Розділ: 1914 – 1945 р.
Тема: Друга світова війна: воєнні дії на теренах України (1943–1945)
Кількість завдань: 78
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 роки).
Найраніше відбулася оборона Одеси (А), яка тривала із серпня до жовтня 1941 року під час наступу німецьких і румунських військ.
Далі відбулася оборона Києва (Г) у липні-вересні 1941 року, що завершилася оточенням радянських військ.
Наступною була оборона Севастополя (В), яка тривала 250 днів із жовтня 1941 до липня 1942 року.
Найпізніше відбулося взяття Берліна (Б) у квітні-травні 1944 року.
Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Наміри Німеччини на окупованих східних територіях було викладено в плані «Ост», що передбачав перетворення українських земель на життєвий простір для арійської раси, джерело постачання продукції та сировини.
Нацистському окупаційному режиму в Україні (так званому новому порядку) були властиві особлива жорстокість і масовий терор мирних громадян, вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини, експлуатація людських і природних ресурсів, економічне пограбування.
Правильна відповідь: 3, 5, 7.
ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.
В Плакат містить зображення крайового герба Карпатської України – щита, у лівому полі якого зображено ведмедя, а в правому – горизонтальні смуги (сині та золоті). Під час проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року краєвий герб проголосили державним, додавши до нього ще Тризуб св. Володимира Великого.
Г Радянський плакат був складником пропагандистського міфу про «визвольний похід» червоної армії у вересні 1939 р. і частиною стратегії легітимізації в очах радянського суспільства вторгнення військ СРСР до Польщі.
Б Плакат відсилає до Акта відновлення Української Держави, який проголосили у Львові 30 червня 1941 року Українські Національні Збори з ініціативи Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери.
А Радянський плакат 1944 р. присвячено вигнанню нацистських окупантів з території України.
Правильна відповідь: В, Г, Б, А.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
18 травня 1944 р. комуністична влада розпочала депортацію кримських татар із Кримського півострова.
Радянський режим звинуватив увесь кримськотатарський народ у зраді та співпраці з нацистами. Майже за три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч людей. Заборона кримським татарам повертатися до Криму діяла аж до 1989 р.
Україна 2015 р. визнала депортацію кримських татар актом геноциду.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Початок Української революції. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни.
А Пропагандистський плакат часів політики воєнного комунізму, заходом якої було впровадження загальної трудової повинності для всього працездатного населення.
Б На плакаті відображено різні аспекти індустріалізації і колективізації часів сталінської модернізації.
В Плакат, створений у роки Другої світової війни, мотивував населення самовіддано трудитися задля перемоги.
Г Кольорову листівку-плакат створено наприкінці 1917 року після проголошення Третім універсалом Української Народної Республіки (УНР).
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Початок Української революції. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.
Послідовність подій, зафіксованих на фото:
Б На фото зафіксовано солдатів Волинського полку – активних учасників революційних подій у Петрограді 1917 року (Лютнева революція), унаслідок яких було повалено монархію. 2 (15) березня 1917 року імператор Микола II зрікся престолу. Ця подія стала відправною точкою розгортання Української революції та становлення України – спочатку як автономії, а потім як незалежної держави.
Г Фото є пропагандистським складником політики суцільної колективізації та розкуркулення. Гасло суцільної колективізації проголосив листопадовий 1929 року пленум ЦК ВКП(б). За пропозицією Й. Сталіна 1930 року було визначено стратегічне завдання ліквідувати куркульство як клас. Під розкуркулювання попадали не тільки заможні селяни, що використовували найману працю (куркулі), але й ті, хто не погоджувався йти в колгосп.
В На фото зафіксовано фрагмент історії Карпатської України. У жовтні 1938 року було проголошено її автономію в складі Чехо-Словаччини, а 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність.
А На фото радянські солдати готуються до форсування Дніпра. Битва за Київ була одним із ключових епізодів Битви за Дніпро, яка тривала з кінця літа до кінця грудня 1943 року. Радянські війська, форсуючи Дніпро, зазнали колосальних утрат, але здолали ворожий опір.
Правильна відповідь: Б, Г, В, А.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації.
1 – В Представниця народного декоративного живопису Катерина Білокур найбільше малювала квіти. Її квіти реальні й водночас казкові. Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка», «Колгоспне поле» – були частиною експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 року.
2 – Б Художниця Алла Горська – представниця руху шістдесятників, одна з організаторок Клубу творчої молоді «Сучасник», правозахисниця і дисидентка. Разом з Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук і Галиною Зубченко створила 1964 року в Червоному корпусі Київського університету вітраж «Шевченко. Мати», який напередодні відкриття за вказівкою партійного керівництва знищила адміністрація університету. Скликана після цього комісія кваліфікувала його як «ідейно ворожий, глибоко чужий принципам соціалістичного реалізму».
