ЗНО онлайн 2015 року з української мови та літератури – основна сесія

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Це завдання на правильне слововживання. Одна з найпоширеніших лексичних помилок, що їх припускаються учасники зовнішнього незалежного оцінювання, – уживання росіянізмів (слів, скалькованих з російської мови) замість правильних українських слів.

У трьох варіантах є лексична помилка:

багаточисельні дзвінки (калька з російського слова многочисленные), коректний варіант цього словосполучення – численні дзвінки;

рішити завдання (калька з російського слова решить), правильно треба говорити виконати завдання;

погляди співпадають (калька з російського слова совпадают), натомість нормативним є варіант погляди збігаються.

Немає помилки в рядку «наступного разу».

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Завдання вимагає знаходження кореня в запропонованих словах і пошук спільнокореневих слів.

У наведених словах ми маємо справу з омонімічними коренями (такими, що звучать і пишуться однаково, але мають різне значення).

Спільнокореневим до слова «рад-и-ти» (давати кому-небудь пропозицію, вказівку, як діяти в яких-небудь обставинах) є «по-рад-а» (пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах). Бачимо, що спільним для цих слів є корінь -рад-.

У слові «рад-ість» корінь -рад- за звуковим складом той самий, а за значенням – інший (почуття задоволення, втіха, приємність).

Слова «радіо» (передавання на відстань без дротів інформації за допомогою радіохвиль) і «рад-ист» (фахівець з передавання та приймання таких повідомлень) зовсім інші за значенням. Корінь -рад- у цих словах є омонімічним до кореня -рад- у слові «рад-и-ти».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Це завдання перевіряє знання наголосу та вміння правильно наголошувати слова.

Запропоновані приклади є проблемними щодо наголошування, оскільки часто мовці неправильно вимовляють їх.

Ці слова правильно вимовляти так:

дрова – з наголосом на першому складі,

жалюзі – з наголосом на третьому складі (слово французького походження. а у французькій мові наголос фіксований на останньому складі),

жаркий – з наголосом на другому складі,

дочка – з наголосом на другому складі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника

Завдання вимагає відрізнити нормативне вживання прийменника від ненормативного.

Прийменник по вжитий у цих словосполученнях у різних функціях:

вишивати по шовку – значення об’єкта, на який скерована дія,

зустрітися по обіді – часове значення,

відповідати по черзі – значення способу дії,.

Словосполучення «зайти по неуважності» – помилкове, ненормативне для української літературної мови. Треба казати «через неуважність», «з неуважності», «у зв’язку з неуважністю».

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені означення

Завдання вимагає аналізу запропонованих складнопідрядних речень.

Речення за своєю структурою можуть бути синонімічними. Такими є, наприклад, просте речення, ускладнене відокремленим означенням, і складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Треба перебудувати запропоновані складні речення на прості та знайти серед них те, де збережено його зміст і не порушено граматичні норми.

Отже, вибираємо речення «Вона дивилася на білу орхідею, яку подарували друзі», бо його можна перебудувати в таке: «Вона дивилася на білу орхідею, подаровану друзями».

Решта запропонованих речень не підлягають такій трансформації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання на утворення синонімічного ряду й пошук зайвого в цьому ряду слова.

Виконуючи це завдання, треба обов’язково звертатися до мікротексту.

У реченні «Холодні осінні тумани клубочаться вгорі і спускають на землю мокрі коси» йдеться про погану погоду, яка навіває оповідачеві песимістичний настрій. Отже, в наступному реченні «Пливе в сірі безвісті нудьга, пливе […]. І стиха хлипає сум» автор метафорично нанизує іменники на позначення песимістичних, журливих почуттів. Тому замість карпок можна вставити слова «відчай», «розпач», «безнадія».

Слово «злість» має значення «почуття недоброзичливості; злоба; роздратування, гнів, досада» і не відповідає змістові мікротексту.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис НЕ з різними частинами мови

Це завдання на правопис.

