ЗНО онлайн 2015 року з української мови та літератури – додаткова сесія

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Серед запропонованих словосполучень треба знайти варіант із лексичною помилкою, тобто з неправильно вжитим словом. Словосполучення «винайняв квартиру в центрі», «запросив до вітальні», «розповів про відрядження» лексичних помилок не мають.

Помилку знаходимо у варіанті «приїхав вісім років назад» – це росіянізм, калька з «восемь лет тому назад». Коректний варіант – «приїхав вісім років тому».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

У цьому завданні маємо справу з омонімічними коренями (такими, що звучать і пишуться однаково, але мають різне значення).

У слові «замінувати» корінь -мін- означає «особливий вибуховий снаряд, що закладається в землю, під воду і т. ін.».

Слово «Міноборони» – складноскорочене, утворене від «міністерство оборони».

Слово «міндобриво» також є складноскороченим і означає «мінеральне добриво».

Лише у варіанті «нерозмінний» бачимо корінь -мін-, спільний зі словом «міняти», тобто «Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь; обмінювати».

Таким чином, спільний корінь -мін- у словах «міняти» та «нерозмінний».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Неправильне наголошування слів – дуже поширена мовна помилка. Треба запам’ятати правильний наголос у проблемних словах.

На другий склад падає наголос у слові «котрúй» (а не «кóтрий», як часто вимовляють).

На третьому складі треба наголошувати слова «кіломéтр» (а не «кілóметр»), «одинáдцять» (а не «одúнадцять»), «привезтú» (а не «привéзти»).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Виконуючи це завдання, пам’ятайте, що після числівників два, три, чотири вживаємо іменники у формі називного відмінка множини, а після числівників п’ять, шість і т. д. – у формі родового відмінка множини. З іменниками ІV відміни (теля, лоша, кошеня) сполучаються збірні числівники (двоє, троє і т. д.).

Отже, правильними є такі словосполучення: «двоє кошенят»; «три мільйони» (числівник «мільйон» відмінюємо, як іменник другої відміни твердої групи); «вісім кілограмів»; «чотири лимони».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості узгодження присудка з підметом

У пропонованому завданні треба звернути увагу на узгодження складеного підмета з присудком.

Проаналізуємо наведені речення.

Більшість учасників конференції прибули пізніше (слово «більшість» вимагає присудка у формі однини). Коректний варіант цього речення: Більшість учасників конференції прибула пізніше.

Василь з Іваном рано-вранці поїхали на косовицю (підмет «Василь з Іваном» вимагає присудка у формі множини).

На галявині росло дванадцять молодих берізок (підмет «дванадцять берізок» може узгоджуватися з присудком як в однині, так і в множині).

ООН ухвалила важливе рішення щодо миротворчого контингенту (підмет «ООН» розшифровуємо як «Організація Об’єднаних Націй», тому присудок узгоджується зі словом «Організація» і вживається в однині).

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія. Фразеологізми

Виконання цього тестового завдання потребує звернення до мікротексту.

Уважно перегляньте згадані у варіантах речення. Треба відрізняти фразеологізми від образних висловів, де кожне слово зберігає окреме лексичне значення.

У першому реченні бачимо вислів «закрутилася веремія». Це фразеологізм, значення якого «здіймати колотнечу, спричиняти неспокій».

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Уважно перечитайте запропоновані в завданні речення. У третьому реченні маємо прислівник знову, у четвертому – прислівник гуртом, у сьомому – прислівники навмисне, ніколи, далі, колись.

У шостому реченні прислівників немає: Дядько (іменник) чухає (дієслово) голову (іменник): невпокійна (прикметник) це (частка) й (сполучник) клопітна (прикметник) справа (іменник) – од (прийменник) села (іменник) до (прийменник) села (іменник) перевезти (дієслово) в (прийменник) хуртовину (іменник) хуру (іменник) реготу (іменник).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот

Виконуючи це завдання, треба обов’язково звертатися до мікротексту.

Перегляньте ще раз згадані в завданні речення та зверніть увагу на розділові знаки в них.

Бувало, у найтемнішу ніч, коли темрява билась у вікна, як хвилі безмежного моря, під вікном несподівано закрутиться веремія, у шибках процвіте цілий рій синіх, сірих, карих очей (кома при вставному слові, кома між частинами складнопідрядного речення, коми при порівняльному звороті, кома між частинами безсполучникового складного речення, коми між однорідними означеннями).

Здається, що підпливали вони на чорних хвилях як черідка цікавих рибок до самотнього в морі темряви вогника у вікні (кома між частинами складнопідрядного речення, бракує ком при порівняльному звороті).

Метелиця, гребні, а з нами мов мара якась весела починає загравати: вигукуємо, сміємося, співаємо, підскакуємо на кожному гребні й, хапаючись одне за одного, перекидаємося в сніг (кома між частинами безсполучникового складного речення, кома між частинами складносурядного речення, двокрапка між частинами безсполучникового складного речення, коми між однорідними присудками, коми при відокремленій обставині).

