ЗНО онлайн 2021 року з української мови та літератури – додаткова сесія

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень» 

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

Слова «Якщо усвідомлюєш, для чого народжений, і працюєш із приємністю, ти щасливий. Ори землю або носи зброю, займайся купецькою або мистецькою справою – роби те, для чого народжений…» суголосні з ідеєю твору «Бджола та Шершень».

У цій байці Григорій Сковорода порушує проблему «сродної праці» як основи щасливого суспільства і благополуччя кожної окремої людини. «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням» – провідна ідея цього твору. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів. Пригадайте сюжет і героїв твору «Енеїда».

Еней – це головний персонаж травестійно-бурлескної поеми Івана Котляревського. Увесь сюжет «Енеїди» побудований на мандрах Енея. У пеклі герой зустрічається з батьком, який пророкує синові:

Всім світом буде управляти,
По всіх усюдах воювати,
Підверне всіх собі під спід.

І Римськії поставить стіни,
В них буде жити, як в раю;
Великі зробить переміни
Во всім окружнім там краю

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина»

Завдання перевіряє ваше знання змісту літературних творів.

Картина Сергія Васильківського може слугувати ілюстрацією до останнього розділу поеми Тараса Шевченка «Катерина».

Згадаймо епілог цього твору: Катеринин син-підліток є поводирем сліпого кобзаря, Івась зустрічається з батьком-паном, який відцурався своєї дитини. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й проблематику художніх творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури, у якому змальовано багатогранний образ козацької України 1663 року.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати проблематику художніх творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Автор змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва на прикладі родини Кайдашів. Повсякденне життя цієї сім’ї характеризується постійними сварками, бійками й колотнечами. Приказка «Живуть як кішка з собакою» яскраво ілюструє проблему цього твору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв художніх творів.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Боруля намагається прилаштувати сина на «благородну» чиновницьку посаду, Мартин радить Степану порвати з другом дитинства Миколою, бо він тепер, як Борулі здається, уже нерівня їхньому роду: «Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими. Яка тобі компанія Микола? Мужик – одно слово, а ти на такій лінії, трешся між людьми інчого коліна…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Саме народні перекази про потоплення монгольських загонів стали основою для написання цього твору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль митця в літературному процесі, орієнтуватися в його творчості.

Правильним є такий варіант заповнення пропусків у тексті: «Як Тичина «Сонячних кларнетів», як Хвильовий «Синіх етюдів» та «Арабесок» є в контексті загальноєвропейському (отже – світовому) явищами унікальними, так у дальшому ході нашого культурного процесу Відродження такого ж порядку явищами прийшли Курбас у театрі, Яновський – у романі, Куліш – у драматургії». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Пригадайте творчість Миколи Хвильового.

Трагедія автора в новелі «Я (Романтика)» надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі головного героя, у його свідомості: «Тут, в тихій кімнаті, моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного "я", якому я даю волю…».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників. 

У рядках

Весною я Вас бачив. Бриз морський
Вам чуба колошматив й серце ревне,
І майстер корабля, немов Сашко який,
Вам нахвалявся точеним форштевнем

ліричний герой веде уявну розмову з Юрієм Яновським, адже в уривку є згадка про «майстра корабля».

Пригадайте, що «Майстер корабля» Юрія Яновського є автобіографічним романом. В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Наведена в умові завдання сцена уроку вивчення норм орфоепії нагадує відомий діалог із твору Миколи Куліша «Мина Мазайло». Пригадайте епізод, коли вчителька «правильних проізношеній» російської мови Баронова-Козино намагається навчити Мину Мазайла правильної російської вимови:

Баронова-Козино трошки захвилювалась:
— Прононс! Прононс! Не над лу-гами, а над луґамі. Не га, а ґа...

Мазайло
— Над лу-гами...
— Над луґа-ґа!
— Над луга-га!
— Ґа!
— Га!

Баронова-Козино аж вух своїх торкнулася пальцем:
— Ах, Боже мій! Та в руській мові звука "г" майже немає, а є "г". Звук "г" трапляється лише в слові "Бог", та й то вимовляється...

Мазайло раптом у розпач вдався:
— Знаю! Оце саме "ге" і є моє лихо віковічне. Прокляття, якесь каїнове тавро, що по ньому мене впізнаватимуть навіть тоді, коли я возговорю не те що чистою руською, а небесною, ангельською мовою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль митця в літературному процесі, орієнтуватися в його творчості.