Слова (сполуки) «в/горі», «до/долу» можуть писатися і разом, і окремо. Тут їх треба написати разом, бо в мікротексті вони є прислівниками.

Слово «без/вісті» є іменником (початкова форма «без/вісті»), тому пишемо його разом (щоб не сплутати з прийменниково-іменниковою сполукою «без вісті», треба звертатися до мікротексту.

Сполука «не/знає» є часткою з дієсловом, тому пишемо її окремо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені уточнювальні члени речення

Це завдання на синтаксис простого ускладненого речення.

У реченні «Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом» є обставина місця «тут» і уточнювальна обставина місця «над головою», яка виділяється комами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання вимагає розрізняти пунктуацію в простому та складному реченні.

У реченні «Міріади дрібних крапель спадають додолу, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками» зайвою є кома перед сполучником «і», позаяк він з’єднує не частини складного речення, а однорідні присудки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Це завдання перевіряє орфоепічні навички.

Звук [т] перед наступним дзвінким приголосним уподібнюється за дзвінкістю й вимовляється як [д]. Тож правильною відповіддю є «кладка, футболіст, город», бо вимовляємо «фу[д]боліст».

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія. Фразеологізми

Завдання перевіряє знання фразеології.

Фразеологічний зворот «через пень-колоду» означає «як-небудь, недбало робити що-небудь».

Погляньмо, що означають інші вислови. «Далеко куцому до зайця» – велика різниця між ким-небудь», «і кіт не валявся» – «хто-небудь ще нічого не робив», «як курка лапою» – про що-небудь виконуване, виконане незграбно, неакуратно, «мухи не зобидить» – «хто-небудь дуже добрий, сумирний, лагідний».

Антонімом до «через пень-колоду» є «комар носа не підточить» («не буде до чого причепитися, прискіпатися»).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [Е], [И], [О] в коренях слів

Завдання перевіряє правильну передачу на письмі ненаголошених голосних звуків.

Пам'ятайте, що після літер на позначення шиплячих звуків пишемо е:

- перед м'якими приголосними (увечері);

- перед складом з е (черн​етка);

- перед складом з голосним и, що походить з давнього і (щетина) – тут нам може допомогти російська мова (щетина, звук [т'] м'який);

- перед шиплячими (діжечка).

Пишемо о:

- перед твердими приголосними (щока);

- перед складом з голосним и, що походить з давнього и (чорний) – у російській мові натомість маємо ы (черный);

- у деяких словах за традицією (свіжості, пекучості, меншості – за аналогією до молодості).

Правильне написання цих слів:

«чернетка», «щетина», «чотири»,

«чорнило», «вечорові», «пшоно»,

«щока», «меншості», «пшениця»,

«пекучості», «увечері», «чорний»,

«свіжості», «шести», «жонатий».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Графіка. Основні випадки чергування У-В, І-Й

Завдання на дотримання норм чергування прийменників та префіксів у-в.

Правильний варіант уживання прийменника або префікса у-в такий: «було в Києві», «лежала в шухляді», «плавала у воді»; «знімки у фотографа», «ліси у хвої», «читати вголос»; «перерва в навчанні», «їхати у вагоні», «десь у річці»; «бути у формі», «осінь у Каневі», «допоможе увійти»; «гуляв у лісі», «улюблений учитель», «блиск в очах».

Пам’ятаймо, що чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в-, а також початкові звуки кореня.

У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови. Зокрема, незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і подібних.

