ЗНО онлайн 2016 року з української мови та літератури – пробний тест

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Повиключайте всі електроприлади у квартирі. Слово виключати треба вживати у значенні «позбавляти чогось, усувати звідкись, не допускати щось»: повністю виключати ручну працю, виключати з університету, виключати можливість втечі тощо. У наведеному словосполученні має бути слово вимикати: повимикайте всі електроприлади у квартирі.

Намагайтеся швидко відповісти на запитання (лексичних помилок немає).

Перевірте банківський рахунок наступного дня (лексичних помилок немає).

Запропонуйте гостям чай, каву й тістечка (лексичних помилок немає).

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Голограма – «зображення, отримане способом запису просторової структури світлових хвиль» (грецьке holos – весь, grapho – пишу). Отже, корінь «гол» у цьому слові іншомовного походження означає «весь».

Поголити – «позрізати бритвою під корінь волосся». У цьому слові український корінь «гол» має значення «оголений, без волосся, без рослинності, без одягу». Отже, це і є спільнокореневе слово з наведеним в основі завдання прикметником голий.

Поголів’я – «загальна кількість голів худоби». Корінь «гол» означає голову, тобто частину тіла тварини, яка складається з черепної коробки й морди, а також голову як одиницю рахунку. Як бачимо, корінь тут «гол», як і в слові «голий», але ці слова не є спільнокореневими. Такі корені називаються омонімічними (пишуться й вимовляються однаково, але мають різне значення).

Голкіпер – «воротар» (англійське goal-keeper – тримач воріт). У цьому слові іншомовний корінь «гол» (також омонімічний до кореня в слові «голий») означає «ціль, ворота»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок. У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно вимовляти наведені слова треба так: обрАнець (а не обранЕць), нЕдруг (а не недрУг), вІдгомін (а не відгОмін), прИятель (а не приЯтель).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання скероване на перевірку дотримання норм відмінювання іменника й числівника та узгодження числівника з іменником.

У словосполученні Перше вересня є іменник вересень і порядковий числівник перший. Словосполучення на позначення дат утворюються за зразком: перше (число) (чого?) (місяця) вересня; друге (число) (місяця) грудня тощо.  Тобто числівник змінюється, а іменник-назва місяця лишається незмінним. 

Узгоджуємо це словосполучення зі словом свято в наведеному реченні:

«Вітаємо зі святом Першого вересня»: Першого (числа) (місяця) вересня.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис.

Це завдання вимагає від вас правильного добору форм слів і поєднання їх у словосполучення.

Коректними є такі словосполучення: пробачте мені (а не мене), котра година, дякую вам (а не вас), хворіти на грип (а не грипом).

Отже, граматично правильним є словосполучення котра година.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо пропоновані приклади.

Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані.

Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе.

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок.

У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи.

Як відомо, прикладка – це різновид означення, яке, указуючи на ознаку предмета, дає йому іншу назву, виражається іменником і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Бачимо, що таким умовам відповідає другорядний член у реченні Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (слово пустка є іменником, указує на ознаку, відповідає на питання який? – будинок (який?) пустка).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Щоб виконати це тестове завдання, треба обов’язково ще раз переглянути пропонований мікротекст.

Прочитайте речення, про які йдеться у варіантах відповіді. Поміркуйте, чи правильно вжиті в них розділові знаки.

Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто (двокрапка між частинами безсполучникового складного речення – помилок немає).

Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані (кома перед порівняльним зворотом; бракує коми після порівняльного звороту; крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення, кожна з яких має розділові знаки; ще одна кома перед порівняльним зворотом). Отже, правильна пунктуація цього речення має бути такою: Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті, голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані.

Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе (кома між однорідними членами речення, кома перед відокремленою обставиною – помилок немає).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (кома між однорідними членами речення).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних слів разом і через дефіс.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Церкви підняли … в/гору свої … голови (вгору – прислівник, пишемо його разом).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок (недалеко – прислівник, який можна замінити синонімом без не (близько), пишемо його разом).

У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві (удалині – прислівник, пишемо його разом).

На/багато років уперед (на багато – прийменник з числівником: на скільки років – на багато років, пишемо цю сполуку окремо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Перегляньте ще раз увесь мікротекст, оскільки розуміння змісту попередніх речень дозволить вам дібрати відповідне за змістом слово.

