ЗНО онлайн 2020 року з української мови та літератури – додаткова сесія

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слова змістовий та змістовний – пароніми.

Змістовий – це той, що має стосунок до змісту.

Змістовний – це «багатий змістом».

Отже, відповідь має бути змістовною.

Решта словосполучень правильні.

Відповідь – В.

ТЕМА:Морфологія. Змінні та незмінні частини мови. Словотвір.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови; розрізняти змінні та незмінні частини мови.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є прислівники (навіки), особлива форма дієслова – дієприслівник (знаючи), неозначена форма дієслова (відчувати) та безособові форми дієслова на –но, -то.

Також не мають закінчення деякі іншомовні слова (хачапурі, пюре).

Іменники терези, честь, далечінь є змінними й мають закінчення (терезами, честю, далечінню тощо)

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот також передає дію підмета та пов’язаний з присудком.

У реченні Добираючи збалансовану дієту, правильне харчування буде корисним для вашого здоров’я дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення та складне речення.

Складне речення – це синтаксична одиниця, що утворена з двох або кількох простих речень, має щонайменше дві граматичні основи чи їхні частини.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні Суворість учителя, як кажуть, корисніша за поблажливість батьків одна граматична основа – суворість корисніша. Отже, це просте речення, ускладнене вставною конструкцією.

У реченні У житті кожен може робити добрі справи, не чекаючи на похвалу граматична основа одна (кожен може робити добрі справи).Отже, це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

У реченні Навіть поважні люди, освічені й досвідчені, не завжди перші мудреці теж одна граматична основа. Це просте речення, ускладнене відокремленими означеннями.

У реченні Від усього на цьому світі є ліки, немає їх лише від людської глупоти граматичних основ дві: ліки є та немає. Отже, це речення складне.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: понЯття, вантажІвка, горошИна, листопАд.

У програмі ЗНО учасникам рекомендовано перелік слів з наголосами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Як відомо, прикладка – це різновид означення, що, указуючи на ознаку предмета, дає йому іншу назву, виражене іменником і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Бачимо, що такі ознаки має другорядний член у реченні Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (слово пустка є іменником, указує на ознаку, відповідає на питання який? – будинок (який?) пустка).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Щоб виконати це тестове завдання, треба обов’язково ще раз переглянути пропонований мікротекст.

Прочитайте речення, про які йдеться у варіантах відповіді. Поміркуйте, чи правильно вжиті в них розділові знаки.

Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто (двокрапка між частинами безсполучникового складного речення – помилок немає).

Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані (кома перед порівняльним зворотом; бракує коми після порівняльного звороту; крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення, кожна з яких має розділові знаки; ще одна кома перед порівняльним зворотом). Отже, правильна пунктуація цього речення має бути такою: Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті, голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані.

Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе (кома між однорідними членами речення, кома перед відокремленою обставиною – помилок немає).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (кома між однорідними членами речення – помилок немає).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних слів разом і через дефіс.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Церкви підняли … в/гору свої … голови(вгору – прислівник, який указує напрямок, пишемо його разом).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок (недалеко – прислівник, який можна замінити синонімом без не (близько), пишемо його разом).

У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві (удалині – прислівник, пишемо його разом).

На/багато років уперед (на багато – прийменник з числівником: на скільки років – на багато років, пишемо цю сполуку окремо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Перегляньте ще раз увесь мікротекст, оскільки розуміння змісту попередніх речень дозволить вам дібрати відповідне за змістом слово.

Отже, йдеться про степ.

Степ – це великий безлісий, укритий трав'янистою рослинністю простір. Тож дієслова розташувався, спускався, вився не будуть тут доречними.

Дієслово розстилатися має значення «простягатися, пролягати у просторі, займати велике місце», і саме воно може стосуватися степу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку сьомий, шість, сюди підкреслена літера позначає однакові звуки. У слові шість літера с передає звук [с′], адже цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким. У словах сьомий, сюди це теж [с′], адже далі після нього відповідно йдуть ь та ю.

У словах лук і ковдра підкреслена літера к передає звук [к], а в слові анекдот це [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко. Отже, теж різні звуки.

