ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – Утвердження більшовицького режиму в Україні

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку описано репресивні заходи, які стали ключовим інструментом розгортання Голодомору 1932–1933 рр. як геноциду українського селянства.

Занесення на «чорну дошку» означало блокаду сіл: припинення торгівлі, дострокове стягнення боргів, заборону виїзду та вилучення всього продовольства, що неминуче призводило до масового голоду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку джерела йдеться про згортання на початку 1930-х рр. радянською владою політики коренізації, яка передбачала, зокрема, функціонування в районах компактного проживання національних меншин шкіл із німецькою, польською, чеською та іншими мовами навчання.

Ще 1923 р. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». Це був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її розвитку.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На світлині зафіксовано момент масштабної антицерковної кампанії кінця 1920-х – початку 1930-х років у радянській Україні – зняття церковних дзвонів для їх подальшого перетоплення.

Нищенням духовних святинь і традиційного укладу життя українців тоталітарний режим намагався уніфікувати українське суспільство під радянські стандарти.

Також, конфіскуючи церковне майно, влада планувала забезпечити промисловість, що стрімко розвивалася, кольоровими металами і сплавами (міддю, бронзою).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено будинок Верховної Ради України – визначну архітектурну пам'ятку, розташовану в Києві.

Цю будівлю звели незабаром після перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва (1934 рік). Споруду виконано в стилі української архітектурної класики за проєктом видатного архітектора Володимира Заболотного.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Великий терор – масштабну кампанію масових репресій 1937–1938 рр. – було розгорнуто для утвердження тоталітарного режиму в СРСР.

Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, творчої та наукової еліти, зміна національної та соціальної структури суспільства, навʼязування атмосфери страху, формування лояльної номенклатури, яка схвалювала терористичні методи державного керівництва.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На картосхемі темним кольором позначено територію Української Соціалістичної Радянської Республіки.

Впродовж 1920-х рр. у Радянській Україні впроваджували коренізацію (у формі українізації) – політичний курс більшовиків в СРСР, спрямований на зміцнення влади через залучення представників корінних народів до управління та підтримку національних мов і культур.

Коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її та карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Колективізація – це політика радянської влади, спрямована на примусове об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи (колективні господарства).

Цей процес супроводжувався грубим порушенням принципу добровільності, насильницьким «розкуркуленням» (ліквідацією заміжніх селян як класу) та повним знищенням приватного землеволодіння.

Держава запроваджувала її задля остаточного встановлення командно-адміністративної системи, забезпечення тотального державного контролю над сільськогосподарським виробництвом та викачування його ресурсів (перекачування коштів із села в місто) для проведення форсованої індустріалізації.

Офіційне проголошення курсу Комуністичної партії на суцільну колективізацію відбулося на Пленумі ЦК ВКП(б) у листопаді 1929 р. (після публікації статті Сталіна «Рік великого перелому»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Биківнянський ліс на околиці Києва – найбільше в Україні місце поховання (некрополь) жертв масових політичних репресій 1937–1941 рр. На цій території поховано десятки тисяч жертв Великого терору, розв’язаного сталінським тоталітарним режимом. Сьогодні тут розташовано Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації.

Б Плакат із гаслом «Жінко! Грамотність – запорука твоєї розкутості!» – яскравий приклад радянської кампанії з ліквідації неписьменності (лікнеп) серед жінок у 1920-х рр.

А Поява плаката з гаслом «Селянко, колективізуй село. Іди до лав червоних трактористок!» пов'язана з початком політики суцільної колективізації в СРСР (1929–1930 рр.). У цей період радянська влада активно використовувала образ «нової жінки» – ударниці, яка опановує «чоловічі» професії, а зображення трактора символізувало радянську модернізацію.

В Плакат із гаслом «Більше вугілля – ближче перемога!» створено в роки Другої світової війни для мобілізації робітників вугільної промисловості, яка мала стратегічне значення для забезпечення фронту, роботи заводів та залізничного транспорту.

Г Плакат із закликом «Юнаки та дівчата колгоспів, МТС, радгоспів! Змагайтеся за високі врожаї кукурудзи! Вирощуйте кукурудзу!» був частиною масштабної пропагандистської кампанії, відомої як «кукурудзяна епопея», яку проводили з ініціативи радянського лідера Микити Хрущова у 1950–1960-х рр.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Утвердження в Українській СРР колгоспно-радгоспної системи, багатомільйонні демографічні втрати (зокрема через Голодомор 1932–1933 рр.), підрив і деградація продуктивних сил села – це наслідки здійснення політики суцільної колективізації.

Це була примусова політика радянської влади, спрямована на об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи, що супроводжувалася «розкуркуленням» і знищенням приватного землеволодіння.

Держава запроваджувала суцільну колективізацію задля встановлення командно-адміністративної системи, повного контролю над сільгосппродукцією і фінансування індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Б Судовий процес у справі СВУ («Спілки визволення України») відбувся 1930 р. в Харкові. На лаву підсудних потрапили 45 відомих діячів української науки та культури, зокрема Сергій Єфремов, звинувачені у створенні вигаданої підпільної антирадянської організації, яка нібито виношувала плани контрреволюційного перевороту.

В Масовий Голодомор на території УСРР – це геноцид українського народу, зорганізований тоталітарним комуністичним режимом СРСР у 1932–1933 рр. для придушення опору селян колективізації та знищення української нації як такої.

Г Перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва відбулося 1934 р., щоб (за офіційною версією) уряд був ближче до сільськогосподарських районів Правобережжя для ефективнішого керування колективізацією. Це рішення завершило процес упокорення України, повернувши адміністративний центр до історичного Києва. 

А Конституцію УРСР було прийнято 1937 р. на основі «сталінської» Конституції СРСР. Вона юридично закріплювала перемогу соціалізму, фактично мала демократичну форму, проте в умовах тоталітаризму багато положень цього документа залишалися лише на папері. У Конституції було закріплено зміну порядку слів у назві – з «Українська Соціалістична Радянська Республіка» на «Українська Радянська Соціалістична Республіка».

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Цей уривок є яскравим свідченням високої професійної дисципліни, фанатичної відданості мистецтву та унікальної системи підготовки акторів, які запровадив Лесь Курбас у театрі «Березіль».

Творіння Курбаса стало символом театрального модернізму й оновлення.

Театр функціонував як студія, де актори постійно вдосконалювали свою майстерність. Вони мали відповідати вимогам до актора як універсального виконавця. Тож опановували пластику, акробатику, гімнастику, вокал, теорію малярства, риторику відвідували наукові екскурсії з філософії, експериментальних наук (інтелектуальне виховання) тощо.