Отже, ідеться про степ.

Степ – це великий безлісий, вкритий трав'янистою рослинністю, рівнинний простір.  Тож дієслова розташувався, спускався, вився не будуть тут доречними.

Дієслово розстилатися має значення «простягатися, пролягати у просторі, займати велике місце», і саме воно може стосуватися степу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Графіка. Позначення звуків мовлення на письмі.

Це завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У більшості наведених слів на місці пропуску вимовляємо [т]:

[т]еатральний, лауреа[т], каш[т]ан, [т]вірний, зіпсу[т]ий, [т]ихенький, факульта[т]ив, субо[т]а, лісниц[т]во, розпи[т]ати, [т]ретій.

Але в деяких словах цей звук не вимовляємо:

• туристський вимовляємо зі спрощенням у групі приголосних – як тури[с´]кий;
• боротьба, молотьба вимовляємо з одзвінченим звуком – боро[д´]ба, моло[д´]ба;
• у слові журяться буквосполука тьс позначає звук [ц´:] – журя[ц´:а].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваші знання фразеологічних багатств української мови, здатність аналізувати синонімічні зв’язки між фразеологізмами.

З’ясуймо значення наведених фразеологічних одиниць.

Хоч оком світи – дуже темно.

Хоч з лиця воду пий – дуже гарний, вродливий.

Як з воску зліплений – дуже виснажений, блідий, змарнілий.

Хоч у рамці вправ – дуже гарний, вродливий.

Хоч картину малюй – дуже гарний, вродливий.

Хоч за раму клади – дуже гарний, вродливий.

Не відривати очей – уважно, пильно дивитисяна кого-, що-небудь, стежити за кимсь або чимсь.

Приховувати зір – не виявляти свого справжнього стану.

Перемінитися на лиці – набути незадоволеного, часом нездорового і т. ін. виразу обличчя) у зв’язку з чим-небудь; переживати, нервуватися, червоніти, бліднути і т. ін.

Показати товар лицем – представити що-небудь з кращого боку, у найкращій якості.

Як бачимо, синонімами є вирази хоч картину малюй, хоч за раму клади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє ваші орфографічні навички, а саме навички вживання м’якого знака.

Правильно ці слова треба писати так:

багрянець, чіткість, п’ятдесят, вагаєшся, скриньці, ослінчик, хустинці, тітчин, харків’янин, русалчин, спитаєш, неньчин, радістю, ланцюг, різьбяр.

Пам’ятайте, що в буквосполученнях -ньц-, -ньч-, -льк-, -льч-, -сьц-, -сьч- пишемо м’який знак лише тоді, якщо вони походять від -ньк-, -льк-, -ськ-.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження.

Завдання перевіряє вміння правильно писати подвоєні літери в словах іншомовного походження.

Правильно наведені слова треба писати так:

маса, Голландія, бароко, Таллінн, ванна, телеграма, Ассирія, брутто, бравісимо, ірреальний, Ахіллес, тонна, Жанна, марокканець, клас.

Зауважте, більшість слів іншомовного походження – загальних назв треба писати без подвоєння. Окремі слова, де пишемо подвоєні літери, треба запам’ятати (ванна, брутто, тонна тощо). Написання деяких слів зумовлене власною назвою, від якої таке слово походить (марокканець – від Марокко тощо). Також допомагає знання морфеміки (приміром, слово ірреальний пишемо з подвоєнням, бо знаємо, що до його складу входить префікс ір- і корінь реаль-).

У власних назвах подвоєння зберігається, якщо воно є в мові, з якої слово походить (Голландія, Таллінн, Ассирія, Ахіллес, Жанна тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевірить ваші знання про правопис префіксів з-, с-.

Префікс с- є (тобто літера с пишеться) перед літерами к, п, т, ф, х. Пригадаймо мнемонічну формулу: кафе «Птах».

Отже, наведені слова треба писати так:

скаламутити, стесаний, зціплені, спекти, сфальсифіковані, зшивати, скалічений, схрещений, зсушений, спасувати, сформований, стрясти, схотіти, стурбований, зчитування.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Сполучення йо, ьо.

У завданні перевіряються ваші орфографічні  навички щодо написання сполучень йо, ьо.

