Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Б. Хмельницький. Іллінська церква в Суботові.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на ілюстрації зображено Іллінську церкву в Суботові з акварелі Т. Шевченка. Ця церква була родинною церквою-усипальнею гетьмана Б. Хмельницького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – на що вказує автор документа.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ… зазнає насильства», «захоплено церкви, монастирі та собори, заборонено вільно виконувати обряд» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про причини Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат подій, передбачених Програмою ЗНО.

1649 і 1651 роки – це роки укладення українсько-польських угод (Зборівського і Білоцерківського мирного договорів).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння атрибутів влади гетьмана Війська Запорозького.

Головним атрибутом влади гетьмана була булава.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знання подій Національно-визвольної війни війська українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Козацьке військо, очолюване наказним гетьманом А. Ждановичем, у грудні 1656 – липні 1657 рр. вело бойові дії проти Польщі спільно з трансильванським і шведським військами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань причинно-наслідкових зв’язків подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького.

Пилявецька битва сприяла звільненню козацькими військами Поділля та Волині, створенню сприятливих умов для визволення західноукраїнських земель.

Зборівська битва стала завершальною в серії перемог козацького війська. Згідно з підписаним мирним договором польський король визнавав владу гетьмана над Київським, Чернігівським і Брацлавським воєводствами.

Берестецька битва призвела до підписання Білоцерківського договору, який обмежував території, підпорядковані владі гетьмана, Київським воєводством, скорочував козацький реєстру до 20 тис. осіб.

Перемога козаків у Батозькій битві сприяла відновленню українсько-молдавського союзу, укладенню шлюбу Тимоша Хмельницького з Розандою Лупу.

Правильна відповідь: 1–Г 2–В 3–А 4–Д.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст., сформованості картографічних умінь, умінь здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – умови договору.

Маркери – «королівська милість дозволяє мати сорок тисяч війська запорозького», «укладення реєстру козаків довіряє гетьманові Війська Запорозького», «посади всілякі обіцяє роздавати тут обивателям віри православної грецької» – указують на умови Зборівського мирного договору. Згідно договору Козацька держава включала території Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Речі Посполитої. Цю територію окреслено на картосхемі В. На це вказують географічні об’єкти: річки, міста Київ, Чернігів, Брацлав, а також Микитинська Січ.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

18 (8) січня 1654 року в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на якій частина козацької старшини на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким принесла присягу на вірність царю Олексію Михайловичу. Через два місяці було схвалено угоду («Березневі статті») між царем і Гетьманщиною, яка регламентувала умови їхніх політичних, правових, фінансових і військових відносин.

Раду було скликано на міському майдані за участі Переяславського полку гетьманового хрещеника Тетері, загалом близько 200 представників старшини й козацтва, зокрема 12 полковників. Представників інших міст і духовенства не було. Посол царя Бутурлін не брав участі.

Як повідомляє звіт московського посольства, Хмельницький розпочав раду «усього товариства» промовою, у якій наголосив на тяжких випробуваннях шестилітньої війни «з гнобителями й ворогами нашими, які хочуть викорінити Божу церкву, щоб ім’я руське не згадувалося в землі нашій». Рада дала згоду перейти під «кріпку руку царя східного».

По завершенні ради до Бутурліна прибули Хмельницький, Виговський і Тетеря, що офіційно повідомили про ухвалене рішення, після чого московський посол передав гетьману царську грамоту, яку присутнім зачитав Виговський. Згодом старшúна й московські посли пішли до Успенської церкви, де мали присягою підтвердити досягнуті домовленості. Посилаючись на те, що цар своїм підданим присяги не складає, Бутурлін присягати від його імені категорично відмовився, у зв’язку із чим гетьман скликав ще одну раду. Вона тривала кілька годин, Бутурлін не зважив на ще одне прохання скласти присягу, і зрештою спершу Хмельницький, потім Виговський, а за ним Тетеря і решта старшини принесли присягу «щоб бути їм із землями і з містами під государевою високою рукою навіки невідступними», після чого Хмельницький отримав знаки гетьманської влади – хоругву, булаву й шапку.

До кінця лютого представники московського посольства побували в 117 містах і містечках Гетьманщини, де за їхніми даними на території 17 полків присягу на вірність цареві склали 122 542 особи чоловічої статі.

Підтримати Переяславську угоду відмовилася низка представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, у повному складі Брацлавський, Кропив’янський, Полтавський, Уманський полки, деякі міста, серед них – Чорнобиль, а також духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косівим, посилаючись на те, що не було дозволу Константинопольського патріарха. Не присягнула московському цареві й Запорозька Січ, однак жодних рішучих протестів проти прийняття присяги не було.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України.