Театр вирізнявся філософським спрямуванням та європейським рівнем постановок, тому його згодом знищив радянський режим. Багато діячів «Березоля» стали жертвами сталінських репресій, а Леся Курбаса розстріляли в урочищі Сандармох.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

XIV з’їздом ВКП(б) у грудні 1925 року проголошено курс на індустріалізацію. Причинами її введення визначено необхідність у:

• технічному переоснащенні економіки;
• створенні військово-промислового комплексу й матеріально-технічної бази для досягнення економічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення і можливої економічної ізоляції;
• технічній підготовці до кооперування села.

Тобто форсовану індустріалізацію скеровано, зокрема (а радше – передусім), на мілітаризацію радянського господарства, створення могутнього військово-промислового комплексу. Про це й ідеться в підписі до плаката А.

У варіантах відповіді Б й Г підписи до плакатів містять заклик до початку індустріалізації та її пришвидшення, тобто про перебіг процесу, а не його причину. На плакаті В також відображено не причину проведення індустріалізації, а ресурсні джерела її забезпечення (зустрічний промфінплан й ентузіазм робітників).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Плакати, як зазначено в умові завдання, присвячені геноциду українського народу – Голодомору 1932–1933 рр. На це вказують дати, символічні зображення, написи.

Серед запропонованих символічних зображень слід визначити те, яке відображає народну пам’ять про одне із знарядь геноциду. Серед запропонованих зображень цій умові відповідає плакат В, на якому зображено п’ять колосків. Назву «закон про п’ять колосків» отримала постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності», що вийшла 7 серпня 1932 р. Вона заклала нормативно-правову базу вчинення геноциду. Постанова «захищала» експропрійоване державою майно від колишніх власників – селян. Усе майно в колгоспах вважалося державною власністю. Постанову активно застосовували впродовж збору врожаю і хлібоздачі 1932 р.: вона передбачала жорстоке покарання за зрізані хоча б 5 колосків – 10 років ув’язнення до концентраційних таборів або розстріл.

Відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено Олександра Довженка, видатного українського кінорежисера.

Г Молодий Довженко активно підтримав Українську революцію (1917–1921 рр.). Він добровольцем пішов служити в Армію УНР. Брав участь у придушенні більшовицького повстання на заводі «Арсенал».

Б У період свого творчого становлення, у 1920-х рр., був активним учасником культурного процесу в Харкові та належав до літературної організації «Гарт» – спілки пролетарських письменників України.

В Славу світового кінематографіста Довженку принесли фільми  «Звенигора», «Арсенал» та «Земля». Премʼєра стрічки «Земля» відбулася 1930 р. Знімаючи цей фільм, Довженко виконував партійне замовлення й мав показати успіхи колективізації. Однак, картину було заборонено за «прославляння куркулів» й оголошено «антирадянською». «Земля» згодом увійшла до списку 12 найкращих фільмів усіх часів.

А Фатальною для Довженка стала кіноповість «Україна в огні», написана 1943 р. Твір зазнав гострої критики з боку радянського керівництва (зокрема Сталіна) за «націоналізм» та відхід від канонів соцреалізму.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 р. ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація стала засобом утвердження радянської влади й залучення місцевих кадрів до управління, унаслідок чого було збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату.

Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

1. Плакат «Селянко, колективізуй село!» – це класичний зразок радянської агітації періоду суцільної колективізації (кінець 1920-х – початок 1930-х рр.). (Г)
2. Гасло плаката «Відбудуймо на славу!» закликає  підіймати з руїн народне господарство в перші повоєнні роки (1945–1953 рр.). (А)
3. Плакат «Більше вугілля – ближче перемога!» створено в роки Другої світової війни для трудової мобілізації робітників вугільної промисловості, яка мала стратегічне значення для забезпечення фронту, роботи заводів та залізничного транспорту. (В)
4. Агітаційний плакат «Жінко! Грамотність – запорука твого розкріпачення!» був частиною кампанії з ліквідації неписьменності – «лікнепу» – та залучення жінок до громадсько-політичного життя в період нової економічної політики (1921–1928 рр.). (Б)

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено облігацію «П’ятирічку за чотири роки» державної внутрішньої позики Радянського Союзу, випущеної для фінансування форсованої індустріалізації.

Ця примусова позика 1930 р. була частиною пропагандистської кампанії за прискорене виконання першого п’ятирічного плану. Населення фактично зобов'язували підписуватися на облігації, витрачаючи на це частину своєї заробітної плати.

Кошти від продажу облігацій стали одним із головних джерел фінансування будівництва гігантів радянської індустрії.

Зазвичай такі позики випускали на довгий термін (до 10–20 років), попри гасло про «чотири роки».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

1. XIV з'їзд ВКП(б) у грудні 1925 р. проголосив курс на індустріалізацію – систему заходів, спрямованих на пришвидшений розвиток важкої промисловості з метою технічного переоснащення економіки та зміцнення оборонного потенціалу держави (Г).
2. І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922 р. затвердив декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік – формально федеративної (фактично унітарної) держави. УСРР стала однією із чотирьох республік-засновниць (Б).
3. Всеукраїнський православний церковний собор у жовтні 1921 р. в Києві проголосив створення  Української автокефальної православної церкви. Учасники Собору висвятили першого предстоятеля УАПЦ митрополита Василя – Василя Костянтиновича Липківського (А).
4. У газеті «Правда» 7 листопада 1929 р. було опубліковано статтю Сталіна «Рік великого перелому (До 12-ї річниці Жовтня)». Відповідно до її установок пленум ЦК ВКП(б) проголосив перехід до суцільної колективізації сільського господарства. Насильницьке об'єднання селянських господарств у колгоспи супроводжувалося масовим розкуркуленням, усуспільненням приватної власності селян і земельних ділянок (Д).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Одним із головних джерел валютних надходжень для індустріалізації в радянській Україні був експорт зерна, отриманого через примусову колективізацію та «ножиці цін» – штучне завищення цін на промислові товари та заниження на сільськогосподарські.

Агітаційний плакат «Ударний збір – більшовицькому врожаю» був ідеологічним складником сталінської політики суцільної колективізації та хлібозаготівельних кампаній початку 1930-х років в СРСР. Заклик до «ударних» темпів збору врожаю  фактично означав повне вилучення зерна у селян для потреб держави та експорту. Подібні заклики супроводжували репресіями, розкуркуленням і вивезенням продовольства, що стало причиною штучного голоду 1932–1933 рр. – Голодомору.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

В Агітаційний плакат «Жінки йдіть у ради, комнезами, кооперацію!» був частиною кампанії із залучення жінок до громадсько-політичного життя в період нової економічної політики (1921–1928 рр.). На плакаті є напис кооперація (форма добровільного об'єднання дрібних виробників і споживачів), що була одним із ключових елементів непу.