Запишімо ці слова без пропусків:

батальйон, серйозний, сьомга, феєрверк, бойовий, бульйон, знайомство, каньйон, крайовий, курйозний, гостьовий, лосьйон, шампіньйон, чотирьох, сеньйор.

Пам’ятайте, що сполучення йо означає два звуки й може стояти:

1) на початку слова (йогурт, йорж тощо);

2) на початку складу після голосних: (крайовий, знайомство, бойовий тощо);

3) на початку складу після твердих приголосних: (серйозний, курйозний тощо);

4) у деяких словах – після м’якого знака (батальйон, бульйон, каньйон, шампіньйон, сеньйор тощо).

Сполучення ьо завжди стоїть тільки після м’яких приголосних (сьомга, гостьовий, чотирьох тощо).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Тестове завдання скероване на перевірку вміння правильно узгоджувати числівники з іменниками.

Розгляньмо запропоновані словосполучення.

Чотири вікна, півтора гектара, сто два кілометра (помилка, має бути сто два кілометри, оскільки  після числівників два, три, чотири, двадцять два, двадцять три, двадцять чотири і так далі має стояти іменник у формі називного відмінка множини), одна друга центнера, п’ять десятих мікрона.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник.

Виконуючи це тестове завдання, пам’ятайте, що прикметники поділяють на дві групи відмінювання, залежно від того, на який приголосний закінчується їхня основа, – тверду та м’яку.

Запишімо прикметники правильно.

Усесвітній, освітній, порожній, довколишній, дочірній – м’яка група.

Галицький, творчий, тоненький, мавпячий, летючий, продажний, чоловічий, вогкий – тверда група.

Ширший,  товщий – прикметники у формі вищого ступеня порівняння набувають закінчень прикметників твердої групи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово.

Тут маємо справу з дієвідмінами дієслів.

Пам’ятайте, що дієслова першої дієвідміни в особових закінченнях (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -е- (-є-): пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть.

Дієслова другої дієвідміни в особових закінченнях (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -и-(-і, -ї-): біжу, біжиш, біжить, біжимо, біжите, біжать.

Отже, від нас вимагають правильно записати ці дієслова у формі 1-ї особи множини: біжимо, кричимо, ходимо, пишемо, говоримо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Речення зі вставними словами.

Пропоноване завдання вимагає розрізнення дієслова-присудка та вставного слова.

Уважно розглянувши наведені речення, доходимо висновку, що у варіантах А, Б, Г, Д слово здавалося виступає присудком.

У реченні Кущ, здавалося, і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом треба поставити пропущені коми. Саме тут слово здавалося є вставним.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з відокремленими членами.

Це завдання перевіряє ваші знання про відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом, і вміння правильно будувати речення з такою обставиною.

Пам’ятайте, що дієприслівниковий зворот означає додаткову дію, яку виконує той самий діяч, що й основну дію.

Наприклад: Чому турист, оплативши квитки, не може їх роздрукувати? – Турист не може роздрукувати квитки (основна дія). Турист оплатив квитки (додаткова дія).

У реченні В такого узгодження між діячем, основною дією та додатковою дією немає, оскільки основна дія виражена безособовим реченням (…вам сподобалося найбільше). Це речення побудовано некоректно. Правильно можна сказати, приміром, так: У якій країні з тих багатьох, де ви побували, вам сподобалося найбільше?

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення.

Це завдання пропонує сконструювати різні речення з поданих фрагментів і визначити тип і вид утворених речень.

Сірі хмари насувалися все ближче, мов пізньої похмурої осені (просте речення з порівняльним зворотом).

Сірі хмари насувалися все ближче, бо сильний вітер їх щодуху підганяв (складнопідрядне речення з підрядною частиною причини).

Сірі хмари насувалися все ближче, неначе накочувалися величезні хвилі (складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною).

Сірі хмари насувалися все ближче, так що треба очікувати грозу (складнопідрядне речення з підрядною частиною наслідку).

Сірі хмари насувалися все ближче, щоб пролитися рясним дощем (складнопідрядне речення з підрядною частиною мети).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень.

Це завдання на пунктуацію. Воно вимагає аналізу запропонованого речення й обґрунтування вжитих у ньому розділових знаків.

Семен заплющив очі,(1) заколисаний тою чудовою тишею,(2) що буває виповнена всякими згуками:(3) і дзвінкою піснею жайворонка,(4) і дзижчанням польових мух,(5) і тихим(6) мелодійним шелестінням стиглого жита,(7) підрізаного серпами.