3 – Г Ліна Костенко – поетка, публіцистка, представниця руху шістдесятників. Відкрито виступала на захист українських дисидентів, чим викликала табу на видання своїх творів. Після її відкритого листа на захист Чорновола в газету «Літературна Україна» ім’я Ліни Василівни не згадували й у пресі. Шістнадцять років поетка працюватиме «в стіл», проявляючи твердість і безкомпромісність. До широкого читацького кола поезія Костенко змогла повернутися лише 1977 року збіркою віршів «Над берегами вічної ріки». А 1979-го було опубліковано надзвичайної художньої сили історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах «Маруся Чурай».
4 – А Поетка, член ОУН Олена Теліга після початку німецько-радянської війни, у жовтні 1941 року прибула в окупований Київ. Теліга очолила Спілку українських письменників, редагувала щотижневий літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово» – «Літаври». З початком масових арештів серед українських націоналістів відмовилася виконати наказ Проводу українських націоналістів про виїзд із Києва. 9 лютого 1942 року була заарештована гестапо. Страчена й похована в Бабиному Яру.
За радянських часів імʼя Олени Теліги замовчували в Україні. Тільки з настанням незалежності його повернули нам.
Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
1 – Г Депортація – примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їхнього постійного проживання.
2 – Б Мобілізація – призов військовозобов'язаних на службу в армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану.
3 – А Евакуація – вивезення населення, особливо фахівців, а також матеріальних цінностей із місцевостей, що перебувають під загрозою стихійного лиха, нападу або загарбання ворогом.
4 – В («еміграція»): вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання.
Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
А Дмитро Клячківський був організатором і першим командиром УПА.
Б Степан Бандера був головою Проводу ОУН (революційної).
В Роман Шухевич – головнокомандувач УПА у 1943-1950 рр.
Г Коли 1950 року загинув Роман Шухевич, Василь Кук прийняв командування Українською повстанською армією, яка продовжувала чинити спротив радянському режиму.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни
«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, не міг не викликати в місцевого населення опору, який набув насамперед форм підпільної та партизанської боротьби.
Особливістю руху Опору на українських землях була наявність трьох течій: радянської, націоналістичної, польської, кожна з яких мала власні мету і завдання.
Представники радянської течії підтримували радянську владу та прагнули її відновити. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій і ліній зв'язку, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху партизанські зʼєднання здійснювали рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися вороже, й це було взаємно.
Українська націоналістична течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів – ОУН (б) та ОУН (м). Ці сили розгорнули боротьбу, спрямовану на створення незалежної Української Держави.
Німецька окупаційна влада поставила вимогу відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 року Акт відновлення Української Держави, арештувала провідних членів ОУН (б), розпочала масові репресії проти членів похідних груп і ОУН (б), і ОУН (м). Після цього обидві ОУН пішли в підпілля й перейшли до протистояння з нацистами. Створена восени 1942 року Українська повстанська армія боролася з нацистами, польськими та радянськими партизанами.
Польський рух Опору був представлений Армією Крайовою, що вела боротьбу з гітлерівцями, зокрема й на українських теренах. Її завдання полягало в тому, щоб взяти під свій контроль західноукраїнські землі, втрачені Польщею 1939 року. Реалізовуючи ці задуми, АК супроводжувала їх терористичними акціями проти мирного українського населення. У відповідь УПА розпочала відкриту боротьбу проти поляків.
Отже, єдиною спільною метою боротьби для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання окупантів.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, зокрема їхнього впливу на події, що відбувалися на території Радянської України (УРСР) та навколо неї.
Метою проведення міжнародних конференцій (Тегеранської, Ялтинської, Потсдамської) було координування дій у боротьбі з Третім райхом (у контексті завдання – вигнання німецьких військ із території УРСР), визначення світового (у контексті завдання – європейського) порядку, формування міжнародної структури – ООН тощо.
Розв’язуючи це завдання треба зосередитися на варіантах, що стосуються міжнародного життя УРСР. Зокрема на засіданнях конференцій ішлося про східний кордон Польщі, а це стосувалося українців Східної Галичини.
На пропонову керівництва СРСР деякі радянські республіки стали засновницями Організації об'єднаних націй (ООН), це сприяло утворенню 1944 р. Міністерства закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським. Українська делегація була автором Преамбули та першої частини Статуту ООН.
Правильна відповідь: 2, 3, 4.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.
Б Реалізуючи таємні домовленості між СРСР і Німеччиною, закріплені у «пакті Молотова – Ріббентропа» 23 серпня 1939 р., радянські війська окупували Східну Галичину у вересні 1939 р.
Г Внаслідок Бессарабсько-буковинського походу в червні 1940 р. Червона армія окупувала Бессарабію і Північну Буковину.
А Включення Закарпаття відбулося в червні 1945 р. шляхом підписання договору між СРСР та Чехословаччиною, що закріпив перехід Підкарпатської Русі до УРСР.
