ЗНО онлайн 2015 року з української мови та літератури (1) – пробний тест

ТЕМА: Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить  від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.

Іменники Настя, Олеся – це іменники І відміни. Отже, у кличному відмінку іменник Настя (м’яка група) матиме закінчення -е  – Насте, а іменник Олеся (ласкава форма) – закінчення     -ю  – Олесю.

Іменники учитель, боєць, хлопець, лікар, Сергій, кобзар,  мудрець, край знавець –  іменники другої відміни. Отже, іменники м’якої групи учитель, лікар, Сергій, кобзар, край матимуть у кличному відмінку закінчення –ю: лікарю, Сергію, кобзарю, краю.

Іменник мішаної групи каменяр – закінчення -е: каменяре.

Іменники м’якої групи з суфіксом -ець традиційно мають у кличному відмінку закінчення -е. Перед закінченням часто також відбувається чергування приголосних : хлопець – хлопче.

Іменники боєць, знавець, мудрець традиційно мають у кличному відмінку  закінчення -ю: знавцю, мудрецю, бійцю.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Горянка – «жителька гір». Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «гора».

Горлечко – зменшувально-пестливе до слова «горло». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова «горлатий», «горлати»,  «горлань» тощо.

Горючий – «здатний горіти». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова «горіти», «горіння», «горючість» тощо.

Гороскоп – «таблиця розміщення небесних світил, яку складають астрологи для пророкування долі людини і майбутніх подій». Слово походить від грецького horoskopos – «той, який спостерігає час».

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Здавати іспит. Слово здавати потрібно вживати в значенні «передавати тому, хто цим має відати; віддавати для подальшого користування; віддавати щось із певною метою»: здавати зброю, здавати зміну. У наведеному словосполученні потрібно вживати слово складати: складати іспит.

Брати участь – лексичних помилок немає.

Додати води – лексичних помилок немає.

Здобути освіту – лексичних помилок немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Зв’язок слів у словосполученні.

Це завдання вимагає від вас правильного добору форм слів і поєднання їх у словосполучення.

Дієслово вибачити (прощати провину). Тут маємо дієслівне керування: додатокт має відповідати на питання кому? – вибачити синові; вибачте мені.

Завдати горя – помилок немає.

Навчатися малювання – помилок немає.

Відповідно до закону – помилок немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Синтаксис.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати правильність узгодження підмета з присудком.

У реченні Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу підмет хто, тому присудок повинен бути у формі однини: Я звертаюся до всіх, хто виявив бажання піти в похід на Говерлу.

Відповідь – Б.  

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова чимало, взагалі, наприклад – прислівники, які пишемо разом.

У словосполученні за багато століть маємо поєднання прийменника з неозначено-кількісним числівником, а не прислівник забагато, який потрібно писати разом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Число іменників.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати число іменників.

Іменник джерела стоїть у формі знахідного відмінка множини: прикрашали кого? що? джерела. Займенник їх у відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом, також указує на множину.

Граматична основа в шостому реченні криниці були споруджені, а в сьомому – покоління виплекали, отже, ці слова вживаються в множині.

Слово стилі узгоджується з прикметником готичному (у готичному стилі), отже, уживається в однині.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Перше речення ускладнене відокремленою обставиною наділяючи їх цілющими і магічними властивостями, вираженою дієприслівниковим зворотом. Тому в цьому реченні необхідно поставити кому: За багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела, наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. У тексті коми немає.

У четвертому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У п’ятому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У шостому реченні перша кома виділяє вставне слово наприклад, а друга стоїть між частинами складносурядного речення. Помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати складні речення різних типів, зокрема складносурядні речення, визначати їхню структуру.

Перше речення – це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

П’яте речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучниками підрядності та сполучними словами).

Шосте речення – це складне речення, частини якого пов’язані сполучником сурядності а (протиставним). Отже, це правильна відповідь.

