НМТ онлайн 2024 року з української мови – 1 сесія

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголовами.

Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного в слові витрати. Правильний наголос – витрати.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних. 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Запропоновані слова – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження в них відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Потрібно пам’ятати, що подовженими можуть бути тільки такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш.

Саме тому в словах верф, стриманість, кров подовження приголосних не відбувається.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: між’ярусний, під’юджувати, роз’їхатися.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня (розм’якшити, перем’ятий, підв’ялений ) або після голосного та р в корені (солов’їний, верб’я, арф’ярка, стерв’ятник).

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (сузір’я).

А от у слові подзвякувати апостроф не пишемо, адже перед губним є інший кореневий приголосний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Зазвичай разом пишемо прислівники на позначення часових проміжків та прислівники, що називають пори року (зранку, улітку, навесні, відтоді, донині).

Прислівники з префіксом по- пишемо з дефісом, якщо в слові є суфікси -ому, -е(є), -єму, -ки. Але разом пишемо потихеньку, бо тут інший суфікс.

Більшість прислівників з початковими на- та за- теж пишемо разом: начисто, навічно, занадто.

Правопис деяких прислівників треба запам’ятати: до вподоби, без упину, в основному.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [и]) та пояснювати їх за допомогою правил.

И пишемо в словах, які можна перевірити наголосом (смиренний – мир), у буквосполученнях -ри-, -ли- (тривожний, дрижати), також якщо це віддієслівний іменник (умерти, але завмирати – завмирання).

Правопис деяких українських та іншомовних слів потрібно просто запам’ятати: абрикос, меридіан, теоретичний, диригент, метушливий, химерний, метелик, християнин.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х.

Отже, префікс с- буде в словах стовщення, споєний, скачати, сформувати, споконвіків, спідлоба, скасування, схуднути, стягнення.

У словах зжалитися, зчеплений, зціджений потрібно писати префікс з-.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення. Правопис складних слів. Правопис частки НЕ. Подвоєння і подовження. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

У варіанті А помилка в слові щастливими (тут відбувається спрощення) та в слові жарптиця (потрібно писати через дефіс, адже перша частина складного слова дає основну характеристику поняттю).

У варіанті Б помилка в слові атже (адже) та в слові дорогоціні (має бути подвоєння на межі кореня і суфікса).

У варіанті Г помилки у слові периконання (префікс пере-) та в не заперечне (потрібно писати разом, адже можна підібрати синоніми безапеляційне, безсумнівне).

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й префікса.

Префікс від- в українській мові має різне значення. Так у словах відбігти, відлетіти, відповзти його вживають на позначення процесу віддалення. 

А слово відробити цей суфікс має значення працювати певний час або працею віддавати борг.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Лексичну помилку допущено в словосполученні співставити факти. Скальковане з російської мови дієслово доречно замінити на стилістично правильне зіставити.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку В дієприслівниковий зворот промчавши англійським графством Камберленд вжито з безособовим реченням (присудок – було відкрито). Діяча в цьому реченні немає взагалі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Д пряма мова, яка передана розповідним реченням, стоїть перед словами автора. Отже, після прямої мови перед тире потрібно поставити кому.

У решті варіантів розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кома (5) обґрунтована як розділовий знак між частинами складного речення, що поєднані безсполучниковим зв’язком. 

Правильне обґрунтування – між частинами складного речення, що поєднані сурядним зв’язком, адже після коми – єднальний сполучник сурядності проте.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма 

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Запропоновані речення потрібно відредагувати.

Б Багато хто з нас мріяв досягнути значного успіху й посісти гідне місце в суспільному житті.

В Часто ми не надаємо значення стосункам (взаєминам ) з людьми, що, однак, розкриває суть і нашого «я».

Г Коли сторонні люди помічають наші позитивні риси, це тішить і надихає на хороші вчинки.

Д Кожна наступна сходинка життя спирається на результати нашого попереднього розвитку.

У реченні А помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Синоніми 

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичне значення слів.

Достойний – це той, хто має позитивні якості; вартий, гідний чого-небудь; який своєю роллю, своїм суспільним значенням цілком відповідає кому-небудь чи чому-небудь.

Отже, синонім до слова достойний – це слово гідний.

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати числівники.

Аналізуючи форми числівників, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

Числівник дев’яносто у формі родового відмінка – дев’яноста, числівники вісім і вісімдесят – восьми, вісімдесяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину). 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та правильно утворювати ступені порівняння прикметників. 

Також завдання перевіряє ваші знання щодо складних випадків керування в словосполученнях. 

Повідомляти кого? – слухачів; навчати чого? – правил.

Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів найбільш, найменш, які додаємо до звичайного прикметника: найбільш імовірні. Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня префікса най- та суфіксів -іш- чи -ш-: найімовірніші.