В У лютому 1954 р. президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».
Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 –А, 4 – В.
На поданій карті відповідно до її легенди відображено події 1943 р. – від битви на Курській дузі до битви за Дніпро.
Із зазначених подій 1943 р. відбулися такі події:
- утворення Червоною армією плацдармів на правому березі Дніпра;
- вигнання німецьких окупантів із Донбасу;
- поява в лавах Червоної армії піхотних підрозділів, укомплектованих «чорносвитниками».
Правильна відповідь: 1, 2, 7.
Визначення ключових слів-маркерів – підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць у західних областях України розпочалася з 22 червня, у перший же день уторгнення німців в СРСР у тюрмах було виконано вироки щодо 108 в’язнів – дають змогу дійти висновку, що в’язні, про яких ідеться в уривку із джерела (знищені у перші дні німецько-радянської війни), потрапляли до тюрем унаслідок проведення політики «радянізації» в 1939–1941 рр. у західних областях України.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки
УПА в 1943–1947 рр. вела боротьбу з арміями та збройними формуваннями Німеччини, Польщі й Радянського Союзу.
Правильна відповідь: 1, 2, 3.
ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки. Творення нової України.
Маркери в джерелі А – гуцул (можна визначити за національним одягом) із мечем і щитом. На щиті зображено Герб Карпатської України. Гуцул відбивається від собак (уособлюють угорську й польську агресію) і знищує змію (внутрішніх ворогів) – чітко вказують на події часів Карпатської України 1938–1939 рр.
Маркери в джерелі Б – вежа Донецького аеропорту й кіборг. Кіборгами називали українських бійців, які у 2014–2015 рр. в Донецькому аеропорту чинили героїчний опір російським військовим і найманцям. Це чітко вказує на події АТО.
Маркери в джерелі В – гасла «Волю народам! Волю людині!», «СССР – тюрма народів», зображення бійців, які ведуть боротьбу і підіймають прапор цієї боротьби. Усе чітко вказує на плакат Української Повстанської Армії, що діяла в 1943–1950 рр. на території України.
Маркери в джерелі Г – українські січові стрільці – чітко вказують на плакат створеного 1914 р. добровольчого формування українців.
Правильна відповідь 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.
Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.
Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.
Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.
Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
На зображених плакатах підказкою будуть підписи до кожного з них.
Варіант А «Жінки в колгоспах – велика сила» може бути застосований до різного часу існування СРСР. Це можуть бути події як 1930-х років, так і часів війни або повоєнних років.
Підпис до плаката у варіанті В підказує про період «відлиги», адже «вирощування кукурудзи» було актуальним для цього періоду історії.
Підпис у варіанті Г «Відбудуємо на славу» мав би підказати про потребу відбудови чогось зруйнованого. Цей плакат характеризує час післявоєнної відбудови.
Залишається варіант з правильною відповіддю. Підпис «Трактор в полі, що танк в бою» наголошує на ролі жінки, котра замінює чоловіка, керуючи трактором. Додатковою підказкою є зображення ешелону військових, який рухається мостом.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Маркери в джерелі 1 – «Волею українського народу Організація українських націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української держави…» – чітко вказують на події 30 червня 1941 року.
Маркери в джерелі 2 – «Уряд Української РСР... вирішив звернутися до Конференції Об'єднаних Націй із заявою, повідомляючи про своє бажання приєднатися до загальної організації Безпеки як одна з держав-засновниць, а також узяти участь у Конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско» – чітко вказують на події 1945 року.
Маркери в джерелі 2 – «Волею всього багатонаціонального радянського народу, за наказом Радянського уряду Червона армія звільнила навіки народ Західної України від влади польських поміщиків і капіталістів» – чітко вказують на події 1939 року.
Маркери в джерелі 2 – «…переправлялися через Дніпро... Під вогнем ворога воїни пливли на правий берег хто як міг… Тонули тисячами в холодній листопадовій воді» – чітко вказують на 1943 рік.
Правильна відповідь: 1 Б, 2 Д, 3 А, 4 В.
Тема: Україна в роки Другої світової війни.
Розв’язати це завдання можна двома способами.
1. Знання факту, про який ідеться в завданні. У результаті Другої світової війни Україна зазнала значних людських і матеріальних утрат.
За офіційними статистичними даними демографічні втрати УРСР від 1940 до 1945 рік становлять понад 13 млн чоловік (убиті, переселені, депортовані тощо.). Загиблими уважають від 7 до 9 млн осіб.
За підрахунками вчених Центральна, Південна й Східна Україна втратила 30 % населення, Галичина – 22 %, Волинь і Полісся – 12 %.
За роки війни було зруйновано 714 міст і селищ, понад 28 тис. сіл, без даху над головою залишилося понад 10 млн. чоловік.
