ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє знання творів давньої української літератури.

«Слово про похід Ігорів» – не лише найвидатніша пам’ятка давньої української літератури, а й зразок героїчного епосу народу. У поемі йдеться про невдалий похід 1185 року князя Ігоря проти половців.

«Золоте слово» має величезне значення в «Слові про похід Ігорів», Святослав звертається до руських князів, щоб закликати до об’єднання в боротьбі проти половців.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте повість Івана Франка «Захар Беркут». Мирослава – дочка боярина Тугара Вовка. Дівчина не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Вона зробила свій вибір, всупереч проханню батька, якого перестала поважати через його зраду вітчизни.

Мирослава сміливо стала на захист Тухольщини. Саме про неї йдеться в уривку «Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженню втратила матір. Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання сюжетних ліній художнього твору.

Згадаймо роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Темою твору є зображення майже столітньої історії села Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте поему Івана Франка «Мойсей». Згадайте позасюжетний елемент твору. Мойсей розповідає народові алегоричну притчу-казку про те, як дерева обирали собі короля.

Жодне з розкішних дерев: ані кедр, ані пальма, ані рожа, ані дуб, ані береза – не погодилися служити для захисту, честі, надії, підмоги інших дерев, лише терен згодився принести себе в жертву деревам, боронити їх, щоб вони буяли до неба.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє знання сюжету й історії написання літературних творів.

У трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є епізод, коли в наймита Омелька в місті вкрали чоботи, кобеняк і коней.

Пригадайте, що цей твір побудовано на фактах із родинного життя автора. Батько драматурга вирішив довести своє дворянське походження, витративши на це багато часу, коштів і зусиль, але йому було відмовлено через помилку в прізвищі в старих документах.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга. У цьому творі автор зображує картини закріпаченої України, сибірської каторги й здеградованої столиці царської Росії.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Уривок з вірша Ігоря Калинця «Це погляд чий, / сестри чи Ваш … ? / Я пригадав. Той вечір. Ми, / вона і Ви. І я надвоє» перегукується з поезією Павла Тичини «О панно Інно…». Цей вірш  – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини.

Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Тож вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю: «О, панно Інно, панно Інно! / Я – сам. Вікно. Сніги… / Сестру я Вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно. / Любив? – Давно. Цвіли луги…»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

Пригадаймо новелу «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Основною проблемою твору є внутрішнє роздвоєння особистості, людини між гуманізмом та обов’язком. Мрія про «загірну комуну» перетворюється на «дорогу в нікуди», коли герой переступає через людяність і вбиває власну матір.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

Згадаймо комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло». У третій дії п'єси є дуже важливий епізод, коли Мина, ніби крізь віки, чує голос своїх предків із Великого Лугу: найстаршого пращура-запорожця, прадіда-чумака, діда-селянина, що «мазав чужії вози, бо свого вже не стало». І всі вони в унісон прославляють своє прізвище, його давнє походження за ремісницькою ознакою: колеса мазали, от і Мазайло-Квачем прозивали. Драматург підкреслює тяглість традиції українського роду, його звитяжність, працьовитість, чесність і благородство навіть у бідності.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Виконуючи це завдання, згадайте головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Саме про Степана Радченка сказано: «Він – нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він – один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст. Михайло Коцюбинський. Олександр Довженко.

Завдання перевіряє знання особливостей художніх творів й основних відомостей про творчість їхніх авторів.

Заповнюючи пропуски, зверніть увагу, що імпресіоністичною є новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo», а жанр кіноповісті створив в українській літературі Олександр Довженко.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse melancolique».

Завдання перевіряє знання героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, згадайте Софію Дорошенко – головну героїню новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique».

Софія – творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає засобом саморозкриття, джерелом духовних сил героїні, яка зазнала приниження в житті (через нещасливе кохання).

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Назву «Закон тайги» в одному з перекладів німецькою мовою мав пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, чужим текстом, поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку з твору «Англійська балада» Юрка Позаяка, поданому у варіанті Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Є ще ліро-епос – проміжний рід літератури, який утворився на межі епосу й лірики. Він притаманний художнім творам, у яких органічно поєднано принципи епічного зображення з ліричним вираженням.

Проаналізуймо запропонований для аналізу твір: уже з назви розуміємо, що це балада. Баладою також є твір «Ой летіла стріла».

Відповідь: А.

Балада про пера

Перо сови мені на стіл упало,

І стрепенулось дико і зухвало,

І прошептало виклично: «Лови!

Бери й пиши – пиши пером сови!»

Я – жайвір по натурі. Не для мене

Перо совине, хитромудро вчене.

Ще цілий вік писать мені готове

Перо ясне, ранкове, жайворове.

Перо орла мені кинджалом впало,

Так стрепенулось синьо – чорно стало,

Так сила в ньому клекотала зла:

«Бери й пиши – шалій пером орла!»

Я – жайвір по натурі. Син калини.

Не втримаю в руці перо орлине,

Хоч так мені, буває, закортить

В орлині крила одягнути мить

Аж тут перо упало солов’їне,

В нім – місяць в сонці,

все воно – промінне,

Всю душу воно вилюбить до дна –

Перо – екстаз, перо – самотина.

І здався я. Совине взяв. Орлине.

І жайворове взяв. І солов’їне.

І кожне з них вмочаю у Дніпро.

Яке ж це зараз у руці перо?

Чому ж тулю до серця всі ці пера?

Чому душа захланна, ненажера,

Хай в іншім – щедра,

тут же – хай напасть,

І жодне на виміну не віддасть?!

Чому їх сила завжди на заваді –

Й вони в душі взаємно перекляті,

Й коли гримить світів лихий огром,

Найбільш пишу німим своїм пером?!