Під час Національно-визвольної війни середини XVII століття впродовж 1649–1651 років відбулися Зборівська (1649 рік), Берестецька (1651 рік) битви.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

Зазначені в завданні наслідки настали в результаті Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Саме проти магнатсько-шляхетського панування була спрямована Національно визвольна війна.

Це завдання можна розв’язати і шляхом виключення. Козацькі війни кінця ХVІ ст. і козацько-селянські повстання 20–30-х рр. ХVІІ ст. в кінцевому підсумку завершилися поразкою. Відповідно, вони не могли досягти вказаних наслідків. Такі ж наслідків не могли мати і морські походи козаків початку ХVІІ ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО та сформованість уміння визначати історичну подію на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичні події.

1648 р. – битва на Жовтих Водах. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Жовті Води», «козаки, з’єднавшись разом із татарами, всіх побили».

1649 р. – Зборівський договір. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «40-тисячний реєстр Війська Запорозького», «договір».

1651 р. – Білоцерківський договір. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «дозволяємо організувати реєстрове військо… тільки… Київському воєводстві».

1654 р. Переяславська рада. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «деякі полки… відмовилися присягати московському цареві», «Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі».

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо інформацію, отриману з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На чотирьох картосхемах зображено межі козацької держави – Війська Запорозького (Гетьманщини) у різні часи. Згідно з умовами Зборівського договору 1649 р. влада гетьмана поширювалася на три воєводства: Київське, Чернігівське, Брацлавське. Додатковим маркером є позначення у межах держави Микитинської Січі, яка існувала в 1638–1652 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукції ікони «Покрова Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького, якого також можна розпізнати за портретними рисами.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій першого періоду 1648–1649 років Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

Період 1648–1649 років було відзначено низкою перемог Війська Запорозького над польським військом (Жовті Води, Корсунь, Пилявці, облога Львова і Збаража, Зборів), які забезпечили автономію частині українських земель – трьом воєводствам у складі Речі Посполитої (Київське, Чернігівське, Брацлавське) за умовами Зборівського миру (1649 рік).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змін, які відбулися в соціально-економічному житті українського народу в ході Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

Вагомим чинником Національно-визвольної війни був селянський рух. Після укладення Зборівського договору селяни, які жили на колишніх державних землях («королівщинах»), на території Гетьманщини здобули особисту свободу і право володіти землею. Вони були підпорядковані Військовому скарбу і сплачували державі фіксований податок.

Селяни, які жили на приватних землях, за умовами Зборівського договору мали продовжувати виконувати повинності на користь шляхти. Богдан Хмельницький навіть видавав відповідні універсали. Проте в реальному житті шляхта не могла повернутися до своїх маєтків і примусити селян до покори. Як наслідок і ця категорія селян одержала свободу й землю.

Уряд Гетьманщини у своїй внутрішньополітичній діяльності всіляко підтримував інтереси козацтва. Осіб, яких було вписано до реєстру, разом із їхніми родинами звільняли від кріпацтва й надавали права вільно жити в містах і селах, володіти землею, мати власне козацьке самоврядування і судочинство.

Провідне місце серед козаків посідала старшина, яка зосереджувала у своїх руках владу й багатства.

У роки війни почалося формування нової еліти суспільства з козацької старшини, дрібної православної шляхти, верхівки міщанства й духівництва.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу основних подій Національно-визвольної війни й уміння узагальнювати інформацію.

Упродовж червня 1652 р. – серпня 1657 р. погіршилося становище новоутвореної Української козацької держави, її уряд активно шукав союзників для розгрому Речі Посполитої і возз’єднання в межах єдиної держави всіх українських земель. Це було зумовлено втомою суспільства від тривалих і руйнівних бойових дій.

Наслідками були:

• наростання соціальної напруги;
• ненадійність союзників;
• провал планів установлення династичних зв’язків із Молдавським князівством.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті.

Завдання передбачає знання і розуміння основних понять і термінів, зокрема, покозачення, а також пояснювати причинно-наслідкові зв’язки між історичним явищем і подіями.

Покозачення – соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського суспільства, що наприкінці ХVІ–ХVІІІ ст. становив одну з провідних тенденцій соціального розвитку. Найбільш прискорила цей процес Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під приводом Б. Хмельницького.

Відповідь – В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територія української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами/

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені межі Війська Запорозького (Гетьманщини). Завдяки географічним назвам Брацлав, Київ, Чернігів, Стародуб можна визначити, що межі Гетьманщини займали територію колишніх воєводств Речі Посполитої: Київського, Брацлавського та Чернігівського. Саме на територію цих воєводств поширювалася влада гетьмана відповідно до Зборівського договору 1649 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Жовтоводська, Зборівська, Берестецька, Батозька битви.