2. Виключення неправильних відповідей.
А зазнала значних людських і матеріальних утрат
Це – правильна відповідь.
Б втратила суверенітет і незалежність
Напередодні війни УРСР не була суверенною і незалежною державою. Адже була складовою СРСР, хоча й мала формальні ознаки державності – зокрема 1945 року стала членом-засновником ООН.
В зазнала суттєвих територіальних утрат
За роки Другої світової війни територія УРСР збільшилася за рахунок приєднання українських земель, що перебували у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
Г втратила полікультурність і поліетнічність
Попри депортації та Голокост населення УРСР залишалося багатонаціональним. Відповідно зберігалася полікультурність і поліетнічність.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.
Маркери – ««...[регіон] на підставі Договору від 10 вересня 1919 р., укладеного в Сен-Жермен ан Ле, [увійшов] як автономна одиниця в межі Чехословацької Республіки, возз’єднується... зі своєю споконвічною Батьківщиною – Україною» – чітко вказують на Закарпаття, яке 1919 року ввійшло до складу Чехословаччини, а 1945 року – УРСР.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
А зображення памятника Богдану Хмельницькому, радянські прапори й літаки, напис «Визволена Київщина» указують на події листопада – грудня 1943 року.
Б образи радянського солдата й шахтаря на тлі териконів і переможних частин радянської армії, написи «Донбас звільнено! Шахтарю! Відроди богатирську міць Донбасу!» указують на літо 1943 року.
В радянський солдат на тлі мапи УРСР і переможних радянських танків, напис «Україна вільна!» указують на подію жовтня 1944 року.
Г постаті селянина і селянки з дитиною, які представляють населення Західної України й Західної Білорусії, бійця Червоної армії на тлі інших бійців, танків і літаків, написи «Подати руку допомоги братським народом Західної України і Західної Білорусії – нас священний обов’язок!» указують на події вересня 1939 р.
Правильна відповідь: ГБАВ.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).
На плакаті А зображено вигнання німецьких окупантів із Києва 6 грудня 1943 р., на це вказують візуальні образи міста (Софія Київська й пам’ятник Богдану Хмельницькому) і гасло: «Дякую, синку!».
На плакаті Б відображено радянську інтерпретацію подій вересня 1939 р., коли Червона армія взяла участь в агресії проти Польщі разом із Німеччиною. Гасло на плакаті є ідеологічним виправданням участі в агресії: «Надати руку допомоги братнім народам Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!».
На плакаті В відображено події осені 1944 р., коли було завершено вигнання німецьких військ із території України. На це вказує карта на плакаті й пропагандистське гасло: «Україна вільна!».
На плакаті Г зображено вигнання німецьких військ із Харкова в лютому 1943 ррку. На це вказують як візуальні образи (зимовий одяг), так і гасла: «Харків радянський! Харків – наш український! Обніміться брати українці в день великого свята!» Остаточно німецькі війська вибито з міста в серпні 1943 року.
Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4В.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
Установлення «нового порядку» в Україні призвело до вивезення працездатного населення на примусові роботи (остарбайтери) й економічного пограбування окупованих територій.
Поразка Червоної армії в Україні в 1941–1942 роках спонукала до евакуювання матеріальних і людських ресурсів у східні регіони Радянського Союзу, щоби вони не дісталися ворогу. Це дало змогу відновити воєнне виробництво на неокупованих територіях.
Приєднання Західної України до СРСР супроводжували процеси радянізації і депортації частини населення, яка була незгодна або могла чинити опір, у східні регіони Радянського Союзу. Загалом було депортовано 10 % населення.
Визволення території УРСР від нацистської окупації дало початок відбудові зруйнованого війною господарства.
Правильна відповідь – 1 Б 2 А 3 В 4 Д.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання змісту нацистського окупаційного режиму, що панував на території УРСР у 1941–1944 роках і дістав назву «Новий порядок».
Запроваджений на загарбаних територіях для нещадного експлуатування матеріальних і людських ресурсів. Відзначався особливою жорстокістю і масовими знищеннями мирних громадян.
Відповідно з-поміж наведених правильними відповідями є:
- тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення, військовополонених;
- жорстке експлуатування населення й економічне пограбування (вивезення сировини, продовольства, матеріальних цінностей);
- примусове вивезення на господарські роботи в Німеччину місцевого працездатного населення.
Правильна відповідь – 1, 2, 4.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).
Наприкінці Другої світової війни Україна знову вийшла на зовнішньополітичну арену. Проте як складова частина Радянського Союзу вона не мала змоги здійснювати самостійну зовнішню політику.
27 січня 1944 року на пленумі ЦК ВКП(б) було прийнято рішення про розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин, X сесія Верховної Ради СРСР (28 січня – 1 лютого 1944 року) прийняла закон про перетворення Наркомату закордонних справ із загальносоюзного на союзно-республіканський. А в березні 1944 року Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Його першим керівником став письменник Олександр Корнійчук, а згодом Дмитро Мануїльський. Також було створено Народний комісаріат оборони УРСР, який очолив Василь Герасименко.
