абсолютної, деспотичної влади царя. Один з провідних осередків руху розташовувався на українських землях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Повстання Чернігівського полку – збройний виступ, підготований Південним товариством декабристів в Україні 10–15 січня 1826 р. проти царського режиму.

Декабристи – це російські дворяни-революціонери, які у грудні (декабрі) 1825 року підняли збройне повстання проти самодержавства та кріпосництва. Для історії України цей рух є надзвичайно важливим, оскільки значна частина їхньої діяльності відбувалася саме на наших теренах.

Відповідь – Г.

Правильною відповіддю є – І. Котляревський.

Іван Петрович Котляревський – не лише видатний письменник, автор «Енеїди» та «Наталки Полтавки», а й активний громадський і військовий діяч свого часу.

 У 1818 році він став одним із директорів Полтавського вільного театру. Саме для цього театру він написав свої знамениті п'єси, що поклали край пануванню чужоземного репертуару на українській сцені.

Відповідь – Г.

До подій, що відбулися впродовж першої половини XIX ст. (1801–1850 рр.), належать:

• 1) Заснування Кирило-Мефодіївського братства (1845–1847 рр.): Перша українська таємна політична організація в Києві.

• 3) Видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.): Головна праця «Руської трійці», що започаткувала нову українську літературу в Галичині.

• 5) Утворення «Товариства об’єднаних слов’ян» (1823 р.): Таємна організація у Новограді-Волинському, яка згодом злилася з Південним товариством декабристів.

• 6) Скасування панщини на західноукраїнських землях (1848 р.): Відбулося під час «Весни народів» (спочатку в Галичині, потім на Буковині та Закарпатті).

Відповідь – В.

Послідовність явищ, притаманних історичному розвиткові України:

• Г – виникнення ремесла: Найдавніша форма виробництва, де майстер виготовляв виріб вручну від початку до кінця, зазвичай на замовлення. Це панувало в часи Русі та Середньовіччя.

• Б – виникнення мануфактури: З’являється в Україні у XVIII ст. Це підприємство, де все ще використовується ручна праця, але вже існує поділ праці між робітниками (кожен виконує свою операцію).

• А – виникнення фабрики: Поява перших фабрик (наприклад, цукрових заводів у 1820-х роках) означала перехід до використання машин та механічних двигунів.

• В – промисловий переворот: Це масштабний історичний процес, що розпочався у 30–40-х роках XIX ст. Він охоплює не лише появу окремих фабрик, а й повну заміну ручної праці машинною в основних галузях, формування нових класів (буржуазії та пролетаріату) і завершується в Україні у 70–80-х роках XIX ст.

Відповідь – Г Б А В.

Знищення Задунайської Січі спричинено переходом задунайських козаків на бік Росії в ході російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Кошовий отаман Йосип Гладкий у травні 1828 року таємно переправив частину козаків (разом із печаткою та клейнодами) через Дунай до табору російської армії.

Дізнавшись про це, турецький уряд наказав знищити Січ. Турецькі каральні загони спалили курені та церкву, а козаків, які залишилися, було вбито або кинуто до в'язниць.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

У цитованому уривку викладено ключові положення програмних документів братчиків – «Книги буття українського народу» та «Статуту слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія».

Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847) висувало ідеї:

• Панславізм та федералізм: створення спілки рівноправних слов'янських республік.

• Центр у Києві: місто мало стати місцем засідання загального сейму (парламенту) федерації.

• Демократичні цінності: загальне виборче право, свобода совісті та скасування кріпацтва (що було радикальним для Російської імперії).

• Християнський месіанізм: роль України як «каменя», що об'єднає слов'ян на засадах правди.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Задунайська Січ. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення українських земель до складу Російської імперії.

У 1828 р. Задунайську Січ було зруйновано та знищено турецькими військами.

У 1828 р. частина козаків Задунайської Січі, яка розташовувалась у володіннях Османської імперії, на чолі з отаманом Гладким переходить на бік російських військ і показує їм зручні міста для форсування Дунаю. У відповідь на такі дії частини козаків турецькі війська знищують Задунайську Січ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Адміністративно-територіальний поділ українських земель.

Основною одиницею адміністративно-територіального поділу українських земель у складі Російської імперії на початку XIX ст. була губернія.

Наприкінці XVIII ст. (1796–1797 рр.) у Російській імперії було проведено адміністративну реформу, яка остаточно закріпила поділ на губернії, що залишався чинним протягом усього XIX століття.

Українські землі були поділені на 3 генерал-губернаторства, кожне з яких включало 3 губернії:

1. Київське (Південно-Західний край): Київська, Волинська, Подільська.

2. Малоросійське: Чернігівська, Полтавська (згодом додано Харківську).