Дядько чухає голову: невпокійна це й клопітна справа – од села до села перевезти в хуртовину хуру реготу (двокрапка між частинами безсполучникового складного речення, тире між підметом і присудком).

Таким чином, пунктуаційну помилку допущено в другому реченні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами

Зверніться ще раз до згаданих у завданні речень мікротексту. З’ясуйте, у якому з них є вставне слово (це нескладно зробити, переглянувши розділові знаки й усвідомивши причину їхнього вживання).

У першому реченні бачимо вставне слово «бувало», яке слугує для вказівки на порядок думок.

У третьому реченні є однорідні члени, але немає вставних слів.

У четвертому реченні багато різних розділових знаків між частинами безсполучникового складного речення, але немає вставних слів.

У сьомому реченні є однорідні члени й частини безсполучникового складного речення, але немає вставних слів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Графіка. Позначення звуків мовлення на письмі

Це завдання перевіряє вміння правильно вимовляти приголосні звуки, змінені в потоці мовлення.

У більшості наведених слів є звук [д].

В окремих словах літера д позначає інші звуки: у слові «джерельний» маємо африкату [дж], а у слові «подзвонити» – африкату [дз].

У словах «тижневий» і «переїзний» звука [д] немає – це наслідок спрощення в групах приголосних.

Слово «баскетбол» вимовляємо «баске[д]бол», оскільки звук [т] перед наступним дзвінким приголосним [б] стає дзвінким [д].

Отже, звук [д] треба вимовляти у словах пі[д]бити, баске[д]бол, електропоїз[д].

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія.

Виконання цього завдання полягає в з’ясуванні значення пропонованих фразеологізмів і доборі відповідного синонімічного до них дієслова.

Вислови «читати молитву, прописати іжицю, милити чуба, брати в шори» мають значення «дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось, робити суворе зауваження».

Отже, синонімом до пропонованих стійких сполук буде слово «картати» (гостро дорікати кому-небудь, лаяти когось; різко критикувати, осуджувати кого-, що-небудь).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Для виконання цього завдання треба пригадати правопис префіксів з-, с-. Зазвичай у шкільній практиці для запам’ятовування літер, перед якими треба писати префікс с-, використовують мнемонічну формулу «Кафе «Птах». Усі приголосні цієї фрази і є тими, перед якими пишемо с-. У решті випадків пишемо з-.

Також пам’ятайте, що префікси роз-, без-, воз-, через- завжди треба писати з літерою з на кінці.

Розглянемо запропоновані в завданні слова.

Префікс с- треба писати в таких випадках: перескочити, сформувати, спитати, сказати, скерований, сплетений, сфотографувати, нестерпний, стягнути, сфальшувати, схвалити.

Префікс з- треба писати у слові зшити.

У решті слів треба писати префікси роз-, без- із літерою з: безкоштовний, розтлумачити, безсмертя.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних слів разом і через дефіс.

Завдання перевіряє знання правил написання складних іменників, прикметників, прислівників і прийменників.

Запропоновані слова треба писати так:

з-поміж (складні прийменники з першою частиною з-(із-) пишемо через дефіс);

сорокалітню (складні слова, утворені від підрядних словосполучень, тобто залежних між собою слів (літ (скільки?) сорок) пишемо разом);

житлово-побутового (складні слова, утворені від сурядних словосполучень, тобто не залежних між собою слів (житловий і побутовий) пишемо через дефіс);

будь-якої (частку будь- пишемо через дефіс);

по-господарськи (прислівники з префіксом по- і суфіксом -и пишемо через дефіс).

Отже, дефіс не потрібен у слові сорокалітню.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Виконуючи це завдання, варто пам’ятати, що спрощення в групах приголосних не позначається на письмі в прикметниках, утворених від іншомовних слів, і в словах кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, шістнадцять, шістдесят, шістсот.

Отже, пропоновані слова правильно писати так: баластний, пізній, міжобласний, гігантський, щасливий, заздрісно, буревісник, форпостний, радісно, серце, щотижневик, шістнадцять, чесно, корисливий, шелеснути.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Щоб виконати це завдання, пригадайте випадки, коли вживається чи не вживається м’який знак.

Більшість слів, наведених у завданні, мають писатися без м’якого знака. Це такі випадки:

• перед постійно м’яким або пом’якшеним приголосним (цвях, корінці, кузня, світловий);
• між літерами на позначення подовженого м’якого приголосного (доповіддю, Поділля);
• після шиплячого (облич);
• після р в кінці складу чи слова (воротар, інтер’єр, серйозний, чотирма);
• після н перед шиплячими (менший, Маринчин, кінчик, дзеленчати);
• у числівниках на позначення десятків (шістдесят).

Натомість пишемо м’який знак у буквосполученнях -ньц-, -ньк-, що походять від -ньк- (бриньчати, неньчин, дівчиноньці) та в іншомовних словах після н перед йо при роздільній вимові (сеньйор).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий.

Пропоноване завдання перевіряє знання правил утворення форм ступенів порівняння прикметників.