Завдання передбачає знання перебігу основних подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої під проводом Б. Хмельницького.

Зборівська битва – 1649 р.

Жовтоводська битва – 1648 р.

Батозька битва – 1652 р.

Берестецька битва – 1651 р.

Відповідь: Б А Г В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. І. Богун.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну подію на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія (битва).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «зібрав Богун… полковників на раду… як вирватися з осади», «навести через річку Плешиву міст» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про битви під Берестечком, де козацьке військо потрапило в оточення. Тільки завдяки полковнику І. Богуну козацькі загони змогли вийти зі складного становища.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місця основних подій війни.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання в зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на карті позначено межі українських земель у складі Речі Посполитої. На це вказують географічні назви міст і річок. Стрілки, місця битв, облог, ім’я гетьмана Б.Хмельницького вказують на хід Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Предмет ідентифікації – період війни.

Завдання спрямоване на перевірку знання початкового етапу розгортання Національно-визвольної війни середини XVII ст. На це вказують: Микитинська Січ (яка стала центром антипольського повстання, січень 1648 р.) місця основних битв (Жовті Води (1648 р.), Корсунь (1648 р.), Пилявці (1648 р.), Зборів (1649 р.)), міста, що перебували в облозі козаків (Львів (1648 р.), Збараж (1649 р.), урочистий вступ до Києва (грудень 1648 р.), місце підписання договору (Зборів (1649 р.)) і дії союзників козаків – кримських татар. Таким чином, картосхема дає уявлення про події Національно-визвольної війни від початку війни до Зборівського договору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Кримським ханством.

Завдання спрямоване на перевірку знання початкового етапу розгортання Національно-визвольної війни середини XVII ст.

Загальновідомо, що 21 січня 1648 р. Б. Хмельницький на чолі невеликого загону реєстрових і запорозьких козаків, напав на польську залогу на о. Базавлук на Дніпрі та знищив її. Це звільнило Запорозьку Січ від польського контролю та зумовило перехід запорожців на бік Хмельницького, обраного гетьманом. Наступні кілька місяців тривала підготовка повстання: розсилалися універсали, які заохочували козаків, селян і міщан стати проти шляхти; купувалася зброя та боєприпаси; налагоджувалося виробництво пороху. Проте Хмельницький розумів, що запорукою успіху майбутнього повстання є не лише матеріальні й військові ресурси, а й наявність союзників у боротьбі. Саме тому в лютому-березні 1648 р. він укладає угоду з кримським ханом Ісламом-Гіреєм ІІІ про військову допомогу. У такий спосіб гетьман не тільки розв’язав складну проблему – брак власної кінноти, а й убезпечив себе від несподіваного нападу татарських і ногайських орд, що було б особливо небажаним під час війни проти Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Молдовою.

Завдання спрямоване на перевірку знання зовнішньополітичної діяльності уряду Б. Хмельницького та розуміння сутності відносин Війська Запорозького з Молдовою.

Молдова від початку Національно-визвольної війни середини XVII ст. перебувала в полі зору української дипломатії, оскільки польський уряд, підтримуючи господаря Василя Лупула, прагнув використати Молдову в своїй боротьбі проти Хмельницького. Останній же намагався схилити Василя Лупула до встановлення союзницьких відносин шляхом шлюбу свого сина Тимоша з Розандою Лупул. Перемога козаків у Батозькій битві в травні 1652 р. і наступна облога фортеці в Кам’янці-Подільському змусили Василя Лупула виконати вимоги Б. Хмельницького: відмовитися від союзу з Польщею та видати свою дочку Розанду за Тимоша Хмельницького. Союз України з Молдовою був скріплений шлюбом Тимоша з Розандою в серпні 1652 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих фрагментів історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (самі джерела, описані в них події чи явища, персонаж тощо);
• у тексті джерел виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – документи часів Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Мета ідентифікації – визначення року їх ухвалення.

Ключові в першому джерелі словосполучення-маркери – «великий государ наш пожалує», «грамоти царські на ваші вольності велить дати», «щоб Війська Запорозького було 60 000» – дозволяють стверджувати, що це умови угоди між московським урядом і українською козацькою старшиною, відомої як «Березневі статті» Б. Хмельницького, укладені в 1654 р. Вони регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище Гетьманщини після Переяславської ради. За цими статтями Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом, збройні сили – 60-тисячне козацьке військо, право на ведення стосунків з іноземними державами з дозволу московського уряду.