У рядку здогад, зяблик, низка підкреслена літера означає різні звуки: у словах здогад, низка літера з передає звук [з]; у слові зяблик це [з′], бо далі буква я, що в цьому випадку передає звук [а] та вказує на м’якість попереднього приголосного.

У словах межа, дужка літера ж передає звук [ж], у слові ложці – [з′].

Розглянемо рядок з такими слова: літак, квітчати, нитка. Підкреслена літера в цих словах теж позначає різні звуки. У словах літак і нитка літера т передає звук [т]. Буквосполучення тч у слові квітчати передає звук [ч:].

Відповідь- А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс -а, тобто -ер- переходить в –ир-: завмирала.

И пишемо в кореневих сполуках ри-, ли- (тривога).

У деяких дієсловах при зміні відбувається чергування е з и (стеле – вистилати).

И також пишемо, коли при зміні слова ненаголошений И стає наголошеним: дзеркальний – дзеркало, смиренний – мир, дрижати – дригати.

Правопис певних українських та іншомовних слів треба запам’ятати: меридіан, теоретичний, диригент, абрикос, дистанція, метушливий, метелик, химерний, християнин  тощо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова ячмінно-житній, північно-східний (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і), фітнес-клуб     (перше слово дає основну характеристику поняттю), міжнародно-правовий (частину міжнародно- традиційно пишемо через дефіс).

Разом потрібно писати прикметники вічнозелений, чудотворний, вологостійкий, тому що від усіх цих прикметників можна утворити підрядні словосполучення (творить чудо, стійкий до вологи, вічна зелень).

Також разом пишемо слова з частинами фото-, євро-, кіно-, вело-, анти- (фотоательє, євробанк тощо).

Разом пишемо слова глухонімий та жовтогарячий, бо це слова-винятки. Також разом пишемо прикметник залізобетонний, бо його утворено від іменника залізобетон.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких на письмі позначено спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення матиме місце в словах безвиїзний, захисник, тижневий, ненавмисний, запізно, радісний, пристрасний, перехресний, доброчесний, якісний.

Не відбувається спрощення в іншомовних словах (агентство, студентство, абонентський, баластний).

Також у групі -скн- випадає к: блиск – блиснути.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слова «удачно» в українській мові немає, це росіянізм.

Книгу, зошит, блокнот розгортають. Слово «виключення» в українській мові має значення «усунення чого- чи кого-небудь, позбавлення чогось, вимкнення).У запропонованому варіанті – це теж калька з російської мови.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

На позначення часу використовують порядкові числівники. Їх уживають у поєднанні з певними прийменниками, а саме: на, по, до, за. Прийменник без в українській мові в цьому випадку не використовують. Отже, на позначення часу правильною є конструкція чверть на одинадцяту.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Речення У супермаркеті суворо заборонено саджати й катати дітей у візках для покупок потребує редагування, адже заборонено саджати дітей у що? у візки, а заборонено катати дітей у чому? у візках.

Решта речень побудовано правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія складних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Проаналізуймо зміст речень.  Мама попросила Назара обов’язково забрати сестру. Назар відмовляється, бо пропустив багато репетицій. Він відмовляється вперше, не скаржиться. Мама не дає оцінки вподобанню Назара, не коментує те, що він відмовляється виконати її прохання.

Отже, найточніше зміст діалогу передає речення Мама настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у – в. Між голосним і приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв та схожими сполуками. У також у пишемо між двома приголосними.

Отже, зайти у фейсбук, написала у творі, переміг у змаганнях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння прикметника. Поєднання іменника з числівником. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати числівники, поєднувати числівники з іменниками; правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

У реченні йдеться про лауреатів премії імені Нобеля, тобто тих, хто зробив найбільший внесок у науку. Саме це слово буде доречним у реченні.

Числівники 5 і більше, а також ті, які закінчуються на ці числа, поєднують з іменниками в родовому відмінку. Отже, потрібно обрати варіант років.

У числівниках на позначення сотень (це складні числівники) відмінюємо дві частини. Першу – як простий числівник, а друга частина матиме в родовому відмінку форму сот.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення наказового способу дієслова.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова в наказовому способі виражають спонукання до дії (наказ, прохання тощо).