Г Плакат «Делегатко, робітнице, ударнице, у боях за переможне завершення... будь у перших лавах!» змальовує образ ідеальної радянської жінки 30-х років XX ст., яка перевиконує пʼятирічний план або встановлює виробничий рекорд.

Пропаганда активно формувала культ жінки-трудівниці, адже з початком індустріалізації держава потребувала масової робочої сили.

Б Плакат «Більше хліба для фронту та тилу! Зібрати врожай повністю!» – приклад наочної агітації, спрямованої на максимальну мобілізацію зусиль, переважно жінок, у зборі врожаю, щоб забезпечити продовольством армію та тил під час німецько-радянської війни (1941–1945 рр.).

А Плакат «Відбудуймо на славу!» – це зразок радянської агітаційної графіки періоду повоєнної відбудови (1945–1953 рр.).

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Більшовицький уряд унаслідок провалу політики воєнного комунізму проголосив 1921 року нову економічну політику (неп).

Нова економічна політика передбачала використання механізмів ринкової економіки, зокрема скасування заборон на приватне підприємництво, упровадження оренди, економічних методів господарювання тощо.

Легалізація приватної підприємницької ініціативи суттєво пришвидшила процес становлення нової радянської або непманської буржуазії, представники якої здебільшого не були носіями підприємницьких традицій та етичних норм.

В умовах невизначеності, усвідомлюючи тимчасовість непу, під жорстким економічним та адміністративним тиском держави, непмани часто були марнотратними, використовували прибутки на задоволення власних потреб, задля швидкого заробітку обходили закон.

Стиль життя непманів контрастував із масовим безробіттям і злиднями в містах, де особливо помітною була соціальна диференціація.

Нову економічну політику згорнули 1928 року, замінивши її жорсткою централізованою плановою економікою, колективізацією та індустріалізацією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Варіант відповіді А – Підкарпатська Русь отримала автономний статус у складі Чехословаччини у жовтні 1938 року. Офіційне затвердження автономного уряду Прагою відбулося 11 жовтня 1938 року

Варіант відповіді Б – Шахтинська справа – сфабрикований судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості в Шахтинському районі Донбасу відбувся 1928 року.

Варіант відповіді В – визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі відбулося 1923 року. Рішення було прийнято Радою послів Антанти у Парижі.

Варіант відповіді Г – розгляд справи «Спілки визволення України» (СВУ) відбувся у Харкові в 1930 р.

Правильна відповідь — 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання перевіряє знання хронології подій Української революції та міжвоєнного періоду за історичними джерелами.

У варіанті відповіді А в «Державному вістнику» бачимо заголовок «Грамота до всього українського народу». Це був програмний документ гетьмана Павла Скоропадського від 29 квітня 1918 року, який проголосив створення Української Держави, скасував Центральну Раду і відновив приватну власність, закликаючи всіх громадян до розбудови держави.

У журналі «Нове мистецтво» бачимо, що йдеться про театр «Березіль» Леся Курбаса, одного з діячів «розстріляного відродження. Театр 1926 року було переміщено з Києва до Харкова, де він проіснував до 1933 року (року арешту Леся Курбаса) – варіант відповіді Б.

Наступним є «Вістник державних законів і розпорядків Західної області Української Народної Республіки» (варіант відповіді В). Назва ЗО УНР (Західна область УНР) зʼявилася після Акту про Злуку ЗУНР і УНР 22 січня 1919 року.

«Вістник Генерального секретаріату України» видавали 1917 року після створення Генерального секретаріату Української Центральної Ради (варіант відповіді Г).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

У наведеному уривку йдеться про політику радянської влади щодо знищення релігійних пам’яток, зокрема, Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

У 1930-х роках радянська влада знищила монастир, оскільки проводила антирелігійну політику та прагнула ліквідувати пам’ятки, пов’язані з релігією і національною історією.

У варіанті відповіді Б зображено Михайлівський Золотоверхий монастир.

Інші варіанти відповіді не задовольняють умови завдання:

А – Покровський собор у м. Харків.

В – Свято-Успенський кафедральний собор у м. Володимир.

Г – Собор св. Юра у м. Львів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

7 серпня 1932 року було прийнято закон «Про охорону соціалістичної власності».

Він передбачав суворі покарання за будь-яке привласнення колгоспного майна, навіть за збирання кількох колосків на полі.

У народі цей закон назвали «законом про п’ять колосків», оскільки навіть за таке незначне порушення людей могли ув’язнити або розстріляти.

Цей закон став одним з інструментів здійснення Голодомору 1932–1933 рр.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В умовах радянського тоталітарного режиму в 30-х рр. XX ст., коли держава встановила цілковитий контроль над усіма сферами суспільного та приватного життя, економіка УРСР, відповідно, набула тоталітарних рис.

Це проявлялося в одержавленні власності, відсутності ринкових механізмів, жорсткому централізованому плануванні, бюрократизації, мілітаризації, використанні примусової праці, пріоритеті важкої промисловості над споживчою, знищенні індивідуальних селянських господарств, створенні колгоспів, що перетворило селян на безправну робочу силу.

Інші твердження не відповідають сутності тоталітаризму.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Радянський режим прагнув наздогнати в промисловому розвитку країни Заходу. Цьому мала сприяти стрімка (форсована) індустріалізація – комплекс заходів, ужитих урядом, щоб створити, розбудувати й модернізувати велику промисловість.

Ключовим інструментом мобілізації населення для надшвидкої побудови важкої промисловості були гасла, які мали агресивний, мілітарний характер і підкреслювали необхідність жертвувати теперішнім заради «світлого майбутнього».

Гасло «Побудова соціалізму в окремо взятій країні» відображало сталінську ідеологічну концепцію 20–30-х рр. XX ст., що передбачала розбудову соціалізму в СРСР без очікування світової революції, зосередившись на індустріалізації, колективізації та повному державному контролі над економікою та суспільством.

«Техніка вирішує все!» (повна версія: «Техніка в період реконструкції вирішує все!») – гасло часів першої пʼятирічки, виголошене для обґрунтування необхідності кинути всі сили та засоби на розвиток важкої промисловості, особливо військової.

«Кадри вирішують усе!» – гасло форсованої індустріалізації, що означало необхідність швидкої підготовки для опанування нової техніки технічно грамотних фахівців, відданих режиму, які замінять стару інженерну інтелігенцію.

