ЗНО онлайн 2016 року з української мови та літератури – основна сесія

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Освітлювальний – той, який освітлює що-небудь, є джерелом світла.

Освітній – той, який стосується освіти.

Освітянський – той, який стосується освітян, тобто тих, хто працює в освіті.

Освічений – той, який  має освіту, засвоїв різнобічні знання, культурний, письменний.

Отже, лексичну помилку допущено в рядку освічене перехрестя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Найпоширеніші чергування голосних звуків.

Це завдання перевіряє знання основних правил чергування голосних.

Звуки [o],[e] у відкритих складах чергуються з [і] в закритих складах: слово – слівце, пір’я – перо, лід – льоду.

Звук [і] вживається у відкритому складі перед наступними суфіксами  -ок, -ець: мішок – мішечок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості. Саме тому у словах преславний, преподобний необхідно писати префікс пре- .

Префікс прі-  пишемо у слові прізвище.

Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому при- потрібно вживати у словах прибічник, прилеглий, приховати, пригріти, прибуток, прикрашений, присвоїти, прибій, привабити тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Основа  слова й закінчення​.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови, розрізняти змінні та незмінні частини мови.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є прислівники (по-полтавськи, горілиць, запанібрата), особлива форма дієслова дієприслівник та безособові форми дієслова  на -но, -то (змито).

Решта слів мають закінчення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлена обставина​.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, В, Г  дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Б дієприслівник передає додаткову дію до основної дії одного суб’єкта. Хлопці і переглянули фільм, і поділилися своїми враженнями.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання,  обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Відвівши кого? що? роль – знахідний відмінок.

Заламуючи кого? що? руки – знахідний відмінок.

Не хапатися за кого? що? серце – знахідний відмінок.

Серед них є хто? що? постаті – називний відмінок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте увесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Мозолити – тяжкою працею або ходінням натирати мозолі.

Нагрівати – робити щось теплим.

Бруднити – робити когось або щось брудним, нечистим, плямувати щось.

Заламувати – згинати, загинати щось.

Також є фразеологізм заламувати руки, тобто жестами виражати переживання, страждання, хвилювання.

Якщо звернутися до мікротексту, то стає зрозуміло, що автор іронічно говорить про перебільшене хвилювання, тобто про заламування рук.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис.  Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо третє речення. Це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови: Зрештою, читати історію можна й без брому за якої умови? якщо не заламувати мелодраматично руки… На межі частин складнопідрядного речення ставимо кому… без брому, якщо…

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти відокремлені члени речення.

Відокремлене означення частіше виражене дієприкметниковим зворотом. Саме таке означення є в другому реченні: У цьому життєписі, сповненому суперечностей, є приклади героїзму і ницості, жертовного патріотизму і відступництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: шістсот, Тбілісі, метелиця. Підкреслена літера в цих словах позначає різні звуки, тому що у слові шістсот звук [т] не вимовляється; у слові Тбілісі літера т передає звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а ще цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним; у слові метелиця літера т передає звук [т].

У рядку свято, осінній, просьба підкреслена літера теж позначає різні звуки. У слові свято літера с передає звук [с′], адже цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним. У слові осінній теж літера с передає [с′], адже далі – звук [і]. У слові просьба літера с передає звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а також є м’яким, бо далі стоїть знак м’якшення.

У словах Великдень і аякже літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. Отже, у словах Великдень, аякже, ґрунт підкреслена літера позначає один звук.

У рядку будинок, бджола, Дніпро підкреслена літера означає різні звуки: у слові будинок літера д передає звук [д];  у слові бджола є африката дж;  у слові Дніпро літера д передає звук [д′], бо далі – м’який приголосний [н′].

У слові доріжка літера ж передає звук [ж], у слові миєшся – [с′:], у слові широкий – [ш].

Відповідь- Г.

.

ТЕМА: Лексика. Антоніми. Запозичені слова.

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати антонімічні пари та знання запозичених слів.

Спочатку проаналізуймо значення запозичених слів:

Делікатний – м’який у поводженні, увічливий, тендітний, чутливий, витончений, приємний.

Акліматизований – пристосований до життя в нових, незвичних кліматичних умовах.

Асиміляція – уподібнення, засвоєння.