Ключові в другому джерелі словосполучення-маркери – «козаки можуть проживати лише в Київському воєводстві», «ні Брацлавське, ні Чернігівське воєводства козаки не матимуть» – дозволяють стверджувати, що це фрагмент Білоцерківського договору, укладеного в 1651 р. після поразки козацького війська в Берестецькій битві. За умовами договору польській шляхті поверталися маєтки в Київському, Брацлавському та Чернігівському воєводствах, територія, підвладна гетьману Б. Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством, реєстрове козацьке військо скорочувалося 20 тис. осіб.

Ключові в третьому джерелі словосполучення-маркери – «найясніший королю Швеції», «ми з’єднані з вашою величністю», зобов’язані обом воєводам Молдавії та князеві Трансільванії» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про приєднання в 1656 р. Б. Хмельницького до широкої антипольської коаліції, провідну роль в якій відігравали Швеція та Трансільванія. Поштовхом до такого кроку гетьмана стало укладення польсько-московського Віленського перемир’я.

Ключові в четвертому джерелі словосполучення-маркери – «жалувати посади в Київському, Брацлавському та Чернігівському воєводстві», «Чигирин має назавжди залишитися при булаві Війська Запорозького» – дозволяють стверджувати, що це фрагмент Зборівського договору, укладеного в 1649 р. між королем Польщі Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Б. Хмельницьким з другого. За умовами договору король визнавав самоврядність на землях Війська Запорозького в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, влада тут належала гетьману, резиденція якого розміщувалась у Чигирині, а посади всіх рівнів мали право обіймати лише православні шляхтичі.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зміни в суспільно-політичному житті.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Треба визначити один з наслідків Національно-визвольної війни.

Для розв’язання завдання можна скористатися таким алгоритмом.

Перше. Пригадати причини війни.

Другий крок. Співвіднести причини із зазначеними у відповідях наслідками.

Серед причин можна виділити такі:

1. Нехтування польською владою станових інтересів козацтва;
2. Посилення соціально-економічного визиску українських селян, міщан, козаків;
3. Посилення релігійних утисків православного населення Речі Посполитої.

Виходячи з цього, дистрактори В і Г є не правильними відповідями. Магдебурзьке право на українських землях поширювалося з ХІV ст.; поширення фільваркового господарства лише посилювало утиски селянства. Тобто поширення фільваркової системи господарювання було причиною, а не наслідком війни. Створення козацької держави не ліквідувало становий поділ суспільства. Відповідно, дистрактор Б теж не є правильною відповіддю. У той же час Національно-визвольна війна знищила магнатсько-шляхетське панування і як наслідок – залежність селян.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.  Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – договір Війська Запорозького з іншою державою.

У відповідях указані чотири договори. Серед зазначених лише «Березневі статті» забороняли гетьману мати відносини з польським королем і турецьким султаном.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

Завдання спрямоване на перевірку знання дат історичних подій, визначених програмою ЗНО. Пошуку правильної відповіді в завданні сприяє загальне розуміння сутності подій, запропонованих у варіантах відповіді.

Одним із можливих шляхів пошуку правильної відповіді в завданні є шлях установлення послідовності зазначених подій у проміжку часу Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.

Зазначені битви відбувалися в такій послідовності:

• Корсунська (одна з перших переможних битв війни);
• Зборівська (стала завершальною першого періоду війни, сприяла укладенню Зборівського мирного договору і утворення Козацької держави);
• Берестецька (битва, поразка козаків у якій примусила підписати Білоцерківський мирний договір);
• Батозька (одна з найбільш блискучих перемог козаків над польським військом).