3. Новоросійсько-Бессарабське: Катеринославська, Херсонська, Таврійська.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Повстанський рух проти соціального і національного гноблення під проводом Кармалюка, який тривав у 1813–1835 рр., охоплював територію Поділля.

Устим Кармалюк (1787–1835) був ватажком селянського руху, який тривав понад 20 років (1813–1835 рр.). Його постать стала легендарною, а сам він отримав прізвисько «український Робін Гуд».

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Промисловий переворот і зародження ринкової економіки.

Перша половина XIX століття (а саме 30–40-ві роки) стала часом зародження фабрично-заводського виробництва на українських землях.

Промисловий переворот: Перехід від мануфактури (ручної праці) до фабрики (машинного виробництва). Першою галуззю, де це відбулося, була цукрова промисловість (перший цукровий завод із паровими двигунами з'явився у 1824 р. у Трощинці, а пізніше – відомі заводи Симиренків та Яхненків).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів.

У 1830-1831 рр. відбулося повстання, яке дало привід царській владі розпочати масову русифікацію Правобережної України

Це роки Листопадового повстання (першого польського національно-визвольного повстання). Хоча воно почалося у Варшаві, воно швидко охопило землі Правобережної України (Волинь, Поділля, Київщину), оскільки там проживало багато польської шляхти.

• Освітня русифікація: закриття Віленського університету та Крем’янецького ліцею (осередків польської культури). Замість них у 1834 році було відкрито Київський університет св. Володимира з метою «поширення російської культури та цивілізації» в краї.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Поняття та терміни: «декабристи».

«Руська правда» П. Пестеля, Конституція М. Муравйова - це програмні документи декабристів.

У цей період загальноросійських рух був представлений дворянськими таємними організаціями, які після виступу 14 грудня 1825 р. дістали назву «декабристи».

На території України діяло Південне товариство декабристів, яке розробило проект конституції Росії, що отримав назву «Руська правда».

Північне товариство теж розробило проект конституції, який увійшов в історію як Конституція М. Муравйова.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. «Масонство».

Масонство – це релігійно-етичний рух за моральне самовдосконалення та об’єднання людства в релігійний братерський союз. Масони називали себе вільними каменярами, які мають збудувати нове суспільство.

Наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. на українських землях існувало як форма політичної організації національних рухів: польського, українського, російського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

У зазначений період у Наддніпрянській Україні панували кріпосницькі відносини, які негативно впливали на розвиток сільського господарства.

Серед запропонованих варіантів відповіді ознаки кризи в сільському господарстві наведено в таких твердженнях:

1. Низька товарність господарства;

2. Посилення кріпосницького гніту;

4. Зростання кількості безземельних селян.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Цей уривок чітко відображає концепцію панславізму (об'єднання слов'ян) на демократичних та федеративних засадах, що було серцем ідеології кирило-мефодіївців.

Програма братства («Книга буття українського народу» та «Статут») базувалася на трьох стовпах:

1. Християнство: віра в рівність усіх людей перед Богом.

2. Демократія: скасування кріпацтва та станів.

3. Федералізм: створення союзу рівноправних слов'янських республік, де Україна посідала б гідне місце (як «камінь, відкинутий будівничими, що став наріжним»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

У цій доповідній записці йдеться про Василя Капніста.

Капніст прибув до прусського міністра Герцберга (який і склав цю записку для короля Фрідріха-Вільгельма II). Він прагнув з’ясувати, чи допоможе Пруссія українцям у разі їхнього повстання проти Російської імперії.

Ця подія увійшла в історію як Місія Василя Капніста до Берліна у 1791 році. Вона є одним із найяскравіших прикладів спроб української козацької старшини знайти зовнішню підтримку для відновлення автономії України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847) було першою українською таємною політичною організацією, яка поєднала ідеї національного визволення з загальнолюдськими християнськими та демократичними цінностями. Їхні ідеї були викладені у «Книзі буття українського народу».

1. Ліквідація самодержавства, скасування кріпацтва та станового поділу суспільства.

2. Створення демократичної федерації слов'янських християнських республік.

4. Утвердження демократичних прав і свобод, рівності усіх громадян перед законом.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Заміна основних ручних знарядь праці системою робочих машин, впровадження у виробництво парових двигунів, формування пролетаріату та буржуазії – це ознаки промислового перевороту.

На українських землях промисловий переворот розпочався у 30–40-х роках XIX ст. (передусім у цукровій промисловості) і завершився у 70–80-х роках XIX ст.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Українські землі у складі Російської імперії поділялися на 9 губерній.

Після ліквідації автономії Гетьманщини та проведення адміністративних реформ наприкінці XVIII — на початку XIX століття, Російська імперія уніфікувала поділ усіх підвладних територій.

Губернія була ключовою адміністративною одиницею.

На українських землях їх було 9, які об’єднувалися у три генерал-губернаторства:

1. Малоросійське (Чернігівська, Полтавська губернії).