Виконуючи це завдання, згадайте історію написання поезії Павла Тичини «О панно Інно…».

Ще в юності поет закохався одночасно у двох сестер Поліну та Інну – доньок чернігівського поета Івана Вороньківського. Особливо запала в серце Тичині Поля, але вона не відповіла взаємністю. Павло, переживши нерозділене ко­хання, пише вірш і дарує Поліниній сестрі Інні. Тичина згадував: «В Нюсі я ще довго любив Полю…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви в літературному творі.

Вірш Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики».

Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланюк провів паралелі з XX ст., апелюючи до народної пам’яті, що закарбувала на своїх сторінках славні звитяги та перемоги українських коза­ків.

Провідним мотивом твору виступає осмислення історичної долі України, утвердження ідеї державного суверенітету.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі самі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А.

У цій епіграмі Олександр Ірванець використовує послідовну зміну чужого тексту – він обігрує загальновідомий вірш Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина». 

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.

Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).

Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням і двох тривіршів тернарного римування.

Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти. У такій же віршовій формі написано поезію Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Цим твором автор висловлює моральну підтримку в нерівному протистоянні з тоталітарною системою Василю Стусу, адже митець у всіх своїх життєвих перипетіях, у всіх випробуваннях долі ніколи не обирав зручність. На компроміс із «моральним законом» він не йшов.

Відповідь – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

В останній строфі твору використано метонімію, тобто заміну одного слова іншим на основі суміжності: «Крізь всі мордовії й сибіри…».

Згадаймо, тавтологія – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць.

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Ідею вірша виражено в рядках «Нестимеш гордо світло віри / В свою незраджену любов».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання проблематики, тематики й настрою художнього твору.

Життєву позицію ліричного героя найкраще передано висловом, наведеним у рядку В.

Вірш присвячений Василю Стусу, який свідомо обрав свій життєвий шлях, упевнено торував його без нарікань і гніву:

Господи, гніву пречистого
благаю – не май за зле.
Де не стоятиму – вистою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка запевняє: якщо вірити в добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії. «Хмари осінні; весна золота; молодії літа; гора крута крем’яная» – це образи із твору «Contra spem spero!».

Поезія Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи «волі державної; запорозької крові; свяченого ножа; херсонських прерій».

Ліричний герой поезії Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» в монолозі передає лю­бов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами». Художні епітети «мамо, горда і вродлива», «святе синівське право», «люта битва», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемо.

Вірш Дмитра Павличка «Два кольори» написаний у формі монологу сина, у якому він вислов­лює свою любов до матері й подяку за її любов і турботу. Художні образи «незнані шляхи; мамине шиття; сумні і радісні дороги; згорточок старого полотна» є в цій колисковій.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів. 

Висловлювання Наталки Сірко є в рядку Б, її кохання до Григорія Многогрішного виявилося настільки сильним, що дівчина наважилася покинути батьків і ризикнути власним життя заради коханого: «Як уб'ють мене – то я не вернусь. А як судилося мені щастя... то нехай же я буду, мамо, щаслива! І ви, тату!.. Благословіть!..».

Марися Боруля, героїня драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля», не прагнула стати дворянкою, у неї тече селянська кров. Марися вправна хазяйка, не може сидіти без роботи: «Я проста дівчина, мужичка, нічого не вмію; я умію жать у полі, громадить, мазать, корів доїть, свиней годувать...».

Новела Ольги Кобилянської «Valse melancolique» зображує долі талановитих жінок-інтелігенток, які присвятили своє життя служінню мистецтву. Софія Дорошенко – творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Мистецтво стає засобом саморозкриття, віддушиною для духовних сил героїні: «Я потребую спокою, що випливає з замилування до музики й гармонії в відносинах, передусім – гармонії…».

Рина Мазайло, героїня твору Миколи Куліша «Мина Мазайло», так характеризує свого брата Мокія: «Як стане коло української афіші: читає-читає, думає-думає, чи справжньою мовою написано, чи фальшивою...».

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Вислів «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернеш» характеризує Івана Брюховецького, персонажа роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада», адже це лукава, підступна, хитра й підла людина.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових обставинах. Згадаймо образ Омелька Кайдаша. Він був працьовитою людиною, але схильним до пияцтва. Вислів «Збувся тато клопоту: жито змолотив, а гроші пропив» найбільш влучно характеризує цього персонажа.