Якщо співвіднести вказані битви з датами, то отримаємо правильні «логічні» пари.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького і татарського війська проти поляків відбулася 16 травня 1648 р. на Жовтих Водах.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виокремленим ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – держава, до посла якої звертався Б. Хмельницький.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «я прийняв підданство», «бився з польським королем» – допомагають визначити, що в уривку джерела Б. Хмельницький звертається до посла Московського царства.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Завдання спрямоване на розуміння подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Воєнні та дипломатичні зусилля гетьмана були спрямовані на визволення українських земель з-під влади Речі Посполитої. Угоду з Москвою («Березневі статті» 1654 р.) було укладено в складний період для Козацької держави, коли її внутрішні ресурси були майже вичерпані. Тому угода була спрямована на те, щоб, спираючись на допомогу московського війська, довести війну до переможно завершення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – битва часів Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Маркери – «Богун», «вирватися з осади», «навести через Пляшівку міст», «Лянцкоронський», «дати змогу всьому козацтву вийти з облоги» – чітко вказують на вирішальий момент Берестейської битви 1651 року. Завдяки рішучим діям Івана Богуна вдалося вивести козаків з оточення й уникнути остаточного розгрому.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про основні події Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Наслідком Віленського перемир’я 1656 р., укладеного між Московським царством і Річчю Посполитою, була угода. Вона передбачала порушення Москвою  в односторонньому порядку  україно-московських «Березневих статей». Ця угода призвела до ускладнення українсько-московських відносин, створення 1657 р. воєнно-політичного союзу Гетьманщини, Трансільванії та Швеції проти Речі Посполитої.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, тобто вміння орієнтуватися в історичному часі, установлювати близькі й далекі причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни й тяглість життя суспільства, утворювати логічні пари.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Маркери в джерелі 1 – «віддав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві», «Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим покаранням до того привів, що присягли всі» – чітко вказують на оцінку, яку дав сучасник подій Переяславської ради 1654 року.

Маркери в джерелі 2 – «Наш підданий гетьман Богдан Хмельницький, майже поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм», «послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича, і Богуна… для спустошення» – однозначно вказують на події 1657 р., коли відбувся спільний похід проти Польщі шведсько-трансільвансько-козацьких військ.

Маркери в джерелі 3 – «Збараж», «На ранок знову розгорілася битва біля польського табору та біля Зборова» – чітко вказують на події битви, що розгорілася 1649 р. біля Зборова – Збаража.

Маркери в джерелі 4 – «Корсунь», «пани гетьмани [Микола Потоцький, Мартин Калиновський] і багато старшин взяті в татарський полон» – однозначно вказують на 1648 р., коли відбулася переможна для козаків і татар битва під Корсунем.

Правильна відповідь – 1Г 2Д 3Б 4А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань дат основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Б. Хмельницького на Січі було обрано гетьманом у січні 1648 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), eміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

У цьому випадку завдання передбачає обрати карту, яка відображає умови Білоцерківського договору. За умовами договору влада гетьмана поширювалась лише на територію Київського воєводства. Межі Київського воєводства відображені на картосхемі, позначеною літерою Г.

Картосхема, позначена літерою А, відображає межі Гетьманщини за Зборівським договором. Картосхема, позначена літерою Б, відображає територію Гетьманщини кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Картосхема, позначена літерою В, відображає межі Руського князівства за умовами Гадяцької угоди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь визначати основні напрями зовнішньої політики Богдана Хмельницького в роки Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

Б. Хмельницький намагався реалізувати такі напрямки зовнішньої політики:

- забезпечення визнання новоствореної держави – Гетьманщини;

- закріплення досягнень збройної боротьби;

- пошук союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.

Відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Укладення династичного союзу з молдавським володарем мало забезпечити Б. Хмельницькому легалізацію його влади в очах європейських правителів, а також вивести Козацьку державу з міжнародної ізоляції.

Битва під г. Батіг у 1652 р., у якій козацьке військо вщент розгромило поляків, відкрила шлях до одруження Тимоша Хмельницького з Розандою Лупу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – україно-московський договір.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ґвалтом взяли присягу», «нерадо прийнявши московитів… не присягали, і присягати не хочуть», «швидше помруть, ніж будуть присягати московському царю» – чітко вказують на те, що в уривку джерела описана реакція населення на україно-московський договір.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено частину території Речі Посполитої, що у 1648–1649 рр. була охоплена Національно-визвольною війною українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

На це вказує напрям походу козацьких і кримськотатарських військ до Замостя (у цей час кримський хан був союзником козаків); місця важливих битв (Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Зборів); місце укладення договору (Зборів); урочистий вступ Б. Хмельницького як переможця до Києва; облоги міст (Львів, Замостя, Збараж).

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних умов договорів, які впливали на зміну чисельності козацького реєстру.

Реєстр у 6 тисяч козаків передбачала Куруківська угода 1625 р.

20-тисячний реєстр був закріплений умовами Білоцерківського договору 1651 р.

Реєстр у 40 тисяч – був визначений Зборівським договором 1649 р.

60-тисячний реєстр зазначався у «Березневих статтях» 1654 р.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Аналіз джерела та визначені словосполучення-маркери – «Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно й зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому» – указують на соціально-економічні причини Національно-визвольної війни українського народу середини ХVIІ ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Віленське перемир’я було укладено 1656 року між Московською державою і Річчю Посполитою.