Найпростіше утворити таку форму від дієслова наказового способу в 2 особі однини (ти), а потім до основи додати особове закінчення (-мо, -імо, -те тощо).

Спробувати – спробуй – спробуйте.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Рід незмінних іншомовних іменників, що є власними назвами, визначають за загальною назвою, на позначення якої їх уживають. Відповідно до визначеного роду узгоджують і прикметник: Ай-Петрі – гора (чарівна), Огайо – штат (чоловічий рід), Чилі – країна (вона), Міссісіпі – річка (вона).

Тбілісі – незмінюваний іменник на позначення назви міста в Грузії. Отже, це іменник середнього роду. Запропоноване речення потрібно відредагувати.

Цієї весни затишне Тбілісі радо зустрічає туристів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів і утворювати з них синонімічні пари.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

як у воду опущений – сумний, невеселий;

як на голках – неспокійно, напружено;

як гора з плечей – з полегшенням;

як лисому гребінь – зайвий, непотрібний;

як з гуски вода – безтурботно, байдуже;

як чорна хмара – стурбований, злий, не в гуморі;

як торішні бублики – непотрібний;

як камінь з душі – полегшення, спокій;

як на вугіллі – неспокійно, стурбовано.

А тепер утворимо синонімічні пари.

Відповідь – ДГВБ.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Усі знайомі Катерини Білокур зауважують,(1) що мисткиня була

мовчазною,(2) секретами майстерності не ділилася,(3) свою творчу

лабораторію приховувала від стороннього ока:(4) певно,(5) десь інтуї-

тивно відчувала,(6) що їй дано бачення природи,(7) не підвладне нікому

іншому.

На місці цифри (1) потрібно поставити кому, адже це кома між двома частинами складного речення, що пов’язані підрядним зв’язком; на місці цифр (2) та (3) необхідно поставити коми, тому що це розділові знаки між однорідними членами речення(присудками). На місці цифри (4) потрібно поставити двокрапку: тут поєднано безсполучниковим зв’язком дві частини складного речення , де друга частина пояснює першу(ця двокрапка в завданні пояснена як знак при узагальнювальному слові). Кома (5) виділяє вставне слово, а кома (6) стоїть перед відокремленим означенням (дієприкметниковим зворотом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У реченні Поняття «дрес-код» прийшло до нас із Великої Британії, що відома своїм консерватизмом і суворими правилами публічної поведінки дві граматичні основи, частини не рівноправні, пов’язані сполучниковим словом що. Отже, це складнопідрядне речення.

Дрес-код – це рекомендації й правила хорошого тону, утілені в певному стилі одягу й аксесуарів. Тут одна граматична основа. Це просте речення, ускладнене відокремленим означенням.

Зараз дрес-код на роботі або на вечірці вже мало кого дивує: він є радше підтвердженням дотримання корпоративної етики чи лояльності одного стосовно інших. Тут граматичних основ дві, друга частина пояснює, доповнює першу, ними споїть двокрапка. Це складне безсполучникове речення.

Ба більше, одяг ділової людини нині став символом успіху й достатку, дрес-код започаткував у моді новий напрям, що охопив практично всі верстви населення розвинених країн. У цьому реченні три частини, перша й друга пов’язані безсполучниковим зв’язком, а друга й третя – підрядним. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

А в останньому варіанті утворимо складносурядне речення. Правильно вибирати одяг – це своєрідне мистецтво, і тому основи дрес-коду часто вивчають у багатьох закладах освіти та великих корпораціях. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Відповідь – ДАВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена підметом хвилина. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називають предмет, але нічого не йдеться про дію.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком віддай. У цьому реченні можна поставити уявний підмет ти (ІІ особа однини). Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена присудком порадили. У цьому реченні можна поставити уявний підмет вони, ми, ви (минулий час). Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена підметом сяйво. Але в цьому реченні також є група присудка (обставина). Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком не треба. Уявний підмет у цьому реченні поставити не можна. Отже, це односкладне безособове речення.

Відповідь – БВДА.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А ускладнене відокремленою прикладкою видатного письменника, філософа, музиканта, педагога, есперантиста, поліглота, яка стоїть у кінці речення.

Речення в рядку Б – це речення складне безсполучникове, частини якого протиставлені за змістом. У такому випадку ставимо тире.