Згадаймо головного героя драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля». У недалекому минулому Мартин Боруля жив здоровим трудовим життям, але внаслідок конфлікту з дворянином Красовським пройнявся фантастичним бажанням довести, що він також «уродзоний шляхтич». Вислів рядка В характеризує Мартина. 

«Сміливі завжди мають щастя» – цей вислів стосується Максима Беркута, персонажа повісті Івана Франка «Захар Беркут». Максим – красивий і мужній хлопець. Він не побоявся рятувати Мирославу від величезної ведмедиці, сміливо боровся з монголами. Тяжко поранений, юнак потрапив у полон до монголів, але навіть там думав про те, як врятувати односельців. Саме йому належить ідея загнати монголів у котловину й потопити їх там.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А. 

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Згадка про воєнні часи й дівчину Терезу у висловлюванні рядка Г вказує на події новели Олеся Гончара «Модри Камень». 

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку В стосується новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», адже згадано героїв цього твору – Софію, Марфу й Михайла, про взаємини й почуття яких юнак-студент дізнається від своєї матері. 

У висловлюванні рядка Д описано гумореску Остапа Вишні «Моя автобіографія».

Про пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови»  йдеться в рядку Б, адже описано життя Григорія Многогрішного. Це молодий чоловік, авіатор. Григорія мучили, а потім присудили до 25 років каторги. Многогрішний на ходу стрибнув з поїзда і потрапив у Зелений Клин, що на Далекому Сході.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.  

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. У заданні запропоновано речення, в окремих словах яких підкреслено певні звуки.

Розглянемо рядок з такими слова: пандемію, футбольних, доволі. Підкреслені букви в цих словах позначають однаковий звук – це [д]. У слові футбольних буква т теж передає звук [д], адже глухий перед дзвінким теж стає дзвінким.

Підкреслені букви в словах справжні, припиняють, команди позначають різні звуки: у слові справжні та припиняють це [н′] (далі відповідно [і] та буква я), а в слові команди – це [н].

У рядку зі словами вигляд, Роналдо, попросили підкреслені літери теж позначають різні звуки: у слові вигляд це звук [л′] (адже далі буква я); у словах Роналдо, попросили це звук [л].

У рядку зі словами незалежно, зірковості, небезпеку підкреслені літери теж позначають різні звуки: у словах незалежно та небезпеку це звук [з]; у слові зірковості – це [з′], адже далі звук [і].

 Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Учасникам ЗНО рекомендовано перелік слів з наголосами.

У запропонованому реченні неправильно підкреслено літери на позначення наголошених голосних у таких словах: читання, довідників, визвольний (правильні наголоси такі: читання, довідників, визвольний).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (обережно, мерехтіння, велетень);
• у словах, що перевіряють наголосом (підгребти – гребля, кремезний – кремінь, гримить – гримати, надвечірок – вечір, вчинити - чинить ).

Також е пишемо, якщо при зміні слова цей звук чергується з і: полетіти – політ, зачекати – очікування.

И пишемо традиційно в корені слова після р (тривожний).

Правопис деяких слів потрібно запам’ятати (оленятко).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (м’якоть, розв’язка);
• після голосного (пуп’янок, кав’ярня);
• якщо перед кореневим приголосним стоїть Р (арф’яр).

Апостроф після Р ставимо, якщо є роздільна вимова (матір’ю).

Апостроф ставимо на межі частин складного слова (дит’ясла).

Апостроф ставимо після префікса, якщо він закінчується на приголосний, а корінь починається на я, ю, є, ї (між’ярусний).

В іншомовних словах апостроф пишемо залежно від вимови п’єдестал, але мюзикл, нюанс, бюлетень.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, враховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц+ -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): козацтво, жіноцтво, будівництво

г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о)= -зьк(ий), зтв(о).

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= -ськ(ий), ств(о): товариство

Приголосні т, д не змінюються: дитинство, піратство, студентство, братство.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и. Але потихеньку, адже в цьому слові інший суфікс (-у).

Прислівники на позначення часу зазвичай пишемо разом (зранку, навесні, влітку, донині, відтоді).

Разом пишемо прислівники на позначення напряму (зісподу, навмання).

Правопис деяких прислівників потрібно просто запам’ятати (без упину, до вподоби, начисто, в основному тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ЙО та ЬО

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема сполуки літер йо, ьо.

Йо пишемо

• після літер, що позначають голосний звук: бойовий, знайомство, привілейований;
• після твердого приголосного на початку складу: курйозний, серйозний;
• у іншомовних словах: кроманьйонець, батальйон, бульйон, шампіньйон.