В уживається для уникнення збігу голосних.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків

Правильне написання цих слів у формі орудного відмінка однини: «міццю», «статтю», «продажем» (це іменник чоловічого роду);  «сталлю», «дробом» (це іменник чоловічого роду), «сумішшю»; «поміччю», «сіллю», «доповіддю»; «віссю», «миттю», «ступенем» (це іменник чоловічого роду); «путтю», «річчю», «шампунем» (це іменник чоловічого роду);

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Запишімо ці слова правильно: «рідкісний», «ненависний», «захисний» (відбулося спрощення в групі приголосних: захист – захисний); «форпостний», «пісний», «кількісний»; «шістсот», «кістлявий», «студентський» (спрощення не відбулося, оскільки це слово іншомовного походження: студент – студентський); «улесливий», «цілісний» (відбулося спрощення в групі приголосних: цілість – цілісний), «шелеснути»; «тріснути», «тижневик» (відбулося спрощення в групі приголосних: тиждень – тижневий), «контрастний»;

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Числівник

З’ясовуючи закінчення в поданих іменниках, зважайте на те, що їхні форми залежать від попередніх числівників. Також пам’ятайте про тверду та м’яку групи іменників першої та другої відмін.

Отже, говоримо й пишемо:, «обидві дівчини», «півтора тижня», «три лікарі», «два муляри», «чотири секунди».

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий

Запишімо початкові форми й форми ступенів порівняння поданих прикметників.

Близький – ближчий (більш близький, менш близький) – найближчий (найбільш близький, найменш близький, щонайближчий, якнайближчий); гарячий – гарячіший (більш гарячий, менш гарячий) – найгарячіший (найбільш гарячий, найменш гарячий, щонайгарячіший, якнайгарячіший);

добрий (не злий) – добріший (більш добрий, менш добрий) – найдобріший (найбільш добрий, найменш добрий, щонайдобріший, якнайдобріший); удалий – удаліший (більш удалий, менш удалий) – найвдаліший (найбільш удалий, найменш удалий, щонайудаліший, якнайудаліший);

цікавий – цікавіший (більш цікавий, менш цікавий) – найцікавіший (найбільш цікавий, найменш цікавий, щонайцікавіший, якнайцікавіший); дорогий – дорожчий (більш дорогий, менш дорогий) – найдорожчий (найбільш дорогий, найменш дорогий, щонайдорожчий, якнайдорожчий);

вузький – вужчий (більш вузький, менш вузький) – найвужчий (найбільш вузький, найменш вузький, щонайвужчий, якнайвужчий); потрібний – потрібніший (більш потрібний, менш потрібний) – найпотрібніший (найбільш потрібний, найменш потрібний, щонайпотрібніший, якнайпотрібніший;

короткий – коротший (більш короткий. менш короткий) – найкоротший (найбільш короткий найменш короткий, щонайкоротший, якнайкоротший); добрий (хороший, гарний) – кращий (більш добрий, менш добрий) – найкращий (найбільш добрий, найменш добрий, щонайкращий, якнайкращий).

Варто пам’ятати, що не можна утворювати форми на кшталт «більш удаліший, більш цікавіший», тобто плутати вищій і найвищий ступені порівняння прикметників. 

Отже, помилка є у формі «більш гарячіший» (має бути «гарячіший» або «більш гарячий»).

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

У завданні подано речення з різними випадками пунктуації при прямій мові та словах автора.

У реченні «Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: «Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу» розділові знаки вжито неправильно. Розставмо ці розділові знаки правильно:  «Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: - Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу». Це поєднання двох конструкцій «пряма мова й слова автора; слова автора й пряма мова». Після другої частини слів автора лапки не потрібні, натомість треба поставити тире.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Словозміна дієслів І та II дієвідміни

Пам’ятайте про особові закінчення дієслів першої та другої дієвідміни. Правильно ці форми виглядають так: «мріяти – мріють»; «молоти – мелють» (це і є потрібний нам варіант); «солити – солять»; «бігти – біжать»; «ловити – ловлять».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення, його будова. Основні види підрядних речень

Треба поміркувати, який з варіантів відповіді є складним реченням з підрядним мети. Таким є складнопідрядне речення «У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне, щоб особистість могла досягти успіху». Як бачимо, його підрядна частина відповідає на питання про мету повідомлюваного в головній частині, а саме на питання навіщо? для чого?. Засіб приєднання підрядної частини до головної – сполучник мети щоб.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами

Уважно прочитайте подані речення й поміркуйте, з яких частин вони складаються. Таким чином легко зрозуміти, що все це – прості речення з однорідними членами.