Тим самим Москва порушила союзницькі відносини з Військом Запорозьким. Для продовження боротьби проти Речі Посполитої Богдан Хмельницький був змушений шукати нових союзників. Ними стали Королівство Швеція і Трансільванське князівство.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукцію картини М. Самокиша «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем».

Головний герой картини Іван Богун, який був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти Речі Посполитої.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

На фото зображено репродукцію картини М. Самокиша «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем».

Головний герой картини І. Богун, який був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти військ Речі Посполитої.

Відповідь – А

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Головний герой картини Іван Богун був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти Речі Посполитої.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про перебіг основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Союзником козаків у боротьбі проти Речі Посполитої впродовж 1648–1649 рр. було Кримське ханство.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Проблему браку кінноти у власному війську Богдан Хмельницький розв'язав шляхом укладення воєнно-політичного союзу з Кримським ханством.

Для легітимізації своєї влади й започаткування власної династії Б. Хмельницький здійснював Молдавські походи та домігся одруження свого сина Тимоша з молдавською принцесою Розандою.

Пошук Б. Хмельницьким нових союзників після укладення Віленського московсько-польського перемир’я привів до укладення угоди про військовий союз із Трансільванським князівством і Шведським королівством.

Спроба досягнення компромісу з Річчю Посполитою спричинила підписання Зборівського договору 1649 року.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

Наприкінці уривку з пропонованого історичного документа ми бачимо підпис – «Богдан Хмельницький, гетьман...». Звертається гетьман до «молдавського господаря» й зазначає, що «наш син загинув». Ідеться про Тимоша (Тимофія) Хмельницького, який на момент написання цитованого листа був у шлюбі з дочкою молдавського господаря. Смерть Тимоша припадає на 1653 рік, коли молодший Хмельницький ішов з козацьким військом на допомогу своєму тестю й загинув під Сучавою.

Відповідь – Г.

Це завдання на вибір трьох тверджень із семи пропонованих.

Аналіз картосхем не є складним форматом роботи під час тестування: майже всі потрібні відомості можна отримати, розглянувши мапу. Тож те, чого на мапі немає, буде неправильним варантом відповіді.

Варіант 1: шлях наступу козацького війська 1648 року почався з Микитинської Січі, але, як бачимо, жодної стрілочки (що пояснює напрямок походу війська) немає.

Варіант 2: напрям походу козаків 1651 р. – у цьому році козаки дійшли до Берестечка, де зазнали поразки. Стрілочки до Берестечка на мапі є, також можемо побачити відступ. Цей варіант відразу ж тягне і наступний правильний варіант – № 5: на мапі зазначено місце битви.

Варіант 3 вимагає пригадати, які воєводства були в управлінні Богдана Хмельницького. А це три воєводства, натомість на мапі бачимо кордони лише Київського воєводства. Приналежність цього воєводства до Війська Запорозького було затверджено Білоцерківським договором 1651 року. Знайшовши на мапі містечко Біла Церква, ми розв’язали завдання (варіант 6). а от указати місце підписання перемир'я між Московською державою та Річчю Посполитою 1656 року (місто Вільно) тобто виконати варант 7 ми не можемо, бо цього міста на мапі немає.

Отже, розглянувши мапу, бачимо, що коректними є твердження 2, 5 і 6.

Відповідь: 2, 5, 6.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

Помітно, що тестові завдання розташовані в тестовому зошиті в хронологічній послідовності (якщо не помітили, зверніть увагу на пройдені завдання).

Пропоноване завдання вимагає від учасника розпізнати історичного діяча за портретними рисами. Серед запропонованих варіантів випадає варіант В. Варіанти А – П. Сагайдачний, Б – Б. Хмельницький, Г – П. Дорошенко є серед «Списку персоналій для візуального розпізнавання» котрі учасник мав би знати.

Петро Конашевич-Сагайдачний відомий своїми переможними «морськими походами», чи то походами в спілці з поляками на Москву, чи то битвою під Хотином. Тому цей варіант також відпадає.

Натомість в уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Стосовно діяльності Петра Дорошенка, то вдумливі учасники мали б пригадати його тісні зв’язки з Османською імперією і майже протекторат.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький, а описані події припали на 1648 рік – початок звільнення українських земель від польського панування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький, а описані події припали на 1648 рік – початок звільнення українських земель від польського панування.