Сьоме речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучним словом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Звуки і букви.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках:

• на початку слова,
• після голосного,
• після апострофа та м’якого знака.

У решті випадків вони передають м’якість попередніх приголосних і звуки [а], [у], [е].

Отже, у словах святковий, повітря, весілля, люстерко букви я, ю, є, не позначатимуть два звуки.

У решті слів ці букви вживаються на позначення двох звуків.

Відповідь – В. 

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання

Слово відкрити має таке значення: «забрати те, що закриває кого-небудь чи що-небудь;робити доступним зорові; помічати  щось нове; започатковувати щось». Відкрити невідомі землі. Відкрити душу. Відкрити очі.

А от слово відчиняти має значення «робити вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні». Відчиняти двері, відчиняти кватирку.

Отже, у невластивому йому значенні вжито слово в четвертому реченні. Правильно буде так: Олена намагалася відчинити вікно, бо відчула задуху.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості. Саме тому в словах прегарний (А), предобрий (В), пресмачний (Г), пречисто (Д) необхідно писати префікс пре- .

Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно вживати в словах прибувати, прибалтійський, прикручений, привітання, принести тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми, знаходити та виправляти помилки на вивчені правила.

У рядку А  неправильно написане слово дівчиньці. М’який знак у прикінцевих буквосполученнях похідних слів (іменниках і присвійних прикметниках) зберігається, якщо він був у прикінцевих буквосполученнях у називному відмінку однини: яблунька – яблуньці, лялька – ляльці, ненька – неньці. Але дівчинка – дівчинці, стеблинка – стеблинці.

У рядку В неправильно написано слово різбяр. В українській мові м’який знак не пишемо перед губними, але слова різьбяр і тьмяний – винятки.

У рядку Г неправильно написано слово тоньший. В українській мові м’який знак не пишемо після та перед шиплячими: ремінчик, кінчик, тонший. Але няньчити, бриньчати, женьшень.

У рядку Д неправильно написано слово віньєтка. У словах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, л, н перед  я, ю, є, ї роздільну вимову передаємо м’яким знаком: досьє, віньєтка, браконьєр, портьєра.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

У рядку А разом пишемо слово стереозвук, адже частинки біо-, зоо-, фото-, фіто-, астро-, вело- та інші пишуться разом.

У рядку В разом пишемо слово жовтогарячий, тому що це не поєднання двох кольорів чи кольору та відтінка.

У рядку Г разом пишемо слово макроекономіка, тому що частинки макро-, мікро-, мега- пишуться разом.

У рядку Б через дефіс пишемо всі слова: аграрно-промисловий (два рівноправних слова), сніжно-білий (колір + відтінок), екс-король (частинки екс-, віце-, обер-, віце-, лейб- пишуться через дефіс).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к,ч,ц+ -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): Овруч – овруцький, козак – козацький, узбек – узбецький, турок – турецький.

г, ж, з +  -ськ(ий), -ств(о)= -зьк(ий), -зтв(о): Запоріжжя – запорізький, Прага – празький, Рига – ризький, Париж – паризький, Кавказ – кавказький.

х, ш, с +  -ськ(ий), -ств(о)= -ськ(ий), -ств(о): чех – чеський, латиш – латиський, Черкаси – черкаський.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові числівники.

Порядкові числівники змінюються за відмінками, як  прикметники.

У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово. Тому в рядку А необхідно вживати форму п’ятсот, у рядку Б – форму тисяча, у рядку В – форму чотириста, а в рядку Д – форми  тисяча сімсот.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Частка – це службова частина мови, яка надає окремим словам або цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку.

Так у рядку А частка  тільки має обмежувально-видільний відтінок; у рядку В частка як підсилює оклик; у рядку Г частка хай є спонукальною, а ще формотворчою, бо  утворює наказовий спосіб дієслова; у рядку Д  частка наче  належить до групи порівняльних .