Уважно прочитайте запропоноване речення й поміркуйте, яку форму (початкову, вищого чи найвищого ступеня порівняння) треба вжити на місці кожного пропуску.

У першому випадку після прислівника найбільш має бути прикметник у початковій формі привабливими, оскільки міру ознаки вже виражено прислівником.

У другому випадку має бути форма вищого ступеня вищу, бо це випливає з контексту (далі йдуть слова порівняно з іншими).

У третьому випадку має стояти форма найвищого ступеня найнижчі, бо з контексту дізнаємося, що ці енерговитрати мають бути дуже малими, найменшими у своїй галузі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Тестове завдання вимагає знання особливостей відмінкових форм іменників 3-ї відміни в орудному відмінку однини. У цьому випадку м’які та пом’якшені приголосні між двома голосними подовжуються. На письмі це позначається подвоєними літерами: паралеллю, подорожжю, маззю, пам’яттю, сіллю, величчю, вуаллю, сумішшю, папороттю, заметіллю, емаллю, світлотінню, магістраллю, ціллю, мігренню, міддю.

Проте, якщо приголосний стоїть не між двома голосними, а між приголосним і голосним, подовження не відбувається: верф’ю, лазур’ю, буденністю, кров’ю.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Це завдання пропонує п’ять пар синонімічних словосполучень, серед яких є одне помилкове.

Уважно прочитайте ці словосполучення, звертаючи особливу увагу на прислівники та прийменники, оскільки саме вони варіюються у варіантах:

Серед наведених варіантів не є коректним вислів на протязі місяця. Це поширена помилка, зумовлена впливом російської конструкції на протяжении…

Як відомо, у нашій мові слово протяг означає:

• різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері, вікна, розташовані одне проти одного;
• простір, на якому що-небудь розташовується, міститься.

Отож, замість на протязі місяця треба говорити протягом місяця, упродовж місяця.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в реченнях з відокремленими членами.  

Пропоноване завдання перевіряє навичку вживання розділових знаків у простому ускладненому та складному реченні.

Уважно прочитайте наведені речення та з’ясуйте причини вживання в них розділових знаків.

Ще великий Микола Гоголь, наш славний земляк, захоплено говорив про мову українського народу (коми при відокремленій прикладці).

Кінь вийшов на сизу піщану косу і струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним (бракує однієї коми перед відокремленою обставиною струсивши воду, натомість коми між однорідними означеннями стоять правильно). Виправлений варіант цього речення має виглядати так: Кінь вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним.

На оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставляючи ноги, лелеки (коми при відокремленому означенні, коми при відокремленій обставині).

Женеш свою корівчину пасти в поле, десь за тобою сонце, сходячи, крізь дерезу спілим кавуном червоніє (кома між частинами безсполучникового складного речення, коми при відокремленій обставині).

Дівчина ступає на палубу, і літній слуга вслід їй виносить велику клітку з пернатим красенем – вінценосним журавлем (кома між частинами складносурядного речення, тире перед відокремленою прикладкою наприкінці речення).

Отже, пунктуаційну помилку допущено у варіанті Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами.

Виконуючи це завдання, треба сконструювати речення із запропонованих фрагментів і класифікувати отримані синтаксичні структури. Зважайте на те, що розділові знаки у варіантах пропущені, їх ви маєте самостійно підставити залежно від структури речення.

Люблю я теплі травневі вечори, але не терплю холодних листопадових (просте речення з однорідними присудками).

Люблю я теплі травневі вечори зі щебетанням птахів у нашому саду (просте неускладнене речення).

Люблю я теплі травневі вечори: тоді так мріється про щось небуденне (складне безсполучникове речення).

Люблю я теплі травневі вечори, напоєні пахощами яблуневого цвіту (просте речення з відокремленим означенням).

Люблю я теплі травневі вечори, хоча й червневі мають свої принади (складнопідрядне речення з підрядною допустовою частиною).

Як бачимо, умові, заявленій в основі завдання, відповідає перше речення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення.

Працюючи над цим завданням, пригадайте, що просте та складне речення можуть бути граматично синонімічними, тобто другорядний член у простому реченні передаватиме той самий зміст, що й підрядна частина складнопідрядного речення.

В основі завдання йдеться про підрядне причини. Як відомо, ця частина складнопідрядного речення вказує на причину того, про що йдеться в головній частині, відповідає на питання чому? через що? з якої причини? та приєднується сполучниками бо, тому що, через те що, оскільки, позаяк.

З-посеред запропонованих речень піддається відповідній трансформації лише варіант Ясний місяць зблід, засоромившись зірки та червоного ранку. Перебудований у складне речення, він виглядатиме так: Ясний місяць зблід, бо (тому що, через те що, оскільки, позаяк) засоромився зірки та червоного ранку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє знання з пунктуації в простому та складному реченнях.

Уважно прочитайте запропоноване речення й обґрунтуйте кожен розділовий знак.

