ЗНО онлайн 2020 року з української мови та літератури – основна сесія

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слово виговор – це росіянізм.

В українській мові вживають слово догана (засудження, несхвалення чиєїсь поведінки, чиїхось учинків тощо).

Саме тому словосполучення виговор з попередженням хибне. Правильне словосполучення – догана з попередженням.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -ок має різне значення. Так у словах грибок, жучок, лужок його вживають на позначення пестливості, зменшення.

Слово жовток має таке лексичне значення: «Оточена білком жовта речовина, що міститься у середині пташиного яйця». Отже, у цьому слові суфікс -ок не має значення зменшення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Синоніми.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Слова актор, артист, лицедій уживають на позначення особи, яка публічно виконує твори мистецтва. Отже, ці слова є синонімами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Іменники насип, кір, тюль належать до чоловічого роду. Іменник ваніль – жіночого роду (запашна ваніль).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок. У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: фаховИй, текстовИй, зрУчний, визвОльний.

У 2018 році вперше учасникам ЗНО було рекомендовано перелік слів з наголосами.

Цей своєрідний словник є в програмі зовнішнього незалежного оцінювання.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Слова бізнесу, успіху, розвитку вказують на позитивну динаміку справ подружжя з Лондона.

Але запровадження Всесвітнього часу позбавило «підприємців» можливості продавати час клієнтам. Отже, саме в 1925 році почався крах їхньої справи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення зі вставними словами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У четвертому реченні знаходимо слово виявляється, яке є вставним і вживається для оформлення думки. Вставні конструкції виділяють комами. У тексті її немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, з’ясовувати відмінки іменників, а також визначати головні та другорядні члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Запроваджено Кого? Що? час – знахідний відмінок.

Означав Кого? Що? початок– знахідний відмінок.

Звіряти Кого? Що? хронометр – знахідний відмінок.

Означав Хто? Що? сигнал – називний відмінок.

Отже, слово сигнал є підметом, адже відповідає на питання називного відмінка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники. Речення необхідно читати дуже уважно, щоб правильно визначити відмінок, у якому стоїть числівник.

Проаналізуймо запропонований числівник. Він стоять у формі давального відмінка.

Числівники на позначення сотень за будовою є складними. У таких числівниках змінюємо дві частини. Отже, у давальному відмінку числівник двісті матиме форму двомстам.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку чобіт, лічба, качці підкреслена літера позначає різні звуки. У словах чобіт, лічба літера ч передає звук [ч]. У слові качці літери чц передають звук [ц′:].

У рядку жолудь, отож, книжці підкреслена літера теж позначає різні звуки. У словах жолудь та отож – це звук [ж], а от у слові книжці підкреслена літера – це звук [з′].

У рядку зір, відзимувати, газ підкреслена літера теж позначає різні звуки: у слові зір – це [ з′], у словах відзимувати та газ – це звук [з].

У рядку зі словами потічок, аякже, кроки підкреслена літера теж позначає різні звуки: потічок, кроки – це звук [к], а в слові аякже – це звук [ґ], адже глухий перед дзвінким вимовляємо дзвінко.

У рядку добрий, під’їхати, вигляд підкреслена літера означає однакові звуки. У всіх словах вона передає звук [д].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

У власних назвах на позначення культових споруд з великої літери пишемо лише перше слово. Слово лавра потрібно писати з малої, адже це загальна назва (як монастир, собор, церква).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

З дефісом потрібно писати слова ніжно-блакитний (відтінок + колір), кисло-солоний, (відтінок + смак), а також слова ідейно-політичний, ідейно-художній, ідейно-виховний (частину ідейно- переважно пишемо через дефіс, також зазвичай від таких слів можна утворити сурядне сполучення (ідея і виховання).

Разом потрібно писати слова, від яких можна утворити підрядне словосполучення: ніжноколірний (бо ніжний колір), кисломолочний (бо кисле молоко), легкоатлетичний (бо легка атлетика) тощо.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У слові районний подвоєння відбувається на межі різних частин слова (корінь + суфікс).

У родовому відмінку множини іменників чоловічого роду І відміни подовження відбувається : суддя – судді – суддів. У прикметнику нескінченним подвоєння відбувається, адже наголос падає на суфікс -енн- та слово має значення перебільшення. Ім’я Геннадій пишемо з подвоєними літерами.