А от у рядку Б слово чи не надає наступному слову жодного відтінку, а приєднує підрядну частину речення до головної. Отже, це сполучник.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння  розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо  (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний).

Отже, правильними будуть такі форми наказового способу: ходімо, дозвольмо, не мовчімо, подякуймо.

Форма пішли  передає дію, яка вже відбулася. Отже, це минулий час.  Дієслова наказового способу не мають форм часу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядку Б дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів. Тому правильним буде таке речення: Просимо вас не смітити, коли ви перебуваєте на вокзалі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки  в простому ускладненому реченні. Зокрема в реченні з однорідними членами речення.

У запропонованому реченні слова  бажання дізнатися про найдальших предків, пошуки сімейних реліквій, розмови з рідними – це однорідні члени речення,  після яких стоїть узагальнювальне слово усе. Отже, кому потрібно ставити на місці всіх цифр, окрім 3, тому що там необхідно поставити тире  (після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень і простих ускладнених речень.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У запропонованих складнопідрядних реченнях основна і додаткова дія стосуються одного діяча тільки в рядку В. Отже, саме тут  підрядне речення можна замінити відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом: Купуючи товар, вимагайте від продавця чек.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку А, можна поставити питання з якої причини?. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Від головної частини до частин, запропонованих у рядках В та Д, можна поставити питання незважаючи на що?, усупереч чого?. Отже, тут утворяться складнопідрядні речення з підрядними обставинними допустовими.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку Б, можна поставити питання навіщо?, з якою метою?. Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А от частина, запропонована в рядку Г, відповідає на питання як довго?.

Отже, це складнопідрядне речення з обставинним часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такий зміст:  шапкою докинути – близько, хоч греблю гати – багато, до нових віників – надовго, як мокре горить – повільно.

Відповідь: 1Г, 2А, 3В, 4Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

У першому рядку слово кажуть указує на джерело повідомлення. Отже, це речення ускладнено вставним словом.

У другому реченні є дієприслівниковий зворот переливаючись барвами. Отже, це речення ускладнено відокремленою обставиною.

У третьому реченні є дієприкметниковий зворот явлені у Слові. Отже, це речення ускладнено відокремленим означенням.

У четвертому реченні означення білі, рожеві, червоні, блакитні стосуються одного слова та відповідають на одне питання. Отже, це речення ускладнено однорідними членами речення ( означеннями).

Відповідь: 1А, 2Д, 3В, 4Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Слово серце відповідає на питання хто?, що?. Отже, це підмет.

Від підмета серце можна поставити питання який є підмет? до слова багате. Отже, це іменна частина складеного іменного присудка.

До слова тому можна поставити питання кому? Отже, це додаток, тому що цей другорядний член речення відповідає на питання непрямих відмінків.

До слова всякі можна поставити питання які? Отже, це означення.

Відповідь: 1Г, 2Д, 3А, 4Б.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах  речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах  речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення в рядку Б – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.

Речення в рядку В – це речення складне безсполучникове, його перша частина виражає умову (час) дії в другій частині.  У такому випадку ставиться тире.

Речення в рядку Г – це просте речення, у якому перед іменною частиною складеного іменного присудка стоїть вказівна частка ось.

Речення в рядку Д ускладнене відокремленою прикладкою різнобарвний стовп світла, яка стоїть у кінці речення.

Відповідь: 1Б, 2Г, 3Д, 4В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово вчених, хоча і відповідає на питання чиї?,  у даному реченні вказує не на ознаку, а на особу. Отже,  це іменник.

Себе – займенник (вказує на предмет, але не називає його).  

Слово долаючи відповідає на питання що роблячи? та вказує на додаткову дію. Це особлива форма дієслова – дієприслівник.