Унизу,(1) за Ворсклою,(2) розгорталися в заобрійну далеч мальовничі простори рідної Вкраїни,(3) звідти попід самі вікна підступало море народного життя з його журбами й радощами,(4) з чародійними пісенними вечорами,(5) сповненими поезії,(6) яка бентежила душу то піснею-задумою,(7) то лукавим жартом,(8) то щемкою сльозою.

Отже, коми 1 і 2 відокремлюють уточнювальну обставину місця: унизу, (де саме?) за Ворсклою,..

Кома 3 стоїть між частинами безсполучникового складного речення, а не складносурядного, як зазначено у варіанті Б. Отже, це неправильне пояснення вживання розділового знака.

Коми 4, 7, 8 розділяють однорідні члени речення (додатки життя з його журбами й радощами,(4) з чародійними пісенними вечорами… та …то піснею-задумою, то лукавим жартом, то щемкою сльозою).

Кома 5 ужита при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом: … вечорами, сповненими поезії.

Кома 6 стоїть перед підрядною частиною складного речення: … сповненими поезії, яка бентежила душу…

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Лексичні запозичення з інших мов

Завдання передбачає пошук відповідності між українськими й іншомовними словами.

Щоб дібрати правильні українські відповідники до запропонованих іменників, треба з’ясувати лексичне значення кожного слова.

Абориген – корінний житель країни або місцевості; тубілець, туземець, автохтон.

Агресор – той, хто вдається до агресії; нападник, загарбник.

Асистент – помічник професора, лікаря та ін. в тій чи іншій роботі.

Адвокат – юрист, який захищає обвинуваченого або веде якусь справу в суді, а також дає поради з правових питань; захисник, оборонець.

Таким чином увідповіднюємо подані слова: абориген – туземець; агресор – загарбник; асистент – помічник; адвокат – захисник. Зайвим серед українських слів є попередник.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія

Уважно прочитайте речення. Поміркуйте, до якої частини мови належать потрібні вам слова.

На полях, (1)що розстилалися (2)обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: (3)то тріск сухого бур’яну, то причаяне (4)шарудіння.

Будьте уважні, бо частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Слово «що» може бути займенником і сполучником. Оскільки тут воно поєднує частини складнопідрядного речення і є членом речення (підметом), то це займенник (його можна замінити займенником «яка»).

Слово «обабіч» може бути прислівником і прийменником. Оскільки далі йде повнозначне слово (іменник) і ми можемо поставити до нього питання обабіч (чого?) дороги, то це прийменник.

Слово «то» є сполучником. Воно поєднує однорідні підмети. Окрім того, саме сполучники бувають повторюваними: то… то.

Слово «шарудіння» – віддієслівний іменник, бо позначає явище й відповідає на питання «що?».

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Члени речення

Завдання вимагає визначити члени речення в запропонованих прикладах.

Зверніть увагу, що члени речення в цих варіантах виражені нетиповими засобами. Тому треба зважати насамперед на семантику (значення) слова й правильно ставити до нього питання.

Забування вичищає авгієві стайні пам'яті (авгієві стайні – додаток, виражений фразеологізмом).

Хвилина – це наче й мало (мало – присудок, виражений прислівником).

Глечики з глини прикрашали невеликий мисник (з глини – неузгоджене означення, виражене прийменниково-іменниковою сполукою).

Андрій раптом зупинився подумати (подумати – обставина мети, виражена дієсловом).

Вибиватися в люди – справа зовсім не проста (вибиватися в люди – підмет, виражений фразеологізмом).

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Виконуючи це завдання, треба обґрунтувати випадки вживання тире. Проаналізуймо запропоновані речення.

Я усміхнусь – і все навкруг сміється (тире ставимо між частинами складносурядного речення, оскільки друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій).

Печаль пече – гаряча і нестримна (тире ставимо при відокремленому означенні «гаряча і нестримна», яке стоїть у кінці речення).

Для гордої і владної душі життя і воля – на горі високій (тире в неповному реченні на місці пропущеного присудка «є», це зайвий варіант у цьому завданні).

Непереможна безборонність – твій меч єдиний і єдиний щит (тире ставимо між підметом і присудками, оскільки вони виражені іменниками).

На річці, у лісі, на полі – усюди німа тиша (тире ставимо після однорідних обставин, оскільки після них стоїть узагальнювальне слово «усюди»).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення

Виконуючи це завдання, треба з'ясувати тип кожного запропонованого складного речення. Проаналізуймо їхню структуру.

Буря втрамбовувала сніг, іти було набагато легше (у цьому реченні дві граматичні основи, частини речення з’єднані без сполучника, отже, це складне безсполучникове речення).

У грудях несвідомо й непомітно заповнювало всі кутки прекрасне (це речення з однією граматичною основою й однорідними обставинами, отже, воно є простим реченням з однорідними членами – зайвий варіант у завданні).

Ось і річка, що має чотири броди, ось і принишкле село з корогвами тополь (у цьому реченні три граматичні основи, перша й друга частини поєднані сполучним словом «що», перша й третя частини – без сполучника, отже, речення складне зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком).

На хуторі повільно вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць (речення має дві граматичні основи, частини поєднані сполучником і, отже, це складносурядне речення).