Правильна відповідь: 1, 3, 7.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Марку створено на честь 140-річчя від дня народження авангардиста Казимира Малевича. «Супрематична композиція 1», зображення якої Укрпошта перенесла на марку, одне з двох полотен художника, що перебувають у власності держави Україна.

Автор «Чорного квадрата», однієї з найвідоміших картин XX століття, народився в Києві в родині, яка мала польське коріння.

Малевич є одним із засновників нових напрямів в абстрактному мистецтві – супрематизму, якому властиве використання геометричних форм і чистого кольору, і кубофутуризму, заснованому на переосмисленні ідей кубізму, футуризму, неопримітивізму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

2. Наприкінці 1924 року, після ухвалення постанови ВУЦВК 12 жовтня, у складі УСРР було створено Автономну Молдавську Соціалістичну Радянську Республіку (АМСРР). До її складу ввійшли частини трьох округ тодішніх українських губерній: частина Балтської округи Одеської губернії, частина Одеської округи Одеської губернії, частина Тульчинської округи Подільської губернії. Це були райони на лівому березі Дністра, тобто територія сучасного Придністров’я та прилеглі українські землі. У такий спосіб більшовицьке керівництво намагалося радикалізувати прорадянські настрої в окупованій Румунією Бессарабії, а за наявності сприятливих умов – приєднати її. Згодом, 1940 року, після того, як СРСР забрав у Румунії Північну Буковину і Бессарабію, ця автономія не в повному складі відійшла до Молдавської РСР.

3. 1923 року Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади.

6. Небачена посуха 1921 року й викачування продовольства в період запровадження продрозкладки виснажили запаси українців і призвели до катастрофічного становища на селі, особливо на півдні України.

Голод 1921–1923 років був чи не єдиним, який більшовики не заперечували, хоча його масштаби всіляко приховували від міжнародної спільноти, розповідаючи лише про продовольчі труднощі.

Міжнародна допомога, зокрема від Американської Адміністрації Допомоги (АRА), стабілізувала ситуацію, хоча в Україні її надходження було зорганізовано лише навесні 1922 р.

Правильна відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Початок Української революції. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни.

А  Пропагандистський плакат часів політики воєнного комунізму, заходом якої було впровадження загальної трудової повинності для всього працездатного населення.

Б  На плакаті відображено різні аспекти індустріалізації і колективізації часів сталінської модернізації.

В  Плакат, створений у роки Другої світової війни, мотивував населення самовіддано трудитися задля перемоги.

Г  Кольорову листівку-плакат створено наприкінці 1917 року після проголошення Третім універсалом Української Народної Республіки (УНР).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Культурне життя в радянській Україні 1930-х років було повністю зумовлено тоталітарним політичним режимом. Воно мало суперечливий характер: поряд із наростанням політичного терору проти культури і її творців певний час зберігалася інерція позитивних процесів, започаткованих у попередньому десятилітті. Зокрема культурний поступ було позначено реальними здобутками в ліквідації неписьменності (лікнепі).

Лікнеп – система заходів в СРСР й УСРР для навчання грамоти всього неписьменного населення, яку було започатковано постановою уряду УСРР «Про боротьбу з неписьменністю» від 21 травня 1921 р. Це була не лише освітня, а й ідеологічна кампанія.

Навчали грамоти в державних школах лікнепу, пунктах лікнепу різних громадських організацій і товариств, зокрема через мережу товариства «Геть неписьменність», гуртках, у яких письменні навчали неписьменних.

Згідно з даними всесоюзного перепису населення 1937 р., в УРСР 85,6 % мешканців вважалися грамотними (1926 р. таких було 52,6 %).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Послідовність подій, зафіксованих на фото:

Б На фото зафіксовано солдатів Волинського полку – активних учасників революційних подій у Петрограді 1917 року (Лютнева революція), унаслідок яких було повалено монархію. 2 (15) березня 1917 року імператор Микола II зрікся престолу. Ця подія стала відправною точкою розгортання Української революції та становлення України – спочатку як автономії, а потім як незалежної держави.

Г Фото є пропагандистським складником політики суцільної колективізації та розкуркулення. Гасло суцільної колективізації проголосив листопадовий 1929 року пленум ЦК ВКП(б). За пропозицією Й. Сталіна 1930 року було визначено стратегічне завдання ліквідувати куркульство як клас. Під розкуркулювання попадали не тільки заможні селяни, що використовували найману працю (куркулі), але й ті, хто не погоджувався йти в колгосп.

В На фото зафіксовано фрагмент історії Карпатської України. У жовтні 1938 року було проголошено її автономію в складі Чехо-Словаччини, а 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність.

А На фото радянські солдати готуються до форсування Дніпра. Битва за Київ була одним із ключових епізодів Битви за Дніпро, яка тривала з кінця літа до кінця грудня 1943 року. Радянські війська, форсуючи Дніпро, зазнали колосальних утрат, але здолали ворожий опір.

Правильна відповідь: Б, Г, В, А.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні

1 – Г XIV з'їзд ВКП(б) в грудні 1925 року проголосив курс на індустріалізацію – систему заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переоснащення економіки й зміцнення оборонного потенціалу держави.

2 – Б І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922 року затвердив декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних республік. Засновницями СРСР були Російська СФРР, Білоруська СРР, Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Закавказька СФРР у складі Азербайджану, Вірменії, Грузії.

3 – А Всеукраїнський православний церковний собор у жовтні 1921 року в Києві проголосив створення  Української автокефальної православної церкви. Учасники Собору висвятили першого предстоятеля УАПЦ митрополита Василя (Липківського).

4 – Д 7 листопада 1929 року газета «Правда» опублікувала статтю Сталіна «Рік великого перелому (До 12-ої річниці Жовтня)». Відповідно до її установок пленум ЦК ВКП(б) визнав недостатніми темпи усуспільнення селянських господарств і проголосив перехід до суцільної колективізації сільського господарства.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку джерела йдеться про згортання радянською владою політики коренізації, яка передбачала, зокрема, функціонування в районах компактного проживання національних меншин шкіл із німецькою, болгарською, єврейською, польською та іншими мовами навчання.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет та Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 року ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького  тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Провідний часопис Галичини, який видавали у Львові до приходу більшовиків, регулярно інформував своїх читачів про події, які були під забороною в радянській Україні. У завданні йдеться про світлини варіантів Б та В.

На першому фрагменті можна прочитати підзаголовок «Українізація», що вказує на 1923 рік – час запровадження політики коренізації в СРСР. На другому – заголовок «Марево нового голоду. Останній рік п’ятирічки. Дніпрельстан», який вказує на початок 1930-х років, коли в Україні розпочалася примусова колективізація і будівництво великих індустріальних об’єктів.