Слово зайвий відповідає на питання який? та вказує на ознаку предмета. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1А, 2В, 3Д, 4Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Проаналізуймо те, як сформульоване завдання. У ньому йдеться  про археологічні джерела, тобто про речові джерела, адже саме їх вивчає наука археологія. До таких належать записи на глиняних табличках, єгипетські папіруси, стіни єгипетських пірамід. А от народні легенди – це фольклорні джерела.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Проаналізуймо запропоновані рядки.

У рядках 1–4 вказано причину виникнення народної медицини та визначено її основу.

У рядках 34–38 розповідається про те, що народна медицина  існувала з давніх-давен і що вже в Київській Русі були спроби узагальнення народних методів лікування.

У рядках 39–46 автор розповідає про популярну в народній медицині рослину – татарське зілля.

А от у рядках 5–12 пояснюється, як виникло цілительство, як люди набували досвіду лікування. Автор розповідає читачеві, що все відбувалося поступово. Людина як частина природи не могла не зауважити, як впливає на тварин та чи інша рослина. Як приклад спостереження наших предків за довкіллям у тексті наведено історію з кавовими зернами. Відкриття всесвітньо відомого напою з сильними тонізуючими властивостями  відбулося завдяки спостережливості.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Проаналізуймо запропоновані рядки.

У рядках 34–46 немає розповіді про народні українські обряди та досягнення українських медиків.

Ці рядки розділено на два абзаци. На початку першого є згадка про Київську Русь і про онуку Мономаха Євпраксію. Але далі автор концентрує увагу на українських лікувальних традиціях: найпопулярніші лікарські рослини, використання аїру в народній медицині українців (антисептична дія). А якщо зауважити ще, що Київська Русь – колиска українського народу, то стає очевидним, що спільна для цих речень мікротема – це народна медицина українців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Контекстуальними синонімами є слова, які зближуються за значенням лише в певному контексті, поза ним вони мають різне значення. Слово етнічна має значення «та, яка належить до якось народу, до його культури, традицій». Народна медицина загалом не пов’язана з якимось певним народом. Слово національна має значення «та, яка пов’язана з нацією або належить їй; державна». Слово фольклорна має значення «усна, пов’язана з народною творчістю».

Автор статті розповідає нам про медицину, яка виникла задовго до появи медицини як науки, тобто передувала медицині офіційній. Отже, контекстуальним синонімом до слова народна буде слово неофіційна.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Прислів’я в рядку Б Зі злої трави лихе сіно говорить там, що з погано ніколи не буде хорошого результату.

Прислів’я в рядку В Хто здоров, той ліків не потребує попереджає нас про недоречність немотивованого та непотрібного лікування.

Прислів’я  в  рядку Г Барвінок на вінок, а полин на віник говорить про доречність використання того чи іншого предмета відповідно до потреби та призначення.

А от прислів’я в рядку А На всяку хворість зілля росте говорить, що для кожної конкретної проблеми є своє правильне вирішення. Саме це прислів’я найкраще окреслює загальну ідею статті, адже вона розповідає нам про глибину, силу і досвід народної медицини.

Відповідь – А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то Хміль»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, провідні мотиви історичних пісень.

Варто пригадати, що пісня «Чи не той то Хміль» належить до історичних, тому одразу можемо відкинути варіанти відповідей Б, В, Г як неправильні, адже про весільний, календарний чи сільськогосподарські обряди може йтися в календарно-обрядових піснях.

Історична пісня «Чи не той то Хміль» уславлює Богдана Хмельницького – народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча, який очолив український народ у визвольній війні проти шляхетської Польщі в 1648–1654 рр., тому варіант А є теж неправильним.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень».

Завдання перевіряє вміння визначати провідну ідею художнього твору.

Байка «Бджола та Шершень» у формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності між працелюбним способом життя й паразитичним існуванням.

Бджола почуває себе щасливою лише в «сродній праці», тобто праці за по­кликанням. У «силі» (моралі байки) ав­тор бачить щастя людини в «природженому ділі».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що Максим Залізняк – це запорозький козак, ватажок гайдамацького повстання 1768 року під назвою «Коліївщина».