Догоряє липневий день, палахкотить на білих стінах собору, що вигнався в небо (речення з двома граматичними основами, перша з яких має однорідні присудки й поєднана з другою сполучним словом «що», отже, це складнопідрядне речення).

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту.

Дати відповідь нескладно, якщо уважно переглянути текст і звернути увагу на згадані у варіантах імена.

У рядках 10–12 читаємо: «Крім батьків, сестер і гувернантки, в Аліси був вірний друг  - пан Чарлі. Насправді його звали Чарльз Лутвідж Доджсон, а що він трохи затинався, то вимовляв своє прізвище «До-до-доджсон», тож сестрички і прозвали його – Додо…».

А в рядках 22–26 є такий фрагмент: «Та осібно стоять кілька книжок, підписаних псевдонімом Льюїс Керрол, як ось дві повісті про Алісу, що їх ти тримаєш зараз у руках. Усе почалося, коли Додо розповів Алісі найхимернішу казку, яку їй траплялося чути. Так народився великий письменник Льюїс Керрол».

Отже, бачимо, що прізвище Доджсон, прізвисько Додо та псевдонім Керрол позначають у тексті ту саму особу – математика, письменника, автора повістей про Алісу.

Прізвище Ліддел належить самій Алісі, тобто є зайвим у цьому переліку: «Колись давно, коли й прабабусі твоєї не було на світі, жила собі в Англії дівчинка Аліса Ліддел» (рядки 1–2).

Відповідь: В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст як середовище функціонування мовних одиниць

Виконуючи це завдання, треба обов’язково звертатися до тексту.

Погляньмо на рядки 6, 7 і ширше – на весь контекст першого абзацу: «Колись давно, коли й прабабусі твоєї не було на світі, жила собі в Англії дівчинка Аліса Ліддел. Аліса мала тата, маму та двох сестричок. А ще гувернантку, яка навчала сестричок Ліддел добрих манер. Бо ж не так-то воно легко запам'ятати незліченні правила ґречності: як робити при знайомстві кніксен, і як за столом ніколи не брати першого кусня собі, і як розмовляти правильною мовою, без жоднісінького слова-паразита (ти ж знаєш, як важко їх позбутися, усіх «ну» і «карочє»)… Атож, тогочасною Англією правила королева Вікторія, і доба дістала назву «вікторіанської».

Бачимо, що Оксана Забужко починає свій текст довірливо,  доступно для читача-підлітка. Авторка звертається до нас на «ти», тонко іронізує з гувернантки, як часто підлітки іронізують зі своїх учителів, співчуває уявному співрозмовникові з приводу численним норм і правил, що їх диктує доросле суспільство.

Отже, й у доборі слів письменниця прагне наблизитися до читача, заговорити його мовою, одночасно визнаючи, що слова-паразити є справжньою проблемою мовлення сучасної молоді. Тому й уживає «ну» і «кароче».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Про вікторіанську добу дізнаємося на самому початку: «тогочасною Англією правила королева Вікторія, і доба дістала назву «вікторіанської» (рядки 7–8). Уособленням цієї епохи є Алісина гувернантка й освітня система взагалі, а незгодними з вікторіанськими нормами поведінки - Чарльз Лутвідж Доджсон та Аліса Ліддел.

Ось що читаємо про речі, притаманні цій добі:

«...пан Чарлі на прізвисько не ображався, бо сам залюбки перекручував імена й віршики, особливо ж довжелезні занудні поемища з Алісиної читанки» (рядки 13–15);

«Аліса мала тата, маму та двох сестричок. А ще гувернантку, яка навчала сестричок Ліддел добрих манер. Бо ж не так-то воно легко запам'ятати незліченні правила ґречності: як робити при знайомстві кніксен, і як за столом ніколи не брати першого кусня собі, і як розмовляти правильною мовою, без жоднісінького слова-паразита...» (рядки 2–6);

«...пан Чарлі був професором, ба більше - мав священицький сан! І такий поважний чоловік годинами регочеться з дітлахами! «Не інакше як світ кінчається!» - нишком обурювалась Алісина вікторіанська гувернантка» (рядки 18–20).

Як бачимо, до прикмет вікторіанської епохи можна віднести «занудні поемища», «правильну мову», «незліченні правила ґречності». З приводу священицького сану Доджсона можна стверджувати, що сам він не є ознакою доби, бо священики існують у всі епохи. А ось осудливе ставлення гувернантки до легковажної поведінки такого священика якраз і є достоту «вікторіанським».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання

Уважно перегляньте текст, виконуючи це завдання.

Оксана Забужко майстерно відтворює допитливість, невгамовність і непересічний спосіб мислення Аліси (реальної дівчинки й літературної героїні). Авторка наголошує, що саме ці риси юної співрозмовниці спонукали Льюїса Керрола витворити химерний світ Задзеркалля, де «все обертається навспак».

