ЗНО онлайн 2020 року з української мови та літератури – пробний тест

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Розділові знаки в простому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кому перед ЯК не ставимо в таких випадках:

-        при фразеологічних зворотах (як грім з ясного неба) та перед фразеологізованими виразами типу як сьогодні;

-        якщо це прикладка, що має значення «у ролі кого чи чого» (як пасивний розпад інформації, як властивість мозку діяти);

Кому перед ЯК ставимо, якщо це порівняльний зворот (спогади вигорають, як чорнило на сонці , тобто вони зникають, утрачають яскравість, як чорнило, на яке діє сонячне проміння).

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Пряме значення слова

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичні значення слів; розрізняти пряме й переносне значення.

Пряме значення слова – звичайна назва предмета, властивості, ознаки, дії чи стану. Пряме значення слова найчастіше буває первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Переносне значення завжди пов’язане з первинним. На основі переносного значення виникають метафори, метонімії, синекдохи. Кожне значення слова потрібно встановлювати в реченні або словосполученні.

У переносному значенні вжито такі прикметники: гострий біль, золоте слово, теплі спогади, живильна вода.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -ик в українській мові має різне значення. Так у словах вузлик, коник, столик його вживають на позначення пестливості, зменшення.

А от у слові лірик цей суфікс уживають на позначення професії особи чоловічої статі (історик, практик тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іменник ступінь належить до чоловічого роду, іменники фрау, івасі, путь – жіночого роду.

Отже, порушено норму узгодження прикметника з іменником у рядку учений ступінь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У третьому речення є фразеологізм не спускати очей (пильно, невідривно дивитися).

У п’ятому реченні – відійшов у небуття (помер).

У шостому – топтати ряст (жити).

А от у першому реченні є вислів накидати петлю на шию. Схожий фразеологізм має значення ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі, поневолювати. Друге значення – братися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов’язків. У запропонованому мікротексті словосполучення накидати петлю на шию має пряме значення, тобто вказує на те, як мала відбутися смертна кара.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’єднання, під’язиковий.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:

• на початку кореня (в’юниться);
• після голосного (сором’язливий, ластів’ятко, фортеп’яно);
• якщо перед кореневим приголосним стоїть Р (черв’ячок).

Апостроф після Р ставимо, якщо є роздільна вимова: надвечір’я, кур’єрський, але рясненький.

Не ставимо апостроф, якщо перед кореневим б, п, в, м, ф стоїть інший приголосний, крім Р (святкування, медвянистий).

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлена обставина. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки у реченнях з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, разом із залежними словами він утворює дієприслівниковий зворот.

У реченні така група слів виконує функцію відокремленої обставини, яка зазвичай виділяється. У шостому реченні така обставина є (смакуючи свої «отруйні» напої). Але в реченні вона не відокремлена, перед нею потрібно поставити кому.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Синоніми.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Гіпотеза – наукове припущення, що потребує підтвердження.

Аксіома – вихідне положення, що не потребує доведення й лежить в основі доказу інших тверджень.

Версія – один з варіантів у викладі, тлумаченні чогось, у розповіді про щось.

Припущення – думка про можливість, імовірність чого-небудь.

Отже, слова гіпотеза, аксіома, припущення є синонімами. Усі вони бути на місці пропуску в третьому реченні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники експеримент, вирок, умови відповідають у тексті на питання кого?, що? Це знахідний відмінок.

Слово кандидати відповідає в тексті на питання хто?, що?Отже, це слово стоїть у називному відмінку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: [..]овжелезний, по[..]звякувати , скла[..]ка.

У словах довжелезний та складка вимовляємо звук [д], а от у слові подзякувати – це звук [дз′].

У рядку оселе[..]ець, мене[..]жмент, роз[..]авати у словах оселедець та роздавати вимовляємо звук [д], а у слові менеджмент це звук [дж].

У рядку пона[..]плановий, поси[..]еньки, фу[..]бол у всіх словах вимовляємо звук [д], адже глухий звук [т] у слові футбол перед дзвінким теж вимовляємо як [д].

У рядку скла[..]ання, моло[..]іжний, спа[..]ковість у словах складання та спадковість вимовляємо звук [д]; у слові молодіжний це звук [д′].