Кому треба поставити в реченні «Жовтороте ластів’ятко силилося вилетіти з гнізда, та ще не змогло» перед сполучником «та» в значенні «але».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Пунктуація в утворених реченнях має бути такою:

«Люблю теплу весняну пору, кидаю всі невідкладні справи та йду в поля далекі.

«Люблю теплу весняну пору: у цей час народжуються нові потаємні мрії та сподівання.

«Люблю теплу весняну пору – час пробудження природи від тривалого зимового сну.

«Люблю теплу весняну пору – ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів.

«Люблю теплу весняну пору, коли з-під снігу виглядають перші блакитні проліски.

Двокрапку ставимо між двома частинами безсполучникового складного речення, якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Лексичні запозичення з інших мов

Розкриймо значення запропонованих іншомовних слів.

Превентивний – який попереджає що-небудь, запобігає чомусь.

Тотальний – який стосується всіх, охоплює все, всіх; який поширюється на всіх; загальний.

Фіктивний – який є фікцією; несправжній, вигаданий, фальшивий.

Кардинальний – найголовніший, найважливіший; ґрунтовний, основний.

Тепер легко дібрати синоніми: кардинальний – істотний, превентивний – запобіжний, тотальний – всеосяжний, фіктивний – підроблений.

Одне зі слів (передовий), як завжди в завданні на встановлення відповідності, зайве.

Відповідь: 1-Д, 2-Б, 3-Г, 4-А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Речення з відокремленими членами

Завдання вимагає визначити різновиди простого ускладненого речення. Проаналізуймо наведені приклади.

Бо коли, закохані в минуле, прокуняєм свій великий час, наша лінь нікого не розчулить (речення з відокремленим означенням «закохані в минуле»).

Буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік (речення зі звертанням «мамо горда і вродлива», зайве серед варіантів відповіді).

Там, у степу, схрестилися дороги, немов у герці дикому мечі (речення з відокремленою обставиною «у степу»).

Не шкодуй добра мені, людині, щастя не жалій моїм літам (речення з відокремленою прикладкою «людині»).

Чи винні ми щось комусь у житті, окрім наших батьків? (речення з відокремленим додатком «окрім наших батьків»).

Відповідь: 1-А, 2-В, 3-Г, 4-Д.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Виконуючи це завдання, треба обґрунтувати випадки вживання тире. Проаналізуймо запропоновані речення.

Найбільше у світі любив він багрянолисту осінь – природи солодку зрілість (тире ставимо перед відокремленою прикладкою «природи солодку зрілість»).

Дівчина внесла оберемок майористих квітів – до цього похмура кімната враз ожила (тире ставимо між частинами безсполучникового складного речення – зайвий серед варіантів відповіді).

Зацвіла тендітно-біла конвалія в гаю, а сонячно-тремтливі кульбабки – біля ставу (тире ставимо в неповному реченні замість пропущеного присудка «зацвіла»).

Класична пластика, і контур строгий, і логіки залізна течія – це справжньої поезії дороги (тире ставимо між підметами і присудком, оскільки вони виражені іменниками).

Зображення флори й фауни: квітів, дерев, тварин – свідчать про обожнення природи нашими предками (тире ставимо після однорідних додатків, оскільки далі речення продовжується).

Відповідь: 1-А, 2-Д, 3-Г, 4-В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення

Виконуючи це завдання, треба з'ясувати тип кожного запропонованого складного речення. Проаналізуймо їхню структуру.

Мiльярди перлин мерехтiли на всьому, випромiнюючи маленькi сонця, розсипаючи спектри на лапатiм листi дубiв i ліщини (просте речення з однорідними й відокремленими членами речення – зайвий варіант у цьому завданні).

Тихо-мирно спала зграя лебедина, і даремно лебідь звав, будив її (складносурядне речення, частини якого з’єднані сполучником і).