Письменник Керрол (він же математик Доджсон) заклав у цих пригодах навспак багато наукових парадоксів. Науковці стверджують, що автор створив жанр «парадоксальної літератури»: його герої не порушують законів логіки, а навпаки, дотримуються її, доводячи логіку до абсурду. Звідси й запитання Аліси: «… якби я стояла по той бік дзеркала, я б тримала помаранчу в правій?», «… по який бік дзеркала ми перебуваємо?», «… задзеркальні люди вважають відображеннями нас?».

Фраза про популярність історій у мільйонів дітей зайва в поданому переліку. Вона не є зразком таких «парадоксальних» запитань.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання

Обов’язково звертайтеся до запропоновано тексту, працюючи над цим завданням.

Міркуючи про жанрову приналежність аналізованого тексту, пригадайте, що темою його є розповідь про письменника, його прототипів і героїв. Авторка прагне зацікавити нас повістями Льюїса Керрола, спонукати прочитати ці дивовижні твори. Вона просто так і говорить: «…ось дві повісті про Алісу, що їх ти тримаєш зараз у руках. … мільйони дітей у цілому світі так люблять слухати ці чудернацькі історії. Настала й твоя черга їх почути...» (рядки 23, 24, 46–48).

Отже, без сумніву, це передмова до книжки.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»

Завдання перевіряє знання змісту фольклорних текстів, а точніше географію творів.

Про героїчну битву українського козацтва проти загарбників, зокрема татар, біля Савур-могили йдеться в історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку» («Поставили Морозенка на Савур-могилу, дивись тепер, Морозенку, на свою Вкраїну!»).

У соціально-побутовій козацькій пісні «Засвіт встали козаченьки» і в родинно-побутовій «Віють вітри», авторство яких приписують Марусі Чурай, згадки про місце подій немає.

У «Думі про Марусю Богуславку» події відбуваються в Туреччині, а в баладі «Бондарівна» – у «містечку Богуславку».

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. Афоризми

Це завдання перевіряє знання життя та творчості письменників, включених до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Підказкою до правильної відповіді до цього завдання є рядки «…світ ловив, та не спіймав його душі…».

Зрозуміло, що йдеться про мандрівного філософа Григорія Сковороду, якого світ ловив своїми матеріальними принадами (посади, кар’єра тощо), але письменник не спокусився на них і зберіг свою совість, «як чистий кришталь». Тому й велів на своїй могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання тематики творів, внесених до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Запорозька тематика стала основою історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

В інших творах зображено події іншої епохи: роман у новелах «Вершники» – громадянська війна в Україні 1919 року, новела «Камінний хрест» – еміграція західноукраїнського селянства за океан на початку ХХ ст., повість «Тіні забутих предків» – події на Гуцульщині в кінці ХІХ ст., у соціально-психологічному романі  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – події ХІХ ст.

Крім того, запропонований уривок належить до одного з ліричних відступів у романі «Чорна рада», які відіграють важливу роль у розкритті ідейно-художнього змісту твору.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко

Завдання перевіряє ваші знання життя та творчості українських письменників.

Так сказав про Тараса Шевченка Іван Франко у своєму відомому творі «Присвята».

Виконати успішно це завдання можна, якщо знати біографічні відомості про Т. Шевченка, зокрема те, що Кобзар пробув на засланні солдатом російської армії 10 років.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання змісту й композиції програмових творів.

Нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» став важливим етапом підготовки роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Цей нарис Панас Мирний написав після розповіді візника про відомого на Полтавщині розбійника Василя Гнидку. Далі на основі нарису письменник створив повість «Чіпка», де прототипом головного героя був Василь Гнидка. Пізніше ця повість переросла в роман «Пропаща сила», над яким працював Панас Мирний разом зі своїм рідним братом Іваном Біликом.

Згодом твір вийшов під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (біблійний вислів).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Марко Вовчок. «Максим Гримач

Виконати це завдання допоможе знання головних героїв літературних творів.

Запропонований уривок є характеристикою Максима Гримача - головного героя однойменного баладного оповідання Марка Вовчка.

Крім того, у тексті яскраво виражені романтичні ознаки, а до романтичних творів серед запропонованих належить лише герой Максим Гримач.

Інші герої – з творів інших літературних напрямів (Наум Дрот – сентиментальна повість, Мартин Боруля, Омелько Кайдаш – твори реалізму, Іван Дідух – експресіоністична новела).

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся».

Аби виконати це завдання, треба знати основні теоретико-літературні поняття: сентименталізм, романтизм, реалізм, їхні ознаки.

Яскраво виражені ознаки сентименталізму має повість Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся», а саме:

• співчутливий тон розповіді, який змушує читача розчулитися;
• ідеальні герої, наділені зовнішньою і внутрішньою красою;
• проста композиція, послідовне розгортання сюжету;
• на шляху закоханих – низка нездоланних перешкод, остання з яких – фатальна;
• наявність пророчої деталі чи епізоду, що натякає на трагічний кінець;
• смерть героя неминуча через стихійне лихо, хворобу, нещасний випадок.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Правильно виконати це завдання допоможе вам знання характеристик головних героїв програмових творів.