Речення в рядку В – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, а після них речення продовжується, необхідно поставити тире.

Речення в рядку Г – це просте речення, у якому підмет та іменна частина складеного дієслівного присудка виражені іменниками. Отже, між ними потрібно поставити тире.

У речення в рядку Д – це тире між частинами речення, що пов’язані сурядним зв’язком. Такі частини вказують на причину і наслідок дії.

Відповідь – АГБВ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово вихопившись указує на додаткову дію, є незмінним. Це особлива форма дієслова дієприслівник.

Слово навколо служить для зв’язку слів у реченні, разом із іменником указує на предмет, до нього можна також підібрати синонім біля. Це прийменник.

Слово яких не вказує на предмет, але не називає його. Це займенник.

Слово щороку відповідає на питання коли?, є незмінним. Це прислівник.

Відповідь – БГАВ.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Зважаючи на практику шведів, українець мав би використати вісім ємностей для окремих видів сміття (газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки, батарейки, залишки їжі).

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Ключові слова використовують в інформаційному пошуку як пошуковий образ потрібного документа. Оскільки скрізь ідеться не лише про сміття, а саме про його переробку, то ключовими словами до обох текстів будуть такі: відходи, сортування сміття, повторне використання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

У тексті Б не йдеться про безпечне захоронення сміття як спосіб подолання його накопичення. Тому автор тексту А не міг би використовувати таку інформацію на підтвердження своїх міркувань.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Автори обох текстів переконують читачів, що чистота довкілля залежить від кожного й у ній немає нічого другорядного. Тому цілеспрямована політика влади та свідома участь населення в сортуванні сміття є надзвичайно важливими й необхідними.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Стан довкілля зараз надзвичайно важливий, а проблема очищення світу від сміття та відходів турбує уряди й населення багатьох держав. Земля – це наша спільна домівка, за яку кожен несе відповідальність. Тому небажання когось не є прийнятним. Є речі, які кожен має робити незалежно від своїх уподобань. Із байдужим ставленням до навколишнього середовища погоджуватися не можна.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Ой летіла стріла»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні образи творів.

В уривку є образи, наявні також у баладі «Ой летіла стріла». У ній змальовується, як загинув удовин син від стріли. Горе рідних є безмірним. Вони, як зозулі, прилетіли та й плачуть над убитим. Де мати плаче – там «Дунай розлився», де сестра – там «слізок криниця», а де миленька – «земля сухенька».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода:

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Модри Камень»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею й проблематику художнього твору.

У новелі «Модри Камень» Олесь Гончар зобразив трагічно обірване війною почуття між радянським солдатом та іноземною дівчиною-словачкою.

Тема твору – спогад солдата-розвідника про один воєнний епізод, який відбувся у словацькому містечку Модри Камень («модри» – голубий).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

Поему Тараса Шевченка «Кавказ» присвячено другові поета, Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу. Саме про цього художника йдеться в умові завдання.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «Господи, гніву пречистого…»

Виконати це завдання допоможе знання поезій. Рядки

Думою тугу розвіюю, / щоб був я завжди такий, /

яким мене мати вродила / і благословила в світи, –

узяті з вірша Василя Стуса «Господи, гніву пречистого…»

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» через показ конкретних буденних ситуацій Іван Нечуй-Левицький змальовує здрібніння людської душі. Духовна роз’єднаність, спричинена відсутністю прагнення зрозуміти одне одного, – це те лихо, яке отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.

Карпо – старший син Омелька Кайдаша та Марусі Кайдашихи. Карпо був грубий, неласкавий, сердитий, мовчазний. Мотря – дружина Карпа. Дівчина була із заможної родини, але не вихвалялася на селі. Характер у Мотрі складний: горда, язиката, конфліктна.

Карпо, хоч і хотів дружину, «брикливу, як муха у Спасівку»,  та згодом докоряє їй: «Та й бриклива ж ти, Мотре, хоч я тебе колись любив за той перець. Вже дуже наперчила!»

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати художній твір.

Вислів «Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла й не озвалась!» суголосний з назвою соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля». Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й історію написання літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що «Майстер корабля» Юрія Яновського є автобіографічним романом. В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв.