Зважившись на такий крок, сталінське керівництво мало далекосяжну мету:
- позціонувати приєднання західних областей України й Білорусії як акт возз’єднання територій, населених представниками одного етносу;
- збільшити кількість своїх представників в Організації Об’єднаних Націй, переговори про створення якої активно проводили наприкінці війни.
У серпні 1944 року на конференції в Думбартон-Оксі (США) під час обговорення проєкту майбутньої Організації Об’єднаних Націй радянський представник Андрій Громико вніс пропозицію вважати 15 радянських республік членами-засновницями організації. Хоча цю пропозицію було відхилено, сталінське керівництво не полишало цієї ідеї. На Кримській конференції в лютому 1945 року США й Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР і БРСР у члени ООН. Саме ці республіки найбільш постраждали від війни й зробили вагомий внесок у перемогу над нацизмом.
Українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН 6 травня 1945 року й активно долучилася до роботи. Дмитро Мануїльський очолив комітет із підготовки тексту преамбули (вступу) і першого розділу Статуту ООН «Цілі і принципи діяльності Організації».
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
Маркерами у джерелі є образи (радянський солдат, карта УРСР) і гасло «Україна вільна!», які вказують на події 1944 року, коли в результаті Карпатсько-Ужгородської операції було завершено вигнання німецьких окупантів і їхніх союзників із території УРСР.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945-й – на початку 1950-х років).
Рік набуття Українською РСР членства в ООН – 1945 рік.
У цьому ж році згідно договору з Чехословаччиною до складу УРСР було включено Закарпаття.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
У сучасній українській історичній науці утвердився такий підхід: війська 4-го Українського фронту й 38-ма армія 1-го Українського фронту після підготовчих заходів відновили активні наступальні дії 9 й 8 вересня 1944 року відповідно. Ці дії прийнято називати Східно-Карпатською стратегічною наступальною операцією (8 вересня – 28 жовтня 1944 року), складовою якої були Карпатсько-Дуклінська (8 вересня – 28 жовтня 1944 року) і Карпатсько-Ужгородська (6–28 жовтня 1944 року) фронтові наступальні операції, у результаті яких радянські війська здолали Головний Карпатський хребет, вийшли на кордон УРСР, установлений у 1939–1940 роках, й оволоділи територією Закарпатської України. Тобто в результаті Карпатсько-Ужгородської операції було завершено вигнання німецьких окупантів і їхніх союзників із території УРСР.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Після капітуляції Німеччини 9 травня 1945 року Друга світова війна ще тривала майже чотири місяці із її сателітом Японією. Акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 року в Тихому океані на борту лінкора «Міссурі» від імені СРСР підписав генерал родом із села Косинівка, що на Уманщині, Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко – український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР він був чи не єдиним генералом, який вільно володів японською й англійською мовами.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
У завданні йдеться про 1944–1950-ті роки. Основи організації «Поліська Січ» закладено 1940 року, УПА утворено 1942 року, Акт відновлення Української Держави проголошено 30 червня 1941 року. УГВР – орган політичного керівництва українським визвольним рухом, який оголосив себе «верховним органом українського народу в його революційно-визвольній боротьбі»,– утворено в Україні наприкінці Другої світової війни.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
«Чорносвитники» або «чорна піхота» – неофіційна назва чоловіків і юнаків, мобілізованих польовими військовими комісаріатами, а фактично командирами об’єднань, з’єднань і частин Червоної армії в 1943–1944 роках після звільнення окупованих ворогом територій. Їх кидали в бойові дії часто без проходження військової підготовки в запасних частинах, іноді неозброєними, не перевдягненими у військову форму (звідси назва).
Варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, оскільки «збройних формувань українського визвольного руху» у 1939 році не було. Населення з українських земель, яке вивозили в Німеччину на примусові роботи (варіант відповіді Б), називали «остарбайтерами» (нім. Ostarbeiter – «східні робітники»). Полонених у 1941–1942 роках військовослужбовців-українців (варіант відповіді Г) у німецьких концтаборах розрізняли переважно за ідентифікаційними номерами, нанесеним на одяг, а пізніше й витатуйованими на шкірі. Спеціалізованішу ідентифікацію проводили за допомогою значків на одязі, а також нарукавних пов’язок.
Правильна відповідь – В.
Розгляньте уважно світлини. На всіх зображені військові в різний відтинок часу. Власне, військова форма змогла б допомогти хлопцям легше зорієнтуватися, в який час зроблена та чи інша світлина.
Однак на світлинах є й окремі написи. У варіанті А зображений напис «Даеш Киев», а переправа через річку (очевидно, Дніпро) дає підстави зробити висновок, що це події Другої світової війни.
