ЗНО онлайн 2021 року з української мови та літератури – основна сесія

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів» 

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Наведений в умові завдання уривок демонструє алюзію на твір «Слово про похід Ігорів».

Поема зображує невдалий похід князя Ігоря проти половців. В уривку згадано річку Каялу, на березі якої 1185 року відбулася катастрофічна поразка руської дружини князя Ігоря від половців.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.

Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Саме в образі Наталки зображено просту, чесну, роботящу і розумну українську дівчину. Вона вміє щиро й вірно кохати, адже протягом довгих чотирьох років чекає на зустріч із Петром.  

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Найяскравіший з образів козаків – Кирило Тур. Для Кирила, за його ж словами, Січ – мати, а Луг – батько… Побачивши Лесю, Тур заявляє, що «для такої дівчини можна покинути і батька, і матір».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художнього твору.

Розгляньмо малюнок. На ньому зображено епізод повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Постійні сварки стали основою життя родини Кайдашів. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. 

Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби й став «пропащою силою». Його життєпис зображено на широкому суспільному тлі. У романі також описано життя й боротьбу українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні й під час реформи 1861 року.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання проблематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Біблійний афоризм «Хто взяв меч, від меча й загине» суголосний з основною проблемою повісті «Захар Беркут».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse melancolique»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

У новелі «Valse melancolique» Ольга Кобилянська проявила себе як новаторка щодо створення художньої форми.

Словесний твір не лише наповнений музикою, а й звучить, як музика. Це виражається і в ритмічності оповіді з її перепадами від розміреного й неспішного темпу до швидкого й напруженого, а потім знову сповільненого, й у відтворенні симфонії почуттів героїнь, й у напруженій мелодійності слова. 

Запропонований вислів стосується новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння аналізувати художній твір.

Згадаймо перший історичний роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період називають добою Руїни.

Любовна лінія роману представлена образами Лесі Череванівни й Петра Шраменка.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Вороний. «Блакитна Панна»

Завдання перевіряє вміння визначати художній напрям, стиль літературного твору.

Вірш Миколи Вороного «Блакитна Панна» є зразком символізму. У поезії, попри символічні образи, звучить неоромантичне звеличення краси природи.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»

Завдання перевіряє знання змісту та мотивів поезій.

Запропоновані рядки взяті з сонету Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…», що є зразком неокласичної інтимної лірики.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля»

Завдання перевіряє знання образів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що «Майстер корабля» Юрія Яновського є автобіографічним романом.

В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925-1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо. Олександр Довженко став прототипом образу Сева.  

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина»

Завдання перевіряє вміння аналізувати художній твір.

У запропонованому уривку згадано Катерину – головну героїню однойменної поеми Тараса Шевченка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Дмитро Павличко. «Два кольори»

Завдання перевіряє знання змісту та мотивів поезій.

Запропоновані рядки взяті з вірша Дмитра Павличка «Два кольори».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що ці ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті В. 

У цих рядках згадано «бубабістів» – представників літературного угруповання, заснованого 1985 року у Львові (Бурлеск-Балаган-Буфонада). До його складу входили Юрій Андрухович (Патріарх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій). 

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив, проблематику літературного твору.

Вислів «Хочеш дива – допоможи собі сам» найкраще передає порушену в поезії проблему.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. 

Запропонований для аналізу твір є верлібром, адже його рядки  мають різну довжину, не поділяються на стопи; в них різна кількість наголосів і розташування їх довільне. Верлібр не визнає рим, внаслідок чого зникає і поділ на строфи.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що за допомогою кольорових олівців ліричний герой відволікався від сірого життя й бачив райдугу.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Згадаймо, порівняння – це троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.

Порівняння є в рядку Д: Життя було сіре як передзимові краєвиди.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Автором цього твору є Василь Голобородько, який написав також вірш «Наша мова».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів програмових творів. 

В уривку В головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест» Іван Дідух розповідає дружині й дітям випадок, після якого він «ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали його Переломаний».