У слові непродуманий подвоєння не відбувається, адже це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слово половина має таке лексичне значення: «Одна з дворівних частин чого-небудь цілого». Отже, вона не може бути більшою чи меншою.

Проаналізуймо наступні слова:

Дипломат – службова особа відомства закордонних справ.

Дипломник – той, хто виконує дипломну роботу.

Дипломант – особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якійсь галузі.

Отже, обираємо дипломант.

Дієслово зустрічаються вживаємо на позначення процесу, що виконують істоти (люди зустрічаються). Отже, перешкоди трапляються.

На позначення негативного наслідку дії зазвичай вживають слово призводить.

Тепер потрібно поєднати обрані слова.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Поєднання іменників з числівниками

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Дробові числівники поєднують з іменником у родовому відмінку однини – п’ять десятих відсотка.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. У рядку Побачивши в такому списку проблемні теми, нехай відчай не охоплює вас дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів. Відчай не може побачити проблемні теми. Це речення потребує редагування.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Завдання також перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Дієслова подякувати, дякувати поєднують з іменниками у формі давального відмінка. Отже, подякували Людмилі Володимирівні.

У місцевому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни в множині мають закінчення -ах. Отже, розбіглися по класах.

Збірні числівники в українській мові НЕ поєднують з іменниками жіночого роду. Отже, три учениці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.

У кличному відмінку імена по батькові мають закінчення -у (чоловічий рід ) та -о (жіночий рід). Отже, правильна форма кличного відмінка в діалозі – Жанно Сергіївно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Визначмо граматичні основи в тих реченнях, які поєднані сполучниками сурядності.

У реченні Поглиблюйте свої знання зі слововживання й слідкуйте за правильністю мови, збагачуючи її синонімічними рядами граматична основа одна. Це просте речення з однорідними присудками.

А от у реченні Слова стосунки, ставлення, відносини, взаємини утворюють синонімічний ряд, проте кожне з них має своє лексичне значення й відрізняється лексичною сполучуваністю є дві граматичні основи, частини поєднані протиставним сполучником сурядності проте. Це складносурядне речення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

Проаналізуймо запропоновані речення.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням.

При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів та форми займенників з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови. Важливо також узгоджувати рід діяча в головній і підрядних частинах складнопідрядного речення.

Отже, правильним буде реченням Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати тип складного речення, розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуйте речення, підкресліть граматичні основи, визначте, які з них будуть складними. Таких речень у завданні два.

Якщо до запропонованої частини додамо варіант і ми прагнемо осягнути її глибинну суть, то утворимо складносурядне речення, адже частини буде поєднано єднальним сполучником сурядності і.

Безсполучникове складне речення – це складне речення, частини якого пов’язані лише змістом та інтонацією.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній. Друга частина речення Головною в байках Сковороди є його філософія: саме вона становила сенс життя мудреця пояснює першу, конкретизує її. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (3) в завданні обґрунтовано як кому при відокремленому означенні. Насправді це кома при однорідних означеннях, адже непоширене і поширене означення, які розташовані в реченні поруч, є однорідними.

Решта знаків пояснено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Фразеологізми. Антоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів та утворювати з них антонімічні пари.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

Спочатку з’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Птах високого польоту – поважна особа; той, хто має велику суспільну вагу.

Аж іскри летять – енергійно, активно, у швидкому темпі.

Як кіт наплакав – мало.

Не в тім’я битий – розумний.

Хоч відбавляй – багато.

Невелике цабе – той, хто не має суспільної цінності.

Як мокре горить – повільно.

Під дудку стрибати – принижуватися, виконувати чиюсь волю .

Пороху не вигадає – нерозумний.

А тепер потрібно утворити антонімічні пари.

Відповідь – ВАДБ.

ТЕМА. Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Якщо до головної частини, запропонованої в умові завдання, додамо частину бо самі теж, буває, чинимо нерозважливо, то утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини (можна поставити питання з якої причини?).

Від головної частини, запропонованої в умові, до частини хоч образа іноді розхитує підвалини хороших стосунків можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Від головної частини, запропонованої в умові, до частини якщо справді хочемо збудувати довірливі взаємини можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

Від головної частини, запропонованої в умові, до частини щоби зберегти найцінніше – щирі й теплі почуття можна поставити питання з якою метою? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А коли до головної частини додамо варіант як колись рідні прощали нам дитячі витівки, то утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним способу дії.