2. Київське / Південно-Західний край (Київська, Волинська, Подільська губернії).

3. Новоросійсько-Бессарабське (Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії + Бессарабська область).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Російсько-французька війна. І. Котляревський.

У наведеному уривку відображено позицію Івана Котляревського.

Ця цитата безпосередньо стосується подій 1812 року, коли під час навали Наполеона на Російську імперію Іван Котляревський отримав доручення від генерал-губернатора Лобанова-Ростовського сформувати 5-й Полтавський кінний козацький полк.

Незважаючи на те, що Котляревський є батьком нової української літератури, на той час він (як і багато представників тогочасної еліти) виявляв лояльність до імперії, сподіваючись, що за участь у війні козацький стан та привілеї України будуть відновлені.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Форми протесту селян Наддніпрянської України проти соціального гноблення були характерними для першої половини XIX ст.:

• 3. Підпали поміщицьких маєтків: Це була форма відкритої помсти. Селяни спалювали комори з урожаєм, панські будинки та документи на землю, щоб знищити докази своїх боргів і залежності.

• 5. Відмова відбувати панщину: Наймасовіша форма пасивного протесту. Селяни або не виходили на роботу, або працювали «через силу», підриваючи прибутки поміщика.

• 6. Втечі з маєтків: Селяни масово тікали на вільні землі Півдня чи за Дунай (в Османську імперію), сподіваючись стати вільними поселенцями.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Програмні вимоги Південного товариства декабристів – це установлення республіканської форми правління, скасування кріпацтва, надання селянам громадянських і політичних прав.

Декабристи – це перші російські дворяни-революціонери, які в грудні 1825 року підняли збройне повстання проти самодержавства та кріпосництва.

Для України цей рух має особливе значення, оскільки саме на наших теренах діяло найрадикальніше Південне товариство.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Програмні вимоги Південного товариства декабристів — це установлення республіканської форми правління, скасування кріпацтва, надання селянам громадянських і політичних прав.

Програма Південного товариства називалася «Руська правда», її автором був Павло Пестель. Вона вважалася найбільш радикальним документом декабристського руху.

Декабристи – це перші російські дворяни-революціонери, які в грудні 1825 року підняли збройне повстання проти самодержавства та кріпосництва.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. на Півдні України (Новоросії) домінувало землеволодіння поміщицьке.

Після ліквідації Запорозької Січі (1775 р.) та Кримського ханства (1783 р.) почалася масова роздача «порожніх» земель дворянству.

• Роздача земель: Російські дворяни (Потьомкін, Кочубей, Безбородько та інші) отримували величезні наділи – від 1,5 до 12 тисяч десятин землі кожен.

• Закріпачення: Аби обробити ці землі, поміщики пересилили сюди тисячі кріпаків із центральних губерній України та Росії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Спільним наслідком цих російсько-турецьких війн для українських земель було економічне виснаження регіонів, які становили найближчий тил російської армії.

Українські землі в обох війнах відігравали роль головної бази постачання для російських військ, що воювали на Балканському напрямку.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Форми протесту селян Наддніпрянської України проти соціального гноблення в першій половині XIX ст.

• 3. Підпали поміщицьких маєтків: Це була одна з найбільш радикальних форм "тихої війни". Селяни нищили майно пана, документи на землю та списки з боргами. Яскравим прикладом такої діяльності були загони Устима Кармалюка на Поділлі.

• 5. Відмова відбувати панщину: Форма пасивного опору, коли селяни просто не виходили на роботу або працювали вкрай повільно й неякісно. Це підривало економіку поміщицьких господарств.

• 6. Утечі з маєтків: Селяни масово тікали на Південь України (у Таврію, на Кавказ чи за Дунай), де кріпосництво було слабшим або його не було зовсім. Відомий приклад – масова втеча під час "Походу в Таврію за волею" (1856 р.).

Правильна відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Частина козаків, не бажаючи служити Російській імперії, за дозволом турецького султана заснувала Задунайську Січ (1776–1828 рр.) на землях Османської імперії.

Задунайська Січ була заснована козаками, які після зруйнування Нової (Підпільненської) Січі російськими військами у 1775 році не захотіли коритися Російській імперії та перейшли на землі, підвладні турецькому султану.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Повстання під проводом Устима Кармалюка в першій половині ХІХ ст. було проявом поширення в Наддніпрянщині антикріпосницького руху.

Діяльність Кармалюка була спрямована проти кріпосного права та поміщицького свавілля. Це був стихійний соціальний протест, що тривав понад 20 років (1813–1835).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Повстання Чернігівського полку наприкінці 1825 – на початку 1826 рр. було підготовлено Південним товариством декабристів.

Декабристи – це представники російського дворянства (переважно офіцери російської армії), які прагнули здійснити державний переворот для усунення самодержавства та проведення ліберальних перетворень у Росії.

Відповідь – Г.