Цитата «Темним волохатим силуетом стоїть на сході княжий маєток, тепер – чорний трибунал комуни. Я повертаюсь і дивлюсь туди, і тоді раптом згадую, що шість на моїй совісті... Шість на моїй совісті? Ні, це неправда. Шість сотень, шість тисяч, шість мільйонів – тьма на моїй совісті!!!» належить Я – головному героєві новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

«Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише "помилку", яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства», – роздумує головний герой кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна». В її основі – спогади письменника про дитинство в рідному селі на Чернігівщині.

Мина Мазайло, головний герой драми Миколи Куліша, заявляє: «Оце саме "ге" і є моє лихо віковічне. Прокляття, якесь каїнове тавро, що по ньому мене впізнаватимуть навіть тоді, коли я возговорю не те що чистою руською, а небесною, ангельською мовою».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

Ідея поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства» – возвеличення любові до дитини і до рідної землі, у творі є образи-символи  зорі сургучеві; мавки чорноброві; верби і тополі; білява хата.

Запорозька кров; гармати революцій; дикий вихор гопака; козацький Буг – це символічні образи поезії Євгена Маланюка «Уривок з поеми».

У «Пісні про рушник» Андрія Малишка уславлено шанобливе ставлення до матері-святині.

Художні образи-символи твору: слухові – тихий шелест трав; щебетання дібров; зорові – росяниста доріжка; материнська ласкава усмішка.

У вірші «Чари ночі» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Одухотворена природа перебуває у гармонії до почуттів ліричного героя: «Поглянь, уся земля тремтить / В палких обіймах ночі». Поет закликає цінувати кожну мить.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Уривок, позначений літерою Д, описує Михайла Коцюбинського і його новелу «Intermezzo», дійовими особами якої є ниви в червні, сонце, зозуля, жайворонки та інші.

Висловлювання у варіанті Г стосується поеми Івана Франка «Мойсей», а саме прологу до твору, який був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності. 

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку А стосується видатного новеліста Василя Стефаника, адже саме він прищепив експресіонізм на український ґрунт і втілив його в українську народну тематику. 

Про поему Івана Котляревського «Енеїда» йдеться в рядку Б. Твір є першою пам’яткою українського письменства, укладеною розмов­ною українською мовою; перша поема нової української літератури. І. Кот­ляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання сюжету художніх творів. 

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка»: Петро, повертаючись із заробітків, розповідає про театр; у цьому ж творі є епізод, коли удова Горпина Терпилиха вмовляє дочку Наталку одружитися із заможним паном – возним Тетерваковським.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» кульмінаційним моментом є сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око; Карпо – старший син Омелька Кайдаша та Марусі Кайдашихи, на селі його обрали десяцьким.

Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» зображує життя й еволюцію Чіпки Варениченка. У творі є розповідь про те, як Чіпку найняли до діда Уласа пасти громадську отару. Там хлопець подружився зі своїм однолітком, сиротою Грицьком Чупруненком, полюбив діда. У кінці роману мати хлопця дізнається, що той перетворився на страшного злочинця, очолив банду, убив сторожа, вирізав мирну сім’ю хуторян, саме тоді жінка повідомила у волость про злочин сина.

Героїня драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» Марися Боруля відмовляється від шлюбу з колезьким реєстратором Націєвським, а Мартин збирається стати дворянином, він планує розводити собак та їздити на полювання.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б. 

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. У заданні запропоновано речення, в окремих словах яких підкреслено певні звуки.

Розгляньмо рядок з такими слова: рельєфна, модель, людям. Підкреслені букви в цих словах позначають однаковий звук – це [л′], адже далі відповідно бачимо м’який знак та букву я, яка в цій позиції передає пом’якшення попереднього приголосного. 

Підкреслені букви в словах слабозорих, Софійського, собору позначають різні звуки: у слові слабозорих та собору це [с], а в слові Софійського це [с′] (далі м’який знак).

У рядку зі словами цей, соціальний, місць підкреслені літери теж позначають різні звуки: у слові цей це звук [ц]; у словах соціальний та місць це звук [ц′], адже далі відповідно бачимо м’який знак та букву і.

У рядку зі словами сайті, конструкцію, кошти підкреслені літери теж позначають різні звуки: у словах конструкцію та кошти це звук [т]; у слові сайті це звук [т′], адже далі звук і.