Стоять жоржини мокрі-мокрі, сплять діамантові жуки, під грушею у дикій моркві до ранку ходять їжаки (безсполучникове складне речення).

Коли з дерев, сумно кружляючи, падало жовтогаряче листя, повернувся додому Оксен (складнопідрядне речення, частини якого з’єднані сполучним словом коли).

Ти з’явилась мені – і здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ (складне речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком).

Відповідь: 1-Г, 2-В, 3-Д, 4-Б.

ТЕМА: Морфологія

Уважно прочитайте речення. Поміркуйте, до якої частини мови належать потрібні вам слова.

Олена Теліга вважала, (1)що для українки має бути (2)характерним поєднання «найкращої жіночності з найвищою мужністю», і переймалася (3)тим, що в українській літературі не (4)створено ідеального образу жінки.

Слово «що» може бути займенником і сполучником. Оскільки тут воно поєднує частини складнопідрядного речення і не є членом речення, то це сполучник.

Слово «характерним» є прикметником. Це легко визначити, поставивши до нього питання й поміркувавши про значення цього слова.

Слово «тим» є займенником. Воно вирізняє предмет у мовленнєвій ситуації, не називаючи його.

Слово «створено» – безособова форма дієслова. Його формально можна сплутати з прислівником, тому треба насамперед зважати на семантику дії.

Відповідь: 1-В, 2-А, 3-Д, 4-Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Уважно прочитавши текст, ми маємо відшукати відповіді на запропоновані в завданні запитання.

Особливу увагу варто звернути на фрагмент «Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як ми на комах». Як бачимо, текст не містить відповіді на те, чи існують інші істоти у Всесвіті, які схожі на нас. Також згадано про Бога – вищу істоту, яка, можливо, дивиться на нас, як ми на комах, яку людина «шукає», «уявляє».

Таким чином, у тексті немає відповіді на запитання «Чи є істоти, які дивляться на нас, як ми на комах?».

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст як середовище функціонування мовних одиниць

Проаналізуймо речення «Він примушує нас вірити, що обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад».

За змістом це речення ніби розпадається на дві частини: «світ примушує людину в щось вірити» та «людині обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад». І перша, і друга частина є метафоричними. Відшукаймо тлумачення, роз’яснення цих метафор. Як бачимо, воно є у варіанті «Підкорена суспільним законом людина досягає своєї мети в боротьбі», позаяк метафора «світ примушує людину в щось вірити» розтлумачена висловом «підкорена суспільним законам людина», а метафора «людині обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад» пояснена висловом «людина досягає своєї мети в боротьбі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Читаючи текст, зверніть увагу на розгортання думки у рядках 40–44 і 45–49.

У першому з цих двох абзаців (рядки 40–44) бачимо тезу про те, що складно жити серед людей – негармонійних часточок всесвіту, зокрема через штучно винайдену ідею часу. Далі ця теза обґрунтована в рядках 45–49: люди, зважаючи на «фікцію нашого штучного світу», тобто час, змушені гнатися за щастям у його соціальному розумінні, ігноруючи той факт, що щастя в космічному вимірі насправді легко досягти: це життя в злагоді із законами космосу.

Тому рядки 45–49 обґрунтовують висловлене в рядках 40-44.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання

Розгляньмо наведені твердження.

«Людина – володар планети».

«Люди розумніші за комах».

«Людське життя підвладне часові».

«Комахи – гидкі створіння».

Уважно прочитавши текст, бачимо що три з них спростовані в тексті.

Не заперечено позицію про те, що «люди розумніші за комах». По-перше, зовсім не піддано сумнівам інтелектуальні й соціальні досягнення людини. По-друге, у тексті доводиться, що, на відміну від комах, люди є складними в духовно-інтелектуальному плані істотами. По-третє, наголошено, що людині, на відміну від комах, властиво «шукати крихітку знання». Тому стосовно людини й використано словосполучення «неприродна істота», бо порівняно з комахами, існування яких обмежене задоволенням природних потреб, людина справді «розумніша».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання

Пригадайте, що ідеєю вважаємо те, що прагнули донести в тексті до читача.