Ординацію реєстрового Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої – законодавчий акт варшавського вального сейму, який радикально змінював політичний і правовий устрій, а також військово-організаційні засади Війська Запорозького – прийнято 1638 року. Угоду гетьмана з Московською державою укладено 1654 року. Козакам забороняли перебувати на Січі за часів Руїни – періоду історії України другої половини XVII століття від смерті гетьмана Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Прочитавши уривок із джерела і визначивши слова-маркери, зокрема «Богдан Хмельницький», можна ідентифікувати подію як час національно-визвольної війни українського народу в середині XVII століття. Козацький гетьман намагався заручитися підтримкою Московського царства у війні проти Речі Посполитої. Однак проти такого зближення виступало як вище українське духовенство, так і частина козацької старшини. Союз із Московією оголошено в Переяславі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

У наведеному в завданні уривку полковник Іван Богун аргументував свою позицію щодо недоцільності укладання «Березневих статей» 1654 року – комплексу документів, які регламентували політичне й правове становище Гетьманщини після Переяславської ради й включення України до складу Московського царства. Важливо пам’ятати, що чи не всі угоди козацьких гетьманів із Московією, а згодом Росією називали «статтями». Це слово є лише в одному (правильному) варіанті відповіді.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Уривок 1 – фрагмент листа Богдана Хмельницького до князя Трансільванії Юрія Ракоці про союз зі Швецією (26 січня 1657 року). Ці події розгорталися після Віленського перемир’я, коли Московія пішла на союз із Річчю Посполитою і (на думку Богдана Хмельницького) зрадила інтереси українців. Пригадавши, що Віленське перемир’я укладено 1656 року, а йдеться про час після нього, можна визначити дату написання листа – 1657 рік. В уривку 2 йдеться про битву під Берестечком 1651 року. У фрагменті 3 згадано «духовенство римської курії», тобто священників-католиків, яким заборонено перебувати в Києві. Такі вимоги до Речі Посполитої Богдан Хмельницький міг ставити після численних перемог на початку національно-визвольної війни 1648–1657 років, тобто 1649 року. В уривку 4 йдеться про смерть 1853 року Тимоша Хмельницького, який був зятем молдавського господаря Василя Лупула.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння причин Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII століття.

Однією з причин Національно-визвольної війни, що вибухнула 1648 року,ш стало посилення національно-релігійного гніту православного українського населення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання умов Зборівського й Білоцерківського договорів між козаками й Річчю Посполитою, а також сформованість картографічних умінь.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначено межі Української козацької держави – Війська Запорозького, що постала 1649 року за умовами Зборівського миру. Вона включала в себе терени Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств Речі Посполитої.

У 1651 році після поразки козацького війська в битві під Берестечком гетьман Богдан Хмельницький був змушений підписати новий Білоцерківський договір, за яким територія Козацької держави обмежувалася лише Київським воєводством. Землі Брацлавщини й Чернігівщини було втрачено.

На картосхемі цифрами позначено:

1 – Брацлавське воєводство.

2 – Чернігівське воєводство.

3, 4 – Київське воєводство й землі Запорозької Січі, що входили до Київського воєводства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України.

Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького тривала протягом 1648–1657 років.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання умов основних міжнародних договорів, що визначали межі Козацької держави.

Згідно з умовами Білоцерківського договору (1651 р.) територія Війська Запорозького була обмежена територією Київського воєводства Речі Посполитої.

Розглянувши позначені обриси територій, можна визначити, що територію Війська Запорозького 1651 року позначено на картосхемі Г. На це вказують географічні об’єкти (Київ – центр воєводства, Чигирин – гетьманська резиденція, Біла Церква, Миргород, Микитинська Січ). Інші центри воєводств були за межами окресленої території – Чернігів, Брацлав, які входили до складу Козацької держави за попереднім Зборівським договором.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і знання основних дат з історії України.

Польсько-український Білоцерківський договір було укладено 1651 року.

Українсько-московські «Березневі статті» було укладено 1654 року.

Польсько-український Зборівський договір було укладено 1649 року.

Польсько-московське Віленське перемир’я було укладено 1656 року.

Правильна відповідь – В А Б Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних битв Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького війська в союзі з кримськими татарами в ході війни відбулася у квітні-травні 1648 року на Жовтих Водах.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать великого київського князя.

Маркери – «гетьман Богдан Хмельницький, … поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм, послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича, і Богуна… для спустошення» – указують на спільні дії Трансільванії, Швеції і Війська Запорозького проти Речі Посполитої 1657 року. Приєднання козаків до союзу Швеції і Трансільванії було зумовлене підписанням між Московією і Річчю Посполитою Віленського перемир’я (1656 рік) без участі представників гетьмана Богдана Хмельницького й без урахування інтересів Війська Запорозького.

