ЗНО онлайн 2018 року з української мови та літератури – додаткова сесія

ТЕМА: Морфологія. Творення дієприкметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого –   -т-, -н-, -ен-, -єн- (виготовлений, продуманий, посаджений).

Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Отже, неправильною є форма дієприкметника одягнувший.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слово завдяки вказує на причину здійснення чогось бажаного. Поєднання цього слова зі словом програли не є доречним.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з однорідними членами речення.

Пунктуаційна помилка є в реченні Сонечко зійшло і світить нам, і гріє. Після слова зійшло необхідно поставити кому, адже в реченні є три однорідні присудки, пов’язані повторюваним сполучником і.

У реченні Ні світ ні зоря соловейко щебече кома не потрібна, адже ні світ ні зоря – це фразеологізм.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: сОлодощі, обіцЯнка, дОнька, читАння.

У цьому році вперше учасникам ЗНО було рекомендовано перелік слів з наголосами. Цей своєрідний словник наголосів було надруковано в журналі «Дивослово» та розміщено в Інтернеті (наприклад: http://xn--80aafnzkijm.xn--j1amh/main/520-korotkiy-slovnik-nagolosv.html).

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Заочний – той, що відбувається позаочі.

Оцінка – вартість, ціна чогось; думка про щось .

Округ – економічний, політичний, адміністративний підрозділ території держави.

Околиця – віддалена від центру частина населеного пункту.

Отже, слово заочний є спільнокореневим до слова око.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо з часткою НЕ.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

До слова не/щастя можна підібрати синоніми горе, біда. Отже, нещастя потрібно писати разом.

До слова не/ пересічної можна підібрати синоніми талановитої, особливої. Отже, це слово також потрібно писати разом.

До слова не/повторної можна підібрати синоніми чарівної, рідкісної, особливої. Отже, неповторної потрібно писати разом.

А от слово не/ бачений потрібно писати окремо, адже це дієприкметник, що має пояснювальне слово, до якого можна поставити питання: не бачений КИМ? ніким.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо третє речення. Це складнопідрядне речення. На межі частин складнопідрядного речення ставимо кому: Коли вона малювала, ніщо не заважало їй фантазувати…

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень у сучасній українській мові.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості та складні речення.

Просте речення – це речення, що має одну граматичну основу або її частину.

Щоб правильно виконати запропоноване завдання, необхідно підкреслити в реченнях граматичні основи.

Перше речення має одну граматичну основу (роботи стали зразками). Це просте речення.

Друге речення має дві граматичні основи. Це складнопідрядне речення.

Третє речення має три граматичні основи. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Четверте речення має три граматичні основи . Це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте ввесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Слова погляди, переконання, світогляд передають почуття людини, що визначають її ставлення до дійсності.

А слово звичка використовують на позначення певного способу життя, манери поведінки, що стали традиційними, постійними для когось. Отже, це слово не є синонімом до слів погляди, переконання, світогляд.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Основні випадки чергування у–в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у–в. Між голосним та приголосним традиційно вживають прийменник в. Отже, прем’єра в театрі. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв. Отже, замовити у фотоательє «Сяйво», затишні готелі у Святогірську. У також пишемо перед в та між двома приголосноми. Отже, пришний прийом у Парижі, У «Всесвіті» з'явилася публікація.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: каш[..]ан, [..]вірний, боро[..]ьба.

У словах каштан та твірний вимовляємо звук [т], а от у слові боротьба – це звук [д′], адже глухий перед дзвінким асимілює.

У рядку журя[..]ься, зіпсу[..]ий, [..]ихенький у словах зіпсутий та тихенький вимовляємо звук [т], а у слові журяться ться – це [ц′:а].

У рядку факульта[..]ив, моло[..]ьба, субо[..]а у словах факультатив та субота вимовляємо звук [т]; а молотьба є звук [д′], адже глухий перед дзвінким асимілює.

У рядку лісництво, розпитати, третій у всіх слова потрібно вимовляти звук [т].