Усі подані пояснення є коректними, окрім варіанта Г. Коми 4 і 5 стоять між однорідними додатками, поєднаними повторюваним сполучником і.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вашу лексичну вправність, здатність розрізняти близькі за звучанням, але різні за значенням слова (пароніми), добирати слова-синоніми.

З’ясуймо лексичне значення слів, наведених у лівому стовпчику.

Сердечний – пов’язаний із серцем, щирий, непідробний.

Сердешний – який викликає співчуття; бідолашний.

Розпачливий –  сповнений, перейнятий розпачем, невтішний, безвихідний.

Ретельний – який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь.

Таким чином утворюємо синонімічні пари:

Сердечний – щирий.

Сердешний – бідолашний.

Розпачливий – невтішний.

Ретельний – старанний.

Зайвим при цьому виявляється слово лицемірний.

Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Морфологія.

Пропоноване завдання вимагає від учасників тестування визначити частиномовну приналежність певних слів у реченні.

Зазвичай автори таких завдань ускладнюють процес такого визначення добором слів, які, залежно від контексту, можуть належати до різних частин мови.

Ти явилась мені – і здалося, (1)що світ помолодшав (2)навколо (3)на тисячу(4)літ.

Слово що може бути займенником, сполучником або часткою. У нашому випадку воно не є членом речення, а слугує для приєднання підрядної частини складнопідрядного речення до головної. Отже, це сполучник.

Слово навколо може бути прислівником або прийменником. У наведеному реченні воно відповідає на питання де? й виконує роль обставини місця. Тож це прислівник.

Слово на може бути прийменником, часткою чи вигуком. У пропонованому контексті воно вживається при словосполученні тисяча літ, тобто допомагає висловити вказівку на кількісну зміну чого-небудь в результаті певної дії (помолодшав на скільки? на тисячу літ). Отже, це прийменник.

Слово літ (початкова форма літа) – це іменник, який уживається в такому значенні лише в множині. Означає роки, уживається переважно після числівників, тож через таке кількісне значення його часто плутають із числівниками.

Відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Д, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Речення з однорідними членами.

Завдання перевіряє знання про члени речення, уміння знаходити в реченні однорідні члени та правильно будувати такі речення.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Поміж замком і ставом розкинулося передмістя (речення з однорідними обставинами, зайвий варіант у цьому завданні).

Чулося гудіння медоносних бджіл, волохатих джмелів (речення з однорідними означеннями).

Згори видно скошені жита й залитий водою луг (речення з однорідними додатками).

У траві палали степові маки й жовті ліхтарики тюльпанів (речення з однорідними підметами).

Наймилішою й найдорожчою для людини є її рідна мова (речення з однорідними присудками).

Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Односкладні речення.

Виконуючи це завдання, ви маєте продемонструвати свої знання щодо односкладних речень, уміння розрізняти односкладні речення різних видів.

Поезія гончарства – під небом Опішні (двоскладне речення: підмет поезія, присудок є опущений, – зайвий варіант у цьому завданні).

Надворі втихло й потеплішало (безособове речення).

Безмежний широкий степ (називне речення).

Знали його й за межами України (неозначено-особове речення).

Розкажи мені, осене, чи щасливая ти? (означено-особове речення).

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Пряма й непряма мова.

Завдання перевіряє знання правил оформлення речень із прямою мовою та пунктуаційні навички.

Поставмо правильно пропущені розділові знаки.

«Стій, – гукав на неї Іван, – звідки ти приїхала?»

«Як дивно все відбувається. Як дивно!» – думав Микола.

«Лиши біду, нехай щезає від тебе! – радив спокійно хлопець. – Нема з ким говорити!» (зайвий варіант у цьому завданні)

«Ще б ми стільки прочитали, як ти, – докинула Василина й пояснила подрузі: – Узимку цілі ночі просиджує над книжками».

«Наша артіль бідна, – сказав старий, – і кидати шаланду в морі не годиться».

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання.

Виконуючи це завдання, треба уважно перечитати весь текст.

Розуміємо, що автор розповідає про мелодію популярної щедрівки, її оброблення Миколою Леонтовичем, історію популяризації цього твору хоровою капелою «Думка».