Сполука літер ьо передає звук [о] та позначає м’якість попереднього приголосного звука, пишемо її в середині та наприкінці складу: гостьовий, третього.

В іншомовному слові траєкторія не пишемо на місці пропуску нічого, адже там після голосного [а] стоїть буква є.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

У варіанті А потрібно писати прислівник впевнено (бо впевнений) без подвоєння та будь-яких (частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо через дефіс).

У варіанті Б потрібно писати збалансований (у дієприкметниках подовження не відбувається) та раціон, адже в іншомовному слові далі голосний звук.

У варіанті Г потрібно писати незважаючи (бо це не дієприслівник, а прийменник) та корисні, адже в групі стн відбувається спрощення.

Відповідь – В.

ТЕМА:Морфологія. Змінні та незмінні частини мови. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови; розрізняти змінні та незмінні частини мови, робити розбір слова за будовою.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є прислівники (по-полтавськи), особлива форма дієслова – дієприслівник (співаючи), неозначена форма дієслова (відчувати) та безособові форми дієслова на -но, -то (змито, ухвалено).

Іменники пальто, будинок є змінними й мають закінчення (пальтом, будинком тощо).

Числівник сорок теж змінюємо (сорока).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Власна – належна комусь за правом власності.

Особова – характерна для окремої людини.

Осібна – окрема.

Приватна – належить певній особі, не державна, не суспільна.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно вжити прикметник безконфліктного, адже він має значення «який не має конфліктів, відбувається без конфліктів».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати слово несприятливі, адже воно має значення «який не сприяє кому-небудь або чому-небудь».

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати слово ставлення, адже воно має значення «оцінка чогось, думка про когось або щось». Слова взаємини та стосунки доречні, коли йдеться про дії людей стосовно одне одного. А слово відносини – тоді, коли характеризують взаємодію держав чи установ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати слово оточення, адже воно має значення «сукупність осіб чи предметів, які оточують кого-небудь або що-небудь».

Слово оточуючі є ненормативним в українській мові. Слова довкілля та середовище зазвичай використовують, коли йдеться про природу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Якщо в реченнях А, Б, В, Г йдеться про позитив від роботи в групі однодумців, то зміст речення Д ставить цю інформацію під сумнів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Б слова автора стоять після прямої мови, яка є окличним реченням.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«А я сама вигадую щасливі прикмети: почула музику, зустріла когось у яскравому одязі – трапиться щось хороше!» – ділилася позитивом Уляна.

Якщо речення окличне, то після лапок коми чи крапки ставити не потрібно. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (4) в завданні обґрунтовано як розділовий знак при відокремленій обставині.

Насправді це кома перед відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

Решта знаків пояснено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що її передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Д дієприслівник передає додаткову дію до основної того ж суб’єкта (я перечитую, я згадую).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Форми ступенів порівняння якісних прикметників. Рід іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників і визначати рід іменників.

Серед запропонованих варіантів прикметників необхідно обрати слово найдальшому. Під час творення ступенів порівняння прикметників простої форми найвищого ступеня додаємо до прикметника простої форми вищого ступеня (дальшому) префікс най-. 

Полин – іменник чоловічого роду. Отже, в орудному відмінку - полином.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Дієслово. Дієвідміни

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, а також правильно утворювати дієслівні форми.

Іменник Микола – це іменник І відміни, тверда група, тому в кличному відмінку буде Миколо. Чоловічі імена по батькові мають у цьому відмінку закінчення -у. Отже, Миколо Геннадійовичу.

При зміні дієслів ІІ дієвідміни відбувається чергування [д] – [дж] у першій особі однини: приводити – приводжу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники та правильно вживати прийменники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. 

Прийменник згідно не є нормативним. Потрібно вживати прийменник згідно з.

Використання слів по моїм чи по моїх теж є не нормативним, адже це калька з російської мови. Правильною є конструкція за моїми спостереженнями.

Необхідно визначити, у якому відмінку потрібно вжити числівник.

У складних числівниках двадцять і вісімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Вони в реченні стоять у родовому відмінку. Отже, потрібний варіант – двадцяти, двадцятьох, вісімдесяти, вісімдесятьох. 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та вживати в мовленні дієприкметники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти.

Активні дієприкметники в сучасній українській мові не є нормативними. Отже, потрібно вибрати варіант захопливе. 