У пропонованому тексті шляхом міркувань про неподібність світу комах і людей продемонстровано красу й гармонійність життя комах і неприродність людського існування.

Таким чином, саме злагода зі світом, якої бракує людині, потрібна для щастя, якого кожна людина так прагне.

Відповідь – В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні Марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки»

Марусю Чурай уважають автором твору «Засвіт встали козаченьки». Цій легендарній піснетворці приписують авторство ще деяких пісень, зокрема «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю…».

Щодо інших запропонованих у завданні творів, то всі вони є фольклорними. Так, «Ой Морозе, Морозенку» та «Чи не той то Хміль» – це історичні пісні, «Бондарівна» – балада, «Дума про Марусю Богуславку» – дума.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень»

У своїй байці «Бджола і Шершень» Г. Сковорода посилається на думки античних філософів: Цицерона, Катона, Епікура. Саме вислів Епікура перегукується з ідеєю байки – ідеєю «сродної праці», тобто праці, яка має стати для людини природною потребою, приносити їй задоволення, а суспільству – користь.

У всіх інших запропонованих творах висловів давньогрецьких філософів немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Такими словами відмовляється від залицянь заможного посадовця – возного – Наталка, головна героїня п’єси І Котляревського «Наталка Полтавка».

У творах інших письменників відсутній сюжет про сватання багача-посадовця з бідною дівчиною. Завдання передбачає спочатку встановити героя, його приналежність до певного твору, а тоді автора цього твору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Саме такими словами, що стали афоризмом («Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!»), завершується послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Цей вислів належить до крилатих фраз, які просто необхідно запам’ятати.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Бачити Україну єдиною, неподільною мріяв Яким Сомко, герой історичного роману «Чорна рада» П. Куліша, один із претендентів на гетьманську булаву.

Цей вислів характеризує його як майбутнього державного діяча, який уболіває за долю своєї держави, що переживає не найкращі часи – період Руїни.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

У селі Піски відбуваються події в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…». Одна із сюжетних ліній твору є викладом історії цього села.

У повісті «Земля» маємо село Д. на Буковині, у повісті «Кайдашева сім’я» – село Семигори, у повісті «Тіні забутих предків» події відбуваються на Гуцульщині, а в новелі «Камінний хрест» – на Покутті.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні»

Дорікає коханій ліричний герой поезії І. Франка «Чого являєшся мені у сні?», яка входить до збірки «Зів’яле листя».

Із запропонованого уривка неважко здогадатися, що це інтимна лірика, тому варіанти А і Г одразу відкинемо як неправильні (Микола Вороний «Блакитна панна» – пейзажна лірика, М. Рильський «Молюсь і вірю» – філософська). Поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить» та «О панно Інно», Олександра Олеся «Чари ночі» мають інші мотиви та стиль написання, хоч теж належать до інтимної лірики.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Поновити втрачене дворянство прагне лише один із перерахованих героїв – Мартин Боруля з однойменної комедії І. Карпенка-Карого. Після безглуздих тривалих клопотань герой зізнається: «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

На рисунку зображено одного з персонажів античної міфології – Сізіфа, який викочує на гору камінь. Образ Сізіфа переосмислила Леся Українка в поезії «Contra spem spero!» (Без надії сподіваюсь!):

                 Я на гору круту кам’яную

                Буду камінь важкий підіймать…

У поемі «Кавказ» Т. Шевченко використав образ Прометея. В інших творах (варіанти А, Б, Г) античних образів немає.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

На Буковині, недалеко від ріки Серету, відбуваються події в повісті О. Кобилянської «Земля».