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Учасникам ЗНО рекомендовано перелік таких слів з наголосами.

У запропонованому реченні неправильно підкреслено літери на позначення наголошених голосних у таких словах: відгомін, чорноземі, ознаки (правильні наголоси такі: відгомін, чорноземі, ознаки)

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (шелестіння);
• у словах, що перевіряють наголосом (черговий – черга, постелити – стелить, відгриміти – гримати).

И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс  -а-, тобто -ер-переходить в -ира-: бЕру – забирати.

Також И пишемо, якщо при зміні слова цей звук не зникає: кошичок – кошик, вогнище – вогник.

И пишемо в суфіксі іменників на позначення конкретних предметів (печиво).

И також пишемо в суфіксах -иц-, -ін: власниця, височина.

Також и пишемо традиційно в корені слова після р (дрижати, тривожний).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо у слові слизький у прикметниковому суфіксі -зьк-.

М’який знак не потрібно писати у слові чотирма, адже після р його не пишемо.

Також м’який знак не потрібно писати в словах камінчик, повінчати, адже перед шиплячими його не вживають, крім винятків (саме тому женьшеньовий).

М’який знак не пишемо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк, крім л. Саме тому в слові учительський його потрібно писати.

Зазвичай не пишемо м’який знак перед губними, але в слові вирізьблений його потрібно писати. Правопис необхідно запам’ятати, адже це виняток.

Потрібно написати м’який знак у словах портьєрний, каньйоон, адже ці слова іншомовні. М’який знак тут передає роздільну вимову.

Із м’яким знаком потрібно писати слово жменьці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – жменька). Також завжди пишемо м’який знак у ться в дієсловах (одягається).

Пишемо м’який знак і в зменшувально-пестливих суфіксах -еньк-, -есеньк- (малесенький).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Запропоновані слова – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними. Подовжуватися будуть такі звуки: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш. Саме тому в словах любов’ю, чесністю, радістю не потрібно писати подвоєні приголосні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

З дефісом потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и (по-перше). Але потихеньку, поволі, адже в цих словах інші суфікси (-у та -і).

Прислівники на позначення часу зазвичай пишемо разом (відтепер, надалі).

Разом пишемо прислівники на позначення напряму (зісподу, навмання).

Разом пишемо прислівники, першою частиною яких є частки ані-, аби-, що-, де-, як-. Тому разом потрібно писати прислівники щовівторка, абикуди.

Правопис деяких прислівників потрібно просто запам’ятати (безвісти, до вподоби, по суті тощо).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

З великої літери потрібно писати всі слова в астрономічних назвах, крім загальних (планета, астероїд, сузір’я, галактика, туманність, система тощо). Отже, астрономічні назви, запропоновані в тесті, написано правильно.

Слово бог потрібно написати з малої літери, адже тут воно має значення типу міфологічного персонажа. Новий рік – це назва свята, тому з великої літери потрібно писати лише перше слово. Верховна Рада України – назва найвищого державного органу, тому з великої літери потрібно писати всі слова.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

У варіанті А потрібно писати слово незнайомій (маловідомій) разом, а безпечно із з (префікси роз-, без- завжди закінчуються на дзвінкий).

У варіанті В потрібно писати не вправні окремо (є пояснювальне слово) та наражаєтеся, адже це дієслово І дієвідміни.

У варіанті Г потрібно писати стомилися (бо перед к, п, т, ф, х пишемо префікс с-) та відпочити, адже префікс від- закінчуються на дзвінкий приголосний.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Слова покрівля, відкриття, закривати є спільнокореневими, бо мають спільний корінь.

Слово крити означає «покривати поверхню чого-небудь; хвати від зору; тримати в таємниці, приховувати».

Слово « скривити» має інше значення: «робити кривим, викривляти».

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Середовище – соціально-побутові умови; сукупність природних умов; речовина, що заповнює певний простір.

Площина – велика ділянка рівної поверхні землі, рівнина.

Область – частина якоїсь території; район, простір поширення ревних явищ.

Галузь – певна ділянка виробництва, науки.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання, а саме правильне використання паронімів.