Іменник гості у формі знахідного відмінка множини мають форму гостей.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Рід іменників. Відмінювання іменників та прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати й відмінювати іменники й прикметники та визначати рід іменників.

Іменник резюме – це слово іншомовного походження, неістота. Отже, це іменник середнього роду (якісне резюме).

Дієслово навчимо вимагає форми родового відмінка. Отже, дієвих прийомів.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з так званим деформованим текстом, що перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення із символом-трапецією повідомляє, що метелики перебувають під загрозою. Потрібно їх якось рятувати. 

Саме про певну форму допомоги йдеться в рядку з символом-квадратом. 

Щоб таку допомогу могли надати, постери розташовують у різних районах Лондона. Отже, далі доречно поставити речення із символом-ромбом.

Пакетиками може скористатися кожен, про це читаємо в реченні з символом-трикутником. 

А речення з символом-колом робить своєрідний висновок: навіть такий незвичний спосіб допоможе. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення зі вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Вставна конструкція як повідомляє… є в реченні, позначеному квадратом. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні

Завдання перевіряє ваше вміння правильно ставити й пояснювати розділові знаки.

У реченні, позначеному трапецією, є кома після слова штормів. Але тут немає уточнювальної обставини, тому розділовий знак ставити не потрібно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте і складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати граматичні основи, розрізняти просте і складне речення. 

Одну граматичну основу знаходимо в реченні, позначеному символом-трапецією (двадцять відсотків видів опинилися). Отже, це просте речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом речення.

У реченні, позначеному символом-трикутником, є однорідні присудки (взяти, посіяти), а реченні із символом-колом є однорідні підмети (сільське господарство, екосистема).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів та утворювати з них синонімічні пари.

З’ясуймо спочатку значення фразеологізмів.

Хоч свічки ліпи – м’який, безвольний, спокійний.

Хоч греблю гати – багато.

З молоком на губах – молодий, недосвідчений. 

Розуму не позичати – розумний.

Купа на купі – багато. 

Світла голова – розумний. 

Міцний горішок – сильний характером, упертий.

Води не замутить – тихий, спокійний.

Жовтороте пташеня – молодий, недосвідчений .

Відповідь – ГАДБ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово нехай не відповідає на питання, указує на відтінок значення, утворює форму наказового ступеня. Отже, це частка.

Слово геть відповідає на питання куди? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово йому відповідає на питання кому? і вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

А слово із не має лексичного значення, з’єднує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Відповідь – ВАДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані підрядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Б має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником щоб. Друга частина вказує на мету дії. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення В має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом.

Речення Г має три частини, які пов’язані лише за змістом. Це складне безсполучникове речення.

Речення Д має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Відповідь – ДБГА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (закохані в минуле). 

Рядок Б ускладнено звертанням (мамо горда і вродлива).

Рядок В ускладнено уточнювальною обставиною (у степу).

Рядок Г ускладнено відокремленою прикладкою (людині), яка дає предмету другу назву.

Рядок Д ускладнено відокремленим додатком (окрім наших батьків).

Відповідь – ДАВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте увідповіднити фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання з якої причини? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Д.

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання як? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні В.

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання з якою метою? На те саме питання відповідає фрагмент в реченні Б.

До виділеного фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання яка? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А (яких?)

Виділений фрагмент у реченні Г відповідає на питання за якої умови?

Відповідь – ДВБА.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Рисунком 1 можна доповнити всі тексти, окрім тексту А, адже в ньому йдеться про красу одягу з хутра, це реклама, що закликає покупців носити «кривавий» одяг.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

У жодному з текстів не йдеться про заборону реклами хутряних виробів і їх носіння, натомість інформацію про заборону використання тварин у сфері розваг, тестування на них косметики та про закони, що забороняють такий бізнес, читаємо в текстах Б, В, Г.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Позиція Джамали – це однозначне заперечення носіння одягу з хутра, засудження «кривавого жлобства». Олександ Тодорчук говорить про позицію співачки, щоб вплинути на погляди громадськості.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Звичайно, цей матеріал буде доречним і переконливим у всіх застосунках, окрім рекламування підприємств, що виготовляють хутряні вироби. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Інформацію про те, що в Україні низький екологічний контроль за хутряним виробництвом знаходимо в абзаці 11.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Участь у зоозахисному русі України громадських організацій – абзаци 12, 15, 17.

Участь у зоозахисному русі України вітчизняних дизайнерів – абзац 17.