Відмовляється бути дворянкою Марися Боруля, дочка головного героя твору І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Саме дворянство як міф про краще життя є темою лише цього твору. Інші твори, героїв яких запропоновано у варіантах відповідей, ніякого стосунку до дворянства не мають.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання з такими ілюстраціями також трапляються в субтесті з української літератури. Не варто гадати, що впродовж підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання треба запам'ятати якомога більше ілюстрацій до творів. Насправді таке завдання перевіряє вашу здатність упізнати героїв за посутніми ознаками.

На запропонованому малюнку легко впізнати Лукаша і Мавку – головних героїв драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Лукаш своєю грою на сопілці розбудив Мавку з довгого зимового сну. Цей епізод є початком твору, і його відтворив автор на своїй картині.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Пригадайте провідні теми або мотиви перерахованих у завданні творів.

Так сказав Іван Франко про свою поему «Мойсей».

В основі твору лежить біблійний сюжет про те, як пророк Мойсей провадить єврейський народ до землі обітованої. Але сам автор наголошував, що «ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Пригадайте головних героїв творів, які увійшли до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

У цьому завданні йдеться про драматичну долю галицького селянства – вимушену еміграцію за океан у пошуках кращої долі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

Саме таку проблему порушує новела Василя Стефаника «Камінний хрест», де образ головного героя Івана Дідуха є втіленням згаданого соціального явища. Інші запропоновані образи представниками галицького селянства взагалі не є.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну»

Пригадайте мотиви ліричних творів, які включені до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Запропоновані рядки в завданні належать Володимирові Сосюрі. Це уривок з його поезії «Любіть Україну», написаної в часи Другої світової війни. За шкільною програмою цей вірш передбачений для вивчення напам’ять.

Не завадить пригадати, які твори написали інші згадані письменники: В. Симоненко – «Лебеді материнства», А. Малишко – «Пісня про рушник», В. Стус – «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена явися!..», П. Тичина – « О, панно Інно…», «Арфами, арфами…», «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський «Молюсь і вірю…».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять: інверсія, тавтологія, антитеза, анафора, епіфора, паралелізм тощо.

Для успішного виконання цього завдання варто пригадати, що означають запропоновані художні засоби.

Так, антитеза – це протиставлення людських характерів, обставин тощо; гіпербола – це художнє перебільшення; оксиморон – це поєднання непоєднуваного; анафора – це єдинопочаток; епіфора це єдинозакінчення.

Бачимо, що перший і другий рядки мають однаковий початок ("Кленусь тобі…"), отже, провідним художнім засобом в уривку є анафора.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Марко Вовчок. «Максим Гримач»

Це завдання передбачає перевірити знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Новелу «Максим Гримач» написала письменниця Марко Вовчок, справжнє прізвище якої – Марія Вілінська.

Кандиба – це справжнє прізвище Олександра Олеся, Косач – Лесі Українки, Фітільов – Миколи Хвильового, Лозов’ягін – Івана Багряного.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Україна в огні»

Завдання перевіряє ваше знання тематики літературних творів та образів головних героїв.

Такими словами благословляє своїх дітей Тетяна Запорожчиха в кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»:

«Зворушена до краю своїм оцим дорогим святом, піснями і всіма плодами свого простого робочого життя, добра і щедра мати, взявши чарчину, що легенько тремтіла в її маленькій сухій руці, подивилася на своїх дітей:

— Спасибі вам, діточки, що побачила вас укупі хоч раз за стільки літ. Все ніколи та ніколи, широкий світ настав. Пошли ж вам, боже, щасливу долю та сили в руки, щоб виповнити свій довг перед миром, щоб возвеличити трудами красну землю нашу українську, аби цвіла вона багатствами і згодою, а вам, мої діточки, і тобі, доню, і вам, синочки…

— …Синочки мої, сини! Діточки мої! А боже мій, боже мій! Ой, прощавайте, прощавайте, діти мої…

Ще якісь жалібні слова промовляла Тетяна, біжучи за синами, та вже не було її чути. Уже потонули слова її в морі людського плачу й скорбот, у розлуках, у реві моторів. Множество людей виходило з села на війну».

Завдання легко виконати, якщо зважати на ключові слова з цитати: «виповнити свій довг», «возвеличити трудами красну землю», які вказують на час і обставини, змальовані у творі – виряджання матір’ю своїх синів на фронти Другої світової війни.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

В умові завдання йдеться про появу імпресіоністичної новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Це видно із згадки про дегенерата як одного з героїв на початку уривка, а також зі слів «в них «розколюється «Я», що свідчать про проблему роздвоєння людської особистості, яку порушує згадана новела.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв твору.

Так про себе і Марусю Чурай говорить Іван Іскра в романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Іван Іскра самовіддано кохає Марусю, готовий заради її життя на все. Саме він рятує дівчину від смерті, принісши універсал про помилування від Богдана Хмельницького.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Для успішного виконання цього завдання пригадайте провідні мотиви творчості кожного зі згаданих поетів.