Газетну статтю  про пацифікацію надруковано 1930 року, коли польська влада здійснювала репресивну політику «умиротворення» щодо українського населення Галичини.

Останній фрагмент стосується подій 1939 року на Закарпатті, коли новопроголошена держава – Карпатська Україна – намагалася захистити свої кордони від угорської агресії.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Варіант відповіді  А – це літографія В. Касіяна «Гуцул з квіткою».

Варіант відповіді Б – це картина Т. Яблонської «Хліб», написана в стилі соцреалізму.

Варіант відповіді В – картина К. Білокур «Хата в Богданівці», рідному селі малярки, яка працювала в жанрі наївного мистецтва.

Варіант відповіді Г  – полотно М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем 1653 р.». М. Самокиш –маляр-баталіст, тобто той, хто зображує події війни, військові походи тощо.

Варіант відповіді Г – це триптих Ф. Кричевського «Життя» (картини «Любов», «Сім’я», «Повернення»). У завданні наведено фрагмент «Сім’я».

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Діяльність профспілок в СРСР повністю залежала від лінії Комуністичної партії, окрім того, профспілки того часу створювали здебільшого на фабриках і заводах.

Радгоспи, або ж радянські господарства, відрізнялись від колгоспів тим, що в них існувала фіксована заробітна плата. Натомість в колгоспах працювали за трудодні.

Машинно-тракторні станції (МТС) створювали з метою забезпечити колгоспи  технікою.

«Чорна дошка» була засобом репресивного, колективного покарання. Радянська влада вносила на так звані чорні дошки цілі райони, населені пункти, колгоспи, що означало блокування їх спецзагонами та військами, заборону виїзду населення за межі цих територій та вилучення всіх харчів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні», «Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

1. Наслідком запровадження політики «коренізації» стала широка всебічна українізація суспільного життя. Політика «коренізації» (в Україні – українізація) в 1920-х роках сприяла поширенню української мови, культури й національної ідентичності.

2. Наслідком започаткування нової економічної політики (НЕП) було впровадження продовольчого податку. У рамках НЕПу (1921 р.) замість продрозкладки було запроваджено продовольчий податок, що деякою мірою полегшило становище селян.

3. Наслідком створення СРСР стало подальше обмеження державного суверенітету УСРР. Після утворення СРСР 1922 року Українська СРР утратила значну частину своєї незалежності, ставши частиною єдиної федеративної держави.

4. Наслідком початку насильницької колективізації стало розгортання спротиву селянства. Насильницька колективізація (з 1928–1929 рр.) викликала масовий опір селян, зокрема бунти, саботаж і зростання соціальної напруги.

Правильна відповідь: 1 – Г,  2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Маємо такі характеристики-резюме для зазначених у завданні діячів:

Іван Дзюба – український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, активний учасник дисидентського руху, автор памфлету «Інтернаціоналізм чи русифікація?»;

Валерій Марченко – український письменник, літературознавець, перекладач, український дисидент-правозахисник;

Петро Григоренко – військовослужбовець, генерал-майор, український дисидент-правозахисник, обстоював право кримських татар на повернення на Батьківщину;

Микола Руденко – український письменник, поет, філософ, політичний і громадський діяч, дисидент-правозахисник, один із трьох першозасновників і перший голова Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, відомої також як Українська Гельсінська група;

В’ячеслав Чорновіл – український журналіст, публіцист, літературний критик, політик, громадський діяч, публіцист, український дисидент-правозахисник, видавець підпільного журналу «Український вісник»;

Отже, спільним для характеристик-резюме усіх діячів є їхня участь у дисидентському русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Передовсім агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Це – повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами.

Щоб зрозуміти, що саме означає плакат, треба володіти його мовою. Мова засобів агітації є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця для складних образів, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарового інтерпретування. Її завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плаката є відповіді на запитання:

• Що треба визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дають змогу його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, що допомагає здійснити ідентифікацію?

Предметом ідентифікації в завданні є певне мистецьке явище серед запропонованих: соціалістичний реалізм, критичний реалізм, сюрреалізм або гіперреалізм.

Автор плаката скористався улюбленим прийомом художників-пропагандистів – протиставленням, яке виступає вирішальним у формуванні першого враження в глядача. Використано не лише емоційне протиставлення в зображенні – це ще й підкреслено колористикою, зіставленням світлих і темних тонів.

Композиція верхньої частини складається зі вписаного в ніжно-рожевий фон на тлі обрисів промислового підприємства-гіганта усміхненого, життєрадісного митця, який однією рукою тримає пензлі, іншою – дошку-палітру для змішування фарб, на якій, як у дзеркалі, відображено результат його творіння – промислове підприємство-гігант. Два центральні об’єкти верхньої композиції виконано в червоному кольорі, традиційному кольорі «пролетарського добра».

Нижня частина плаката привертає увагу своєю чорнотою, традиційним кольором зображення «буржуазного зла». Чотири гротескні, малопривабливі фігури символізують занепадництво, продажність і кризу мистецтва. Художник, що малює зміїною отрутою, письменник, що сидить верхи на пегасі, який поїдає гроші з мішка, музикант, що грає в чотири руки на барабані та пилкою по пательні, а музика настільки «приємна», що від «задоволення» він творить із заткнутими вухами, кінорежисер, який знімає стрічку жахів – не можуть викликати в глядача нічого, окрім антипатії та огиди.

Напис «Мистецтво наше з правдою дружить, Народу, комунізму служить. Не по дорозі нам з мистецтвом буржуазним – з мистецтвом брехні, наживи і маразму!» на плакаті мав закріпити й посилити зорові емоційні враження глядача.

Отже, плакат пропагує соціалістичний реалізм – єдиний офіційно дозволений в СРСР творчий метод літератури й мистецтва.

Метод, що «являє собою естетичне вираження соціалістично усвідомленої концепції світу й людини, зумовленою епохою боротьби за встановлення і творення соціалістичного суспільства». «Правдиве» зображення дійсності «в її революційному розвитку» означало, що література й мистецтво мусять бути хвалебною ілюстрацією політики комуністичної партії. А відхід від канонів соціалістичного реалізму під виглядом формалізму, абстракціонізму, модернізму заборонений як несполучний із методом соцреалізму.

Інші пропоновані варіанти відповідей є неправильними, оскільки стосуються інших культурних явищ.