Участь у зоозахисному русі України українських співаків – абзац 13.

Згадки про участь у зоозахисному русі України місцевих можновладців у тексті немає.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Обов’язково звертайтеся до текстів, виконуючи це завдання.

Обов’язково дотримуйтеся  вказаного обсягу завдання!

Уважно прочитаймо запропоновані тексти.

Орієнтовна відповідь:

Часто люди прагнуть показати свій соціальний статус за допомогою дорогих речей, що, на їхню думку, є підтвердженням багатства та впливовості. Також причиною придбання виробів із хутра є бажання виконати свої забаганки. За словами співачки Джамали, це «надуманий статус». За однією «красивою» річчю – десятки смертей тваринкок. Тому така життєва позиція – це криваве жлобство.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Обов’язково звертайтеся до текстів, виконуючи це завдання.

Обов’язково дотримуйтеся  вказаного обсягу завдання!

Уважно прочитаймо запропоновані тексти.

Орієнтовна відповідь:

Автор тексту А для мапніпулятивного впливу на свідомість споживача використовує візуальний засіб – зображення елегантної шубки. Рекламодавці сподіваються, що, розглянувши «таку красу», люди теж захочуть купити вироби з хутра.

Також автор тексту А використовує мовні засоби маніпуляції: риторичні запитання (Хто в цьому світі не мріяв хоч раз про шубу?, Але хіба така краса не варта того?), оцінно забарвлену лексику (розкішний, елегантно, привабливо).

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Обов’язково звертайтеся до текстів, виконуючи це завдання.

Обов’язково дотримуйтеся  вказаного обсягу завдання!

Орієнтовна відповідь:

Неправильно визначено ознаку 1 (Спрямованість на формування громадської думки) стосовно тексту Б. У ньому наведено багато переконливих аргументів щодо спростування думки про незамінність і статусність одягу з натурального хутра. Ці факти, безперечно, формують громадську думку.

Неправильно визначено ознаку 4 (Наведення різних позицій щодо проблеми) стосовно тексту А. У таблиці позначено, що тут є різні позиції. Але запропонований текст – реклама виробів із хутра. Позиція тут одна: переконати потенційного покупця, спонукати його до придбання виробів.

Зразок написання власного висловлення

Толерантність у суспільстві, мабуть, є одним з найяскравіших показників рівня культури членів такого суспільства. На моє глибоке переконання, демократія може бути лише в тій країні, де поважають людей, які сповідують іншу релігію та мають відмінні політичні чи будь-які інші погляди й переконання, адже толерантність є не тільки важливим принципом, а й необхідною умовою миру та соціально-економічного розвитку держави.

По-перше, толерантність у суспільстві дає можливість людям бути захищеними від масової дискримінації, релігійного переслідування, залякування, виявів ксенофобії, расизму, фашизму.

Тема етнічної толерантності порушена в багатьох творах світової літератури. Класичний приклад – роман «Хатина дядька Тома» Ґарієт Бічер Стоу. Цей твір розповідає про жахливі умови життя рабів у США на початку 1850-х років.  Деспотичний Сайман Легрі прагне зробити з доброго та чуйного Тома жорстокого наглядача, проте той не поступається своїм внутрішнім принципам. Чоловік навіть намагається полегшити життя інших рабів. Авторка твору не лише розповідає про рабство, а й ділиться своїми роздумами про його вплив на людину, ганебні наслідки цієї політики для країни.

По-друге, толерантність – це повага до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки, прийняття і правильне розуміння різноманіття культур нашого світу. Також толерантне ставлення до осіб з інвалідністю допомагає їм долучатися до активного суспільного життя, бути повноправними членами суспільства, що мають рівні права з іншими громадянами країни.

Наприклад, Україна сьогодні стає більш відкритою для всього світу, а це вимагає готовності українського суспільства до сприйняття європейських цінностей. У нашій країні велика кількість людей з особливими потребами. Наразі в багатьох містах зявилися світлофори з дублюванням сигналу звуком, пандуси, написи шрифтом Брайля, що є ознакою створення доступного середовища. Толерантне ставлення до людей з обмеженими можливостями доводить, що комфорт таких особистостей – це не їхня приватна, а наша спільна проблема.

Отже, толерантність – це готовність прийняти інших такими, як вони є. Усі люди мають бути повністю інтегровані в суспільство й стати рівноправними незалежно від раси, статі, національності, релігії або інших особливостей. Усе це свідчить про демократію в країні та її розвиток.