Отже, ці пари  –  синоніми.

Деградувати – вироджуватися, погіршуватися, рухатися назад у своєму розвитку. Отже, слова деградувати – відроджуватися є антонімами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє  ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Знання, завдання, забуття, зілля. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Величчю, піччю – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження  відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними. Саме тому в словах жовчю, радістю не потрібно писати подвоєні приголосні.

Суддею – орудний відмінок від іменника середнього роду І відміни суддя.

Прислівник старанно утворений від прикметника старанний, тому потрібно писати подвоєні літери.

Священне – прикметник старослов’янського походження. У таких прикметниках потрібно писати подвоєні приголосні.

Зроблений, нездоланий – дієприкметники. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Немає подвоєних літер і в словах студений і довгожданий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Слово півмісяця потрібно писати разом, бо складні слова з першою частиною пів- пишуться разом, якщо друга частина  починається на приголосний.

Складні іменники  різнобарв’я (похідне від різнобарвний) і краєвиди (поєднання двох іменників за допомогою з’єднувального голосного є) потрібно писати разом.

Прислівник потихеньку також  потрібно писати разом, тому що в цьому слові останній суфікс  -у, а дефіс пишеться, якщо в прислівнику з префіксом по-  є суфікси -ому, -єму, -е, -є, -и.

А от прикметник молочно-білий потрібно написати через дефіс, бо він утворений поєднанням відтінку та кольору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних      -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення відбуватиметься в словах безжалісний, щасливий, власний, щотижневий, ненависний, швидкісний, радісний, корисний, проїзний.

Є винятки, де спрощення не відбувається: кістлявий, зап’ястний.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: форпостний, контрастний, баластний.

Також у групі -скн- випадає к: блиск – блиснути.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  м’якого знака.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У рядку волоський, мальва, волинський м’який знак не потрібно писати у слові волинський, бо м’який знак не пишеться перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-, окрім як після л. Саме тому у словах ковальський та байкальський його потрібно писати.

У рядку байкальський, гетьманщина, тиснява м’який знак не потрібно писати у слові тиснява, адже м’який приголосний [н′] передає свою м’якість і приголосному [c′].

У рядку будьте, задзеленчати, крадькома не потрібно писати м’який знак у слові  задзеленчати, адже перед шиплячими він не пишеться, крім винятків.

За цим же правилом не пишемо м’який знак і в слові ослінчик (рядок кольоровий, ослінчик, вирізьблений).

Потрібно написати м’який знак у слові лосьйон, адже це слово іншомовне.

З м’яким знаком потрібно писати слово дівчиноньці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – дівчинонька).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ. Правопис частки НЕ з дієприкметниками.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Окремо дієприкметник з часткою не потрібно писати тоді, коли при дієприкметнику є залежне слово (від дієприкметника можна поставити питання): не витрачені (як?) ще кошти.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками, творення ступенів порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками, правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник Ігор – це іменник чоловічого роду м’якої групи ІІ відміни. Отже, в орудному відмінку правильна форма – Ігорем. У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення назв населених пунктів мають закінчення -а. Отже, Львова. Числівник два поєднується з іменником у називному відмінку множини. Отже, два кілометри. А складена форма вищого ступеня порівняння прикметників утворюється додаванням до слів більш, менш звичайної форми прикметника – менш цікавою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Прикметник.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти частини мови та використовувати доречні форми в мовленні.

Проаналізуймо наведені речення.

У реченні Казан хоч і був цілий, але вже добре пощербився прикметник цілий має значення непошкоджений, непопсований, незруйнований.

В інших прикладах цілий  має значення цілковите охоплення якоїсь особи, предмета чи явища. Займенник увесь має аналогічне значення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживається досить рідко. Із західним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії (піти по воду, пальто по коліна); з місцевим відмінком – переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії (пливти по Дніпру, різьба по дереву,  чинити по правді).

З орудним відмінком на позначення місця  прийменник по не вживається.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні.

Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби тощо.

Заміна виділено слова на порівняльний зворот можлива в реченні Підняв тоді дід свої очі на мене й вороном глянув – Підняв тоді дід свої очі на мене і, як ворон, глянув.

В інших реченнях цього зробити не можна.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно  використовувати речення з однорідними членами в мовленні.