Критичний реалізм як літературний напрям XIX ст. по-новому зображує ставлення до людини й навколишнього середовища. У ньому людський характер розкривається в органічному зв’язку із соціальними обставинами, а предметом глибокого соціального аналізу стає внутрішній світ людини.

Сюрреалізм – напрям у мистецтві XX ст., якому властиві звернення до підсвідомих образів, звільнення від панування раціонального мислення, використання оптичних ілюзій і парадоксальне поєднання форм.

Гіперреалізм – течія в сучасному мистецтві (живопису, скульптурі й кінематографії) 1990-х – 2000-х років, що базується на фотографічно точному відтворенні реальності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено різні типи документів (відомості підрахунку трудоднів у колгоспах, трудова книжка колгоспника, трудова марка), проте спільним для них є те, що вони стосуються таких понять як трудодень, колгосп, колгоспник.

Розуміння суті цих понять дає змогу визначити правильний варіант відповіді в цьому завданні.

Колгоспи, колективні господарства – сільськогосподарські підприємства в СРСР, створені в ході суспільно-економічних перетворень, здійснюваних більшовиками шляхом насильницької колективізації індивідуальних селянських господарств.

Метою більшовицьких перетворень було створення нової (комуністичної) економіки, яка б функціонувала на засадах директивного планування і була б позбавлена ознак капіталістичного господарювання – приватної власності, товарно-грошових відносин і ринку.

Колгоспне будівництво почалося на українських землях після захоплення їх РСФРР 1919 року. Проте лише з кінця 1920-х рр. держава взяла курс на суцільну колективізацію, метою якої була побудова відносин між містом і селом без опосередкування їх товарно-грошовими відносинами. Саме тому в 1930–1931 рр. було запроваджено систему обліку праці, яка виключала регулярну (щомісячну) грошову винагороду колгоспників за виконаний ними певний обсяг робіт.

Система передбачала фіксацію таких робіт у вигляді трудоднів. Трудодні нараховували за виконання роботи різних категорій (їх було від 7 до 9): колгоспникові, який виконав денну норму найпростішої праці, записували 0,5 трудодня, за працю 9 категорії – 4,5 трудодня. Вартість трудодня в колгоспах встановлювали наприкінці сільськогосподарського року, коли весь обсяг продукції, яка залишилася в колгоспі після виконання ним зобов’язань перед державою, ділили на число трудоднів усіх колгоспників за рік, і кожний колгоспник одержував відповідно до числа відроблених трудоднів певний обсяг сільськогосподарської продукції. У врожайний рік могли нарахувати 1 кг зерна на трудодень, але коли неврожай, могло бути й по 200 г. Часто платню видавали олією і цукром. За свідченням генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора 1931 р. 48 % господарств України нічого не видали на трудодні. Грабіжницька система трудоднів породила гіркий фольклор: «Ціле літо проробила, кіло проса заробила», «Трудодень, трудодень, трудоодиниця – батько ходить без штанів, мати – без спідниці».

Наведені міркування дають змогу стверджувати, що документи, які зображено на фото,  стосуються часів суцільної колективізації та відображають наслідки цієї насильницької політики соціально-економічних перетворень на селі.

Щодо інших варіантів, то вони є неправильними відповідями в цьому завданні:

• наслідком реалізації політики воєнного комунізму як курсу на безпосереднє комуністичне будівництво виявилася перспектива колапсу економіки й повномасштабної війни із селянством. В. Ленін 1921 р. схарактеризував політику воєнного комунізму як таку, що є «дурістю і самогубством тієї партії, яка спробувала б її. Дурість, бо ця політика економічно неможлива, самогубством, бо партії, які пробують подібну політику, зазнають неминуче краху»;
• наслідком запровадженням нової економічної політики відновлення зруйнованої комуністичними експериментами економіки;
• наслідком створення раднаргоспів було передовсім поліпшення розподілу праці та її кооперації в межах економічного регіону в умовах повнішого використання місцевих природних, трудових і матеріально-технічних ресурсів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Розстріляним відродженням називають покоління українських митців, розквіт творчого таланту яких припав на 1920–1930-ті роки.

Митців були винищені під час сталінських репресій. Загалом було винищено близько 500 діячів.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Із зазначених понять процес колективізації сільського господарства в УСРР допоможуть схарактеризувати такі поняття: розкуркулення, паспортна система, чорна дошка.

Розкуркулення – кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті рр., складник примусової колективізації. Розкуркулювали  селян на основі постанови ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи у справі куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Формально спрямована проти найзаможніших селян (в Україні їх було 1,5 %). Поряд із примусовою колективізацією розкуркулення стало передумовою занепаду сільського господарства й Голодомору. Усього в Україні було розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2–1,4 млн чол. Характерно, що під розкуркулення потрапляли не лише заможні господарства, а й ті, які не погоджувалися йти в колгоспи. Їх називали підкуркульниками. По суті, кампанія ліквідації куркульства як класу була формою репресій щодо всього селянства. Загроза розкуркулення висіла над селянами й примушувала їх вступати до колгоспів. Більш як половину розкуркулених (близько 860 тис. чол.) було виселено в Східні райони СРСР. Цю безправну категорію населення називали спецпереселенцями, використовували на найважчих роботах. Багато з них, особливо літніх людей, дітей, жінок, загинуло.

Паспортну систему запровадили в СРСР 1932 р. Запровадження єдиної паспортної системи стало черговим кроком тоталітарної системи в закріпаченні селянства, адже нові паспорти видавали лише міським жителям, працівникам державних установ і робітникам радгоспів у селах. Колгоспникам  паспорти не видавали, що перетворювало їх на радянських кріпаків. Відсутність паспортів у часи Голодомору прирекла на голодну смерть мільйони селян, які не могли виїхати за межі населених пунктів. За самовільний виїзд карали грошовим штрафом, а за повторне порушення була кримінальна відповідальність – до трьох років увʼязнення.

Занесення на так звану чорну дошку – один з адміністративно-репресивних засобів колективного покарання, який застосовувала комуністична влада щодо цілих районів, населених пунктів, колгоспів, сільських рад, які чинили опір примусовій колективізації. Режим передбачав блокування їх спецзагонами й військами, заборону виїзду населення за межі цих територій і вилучення всіх харчів, а також заборону торгівлі. Режим чорних дошок став одним із механізмів Голодомору, що був актом геноциду.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Маркери Урожай у нас був хороший, радянська влада, “заготовляючи” наш хліб, до тих пір…, допоки не залишились [ми] без фунта хліба… в джерелі чітко вказують на передумови Голодомору й засвідчують його штучний характер.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності

Пропагандистський плакат часів «воєнного комунізму» (1919–1921 рр.), одним із заходом якого було впровадження загальної трудової повинності для всього працездатного населення. На це вказує напис Трудова Червона армія.