У формі спогадів написано також кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій. Твір складається зі схожих на новели окремих спогадів про життя селянської родини, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість тощо.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

На малюнку зображено епізод цього твору, коли тухольці обороняються від нападу монгольського війська.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

Виконуючи це завдання, згадайте основні відомості про автора одного з найпопулярніших пригодницьких романів «Тигролови» Івана Багряного.

Іван Багряний написав брошуру – програмний для нього памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР?», де виклав політичну декларацію національної гідності й прав людини, яка пережила примусову репатріацію, насильство, тортури, приниження. Він логічно обґрунтував закономірність еміграції з Радянського Союзу – батьківщини-мачухи, котра пішла на геноцид проти власного народу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й проблематики художнього твору.

Відносини природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

«Гуцульщина вимальовується перед нами такою, якою її бачили самі гуцули, які глибоко вірили, ніби природа одухотворена, жива, дійова, вся заселена злими чи добрими духами», – сказано про цю повість.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse mélancolique»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль художнього твору в літературному процесі.

У новелі «Valse mélancolique» Ольга Кобилянська проявила себе як новаторка щодо створення худож­ньої форми. Словесний твір не лише наповнений музикою, а й звучить, як му­зика. Це виражається і в ритмічності оповіді з її перепадами від розміреного й неспішного темпу до швидкого й напруженого, а потім знову сповільненого, й у відтворенні симфонії почуттів героїнь, й у напруженій мелодійності слова.

Новелу називають маніфестом українського модернізму.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»

Завдання перевіряє знання змісту поезій. Сонет Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…» є зразком неокласичної інтимної лірики.

Автор змалював зустріч грецьких юнака та дівчини, селян-виноградарів. Цей вірш – гімн коханню й молодості. Сонет розкриває перед читачем велику радість і повноту життя: першу зустріч з милою, зародження першого хмільного почуття:

У теплі дні збирання винограду

Її він стрів.

На мулах нешвидких

Вона верталась із ясного саду...

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Пригадайте творчість Миколи Хвильового. Трагедія автора у новелі «Я (Романтика)» надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, у її свідомості та в навколишній дійсності.

Ідейний пафос новели – духовна драма її автора.

Відповідь – В.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Г.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати художні образи та їх роль у поезіях.

Згадаймо, що алюзія – це стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні.

Жіночі образи Мавки й Килини у вірші є алюзією на твір Лесі Українки «Лісова пісня».

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях. У рядках «Килинам простіше… Цей світ – для Килин, / У ньому й порядок килинський…» провідним художнім засобом є тавтологія, або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів.

Згадаймо, оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення; персоніфікація – надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.; паралелізм – уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

У поезії протиставлено духовне та приземлене, буденне, бо, як писав Василь Стус, «Мавка – це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка – це свято, Великдень душі. А Килина – це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою».

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Ідею вірша виражено в рядках «Килинам простіше… Цей світ – для Килин, / У ньому й порядок килинський…».

Аналізуючи запропонований твір, згадайте драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Мавка й Лукаш – центральні персонажі цього твору. В образі лісової дівчини втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину.

Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу, але потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. «Мавка – це обрій, світанок, а Килина – як пшоно, висипане курам під ноги. Життя більшості людей – це одна опасиста Килина (пудів на 7 вагою), а Мавка їм ненависна, бо все зове до чогось непевного, нездійсненного, завжди ошукає, залишить у дурнях» (Василь Стус). 

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати проблематику літературного твору.

Проблема «Нерівня душ – це гірше, ніж майна» з роману «Маруся Чурай» Ліни Костенко звучить і у творі, запропонованому для аналізу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте!» узятий з усмішки Остапа Вишні «Сом»;

автором уривку «Побачу ото неправильно писану афішу або вивіску – і досади тобі на цілий день. А які жахливі афіші трапляються, як перекручують українську мову» є Микола Куліш (драма «Мина Мазайло»);

у новелі Олеся Гончара «Модри Камень» є рядки «Ти – як жива. Бо далекі Рудні гори скрізь ідуть за мною, ближчають із кожним днем, щодалі ширше розгортаючись у своїй трагічній чарівності»;

уривок «То-Ма-Кі – це звуть так мене – Товариш Майстер Кіно – найвище звання для кінематографіста» узятий з роману Юрія Яновського «Майстер корабля».

Відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх творів.

Згадаймо сюжет повісті Івана Франка «Захар Беркут»: Мирослава, дочка боярина Тугара Вовка, закохується в сільського хлопця Максима Беркута – сина місцевого старця-бесідника Захара. Ця ж дівчина одного разу провалилася й опинилася біля величезної ведмедиці з ведмежатами. У вирішальну мить Максим Беркут ударом списа поранив ведмедицю, рятуючи Мирославу.

У повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» хлопчик і дівчинка з ворожих родів пасуть вівці, ідеться про Івана Палійчука й Марічку Гутенюк. Мольфар Юра розганяє грозові хмари теж у цьому творі.

У «польову царівну» Галю Ґудзь закохується головний герой соціально-психологічного роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка Варениченко. Він же стає членом земської управи.

Шмат неродючого горба отримав у спадок Іван Дідух – головний герой новели «Камінний хрест» Василя Стефаника. Цей чоловік одчайдушно танцює на подвір’ї польку, прощаючись із селянами перед від’їздом за кордон.

Відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання напрямів (стилів) написання літературних творів.

Визначною рисою романтиків був гарячий інтерес до фольклору, вони значно збагатили систему літературних жанрів, звертаючись до народної творчості. Саме в романтизмі народжується жанр історичного роману. Отже, романтизм притаманний «Чорній раді» Пантелеймона Куліша.

Драма Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є прикладом реалізму, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сутність мистецтва, що є за своїми цілями протилежний імпресіонізму й реалізму: мистецтво не зображає дійсність, а виражає її сутність. Представником є Василь Стефаник (новела «Камінний хрест»).

Бароко – напрям у мистецтві XVI – першої половини XVII ст. Митці бароко центральне місце приділяють Богові і релігії, цінують дотепність, парадоксальність, контрастні сполучення. Представником бароко в українській літературі є Григорій Сковорода, який є автором вірша «De libertate».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В. 

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у варіанті Г стосується роману Валер’яна Підмогильного «Місто», про це свідчить згадка про селянську молодь, яка, прагнучи «вийти в люди», намагається виїхати до міста.

«Придеснянські хлібороби, закохані у працю» (варіант Д) – це герої кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку А стосується новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», адже згадано присвяту «Любові всевишній», а також героїв цього твору – Марфу й Михайла.

Рядки «Назва твору віддзеркалює загальну авторську настанову на виділення гіпертрофованого ”я” центрального персонажа…» (варіант Б) стосуються новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.

Зразок написання власного висловлення

Я переконана, що обережність у діях часто заважає нам досягти цілей. Людина здатна розширювати межі дозволеного, тому їй варто ризикувати, вірити у власні сили, аби краще пізнати себе й свої можливості.

По-перше, ризик веде до змін, адже людина починає робити те, що ніколи не робила, і саме це інколи допомагає навіть розпочати нове життя, розширити горизонти своїх можливостей.

По-друге, ризик задає високі стандарти й відкриває дорогу до великих перемог.

Яскравим прикладом з літератури, що ілюструє перший аргумент, є образ Наталки з повісті Ольги Кобилянської «Царівна». Героїня, усвідомлюючи своє місце у світі, бажає змін у житті, прагне досягнути незалежності шляхом праці й освіти. Бажання дівчини вирватися з міщанської залежності вимагало від неї впевненості та віри в себе. Наталка змінює своє життя, здобуває омріяну можливість праці як письменниця, що було неабияким ризиком для тогочасного суспільства.

Прикладом до другого аргументу може бути історія успіху американської письменниці Джоан Роулінг. Із матері-одиначки, яка жила на соціальні виплати, вона стала найулюбленішою казкаркою світу. Жінка не здалася в моменти складних життєвих випробувань. Повна, здавалося б, безвихідь стала основою майбутнього успіху Джоан. Вона повірила в себе, вигадала цілий магічний світ Гаррі Поттера й перемогла, адже її книга відразу ж стала світовим бестселером.

Отже, віра в себе допомагає здолати будь-які перешкоди. Завдяки ризикованим діям людина здатна перемагати, змінювати своє життя й досягати помітних результатів.