У рядку [..]еатральний, турис[..]сякий, лауреа[..] у словах театральний та лауреат вимовляємо звук [т].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання знака м’якшення.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У слові уманський ь після н не пишемо, бо знак м’якшення не вживаємо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк, крім л. Саме тому в слові ковальський його потрібно писати.

У словах миш’як, прес-пап’є потрібно ставити апостроф, адже це іншомовні слова (після г, ґ,  к, х, ж, ч, ш, б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї).

Потрібно писати без знака м’якшення слово жовчю, адже перед шиплячими в українській мові його не вживають, окрім після л (стільчик). Не пишемо також знака м’якшення в слові переллється, адже в українських словах він не вживається після л перед голосними.

Традиційно без знака м’якшення пишемо слово Уляна. Знак м’якшення не пишемо також у слові харківський. Після р його потрібно писати лише перед наступним о (трьох, чотирьох тощо). Знак м’якшення не пишемо також перед губними приголосними, крім винятків (різьбяр, тьмяний, ганьба).

Знак м’якшення не потрібно писати в словах хустинці, матінчин, рибалці, Галинчин, бо його немає в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – матінка, рибалка, хустинка, Галинка.

Отже, узагальнивши попередній матеріал, робимо висновок, що без знака м’якшення потрібно писати слова в рядку миш’як, хустинці, Галинчин.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

В українській мові для позначення часу використовують порядкові числівники. Їх уживають у поєднанні з певними прийменниками, а саме: на, по, до, за. Конструкція на позначення часу п’ять годин сорок п’ять хвилин є хибною.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з однорідними членами.

У реченні Сучасну вишивку можна використовувати для прикрашання побутових речей: серветок, килимків, сумок слова серветок, килимків, сумок – це однорідні члени речення, перед якими стоїть узагальнювальне слово побутових речей. Отже, після узагальнювального слова потрібно ставити двокрапку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Просту форму ступеня порівняння утворюють за допомогою суфіксів -ш-, -іш- (цікавішими, ретельніше, впевненіший).

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюють за допомогою слів більш, менш (більш переконливі, більш яскраві).

Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюють за допомогою префіксів най-, як-, що- (найефективніше, найкомпетентніші).

Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюють за допомогою слів найбільш, найменш, що додають до прикметника: найбільш складне, найбільш потрібний.

Отже, вживання під час творення складеної форми найвищого ступеня прикметника у формі вищого ступеня не є нормативним. Правильною є форма найбільш вимогливий.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е.

Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и.

Також до І дієвідміни належать слова, у яких в основі є буквосполучення -оло-, -оро-. Отже, молоти – мелють.

При зміні дієслова відбувається характерне для української мови чергування певних приголосних. Отже, проводжати – проводжають.

Дієслова з суфіксом -отіти належать до ІІ відміни. Але в слові хотіти корінь хот-, тому потрібно запам’ятати, що це дієслово І дієвідміни. Отже, хотіти – хочуть.

Також до ІІ дієвідміни належать дієслова, що мають в основі суфікси і (ї), и та після шиплячих – а, що зникають у дієсловах у формі І особи однини (я). Отже, гоЇти – гою, гоять, кричАти – кричу, кричать.

Саме форма ІІІ особи множини кричать від інфінітива кричати утворена правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Традиційно в кінці прислівників пишемо букву і (навесні, увечері, уповні, нагорі, мимоволі, віднині, по-латині).

У кінці прислівників після г, к, х завжди пишемо -и (трохи, пішки. по-київськи).

У кінці прислівників після ж, ч може бути и або і.

И пишемо в прислівниках типу по-вовчи.

І пишемо в прислівниках двічі, тричі, опівночі, позаочі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні А слова автора стоять всередині прямої мови, розриваючи речення

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Життя лише тоді має вартість, – говорив батько частенько, – доки людина може допомагати іншим».

У цьому варіанті кома після слів автора відсутня. Отже, розділові знаки в цьому реченні розставлено неправильно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, Г, В дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Д дієприслівник передає додаткову дію до основної дії того ж суб’єкта. Ми й мандруємо Олешківськими пісками, і ми впевнюємося в неповторності України.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (6) обґрунтована як кома при відокремленому означенні.