Тут доречно вжити прикметник інформаційних, адже він має значення «сукупність кількісних даних, що виражають за допомогою цифр і графіків і використовують при збиранні та обробці певних відомостей», тобто той, що пов’язаний з технологіями.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання, а саме правильне використання паронімів.

Тут доречно використати слово виробництво, адже воно має значення «виготовлення предметів, матеріалів; праця над безпосереднім виготовленням продукції».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати слово перетворив, адже воно має значення «надати іншого виду, характеру; переводити в інший стан».

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати слово порівняти, адже воно має значення «вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи, виявляти однакові риси або відмінності чогось».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Оскільки для розгляду запропоновано складнопідрядне речення з обставинним підрядним мети, то синонімічним до нього є просте речення, яке теж передає мету дії (надягати навіщо?, з якою метою? заради показу…).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку Г дієприслівник передає додаткову дію до основної дії іншого суб’єкта. Граматична основа – перелік має бути написаний. Але він не може пакувати валізи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні А слова автора стоять усередині прямої мови, розриваючи одне речення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Життя має вартість лише тоді, – говорив батько частенько, – коли людина може допомагати іншим».

У цьому варіанті коми після слів автора немає. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (5) у завданні обґрунтовано як розділовий знак між частинами складного речення, що поєднано безсполучниковим зв’язком. Насправді це кома перед підрядною частиною складного речення (підрядне обставинне допустове, питання – незважаючи на що?)

Решту знаків пояснено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, позначення часу.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно вживати числівники на позначення часу.

Указуючи час, використовуємо прийменники о, на. Вживання прийменника у в конструкціях на позначення часу не є нормативним. Отже, о пів на сьому.

Пам’ятник встановлено кому? Лесі Українці.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників. Кличний відмінок

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, а також визначати їхній рід, узгоджувати прикметники й іменники.

Іменник підпис чоловічого роду. Отже, потрібно обрати прикметник розбірливий.

Іменник Петро – це іменник ІІ відміни, без суфікса, тому в кличному відмінку буде Петре. Чоловічі імена по батькові мають в цьому відмінку закінчення -у. Отже, Петре Миколайовичу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників.

Спочатку обираємо варіанти цікавішим або більш цікавим. Варіант найцікавішим не можна поєднати зі словом все, а варіант більш цікавішим є неправильним, адже під час утворення складеної форми вищого ступеня до слів більш і менш потрібно додавати звичайний прикметник.

Далі обираємо варіант легше або більш легко. Варіант легкіше є неправильним, адже суфікс -к- під час творення ступенів порівняння зазвичай зникає. Якщо ж обрати варіант легко, то в реченні буде граматична помилка (легко, ніж іншим).

Серед запропонованих варіантів прикметників також необхідно обрати слово найсильнішим. Під час творення ступенів порівняння прикметників не використовують слів сама, самий, саме.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові та кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. Необхідно визначити, у якому відмінку має вживатися числівник

У складному кількісному числівнику дев’ятсот відмінюємо дві частини. Нам потрібна форма родового відмінка. Отже, дев’ятисот.

У складному числівнику сімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – сімдесяти.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форму наказового способу та особові форми дієслів.

Форму наказового способу І особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -імо (якщо форма ІІ особи однини закінчується на голосний): ходи – ходімо.

Дієслово подякувати поєднується з іменниками в давальному відмінку (подякувати йому).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. У цьому реченні визначено важливе значення води в житті людини та зазначено те, що її стан погіршується щороку.

Речення із символом-трапецією буде другим у тексті, адже розкриває причину цього погіршення та пояснює, як відбувається очищення води.

Наступним є речення, позначене колом: воно пояснює, через що виникають проблеми з очищенням.

Далі йде коментар про якість води в Україні і в Дніпрі. Отже, це речення із символом-квадратом.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, адже воно вказує, де все ж таки можна скуштувати чисту воду.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення зі вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.

Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Вставна конструкція як відомо є в реченні, позначеному ромбом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати граматичну основу речення.

До слова далека від підмета вода ставимо питання який є підмет? Граматична основа речення – вода далека, тобто маємо складений іменний присудок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники очищення, споруди, класи, роль відповідають у тексті на питання кого?, що? Це знахідний відмінок.