Розгорнуту картину гайдамацького руху на Правобережній Україні відтворив Тарас Шевченко в поемі «Гайдамаки».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Цей період в історії України називають добою Руїни.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. 

Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою». Варто зауважити, що й сам роман у першій редакції мав назву «Пропаща сила».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю.

Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

У повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» діють міфічні істоти. На малюнку зображено епізод твору, коли Іван Палійчук зустрічає в лісі  чугайстра, запрошує його до свого вогнища, танцює з ним та ще й грає на флоярі мелодію, яку підслухав у щезника.

Наводимо уривок із твору: «Сухі гіллячки розсунулись тихо, і з лісу вийшов якийсь чоловік. Він був без одежі. М'яке темне волосся покривало все його тіло, оточало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді і звисало на грудях. Він склав на великий живіт зарослі вовною руки і підійшов до Івана.

Тоді Іван зразу його пізнав. Се був веселий чугайстир, добрий лісовий дух, що боронить людей од нявок. Він був смертю для них: зловить і роздере. … Іван тупнув на місці, виставив ногу, струснув усім тілом і поплив в легкім гуцульськім танці. Перед ним смішно вихилявся чугайстир. … Іван і сам умлівав од утоми. ... Він заграв пісню, що підслухав у щезника в лісі: «Є мої кози!.. Є мої кози!..» – і чугайстир, оживлений згуками пісні, знов вище підкидав п'яти, заплющив од вдоволення очі і наче забув про утому».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема літературних напрямів (стилів, течій).  

Варто зазначити, що український експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» переосмислено образ Сізіфа.

В античній міфології Сізіф – це корінфський цар, який був засуджений Зевсом на тяжку кару: він мусив викочувати на високу гору камінь, що, досягши вершини, щоразу скочувався вниз.

Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси. «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать / І, несучи вагу ту страшную, / Буду пісню веселу співать».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір та його символічні образи.

Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» починається словами «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія».

Рядками «А серед мертвого степу, в дальній безвісті, горіли тихі озера загірної комуни» твір закінчується.

Як бачимо, і на початку, і наприкінці новели автор вводить образ «тихих озер загірної комуни».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова.

Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; оксиморон – різновид тропа, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу;  метафора – образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Це завдання перевіряє знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Автором твору «Contra spem spero!» є Леся Українка, справжнє прізвище якої – Косач.

Тобілевич – це Іван Карпенко-Карий, Кандиба – Олександр Олесь, Фітільов – Микола Хвильовий, Лозов’ягін – Іван Багряний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Словами «Змичка міста й села – це міцна запорука майбутніх міст-садів» закінчує вступний твір до інституту головний герой урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто» Степан Радченко.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.

Питання мови, точніше, ставлення до неї персонажів, узято за основу конфлікту, що розгортається в комедії у формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають основні сюжетні лінії  Цей твір ще називають «філологічним водевілем», бо його не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»/

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману у віршах Ліни Костенко, – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. Доля героїні тісно переплітається з долею України, усієї нації, саме завдяки тому, що Маруся – піснярка, поетеса: «Пісня для неї такий же священний олтар, як і любов. Це великі стихії однієї великої душі, які зливаються в ціле, що його несила розділити».  

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У баладі Іва­на Драча соняшник і сонце наділені людськими властивос­тями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Головним героєм  роману Івана Багряного «Тигролови» є Григорій Многогрішний – нащадок українського гетьмана Дем'яна Многогрішного/

Відповідь – А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад»). Творчість Ю. Андруховича.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років, найвизначніших представників літератури.

Юрій Андрухович – сучасний поет, прозаїк, перекладач, есеїст, творчість якого пов’язують із напрямком постмодернізму, що прийшов на зміну модернізму ще на початку 80-х років XX ст., і це має свою точку відліку – 1985 рік, коли Ю. Андрухович разом із В. Небораком та О. Ірванцем заснували поетичну групу «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах).