Але дієприкметниковий зворот не розгублене у віках мистецтво стоїть перед означувальним словом. Такі означення не відокремлюємо. Отже, запропоноване обґрунтування коми є хибним.

Кома (6) – це кома між непоширеним та поширеним означеннями, адже вони є однорідними.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь – Г.

ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження числівника з іменником. Узгодження присудка з підметом.

Чоловічі прізвища на -ко в українській мові відмінюють. Тому правильний варіант Пономаренка.

Числівник півтора узгоджується з іменником в родовому відмінку однини (місяця).

При підметах, виражених словосполученнями з іменниками більшість, меншість, частина, група тощо, дієслово-присудок ставимо в однині і в тому ж роді, що і підмет. Отже, навчилась.

У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ами, -ями.

Прийменник по в українській мові вживається дуже рідко.

Застосуємо ці правила до речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми. Пароніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті, розрізняти синоніми та пароніми.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Екскурс – це відхилення від основної теми для висвітлення побічних або додаткових питань.

Екскурсія – це організований тематичний показ чогось; колективне відвідування з освітньою, пізнавальною метою; група людей, для яких здійснюють певний показ.

Кампанія – це сукупність заходів для здійснення в певний період якого-небудь важливого політичного або господарського завдання.

Компанія – це товариство; торговельне чи промислове об’єднання підприємців.

Абонент – це той, хто користується абонементом

Абонемент – це документ, що дає право на обслуговування, користування чим-небудь протягом певного терміну, а також саме право на це.

Профан – це той, хто не є обізнаним у якій-небудь галузі, некомпетентний.

Профі – це той, хто займається чимось (частіше спортом) професійно.

А слова століття, сторіччя мають однакове значення (період тривалістю сто років). Отже, ці обидва слова можливі за змістом у запропонованому реченні.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення.

Варити воду – знущатися.

Топтати ряст – жити.

Вити вовком – бути у відчаї.

Поливати брудом – ганьбити.

Відповідь – ГДВА.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова звичай можна поставити питання що?, також воно означає поняття, про яке йдеться в реченні. Отже, це підмет, виражений іменником.

Слово поширений пояснює підмет, до нього можна поставити питання який є підмет? Отже, це присудок (складений іменний), виражений особливою формою дієслова – дієприкметником.

Слово плести розташоване біля підмета, пояснює його, можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення, виражене неозначеною формою дієслова.

До сполуки з давніх-давен можна поставити питання від присудка як довго?, з якого часу?. Отже, це обставина часу, виражена прислівником.

Відповідь – АВДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Саме уява є джерелом нескінченного потоку ідей та образів, що потім розвиваються має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом що. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Ліва куля відповідає за логіку й мову(думає), а права пов’язана з інтуїцією та творчою уявою теж має дві граматичні основи, складається з двох частин, але вони рівноправні та пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Речення Людський мозок утворюють дві півкулі, кожна х цих половин має свої функції має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Уява оперує образами, і саме цей дар люди не використовують, а ті, які навчилися це робити, сприймають світ творчо має вже чотири граматичні основи, складається з чотирьох частин. Перша та друга частини пов’язані єднальним сполучником сурядності і, а друга й третя – протиставним сполучником сурядності а. У третій частині знаходиться четверта, що є залежною та приєднана сполучним словом які. Отже, у цьому реченні є підрядний та сурядні зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Отже, використовуйте уяву, цей дар природи, для досягнення успіху, для зміни світу на краще, для позитивного погляду на життя має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене вставним словом, відокремленою прикладкою та однорідними обставинами.

Відповідь – БВАГ.

ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Шукай в очах поета любові й доброти граматична основа виражена присудком шукай. Уявний підмет – це перша особа однини (я). Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні Нам з підлістю довічно треба битись… граматична основа виражена присудком треба битись. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Надія на добро ніколи не зникає граматична основа виражена підметом і присудком – надія не зникає. Це двоскладне речення.

У реченні Від нас чекають відкриттів і звершень граматична основа виражена дієсловом теперішнього часу у формі ІІІ особи множини чекають. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Ох, спалах почуттів, давно забутий…граматична основа виражена підметом спалах. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях вказано предмет, але нічого не йдеться про дію.

Відповідь – ДВАГ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово нині вказує на час, не змінюється. Отже, це прислівник. Слово якихось указує на предмет, але не називає його Отже, це займенник. Слово років називає предмет, відповідає на питання чого? Отже, це іменник. Таки не має самостійного лексичного значення, указує лише на відтінки значення певного слова. Отже, це частка.

Відповідь – ГВАД.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Відповідь на це питання знаходимо в рядках (40–43), (44–48), (49–51) та (52–54). Вони свідчать, що успішною стає та людина, яка налаштована впродовж життя творити добро.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Прочитаймо абзац (13–22): «Скаут чистий думкою, словом і вчинком». Найближчим до них є таке судження: «Скаут – це людина, високі думки й слова якої не розходяться з ділом». Саме ці два твердження пояснюють цілісність характеру скаута.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Для відповіді на це питання знову ж таки потрібно звернутися до абзаців та (29–36) та (44–48). «…усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни». «Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися».

Отже, головна мета виховання, на думку Роберта Бейдена-Павелла, – це виховання безмежно щасливих людей і добрих громадян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Відповідь на це питання знаходимо в рядках (40–43) та (44–48): «…проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність…», «У мене було найщасливіше життя…»

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Прочитаймо рядки (13–22): «Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону,…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»

Завдання перевіряє вміння визначати жанрову приналежність творів.

Запропоновані рядки взяті з історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку». Про це свідчить згадка про битву козацького війська на чолі з Морозенком.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст і художні засоби літературного твору.

Пригадаймо, рефрен – це повторення групи слів, одного чи кількох віршованих рядків наприкінці строфи чи строф.

У поезії «Всякому місту – звичай і права» Григорій Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полонi своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт – як прожити життя чесно, по совісті. Кожна строфа вірша закінчується однією думкою: «Я ж у полоні нав’язливих дум, / Лише одне непокоїть мій ум…».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль художнього твору в літературному процесі.

Бурлескно-травестійна поема Івана Котляревського «Енеїда» є першим твором нової української літератури. Письменник переодяг античних героїв «Енеїди» Вергілія в українське вбрання, переніс їх в історичні умови українського життя ХVІІІ століття.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся».

Твір починається описом Наума Дрота, багатого й побожного селянина, і його дружини Насті. Автор розповідає про їхню доньку Марусю, роботящу, красиву і покірну дівчину.

Зав'язка розпочинається тим, що Маруся йде на весілля, куди її запросили дружкою. Там вона знайомиться зі старшим боярином Василем, і між ними майже відразу виникає кохання.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, сюжет художнього твору.

Запропоновані в умові рядки суголосні з долею героїні твору Тараса Шевченка «Катерина».

За жанром цей твір є реалістичною соціально-побутовою поемою з елементами романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив офіцер-дворянин. Катерина після народження її сина-байстрюка стає ганьбою для своїх батьків і посміховиськом для чужих людей. Засмучені батьки проганяють її геть з дому разом з дитиною.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» складається з вісімнадцяти частин, у ньому на­явні дві сюжетні лінії: головна – історична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна).

Основна сюжетна лінія стосується боротьби за владу. На Чорній раді «низи» козацтва обрали гетьманом підступного Брюховецького, який зумів улестити «чернь». Отримавши булаву, новий гетьман стратив Якими Сомка.

Друга сюжетна лінія розповідає про молодого козака Петра Шраменка та його кохання до дівчини Лесі.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».  Література XX ст. Ліна Костенко «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє знання персонажів художнього твору.

На прощу до Києва вирушають героїні творів «Кайдашева сім’я» та «Маруся Чурай».

Згадаймо епізод із повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», коли дуже богомольна баба Палажка Солов'їха вмовила відпустити Мелашку до Києва на прощу, адже тоді благословення впаде на всю сім'ю.

У VІ розділі  («Проща») роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» ідеться про те, як Маруся вирушила в Київ на прощу, дорогою дівчина зустріла мандрівного дяка, душа її вже знову була готова до спілкування з людиною.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…». Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.