У рядку спо[..]обатися, ві[..]повідний, бу[..]івля у словах сподобатися та відповідний вимовляємо звук [д], а от у слові будівля це звук [д′].

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у / в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у / в.

Між голосним і приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв і схожими сполуками. У також пишемо між двома приголосними. Отже, позичити в Ірини, записано в журналі, зустрічі в академії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах)  й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

З малої літери пишемо прикметники з суфіксом –ськ- (езопівська мова, європейські країни), а також загальні назви, що визначають тип події (математична олімпіада).

З великої літери потрібно писати всі слова в географічних назвах, крім загальних (протока, острів, могила тощо). Бабин Яр – це урочище в північно-західній частині Києва (між районами Лук’янівка й Сирець), що всесвітньо відоме як місце масових страт цивільного населення в роки Другої світової війни. Слово яр тут втратило своє загальне значення, а стало частиною єдиної власної назви.

Також з великої літери пишемо імена літературних персонажів (Мефістофель); лише перше слово в назвах держаних установ (Палац урочистих подій), історичних пам’яток (Маріїнський палац, а не Маріїнський Палац).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед наступним приголосним, крім Й, пишемо И. Отже, симптом, речитатив, джинси, кредит, таксист, але соціолог, діаграма (далі голосний). Також літеру і пишемо в слові хірургія, адже літера х не входить до названих дев’яти літер.

У власних назвах правила інші. И пишемо тут в таких випадках:

• після шиплячих та ц перед наступним приголосним, крім й (Алжир);
• у географічних назвах після р, т, д та в буквосполученнях -ида, -ика, -ита (Балтика, Корсика);
• у винятках (Пакистан, Вавилон тощо).

У деяких із запропонованих слів потрібно писати літеру е. Це так звані словникові слова, правопис яких потрібно запам’ятати (репетитор, інженер)

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слова уніс, проложив – це росіянізми.

Слова вклад і внесок мають різне лексичне значення. Вклад – це грошова сума, внесена на збереження до ощадного чи іншого банку. Внесок – це персональне чи колективне досягнення в галузі культури, науки тощо.

Лексичне значення слова даний таке: «той, що дають; наявний; попередньо визначений, відомий». Його вживання часто є простим калькуванням з російської мови.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Двокрапку в реченні ставимо в двох випадках:

• у простому реченні після узагальнювального слова;
• у складному безсполучниковому реченні.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній.

Друга частина речення саме так можна «побачити» його інтелектуальний рівень пояснює, конкретизує першу, пояснює причину дії в ній. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Речення необхідно читати дуже уважно, щоб правильно визначити відмінок, у якому стоїть числівник.

Числівник 1,3 у реченні має форму родового відмінка.

У дробових числівниках чисельник відмінюємо так, як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий. Отже, у родовому відмінку повинно бути однієї цілої трьох десятих.

Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія речень.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Діалогу, запропонованому в завданні, відповідає за змістом речення Тато емоційно нагадав Марічці роздрукувати пакет потрібних документів, але донька сказала, що не зможе через використаний картридж. Саме тут змальовано ситуацію із запропонованого діалогу.

У реченні А йдеться про скарги Марічки на тата, у реченні Б – про образу тата на Марічку, у реченні Г – про ставлення тата до вагомих, на думку Марічки, причин, а в речення Д – про повторну відмову Марічки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає другорядну додаткову дію, що відбувається раніше або одночасно з основною, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

Дієприслівниковий зворот не може бути пов’язаним з односкладним безособовим реченням, бо там немає діяча (підмета).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень, ускладнених відокремленими означеннями.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Спробуємо замінити підрядні частини на прості речення з дієприкметниковими зворотами:

Б Будівля Держпрому – одна з трьох висоток, споруджених в тодішній столиці України впродовж 1925–1928 років.

В Споруду, зведену прогресивним на той момент методом «ковзної опалубки», розташували на центральній площі Харкова.

Г Група різновисоких башт, сполучених переходами, значно ослаблює коливання всієї будівлі внаслідок накладання резонансних частот.