Хоча в тексті згадано біографічні факти про М. Леонтовича, співвідношення народної й академічної музики в його творчості, еміграцію композитора й популяризацію щедрівки в Сполучених Штатах, головно автор зосереджується на «Щедрику» як визначному надбанні української культури, яке збагатило світ.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Виконуючи пропоноване завдання, перегляньте п’ятий абзац тексту (рядки 21–30).

Як бачимо, Микола Леонтович «опановував вправу з мелодією, яка постійно повторюється, щоразу прикрашаючись витонченим аранжуванням. Придатною для вправ у поліфонії виявилася мелодія української щедрівки: у ній повторювалося три ноти: до-сі-до-ля. Композитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Для виконання цього тестового завдання треба звернутися до тексту, а саме переглянути рядки 38–41.

З цих рядків дізнаємося, що «Хоровий колектив перебував у турне, коли на території України було встановлено радянську владу. На батьківщину митці не повернулися».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання.

Виконуючи завдання, обов’язково звертайтеся до тексту.

Автор розповідає про «Щедрик», пишаючись тим, що українська народна мелодія, оброблена геніальним Миколою Леонтовичем, стала надзвичайно популярною за кордоном, зробилася надбанням світової музичної культури. Тут виявляється гордість автора. Читаємо про це, наприклад, у таких рядках:

«“Щедрик” давно став невід’ємною частиною світової музичної культури. Класичну обробку цієї щедрівки виконують уславлені хори від Америки до Китаю. Мелодія «Щедрика» існує сьогодні в джазовому й роковому аранжуванні. Джордж Гершвін використав її в опері «Поргі і Бесс», створеній на джазових і блюзових мотивах. Відомо, що американці, які вперше полетіли в космос, узяли із собою записи світової музики, і з-поміж інших шедеврів у зоряному просторі побувала наша співаночка.

Звучить «Щедрик» з екранів кіно, широко використовується у світовій рекламі. Баскетболісти ж професійної ліги США й Канади «зіграли» його, простукавши м’ячами! Ролик, який засвідчив цю подію, знайшов численних поціновувачів серед користувачів Інтернету.»

Але авторові трохи сумно від того, що ані іноземці, ані навіть українці майже не знають про українське походження цього популярного твору, про композитора Миколу Леонтовича. Тут виявляється жаль автора. Ось як сказано про це в тексті:

«Проте більшість мешканців планети навіть не здогадується про прадавнє східнослов’янське походження цієї мелодії. Прикро, але навіть для багатьох українців стало відкриттям те, що понад сто років тому український композитор Микола Леонтович, працюючи над оліфонічним твором для хору, перетворив щедрівку на справжній шедевр.»

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст як середовище функціонування мовних одиниць.

Запропоноване завдання можна виконати, лише уважно прочитавши текст.

Перші три з перерахованих прислів’їв можна розтлумачити так: «річ, дуже близька до оригіналу, та все ж таки не оригінал».

Така ж свита, та не так зшита.

Усім козак, та тільки чуб не так.

Був би лошак, та хвіст не так.

І лише народний вислів «Добрий баранчик, та по-вовчому виє» має інше значення. Він уживається для характеристики лицемірної людини, яка під маскою доброчесності приховує злі наміри. Це прислів’я має таке саме значення, як і біблійний афоризм «Вовк в овечій шкурі». У Євангелії від Матвія (розділ 7, вірш 15) читаємо: "Бережіться лжепророків, які приходять до вас у овечій одежі, а всередині є вовками хижими".

Відповідь – Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то Хміль»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.

Пригадаймо, коли відбулася одна з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами. Адже це була перша значна перемога повсталих козаків у ході визвольної війни українського народу першої половини XVII століття. Історична пісня «Чи не той то Хміль» уславлює Богдана Хмельницького – народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У поезії «De libertate» Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі. Значення Івана Котляревського як зачинателя української літерату­ри винятково важливе, адже він порушив нові теми, широ­ко звернувся до невичерпних багатств мови народу, з’єднав її із найкращою, життєздатною книжною мовою, удосконалив техніку вірша і п’єси.