Ідея соборності України, пошуки суспільної сили, спроможної згуртувати й об’єднати націю, характерні для роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» і послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Головним предметом художнього осмислення у творі «Чорна рада» П. Куліша є історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.

У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко порушує широкий спектр проблем: походження українців, правдиве прочитання історії України, мова як один із засобів національної самоідентифікації, стосунки між суспільними верствами, умови створення та шляхи розвитку гармонійного українського суспільства.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

«Апеляція! Та таку апеляцію напишіть, щоб у Красовського в носі закрутило, щоб йому свербіло!.. Я грошей не пожалію, аби мені Красовського в острог посадить...» – вигукує Мартин Боруля.

Саме він забороняє своїй доньці Марисі виконувати хатню роботу, бо намагається завести у своєму домі «дворянські порядки».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Образ «вічного революціонера» є в поезії Івана Франка «Гімн».

Цей образ є втіленням ідеї волелюбності. Він не є якимось конкретним, реальним образом борця, це «дух, наука, думка, воля». Дух, що тільки «вчора розповився», рвучко простує туди, де розвидняється, гучним голосом кличе до себе мільйони скривджених: «Словом сильним, мов трубою, / Міліони зве з собою…».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є епітет («дорогу далеку», «рушник вишиваний») – художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.

Згадаймо, паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Зустріч ліричного героя із селянином є кульмінаційним моментом твору. Саме після цієї зустрічі ліричний герой розуміє, що готовий до боротьби: «Іду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

У висловлюванні Василя Стуса йдеться про Павла Тичину, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Залізний острів»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв художніх творів.

На малюнку зображено Віталика й Тоню – головних персонажів новели Олеся Гончара «Залізний острів». Їх легко впізнати на цьому малюнку: ми бачимо степовий берег, видніється море, а ще мотоцикл, на якому любив катати Тоню Віталик.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Запропоновані рядки є прикладом постмодернізму.

Зверніть також увагу, що згадані письменники І. Римарук, Ю. Буряк, І. Малкович є представниками постмодерного письменства.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв художніх творів.

У запропонованому уривку йдеться про Михайла Федорчука – головного героя повісті Ольги Кобилянської «Земля».

Він був «сильної будови»: плечистим і сильним, мав молодшого здоровенного брата Саву. Івоніка й Марійка не мо­гли натішитися старшим сином Михайлом і дуже переживали за нього, адже юнак мав піти в солдати. Батько намагався вирятувати сина, але це йому не вдалося: хлоп­ця забрали-таки у військо.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

Завдання перевіряє знання програмових поезій.

Євген Маланюк є автором твору «Стилет чи стилос?».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» закінчується запитаннями хлопця-сина: «Як вони так чули один одного – Марфа і тато? Як?..» А ще думаю: «Чому вони не одружилися, отак одне одного чуючи?».

Відповідь життєво лаконічна, філософськи мудра: «Тоді не було б тебе...» – шумить велика «татова» сосна».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Україна в огні»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

На тлі Другої світової війни розгортаються події кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні».

Найповніше багатогранність України репрезентують жіночі образи твору. Вони виступають конкретизовано-персоніфікованими образами України: Тетяна Запорожець – це образ України-матері, Мотря Левчиха – України-чайки, Олеся – поетичної душі України, Христя – трагічної долі України.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Твори українських письменників-емігрантів

Виконати це завдання допоможе знання персонажів того чи того літературного твору. Згадайте імена героїв художніх творів і співвіднесіть їх зі справжнім прізвищем автора.

Омелько та Маруся Кайдаші – персонажі повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Наум та Настя Дроти діють у сентиментальній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся». Марися та Степан Борулі – герої драми Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) «Мартин Боруля». Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов’ягін), є автором роману «Тигролови», героями якого є Наталка та Гриць Сірки.

Відповідь: 1Б 2В 3А 4Г

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі...» і «У долоні у Марії місяць – золотий горіх...» узяті з поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». 

Гордо й від­верто заявляє Василь Симоненко, що Батьківщина для нього – найважли­віша: «Ради тебе перли в душі сію / Ради тебе мислю і творю…»; «Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…».  

Уривки «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать…» і «Може, квіти зійдуть – і настане / Ще й для мене весела весна…» узяті з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!».

У романсі Олександра Олеся є такі рядки: «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди...» і «Відбились зорі у воді, / Летять до хмар тумани…»

Відповідь: 1В 2Б 3Д 4Г

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, згадайте художні образи програмових поезій. На початку твору Ліни Костенко «Українське альфреско» згадується «курочка ряба». Далі автор змальовує чудовий сільський пейзаж: Там  повен  двір  любистку,  цвітуть  такі  жоржини, / і  вишні  чорноокі  стоять  до  холодів.

Пригадайте поезію Максима Рильського «Молюсь і вірю. Вітер грає…». У цьому творі наявні символічні образи «веселого світу» і «щасливих вод».

Романтичний нічний весняний пейзаж, звукові, зорові й слухо­ві образи («місячні весняні ночі», «старі гаї») емоційно наснажують ліричний вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

У «Пісні про рушник» Андрія Малишка через картини природи розкриваються почуття материнської та синівської любові. «Росяниста доріжка», «зелені луги», «солов’їні гаї», «тихий шелест трав», «щебетання дібров» – усе це прикмети прекрасного сонячного весняного ранку.

Відповідь: 1Г 2Д 3Б 4А

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Згадаймо поему Івана Франка «Мойсей», зокрема пролог до цього твору, у якому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності. «Поет висловлює впевненість у відродженні національної самосвідомості й гідності поневоленого, але не скореного великого європейського народу…» (рядок Б).

Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А. Саме в посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» поет «повертає вас лицем до вічних аксіом і нагадує нам вічні біблійні кари за переступ і зраду їх».

Темою повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сiм’я» є змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини. Саме про цей твір йдеться в рядку Д.

«Крізь товщу століть задивляється в ту глибінь поет, що був дитям запорозького сміху, здатного попри всі нещастя на руїнах рідної Трої утверджувати волю до життя..» – сказано про Івана Котляревського (рядок Г).

Відповідь: 1Б 2А 3Д 4Г

Зразок написання власного висловлення

Упевнена в тому, що сучасна особистість має бути всебічно розвиненою, здатною до критичного мислення. Розумна та креативна молодь повинна йти в ногу з часом, стати відповідальною, здатною опановувати інформаційні технології, набувати нових знань і вмінь нестандартно їх використовувати.

Практика показує, що людина досягає успіху, якщо вона цілеспрямована, незалежна, може навчитися будь-якої професії й проявити себе в різних галузях.

Хто з нас не чув про таких відомих людей, як Білл Гейтс, Леді Гага, Стівен Возняк, Марк Цукерберг тощо. Алекс Банаян у своїй книзі «Треті двері» описує, як він здійснив своєрідний квест, щоб узяти інтерв’ю в знаменитих особистостей сучасності. Прочитавши книгу, я дізналася, які риси характеру й сповідувані принципи допомогли  відомим людям досягти висот. Водночас автор розповідає й про свій успіх, адже мрія звичайного студента здійснилася завдяки сміливості, готовності до набуття нового досвіду, розширення меж своїх можливостей, умінню навчатися впродовж усього життя.

Для того щоб бути цікавим іншим людям, стати корисним у багатьох ситуаціях, потрібно бути різносторонньою особистістю, розвивати нові навички.

У цьому мене переконують історії успіху багатьох медійних особистостей. Відомі журналісти й телеведучі пізнають якомога більше про різні галузі діяльності, набувають нових умінь, аби бути популярними й цікавими для прихильників, давати корисні поради людям. Наприклад, бізнесмен, актор, модель Андрій Трушковський зробив ще й непогану кар’єру блогера саме тому, що постійно здобував нові знання, відкривав невідомі грані свого характеру й талантів. Він ретельно добирає контент, часто є лідером думок, а для цього треба бути обізнаним з різними галузями діяльності.

Отож, нові знання й уміння дають людині можливість стати лідером соціальних змін, приймати обґрунтовані рішення, досягати успіху. Світ навколо нас змінюється, і ми просто зобов’язані змінюватися теж і застосовувати плоди людського прогресу.