Гетьман Б. Хмельницький уважав себе вільним від зобов’язань «Березневих статей» між Москвовією і Гетьманщиною.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького в середині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації, наведеної на карті, з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі виокремлено потовщеною лінією територію Війська Запорозького згідно з умовами Білоцерківського договору. За цим договором територія козацької держави охоплювала лише терени Київського воєводства. Територію Чернігівського й Брацлавського воєводств виведено з-під урядування гетьмана.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання дат основних битв Національно-визвольної війни в Україні.

Зборівська битва (1) відбулася 1649, Берестецька (2) – 1651, Корсунська (3) – 1648,

Батозька (4) –1652 року.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4Д.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту зовнішньої політики Козацької держави за гетьманства Богдана Хмельницького. Основними напрямами зовнішньої політики гетьмана Богдана Хмельницького в роки Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст. були:

• забезпечення визнання новоутвореної держави – Гетьманщини;
• закріплення здобутків збройної боротьби;
• пошук союзників у боротьбі із Річчю Посполитою.

Правильна відповідь – 2 3 6.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Битва під Батогом відбулася 1652 року. Безпосереднім приводом до неї була спроба Речі Посполитої не допустити союзу козаків із Молдавським князівством. Проте козацько-татарське військо оточило й знищило супротивника. Загинув командувач польськими військами Мартин Калиновський.

Перемога відкрила шлях до одруження Тимоша Хмельницького й Розанди Лупу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – назва, час і наслідки подій.

Маркери – «Через рік після [битви] під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар», «Того ж року господарю Василю довелося влаштувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля» – чітко вказують на битву під Батогом 1652 року, яка відкрила шлях до укладення династичного союзу з Молдавським князівством.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – назва, час і наслідки подій.

Маркери – «Через рік після [битви] під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар», «Того ж року господарю Василю довелося влаштувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля» – чітко вказують на битву під Батогом 1652 року, яка відкрила шлях до укладення династичного союзу з Молдавським князівством.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – назва, час і наслідки подій.

Маркери – «Через рік після [битви] під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар», «Того ж року господарю Василю довелося влаштувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля» – чітко вказують на битву під Батогом 1652 року, яка відкрила шлях до укладення династичного союзу з Молдавським князівством.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – битва часів Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Маркер – «військо козацьке має складатися лише з двадцяти тисяч» – чітко вказує на умови Білоцерківського договору 1651 року, який було укладено після поразки козацького війська під Берестечком.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій і дат з історії України.

У 1654 році між Московською державою і Військом Запорозьким були укладені «Березневі статті», які передбачали розміщення в Києві гарнізону московських військ на чолі з воєводою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

У завданні треба визначити підсумки зазначених подій.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію, зважаючи на поставлене до неї запитання;
• установлюємо відповідність отриманої з карти інформації кожному запропонованому варіанту відповіді.

На картосхемі відображено події Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття в період 1650–1651 рр.

На це вказують:

• зміст легенди карти (згадування гетьмана Б. Хмельницького і його союзників кримських татар);
• умовні позначки на карті – битва під Берестечком (1651 р.), наступ польських і литовських військ на Поділлі й на Київ, кордони Української козацької держави, які охоплюють терени колишнього Київського воєводства Речі Посполитої.

Зіставивши цю інформацію з варіантами відповіді можна дійти висновку, що підсумком подій, відображених на картосхемі, стало укладення Білоцерківського мирного договору. Умови цього договору передбачали обмеження території Війська Запорозького територією Київського воєводства.

Додатковою підказкою є позначення Микитинської Січі, яка існувала до 1652 року.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (тут – персонаж);
• у запитанні виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дає змогу визначити предмет ідентифікації;
• розпізнаємо за портретними рисами історичні постаті;
• усе аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – держава, з якою зображені історичні постаті укладали союз.

Маркерами є слова і словосполучення гетьман, об’єднує укладення воєнних договорів, а також розпізнані постаті – Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. Вони чітко вказують на Шведське королівство, з яким укладали союзи 1656–1657 рр. і 1708–1709 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості знань основних подій XVII–XVIII ст. і вмінь установлювати їхню послідовність.

Руїна – друга половина XVII ст., 1659–1686 рр.

Паліївщина – початок XVIII ст., 1702–1704 рр.

Коліївщина – друга половина XVIII ст., 1768 р.

Хмельниччина – середина XVII ст., 1648–1657 рр.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Б,  4-В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну подію на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія, про яку йдеться в уривку джерела.

Маркери – У Московщині панує найогидніше рабство, все є власністю царя, Увесь народ московський є рабом,  Приєднатися до такого народу – це гірше, як скочити живим у вогонь… – дають змогу визначити, що в джерелі йдеться про критику «Березневих статей».

Правильна відповідь: А.