Місце подій у повісті «Тіні забутих предків» – Гуцульщина, у новелі «Камінний хрест» – Покуття. В оповіданні «Максим Гримач» і в новелі «Момент» про конкретні місця подій не йдеться.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Карпатськими Ромео і Джульєттою називають героїв повісті М Коцюбинського «Тіні забутих предків» Івана й Марічку, оскільки автор використав мандрівний сюжет про закоханих із ворогуючих родів і трагічну історію їхнього кохання.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Подвійне коло», «Шаланда в морі»

В умові завдання читаємо: «Його романи та повісті складаються з окремих цілком закінчених новел..». Отже, ідеться про своєрідний літературний жанр – роман у новелах, який наявний у творчості лише Ю. Яновського (роман у новелах «Вершники»).

У творчості інших згаданих письменників є просто окремі новели.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Арфами, арфами…».

Провідним художнім засобом в уривку є персоніфікація – художній засіб, який ґрунтується на перенесенні дій з людини на явище, предмет.

Згадаймо, що паралелізм – це зіставлення картин з різних сфер життя (природа – людина), анафора – це єдинопочаток, оксиморон – це поєднання непоєднуваного (дзвінка тиша), у порівнянні певний предмет (явище) порівнюється з іншим на основі схожості, подібності. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Автором твору «Я (Романтика)» є Микола Хвильовий, справжнє прізвище якого – Фітільов.

Косач – це Леся Українка, Лозов’ягін – Іван Багряний, Тобілевич – Карпенко-Карий, Кандиба – Олександр Олесь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Змінити прізвище мав намір Мина Мазайло – герой однойменної п’єси М. Куліша. Застерігає брата від такого вчинку Тарас Мазайло.

У сюжетах інших творів про зміну прізвища не йдеться.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Ріка Десна була річкою дитинства О. Довженка. Письменникове дитинство минуло на її берегах. У творі «Зачарована Десна», написаному далеко від рідної землі, Довженко в ліричних відступах неодноразово подає образ Десни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

«Любові всевишній» присвятив твір «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник. За жанром – це новела.

Інші твори (роман у новелах Ю. Яновського «Вершники», роман у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай», драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня», кіноповість О. Довженка «Україна в огні») присвят не мають.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Наведені поетичні рядки – фрагмент роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»:

...Лежала тінь від столу і до печі.

Лампадка тріпотіла в божнику.

А він сидів, зіщуливши ті плечі

і звісивши ту голову тяжку.

"Як не хочеш, моє серце,

Дружиною бути,

То дай мені таке зілля,

Щоб тебе забути.

Буду пити через силу,

Краплі не упущу.

Тоді я тебе забуду,

Як очі заплющу..."

Торкнувся шклянки білими вустами.

Повільно пив. І випив. І погас.

Ой сонце, сонце, промінь твій останній!

Оце і є вся правдонька про нас.

Саме в цьому творі актуалізовано фольклорний мотив про отруєння дівчиною (імовірно Марусею Чурай) свого нареченого (Гриця Бобренка).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

Празька школа – об’єднання українських поетів-емігрантів у Празі в 1920-х – 1930-х роках. До празької школи належали Євген Маланюк, Олена Теліга та ін.. Серед запропонованих поезій одна й належить Є. Маланюку – «Стилет чи стилос?».

Поезію «Молюсь і вірю» написав М. Рильський, «О панно Інно» – П. Тичина, «Любіть Україну» – В. Сосюра, «Різдво» – Б.-І. Антонич.

Відповідь – В.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Творчість Ю. Андруховича.

До постмодернізму належить творчість Ю Андруховича, сучасного письменника.

Є Маланюк – представник празької школи, В. Стус і В. Симоненко – «шістдесятники», творчість Б.-І. Антонича, лемківського поета, припадає на міжвоєнні часи.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: сентименталізм, романтизм, реалізм, їхні ознаки; модерністські напрями та течії: імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм

Виконуючи це завдання, спочатку необхідно з’ясувати, з якого твору герой, а тоді – до якого літературного напряму належить твір. Максим Ґудзь – роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – реалізм. Наум Дрот – повість Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся» – сентименталізм, Іван Дідух – новела В. Стефаника «Камінний хрест» – експресіонізм. Ярема Галайда – поема Т. Шевченка «Гайдамаки» – романтизм. Зайвий варіант – імпресіонізм.