Відповідь – БАДГ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані слова.

До слова зозулі від слова голос ставимо питання чий? Отже, це неузгоджене означення (можна замінити на зозулин голос).

До сполуки в лісі ставимо питання від присудка де?. Це обставина місця.

До слова гніздечко від присудка звили ставимо питання кого?, що?. Це додаток.

А до слова соловей ставимо питання хто?, що? Це підмет.

Відповідь – ВДГБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні А тепер осінні вже карнавали граматична основа виражена підметом карнавали, але також тут є обставина. Це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні Марнували літечко, марнували… граматична основа виражена дієсловом минулого часу марнували у формі множини Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Хай буде все небачене побачено граматична основа виражена присудком хай буде побачено. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. У складі присудка є безособове дієслово. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні І над тобою сто разів дощем заплачу граматична основа виражена присудком у формі І особи однини – заплачу. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Чорна ніч, інкрустована ніжністю граматична основа виражена підметом ніч. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не сказано про дію.

Відповідь – ВДАГ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово у не має лексичного значення, служить для зв’язку слів у реченні. Отже, це прийменник.

Змінюваному – називає ознаку, одержану після дії, відповідає на питання якому? Це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Слово пропонуючи означає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи? Отже, це дієприслівник (особлива форма дієслова).

Слово та не має лексичного значення, служить для зв’язку однорідних членів речення. Отже, це сполучник.

Відповідь – ВАБГ.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Про закриття файлообмінників автор тексту А В. Недогибченко говорить як про позитивні заходи в боротьбі з порушенням авторського права. Решта ж фактів є причинами розвитку в Україні піратства в інтернеті.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Про спеціальну поїздку на Волинь, що допомогла краще зрозуміти побут, реалії та унікальність персонажів гри «Лісова пісня», йдеться в тексті В (9).

У тексті Б згадки про це немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Про негативний імідж України йдеться в тексті А (4) та в тексті В (11).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Думку Щоб сприяти подальшому просуванню українського культурного продукту, треба поважати інтелектуальну власність знаходимо лише в тексті А. У текстах Б і В про це не йдеться.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Ключовими для текстів Б і В будуть такі слова: потенціал української культури, унікальність героїв, гурт «ДахаБраха». Про це йдеться в обох текстах.

Решта запропонованих слів є ключовими для окремих текстів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то Хміль»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.

В історичній пісні «Чи не той то Хміль» ідеться про одну з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами.

Пригадаймо теми інших творів, зазначених у рядках А, В, Г, Д.

У пісні Марусі Чурай передано прощання козака з коханою й матір’ю перед тим, як вирушити на війну («Засвіт встали козаченьки»).

Героїчну битву козацького війська проти татарських нападників зображено у творі «Ой Морозе, Морозенку».

У баладі «Ой летіла стріла» оспівано тугу за вбитим стрілою вдовиним сином.

«Дума про Марусю Богуславку» розповідає про те, як українська дівчина, яка стала дружиною турецького султана, допомагає своїм полоненим землякам повернутися до рідної землі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Наведений в умові завдання уривок суголосний з подіями твору «Слово про похід Ігорів».

Поема зображує невдалий похід князя Ігоря проти половців 1185 року. В уривку згадано Дива, який ніби передвіщав поразку Ігоря. Князь повів свою дружину за Дін, щоб «напитися води шоломом з Дону» (тобто перемогти), здобути особисту славу. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею й проблематику художнього твору.

Поема Тараса Шевченка «Сон» – нищівна сатира на Російську імперію як утілення зла й несправедливості.

Глибоких соціально-політичних узагальнень досягає поет у зображенні царського палацу. Ці сцени – «висока карикатура» не тільки на Миколу І, а й на саме самодержавство як брутальне й не обтяжене розумними законами самовладдя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву були Іван Брюховецький та Яким Сомко.

Згадаймо захисника традицій Січі Пугача. На Чорній раді він активно підтримує Брюховецького, але, коли побачив, що Іванець, захопивши гетьманську булаву, виявляє зневагу до старого козацтва, то рве всі стосунки з гетьманом. «Убрав єси нас у шори, як сам схотів! Вивезли ми тебе на своїх старих плечах у гетьмани, а тепер ти вже без нас думаєш Україною орудувати! Недовго ж поорудуєш! Я тобі кажу, що недовго! Коли взявся брехати по-собачи, то й пропадеш, як собака!» – так звертається Пугач до Брюховецького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми»

Завдання перевіряє знання змісту поезій.