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати назви творів запропонованих письменників, а потім установити їх провідні жанри.

Іван Багряний утвердив жанр українського пригодницького роману;

Григір Тютюнник був блискучим новелістом;

Олександр Довженко працював у жанрі кіноповісті;

Остап Вишня створив новий жанр – усмішку.

Відповідь: 1Б, 2Г, 3Д, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки». Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Ліна Костенко. «Маруся Чурай». Література XX ст. Валер’ян Підмогильний «Місто». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції літературних творів.

«Гінець до гетьмана» – частина роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»;

«Треті півні» – поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки»;

«Польова царівна» – соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

«Дракон» – пригодницького роману «Тигролови».

Відповідь: 1Б, 2В, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко «Гайдамаки». Пантелеймон Куліш «Чорна рада». Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Література XX ст. Олександр Довженко «Україна в огні».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Лаврін Запорожець і Мина Товченик діють у кіноповісті «Україна в огні», Ярема Галайда і Іван Гонта – у поемі «Гайдамаки», Матвій Гвинтовка і Кирило Тур – у романі «Чорна рада», Максим Ґудзь і Василь Польський – у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1Б, 2В, 3А, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. Тарас Шевченко. Іван Франко. Іван Карпенко-Карий.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання письменників і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, хто є автором того чи того висловлювання.

Висловлювання у рядку А належить Івану Карпенку-Карому. Тут ідеться про Борулю – головного героя трагікомедії «Мартин Боруля».

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Про це автор каже у висловлюванні в рядку Б.

Григорій Квітка-Основ’яненко роздумує над причинами народної любові до його героїнь (рядок Г), зокрема Марусі з однойменної повісті. 

З’ясувати, яке висловлення належить Тарасу Шевченку, допоможе знання основних фактів біографії митця. Тарас Шевченко у висловленні, указаному в рядку Д,  каже про своє бажання не тільки малювати, а й писати поезії, а також згадує про Карла Брюллова, який відіграв у житті Шевченка вирішальну роль, допомігши викупити його з кріпацтва.

Відповідь: 1Г, 2Д, 3Б, 4А.

Зразок написання власного висловлення

На моє переконання, суспільство має бути демократичним на чолі з президентом, якому довіряє більшість. У країнах сучасного світу лідером має бути особистість, яка діє від імені всіх людей відповідно до їх «волі».

Наведу такі аргументи. Справжній лідер – це немов маяк, який указує, куди треба рухатися. Також сильна особистість при владі представляє інтереси народу, її цікавить розвиток своєї країни.

В історії багатьох держав є приклади справжніх лідерів при владі. У 1933 році США перебували у великій депресії: бідність, корупція, високий рівень злочинності тощо. Під час цієї економічної кризи американці абсолютною більшістю обирають харизматичного та сильного духом президента Франкліна Рузвельта. Він забезпечив комплексну реформу державної служби, громадського сектору та фінансової системи, багато зробив для перемоги держав антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні. Саме завдяки політиці Рузвельта Сполучені Штати стали такими, якими ми їх знаємо сьогодні.

Наведу приклад з української літератури. Проблему ролі державного діяча, патріотизму й ставлення влади до народу порушив у романі «Чорна рада» Пантелеймон Куліш. Яким Сомко прагне об’єднати обидві частини України, відстоює ідею міцної державної влади, сильної гетьманської руки. Сомко щиро засмучений недолею рідного краю, він – продовжувач справи Богдана Хмельницького. Події, що відбулися в 1663 році в Ніжині, мають бути предметом вивчення нових поколінь, які цікавляться своєю історією, є громадянами своєї Вітчизни.

Отже, люди повинні мати можливість впливати на рішення в суспільстві, обираючи сильного лідера, який готовий пожертвувати власними інтересами заради майбутнього своєї країни.