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах)

Кожен літературний твір має певний жанр, який визначаємо, ураховуючи певні його особливості.

Деякі жанри своїх творів пропонують самі автори. Так, «Мина Мазайло» М. Куліша – комедія, «Маруся Чурай» Л. Костенко – роман у віршах, «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – повість, а жанр «Лісової пісні» Леся Українка визначила як драма-феєрія.

Відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість минулих літ». «Слово про похід Ігорів».

Література кінця XVIII – початку XX ст. І. Котляревський «Наталка Полтавка». Т. Шевченко «Гайдамаки».

Персонажі Ігор і Ярославна (його дружина) діють у «Слові про похід Ігорів»;

Ярема (Галайда), (Іван) Гонта – у поемі Т. Шевченка «Гайдамаки»;

Тетерваковський (виборний), Терпилиха (Горпина, мама Наталки) – у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка»;

Кий і Либідь – у «Повісті минулих літ» (у легенді про заснування Києва).

Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Д, 4-Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. П. Куліш. І. Карпенко-Карий

Література XX ст. Остап Вишня.

Твори українських письменників-емігрантів. І. Багряний

Серед запропонованих письменників лише один драматург – І Карпенко-Карий, тому логічно, що висловлювання про сцену, театр – висловлювання його.

Відомо, що П. Куліш – автор першого історичного роману в українській літературі, отже, саме П. Куліш розмірковує про появу історичного роману.

Згадаймо, що Іван Багряний – письменник-емігрант, тому тільки він міг говорити про повернення до своєї Вітчизни, коли більшовицька система буде знищена.

Остапу Вишні належить висловлювання, у якому він розмірковує про право сміятися, адже сміх був невід’ємною складовою його творчості (згадаймо створений ним жанр усмішки), сміх у поєднанні з любов’ю до людини.

Висловлювання, у якому йдеться про вогонь у кузні батька, є зайвим варіантом, воно належить І. Франку, батько якого був ковалем, мав свою кузню, де дуже любив проводити час письменник у далекому дитинстві.

Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Д, 4-В.

Зразок написання власного висловлення

Людина – істота соціальна. І, звичайно ж, кожного з нас хвилює думка оточення. Але чи завжди треба зважати на оцінку інших? Я вважаю, що не варто приділяти підвищеної уваги до того, що скажуть люди.

По-перше, інші, навіть якщо їх більшість, можуть помилятися.

Так сталося з головним героєм поеми Івана Франка «Мойсей». Біблійний пророк сорок років вів народ до землі обітованої, але молоде покоління євреїв не вірить у Мойсея, а Датан і Авірон навіть пропонують закидати його камінням. Та ні погрози, ні залякування не можуть спинити пророка. Мойсей усвідомлює, що найголовніше для народу, який тільки-но піднявся, – увесь час рухатися вперед і не спинятися ні на мить.

По-друге, надмірна стурбованість думками інших – свідчення невпевненості в собі й заниженої самооцінки. Людині не варто змінювати свою особистість на догоду чиїмсь уявленням.

Саме таким принципом керується колишній боксер, а нині мер Києва Віталій Кличко. Його неодноразові перемоги на рингу прославили нашу країну. Сьогодні Кличко більше відомий як столичний голова. Віталія часто критикують, а з його мовних ляпів кепкують навіть у мережі інтернет. Користувачі діляться дошкульними жартами, збираючи сотні переглядів. Критика володаря титулів чемпіона світу з боксу не дуже сильно бентежить Кличка. Він і сам може посміятися з себе, що дозволяє очільникові Києва не втрачати гідності й упевнено йти до мети.

Логіка моїх міркувань підводить до висновку, що внутрішні переконання людини є важливішими, ніж думка оточення про неї.