Вірш Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланюк провів паралелі із XX ст., апелюючи до народної пам’яті, що закарбувала на своїх сторінках славні звитяги та перемоги українських коза­ків.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й проблематики художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Проблематика твору: гармонія людини й природи; життя і смерть; вічність і сила кохання; протиборство добра і зла; сенс життя і щастя людини; вірність і зрада; стосунки батьків і дітей; язичництво й християнство.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Новелами є твори «Intermezzo» Михайла Коцюбинського і «Модри Камень» Олеся Гончара.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Цей твір має підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Руси в ХІІІ віці».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи головних героїв програмових творів.

Мавка й Лукаш – центральні персонажі драми-феєрії Лесі України «Лісова пісня». В образі лісової дівчини втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину.

Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу, але потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. Тобто, зраджуючи духовне в собі, людина стає моторошною потворою.

Трагедію Лукаша влучно описав у листах до свого сина поет Василь Стус: «А смисл “Лісової пісні” – такий, як Ти і пишеш. Є така приказка: краще синиця в жмені, аніж журавель у небі. На жаль, є. Мені такі приказки вкрай не подобаються: журавель у небі – прегарний. Є ще така приказка: дурний думкою багатіє. Вкрай гидка приказка. Такі дурні, що багатіють думкою, – літають перші в космос, пускаються з Магелланом довкола світу, ідуть на багаття з Джордано Бруно. Отож: Мавка – для дурних, Килина – для «розумних». Бо Мавка – це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка – це свято, Великдень душі. А Килина – це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають коло поетів двадцятих-тридцятих років, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.

Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось канонічний список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно». 

Сонет Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…» є зразком неокласичної інтимної лірики.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Вороний. «Блакитна Панна»

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Образ весни, яка «лине вся в прозорих шатах, у серпанках і блаватах», створив Микола Вороний.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У запропонованих для аналізу рядках згадано видатну українську письменницю – Лесю Українку. Саме вона є автором твору, назва якого перекладається «Без надії таки сподіватись…».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й історію написання літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що «Майстер корабля» Юрія Яновського є автобіографічним романом. В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Голобородько. «Наша мова»

Завдання перевіряє знання змісту поезій. Запропоновані рядки взяті з вірша Василя Голобородька «Наша мова»:

кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо

кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо

Відповідь – Д.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А.

Ці рядки взято із вірша Олександра Ірванця «Любіть!». Автор застосовує різні прийоми мовної гри. Насамперед це інтертекстуальна гра, уже першими рядками твір відсилає до відомої поезії В. Сосюри «Любіть Україну».

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати художні образи та їх роль у поезіях.

Згадаймо, що алюзія – це стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні.

Панна Інна, мрія, любов – ці образи є алюзією на вірш Павла Тичини «О панно Інно…». У цьому творі є рядки: «Я Ваші очі пам’ятаю, / Як музику, як спів…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що білий колір у творі символізує чистоту й цнотливість.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

В останніх трьох рядках твору є алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності: «Цей липень. Липи. Білопінно. / І тихий шепіт: / — Інно, Інно…».

Згадаймо, інверсія – це фігура поетичного синтаксису, яка виявляється в незвичному розташуванні слів; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ і предметів через інші за схожістю чи контрастністю; оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.

У поезії домінує тема кохання, любовних переживань і краси природи. Отже, вірш має ознаки інтимної та пейзажної лірики.

Відповідь – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Мотиви захоплення красою життя і красою кохання є спільними для запропонованого вірша й романсу Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, згадано Новий Заповіт.

Вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» возвеличує любов до рідної землі, розкриває щирі синівські по­чуття до своєї Батьківщини. Епітети «недруги лукаві», «святе синівське право», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемо.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім бать­ків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий».

Кожен образ поезії «Різдво» Богдана-Ігоря Антонича є своєрідним символом: Бог на санях (ясла, де народився Христос); лемки у крисанях (волхви); місяць – золотий горіх (нове життя; символ батьківщини).