Слово стан відповідає в тексті на питання що? Отже, це слово стоїть у називному відмінку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє знання про складнопідрядне речення та ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати їхні види, правильно розставляти розділові знаки в них.

У реченні, позначеному колом (Оскільки очисні споруди розраховано на І і ІІ класи, то 80% проб питної води не відповідають вимогам стандарту), до підрядної частини ставимо питання з якої причини?

Отже, це складнопідрядне речення з підрядним причини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення фразеологізмів.

Авгієві стайні – щось дуже занедбане, повне безладдя.

Альфа й омега – початок і кінець.

Аріаднина нитка – те, що дає правильний напрямок.

Азбучна істина – загальнозрозуміла елементарна річ.

Відповідь – ДГВБ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово і не відповідає на питання, поєднує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Слово завжди відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово усе відповідає на питання що? і вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

А слово до не має лексичного значення, з’єднує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Відповідь – ГАБВ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте увідповіднити фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання з якою метою? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В: Аби ще на етапі розроблення оцінити попит на нову гру, компанія розміщує (з якою метою?) її рекламу на якому-небудь популярному сайті й відстежує кількість натискань від потенційних гравців.

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання за якої умови? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А: Якщо підійти до проблеми творчо, можна знайти безліч способів перевірити задум ще на старті (за якої умови?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Г: Доки до групи поціновувачів не долучиться значна кількість людей, розробники не мають підтвердження потрібності такого продукту (допоки?).

До виділеного фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання якої? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Б: Наприклад, розробник онлайн-ігор компанія Zynga використовує метод, (який?) який жартома називають «тестування на бідних».

Відповідь – ВАГБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Людина найбільше ризикує в житті, очікуючи сприяння інших власній безпеці та в усьому розраховуючи на когось має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Речення Ніхто не передбачить, на що спроможний кожен із нас і на яку висоту здатний злетіти, ти й сам не дізнаєшся, доки не розправиш крила має вже чотири граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані підрядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим, третя й четверта – знову підрядним. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та підрядні зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення На життєвому шляху трапляється багато перешкод, але кожен знає про зустрічний вітер, здатний підняти в небо паперового змія має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності але. Друга частина вказує на наслідок дії в першій частині. Отже, це складносурядне речення.

Речення Озираючись на пройдений шлях, більшість передусім згадуватиме й цінуватиме те, чого досягнула з неабиякими труднощами має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом чого. Друга частина вказує на наслідок дії в першій частині. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення музикант-віртуоз знає: визнанню й славі передують години, місяці й роки виснажливої праці має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Відповідь – ВГДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть на місці пропущеного члена речення (присудка).

Речення 2 ускладнене відокремленою прикладкою, яка виділена тире в кінці речення.

Речення 3 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком, що виражені інфінітивами.

Речення 4 – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані протиставним зв’язком.

Відповідь – ВДАБ.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Твердження «Театр – це співпраця актора й глядача» є в тексті А, «Театр – це синтез різних видів мистецтва» – у тексті Б, «Театр – це школа життя, що творить народ» – у всіх текстах.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

У 9 абзаці йдеться про «світ, зомбований віртуальністю».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

У всіх текстах ідеться про те, що театр – це місце, де натовп перетворюється в народ, що він є «ознакою повноліття нації». Отже, формує громадянську позицію, духовні й культурні цінності.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Про поширення інформації щодо діяльності театрів ідеться в тексті А, використання мультимедійних технологій – у тексті В, про порушення злободенної тематики – у тексті А та тексті В.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Театр робить глядача кращим, оновлює його, звільняє від травм і переживань.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Сучасний театр – тематично багатогранний – текст А.

Театр спонукає людей до самовдосконалення – текст В.

Театр постійно шукає нові форми вираження – текст Б.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів, давати чітку відповідь на поставлене запитання, користуватися додатковими джерелами інформації (діаграмами, таблицями, графіками, малюнками, тощо).

Обов’язково звертайтеся до текстів, виконуючи це завдання.

Обов’язково дотримуйтеся  вказаного обсягу завдання!