Підказка до правильної відповіді є в самій умові завдання («…безконечно знадливі лемківським колоритом»). Поетом, який народився на Лемківщині і оспівав її у своїх поезіях, є Богдан-Ігор Антонич.

Відповідь: В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання вимагає знань тематики перерахованих творів.

Ідеальний світ української родини переселенців зобразив у своєму пригодницькому романі «Тигролови» Іван Багряний. Це родина Сірків, яка опинилася на Далекому Сході, на Зеленому Клині. Саме сюди потрапив майже непритомний Григорій Многогрішний і довго не міг зрозуміти, де він, бо навколо себе відчував український дух.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Пригадайте ознаки названих художніх напрямів.

Поєднання інтелектуальної й масової, елітарної й кітчевої культури є характерною ознакою постмодернізму.

Як ми пам'ятаємо, визначальна риса романтизму – винятковий герой у виняткових обставинах; реалізму – типовий герой у типових обставинах; бароко – культ Бога, містицизм, перевага форми над змістом; експресіонізму – вираження суб’єктивних уявлень митця.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання вимагає від вас знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

В усіх запропонованих творах є міфологічні персонажі.

Так, у драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки маємо Перелесника, у поемі «Кавказ» Тараса Шевченка – Прометея, у повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – Чугайстира, у травестійно-бурлескній поемі «Енеїда» І. Котляревського – Юнону.

Міфологічний персонаж Див – зайвий варіант – наявний у «Слові про похід Ігорів» невідомого автора.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В. 4–Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Щоб виконати це завдання, треба знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

1. А «Лебеді материнства». Підказкою до правильної відповіді є слова В. Симоненка, що стали крилатими: «Вибрати не можна тільки Батьківщину».
2. В «Тигролови». Легко встановити цю відповідність, якщо пригадати героїв роману Івана Багряного «Тигролови», серед яких – згаданий енкаведист майор Медвин.
3. Д «Подвійне коло». Запропонована цитата – початок новели «Подвійне коло», що є однією з восьми новел, з яких складається роман у новелах «Вершники» Ю. Яновського. Крім того, в уривку згадано Половців – родину, змальовану у творі, що теж дозволяє безпомилково встановити правильну відповідь.
4. Б «Лісова пісня». Це слова Мавки з драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.

Цитати з поеми Т. Шевченка «Катерина» немає.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д. 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Для виконання цього завдання потрібно знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

1. В Леся Череванівна, Петро Шраменко – історичний роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.
2. А Марися Боруля, Микола Гуляницький – трагікомедія «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого.
3. Д Мотря Довбиш, Карпо Кайдаш – повість «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького.
4. Б Галя Гудзь, Чіпка Варениченко – роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика.

Зайвий варіант - Іван Палійчук, герой повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д. 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Виконуючи це завдання ви маєте продемонструвати вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі.

1. Д Т. Шевченкові присвячено цитовані рядки, у яких згадано про гайдамаків, Чигирин, Залізняка (поема «Гайдамаки»).
2. В І.Франкові адресовано рядки, у яких ідеться про Мойсея, адже письменник написав поему «Мойсей».
3. Б Неважко встановити, що ці рядки про Є.Маланюка, який є автором поезії «Стилет чи стилос?»
4. А Згадка в поетичних рядках камінного хреста дає підстави визначити, що твір присвячено В. Стефаникові, який написав новелу «Камінний хрест».

Варіант Г є зайвим, у ньому згадано «Енеїду», а значить, ці рядки адресовані І. Котляревському.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Б, 4–А.

Зразок написання власного висловлення

Усередині кожного з нас приховано безліч іпостасей. Людина «складається» з низки суперечливих особистостей. Я вважаю, що мрійник з неймовірною кількістю енергії має такі самі шанси на успіх, як і прагматик, який любить чіткий порядок у всьому.

По-перше, романтик живе почуттями, емоціями, ідеями, він не відмовляється від божевільних чи нездійсненних, на думку багатьох, мрій і робить усе для їх здійснення.

Нещодавно я дивилася телепередачу про звичайного хлопця, який живе в далекій Африці. Він одягнутий у прості речі, але запал в очах робить його надзвичайним. Хлопець мріє сконструювати справжній літак. У його будинку стоси креслень і малюнків. Юнак переконаний, що колись і його творіння здійметься в небо, а він сам точно потрапить до інженерного центру NASA. І якою б нереальною не здавалася мрія цього африканця, та я вірю, що вона обов’язково здійсниться.

По-друге, часто для досягнення успіху потрібен прагматично продуманий план, чіткий розрахунок і логічне мислення.

Так, потребою самостверджуватися й рухатися вперед переймається Степан Радченко – головний герой урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Хлопець намагається наблизитися до міста у своїх вчинках та зовнішності, тому вдається до численних трансформацій. Для Степана література виявилася найдоступнішим способом асиміляції з містянами. Будучи начитаною людиною, Радченко досить швидко досягає успіху.

Таким чином, для досягнення мрій важливо бути не тільки романтиком, охопленим високими ідеями, але й уміти перевіряти реальність і керуватися здоровим глуздом.