Сам Тарас Шевченко високо оцінює внесок І. Котляревського в розвиток української літератури, у поезії «На вічну пам'ять Котляревському» називає його українським соловейком, співцем України і пророкує Котляревському вічну славу: «Будеш, батьку, панувати, / Поки живуть люди, / Поки сонце з неба сяє, / Тебе не забудуть»

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Козаки, які турбуються про долю своєї Батьківщини, прагнуть, щоб при владі був розумний гетьман, який зможе зміцнити державність України. Саме таким змальовано в романі паволоцького полковника Шрама, який заявляє: «Як треба рятовати Україну, байдуже мені i літа, й рани. Обновиться, яко орля, юность моя. На коня, на коня! Нічого гаятись!»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

У посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тарас Шевченко докоряє землякам у тому, що ті часто забувають про свої національні здобутки, про досвід багатьох поколінь своїх предків: «Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн».

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

Збірку Івана Франка «З вершин і низин» відкриває поезія «Гімн», яка  належить до громадянської лірики. Провідний мотив вірша – боротьба народних мас за світле майбутнє.

Автор переконаний, що розвалиться «зла руїна», але для цього потрібно

Не ридать, а добувати
Хоч синам, як не собі
Кращу долю в боротьбі…

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Виконуючи це завдання, згадайте, що автором твору «Мартин Боруля» є Іван Карпенко-Карий, справжнє прізвище якого Тобілевич.

Сюжет комедії письменник будує на фактах з життя своєї родини: батько драматурга, Карпо Адамович Тобілевич, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. Але не зміг цього зробити, оскільки прізвище в старих і нових документах відрізнялося однією літерою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». 

Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» історію про ватажка розбійників Василя Гнидку, яку почув від візника під час поїздки додому. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», яку письменник надіслав для зауважень своєму братові Івану Білику. Брат Панаса розкритикував її за схематизм і невмотивованість учинків головного героя, порекомендувавши поглибите соціальне тло твору і  створити «народний роман на основі щирого реалізму». Спільна творчість Панаса Мирного та Івана Білика привела до трансформації невеликого твору в багатоплановий роман.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси. Власну життєву позицію вона висловлює категорично: "Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу! Геть думи сумні!"

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня». Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Виконати це завдання допоможе знання головних героїв літературних творів.

Проведіть паралель між образами Марусі Чурай з однойменного твору Ліни Костенко і Мавки з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

У них є чимало спільного, обидві живуть у світі любові, краси, вічних цінностей, а їхні обранці – Гриць і Лукаш – приземлені. «Моя любов чолом сягала неба, / А Гриць ходив ногами по землі», – казала Маруся.  «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки - смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», – звертається Мавка до Лукаша.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля».

Завдання перевіряє ваше знання тематики літературних творів та образів головних героїв.

Згадаймо, хто такі Каїн й Авель. У біблійній Книзі Буття розповідається, як Каїн, піддавшись заздрощам, убив свого рідного брата Авеля. Цю біблійну оповідку по-новому осмислено у творі Ольги Кобилянської «Земля». Повість створена на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася в селі Димка, у якому довгий час мешкала письменниця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях. Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ тощо.

Згадаймо, анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора.

Тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова.

Епітет – це художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Моя автобіографія».

Це завдання передбачає перевірити знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами. Автором твору «Моя автобіографія» є Остап Вишня, справжнє прізвище якого – Губенко.

Кандиба –  це Олександр Олесь, Косач – Леся Українка, Лозов’ягін – Іван Багряний, Тобілевич – Карпенко-Карий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Богдан-Ігор Антонич у вірші «Різдво» переосмислив факт народження Христа як події, що відбувається в кожному місті й селі; уславлення народження життя й радості. Кожен образ у творі є своєрідним символом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рядки «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину» виражають основну думку поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рушник у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник» – це народний символ, що уособлює і долю, і материнську любов, і синівську вдячність, і життєвий шлях тощо.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус.

Завдання перевіряє розуміння образу ліричного героя поезії Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я», який звертається до народу із запевненням єдності з ним хоча б по смерті.

Виконати це завдання допоможе також уміння відчути стиль мислення і фарби поетичного слова Василя Стуса.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання тематики й проблематики художнього твору, уміння зіставляти літературний твір з відповідною історичною епохою.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимось з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Таких сімей було тисячі. Переселенці принесли з собою прадавні українські традиції, звичаї, обряди. Містам давали такі назви, які були в Україні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Творчість О. Забужко.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури, знати найвизначніших представників постмодерного письменства.

Варто зауважити, що в літературознавстві період, що почався від 80-х – 90-х рр. ХХ століття, прийнято називати постмодернізмом, для якого характерні такі ознаки: поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, елітарної та масової культури, іронічно-сміхове та серйозне ставлення до дійсності; епатажність, абсурдизм, комічність як основні засоби зображення тощо.

Представником постмодерного письменства можна назвати, зокрема, Оксану Забужко.

Відповідь – В.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах).

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору. Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку з’ясувати, з якого твору герой, а тоді – до якого жанру належить твір.

Уля Розсоха – це персонаж комедії «Мина Мазайло», Катря Гримач – персонаж оповідання «Максим Гримач», Мотря Довбиш – персонаж повісті «Кайдашева сім’я», Галя Ґудзь – персонаж роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Дідух – персонаж новели «Камінний хрест».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля». Література XX ст. Валер’ян Підмогильний «Місто». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Юнона – персонаж твору Івана Котляревського «Енеїда», Степан Радченко – персонаж твору Валер’яна Підмогильного «Місто», Медвин – персонаж твору Івана Багряного «Тигролови», Націєвський – персонаж твору Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш «Чорна рада». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Олександр Довженко «Україна в огні». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Медвин і Наталка Сірко діють у романі «Тигролови», Мокій Мазайло й Уля Розсоха – у драмі «Мина Мазайло», Василь Кравчина й Мина Товченик – у кіноповісті «Україна в огні», Петро Шраменко й Леся Черевань – у романі «Чорна рада».

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Василь Стефаник. «Камінний хрест». Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання про кожен твір і знайдіть у ньому  так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у рядку А стосується повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». На це вказує назва річки та опис місцевості та, де відбуваються події твору. Також тут є згадка про незвичайних героїв (у творі діють міфічні істоти, наприклад, щезник, Чугайстир, арідник, нявки).

Іван Котляревський у поемі «Енеїда» через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків. Неважко здогадатися, що висловлювання, подане в рядку Б, описує «Енеїду».

Висловлювання, у якому йдеться про вимушені мандри за океан, стосується новели Василя Стефаника «Камінний хрест», тема якої – еміграція галицького селянства на межі XIX й XX ст.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Цей твір ще називають «філологічним водевілем», бо його не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень. «Українізація, русифікація, філологічний аспект» – це ті «маркери» (рядок Д), які вказують саме на цей твір.

У варіанті В подану характеристику композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

Зразок написання власного висловлення

Так, на життєвому шляху трапляється багато проблем, конфліктів і перешкод. Думаю, що долати перепони можна по-різному, усе залежить від ситуації. Інколи найоптимальнішим способом розв’язання конфліктів є компроміс, але бувають випадки, коли лише прямі й рішучі дії допоможуть перемогти.

Я так вважаю, бо для людини важливо вміти виходити з конфліктних ситуацій. Компроміс часто налаштовує на конструктивний діалог, який допомагає розв’язати проблему. Наведу ще аргумент і на користь думки про важливість рішучих дій. Вступати у відкрите протистояння варто тоді, коли є загроза життю людини або порушення її прав. Тільки активні дії в такому випадку приведуть до перемоги.

Яскравим прикладом з літератури є трагікомедія Миколи Куліша «Мина Мазайло». Суперечка в родині щодо зміни прізвища поступово переходить у сімейну дискусію і стає глобальною проблемою. Проте Мокій, який не підтримує поглядів батька, не вдається до рішучих дій. Він намагається переконати членів власної родини в тому, що українська мова є багатою й милозвучною, а до прізвища Мазайло варто додати загублену половину «Квач». Мокій за допомогою сили свого слова навіть Улю «перетягує» на свій бік.

На жаль, у звичайному житті не завжди можна залагодити конфлікти шляхом переговорів, тому люди вдаються до рішучих дій. Прикладом такої ситуації є Революція Гідності, яка стала наймасштабнішою подією в новітній історії України. 21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу, бо не погоджувалися з відмовою тодішнього президента підписати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини. Революція Гідності завдяки активним і рішучим діям громадян відкрила вікно можливостей для найважливіших змін в Україні.

Отже, і компроміс, і активні дії можуть бути однаково ефективними під час подолання конфліктів і перешкод. Усе залежить від життєвої ситуації, у якій опинилася людина.