Д Будівельників Держпрому, переважно вихідців із села, вразили рештки мамонта, знайдені під час риття котловану.

А от речення А замінити на просте не можна, адже слова потрапивший не існує.

Відповідь –А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

На місці цифри (1) потрібно поставити тире, адже це тире між частинами складного речення, що пов’язані безсполучниковим зв’язком (причиново-наслідковий); цифра (2) – це кома перед підрядною частиною складного речення (відповідає на питання якою?, підрядне означальне); коми (3) і (4) виділяють вставні слова, що вказують на джерело повідомлення, кома (5) поєднує частини складного речення, які пов’язані сурядним зв’язком (протиставний сполучник сурядності а).

Тире (цифра 6) – це розділовий знак, що відокремлює прикладку, яка стоїть у кінці речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих уживаємо суфікс -ев- . Отже, павичЕвий, грушЕвий, зАмшева, сИтцева. Якщо ж наголос падає на закінчення, то після таких приголосних уживаємо суфікс -ов-. Отже, сторожовИй.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні В слова автора стоять усередині прямої мови, розриваючи одне речення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Будь ласка, – Бернард Шоу відчинив дверцята шафи з рукописами інших авторів. – Беріть будь-який, він не буде гіршим за Вашу п’єсу».

У цьому варіанті коми після слів «будь ласка» немає. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами речення.

Речення Б має дві граматичні основи, утворене з двох частин, але вони не рівноправні та пов’язані сполучними словами з якого. Від першої до другої частини можна поставити питання яких? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Речення В має дві граматичні основи, утворене з двох частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності проте. Отже, це складносурядне речення.

Речення Г має три граматичні основи, утворене з трьох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Друга частина пояснює першу, а третя досить далека за змістом стосовно двох попередніх. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Д має три граматичні основи, утворене з трьох частин, перші дві пов’язані підрядним зв’язком, а третя – сурядним зв’язком. Отже, у цьому реченні є сполучниковий сурядний та сполучниковий підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь –1–В, 2–Б, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Як з місяця впасти – не знати того, що відоме всім.

Як камінь під гору котити – докладати зусиль, дуже важко.

Як горіхи лущити – виконувати легко, без зусиль.

Як в око вліпити – сказати доречно, влучно.

Відповідь – 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Поета, дивний, неймовірний сон… граматична основа виражена підметом сон. Отже, це називне речення.

У реченні Кожному для щастя треба зрозуміти власне призначення граматична основа виражена присудком треба зрозуміти. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Поете, що світові сказати можеш своїм пером? граматична основа виражена присудком у формі ІІ особи однини – можеш сказати. Дія стосується певної конкретної особи. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Свого щастя конем не об’їдеш граматична основа виражена присудком не об’їдеш. Уявний підмет ти, але зміст речення стосується всіх. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні Колись поцінують усе, написане поетом щиро й просто граматична основа виражена дієсловом поцінують у формі множини в минулому часі. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

Відповідь –1–В, 2–Д, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

У реченні А відокремлений член речення окрім механіки та електроінженерії має значення відділення, починається словом окрім. Отже, це речення ускладнено відокремленим додатком.

У реченні Б є дієприслівниковий зворот розпочавши будівництво свого першого заводу. Отже, це речення ускладнено відокремленою обставиною.

У реченні В є відокремлений член речення патенти на свої винаходи, який відповідає на питання який?, виражений іменником із залежними словами та дає предмету (поняттю) другу назву. Отже, це речення ускладнено відокремленою прикладкою.

У реченні Г є дієприкметниковий зворот виручені за продаж кількох патентів. Отже, це речення ускладнено відокремленим означенням.

У реченні Д члени речення не лише назву, а й чищення стосуються одного слова та відповідають на одне питання. Отже, це речення ускладнено однорідними членами речення (додатками).

Відповідь – 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово переважно відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово до не має лексичного значення, не відповідає на питання, а лише служить для зв’язку слів у реченні. Отже, це прийменник.

Слово якоїсь відповідає на питання яке? і вказує на ознаку, але не називає її. Отже, це займенник.