Варіант Б: зображений плакат «Долой монархію – здраствует республика» свідчить про повалення монархії (а це події 1917 р.).
У варіанті В цивільні несуть лозунг, де можна прочитати «Карпатська Україна». У завданні № 11 уже розглянуто питання Карпатської України.
І останній варіант Г: написи відсутні, однак факт світлини промовистий. Військові виносять з храму предмети релігійного призначення – це час середини 30-х років, коли релігія вважалась «Опіумом для народу».
Відповіді: БГВА.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939 – 1945 рр.
«Оточення та розгром угрупування» чітко вказують на правильну відповідь. Щоправда, лише за однієї умови: якщо Ви знаєте перебіг події Другої світової війни на теренах українських земель.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
Широкомасштабне вигнання нацистських окупантів з України розпочалося після перемоги радянських військ у Курській битві. На осінь 1943 р. радянські війська вийшли на широкому фронті до Дніпра, звільнивши Лівобережну Україну і Донбас. У результаті кровопролитної «битви за Дніпро» (24 серпня – 23 грудня 1943 р.) вдалося подолати опір нацистів на Східному валі (нацистська оборона вздовж правого берега Дніпра) і розпочати визволення Правобережної і Південної України.
Відповідь – А.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
Акт капітуляції Японії було підписано 2 вересня 1945 р. у Токійській бухті на американському лінкорі «Міссурі».
Відповідь – Г.
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).
Західна Україна в 1921–1939 рр.
Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)
Предмет ідентифікації в завданні – події 1920-1940-х рр. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.
Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркери газета «Діло», «пацифікація» вказують на події на західноукраїнських землях у 1930 р., коли польська влада намагалась репресивними заходами придушити український національно-визвольний рух в Галичині.
Варіант відповіді «Б». словосполучення-маркери: «Держтеатр «Березіль», «Лесь Курбас», «трагедія "Жакерія"» дає змогу визначити, що йдеться про 1920-ті рр. У 1922–1926 рр. театр працював у Києві, з 1926 по 1933 рр. базувався в Харкові. Постановка трагедії «Жакерія» відбулась у 1925 р.
Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркер «Автономію Карпатської України ухвалено» вказує, що в статті йдеться про події 22 листопада 1938 р., коли уряд Чехословаччини ухвалив закон про автономію Карпатської України.
Варіант відповіді «Г». Словосполучення-маркер «Створення Української Головної Визвольної Ради» вказує на 1944 р. Установчі збори УГВР (орган політичного керівництва українським визвольним рухом) відбулися в липні 1944 р. Президентом УГВР був Кирило Осьмак.
Відповідь: БАВГ.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)
На картосхемі зображено події Другої світової війни, пов’язані з вигнанням нацистських окупантів з України. Напрями наступу радянських військ зображені на Правобережній Україні та в Криму. Події на цих теренах відбувалися в січні-травні 1944 р.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)
Радянський льотчик, тричі Герой Радянського Союзу, виходець з України – це Іван Кожедуб. За роки Другої світової війни він збив 62 літаки противника.
Відповідь – В.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
Завдання має на меті перевірку знань основних фактів періоду радянсько-німецької війни 1941–1945 рр., яка була складовою Другої світової війни.
У грудні 1942 р. після перемоги в Сталінградській битві радянські війська просунулися на захід і розпочали вигнання нацистів з території України. Остаточно війська нацистської Німеччини та її союзників були вигнані з території України в жовтні 1944 р.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
6 листопада 1943 р. – визволення Києва від нацистських окупантів.
14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА).
30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави.
Січень-лютий 1944 р. – проведення Корсунь-Шевченківської наступальної операції.
Відповідь: В, Б, А, Г.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)
Ключові словосполучення напису на пам’ятнику – «Тут були завершені бої радянських військ за визволення Української РСР від німецьких загарбників…» чітко вказують на 1944 р. 28 жовтня 1944 р. завершилося визволення України в сучасних кордонах.
Відповідь – В.
Тема: Україна в 1920–1940-х роках.
Предмет ідентифікування в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів, на яких відображено події 1920–1940-х рр. на українських землях.
За словосполученнями-маркерами й образами (персонажами) можна визначити дату відображених на плакаті подій.
Плакат А. Основні маркери – зображення радянського солдата з радянським прапором, напис «Здрастуй, рідний Київ!» указують на 1943 р., коли з міста вигнано німецьких загарбників.
Плакат Б. Основні маркери – зображення червоноармійця в характерному однострої з прапором, на якому написано УСРР, указує на 1920-ті рр., коли використовували цей однострій, а назва радянської України мала таку абревіатуру (від 1919 до 1937 року).