Проаналізуймо речення У всіх країнах світу, Заходу є серйозні програми захисту довкілля.

Країни Заходу вже країнами світу. Отже, уживати як однорідні члени речення …країнах світу, Заходу… не можна. Це речення неправильно побудоване.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок і перетворив галявину на строкатий візерунок граматична основа одна. Це просте речення з однорідними присудками.

А от у реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок, а вечір видався дивовижно теплим їх дві (сніжок притрусив, вечір  виявився теплим), частини поєднані єднальним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Лексичні запозичення з інших мов.

Завдання передбачає пошук відповідності між українськими та іншомовними словами.

Щоб дібрати українські відповідники до запропонованих іменників, треба з’ясувати лексичне значення кожного слова.

Критерій – підстава для оцінки чогось, мірило.

Лозунг – звернення,  яке коротко і чітко передає ідею, завдання і вимоги, заклик, гасло.

Сфера – район дії, межа поширення чогось, царина.

Фактор – умова, рушійна сила будь-якого процесу, чинник.

Бачимо, що слово віче  серед українських є зайвим.

Відповідь – 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова учорашнє в реченні Учорашнє ніби сон, що випурхнув з очей можна поставити питання хто?що?.Отже, це підмет, виражений субстантивованим прикметником.

У реченні Щирі друзі глечика не поб’ють до виділених слів можна поставити питання що зроблять? Фразеологізм не побити глечика має значення не посваритися. Отже, це присудок, виражений фразеологізмом.

У реченні На десерт подали кисіль з вишень до виділеного слова можна поставити питання який?, а також замінити на слово вишневий. Отже, це означення (неузгоджене).

У реченні Перехожі з подивом поглядали на дівчину до виділеного слова можна поставити питання як? – з подивом (здивовано). Отже, це обставина.

У реченні Русявий день гаптує сни світанню до виділеного слова можна поставити питання кого?що? Отже, це додаток.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА. Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання який з цього наслідок? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідку.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання з якою метою? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання з якої причини? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

У реченні Уткнувшись у тепло долин, вітер спросоння погойдував чорні тополі кома виділяє відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом.

У реченні Яра пшениця була молода й висока, а горді соняшники стояли ще вищі кома стоїть на межі частин складносурядного речення (дві граматичні основи, сполучник сурядності єднальний і).

У реченні Десь скрадливо скрипнула хвіртка, насмішливо обізвався дівочий голос кома стоїть на межі частин складного безсполучникового речення (дві граматичні основи, інтонаційний зв’язок).

У реченні У плесі ворушилися затонулі тіні хат, на яких сторч головою дрімали лелеки кома стоїть на межі частин складнопідрядного речення (дві граматичні основи, сполучне слово).

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Вихопившись – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?,утворює зворот.

Навколо – служить для зв’язку слів у реченні, можна підібрати синонім біля. Отже, це прийменник.

Яких – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Щороку – вказує на  ознаку дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Твердження про Георгія Шарпака знаходимо в рядках 40–47.

Твердження про творчість Шмуеля Йосефа Агнона – це рядки 48–58.

Твердження про те, що серед громадян України немає жодного лауреата Нобелівської премії, читаємо в рядках 9–16.

А от твердження про те, що досягнення всіх народжених в Україні науковців-нобеліантів сприяють розвитку медицини, в тексті немає.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Відзнаку за здобутки в економіці одержав Саймон Кузнець (рядки 33–39), за літературу – Шмуель Йосеф Агнон (рядки 48–58), за фізику – Георгій Шарпак (рядки 40–47). Згадки про відзнаку в галузі соціології в тексті немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Прочитайте ще раз уважно рядки 17–24.

Слова у фразі Іллі Мечникова мов чарівна паличка, уперше відкрила світові значення моїх скромних робіт безперечно вказують на те, що саме визнання здобутків Нобелівським комітетом сприяє поширенню цінних ідей. Світ дізнається про скромні роботи, немов від поруху чарівної палички.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Тема й основна думка висловлювання.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Тема тексту – це те, про що в ньому розповідається. У тексті «Нобелівська плеяда "неукраїнських" українців»  детально розповідається про уродженців української землі – лауреатів Нобелівської премії, а також про відкриття, завдяки яким вони стали нобеліантами. На це вказує і заголовок тексту. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Проаналізуймо запропоновані рядки.

Розмірковуючи над причиною того, чому серед громадян України немає Нобелівських лауреатів (рядки 9–16), автор дає таке пояснення: світлі голови змушені були залишати свою землю, бо в умовах бездержавності вони були зайвими, непотрібними, українська земля відпускала їх у чужі краї. Усі інші фрагменти не розкривають позицію автора, а лише коментують якісь другорядні факти.

Відповідь – В.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

«Дума про Марусю Богуславку» розповідає про звільнення українською дівчиною козаків з турецької неволі.

Пригадаймо, як починається дума: «Що на Чорному морі, / На камені біленькому, / Там стояла темниця кам’яная, / Що у тій темниці пробувало сімсот козаків, / Бідних невольників».

Саме напередодні Великодня Маруся відвідує темницю й нагадує бранцям про Світле свято.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи художнього твору.

Ярославна, дружина новгород-сіверського князя Ігоря, посідає особливе місце серед жіночих образів «Слова про похід Ігорів». Вона постає перед нами як звичайна руська жінка, яка гаряче любить свого чоловіка-воїна і готова прилинути чайкою на край світу, щоб витерти милому «кривавії його рани на дужому його тілі».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце й роль художнього твору в літературному процесі.

У поемі «Енеїда» Іван Котляревський через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся».

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся».

Твір починається описом Наума Дрота, багатого й побожного селянина, і його дружини Насті. Автор розповідає про їхню доньку Марусю, роботящу, красиву і покірну дівчину.

Зав'язка розпочинається тим, що Маруся йде на весілля, куди її запросили дружкою. Там вона знайомиться із старшим боярином Василем, і між ними майже відразу виникає кохання.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Поему «Кавказ» Тарас Шевченко присвятив другові Якову де Бальмену.

Виконати це завдання допоможе історична довідка.

Яків де Бальмен – військовик, художник, літератор. З 1843 року – ад’ютант начальника штабу 5-го піхотного корпусу в Одесі. Як офіцер, де Бальмен мусив відбувати службу на Кавказі, хоча засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, що захищали свою незалежність. Яків де Бальмен, воюючи в складі російської армії, загинув від рук кавказців, але Тарас Шевченко розумів, що його і тисячі інших, таких, як він, убив саме царат, тому гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам. Розбурхані переживання вилилися поетичними рядками.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Козаки, які турбуються про долю своєї Батьківщини, прагнуть, щоб при владі був розумний гетьман, який зможе зміцнити державність України.

Найяскравіший з образів козаків – Кирило Тур. Го­ловне для нього – козацька честь і слава: «Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла голова була на плечах».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У поезії «De libertate» Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, який очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Саме пам’ятник Богдану Хмельницькому ви бачите на фото.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. 

Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби та став «пропащою силою». Його життєпис зображено на широкому суспільному тлі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Дочка Борулі Марися – найбільш стійка до змін, бо має міцну мо­ральну основу, вона намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого: «Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе?».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?»

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Це завдання перевіряє знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Автором твору «Contra spem spero!» є Леся Українка, справжнє прізвище якої – Косач.

Олександр Олесь, справжнє прізвище якого Кандиба, написав «Чари ночі», Микола Вороний є автором вірша «Блакитна Панна», новелу «Момент» написав Володимир Винниченко, Михайло Коцюбинський – автор твору «Intermezzo».  

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Виконуючи це завдання, пригадайте, що дослідники творчості Миколи Хвильового зазначали: «Хвильовий починається там, де закінчився Коцюбинський». Адже Микола Хвильовий творчо розвинув художні засади великого Сонцепоклонника.

Новелу «Я (Романтика)» Миколи Хвильового присвячено «Цвітові яблуні» Михайла Коцюбинського.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Вершники».

Завдання перевіряє знання історичної основи художнього твору.

Тема громадянської війни постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких револю­ція розкидала по різні ідеологічні фронти. Трагічні події серпня 1919 року зображені в новелі «Подвійне коло».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.

Мокій – син Мини Мазайла, захоплюється багатством і красою української мови. Саме тому Рина, сестра Мокія, вмовляє подругу закохати в себе брата та змусити його «кинути свої українські фантазії».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Місце і роль митця в літературному процесі.

Виконати це завдання допоможе розуміння творчості письменника.

Запропоноване висловлювання – це слова Остапа Вишні, який був одним з найпопулярніших письменників у сатирико-гумористичних жанрах (памфлетах, фейлетонах, гуморесках). Саме Остап Вишня утвердив жанр усмішки в українській літературі.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

У запропонованому уривку йдеться про Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «О земле втрачена, явися!..»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Василя Стуса. Вірш «О земле втрачена, явися!..» нале­жить до невольницької лірики. Перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: «Сонця хлюпочуться в озерах, / спадають гуси до води, / в далеких пожиттєвих ерах / мої розтанули сліди».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття.

Її серце належало Грицеві Бобренку. Він був вродливим парубком і справним козаком, але слабовільним і безхарактерним: «Він народився під такою зіркою, / Що щось в душі двоїлося йому. / Від того кидавсь берега до того. / Любив достаток і любив пісні».

Відповідь: В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимося з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Таких сімей було тисячі. Переселенці принесли з собою прадавні українські традиції, звичаї, обряди. Містам давали такі назви, які були в Україні.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один з художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту й авторів художніх творів.

Палагна – це героїня повісті «Тіні забутих предків», автором якої є Михайло Коцюбинський; Дідона діє в поемі Івана Котляревського «Енеїда»; Володимир Винниченко написав новелу «Момент», персонажем якої є Муся; Фійона – персонаж пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема літературних напрямів (стилів, течій).

Під час написання новели «Intermezzo» Михайло Коцюбинський орієнтувався на традиції імпресіонізму. 

Варто зазначити, що український експресіонізм започаткував Василь Стефаник, автор новели «Камінний хрест».

Пригадаймо, що «Максим Гримач» – це оповідання баладного характеру, яке має виразне романтичне спрямування.

В історію української літератури Панас Мирний увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Суто реалістичним є його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Г, 4 – В. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Макогоненко і Тетерваковський діють у драмі «Наталка Полтавка», Гонта і Залізняк – ватажки селянського повстання, про яке йдеться в поемі «Гайдамаки», Шрам і Брюховецький – персонажі історичного роману «Чорна рада», Варениченко і Лушня діють у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання та знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Про Івана Франка йдеться у рядку В. Адже він є автором поеми «Мойсей», в основу якої покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю. Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.

Висловлювання в рядку Б стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури.

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку Г стосується Юрія Яновського, є згадка про його роман у новелах «Вершники».

У рядку Д йдеться про Олександра Довженка і його твори «Земля», «Україна в огні» та інші.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – Д. 

Зразок написання власного висловлення

Хтось воліє жити розумом, а хтось – серцем. На моє глибоке переконання, варто дослухатися до серця, якщо йдеться про дружбу чи кохання, але розважливо обмірковувати свої кроки у випадку прийняття рішення щодо вибору професії чи виду діяльності.

На підтвердження своєї думки наведу такі аргументи. По-перше, кожна людина прагне любові, тому треба дослухатися до серця, щоб зрозуміти, що ти зустрів справжнє кохання.

Візьмімо до прикладу головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Хоч мати й переконувала дочку, що возний Тетерваковський стане для дівчини вигідною партією, проте Наталка була іншої думки. Її серце належало Петрові. Героїня відстоює своє кохання, адже без цього хлопця не уявляє подружнього щастя.

По-друге, коли стає питання вибору подальшого майбутнього шляху, то варто розважливо обміркувати свої кроки, аби досягти успіху.

Прикладом, що ілюструє цей аргумент, може бути історія становлення моєї тітки Ольги як фахівця. Вона з дитинства мріяла про сцену. Зрештою дівчина зрозуміла, що без спеціальної підготовки, певних зв’язків їй не потрапити в шоу-бізнес. Саме тому Ольга розважливо підійшла до вибору майбутньої професії. Вона любила допомагати людям, добре знала хімію та біологію, тому стала лікарем. Зараз Ольга Петрівна є чудовим фахівцем і доволі успішною особистістю.

Отож уміти орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях дуже важливо. Для цього людині недостатньо одного розуму, потрібне ще й серце.