А слово написане теж відповідає на питання яке?, але вказує на ознаку, одержану від дії. Отже, це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Відповідь знаходимо в таких абзацах :

А – (2–4);

В – (10);

Б – (11–12);

Про чинник, указаний у рядку Б, у тексті не йдеться.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У всіх текстах йдеться про те, що гуманне ставлення є ознакою людяності.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Проблема А – текст В (5, 8), текст Г (11–12).

Проблема Б – текст В (8), текст Г (11–12)

Проблема В – текст В (8), текст Г (11).

Проблему Виховання гуманного ставлення до тварин засобами літератури в текстах В і Г не згадано.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Слова відповідальність, гуманність, чотирилапі є ключовими для всіх текстів.

Інші групи слів є ключовими для окремих текстів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Епіграфом до всіх текстів може слугувати вислів Ми відповідаємо за тих, кого приручили, адже саме він розкриває головну думку всіх запропонованих дописів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє розуміння авторської позиції художнього твору.

Поема «Слово про похід Ігорів» є відображенням епохи, твір проникнутий тривогою й болем за долю Руської землі. 

Виразно змальовує автор картину туги й жалю Руської землі за загиблими воїнами: «Никне трава жалощами, а дерево тугою до землі прихилилось».

Наведені в умові завдання слова Олександра Довженка перегукуються зі ставлення до рідної землі автора твору «Слово про похід Ігорів».

Відповідь: В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Ой летіла стріла»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості балад.

Балада – це невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту.

У програмі ЗНО є балада «Ой летіла стріла», рядки з якої подано у варіанті А. Саме цей уривок є зразком усної народної творчості.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Пригадайте поему Тараса Шевченка «Кавказ», у якій зображено загарбницьку політику російського самодержавства, реакційну роль церкви й прогнилої дворянської моралі.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника.

Хлопець зростав у злиднях, в атмосфері недоброзичливості й ворожості. Єдиною розрадою для малого була можливість пасти громадську отару разом із дідом Уласом. Чіпка полюбив старого діда, подружився з Грицьком Чупруненком, з яким разом пас худобу. Наступного року Чіпка хотів знову пасти череду, але громада йому відмовила, бо вважала його молодим і ненадійним, чим тяжко образила.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву були Іван Брюховецький та Яким Сомко.

Наказний гетьман Сомко щиро засмучений недолею рідного краю, він – продовжувач справи Богдана Хмельницького. Про це свідчать Сомкові слова: «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва... приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю)з України, одтиснем ляхів до самої Случі – і буде велика одностайна Україна».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати проблематику літературного твору.

У рядках з пісні йдеться про відліт птахів – виїзд людей на чужину, дорога ця  важка та небезпечна.

Проблему еміграції селян за океан порушив у новелі «Камінний хрест» Василь Стефаник.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання історії написання та тематики художнього твору.

У запропонованому фрагменті йдеться про глибоко національний твір, у якому зображено українське козацтво ХVІІІ століття, згадано також переодягання й олімпійців.

Усе це стосується поеми «Енеїда» Івана Котляревського, який переосмислив патетичну проблематику поеми римського поета Вергілія, наблизив твір до української дійсності.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Голобородько. «Наша мова»

Завдання перевіряє знання змісту поезій.

Запропонована схема містить ключові образи вірша Василя Голобородька «Наша мова»:

кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо

кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв програмових творів.

Мавка – центральний персонаж драми-феєрії Лесі України «Лісова пісня». У її образі втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину. Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, але бажання свавільної матері і вміло розставлені сіті Килини змушують Лукаша зрадити те світле почуття, яке зародилося в його серці до лісової дівчини. Наприкінці твору Лукаш бачить прозору постать Мавки, із жалем дивиться на неї й звертається такими словами:

Я душу дав тобі? А тіло збавив!
Бо що ж тепера з тебе? Тінь! Мара!

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…»

Виконати це завдання допоможе знання поезій. Рядки

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права

узяті з вірша Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…»

Відповідь: Д.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А. Ці рядки узято із роману Юрія Андруховича «Перверзія», у якому здійснено спробу радикального виходу за межі традиційного «українського крейдяного кола» – гротеск, іронія, містика, а також перманентні забави з мовою на тлі авантюрно-детективної історії в «місті привидів» Венеції.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Іван Карпенко-Карий писав гумористичні, комедійні п’єси, які змушують людей «сміятись крізь сльози». Яскравим прикладом його іронічного висміювання людських слабкостей є твір «Мартин Боруля». Авторові вдається продемонструвати серйозні теми ненав’язливим шляхом.