У час воєнного комунізму існували трудова повинність, мілітаризація праці тощо. Трудова повинність передбачала мілітаризацію праці, створення «трудових армій», які використовувалися для виконання господарських робіт, заборону самовільного переходу на іншу роботу.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму 1929–1939 рр.

Колективізація, тобто формування колективних господарств (колгоспів), запроваджене в СРСР, не знайшла відгуку серед селян радянської України.

Український чорнозем давав можливість селянській родині самостійно працювати й отримувати достатній урожай на своїй ділянці. Тому з 1929 р. цей процес пішов насильницьким шляхом: почалося так зване розкуркулення (обираємо як правильний варіант 3).

Селянам створювали такі умови, що змушували їх іти в колгосп. Зокрема 1932 року жителі міст отримали внутрішні паспорти (обираємо як правильний варіант 6), натомість населення сіл їх не отримало, що означало практично «державне закріпачення» селян до землі. Без паспорта, селянин не міг переїхати працювати з пункту А в пункт Б.

Характерним процесу колективізації було створення МТС (машинно-тракторних станцій), завданням яких було працювати технікою на колгоспних ланах (обираємо як правильний варіант 4).

Відповіді: 3, 4, 6.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України.

Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-державного керівництва УСРР.

Зміст плакату чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України. Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Варіант відповіді А – неправильний, адже кількість великих промислових підприємств зросла з 0,6 до 8,6 %; кількість зайнятих робітників зменшилася з 56,8 %17,0 %.

Варіант відповіді Б – неправильний, адже кількість підприємств великої промисловості (8,6 %) була меншою за кількість підприємств дрібної промисловості (91,4 %), хоча обсяг виробленої підприємствами великої промисловості продукції (92,5 %) домінував над валовою продукцією дрібних підприємств (7,5 %).

Варіант відповіді В – неправильний, адже, попри значну питому вагу (91,4 %) підприємств дрібної промисловості, обсяг виробленою нею промислової продукції (7,5 %) менший  порівняно з обсягом продукції великих підприємств.

Правильною відповіддю є варіант Г – кількість робітників у великій промисловості (83,0 %) значно перевищує кількість робітників дрібних промислових підприємств (17,0 %); також обсяг валової продукції великої промисловості (92,5 %) домінує над обсягом валової продукції дрібної промисловості (7,5 %).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Маркери в джерелі – «Ми свідомо пішли на голод», «нам потрібен був хліб», «жертвами голоду були не трудові елементи, а куркульство» – чітко дають змогу визначити одну з причин Голодомору 1932–1933 років, указати на організаторів геноциду українського народу – ВКП(б), виокремити пропагандистську складову компартійної політики.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Маркери в джерелі – «необхідність наближення уряду України, центрального партійного й радянського апаратів до найважливіших сільськогосподарських районів, розташованих на Правобережжі», «подальшого швидкого розвитку національно-культурного будівництва й більшовицької українізації на базі індустріалізації і колективізації» – чітко вказують на перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва, що відбулося 1934 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість адресата про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Вони передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобами карикатури?
• Які ідеї й політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події на карикатурі?

Карикатуру, про яку йдеться в завданні, присвячено процесу форсованої індустріалізації в СРСР і дає змогу визначити її мету. Партійно-радянське керівництво СРСР стверджувало, що це необхідно для зміцнення обороноздатності держави. На це вказує зображення червоноармійця, який зі зброєю в руках стримує карикатурні образи «ворогів СРСР» (Велику Британію, фашистську Німеччину, соціал-демократів, Ватикан, Японію, Францію, Польщу).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА 24. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Здійснення суцільної колективізації призвело до ліквідації індивідуального селянського господарства.

Масові репресії, окрім знищення політичних опонентів, були покликані насадити в суспільстві атмосферу страху.

Культурна революція передбачала нав’язування суспільству комуністичної ідеології.

Форсована індустріалізація призвела до домінування промислового виробництва над сільськогосподарським.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Д, 3 В, 4 Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На діаграмі відображено офіційну статистику арештів в Україні 1935–1938 років. Пік арештів припадає на 1937–1938 роки. Цей період названо Великим терором, бо впродовж нього сталінські репресії було різко посилено й доведено до максимуму своєї інтенсивності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва відбулося 1934 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту розвитку науки в Україні в 1930-ті роки.

Ці роки – це час утвердження тоталітарного режиму в УРСР. Відповідно, відбувалося встановлення партійно-ідеологічного контролю за науковою діяльністю, щоби наукові дослідження базувалися на марксистсько-ленінській методології та ідеології.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям, установити занесення на “чорну дошку” колгоспів, що злісно саботують здачу (продаж) хліба за державним планом… Провести перевірку складу колгоспів та очищення від контрреволюційних елементів – організаторів зриву хлібозаготівель» – чітко вказують на розгортання Голодомору (1932–1933 роки), який був геноцидом українського народу.

Уривок містить добірку радянських висловів й евфемізмів (пом’якшувальні або маскувальні слова й вислови, використовувані замість слів, які сприймають як небажані, неприйнятні, вульгарні тощо): хлібозаготівля, занесення на “чорну дошку”, колгосп, контрреволюційний елемент тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено будівлю Держпрому в Харкові (1925–1929 роки). Архітектори Сергій Серафімов, Марк Фельгер, Самуїл Кравець.

З-поміж поданих варіантів відповіді (мистецько-архітектурні стилі) лише конструктивізм відповідає зазначеним хронологічним рамкам. Бароко – ХVІ–ХVІІІ ст., класицизм – ХVІІІ – початок ХІХ ст., модерн – кінець ХІХ – початок – ХХ ст.

Також будівля має основні ознаки конструктивізму, якому властиві строгість, геометризм, лаконічність і монолітність форм.

Додатковою підказкою є зображення на фото тогочасного автомобіля.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі А – «Почалась робота з ліквідації неписьменності», «більшовицька партія формує свідомість радянської людини» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя початку 1920-х років. Ця цитата не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – «На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб» – чітко вказують на процес розкуркулення. Ідеться про політичну репресію, яку застосовували в адміністративному порядку місцеві органи виконавчої влади за політичними та соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» Ця цитата відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «У період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від викривлень загальнолюдських принципів гуманізму, у країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя на період перебудови в СРСР (друга половина 1980-х років). Ця цитата не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – «У роботі деяких радянських істориків були допущені серйозні помилки космополітичного характеру. …купка безрідних космополітів намагалася вести свою шкідливу роботу, поширюючи антипатріотичні погляди при висвітленні питань історії нашої Батьківщини» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя другої половини 1940-х років. Ця цитата не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркер «Із Росії непівської буде Росія соціалістична (Ленін)» і зображення будівництва дамби Дніпрогеса чітко вказують на заклик до реалізації планів першої п’ятирічки (1927/1928–1932 роки).