Плакат В. Основні маркери – зображенням бійця в однострої Карпатської Січі й напис «Ставайте в ряди Карпатської Січі!» – указують на події жовтня 1938 – березня 1939 рр. у Закарпатті. На цих теренах здійснено спробу створити українську державу – Карпатську Україну, збройні сили якої названо «Карпатською Січчю».
Плакат Г. Основні маркери – постаті селянина (представника населення Західної України) та бійця Червоної армії, які спільно нищать польський пограничний стовп, написи «Обранці трудового народу! Голосуйте за входження Західної України до складу Радянської України, за єдину, вільну і квітучу Українську Радянську Соціалістичну Республіку!», «Назавжди знищимо кордон між Західною і Радянською Україною! Хай живе Українська Радянська Соціалістична Республіка!» указують на події осені 1939 р., коли в результаті агресії Німеччини й СРСР проти Польщі стало можливим приєднання західних областей України до УРСР.
Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
У січні – лютому 1944 р. відбувся розгром Корсунь-Шевченківського угрупування ворога – «Другий Сталінград». Це створило сприятливі умови для наступу радянських військ на Правобережній Україні протягом 1944 року.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. Визволення України.
Завдання стосується воєнних подій на території України в серпні–грудні 1943 р.
У зазначений період відбулася ціла низка наступальних операцій, у результаті яких відбулося вигнання німецьких військ з Лівобережної України та Донбасу, форсування Дніпра і перенесення бойових дій на Правобережну Україну.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.
Київська оборонна операція (червень – вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.
Битва за Дніпро (вересень – листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.
Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень-лютий 1944 р.) призвела до оточення й розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.
Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень-жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.
Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України.
Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».
«Битва за Дніпро» 1943 р. стала завершенням перелому на радянсько-німецькому фронті. Відповідно, вона мала такі наслідків:
1) визволення Києва та окремих районів Правобережної України від окупантів;
2) подолання стратегічно важливого рубежу німецької оборони – «Східного вару»;
3) створення умов для визволення Правобережної та Південної України.
Відповідь: 1 3 7.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму.
У даному випадку слід визначити події 1944 р., коли відбувалося завершення вигнання німецьких окупантів з України.
Відповідно правильні відповіді: Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.); проведення депортації кримських татар (травень 1944 р.); визволення всієї території України від окупантів (жовтень 1944 р.).
Відповідь – 1 2 6.
ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.
У даному випадку передбачається ідентифікувати результати дій радянських військ у серпні-грудні 1943 р. Цей період можна характеризувати як «Битва за Дніпро», в результаті якої було завершено звільнення Лівобережної України, Донбасу, розпочато визволення Правобережної України.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.
На карті зображено перебіг бойових дій на Правобережній території України і в Криму. Напрям дій радянської армії, місця оточення німецьких військ, географічні назви вказують на їхні наступальні дії в січні-травні 1944 р. На цей період ще не було повністю завершено вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території УРСР.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1943 року на українських землях під час Другої світової війни.
Потрібно визначити наведені в завданні дати подій і виокремити правильні:
- остаточна окупація території України військами Німеччини та її союзників відбулася 22 липня 1942 року (не відповідає умові завдання);
- здійснення радянськими військами Кримської наступальної операції в травні 1944 р. (не відповідає умові завдання);
- визволення Києва 6 листопада 1943 р. (відповідає умові завдання);
- створення Українського штабу партизанського руху в травні 1942 р. (не відповідає умові завдання);
- битва за Дніпро у вересні – листопаді 1943 р. (відповідає умові завдання);
- публікація 1943 р. кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» (відповідає умові завдання).
Зверніть увагу! На тепер термін «Велика вітчизняна війна» не використовують щодо подій німецько-радянської війни1941–1945 рр., яка була складником Другої світової війни.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
Картографічні об’єкти (річка Дніпро, міста Черкаси, Кіровоград, Біла Церква, Умань тощо), конфігурація лінії фронту, напрямки дії військ указують на проведення радянською армією Корсунь-Шевченківської операції, яку згодом характеризували як «Другий Сталінград», «Сталінград на Дніпрі».
У результаті проведення операції було оточено і знищено значне угруповання німецьких військ. Німецькі війська було остаточно відкинуто від Дніпра. Почалося стрімке вигнання ворога з Правобережної України.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
Події Другої світової війни, які виокремлюють як німецько-радянську війну (за часів СРСР їх визначали як Велику Вітчизняну війну), охоплювали період 1941–1945 років.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни
Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій Другої світової війни на українських землях у серпні-грудні 1943 р.
У зазначений період було звільнено Лівобережну Україну та Донбас, почато визволення Правобережної України.
Відповідь – А.
ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Основні результати та наслідки війни для України й українського народу.
Завдання передбачає перевірку знань основних наслідків Другої світової війни (1939–1945 рр.) для України. Серед запропонованих відповідей правильними є такі:
- об’єднання основного масиву українських етнічних земель у межах однієї держави;
- вихід республіки на міжнародну арену, вступ до ООН;
- чисельні людські втрати та матеріальні збитки народного господарства УРСР.