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Беркути дотримують слова навіть ворогові й зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю» узятий із повісті Івана Франка «Захар Беркут»;

автором уривку «Послухай мене, доню моя: краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам! І батькове око, як прийдеться умирать, закриється спокійно, бо душа моя знатиме, що мої внуки – дворяне» є Іван Карпенко-Карий (драма «Мартин Боруля);

у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є рядки «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме у воді й не вмре наглою смертю»;

уривок «Бог нам поміг перенести біди й напасті, він поможе нам вірною любовію й порядочною жизнію буть приміром для других і заслужить прозвище добрих полтавців» узятий з драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Проблему еміграції селян за океан порушив у новелі «Камінний хрест» Василь Стефаник. Про цей твір йдеться в рядку Д.

Уривок, позначений літерою Г, описує Михайла Коцюбинського і його повість «Тіні забутих предків», адже в ній зображено життя гуцулів на межі ХІХ–ХХ ст.

В артистичному помешканні, «де панує мистецтво в усіх його формах», здебільшого відбувається дія новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique» (варіант А).

Про роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» йдеться в рядку В. Твір зображує зображення людини в складних формах життєвого процесу.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх творів.

Персонаж драми Миколи Куліша «Мина Мазайло» винайшов електричну мухобійку. Згадаймо епізод, коли Мина розповідає про це вчительці «правильних проізношеній» перед уроком: «Навіть мух я наказав вибити електричною мухобійкою власного винаходу, щоб навіть мухи нам не заважали. Починайте, будь ласка!». У цьому ж творі Мокій називає батька «валуєвським асистентом».

У кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» батько з сином рятують людей під час повені: «Вдосвіта вони з Сашком підпливли до затопленого села. Батько сидів із веслом на кормі – веселий і дужий. Він відчував себе героєм – мореплавцем, рятівником. А вода все прибувала», малий Сашко в цьому ж творі згадує про «запеклі бої» під час сінокосу: при розподілі копиць майже завжди була бійка, бо то батькові, то дядькові здавалося, що його обділили, обдуривши на одну копицю. Ті бійки здавалися Сашкові надзвичайно запеклими.

Вітрильник для майбутнього фільму споруджують персонажі роману Юрія Яновського «Майстер корабля». У цьому творі є також епізод, коли комісар зустрічається з турецьким міністром: «Комісар зійшов східцями аж до води і привітно чекав міністра – доки той ступить ногою на берег. Оркестр грав турецький гімн. Фанфари пронизливо співали. Міністр став на берег і зняв циліндра». 

У романі Івана Багряного «Тигролови» інженер-авіатор Григорій Многогрішний рятує Наталку Сірко від ведмедиці, потім закохані прориваються через маньчжурійський кордон.

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – Д.

Зразок написання власного висловлення

Усім відомо, що для кожної людини рідний край найдорожчий і наймиліший серцю, проте життєві обставини можуть складатися по-різному. Тисячі українців змушені шукати кращої долі за кордоном. Але навіть у чужих країнах вони пам’ятають про своє походження. Я вважаю, що людина, яка проживає за кордоном, є патріотом своєї батьківщини, коли плекає українську культуру в іншій країні, пам’ятає рідні традиції, мову, спрямовує гуманітарну допомогу до своїх співвітчизників.

По-перше, діаспора щодня доводить свій патріотизм, перераховуючи рідній державі великі суми, лобіюючи інтереси країни за кордоном, допомагаючи українцям у важкі часи.

Одним з тих українців, кого можна назвати патріотом своєї країни за кордоном, є Макар Кобилінський, віце-президент Спілки українських студентських товариств Америки. За його сприяння в зону АТО було передано одяг, взуття, гроші для постраждалих на війні. Крім цього, Макар підтримує українських студентів, які навчаються в Нью-Йорку. Кобилінський зазначає, що хоч і живе далеко від Батьківщини, але є її патріотом, намагається робити свій внесок у розвиток України.

По-друге, патріотами є люди, які, емігруючи до іншої країни, зберігають свою ідентичність, культурні надбання, шанують мову й традиції своєї батьківщини.

Згадаймо родину Сірків із пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови». Ця сім’я – узагальнений образ українців, які переселилися на Далекий Схід. Сірки бережуть свої традиції, пам’ятають історію свого роду. Вони опинилися на чужині, проте зберегли свій «український» світ.

Отже, бути патріотом батьківщини, проживаючи за кордоном, можна, якщо багато працювати, творити й діяти на благо своїх співвітчизників і своєї країни.