Характерною рисою творчої манери Івана Нечуя-Левицького теж є гумор і сатира. Саме цих принципів він дотримувався, працюючи над повістю «Кайдашева сім'я». Письменник викриває за допомогою іронії, сміху, а іноді й сатири, найгірші сторони народного життя, що стали результатом руйнації національних святинь.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжет історичного роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Центральним у творі є розділ «Сповідь» – три ночі Марусі, проведені в темниці перед стратою. Через спогади героїні перед нами проходять епізоди історії України, змальовано переживання і страждання дівчини, її особисту драму.

Саме в цій частині роману Маруся розповідає про Гриця Бобренка: «Торкнувся склянки білими вустами. / Повільно пив. І випив. І погас. / Ой сонце, сонце, промінь твій останній! / Оце і є вся правдонька про нас…».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє знання псевдонімів і справжніх імен письменників.

Про родину Сірків із Зеленого Клину йдеться в романі Івана Багряного «Тигролови». Справжнє прізвище автора – Лозов’ягін.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання композиції художніх творів.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій.

Твір складений зі схожих на новели окремих спогадів про життя селянської родини, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість тощо.

Композиційною особливістю «Зачарованої Десни» є те, що розповідь має два плани.

Перший – це новели про дитинство Сашка (його захоплення довкіллям; перші враження від тогочасної соціальної дійсності, злиденного життя хліборобів).

Другий план – це ліричні відступи Олександра Довженка вже як зрілого майстра (філософське осмислення краси природи та людської праці, роздуми про роль дитинства у формуванні особистості, про тяжку долю українського народу тощо).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Рядки

Увесь народ – його сім’я велика. / Вітчизни небо – це його намет.

Хоч тілом він похилий очерет – / Душа небес торкнулась сонцелика

суголосні із життєвою позицією головного героя поеми Івана Франка «Мойсей».

У цьому творі автор використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства. Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лірика, її тематичні різновиди та жанри

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори ділять на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.

Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).

Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування. Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У запропонованому для аналізу творі йдеться про Григорія Сковороду, який  обрав життя мандрівного філософа. Він  був педагогом та поетом, мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».

Очевидно, що рядки «Це йде мислитель, вчитель і поет / Бо в далеч кличе звабниця мандрівка» стосуються особистості Григорія Сковороди, який є автором твору «Всякому місту – звичай і права», уривок з якого наведено у варіанті Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу на узагальнено-символічне значення слів «мислитель, мандрівка, народ, мудрість», оскільки саме вони найповніше розкривають художній образ ліричного героя твору.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

У кожній строфі твору є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю, наприклад: кличе звабниця мандрівка (І строфа), душа небес торкнулась сонцелика (ІІ строфа), скарби розсіяв золотим крилом (ІІІ строфа), б’є ключем з душі свого народу (ІV строфа).

Згадаймо, порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.;

анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць;

гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;

антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Прислів’я «Де чоловік старий, а жінка молода – там рідко згода бува» розкриває ідею драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». До головної героїні посватався заможний і поважний возний Тетерваковський. Виборний села Макагоненко взявся допомогти возному умовити Терпилиху, матір Наталки, та й саму дівчину. «Ну то й що, що старий, але ж багатий», – переконувала Наталку Терпелиха. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і батьком, одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцт­во і смерть Кайдаша, розподіл спадщини. Саме тому найкраще передає основну ідею твору таке прислів’я: «Де багато господинь, то ту хату хоч покинь».

Для Мойсея – головного героя однойменної поеми Івана Франка воля його народу була дорожча за життя (рядок Б).

