ЗНО онлайн 2019 року з української мови та літератури – основна сесія

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова передають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть) тощо.

У  реченні рядка В слова за теорією Ч. Дарвіна указують на джерело повідомлення, від них не можна поставити питання до інших слів. Отже, ці слова є вставними. У решті речень аналогічні слова є членами речення, адже до них можна поставити питання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Антоніми.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови,  правильне слововживання, уміння добирати до слів антоніми та вживати їх у мові.

Антоніми – це слова з протилежним значенням. Характерною рисою пари антонімів є спільність їхнього лексичного значення, тому антонімічна пара – це завжди слова однієї частини мови. Антоніми широко використовують у художній літературі як стилістичний засіб.

Звернімося до лексичного значення слів різниця – тотожність.

Різниця – це  відмінність.

Тотожність – це повна схожість, подібність.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня  й суфікса.

Суфікс   -инн(я) ( -інн(я)) в українській мові має різне значення. Так у словах носіння, говоріння, гасіння, ходіння, шарудіння, терпіння, водіння його вживають на позначення процесу, дії.

А от у слові коріння цей суфікс має значення збірності (огудиння, бадилиння, соняшничиння тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Іменники фламінго, кенгуру, ступінь, насип належать до чоловічого роду. Отже, дотримано норми узгодження прикметника з іменником у рядку високий насип.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  м’якого знака.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Знак м’якшення пишемо  прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк. Отже, мистецький, запорізький. Також ь пишемо в словах на позначення здрібнілості (малесенький).

Пишемо знак м’якшення в дієсловах одягається та виносьте (бо наказовий спосіб – винось).

Не пишемо знак м’якшення  перед шиплячими (камінчик, менший, вінчати), крім винятків (тому женьшень). Традиційно ь не пишемо перед губними, а от слово різьбяр є винятком.

Пишемо знак м’якшення в слові учительство, бо тут він стоїть після л перед суфіксом -ств-.

З м’яким знаком потрібно писати слово жменьці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – жменька).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова докупи, напам’ять, назустріч – це прислівники, тому їх потрібно писати разом. А от на гору – це прийменник з іменником. Можна підібрати синонім на скелю. Тому цю сполуку слів потрібно писати окремо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте увесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Синонімами до слова фантастичні є слова дивовижні, казкові, неймовірні. Слово правдиві не підходить за контекстом: « …виходять, здавалося б, правдиві, а насправді цілком реальні історії».Тобто правдиві історії є реальними.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання,обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні Разом з героями ми підіймаємося на/гору людських страждань, і падаємо вниз, чудово розуміючи, що все в цих книжках справжнєв головній частині є однорідні присудки підіймаємося, падаємо, які пов’язані неповторюваним єднальним сполучником сурядності і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Правду про кого?що? жінок – знахідний відмінок.

«Зліплює» кого?що? людей – знахідний відмінок.

Знаєш кого?що? романи – знахідний відмінок.

Виходятьхто?що? історії – називний відмінок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку погляд, кладка, передзвін підкреслена літера означає різні звуки: у словах погляд, кладка літера д передає звук [д]; у слові передзвінє африката дз.

У рядку сьорбати, весняний, всюди підкреслена літера позначає однакові звуки. У словах сьорбати, всюди літера с передає звук [с′], адже у словах далі є знак м’якшення та буква ю. У слові весняний літера с теж передає звук [с′], адже два звуки з групи д, т, з, с, ц, л, н взаємопом’якшуються, якщо після другого стоїть буква я.

У рядку захист, розвивається, пізній підкреслена літера позначає різні звуки: у словах захист, розвивається– це звук [з], у слові пізній – це [з′], адже відбувається взаємопом’якшення.

Розглянемо рядок з такими слова: нитці, баскетбол, молитва.. Підкреслена літера у слові боротьба – це звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, далі йде знак м’якшення; у слові молитва – це звук [т];у слові нитці – це [ц′:].

У рядку край, вокзал, закріплення підкреслена літера означає різні звуки: у слові вокзал – це звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а в словах край, закріплення – це звук [к].

 Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У – В. Між голосним та приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв та схожими сполуками. У також пишемо перед в та між двома приголосними. Отже, костюм у шафі, подивитися у вічко, постукав у двері.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних за рахунок збігу. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряєваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Передгроззя. Це іменник середнього роду ІІ відміни, має закінчення -я. Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками. А от у слові осеРДя подовження не відбудеться, бо там немає позиції між двома голосними.

