ЗНО онлайн 2019 року з української мови та літератури – додаткова сесія

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з однорідними членами речення, а саме означеннями.

Однорідні означення – це означення, що характеризують предмет за однією ознакою (кольором, розміром, настроєм тощо).

Серед запропонованих у завданні такими є слова обережні (стримані, ті, що не ризикують) та приглушені (стримані, ослаблені, затамовані).

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання, а також уміння добирати синоніми до запропонованих слів.

Не будуть синонімами слова карта та масштаб, адже вони мають різне лексичне значення.

Слово карта має кілька лексичних значень (умовно зменшене зображення земної поверхні; шматок цупкого паперу для гри; бланк з певними відомостями; візерунок на тканині).

Слово масштаб теж має кілька значень (відношення величини зображення на карті чи кресленні до величини довжини власне зображуваного предмета; обсяг, розмір, значення чогось або когось; величина виміру).

Як бачимо, усі ці значення абсолютно різні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Слова переганяти, наздожену, навздогінці є спільнокореневими, адже пов’язані значенням зі словами гнати (швидко бігти, їхати) та ганяти (гнати, але неодноразово, у різних напрямках).

Слово розігнутися має значення «випрямитися, стати рівним».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іменники шампунь, нежить, розпродаж належать до чоловічого роду, іменник мігрень – жіночого роду.

Отже, правильно ці словосполучення треба побудувати так:

• нестерпна мігрень;
• якісний шампунь;
• тривалий нежить;
• осінній розпродаж.

Дотримано норм у варіанті нестерпна мігрень

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксом -ськ- при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц + -ськ- = -цьк-: грецький;

г, ж, з + -ськ- = - зьк-: паризький, збаразький, кавказький, сиракузький, норвезький, запорізький, боягузький, світязький, киргизький;

х, ш, с + -ськ-= -ськ-: латиський.

А в словах, корінь яких закінчується на інший приголосний, чергування не відбувається: тибетський.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення, а саме між однорідними означеннями.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У четвертому реченні означення до слова витвори однорідні, бо спочатку є непоширене означення, а потім поширене (справжні, не перевершені ніким). Тому між ними потрібно поставити кому, якої в тексті немає. Отже, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – Г.

ТЕМА : Орфографія.

Завдання перевіряє ваші вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Слова не/збайдужілих та не/перевершені – це дієприкметники, що мають залежні слова (не збайдужілі до літератури та не перевершені ніким). Отже, їх потрібно писати окремо.

Прикметник не/ відомий теж має залежне слово ще, а також тут є заперечення (нікому). Тому теж пишемо окремо.

До прикметника не/давніх можна дібрати синоніми актуальних, свіжих. Тому це слово пишемо разом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Потрібно обов’язково звертатися до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити подвійне відмінкове запитання.

Незважаючи на кого? що? пропозиції – знахідний відмінок.

Засновником кого? чого? видавництва – родовий відмінок.

Не залишатиме кого? чого? друкарні – родовий відмінок.

Створені хто? що? книги – називний відмінок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Слова засновник, фундатор, творець є синонімами, адже мають значення «той, хто заснував що-небудь, започаткував».

А слово конструктор має значення «той, хто конструює, створює конструкцію, схему чогось».

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: боротьба, мабуть, юність. Підкреслена літера в цих словах позначає різні звуки: у слові боротьба літера т передає звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а ще цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним; у словах мабуть, юність літера т передає звук [т′].

У рядку просьба, Острог, вести підкреслена літера позначає різні звуки. У словах Острог, вести літера с передає звук [с]. У слові просьба літера с передає звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а також він є м’яким, бо далі стоїть м’який знак.

Тепер рядок відсоток, футбол, Ятрань. Підкреслена літера в цих словах теж позначає різні звуки: у слові футбол літера т передає звук [д], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а в словах відсоток, Ятрань літера т передає звук [т].

У слові якби літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. А в словах сокіл та колотнеча – це звук [к]. Отже, у словах сокіл, якби, колотнеча підкреслена літера позначає різні звуки.

А от у словах човник, Чигирин, заручини літера ч скрізь передає звук [ч].

Відповідь - Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос падає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, маршовий, гайовий, тіньовий.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих уживаємо суфікс -ев- . Отже, вишневий, замшевий, плюшевий.

Після твердих пишемо -ов-. Отже, палацовий.

Після подвоєних приголосних та Й вживаємо суфікс -єв-. Отже, магнієвий, алюмінієвий, а не алюмінійовий.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, це явище відбуватиметься у словах усний, благовісний, тижневик, безшелесний, безвиїзний, гуснути, провісницький, рідкісний, захисник, кількісний.