Політику непу здійснювали до 1929 року.

Дніпрогес було запущено 1932 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

7 серпня 1932 року вийшла спільна постанова Центрального виконавчого комітету й Раднаркому СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації за зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «закон про п’ять колосків». Авторство постанови приписують особисто Сталіну.

Закон «про п’ять колосків» став передвісником Голодомору, адже передбачав за розкрадання колгоспного майна (а таким уважали навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі) розстріл на місці й конфіскування майна. За пом’якшувальних обставин покарання становило десять років ув’язнення в таборах, амністію заборонено. Хоча за тодішнім законодавством навіть навмисне убивство карали ув’язненням до десяти років, а за крадіжку чужого майна покарання не перевищувало трьох місяців примусових робіт.

Діяла також таємна інструкція (13 вересня 1932 р.) до постанови про порядок застосування положень. Зокрема, до «куркулів» згідно неї мали застосовувати лише «розстрільні» статті. Хоча аналіз кримінальних справ засвідчив, що 83 % засуджених становила селянська біднота.

Закон «про п’ять колосків» не мав прецедентів у світовій історії. У тогочасних умовах він фактично забороняв людям розпоряджатися їжею.

Закон діяв до 1947-го, за ним засуджували людей також під час голоду 1946–1947 років. Пік застосування кривавого закону припав саме на 1932–1933 роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Стаханівський рух – форма так званого «соціалістичного змагання» під час здійснення індустріалізації, започаткована 1935 р. за часів реалізації завдань ІІ п’ятирічки шахтарем Олексієм Стахановим, який із помічниками за зміну добув вугілля масою 102 т за норми 7 т. Повсюдне впровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту, проте призвело до збільшення виробничих норм і посилення експлуатації працівників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки й перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства.

У СРСР / УСРР (УРСР) індустріалізація відбувалася форсованими темпами й була імпортозамінною. Для її здійснення використовували переважно внутрішні ресурси й пограбування населення.

Тобто джерелами проведення такої індустріалізації з-поміж наведених варіантів відповіді були такі:

• збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хліба;
• упровадження внутрішніх примусових державних позик;
• використання доходів державного сектору економіки.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери – «Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх побудовано», «Дніпрельстан», «пущено за ці роки дванадцять доменних печей», «Ми збудували Краматорський машинобудівний завод… Луганський паротягобудівельний завод… Треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу…» – указують на результати й наслідки здійснення індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 року.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки. Перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства. В УРСР, як і загалом в СРСР, індустріалізація відбувалася форсованими темпами, мала імпортозамінний характер і передбачала створення могутнього воєнно-промислового комплексу.

Тому з-поміж наведених правильними відповідями є:

• загальне одержавлення засобів виробництва, створення мілітаризованої економіки командного типу;
• потужна урбанізація, швидке формування фабрично-заводського робітничого класу;
• домінування виробництва засобів виробництва, поглиблення підпорядкованості економіки республіки союзному центру.

Правильна відповідь – 2, 4, 5.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Періоду Української революції (1917–1918 роки) відповідають поняття українізація армії, самостійники, Універсали Української Центральної Ради, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат.

Періоду «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1920 роки)» відповідають поняття: гетьманат, Директорія, Акт злуки, Українська Галицька армія, воєнний комунізм.

Періоду «Україна в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки)» відповідають поняття продподаток, українізація, автокефальна церква, політичні процеси, ВАПЛІТЕ.

Періоду «Радянська модернізація України (1929–1938 роки)» відповідають поняття форсована індустріалізація, колективізація, закон про п’ять колосків, голодомор, розстріляне відродження.

Правильна відповідь – 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркерами в джерелі є речення «Терор був настільки загальним і настільки «скорострільним», що законні органи влади розпалися», «Безпрецедентний удар по політичному керівництву означав повну руйнацію української партії», які вказують на масштаби й наслідки сталінського терору в Україні, який Роберт Конквест назвав «Великим».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркерами в джерелі є образи (робітник, ДніпроГЕС), гасло «Дніпрельстан збудовано», слова Сталіна («Немає таких фортець, які б більшовики не могли б здобути») – указують на «здобутки» радянської модернізації України – будівництво найбільшої в Європі гідроелектростанції, яку було запущено 1932 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Триває робота з ліквідації неписьменності», «За роки другої п’ятирічки лікнеп закінчили 1,5 млн чоловік». «Посилюється пропагандистська робота серед населення» – чітко вказують на заходи більшовицької влади, які реалізовували в 1930-ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «Для звуження впливу старої професури та викладачів реорганізовано управління вищою школою», «Університети були ліквідовані, а на їхній основі створювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти» – чітко вказують на заходи більшовицької влади, які реалізовували в 1920–ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «Партвидав, Сільгоспвидав забезпечують село творами класиків марксизму-ленінізму, брошурами, що висвітлюють кращі зразки колгоспного будівництва» – чітко вказують на 1930-ті роки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Картина Петра Бєлова «Біломорканал» була створена 1985 року. На картині зображено пачку папірос «Біломорканал», які виробляли в СРСР, до якої заходять тисячі в’язнів. Територія огороджена колючим дротом. Так художник відобразив трагедію будівельників каналу – в’язнів, життя яких стало порохом для сталінського режиму.

Біломорсько-Балтійський канал був першою будівлею, яку зводили в’язні ГУЛАГу(ГУТАБу) у 1931–1933 роках. Він з’єднав Біле море з Онезьким озером. Довжина каналу 227 км, глибина 5 метрів. Установлено 19 шлюзів.

На будівництві постійно працювало близько 100 тисяч в’язнів. Смертність робітників була високою, але кількість робітників не зменшувалося: на будівлю постійно прибувало поповнення. У той час відбувався процес розкуркулення і так званих «куркулів» відправляли на соціалістичні будівлі.

Головним засобом впливу на в’язнів й оплати їхньої праці було харчування. Чим гірше працював робітник, тим менше отримував. Пайкою в’язня-будівельника була буханка хліба й баланда з мороженої риби. Згодом такий метод став нормою для всіх таборів ГУЛАГу. За офіційними даними на будівництві померло понад 10 тисяч в’язнів; за підрахунками дослідників від 50 до 200 тисяч.

Правильна відповідь – Б.