«Робота дратує, а природа лікує» – так можна схарактеризувати позицію ліричного героя новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo», якого втомили люди, їх страждання й болі, місто й вічні незчисленні «треба», «мусиш». Тільки в природі, наголошує автор, можна шукати перепочинку й душевної гармонії. Природа в новелі бере безпосере­дню участь у розвиткові сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями й думками.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Поемами є твори Тараса Шевченка «Катерина» та Івана Франка «Мойсей»;

вірші – це твори Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» та Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»;

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного і «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – романи;

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького і «Захар Беркут» Івана Франка – повісті.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

В усмішці Остапа Вишні «Сом» події відбуваються на річці Оскіл, тут є епізод, коли дід розповідає якусь неймовірну історію, що відбулася «ще за панів» з величезним сомом, який проковт­нув і гусака, і собаку панського, і навіть «парового катера».

У романсі Олександра Олеся «Чари ночі» є образи Фауста як символу неповоротності минулого, марності намагань; весни та молодості.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, у творі згадано біблійного героя Каїна.

Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» возвеличує любов до дитини і до рідної землі: «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В. 

ТЕМА: ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Я виходжу з-за клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і чемоданчиком у руці. І перше, що бачу – хату Карпа Яркового…» узятий із твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»;

автором уривку «Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити. Батьки наші винайшли фотографію. Ми цю фотографію пристосували до фіксування руху. Віддрукувавши позитиви, ми рухали їх перед щілиною в картоні...» є Юрій Яновський («Майстер корабля»);

у романі Валер’яна Підмогильного «Місто» є рядки «Через кілька днів своєї розпачливої самотності він силоміць вирядився до інституту. Так, стипендію йому призначили. Й, замість радіти, він ображено подумав: вісімнадцять карбованців! Казали – двадцять пять. Асам він потай надіявся ще на більше…»;

уривок «Боязко й недовірливо відчинилися двері. Я зайшов до кімнати, тримаючи автомат напоготові. Натиснув ліхтарик, і в смузі електричного сяйва завмерла біля столу злякана мати, а ти біля високого ліжка застигла в подиві, закриваючи груди розпущеними косами…» узятий з новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

Зразок написання власного висловлення

Сучасна людина не уявляє свого життя без інтернету. Це й не дивно, оскільки саме він дає багато інформації й можливостей. На жаль, світова павутина може бути не тільки корисною, а й шкідливою. Особливо це стосується соціальних мереж, які стали легким способом привернути до себе увагу. Ми викладаємо світлину й чекаємо на лайки та коментарі. Я переконана, що така залежність від оцінки інших є надзвичайно шкідливою.

По-перше, залежність сучасних людей від соціальних мереж є реальною загрозою для психіки. Порівнюючи себе з іншими, користувачі залишаються невдоволені своїм виглядом, це призводить до зниження самооцінки, апатії, депресії та багатьох інших проблем.

Так сталося з моєю подругою Аллою. Вона кожного дня викладала безліч своїх фото в соцмережі. Дівчина рахувала кількість лайків, перечитувала всі коментарі, які, на жаль, не завжди були приємними. Усе частіше Алла виявляла невдоволення своєю зовнішністю, тому вирішила поліпшити й удосконалити своє тіло. У дівчини з’явилася нав’язлива ідея схуднути. Подруга відмовлялася від їжі, випробовувала на собі різноманітні дієти, приймала якісь незрозумілі пігулки. Це ледве не спричинило анорексію. Алла стала нервовою та дратівливою. Лише вчасне втручання лікарів, поради психолога допомогли дівчині повернутися до нормального життя.

По-друге, людина, яка не може відірватися від соціальної мережі, постійно очікує лайків і коментарів під своїми постами, часто живе у віртуальному світі. Вона не помічає нікого навколо себе, тому залишається одна, втрачає навіть сім’ю, друзів, роботу.

Приклад такої поведінки людей демонструє американський фільм «Роз’єднання». У ньому представлені три історії про різних персонажів, кожен з яких у свій спосіб «випадає» з реальності й живе у віртуальному світі. Герої втрачають зв'язок з рідними людьми, вони відкладають на потім важливі розмови, виховання дітей, обійми близьких. Соціальні мережі, які мали б об’єднати весь світ, віддалили людей ще більше.

Отже, залежність від оцінки інших може призвести до певних психологічних проблем. Так, активне користування соціальними мережами часто приносить не тільки користь, а й шкоду.