Є винятки, де спрощення не відбувається: кістлявий, зап’ятний.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: контрастний, протестний.

Також у групі -скн- випадає к: тріск – тріснути.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Через дефіс пишемо слова блідо-рожевий та жовто-блакитний, бо це кольори з відтінками. А слово червоногарячий потрібно писати разом, тому що це не поєднання двох кольорів чи кольору та відтінку.

Слова з першою частиною військово- зазвичай пишуть через дефіс (військово-повітряний).

Слова з частинками -хтозна, -небудь, -таки теж пишемо через дефіс (куди-небудь, хтозна-скільки, все-таки).

Через дефіс пишемо слово прем’єр-міністр, бо це складна назва посади.

Через дефіс пишемо прислівники з префіксом по- та суфіксом -и (по-українськи),а також прислівники, що утворені з синонімів чи антонімів (більш-менш).

Через дефіс також пишемо слова бізнес-центр та веб-сторінка, бо перше слово тут передає визначальну характеристику.

Решту слів пишемо разом.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у 3-й особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е. Також до першої дієвідміни належать дієслова на -оро-.

Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у 3-й особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и. Також до другої дієвідміни належать дієслова, у яких у 1-й особі однини зникають голосні і, ї, и.

Отже, неправильно написано такі слова: боряться, полять, терплють, клеють.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Непотрібно ставити кому на місці цифри 2, адже це дві однотипні підрядні частини , які з’єднано неповторюваним розділовим сполучником сурядності чи.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

У запропонованих реченнях є недоречно вжиті слова та росіянізми (хлопнути, ціленаправлено, салфетку, усердна, пеплом, хватить).

Неправильним також є словосполучення оточуючий світ, адже дієприкметники з суфіксами -уч, -юч, -ач, -яч в українській мові не використовують. Потрібно сказати навколишній світ або довкілля.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживають досить рідко. Із західним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії (піти по воду, пальто по коліна); з місцевим відмінком переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії: пливти по Дніпру, різьба по дереву, чинити по правді. Також неправильно вжиті й інші прийменники.

Потрібно використати такі прийменники: зі спортивної гімнастики, хвилююся за брата, конспект з математики, з вашою допомогою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання числівника з іменником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.

Отже, пропуски потрібно заповнити так: на початку речення обираємо уперше; тут складений підмет (поєднання іменників у називному та орудному відмінках Тетяна з Андрієм), тому далі обираємо дізналися; чоловічі прізвища на -ко відмінюємо, тому Шевченку; складений числівник 256 поєднується з іменником у родовому відмінку множини, тому пам’ятників.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами речення.

Змісту запропонованого речення не відповідає варіант Д. Якщо всі інші речення переконують у доцільності створення згуртованої команди для ефективного виконання будь-якого завдання, то речення варіанта Д ставить це під сумнів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення зі вставними словами.

Вставні слова передають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть) тощо.

Отже, у реченні А – це слово либонь (невпевненість), у реченні Б – уявіть (привертання уваги), у реченні Г – скажімо (джерело повідомлення), у реченні Д – до речі (послідовність викладу думок).

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У запропонованих реченнях є недоречно вжиті слова (мебелі, залог, уют, міроприємств).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (3) обґрунтована як кома перед сурядною частиною складного речення. Це пояснення хибне, адже це підрядна означальна частина складного речення з різними видами зв’язку, до неї можна поставити питання яка?

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них антоніми.

Підносити до небес – вихваляти.

Слова не видавиш – мовчазний.

Спасти з лиця – змарніти.

Ударити по руках – узгодити, порозумітися.

Язик без кісток – говіркий.

Дати відкоша – відстояти своє.

Нагуляти жиру – погладшати.

Заварити кашу – розпочати сварку, погану справу.

Давати прочухана – сварити, карати.

Відповідь – ДАБГ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова знання можна поставити питання хто?, що?, також воно означає поняття, про яке йдеться в реченні. Отже, це підмет, виражений іменником.

Слово чинник пояснює підмет, до нього можна поставити питання що є підмет? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником.

Слово спілкуватися розташоване біля додатка, пояснює його, можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення, виражене іменником.

До сполуки через добір можна поставити питання від присудка з якої причини? Отже, це обставина причини, виражена іменником з прийменником.

До слова намір можна поставити питання кого?, що?. Отже, це додаток.

Відповідь –ВБАГ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Ілюстрації в журналі та в доповіді суттєво різняться граматична основа виражена підметом ілюстрації та присудком різняться. Отже, це двоскладне речення.

У реченні Над стилем доповіді працюють дуже старанно граматична основа виражена дієсловом працюють у формі 3-ї особи множини. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні До кожної ілюстрації бажано дібрати заголовок граматична основа виражена присудком бажано дібрати. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Під час доповіді не намагайтеся показати багато ілюстрацій граматична основа виражена присудком у формі 2-ї особи множини – не намагайтеся показати. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути граматична основа виражена присудком умій сказати, замовкнути. Але дія в ньому стосується одночасно всіх і кожного зокрема. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

Відповідь – АГДВ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Якщо до фрагмента речення Візьміть за правило щодня читати кілька сторінок книжок приєднати варіант і ви помітно збільшите свій словниковий запас, то утвориться складносурядне речення, адже воно матиме дві частини, поєднані єднальним сполучником сурядності та змістом.

Якщо до цього фрагмента додати варіант обираючи її з-поміж запропонованих для позакласного читання, то утвориться просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Якщо додати варіант щоб отримати справжню насолоду від занурення у світ образів, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А в останньому варіанті утвориться речення з відокремленим додатком.

Відповідь – ГДВБ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

До слова успішною можна поставити питання якою?, воно вказує на ознаку. Це прикметник.

До слова впродовж не можна поставити питання, воно лише служить для зв’язку слова життя з іншими в реченні. Це прийменник.

До слова усього можна поставити питання якого?, але воно лише вказує на ознаку, не називаючи її. Це займенник.

А слово опановуючи відповідає на питання що роблячи?, указує на додаткову дію. Це особлива форма дієслова дієприслівник.

Відповідь – БДАГ.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У тексті не йдеться про те, як правильно формувати віртуальну бібліотеку. На питання А знаходимо відповідь у рядках 21–26, на питання В – у рядках 27–30, 31–43, на питання Г – рядки 13–20.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У тексті не йдеться про те, що електронна книжка може бути подарунком. Натомість автор розповідає про цінність та досконалість паперової книги, указує, що саме вона буде популярною завжди.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У тексті не йдеться про те, що традиційні бібліотеки залишаться в минулому. Натомість автор указує, що паперова книга – це зв’язок між поколіннями (рядки 27–30, 31–43); називає паперову книгу найдосконалішим винаходом людства (рядки 44–48); упевнений, що саме така книга ще довго буде в нашому житті (44–48, 49–57).

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Автор розповідає про оригінальні змонтовані ілюстрації, але водночас сумнівається в потрібності такої візуалізації. «Адже саме література мусить розвивати уяву».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Автор не поділяє думки про те, що сучасні електронні книжки з часом витіснять традиційні паперові видання. Про зручність електронних книжок ідеться в рядках 13–20, про емоції, пов’язані з паперовими виданнями – у рядках 27–30, 31–43, про досконалість книги – у рядках 44–48, 49–57.

Відповідь – В.

ТЕМА: Усна народна творчість

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст, образи, настрої творів усної народної творчості. Рядки

Така її доля… О Боже мій милий!

За що ж ти караєш її, молоду?

За те, що так щиро вона полюбила

Козацькії очі?..

Суголосні з життєвими обставинами ліричної героїні пісні Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні». Цей твір передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з коханим. 

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість минулих літ»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

В уривку йдеться про братів Кия, Щека, Хорива та їх сестру Либідь.

Нестор Літописець розповідає про цих легендарних засновників стольного града Києва в «Повісті минулих літ».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадайте сюжет та героїв поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Кораблі Енея довго пливли морем і нарешті пристали до берега, де було місто Карфаген. А правила в ньому Дідона, «розумна пані та моторна». Цариця Дідона закохалася в Енея, щодня влаштовувала бенкети, вечорниці, ігрища, робила все, щоб парубок аж на два роки забув про свою мету, про Рим.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Виконуючи це завдання, пригадайте першу сентиментальну повість нової української літератури – твір Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся».

Саме для сентименталізму характерними є пестлива лексика та співчутливий тон розповіді.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки»

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

В епілозі до поеми «Гайдамаки» Тарас Шевченко пригадує своє дитинство й розповіді діда про Коліївщину.

Саме за його розповідями й переповідає свою історію поет:

Вибачайте, люде добрі,
Що козацьку славу
Так навмання розказую,
Без книжної справи.
Так дід колись розказував,
Нехай здоров буде!

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте запропоновану цитату, з’ясуйте, про кого з персонажів ідеться в цитованих рядках.

У цьому вам допоможе знання героїв літературних творів. В уривку сказано про Кирила Тура – одного з найяскравіших персонажів історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Це образ запорожця, який хоче бути таким характерником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Кирило приваблює до себе своєю вдачею. Він часто висловлює думки й почуття мовою народних пісень і дум. Сенс життя Кирила Тура – товариство, побратимство, лицарська честь, незалежність.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання змісту літературних творів, а також їх образів.

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів соціально-побутової повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

«Безокою економшею» односельці називали Марусю Кайдашиху.

У цьому ж творі син одружується з дівчиною з іншого села (йдеться про Лавріна, який жив у селі Семигори, й Мелашку, яка до заміжжя жила в селі Біївці).

Зверніть увагу, що віддати дочку Лесю заміж за гетьмана мріє Череваниха в історичному романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»; під час нацистської окупації старостою села стає Лаврін Запорожець (кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні»); у пригодницькому романі Івана Багряного «Тигролови» родина Сірків дає притулок в’язню-втікачу Григорієві Многогрішному; перед судом постає Маруся Чурай за те, що отруїла Гриця Бобренка (роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».)

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання змісту художнього твору.

Розділи «Дитячі літа», «Хазяїн», «Січовик», «Пани Польські» є в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Події в драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» розгортаються в такій послідовності: Мартин Боруля подає апеляцію до суду – Степана виряджають на службу в місто – утеча Націєвського – мартин Боруля спалює документи.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє вміння впізнавати персонажі художнього твору.

На малюнку зображено єврейського пророка Мойсея – головного героя однойменної поеми Івана Франка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» розповідає про ті особливості життя гуцулів, які для жителів решти частин України незвичні й не завжди зрозумілі. Адже Гуцульщина – це чи не єдиний регіон України, де найповніше збереглися стародавні звичаї, обряди, вірування, традиції, зумовлені природно-географічними та історичними чинниками.

Архітектура, ремесла, побут, одяг гуцулів – усе має відбиток давньослов’янського світогляду, світосприйняття. Саме в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» діють такі міфічні істоти, як щезник, мольфар, нявки, Чугайстир.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Дитинство»

Завдання перевіряє ваше знання жанрів літературних творів.

Запропонований уривок розповідає про малого Данилка та його прадіда – персонажів новели Юрія Яновського «Дитинство» (фрагмент з роману  в новелах «Вершники»).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви художніх творів.

Пригадайте драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня».

Твір створено на основі фольклорних українських джерел. Крім того, драма написана в руслі романтичних традицій, пошуків зв'язку між двома світами – природи й людини. Саме цей конфлікт стає провідним у «Лісовій пісні», визначаючи художні особливості, специфіку образів та ідейне наповнення твору.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє ваше знання змісту й мотивів художнього твору.

Андрій Малишко в «Пісні про рушник» поглиблює образ рушника, запозичений з народної творчості.

Ліричний герой з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою, не обійденою долею. Ненька дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, і вірна любов».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадаймо головного героя драми Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Харківський службовець Мина Мазайло, українець за похо­дженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Для Мини українське прізвище – показник низького походження, ніби натяк на «другосортність» людини. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службо­вих і життєвих поразок. Мина легко забув свій славний козацький рід, «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства. Отже, думка про те, що «малорос – це тип національно-дефективний, скалічений психічно, духовно, а – у наслідках, часом – і расово», є доречною для характеристики Мини Мазайла.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Згадаймо, алегорія (іносказання) – образ, у якому все зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя.

Відповідь: В.

ТЕМА: твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

Завдання перевіряє знання змісту й мотивів програмових поезій.

«Трагічні терези», «дивний ліс», «гіпнотичні кобри», «веселий галас бою» – це художні образи, які є у вірші Євгена Маланюка «Стилет чи стилос?».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…»

Завдання перевіряє ваше знання змісту й мотивів програмових поезій.

Вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» написано у формі монологу, у якому ліричний герой називає Україну «матір’ю», «молитвою», «віковою розпукою»:

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Залізний острів»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.

Проаналізуймо провідні мотиви новели Олеся Гончара «Залізний острів» (фрагмент з роману «Тронка»).

Ідейний зміст новели широкий. Він охоплює і філософські роздуми про вічні проблеми: життя і смерть, обов’язок та відповідальність перед іншими людьми, мету та сенс існування людини, і протиставлення невмирущої краси природи та сили кохання неприродності «залізного острова», миру й праці – воєнній загрозі, світлої радості життя – безглуздій смерті.

Відповідь: В.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури, визначати найхарактерніші ознаки постмодернізму.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є химерне переплетення різних стилів, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Сосна, «бандуристочка сліпий» – це ключові слова до новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Батькова сосна – наскрізна, багатозначна деталь – спогад про батька, що житиме вічно; «бандуристочку сліпого» згадує Михайло в останньому листі до Софії.

Посланцем із Січі є герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» Іван Іскра, який мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб урятувати кохану від страти (за вироком суду).

Слова «кінофабрика, 70-літній оповідач» є ключовими до роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Події твору тосуються роботи на Одеській кіностудії.

Іспит, молодий письменник – це ключові слова до урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Головний герой твору Степан Радченко складає іспити, а також прагне стати письменником.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, а також місць розгортання подій у них.

У романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є екскурси в минуле, подана історія села Піски. Головним персонажем цього твору є Чіпка Варениченко.

У Семигорах відбувалися події повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», персонажем якої є Омелько Кайдаш.

Михайло Черевань, персонаж історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада», живе на хуторі Хмарище.

У поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки» діє Іван Гонта – один із ватажків повстанського руху. Найяскравіше й найповніше його образ розкрито в розділі «Гонта в Умані».

Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання персонажів програмових творів.

Маруся Кайдашиха (повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я») – типовий образ сільської жінки періоду перших років після скасування кріпосного права. Разом з чоловіком Омельком вони нажили двох синів. Будучи молодою, вона служила у панів покоївкою, тому набралася від них трохи панства: «.. мене пани й попи просять варити обід, кличуть до себе в покої вечерять, ще й у покоях кладуть спати…».

Слова «Горенько моє! Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка — розбишацька й жінка!..» належать Галі Ґудзь – героїні роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Дружина Чіпки – віддзеркалення того гарного, здоро­вого, що було в чоловікові. Розділи про Галю названі «Польова царівна» і «Розбишацька дочка».

Події в драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» відбуваються в родині багатого орендатора землі – Мартина Борулі, який уводить у своїй сім’ї дворянські порядки. Його дружина Палажка скоряється волі чоловіка, хоч і не горить бажанням стати пані: «Здається мені, що з’їхав з глузду: не велиш ні мені, ні дочці робить, сам не робиш, понаймав наймитів, наймичок, хазяйство псується…».

Горпина Терпилиха, мати головної героїні драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка», згадує: «Три роки вже, як ми по убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити…».

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання про Михайла Коцюбинського подано в рядку Б, адже саме його називають «сонцепоклонником».

У рядку А подано характеристику творчості видатного драматурга Миколу Куліша.

У висловлюванні рядка Г йдеться про кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Саме вона дає нам уявлення «як проходило формування майбутнього письменника, громадського діяча, мислителя й кіно митця…».

Згадка про героїв новел Миколи Хвильового є в рядку Д.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

Зразок написання власного висловлення

Цілком справедливим буде твердження, що вміння чесно оцінювати себе, готовність визнавати власні недоліки й помилки є засадничими принципами, якими має керуватися людина в сучасному світі.

Спробую аргументувати виправданість такої думки. По-перше, уміння чесно оцінювати себе є важливим регулятором стосунків з іншими людьми. Неправильне уявлення про свою особистість породжує розчарування і внутрішні конфлікти. За  завищеної самооцінки в людини часто виникає зневажливе ставлення до інших осіб, нетерпимість до чужої думки, прояви зарозумілості й зазнайства.

По-друге, чесність із собою дає змогу зберігати душевний спокій, правильно співвідносити свої можливості й досягнення, ставити лише ті цілі, які можна досягти, аби стати успішним.

Згадаймо Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Хлопець прагне підкорити місто, відчуває в собі здібність до літератури й жагучу потребу визнання власного таланту. Викривлене певною мірою сприйняття своєї особистості призвело до того, що Степан, зруйнувавши стосунки з багатьма людьми й утративши стійкі орієнтири в житті, залишається на самоті із роздвоєністю в душі.

Прикладом людини, яка, реально оцінюючи свої сили й можливості, змогла здійснити бажання нації й потреби державності, є постать Богдана Хмельницького. Він спромігся легітимізувати свою владу й налагодити міжнародні відносини з низкою європейських країн. Саме з Б. Хмельницьким пов'язане становлення української держави. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні придніпровських земель від ярма польських магнатів, збереженні української мови й культури.

Отже, успіх у житті багато в чому залежить від самооцінки. Реальне сприйняття людиною себе впливає на вибір життєвих цілей і на результати, яких вона досягає.