Відповідь: 3 5 6.
ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Перемога у Великій Вітчизняній війні. День Перемоги.
9 травня 1945 р. відзначається як перемога народів СРСР у Великій Вітчизняній війні. На теперішній час 8–9 травня відзначаються як дні пам’яті і примирення та завершення Другої світової війни в Європі.
У 2015 р. у відповідному указі Президента України П. Порошенка зазначається: «…з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня…».
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
Упродовж 1944 року відбулися такі події:
- Корсунь-Шевченківська наступальна операція;
- депортація кримських татар до Середньої Азії;
- Львівсько-Сандомирська наступальна операція.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
У роки німецько-радянської війни українські вчені (Євген Патон та ін.) налагодили автоматичне електрозварювання корпусів танків, що дало змогу радянському танкобудування стрімко збільшити кількість виготовленої техніки й підвищити її якість.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМИ: Західна Україна в 1921–1939 роки. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, що в міжвоєнний період (1921–1938 роки) перебували у складі Польщі (Східна Галичина, Волинь), Румунії (Південна Бессарабія, Північна Буковина), Чехословаччини (Закарпаття).
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
Маркери – «Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної операції... штурмом оволоділи столицею Радянської України містом Києвом», «Зі взяттям Києва нашими військами захоплено… плацдарм на правому березі Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної України» – указують на листопад 1943 року.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни
Завдання спрямоване на визначення дати події шляхом аналізу зображення такого специфічного історичного джерела, як агітаційно-пропагандистського плакату.
На подію вказують слова-маркери зазначені на плакаті – «П’ємо воду з Дніпра».
Радянські війська, провадячи наступальні дії, досягли річки в 1943 р. У вересні-листопаді розгорілася «Битва за Дніпро». Відповідно, плакат створено в 1943 р.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни
Ключовы в джерелі словосполучення-маркери – «Вперед, за Київ!», «Даєш, Київ!» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про події «Битви за Дніпро», яка відбувалася у вересні-листопаді 1943 р.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Початок Великої Вітчизняної війни. Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (битва за Дніпро, Корсунь-Шевченківська наступальна операція, Карпатсько-Ужгородська наступальна операція).
Київська оборонна операція (червень–вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.
Битва за Дніпро (вересень–листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.
Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.), яка призвела до оточення і розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.
Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень–жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.
Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.
ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України. Визволення Києва.
Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.
Предмет ідентифікації в завданні – рік видання плакатів.
Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Харків наш!», «Слава визволителям Києва!» – вони дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про події вигнання з території України німецьких загарбників.
Визволення Харкова відбулося двічі 16 лютого і 23 серпня 1943 р., Києва – 6 листопада 1943 р.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Установлення нацистського окупаційного режиму. Нацистський «новий порядок» в Україні. «Голокост».
Терміном «Голокост» у світовій історіографії прийнято позначати геноцид єврейського народу, який здійснювали нацисти та їх поплічники в роки Другої світової війни. Жертвами Голокосту стали 6 млн євреїв.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.
Знання цієї події передбачено програмою ЗНО. Визволення всієї території України (у межах сучасних кордонів) від німецьких окупантів та їхніх союзників відбулося 28 жовтня 1944 р.
Відповідь – В.
ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (Корсунь-Шевченківська наступальна операція).
Карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям Другої світової війни на українських землях.
Що із зображеного на карикатурі дозволяє правильно виконати завдання? По-перше, елементи схематизованої карти (ріка Дніпро, міста Канів, Біла Церква, Богуслав, Звенигородка, Шпола) дають можливість чіткої локалізації місця подій. Це – Правобережна Україна. По-друге, на карикатурі зображено А. Гітлера в стані переживання за своє життя, якому загрожує зашморг, що затягується навколо скупчення нацистських свастик. Зображена петля символізує оточення, «котел», у якому опинилися війська нацистської Німеччини (до речі, не в перший і не в останній раз) завдяки наступальним діям військ Червоної армії. По-третє, підпис на карикатурі – «безумовне позначення» – означає, що оточені гітлерівські дивізії будуть остаточно розгромлені. Цим карикатурист намагався передати трагізм ситуації для німецьких військ, яка склалася в результаті проведення радянськими військами наступальної операції. По-четверте, позначення на карикатурі лінії фронту внеможливлює інші правильні відповіді, окрім варіанта – «Корсунь-Шевченківська операція».
Відповідь – В.
- Усі завдання ЗНО з історії України за темами
- Усі тести ЗНО з історії України онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з історії України минулих років
- Усе про тест ЗНО з історії України
- Портрети історичних персоналій, обов'язкові на ЗНО
- Пам’ятки архітектури й мистецтва, обов’язкові на ЗНО
- Програма ЗНО з історії України
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра