ЗНО онлайн 2014 року з української мови та літератури – 1 сесія
ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.
Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Проаналізуймо запропоновані слова.
В українській мові м’який знак пишеться після приголосних д, т, з, с, ц, л, н. Між двома м’якими приголосними м’який знак не пишемо. М’якими приголосні стають тоді, коли після них стоять я, ю, є, і або ь. Вони пом’якшують і попередні приголосні. Отже, таке пом’кшення відбувається у словах майбутнє та ланцюжок.
А от після л перед м’якими приголосними м’який знак пишемо. Отже, їдальня, обчислювальний.
Потрібно писати м’який знак і у слові доньчин. М’який знак у прикінцевих буквосполученнях похідних слів (іменниках s присвійних прикметниках) зберігається, якщо він був у прикінцевих буквосполученнях у називному відмінку однини: донька – доньчин, але жердинка – жердинці.
М’який знак пишемо також у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-. Отже, потрібно писати ткацький.
М’який знак пишемо в другій особі однини та множини наказового способу. Отже, станьте.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.
Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів.
Головний – той, що має найбільше значення. Синонімами до нього будуть такі слова: чільний, основний, провідний, центральний, першорядний тощо.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Іменник. Кличний відмінок.
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.
Проаналізуймо запропоновані слова.
Іменники Настя, Наталя, Стефанія, бабуся, сестра – це іменники І відміни. Отже, у кличному відмінку іменник Настя (м’яка група) матиме закінчення -е – Насте, а іменники Наталя, бабуся (ласкава форма) – закінчення -ю – Наталю, бабусю. Після голосних та апострофа в іменниках І відміни буде закінчення -є. Отже, Стефаніє. А іменник сестра належить до твердої групи. Отже, матиме в кличному відмінку закінчення -о: сестро.
Іменники учитель, лікар, викладач, Олександр, Дмитро, хлопець, Юрій належать до ІІ відміни. Отже, іменники м’якої групи учитель, лікар, Юрій матимуть у кличному відмінку закінчення -ю: лікарю, Юрію, учителю. Іменники м’якої групи з суфіксом -ець традиційно мають у кличному відмінку закінчення -е . Перед закінченням часто також відбувається чергування приголосних: хлопець – хлопче. Іменники Олександр і Дмитро належить до твердої групи – Олександре, Дмитре. А іменник мішаної групи викладач відповідно матиме закінчення -у: викладачу.
Отже, правильно утворено форму кличного відмінка іменників в усіх випадках, крім слова Юрій (правильно має бути не Юріє, а Юрію).
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.
Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.
У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: прИятель, нЕдруг, вІдгомін, обрАнець
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Основні способи творення іменників.
Завдання перевіряє ваше вміння утворювати слова, використовуючи суфікси.
За допомогою суфікса -ик- в українській мові утворюються слова на позначення чоловічих професій – садівник, лісник, історик.
Також суфікс -ик- надає пестливий відтінок стосовно головного лексичного значення слова: лебідь – лебедик, брат – братик, заєць – зайчик.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами.
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з однорідними присудками.
Проаналізуймо речення Крим дуже сподобався поетові та присвятив йому багато віршів.
Підмет у цьому реченні Крим, а присудки сподобався, присвятив. Але ж присудок – це головний член речення, який означає дію, стан чи ознаку підмета. Звичайно, що Крим не може присвячувати вірші. Потрібно побудувати речення так: Крим дуже сподобався поетові – і він присвятив півострову багато віршів.
В інших реченнях помилок немає.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Стилістика. Стилі мовлення.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Проаналізуймо мікротекст.
Для запропонованого уривка характерна образність, поетичність, зображувальність, картинна мальовничість. Тут усе подається крізь призму інтелекту та світовідчуття автора. Наявні метафора (сонце в’яне), епітети (старечі світанки, солодкі світанки), персоніфікація (день лазить у вицвілому халаті…і куштує конфітюри…) тощо.
Отже, стиль цього тексту художній.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Проаналізуймо мікротекст.
Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
На картинах (кого? чого?) школи – родовий відмінок.
У переддень (кого? чого?) катастрофи – родовий відмінок.
Куштує (кого? що?) конфітюри – знахідний відмінок.
Старечі (хто? що?) світанки – називний відмінок.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їхнє значення.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.
Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).
У другому реченні слово здається передає невпевненість, від нього не можна поставити питання до інших слів. Отже, це слово є вставним.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати розділові знаки в простому ускладненому реченні.
Щоб виконати це тестове завдання, треба обов’язково ще раз переглянути пропонований мікротекст. Прочитайте уважно речення, про які йдеться у варіантах відповіді. Поміркуйте, чи правильно вжиті в них розділові знаки.
Такий аналіз допоможе вам побачити, що п’яте речення – це складнопідрядне речення, підрядна частина якого ускладнена однорідними присудками лазить і куштує. Ці присудки поєднані неповторюваним сполучником і. Отже, перед ним кому не ставимо.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі
Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.
Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків вони передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах висаджують, перемивають, з’єднування, походжає, їстоньки букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.
М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.
Арфрикати дж та дз також передають один звук ( висаджують, дзвонити, джміль, походжає).
Буква щ завжди передає два звуки – шч.
Подвоєні приголосні завжди передають один звук (з’єднуваННя, сьогодеННя).
А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.
У рядку А у слові висаджують на один звук менше.
У рядку Б у слові дзвонити на один звук менше.
У рядку В у слові сьогодення на два звуки менше.
У рядку Г у слові джміль на два звуки менше.
Правильна відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова
Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова.
Проаналізуймо запропоновані словосполучення.
Слово меморіальний походить від латинського memorialis і має значення пам’ятний, той, що увічнює пам’ять про кого-небудь чи про що-небудь.
Отже, у словосполученні меморіальний пам’ятник допущено помилку.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Орфографія. Правопис суфіксів.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.
Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:
к, ч, ц+ -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): узбек – узбецький, Бахмач – бахмацький.
г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о)= -зьк(ий), зтв(о): гагауз – гагаузький, Прага – празький, Париж – паризький.
х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= ськ(ий), ств(о): чех – чеський, латиш – латиський, черкес – черкеський, Калуш – калуський, матрос – матроський, інгуш – інгуський.
Виняток: казах – казахський.
Чергування не відбуватиметься в таких словах: адвокат – адвокатський, Карпати – карпатський, студент – студентський.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (позначення ненаголошеного [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.
Е пишемо в таких випадках:
- при зміні слова ненаголошений е зникає: стЕжечка – стежка.
- у буквосполученнях -ере-, -еле- (осередок);
- у словах, які перевіряються наголосом (земляний – зЕмлі, крилатий - крИла, плекати - плЕканий, блищати – блИск, піднебесний – нЕбо, пекти – пЕчений, верховий – вЕрхи);
- завжди в суфіксах дієприкметників (побілЕний);
- у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять (марЕво, але мережИво, бо це конкретне поняття);
- коли при зміні слова е чергується з і: злетіти – політ;
И пишемо у буквосполучення ри-, ли- (кривавий).
Правопис деяких слів потрібно запам’ятати: тремтіти.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.
Проаналізуймо запропоновані слова.
У словах воєнний, піввідра, піддатливий, віддзвеніти, заввишки, звіддаля, віддавна, віконниця подвоєння відбувається на межі різних частин слова. У прислівнику зрання потрібно писати подвоєні приголосні, тому що це виняток.
У слові дозвілля подовження відбувається, тому що м’який звук [л´] подовжується в іменниках середнього роду ІІ відміни, якщо вони мають закінчення -а.
У прикметнику невгомонний потрібно писати подвоєні приголосні, тому що це прикметник з наголошеним суфіксом -енн-, який має значення перебільшення.
У словах пореформений, буквений подвоєння не відбувається, адже тут немає однакових приголосних на межі різних морфем.
В іменниках четвертої відміни подвоєння не відбувається: індиченя.
Немає подвоєння і у слові зацікавленість, адже воно походить від дієприкметника зацікавлений.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.
Префікс с- пишеться перед глухими к, п, т, ф, х. Отже, потрібно писати саме префікс с- у словах сплутати, скасувати, схотіти, сформувати.
У решті слів потрібно писати префікс з-.
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий.
Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.
Проаналізуймо запропоновані слова.
Ступені порівняння в українській мові утворюються тільки від якісних прикметників.
Але також є якісні прикметники, які не утворюють ступені порівняння, а саме:
- назви мастей коней: гнідий;
- прикметники на позначення абсолютної (непорівнюваної) ознаки: лисий;
- прикметники із суфіксами -уват-(-юват-)-, -ав- (-яв-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -езн-,-енн-: кругленький, здоровенний.
Від решти якісних прикметників можна утворити ступені порівняння.
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.
Проаналізуймо запропоноване речення.
На місці першого пропуску потрібно поставити іменник четвертої відміни коліща в родовому відмінку. Пам’ятаємо, що при відмінюванні іменників цієї групи з’являються суфікси -ат-, -ят-. Отже, коліщати.
Іменник Ігор належить до м’якої групи другої відміни. Отже, правильна форма цього слова в орудному відмінку Ігорем.
У родовому відмінку множини іменник другої відміни співгромадянин має нульове закінчення, адже втрачає в цій формі суфікс -ин-. Отже, співгромадян.
А іменник першої відміни галузь у родовому відмінку множини має закінчення -ей: галузей.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Словозміна дієслів І та II дієвідміни.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форми дієслів, ураховуючи чергування приголосних звуків.
В українській мові при зміні дієслів відбуваються чергування приголосних:
з – ж: лаЗити – лаЖу; воЗити – воЖу;
зд – ждж: їЗДити – їЖДЖу;
д – дж: сиДіти – сиДЖу; воДити – воДЖу.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені обставини.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.
Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.
У рядку А дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча: ви купуєте телефон, ви не забуваєте уточнити терміни.
У решті речень ця умова порушена.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Головне й залежне слово у словосполученні.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.
Коректними є такі словосполучення: позначитися на звучанні хору, знатися на джазовій музиці, опанувати складний інструмент, вибачити їй невдале виконання.
А от дієслово наслідувати вимагає від залежного слова форму знахідного відмінка: наслідувати (кого? що?) великого піаніста, а не великому піаністу.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.
Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.
Проаналізуймо запропоновані речення.
При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням.
При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів та форми займенників з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови. Важливо також узгоджувати рід діяча в головній і підрядних частинах складнопідрядного речення: Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень.
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.
Проаналізуймо запропоноване речення.
Перша кома виділяє порівняльний зворот як рожеві птахи, друга кома стоїть між однорідними присудками зашуміли, заспівали. Третя кома стоїть на межі частин складносурядного речення, а четверта – на початку підрядного означального речення.
А якщо поставити кому на місці цифри 5, то вона розділить однорідні члени речення, пов’язані неповторюваним сполучником чи. Отже, цієї коми ставити не треба.
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.
Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.
Запропоновані фразеологізми мають такі значення:
до сьомого поту – тяжко,
на всю губу – заможно;
з притиском – суворо;
на чистоту – відверто.
Відповідь – ДАБГ.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Морфологія. Частини мови.
Це завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.
Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.
Слово облита називає ознаку предмета за дією, відповідає на питання яка?. Отже, це дієприкметник (особлива форма дієслова).
Слово що не лише приєднує підрядне означальне речення, а ще й виконує в цьому реченні функцію підмета. Це сполучне слово, до нього можна дібрати синонім яке. Отже, це займенник.
Слово стиха незмінне, характеризує дію, відповідає на питання як?. Отже, це прислівник.
Слово неначе надає певний смисловий (порівняльний) відтінок, не відповідає на питання. Отже, це частка.
Відповідь – БАВД.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Граматична основа речення. Способи вираження підмета.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати граматичні основи в реченні.
Проаналізуймо запропоновані речення.
У реченні А граматична основа я буду вірна. Отже, підмет виражений займенником.
У реченні Б граматична основа забуте ожива. Отже, підмет виражений дієприкметником, що переходить в іменник.
У реченні В граматична основа очі дивились. Отже, підмет виражений іменником.
У реченні Г граматична основа сміливі мають щастя. Отже, підмет виражений прикметником, що переходить в іменник.
У реченні Д граматична основа дві долі ішли (складений підмет). Отже, підмет у цьому реченні виражений словосполученням.
Відповідь – ВГБД.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.
Це завдання перевіряє ваше вміння з’ясовувати типи складного речення.
Проаналізуймо структуру кожного запропонованого речення.
У першому реченні Сонце блищить і горить, гаї зеленіють, садки зацвітають три граматичні основи, частини речення з’єднані без сполучника. Отже, це складне безсполучникове речення.
У другому реченні Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну теж три граматичні основи, але перша та друга частини поєднані сполучником сурядності і, а друга і третя – сполучником підрядності що. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.
У третьому реченні Погода стояла тепла й сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли дві граматичні основи, частини поєднані сполучником підрядності так що. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним наслідку.
У четвертому реченні Небо вже геть розмерзлося, і тепер його було видно наскрізь дві граматичні основи, частини пов’язані сполучником сурядності і.
Отже, це складносурядне речення.
А от у п’ятому реченні Тонуть у золоті принадні простори і закликають усе в степу до спокою граматична основа одна. Отже, це просте ускладнене речення.
Відповідь – ВГАБ.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.
Це завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
У реченні А від головної до залежної частини можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого?. Отже, це підрядне допустове речення.
У реченні Б від головної до залежної частини можна поставити питання коли? Отже, це підрядне часу.
У реченні В від головної до залежної частини можна поставити питання і який з цього наслідок?. Отже, це підрядне наслідку.
У реченні Г від головної до залежної частини можна поставити питання яке?. Отже, це підрядне означальне.
У реченні Д від головної до залежної частини можна поставити питання про що?. Отже, це підрядне з’ясувальне.
Відповідь – ГДАВ.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Уважно прочитаймо запропонований текст.
Відповідь на це питання знаходимо в перших двох абзацах тексту. У першому автор розповідає про скіфів, а в другому стверджує: «Так оповідав «батько історії» Геродот Галікарнаський».
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність.
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Уважно прочитаймо запропонований текст.
У частині тексту, де використано курсив (похилий шрифт), авторка висловлює свою позицію, тут наявні емоційно забарвлена лексика, окличні речення, риторичні запитання.
Текст, де використано звичайний шрифт, розповідає нам наукові факти щодо появи скіфів, їхньої історії, реліквій, цінностей тощо.
Отже, використання курсиву дозволяє авторці чітко розмежувати журналістську оповідь і науковий виклад.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Уважно прочитаймо запропонований текст.
Мікротема, запропонована в рядку Б, розкрита в рядках 4–13.
Мікротема, запропонована в рядку В, розкрита в рядках 57–64.
Мікротема, запропонована в рядку Г, розкрита в рядках 50–56.
А от мікротеми перемога скіфів над персами в тексті немає.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст як середовище функціонування мовних одиниць.
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Уважно прочитаймо запропонований текст.
Аналізуючи його, знаходимо такі відповідності:
Відповідності Табіті – Гестія, Аргімпаса – Афродіта, Папай – Зевс знаходимо в реченнях 57–64.
Відповідності Арей – Геракл там немає.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання.
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Уважно прочитаймо текст та поміркуймо над запропонованими прислів’ями.
Прислів’я в рядку А стверджує нам, що пошана до мужніх і славних вічна.
Прислів’я в рядку В говорить нам про жертовність в ім’я ідеї.
Прислів’я в рядку Г закликає дати гідну відсіч ворогам, захищаючи мир.
Прислів’я в рядку Б говорить про те, що той, хто прагне війни, від неї загине. Саме воно перегукується з 86-м і 87-м рядками тексту: Так у 375 році після гунського нашестя завершилася тисячолітня історія величних і грізних скіфів. Владні й жорстокі , вони стали жертвами собі подібних.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст як середовище функціонування мовних одиниць.
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Уважно прочитаймо запропонований текст.
У рядках 41–49 читаємо: Якими були багатства тих правителів, можемо уявити, розглядаючи знахідки з курганів. Дослідників вражала величезна кількість золотих виробів у курганах і рівень їх виготовлення. … Згадку про територію України знаходимо в рядках 1–3, 34–40.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
Уважно прочитаймо запропонований текст.
Звичайно, у переліку бракує підзаголовка до частини IV. Там розповідається про сімейні, родові цінності та вірування скіфів.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.
На запропонованому фото ми бачимо всесвітньо відому скіфську пектораль, опис якої авторка пропонує нам у рядках 50–56.
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Усна народна творчість. «Ой Морозе, Морозенку»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.
Героїчну битву козацького війська проти татарських нападників зображено у творі «Ой Морозе, Морозенку». Пригадаймо теми інших творів, зазначених у рядках Б, В, Г, Д.
В історичній пісні «Чи не той то Хміль» ідеться про одну з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами.
У піснях Марусі Чурай передано переживання дівчини від розлуки з коханим («Віють вітри») і прощання козака з коханою й матір’ю, перед тим, як вирушити на війну («Засвіт встали козаченьки»).
«Дума про Марусю Богуславку» розповідає про звільнення українською дівчиною козаків з турецької неволі.
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»
Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.
У поезії «Всякому місту – звичай і права» Григорій Сковорода ставить в один ряд і засуджує здирників і бюрократів, розпусників і пияків, ледарів і підлабузників. Ліричний герой вірша думає не про маєтки й чини, а про те, щоб мати чисту совість: Знаю, що смерть – як коса замашна, / Навіть царя не обійде вона… / Хто ж бо зневажить страшну її сталь? / Той, в кого совість, як чистий кришталь...
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»
Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.
Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного прагнення головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.
Сюжет комедії письменник будує на фактах із життя своєї родини: батько драматурга, Карпо Адамович Тобілевич, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. Але не зміг цього зробити, оскільки прізвище в старих і нових документах відрізнялося однією літерою.
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»
Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.
Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Саме в образі Наталки зображено просту, чесну, роботящу і розумну українську дівчину. Працьовитість Наталки, як і інші риси її характеру, розкривається також словами виборного: «Красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця»
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.
Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тараса Шевченка закінчується словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!»
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи. Образ волелюбного народного духу є в поезії Івана Франка «Гімн»:
Вічний революцьйонер –
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, –
Він живе, він ще не вмер.
Поет переконує, що дух, який тільки «вчора розповився», гучним голосом кличе до себе мільйони скривджених.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Марко Вовчок. «Максим Гримач»
Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.
В оповіданні «Максим Гримач» Марко Вовчок розповідає про Катрю і Семена, про їхнє кохання, долю і смерть. Семен розуміє, що не може свататися до Катрі, бо не є заможним і вільним. У наймах він добуває останній рік і сподівається, що отаман добре розрахується із Семеном, і тоді хлопець купить хутір, стане вільним козаком і зможе йти до Гримача просити руки його красуні-дочки. А тим часом Семен знову збирається на небезпечний промисел і обіцяє повернутися вільним козаком: «Зацвіте перша вишня у твоєму садочку, закує сива зозуля – я припливу до тебе, припливу не наймитом – вільним козаком, Катре!».
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».
Виконуючи завдання, уважно прочитайте запропоновану цитату, з’ясуйте, про кого з персонажів ідеться в цих рядках. У цьому вам допоможе знання героїв літературних творів.
В уривку сказано про паволоцького полковника й попа Івана Шрама. Саме йому відведено багато місця в історичному романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада».
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина».
На картині зображено головну героїню поеми «Катерина».
Перед нами – живописне полотно геніального майстра пензля Тараса Шевченка. Усі образи тут явно пов’язані між собою: опустивши очі, іде Катерина, услід їй осудливо дивиться селянин, холодно зиркає на неї москаль, і все це – на тлі чудового краєвиду.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»
Повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» розповідає про ті особливості життя гуцулів, які для нас незвичні й не завжди зрозумілі. Адже Гуцульщина – це єдиний регіон України, де найповніше збереглися стародавні звичаї, обряди, вірування, традиції, зумовлені природно-географічними та історичними умовами. Архітектура, ремесла, побут, одяг гуцулів – усе носить відбиток давньослов’янського світогляду, світосприйняття.
У листі до В. Гнатюка від 12 січня 1911 року М. Коцюбинський згадував: «Я у свій час з головою пірнув у Гуцульщину, яка мене захопила. Який оригінальний край, який незвичний, казковий народ. Але книжка книжкою, треба мати живі враження, щоб щось зробити, – хочеться швидше дочекатися літа». Варто згадати, що М. Коцюбинський приїхав на запрошення галицьких друзів до Криворівні, де збирав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, яка цікавила автора як одне з «найкращих диких місць».
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Місце і роль митця в літературному процесі.
Виконати це завдання допоможе розуміння творчості письменника.
Запропоноване висловлювання – це слова Остапа Вишні, який був одним з найпопулярніших письменників у сатирико-гумористичних жанрах (памфлетах, фейлетонах, гуморесках). Саме Остап Вишня утвердив жанр усмішки в українській літературі. Він робив усе для того, «щоб народ мій усміхнувся!».
Відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно». Теоретико-літературне поняття асонанс.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є асонанс – стилістичний прийом, який полягає в нанизуванні одного й того самого голосного звука в одному рядку чи в більшій частині вірша, завдяки чому може створюватися додаткова інтонаційна виразність і смислова глибина вірша. Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора. Інверсія – стилістична фігура, що полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, порушенні розміщення частин тощо.
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»
Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.
«Прославити завоювання міста українським елементом села» – таке завдання поставив перед собою Валер’ян Підмогильний, автор урбаністичного роману «Місто».
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».
Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.
Зверніть увагу, що в умові завданні вказано, що героїня співає в колисковій. Твір Василя Симоненка «Лебеді материнства» за формою – це колискова, мудре й щире напучування матері маленькому синові.
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».
Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.
Справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого (автора твору «Мартин Боруля») – Тобілевич, Олександра Олеся – Кандиба, Миколи Хвильового – Фітільов, Івана Багряного – Лозов’ягін, Панаса Мирного – Рудченко.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»
Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.
Дія комедії відбувається в домі Мини Мазайла на Н–ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст., у період найбільшого поширення українізації.
Зверніть увагу, що майже 32 % всіх учасників ЗНО 2014 року обрали варіант Г (Полтава), і лише 44 % відповіли правильно, обравши варіант А (Харків). На те, що дія твору відбувається в Харкові, указує також репліка Мотрони Розторгуєвої, коли вона приїхала до Мазайлів: «Дивлюсь – не «Харьков», а «Харків»! Навіщо, питаюсь, навіщо ви нам іспортіли город?».
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «Молюсь і вірю…»
Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій, уміння визначати символічні образи в них. Образ веселого світу змальовано в поезії Максима Рильського. «Молюсь і вірю…».
«Кленусь тобі, веселий світе, / Кленусь тобі, моє дитя. / Що буду жити, поки жити / Мені дозволить дух життя», – таку клятву дає ліричний герой усьому світові, який відчуває ніжним і щирим, як дитя.
Відповідь – Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».
У VІ розділі («Проща») роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» розповідається про те, як Маруся вирушила в Київ на прощу, дорогою дівчина зустріла мандрівного дяка, душа її вже знову була готова до спілкування з людиною. Затамувавши подих, слухала Маруся розповіді дяка про його життя. Дорогою вони бачать міста і села, що стали болем і славою України. Слухаючи Марусину пісню, дяк висловлює гіркоту з того, як мало справжнього слова є в Україні. Невже її так ніхто і не створить – велику книгу історії життя і боротьби великого народу:
Усі віки ми чуєм брязкіт зброї,
були боги в нас і були герої,
який нас ворог тільки не терзав!
Але говорять: «Як руїни Трої».
Про Київ так ніхто ще не сказав…
Відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».
Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.
Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимось з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Автор змальовує сувору природу цього Уссурійського краю. Для української літератури це екзотичні пейзажі, створені на основі вражень митця.
Відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Сучасний літературний процес. Орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980–1990-х років, найвизначніших представників літератури. Визначати найхарактерніші ознаки постмодернізму.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років.
У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, елітарної та масової культури; епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.
Саме в цей період з’являються нові літературні угруповання й об’єднання. У березні 1997 року письменники-члени Спілки письменників України, які були незгодні з творчими й організаційними принципами цього об’єднання, утворили Асоціацію українських письменників (АУП).
Відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів. Григорій Сковорода є автором творів «De libertate» і «Всякому місту – звичай і права», Тарас Шевченко написав «Заповіт» і «До Основ’яненка», перу Івана Котляревського належать такі твори, як «Енеїда» і «Наталка Полтавка», автором поезії «О слово рідне, орле скутий!..» і романсу «Чари ночі» є Олександр Олесь.
Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.
Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.
У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про поета, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».
Висловлювання в рядку Б стосується Лесі Українки. Максим Рильський у своєму «Слові про Лесю Українку» назвав її нащадком Прометея. Леся Українка мусила глибоко й відповідально розуміти своє покликання в українській літературі, коли писала: «Тяжкий твій спадок, батьку Прометею, / Та я, дочка твоя, прийму його...»
Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку А стосується Ольги Кобилянської, є згадка про буковинську письменницю та новий спосіб писання, узятий з німецької літератури. Пригадайте, що письменниця народилася на півдні Буковини (у містечку Гура-Ґумора). У віці 13-14 років Ольга Кобилянська писала вірші німецькою мовою. У 1880 р. написане перше німецькомовне оповідання О. Кобилянської «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини», у 1883 р. – «Доля чи воля?». Потім були створені алегоричні замальовки «Видиво»(1885), «Голубка і дуб» (1886), оповідання «Вона вийшла заміж»(1886-1887).
У рядку Д йдеться про «Енеїду» Івана Котляревського, який ставить перед собою завдання – переосмислити патетичну проблематику римського оригіналу, наблизити твір до української дійсності. Через образи античних богів, царів, героїв Котляревський змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.
Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.
Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати, з якого твору узятий персонаж, а потім установити жанри цих творів. Чіпка – персонаж роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Палійчук – герой повісті «Тіні забутих предків», Бондарівна – героїня однойменної балади, Степан Боруля – персонаж комедії «Мартин Боруля».
Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.
Персонажі Мавка і Перелесник діють у драмі-феєрії «Лісова пісня», Мартин Пушкар і Галя Вишняківна – у романі у віршах «Маруся Чурай», Леся Черевань і Шрам – в історичному романі «Чорна рада», Лушня і Чіпка – у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Зразок написання власного висловлення
Глибоко переконана, що на формування особистості впливає, з одного боку, походження, сім’я, родинне виховання, а також школа, університет, різні державні установи. З іншого боку, рушійною силою для власного розвитку може виступати й сама людина, її бажання до самовдосконалення.
На підтвердження своєї думки наведу такі переконливі аргументи. По-перше, саме в родині кожна дитина, як губка, всотує традиції, ідеали, переконання, на основі яких починає формуватися її світогляд, а отже й особистість.
Наприклад, відомий музикант, науковець, громадський діяч Святослав Вакарчук в одному інтерв’ю зазначав, що саме родинне виховання й освіта допомагали йому приймати важливі рішення, що, як показував час, виявлялися правильними. Батько для співака був завжди втіленням близького друга й старшого порадника. Ціннісні орієнтири сім'ї в галузі мистецтва сформували музичний смак Святослава. Родина, школа, університет – це основні чинники, які сприяли становленню Вакарчука як особистості.
По-друге, здатність людини до самовдосконалення й повсякчасної внутрішньої роботи над собою допомагає формувати найкращі риси характеру, обирати правильний шлях, долати перешкоди й упевнено йти до своєї мети.
Згадаймо Галю Ґудзь – героїню соціально-психологічного роману Панаса Мирного й Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». «Розбишацька дочка» вибрала інший, відмінний від батьків, шлях. Галя з самого народження зростала в достатку, але ненавиділа багатство, надбане грабунком. У її образі втілено прагнення до чесного життя, краси, ніжності й вірності. Благородство душі героїні почерпнуто явно не від батьків, це результат внутрішньої роботи дівчини над собою.
Таким чином, становлення особистості залежить від спадковості, середовища та виховання, значну роль відіграє також самовдосконалення, робота над собою й прагнення до саморозвитку.
Знайшли помилку? Пишіть на
- Усі завдання ЗНО з української мови і літератури за темами
- Усі тести ЗНО з української мови і літератури онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з української мови і літератури минулих років
- Усе про тест ЗНО з української мови і літератури
- Програма ЗНО з української мови і літератури
- Усе про власне висловлення на ЗНО з української мови
- Приклади написання власного висловлення з української мови
- Перелік творів ЗНО з української літератури
- Скорочені версії творів ЗНО з української літератури
- Подкасти для підготовки до ЗНО з української літератури
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра