ЗНО онлайн 2017 року з української мови та літератури – додаткова сесія

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Водевіль – жанр невеликої легкої, часто одноактної п’єси. Від французького vaudeville.

Водійський – той , який належить водієві. Відповідно водій – той, хто водить машину, транспортний засіб.

Водень – хімічний елемент.

Водночас – одночасно (прислівник).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені означення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з відокремленими означеннями.

У реченні Важка від насіння, низько нахилялася жалка кропива прикметниковий зворот важка від насіння потрібно виділити, адже він не стоїть безпосередньо перед означуваним словом.

У реченні Дорога повела в порослі лісами гори коми не потрібні, тому що дієприкметниковий зворот порослі густими лісами стоїть безпосередньо перед означуваним словом.

У реченні Налякані незнайомими звуками, коні пряли вухами дієприкметниковий зворот теж стоїть перед означуваним словом, але має обставинний характер, до нього можна поставити питання чому?, з якої причини, тому його теж потрібно виділити.

Означення, виражені дієприкметниковими зворотами та окремими прикметниками або дієприкметниками, відокремлюються, якщо вони стосуються особових займенників. Отже, у реченні Щасливий і веселий він глянув на високе небо необхідно поставити кому: Щасливий і веселий, він глянув на високе небо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання, а також уміння добирати синоніми до запропонованих слів.

Заяложений – забруднений, замазаний чимось жирним, засмальцьований; той, який втратив виразність унаслідок надмірного користування чи повторення.

Отже, синонімом до слова заяложений буде слово забруднений.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: каталОг, завдАння, фенОмен, кАмбала.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні іменники, враховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксом -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

• к, ч, ц + -ств(о) = -цтв(о): козак – козацтво убогий – убозтво;
• г, ж, з + -ств(о) = -зтв(о): боягуз – боягузтво;
• х, ш, с + -ств(о) = -ств(о): птах – птаство, товариш - товариство.

Не відбувається чергування в словах іншомовного походження: агент – агентство. А також в українських словах, корінь яких закінчується на інший приголосний: гончар – гончарство, брат – братство.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У другому реченні слова до речі оформлюють думку, пов’язують її з іншими реченнями, від них не можна поставити питання до інших слів. Отже, ці слова є вставним, тому повинні виділятися комою, якої в тексті немає. Інші розділові знаки правильні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Означення

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні й другорядні члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Слова краси, любові, шматочки – це додатки, адже відповідають на питання непрямих відмінків і означають предмети, на які переходить дія.

Слово душі – це неузгоджене означення, адже відповідає на питання чийого? Також його можна замінити на узгоджене означення прагнула душевного спокою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваші вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

До сполуки слів не/звичайної можна дібрати синонім особливої. Отже, потрібно писати разом.

Сполуки слів не/оборотної та не/повторної без не не вживають. Тому їх теж треба писати разом.

А от у реченні Життєвий шлях Лесі Українки нагадує не/суцільне тло, а різнокольорові шматочки є протиставлення. Тому сполуку слів не/суцільне треба писати окремо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Упізнала – виявляти в кому-небудь або чому-небудь знайомого.

Визнати – уважати дійсним, законним.

Вигадати – говорити, описувати те, чого немає.

Уподобати – виявляти схильність до когось або до чогось, зацікавлення, симпатію.

У тексті йдеться про те, що Леся Українка побачила красу в Грузії, виявляла до цієї країни щире зацікавлення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Буквосполучення йо та ьо

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (буквосполучення йо та ьо) та пояснювати їх за допомогою правил.

ЙО пишемо:

• на початку слова та після літери на позначення голосного: бойовий, знайомство, крайовий. Також так пишемо є =[й+е]. Отже, феєрверк, феєрія;
• після літери на позначення приголосного, переважно на початку складу: серйозний, курйозний.

Сполуку ЙО пишемо в іншомовних словах після м’якого знака: батальйон, бульйон, лосьйон, шампіньйон, каньйон, сеньйор.

Сполука ЬО передає звук О та позначає м’якість попереднього приголосного, її пишемо в середині чи наприкінці складу: сьомга, гостьовий.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти групи прикметників – тверду та м’яку.

До м’якої групи належать прикметники на -жній, -шній. Отже, дорожній, зовнішній, завтрашній. Також до цієї групи належать відносні прикметники з основою на м’який приголосний [н′] із закінченням -ій у називному відмінку чоловічого роду: вечірній.

А до твердої групи належать якісні та відносні прикметники з основою на твердий приголосний: природа – природний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

В українській мові конструкції з прийменником без на позначення часу не вживають. Правильна форма – за чверть десята, п’ятнадцять хвилин до десятої, за п’ятнадцять десята.

Решта словосполучень правильні.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Усі слова, крім службових, потрібно писати з великої літери в астрономічних назвах, географічних, назвах вулиць, площ, бульварів тощо. Отже, власні назви бульвар Академіка Вернадського, сузір’я Великий Віз, гора Ай-Петрі написано правильно.

У назвах документів і свят з великої літери треба писати лише перше слово (Декларація прав людини, День соборності).

У назвах державних установ з великої літери теж пишемо лише перше слово (Національна опера України).

Назви книг, кінофільмів, вистав беремо в лапки (кінофільм «Поводир»).

Прикметники з суфіксами -ов-, -ев-, -ів-, -ін-, -ин- треба писати з великої літери (Петрове подвір’я, Франкові вірші). Але фразеологізми та терміни з такими суфіксами пишемо з малої (езопова мова). А прикметники з суфіксом -ськ- потрібно писати з малої літери (шекспірівський стиль), окрім сполучень на позначення імені чогось, пам’яті чогось (Нобелівська премія).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Творення дієприкметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, -ач-, -яч-, а минулого – за допомогою суфікса -л-. Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого – -т-, -н-, -ен-, -єн-.

Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Активні дієприкметники в українській мові творяться не від усіх дієслів і вживаються досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду),

Отже, неправильними є такі форми дієприкметників: помолодівший, потемнівший, роблячий, посміхаючийся.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно та комунікативно доцільно вживати прийменники в мовленні.

Прийменник по в літературній мові вживають рідко. Найчастіше він із знахідним відмінком вказує на мету чи межу дії: піти по воду, пальто по коліна.

Із місцевим відмінком прийменник по переважно виражає місце або час дії (пливти по Дніпру, ходити по лікарях); стосунок до іншого предмета (різьба по дереву, черговий по школі); спосіб дії (чинити по правді, обслуговувати по черзі).

Часто прийменник по вживають недоречно, наприклад: по останній моді – за останньою модою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: пошана, молишся, наш. Підкреслена літера у словах пошана, наш передає звук [ш], а у слові дивишся ця буква передає [c′:]

У рядку хоробрий, кігті, поріг підкреслена літера позначає різні звуки. У словах хоробрий і кігті підкреслена буква – це звук [х]. А у слові поріг – це звук [г].

У словах вираз, записник літера з передає звук [з], у слові зять – [з′].

У рядку жук, важко, подружці підкреслена буква передає різні звуки: у словах жук, важко – це звук [ж], а в слові подружці – це звук [з′],

У словах сім, веснянка, невістці підкреслена буква передає звук [с′].

Відповідь –Д.

ТЕМА:Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.

Олексій – це іменник другої відміни. Іменники на -й належать до м’якої групи і мають у кличному відмінку закінчення -ю: Олексію, Тимофію, Сергію. У діалозі використана неправильна форма Олексіє.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Через два дефіси пишемо прислівники віч-на-віч, усього-на-всього.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и: по-рідному. А також прислівник неждано-негадано, без кінця-краю, рано-вранці (схожі слова).

Частки казна-, хтозна-, -будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: хтозна-звідки.

Прислівники, утворені від одного слова в різних відмінках, потрібно писати окремо: раз у раз, сам на сам, кінець кінцем.

Окремо потрібно писати прислівники на позначення почуттів: на щастя.

Разом пишемо прислівники на позначення часу: наприкінці, допізна.

Прислівники навприсядки потрібно писати разом, бо це стягнена форма.

Окремо пишемо прислівники на позначення етикетних форм: до побачення, на добраніч.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінювання іменників

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні відмінкові форми від помилкових.

В українській мові чоловічі прізвища на -ко відмінюються. Отже, Степана Радченка. Варіанти з формою Степана Радченко далі не розглядаємо.

Іншомовні імена в українській мові теж переважно відмінюються. Отже, правильними будуть форми Жоржем Дюруа, Гі де Мопассана.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень і простих речень, ускладнених відокремленими обставинами

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Особлива форма дієслова дієприслівник означає додаткову дію. Отже, дії, про які йдеться в реченні, повинні стосуватися одного діяча. Тому відокремленою обставиною (дієприслівниковим зворотом) можна замінити підрядну частину лише в реченні Я біг досить-таки повільно, бо відчував страшну втому в ногах – Я біг досить-таки повільно, відчуваючи страшну втому в ногах.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (1) потрібно ставити, тому що вона виділяє вставну конструкцію, що вказує на джерело повідомлення.

Коми (2) та (4) стоять на початку підрядних частин складного речення, кома (5) виділяє відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом.

Кому (3) ставити не треба.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

Розділові знаки потрібно поставити так:

«Стерегти ліс, – сказав Харитон, – треба не рушницею, а любов’ю».

«Може, у цій лісовій хатинці ховається зараз Мавка», – подумалось мені.

 «Краса і мудрість, – писав Еріх, – не розкіш, не привілей, а радість, дарована всьому світу»,

Мирослав Дочинець радить: «Не виставляй напоказ усе, що маєш,– завтра вже нікого не здивуєш».

У реченні Мені сказав розумний садівник: «Коли пересаджуєш дерево, роби це з любов’ю» розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Палицею кинути – близько.

Очей не відведеш – красиво.

Вискочити на сухе – уникнути небезпеки.

Голки не підточиш – бездоганно.

Через пень-колоду – абияк.

За тридев’ять земель – далеко.

Хоч голки збирай – видно.

Потрапити в павутину – безвихідь.

З душі верне – погане, неприємне.

Відповідь: 1Д 2Г 3А 4Б.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні Розмалюю я половину героїв у позитивні тони, а половину – у негативні, як це наймодніше зараз тире стоїть на місці пропущеного присудка (розмалюю).

Речення Десь недалеко вдарив грім – луна котилася глухо, грізно, довго – це речення складне безсполучникове, його перша частина виражає причину дії, а друга – наслідок. У такому випадку ставимо тире.

Речення Ні талановитий учень, ні досвідчений учитель, ні сивий академік – ніхто не може знати всього бодай з окремого питання будь-якої науки – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.

Речення Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна – це просте речення, у якому підмет і присудок виражені іменниками. Отже, тире тут обов’язкове.

Відповідь: 1Б 2Г 3Д 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння з’ясовувати типи складного речення.

Проаналізуймо структуру кожного запропонованого речення.

У реченні Стояла ніч, красива, мов Кармен, червоні й чорні міряла троянди граматична основа одна (ніч стояла, сипала). Отже, це просте ускладнене речення.

У реченні Іронія – це блискавка ума, яка освітить всі глибини смислу – дві граматичні основи, частини поєднані сполучним словом яка. Від головної до підрядної частини можна поставити питання. Отже, це складнопідрядне речення.

У реченні Візьми від життя все, що зможеш, і воно засяє всіма барвами три граматичні основи, але перша та друга частини поєднані сполучним словом що, а друга і третя – сполучником сурядності і. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

У реченні Зіграй мені мелодію любові і обернеться хай на щастя розпач! є дві граматичні основи, частини пов’язані сполучником сурядності і (єднальним). Отже, це складносурядне речення.

У реченні Завалились мости кам’яні – подорожні шукають веселку. дві граматичні основи, частини речення з’єднані за змістом та інтонацією, без сполучника. Отже, це складне безсполучникове речення.

Відповідь: 1Г 2Б 3Д 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні З якого краю до тебе, сонце, підійти? граматична основа виражена присудком підійти. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Десь поруч співали ніжно, щемливо граматична основа виражена дієсловом співали у формі множини минулого часу. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Курна дорога, приспана туманом… граматична основа виражена підметом дорога. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не сказано про дію.

У реченні Між тобою й мною – семизначний код… граматична основа виражена підметом код. Але також у цьому реченні є обставина між тобою й мною. Обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні Шукай в телефоні мій слід, цілуй у вікно мої губи… граматична основа виражена присудками у формі ІІ особи однини – шукай, цілуй. Це односкладне означено-особове речення.

Відповідь: 1Г 2Д 3В 4Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово дивно відповідає на питання як?, характеризує дію, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово що не відповідає на питання, не є членом підрядного речення, а лише служить для зв’язку частин складного речення. Отже, це сполучник.

Слово собі відповідає на питання кому?, вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Слово невже не відповідає на питання, не є членом речення, а лише надає слову певного відтінку. Отже, це частка.

Відповідь: 1Г 2Б 3Д 4А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

З тексту зрозуміло, що подоланню кіберцькування можуть сприяти ухвалення відповідних законодавчих актів, формування в людей сприйняття кіберпростору як реальності, а особливо – проведення постійної й активної просвітницької роботи.

Відповідь –В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Більша небезпека цькування в мережі порівняно з іншими його формами зумовлена тим, що:

• за кіберцькування необмежена аудиторія (рядки 5–8);
• кіберцькування в Інтернеті не припиняється (рядки 15–21);
• кіберцькування всепроникне (рядки 15–21).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У тексті є такі мікротеми:

• масштаби й різноманітні прояви кіберцькування (рядки 5–8, 9–14, 29–32);
• потреба відповідальної поведінки користувачів в Інтернеті (рядки 49–53);
• психологічні передумови живучості кіберцькування (рядки 33–39,54–57).

Мікротеми спеціальні комп’ютерні програми для боротьби з кіберцькуванням у тексті немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Аналізуючи ситуацію, що склалася, наводячи приклади щодо кіберцькування та розмірковуючи над способами розв'язання цієї проблеми, автор хоче привернутим увагу широкого кола людей до дійсно гострої й страшної проблеми кіберцькування.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Назву «Моя хата скраю» варто дати частині № 3, адже саме там йдеться про те, що більшість свідків онлайн-цькування нічого не зробили, щоб його зупинити. Їм було або просто байдуже, або ж вони сподівалися на те, що допоможе хтось інший.

Відповідь – В.

ТЕМА: Усна народна творчість

Завдання перевіряє вміння аналізувати фольклорні твори. Пригадаймо, що фольклор – це усна народна творчість, яка створюється колективно і при цьому нерозривно пов’язана з життям і побутом, із характерними рисами та історією народу.

У варіантах відповідей у рядках А, В, Г, Д указані авторські твори («Бджола та Шершень» Григорія Сковороди, «Маруся Чурай» Ліни Костенко, «Повість минулих літ» Нестора Літописця, «Слово про похід Ігорів» невідомого автора), які не можна вважати фольклорними. Зверніть увагу, що пісні Марусі Чурай стали народними, тому вони є фольклорними творами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

Пригадайте епізод, коли військо Енея готується до війни. Щоб перемогти Турна, Еней їде до Аркадії просити допомоги в царя Евандра. Разом з Енеєм Евандр відправляє і свого сина Палланта, щоб навчився військового ремесла. Уночі Енеєві сниться Венера, яка принесла йому зброю, викувану Вулканом. Ця зброя додасть Енеєві казкової сили, здатної здолати ворога.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки»

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв художніх творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що темою поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» є розповідь про гайдамацьке повстання 1768 року під назвою «Коліївщина» на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Козаки, які турбуються про долю своєї Батьківщини, прагнуть, щоб при владі був розумний гетьман, який зможе зміцнити державність України.

Найяскравіший з образів козаків – Кирило Тур. Саме його вчинки «відчайдушні й непередбачувані, неймовірні, суперечливі: то він, шибайголова й паливода, викрадає наречену Сомка, то йде на смерть заради визволення гетьмана з темниці…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету, історії написання художнього твору.

Поему Тараса Шевченка «Кавказ» присвячено другові поета, Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Драматичні твори призначені для постановки на сцені, у них життя й характери показано через діалоги й монологи дійових осіб; ці твори характеризуються єдністю місця, часу й дії.

Зверніть увагу, що твір Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» за родовою ознакою є драматичним, його жанр – трагікомедія.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо батька Чіпки (роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Він прийшов до Пісок з Дону, назвався Остапом Хрущем. І лише потім, після одруження з Мотрею, виявилося, що в Остапа на Дону дружина й троє дітей, а сам він не Хрущ, навіть не Притика, а Іван Вареник.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»

Завдання перевіряє вміння визначати провідний мотив художнього твору. Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..» – це зворушлива сповідь ліричного героя коханій, яка згордувала його почуттям.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання сюжету, тематики та героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано типові образи селян. Згадаймо Омелька Кайдаша. Уже немолодий, він більшу частину свого життя відробив на панщині, яка «...наклала на нього свій напечаток». Образ Омелька Кайдаша змальовано в побутовому реалістичному плані. Крок за кроком минає в повісті сумне життя затурканого селянина. Його недолі автор співчуває, хоча й насміхається із його нерозсудливих вчинків, з його сімейної війни. Але цей сміх гіркий, у якому бачимо сум. Кайдаш втратив авторитет голови родини, не може зрозуміти, чому це його не слухають діти, виглядає нещасною людиною.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання тематики літературних творів та образів головних героїв.

Згадаймо, хто такі Каїн й Авель.

У біблійній Книзі Буття розповідається, як Каїн, піддавшись заздрощам, убив свого рідного брата Авеля.

Цей біблійний сюжет по-новому осмислено у творі Ольги Кобилянської «Земля». Повість створена на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася в селі Димка, у якому довгий час мешкала письменниця.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Зеров. «Київ – традиція»

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Сонет – ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцин) тернарного римування за основною схемою (abab abab bbd ggd), хоча можливі й інші конфігурації рим.

Микола Зеров називав сонет формою «ліро-епічної мініатюри окремої схеми». Найвищого розвитку досягає сонет у творчості неокласиків Миколи Зерова (його «Sonnetarium», виданий 1948 р. за кордоном, містить 85 оригінальних і 28 перекладних сонетів), Максима Рильського й інших. Вірш Миколи Зерова «Київ – традиція» за жанром є сонетом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Слова Лукаша перегукуються з рядками вірша Олександра Олеся «Чари ночі»:

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, –

Знов молодість не буде!»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

На поданому рисунку зображено проблему морального вибору головного героя: «Я – главковерх чорного трибуналу революції, зовсім чужа людина, бандит за однією термінологією, інсургент – за другою. Я – чекіст, але я і людина».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Згадайте події кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Оповідач у творі – сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко. Основні риси малого Сашка – безпосередність, довірливість, допитливість, спостережливість. Він жадібно вбирає перші життєві враження. Хлопець згадує, що «… картиною над картинами була картина страшного Божого суду… Вона була така страшенна й разом з тим повчальна, що на неї боявся дивитися навіть Пірат…». Спочатку Сашко жахався картини Божого суду, а потім звик, «як солдат звикає до грому гармат».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О, панно Інно…»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Основним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора – це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

Згадаймо, гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова; порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання тематики літературних творів та образів головних героїв.

В основу твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» покладено реальний автобіографічний факт.

У центрі сюжету – любовний трикутник. Марфа, одружена з нелюбом, кохає Михайла, якого незабаром засилають до Сибіру на каторгу. У Михайла залишилися дружина Софія та малолітній син. Між двома жінками, Софією та Марфою, немає ревнощів, їх об’єднують горе й туга. Час од часу від Михайла надходять листи до дружини. У них він пише, що любить її та сина. Марфа раніше, ніж Софія, відчуває, що прийшов лист від Михайла; благає листоношу дати їй його, щоб просто потримати в руках. В останньому листі до дружини Михайло, ніби відчуваючи, що більше ніколи цього не скаже, зізнається Соні, що кожного дня коло нього «ходить Марфина душа нещасна» і просить навідати її та передати від нього «три зозулі з поклоном».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Лемківський фольклор ліг в основу багатьох поезій Богдана-Ігоря Антонича. Пригадаймо його вірш «Різдво». У цьому творі Б.-І. Антонич змалював різдвяну містерію, де давні волхви перетворюються на сусідських дядьків-лемків, які принесли до хати традиційну святкову хлібину.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

Завдання перевіряє ваше знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Євгена Маланюка «Стилет чи стилос?»

Відповідь – В.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

Уважно прочитайте запропоновані рядки з поезії Івана Андрусяка.

Поданий уривок яскраво ілюструє постмодернізм. Саме література цього напряму передає хаос світовідчуття, емоційний стан сучасної людини.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжетів літературних творів.

Епізоди про те, як Еол улаштовує шторм на морі і як гостював Еней у царя Латина, є в поемі Івана Котляревського «Енеїда»; пригадайте епізоди поеми Тараса Шевченка «Катерина»: спочатку батьки виганяють доньку-покритку з дому, а потім вона зустрічається з офіцером-кривдником; розповіді про лицарський поєдинок за Лесю Череванівну та вибори гетьмана в Ніжині є в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»; на початку повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є епізод про те, як брати Карпо й Лаврін обговорюють дівчат на виданні, у цьому ж творі йдеться й про те, як Мелашка (невістка Кайдашів) іде на прощу до Києва.

Відповідь: 1В 2Г 3Б 4Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання змісту програмових поезій.

Рядки «Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…» («Задивляюсь у твої зіниці») і «Сьогодні усе для тебе – / Озера, гаї, степи…» («Ти знаєш, що ти – людина…») належать Василю Симоненку; Пало Тичина є автором рядків «Зимовий вечір. Тиша. Ми. / Я Вам чужий – я знаю…» («О, панно Інно…») і «На кого завзявся Каїн? / Боже, покарай!» («Пам’яті тридцяти»); уривки «Людей мільярди і мільярди слів, / а ти їх маєш вимовити вперше» і «Остання в світі казка сидить під образами. / Навшпиньки виглядають жоржини через тин…» узяті з поезій Ліни Костенко («Страшні слова, коли вони мовчать» і «Українське альфреско» відповідно); рядки «Чому ж стоїш без руху ти, / Коли ввесь світ співає?..» («Чари ночі») і «Співочий грім батьків моїх, / Дітьми безпам’ятно забутий…» («О слово рідне! Орле скутий!..») належать Олександру Олесю.

Відповідь: 1Б 2Г 3А 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжетів, тематики, образів літературних творів, а також відповідності між псевдонімами та справжніми прізвищами письменників.

Уривок із твору, позначений цифрою 1, узятий з усмішки «Моя автобіографія» Остапа Вишні, справжнє прізвище якого Павло Губенко; уривок із соціально-психологічного роману Панаса Мирного (Панаса Рудченка) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» подано в рядку, позначеному цифрою 2; у рядку номер 3 запропоновано уривок з новели «Я (Романтика)» Миколи Хвильового (Миколи Фітільова); Іван Карпенко-Карий, справжнє прізвище якого Тобілевич, є автором драми «Мартин Боруля», уривок з якої є в рядку, позначеному цифрою 4.

Відповідь: 1Г 2Д 3В 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого з митців йдеться.

Про Панаса Мирного йдеться в рядку Г. Адже саме цей письменник увійшов в історію української літератури як автор реалістично-психологічної прози (пригадайте його соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

У рядку В йдеться про твір Андрія Малишка «Пісня про рушник».

Про Валер’яна Підмогильного йдеться у висловлюванні рядка В. Згадайте, що цей письменник є автором урбаністичного роману «Місто».

Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку А. Драматург був вірним сподвижником театральної справи. Іван Карпенко-Карий написав вісімнадцять оригінальних п'єс, кожна стала своєрідною вершиною драматургії.

Відповідь: 1Г 2В 3Д 4А.

Зразок написання власного висловлення

Жаліти себе – це певною мірою намагатися сховатися від проблем, заховати голову в пісок. Переконаний, що вміння, яке нам час від часу потрібне, – це контроль над власними емоціями, особливо в стресових ситуаціях.

По-перше, спокійна й виважена реакція на виклики, перед якими нас ставить життя, допоможе розважливо все обміркувати, подолати перешкоди й досягти успіху.

Вражаючим прикладом мужності є для мене людина-легенда Нік Вуйчич. Його життя з самого початку – це постійні виклики. Ніколас народився з рідкісним захворюванням, що призводить до відсутності кінцівок. Замість того, щоб постійно скиглити та шкодувати себе, Вуйчич навчився контролювати свої емоції. Зараз Нік відомий на весь світ оратор, багатодітний батько і щасливий сім’янин.

По-друге, уміння керувати своїми емоціями – це неабияка ознака самоконтролю, яка допомагає знижувати нервово-емоційне напруження.

Згадаймо ліричного героя імпресіоністичної новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Він утомився від «залізної руки города», тому намагається відновити свої сили в лоні природи. Саме перепочинок, спокій і душевна рівновага допомогли героєві подолати виснаження й стрес.

Отже, життєві негаразди можуть зробити людину сильнішою, якщо вона навчиться керувати своїми емоціями. Для цього потрібно не скиглити й жаліти себе, а підвестися з колін й активно діяти.