Уважно прочитаймо запропоновані тексти.

Орієнтовна відповідь:

Сучасний театр «…навчився відповідати на виклики часу.., у театрі мають порушувати питання.., театр – це завод, що виробляє ідеї та сенси…» . «Суспільний парламент» – місце, де публіка, яка належить до різних прошарків населення, формує світогляд, моральні устої, норми поведінки в соціумі, з натовпу перетворюється на народ.

Ярослава Кравченко, засновниця й артдиректорка «Дикого театру», зазначає: «Ми говоримо про занепад українського села, про корупцію, про сексизм, про маніпуляції ЗМІ, про розбещення суспільства». Театр хоче зробити глядачів небайдужими, порушує актуальні проблеми сьогодення, у такий спосіб намагаючись вплинути на громадську думку, спонукати бути активними у вирішенні важливих питань для майбутнього нації.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Обов’язково звертайтеся до текстів, виконуючи це завдання.

Обов’язково дотримуйтеся  вказаного обсягу завдання!

Уважно прочитаймо запропоновані тексти.

Орієнтовна відповідь:

Текст А

1. «Сучасний театр має бути без нафталіну»
2. Театр уміє відповідати на виклики часу
3.  «У партері збирається нація»

Текст Б

1. Театр – це джерело духовності
2. Сучасний театр іде в ногу з часом

Текст В

1. «Живе мистецтво “тут і зараз”»
2.  «До театру заходить натовп, а виходить народ»

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Обов’язково звертайтеся до текстів, виконуючи це завдання.

Обов’язково дотримуйтеся  вказаного обсягу завдання!

Уважно прочитаймо запропоновані тексти.

Орієнтовна відповідь:

Неправильно визначено ознаку 1 (Спрямованість на формування громадської думки) стосовно тексту А, адже в ньому наведено аргументи щодо ролі театру у формуванні нації, ідеться про його вплив на людей через порушення важливих тем сьогодення.

Неправильно визначено ознаку 3 (Наявність елементів роздуму) стосовно тексту А, адже в ньому наведено кілька аргументів щодо ролі театру у формуванні нації; усі учасники розмови про театр висловлюють свої міркування щодо порушеної проблеми.

Зразок написання власного висловлення

Стереотипи є своєрідним фільтром, через який людина сприймає дійсність. Переконана, що роль стереотипів у житті особистості є суперечливою: з одного боку, вони роблять наше існування більш зрозумілим і впорядкованим, а з іншого – обмежують можливість пізнання нового, сприяють формуванню хибних уявлень та упереджень.

По-перше, на основі вироблених стереотипів людина може мати вже сформоване враження, часто необ’єктивне, про іншу особу ще до початку знайомства з нею.

Згадую один випадок зі свого шкільного життя. Кілька років тому в нашому класі з’явився новий учень. Це був хлопець, який дуже добре вчився, але з ним ніхто не хотів спілкуватися, адже мої однокласники мали упереджену думку: відмінники – зануди. Стереотип у цій ситуації зумовив помилкове ставлення до особистості й призвів до хибних висновків про хлопця. Лише через кілька місяців ми зрозуміли, що наш однокласник є «душею компанії», він товариський, дотепний і готовий прийти на допомогу кожному, хто цього потребує.

По-друге, деякі зі стереотипів передаються з покоління в покоління, їх приймають на віру, навіть не перевіряючи. Це допомагає людині сприймати реальність, жити за певними правилами, прийнятими в суспільстві чи громаді.

У творах художньої літератури часто порушено проблему стереотипного сприйняття суспільством представників різної статі. Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».  Дівчина є ідеалізованим тодішнім суспільством образом української жінки: «Золото – не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе, й матір на світі держить». Проста дівчина  з благородною, світлою душею добре усвідомлює соціальну нерівність між бідною селянкою і багатим возним. Наталка втілює в собі ідеал традиційного патріархального суспільства, у якому жінці відведено цілком однозначну роль доброї господині та слухняної доньки.

Отже, стереотипи дають можливість людині контактувати з іншими, проєктують у зовнішній світ усвідомлення наших цінностей, але водночас можуть і призвести до перекручування реальності й хибних уявлень про оточення.