Іван Драч

Автор твору належить до

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом четвертої строфи є метафора – це троп, тобто якийсь образ, що заснований на вживанні слів, власне,  у переносному значенні.

Сенс метафори в тому, щоб посилити емоційну виразність мови. Метафора є перенесенням властивостей одного предмета на інший предмет за принципом їхньої певної подібності: син калини; орлині крила; одягнути мить.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Творчість Івана Драча має ознаки  модернізму. У його творчій манері своєрідно поєдналися народна поетична притчевість і реальність сьогодення, фольклор і модерн. Поет збагатив класичні поетичні форми, ускладнив архітектоніку жанру поеми, вдихнув сучасне звучання в такий жанр, як балада.

Класичний сонет у творчості Драча стоїть поряд із віршем, написаним розкутим, асоціативним верлібром. Новаторськи підходить поет до ритмомелодики, тональності, емоційного настрою своїх творів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори, визначати провідні мотиви в них.

Провідним мотивом твору Івана Драча «Балада про пера» є пошуки митцем власного стилю творчості.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Є ще ліро-епос – проміжний рід літератури, який утворився на межі епосу та лірики Він притаманний художнім творам, у яких органічно поєднано принципи епічного зображення з ліричним вираженням.

Запропонований для аналізу твір є байкою. Байка – різновид ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини, рослини, предмети, інколи люди. 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Зверніть увагу, що автором запропонованого для аналізу твору є Григорій Сковорода, який є автором твору «Всякому місту – звичай і права». Ключові слова поезії: звичай, права, Венерин амур, совість, кришталь.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У запропонованому для аналізу творі йдеться про Григорія Сковороду, який вибрав життя мандрівного філософа. Він  був педагогом і поетом, потужно впливав на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».

На могилі автора викарбовано напис «Світ ловив мене, та не спіймав».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в літературних творах.

Провідним художнім засобом твору є алегорія – образ, у якому все зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі. Це художній засіб, який найчастіше трапляється в казках, байках і притчах.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати ідею літературного твору.

У творі досвідчений Жайворонок каже: «Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає...». Важливо працювати за призначенням: «Не за своє діло не берися, а за своїм – не лінуйся».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Згадаймо, що героїв Крут возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

Возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом – це провідний мотив поезії Миколи Вороного «Блакитна Панна». Автор витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівавши весну як блакитну панну.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка утверджує незламність духу людини й оптимістичним мотивом (утвердження сили духу людини, яка не скорилася життєвим негараздам), і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням.

У вірші Івана Франка «Чого являєшся мені у сні» ліричний герой звертається до своєї уявної коханої. Провідним мотивом твору є поетизація кохання – неповторного почуття, навіть якщо воно нерозділене.

Відповідь: 1-Д; 2-В; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх образів літературних творів.

У вірші «Заповіт» Тарас Шевченко закликає український народ звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, обстоювати інтереси простого люду. Художні образи твору – степ широкий, лани широкополі, Дніпро, кручі: Як умру, то поховайте / Мене на могилі, / Серед степу широкого, / На Вкраїні милій, / Щоб лани широкополі, / І Дніпро, і кручі / Було видно, було чути, / Як реве ревучий.

«Чари ночі» Олександра Олеся – це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут все складає «хвалу життю»:  летюча мить життя, палкі обійми ночі, густі пахощі.

Пригадайте вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». Художні образи цього твору подано у варіанті А: Бог на санях, лемки у крисанях, місяць – золотий горіх.

Василь Симоненко в поезії «Лебеді материнства» уславлює материнську любов, яка супроводжуватиме її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини. Мавки чорнобриві, зорі сургучеві, синова колиска – художні образи цього твору.

Відповідь: 1-В; 2-Б; 3-А; 4-Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання літературних героїв й основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Тереза, Францішек, Ілля – це персонажі новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Тайах, Сев, Богдан – герої роману Юрія Яновського «Майстер корабля».

Іван, Палагна, Юра діють у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Мокій, Рина, Уля – герої комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь: 1-Д; 2-Г; 3-Б; 4-В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання сюжетів художніх творів.

Сюжет поеми Івана Котляревського «Енеїда» побудовано на античній основі. Письменник перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців. У поемі І. Котляревського автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу – українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української «Трої» – Запорозької Січі.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

«Повість минулих літ» належить до оригінальної літератури і є найдавнішою пам’яткою українського письменства. Це літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.

Відповідь: 1-Г; 2-Б; 3-В; 4-А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Треба уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Висловлювання «Письменник стрімко робить блискучу літературну кар’єру, стає всенародним улюбленцем, його гуморески та фейлетони користуються великою популярністю, досягають мільйонних тиражів…» (А) характеризує творчість Остапа Вишні. Він є видатним сатириком і гумористом, який увів у літературу жанр «усмішка», автор численних усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій.

У висловлюванні Г йдеться про Павла Тичину. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди увійшов до когорти її класиків. Уже своєю першою збіркою «Сонячні кларнети» Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Унесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів – якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини.

«Син Донеччини, задушевний лірик, він був серед тих, хто глибоко відчув красу українського поетичного слова і виявив його нові можливості. Поезія …, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі – душі відкритої, людяної, дивовижно тонкої і ніжної …» – це висловлювання про Володимира Сосюру.

Про Василя Стуса йдеться у висловлюванні Д. Тематика творчості Стуса була багатогранною. Його поезія містить протест проти тоталітарного режиму, оспівує боротьбу за свободу й гідність людини. Він також звертався до вічних тем любові, смерті, мистецтва й природи: «Тих віршів не можна гортати – у них треба входити і повільно обживати, як обживав поет на етапах свої камери – і тоді відкривається унікальна сторінка поезії XX віку – віку відчуження».

Відповідь: 1-А; 2-Г; 3-Б; 4-Д.