Військкомат, спорттовари. У цих іменниках подвоєння відбувається на межі частин складного слова (військовий комісаріат, спортивні товари).

Віддзвеніла, роззброєння, віддзеркалення, ввічливість. Подвоєння відбувається на межі морфем (префікс + корінь).

Численний, суверенний. Це прикметники, які є винятками (численний, старанний, рахманний, захланний, суверенний).

Очікуваний – дієприкметник. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Благословенний – це прикметник старослов’янського походження (блаженний, мерзенний тощо). У таких словах традиційно відбувається подовження.

Попідвіконню – це один з п’яти прислівників, у яких відбувається подвоєння (зрання, спросоння, попідтинню, навмання).

Слова студений, шалений потрібно писати без подвоєння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Разом пишемо слова фотожурналіст, відеоконференція, адже частинки біо-, зоо-, фото-, фіто-, астро-, вело- та схожі потрібно писати разом.

Разом пишемо прикметники західноєвропейський, кисломолочний, високоефективний, кількамільйонний, тому що від них можна утворити підрядні словосполучення (Західна Європа, кисле молоко тощо).

Разом пишемо слова мікросхема, мегамаркет, тому що частинки макро-, мікро-, мега- потрібно писати разом. Також разом пишемо слова з частиною супер- (суперобкладинка).

Разом пишемо також слово перекотиполе, бо першою частиною цього іменника є дієслово в наказовому способі.

Також разом пишемо слово півкілометра, бо складні слова з першою частиною пів потрібно писати саме так, якщо друга частина починається на приголосний. (Увага! Це правило зазнало змін за новим правописом!).

Решту слів потрібно писати через дефіс.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Типи відмінювання кількісних числівників. Поєднання числівника з іменником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.

У запропонованому реченні числівники вжито в родовому та знахідному відмінках. Отже, ста, від восьми до вісімдесяти.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, щоозначає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. Такий зв’язок є в реченні Перебуваючи на екскурсії в Холодному Яру, сповнюєшся дивовижною силою козацького краю.

У решті речень дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні Як справжній митець, він, незважаючи на уявну відчуженість від світу, був уважний, чутливий до всього навколишнього і ніколи не стояв осторонь рухів та змін потрібно поставити всі коми, окрім коми (5), аджев реченні є однорідні присудки був чутливий, уважний та не стояв, які пов’язані неповторюваним єднальним сполучником і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У речення А варто вжити слово тактовніше.

У реченні Б порушенням лексичної норми є слово удачними. Це росіянізм. Натомість треба вжити слово вдалими.

У реченні В доречно вжити слова численна та дослідження.

У реченні Г потрібно вжити слово реабілітологів.

У реченні Д лексичних помилок немає.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення умовного та наказового способів дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Отже, правильними будуть форми читаймо, їжмо, стіймо, бережімо, печімо, живімо, повірмо, дихаймо, граймо.

А от дієслово сядемо – це форма дійсного способу теперішнього часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити в реченні однорідні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення. Потрібно підкреслити в них граматичні основи.

Однорідні присудки є в утвореному реченні Я обожнюю теплі травневі вечори, але недолюблюю холодні листопадові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно іншої пряма мова та слова автора.

Розділові знаки потрібно поставити так:

Іван Франко писав: « Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

«Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері,– цеозначає відчувати, що ти за все відповідаєш».

«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… – писав Ернест Хемінгуей. – Людину можна знищити, але її неможливо перемогти».

«Багато величного є на Землі, але немає нічого більшого, як людина»,– переконував славетний драматург Софокл.

У реченні Д пряму мову оформлено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (1) обґрунтована як кома при вставному слові. Але від слова уважалося можна поставити питання що?. Отже, це не вставне слово, а частина складного речення з різними видами зв’язку, а саме головна частина, до якої приєднано підрядне з’ясувальне речення.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення, його будова. Основні види підрядних речень

У простому реченні нам пояснюють причину дії. Тому треба поміркувати, який з варіантів відповіді неє складним реченням з підрядним причини. Таким є складнопідрядне речення «Ви не зможете знайти сонце, якщо виберете плазування в тіні. Як бачимо, його підрядна частина відповідає на питання за якої умови?, тобто є підрядними обставинним умови, а не причини.

Відповідь – А.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них синоніми.

Ні пари з вуст, рота не розкрити – мовчати.

Теревені правити, плескати язиком – увесь час говорити.

Грати очима, пускати бісики – кокетувати.

Починати здалека, заходити збоку – не розкривати одразу своїх думок.

Відповідь: ГВДА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленим додатком (окрім заповідників і національних парків).

Рядок Б ускладнено відокремленою прикладкою (місця тимчасової заборони полювання), яка дає предмету другу назву.

Рядок В ускладнено однорідними означеннями (непоширене + поширене – важливу, фактично вирішальну роль).

Рядок Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (поставивши за мету захист рослин і комах).

Рядок Д ускладнено вставною конструкцією як кажуть, яка вказує на джерело повідомлення.

Відповідь: АВГБ.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видахречень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видахречень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні А тире стоїть на місці пропущеного присудка.

Речення в рядку Б – це просте речення,у якому підмет виражений інфінітивом, а перед присудком, окрім цього, ще й стоїть частка це, тому тире між ними обов’язкове.

Речення в рядку В – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення в рядку Г – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.

Речення в рядку Д ускладнене відокремленою прикладкою тихий голос мого сумління, яка стоїть у кінці речення й виділена тире.

Відповідь: БАДВ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаємо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення ,а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Не докоряй ніколи і нікому граматична основа виражена присудком у формі ІІ особи однини –не докоряй. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Ніхто не винен у твоїх образах граматична основа вираженапідметом ніхто та присудком не винен. Отже, це двоскладне речення.

У реченніЛиш посміються із такої примхи граматична основа виражена дієсловом посміються у формі ІІІ особи множини Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Не варто звинувачувать нікого граматична основа виражена присудком не варто звинувачувать . У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Порада доброї і мудрої людини граматична основавиражена підметом порада . Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не говориться про дію.

Відповідь: АВГД.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Навіть – частка, службова частина мови, не відповідає на питання, не є членом речення, лише вказує на відтінок значення.

Що – сполучник, приєднує підрядну частину речення до головної, не відповідає на питання.

Чверть– іменник, називає предмет, відповідає на питання що?

На – прийменник, службова частина мови, не відповідає на питання, служить для зв’язку слів у реченні.

Відповідь: ДГАВ.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У тексті йдеться про соціально небайдужу клієнтку «гарячої лінії», яка своїми діями не давала спокою чиновникам, спонукала їх до вирішення різноманітних проблем міста, не давала посадовцям забувати про свої обов’язки.

Отже, відповідно до контексту слова «троль» і «тролінг» мають інше значення, ніж у інтернет-контексті, а саме таке, що вказане в рядках: «Троль – соціально небайдужа людина, яка не дає спокою тим, хто нехтує своїми посадовими обов’язками. Тролінг – процес постійного нагадування чиновникам про необхідність виконувати їхні обов’яки.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Стаття «Правила доброго троля» спонукає читачів цілеспрямовано й постійно боротися з інертністю та байдужістю чиновників, а також дає конкретні рекомендації щодо таких дій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Мікротему А розкрито в рядках 1–5, 6–9.

Мікротему Б розкрито в рядках 34–44.

Мікротему Г розкрито в рядках16–21, 22–31

Мікротеми В в тексті не розкрито

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Авторка статті вирішила показати немарність своїх дій та позитивні наслідки боротьби з чиновниками, щоб підтвердити, що наполеглива робота завжди дає бажані результати, і мотивувати читачів до конструктивного та постійного діалогу з чиновниками.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Слова ліфт, розмова на кухні, слухавка не є ключовими, адже не передають основної думки тексту.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. «Дума про Марусю Богуславку»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості дум.

«Дума про Марусю Богуславку» належить до найдавнішої тематичної групи творів про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських нападників і про турецьку неволю.

Пригадайте сюжет цього твору. Маруся Богуславка на Великдень випускає із темниці на волю бранців – українських козаків. Із ризиком для життя жінка просить передати вісточку рідним – самій їй вороття додому вже не було, адже жінка зрадила свою віру, бо «потурчилась, побусурменилась»:

Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,

Моєму батьку й матері знати давайте:

Та нехай мій батько добре дбає,

Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває,

Великих скарбів не збирає,

Та нехай мене, дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки,

3 неволі не викупає,

Бо вже я потурчилась, побусурменилась

Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного!

Відповідь: Б

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

Саме про ці події згадує Тарас Шевченко в запропонованому уривку.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадайте героїв поеми Івана Котляревського «Енеїда» Низа та Евріала.

Низ пропонує пробратися в рутульський табір і побити ворогів. Хоче це зробити сам, адже в Евріала є стара мати, а в нього нікого немає. Однак його товариш не погоджується, і вони йдуть разом, бо, як каже Евріал, «де общеє добро в упадку, / Забудь отця, забудь і матку, / Лети повинность ісправлять…»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Виконуючи це завдання, згадайте першу сентиментальну повість нової української літератури Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся».

Автор утверджує культ почуттів, розкриває багатство духовного світу своїх персонажів, створює «яскраві сентиментальні образи». У цьому творі є епізод, коли Маруся йде в ліс по гриби.

Проаналізуймо інші епізоди:

свекруха сварить невістку в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»;

мати хоче видати дочку за гетьмана в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»;

про те, як дівчина проводжає хлопця на війну, йдеться в пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки»;

чоловік пише лист дружині в новелі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів. На світлині зображено мурал зі словами, узятими з послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

У цьому ж творі є рядки: «Розкуйтеся, братайтеся, / У чужому краю / Не шукайте, не питайте, Того, що немає…»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли вУкраїні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII – XVIII ст., зокрема літопису Самовидця. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання жанрів літературних творів, а також їх образів.

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів соціально-побутової повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Карпо Кайдаш гордий, норовливий, упертий, він ніколи не буде коритися будь-кому, навіть рідному батькові, саме тому вимагає: «Ставте, тату, мерщій хату через сіни…»

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання проблематики художнього твору.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби й став «пропащою силою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

Висловлювання Григорія Сковороди про те, що треба «… пізнати себе, хто для чого народжений. Краще бути натуральним котом, ніж з ослиною природою левом» суголосне з головною думкою драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Основною темою цієї трагікомедії є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Ідея твору полягає у висміюванні намагань простої людини вибитися у дворяни, хибно думаючи, що цим можна вивищитися над іншими.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Образ «вічного революціонера» є в поезії Івана Франка «Гімн». Цей образ є втіленням ідеї волелюбності. Він не є якимось конкретним, реальним образом борця, це «дух, наука, думка, воля».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Михайло Коцюбинський визначає у новелі «Intermezzo», яка не є за жанровою ознакою драматичним твором, перелік дійових осіб:

Моя утома.

Ниви у червні.

Сонце.

Три білих вівчарки.

Зозуля.

Жайворонки.

Залізна рука города.

Людське горе.

Ці дійові особи – засіб художньої умовності, застосований для того, щоб дати читачеві ключ до розуміння складної образної природи та символічного змісту інших образів. Новела також має присвяту кононівським полям.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.

«Сусідній ліс», теля, місяць і зорі – це образи-символи повісті Ольги Кобилянської «Земля». У центрі твору родина Федорчуків.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Події в драмі-феєрії Лесі України «Лісова пісня» розгортаються в такій послідовності: Лукашева сопілка будить Мавку – Килина з Лукашем жнуть жито – Марище забирає Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Зеров. «Київ – традиція»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль митця в літературному процесі, орієнтуватися в його творчості.

Представником «розстріляного відродження» є Микола Зеров. Він відстоював думку про те, що українська література повинна стати невід’ємною частиною європейської культури. У рядку Д наведено уривок із сонету Зерова «Київ – традиція».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка». Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Драматичні твори призначені для постановки на сцені, у них життя й характери показано через діалоги й монологи дійових осіб; ці твори характеризуються єдністю місця, часу й дії.

Зверніть увагу, що драматичними за родовою ознакою є твори Івана Котляревського «Наталка Полтавка» та Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «Молюсь і вірю. Вітер грає…»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць.

Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; алегорія (іносказання) – образ, у якому все зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

У запропонованому уривку йдеться про Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь – А.

ТЕМА: твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Євген Маланюк є автором рядків: «Не кинувши у глиб надійний якір, / Пливу й пливу повз береги краси…». Це уривок із поезії «Стилет чи стилос?».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Українське альфреско»

Елегійну й водночас зворушливу картину малює Ліна Костенко у своїй поезії «Українське альфреско», навіяну, вочевидь, казкою, а також роздумами про людську долю.

Одних вона щедро обдарувала дітьми та онуками, іншим їх не дала. Саме про самотність старшого покоління сказано в рядках «Я знаю, дід та баба – це коли є онуки, / а в них сусідські діти шовковицю їдять».

Відповідь – А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

Омелькові Кайдашеві належать слова, подані в рядку Г. Кайдаш був дуже богомільним, щонеділі ходив до церкви. Він постив дванадцять п'ятниць на рік, щоб не вмерти наглою смертю та в воді не потопати. 

Степан Боруля мріяв добутися чиновницької посади «Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем…».

У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є сцена, де показано споювання виборців-простолюдинів: «Поміж людьми сям-там стоять бочки з пивами, ширітваси з медами та з горілкою…». Усе то настачили, усердствуючи Івану Мартиновичу, ніжинські міщани за те, що каже: «Не знатимете під моєю булавою жодного козака або козацької старшини над собою паном: усі будемо рівні».

Словами «Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану возному та не поздоровиш його?...» звертається виборний Макогоненко до Миколи, пропонуючи йому привітати Тетерваковського із заручинами.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Чорний трибунал, загірна комуна – це ключові слова до твору Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Головний герой цієї новели є главковерхом чорного трибуналу.

У вступному етюді-розділі гуморески Остапа Вишні «Моя автобіографія» йдеться про народження майбутнього письменника, його батьків і ви­тівки дитинства. Отже, слова «майбутній письменник, багатодітна родина» є ключовими до цього твору.

Закинутий крейсер, закохана пара – це ключові слова до твору Олеся Гончара «Залізний острів». У цій новелі розповідається про романтичну подорож закоханих Тоні й Віталика на старий залізний крейсер, яка мало не закінчилася трагедією.

Алегоричні образи соняшника й сонця, що є в «Баладі про соняшник» Івана Драча, чітко вказують, про кого та про що йдеться — про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.

Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Рядки «Поезія – це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі» взяті з твору Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать»; автором уривку «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» є Олександр Довженко; у романі Івана Багряного «Тигролови» рядки «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» визначають життєве кредо головного героя твору Григорія Многогрішного; уривок «Усмішка твоя – єдина, / Мука твоя – єдина, Очі твої – одні» узятий з вірша Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…».

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання про Івана Котляревського подано в рядку Б, адже саме він є «батьком нашої нової літератури», чиє слово «голосно залунало по широких світах…»

Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А. У цьому висловлювання згадано послання митця «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

У висловлюванні рядка Д йдеться про написання історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Згадка про збірку творів Івана Франка «Зів’яле листя» є у висловлюванні рядка Г. Ця збірка є зразком інтимної лірики, вона також має назву «Лірична драма».

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г.

Зразок написання власного висловлення

У кожної людини є мрія, яку хочеться втілити в життя. Я думаю, що на цьому шляху варто бути наполегливим, уміти гідно долати перешкоди. Ще одним джерелом натхнення й мотивації для здійснення мрії може стати підтримка друзів та однодумців.

Наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, уміння долати перешкоди й установлені межі своїх можливостей дозволить людині реалізувати низку ідей, які раніше навіть не входили у список її справ. Однієї маленької невдачі не достатньо, щоб не зупинятися на шляху до досягнення мрії, однак варто зробити правильні висновки й на них будувати свою подальшу стратегію.

Прикладом може слугувати легендарний американський баскетболіст Майкл Джордан. Він уважає, що успіх можливий лише через невдачі. Спортсмен не здавався навіть тоді, коли знав, що пропустив триста кидків і багато разів пропускав вирішальний. Майкл був надзвичайно наполегливим у бажанні досягти поставленої мети. Кожного разу, коли Джордан падав, він знаходив сили знову піднятися. Саме це дозволило спортсменові не зневіритися на шляху до своєї мрії, а впевнено втілити її в життя.

По-друге, підтримка друзів та однодумців додає сили навіть тоді, коли, здавалося б, усі старання були марними. Близькі люди завжди прийдуть на допомогу в скрутну хвилину, нададуть надії та впевнености.

Яскравим прикладом з літератури є образ Григорія Многогрішного з пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови». Тяжким і небезпечним був шлях хлопця після втечі з «ешелону смерті». Неймовірними зусиллями волі він долає відчай і смертельну втому. Потрапивши до Зеленого Клину, Григорій знайшов кохану дівчину, друзів, які допомогли йому не лише видужати фізично, а й не зневіритися в досягненні мети. Завдяки родині Сірків Многогрішний повертається до повноцінного життя й перемагає.

Отже, утілення мрії – це, безперечно, важка праця, яка приречена на успіх, коли людина має велику мотивацію, стимул роботи над собою, наполегливість, а також підтримку друзів та рідних.