Слово самі при творення ступенів порівняння ніколи не використовуємо, це калька з російської.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників. Кличний відмінок

Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників, поєднувати їх із прикметниками, а також утворювати кличний відмінок.

В українській мові іншомовний невідмінюваний іменник кольрабі жіночого роду (бо родова назва капуста – жіночого роду).

Іменники другої відміни м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -ю. Отже, Андрію.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання іменника з числівником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник середнього роду пальто належить до ІІ відміни. У родовому відмінку множини цей іменник має нульове закінчення – пальт.

В українській мові чоловічі прізвища на -о відмінюємо. Отже, Тараса  Демиденка.

Числівник півтора поєднують з іменником у родовому відмінку однини. Отже, півтора місяця.

Послідовно заповнюємо пропуски в реченні: Демонстрація модних пальт нової колекції Тараса Демиденка відбудеться через півтора місяця.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, правопис дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, утворювати ступені порівняння прикметників, змінювати дієслова за особами.

При словозміні в дієслівних формах відбувається чергування приголосних: д – дж, тому пересадити – пересаджу.

У називному відмінку множини іменники ІІ відміни мішаної групи мають закінчення -і (кущі). Також числівник чотири поєднуємо з іменниками в називному відмінку. Отже, чотири кущі.

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш світлу. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: світлішу. 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА:Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з так званим деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-трикутником є початковим реченням запропонованого деформованого тексту.

Речення із символом-квадратом буде другим, адже в ньому пояснено, чому саме люди уникають заощадження в національних грошових одиницях і прагнуть вкладати кошти в більш надійні речі.

Наступним є речення, позначене символом-ромбом: у ньому перелічено фактори, що впливають на вибір саме таких альтернативних варіантів заощаджень.

Далі логічно поставити речення із символом-трапецією, бо тут указано незвичний, ще доволі новий спосіб збереження коштів.

І останнім має бути речення, позначене символом-колом, це висновок до запропонованого повідомлення (вставне слово отже).

Відповідь – А. 

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлена обставина

У реченні, позначеному трикутником, виділено обставину у період поглиблення кризових явищ у світовій економіці.

Це і є пунктуаційною помилкою, адже тут немає уточнення чи конкретизації. Кома не потрібна.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення з відокремленими членами, правильно розставляти розділові знаки.

Прикладка – другорядний член речення, вид означення, що виражене іменником і дає предмету другу назву. У кінці речення прикладку зазвичай виділяють за допомогою тире.

Відокремлена прикладка є в реченні, позначеному трапецією (електронні гроші). 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Підмет. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання, є одним членом реченні. Однорідні підмети є в реченні, позначене трапецією: конфіденційність, незалежність, відсутність, вартість.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Підмет. Додаток

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Слова процес, кошти, термінали, період відповідають у тексті на питання знахідного відмінка кого?, що? 

А от слово утручання відповідає на питання кого?, чого? Отже, це слово стоїть у формі родового відмінка.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, доречно вживати їх. 

З’ясуймо значення фразеологізмів.

Взяти в тямки – зрозуміти.

Взяти на себе – узяти відповідальність, зголоситися виконувати щось.

Взяти голову в руки – зосередитися на чомусь, заспокоїтися. 

Брати близько до серця – перейматися, хвилюватися.

Брати ноги на плечі – тікати.

А тепер треба доповнити кожне речення доречним фразеологізмом.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово що в запропонованому реченні можна замінити на слово які, у підрядному реченні воно виконує функцію підмета. Отже, це займенник.

Слово обабіч відповідає на питання де? та вказує на місце дії. Отже, це прислівник.

Слово то не відповідає на питання, а лише пов’язує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Слово шарудіння відповідає на питання що?. Отже, це іменник. 

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання навіщо? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні А (надсилають навіщо?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання як? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В (намагаються зробити так як?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні Д (почали обмінюватися коли?). 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання з якої причини? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Б (участь стає цікавішою з якої причини?)

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами з узагальнювальним словом.

Речення Б має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності проте. Отже, це складносурядне речення.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, у реченні стоїть двокрапка, бо друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Г має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником хоча. Від другої(головної) частини можна поставити питання незважаючи на що? до першої (підрядної) частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Д має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком, друга й третя – сполучниковим сурядним. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Речення А ускладнено однорідними членами речення (заварюємо, проціджуємо, накриваємо, ставимо).

Речення Б ускладнено відокремленим додатком (зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику).

Речення В ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (вичавлений незадовго до вживання). 

Речення Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (даючи напоєві трохи охолонути).

Речення Д ускладнено відокремленою прикладкою (легкого східного смаку), яка дає іменнику шарм другу назву.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.