ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У баладі Іва­на Драча соняшник і сонце наділені людськими властивос­тями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману у віршах Ліни Костенко, – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. Доля героїні тісно переплітається з долею України, усієї нації. Костенко майстерно вводить у канву твору поряд із придуманими й легендарними героями образи історичних осіб: гетьмана Богдана Хмельницького, Дмитра Вишневецького – засновника Січі, якого прозвали Бай­дою; онука Байди, ката українського народу Ярему Вишневецького; сина гетьма­на Остряниці Івана Іскру.

Пригадаймо зміст ІV розділу роману – «Проща». Під час подорожі до Києва на прощу Маруся Чурай знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який і розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини. Якось подорожні прибилися в село Семенівка, і Маруся вжахнулася, побачив­ши пусті діряві хати, що залишив по собі клятий Єремія. Навколо крячало ворон­ня, а крук сидів високо на дереві, чекаючи на нову поживу. Маруся згадує слав­ного Байду, і слова про нього «самі на голос навернулись», народивши нову пісню про уявну зустріч діда й онука Вишневецьких. Байда відпросився з раю, щоб по­глянути на Україну, і тут зустрівся з онуком Єремією, який наказав гайдукам схо­пити діда й почепити його на гак за ребро. «Висіти на палі то іще не мука, як те­пер дивитись на такого внука», – цими словами завершила свою пісню Маруся.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» взяті з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє знання сюжету літературного твору та біографічних відомостей про письменника.

Запропоноване висловлювання належить Івану Багряному – автору біографічного пригодницького роману «Тигролови».

Проаналізуйте життя головного героя цього твору Григорія Многогрішного і зіставте його зі спогадами автора. В основі роману лежить чимало біографічних фактів. Іван Багряний перебував на Далекому Сході понад три роки: то як засланець, якому заборонено мешкати в Україні, то як в’язень БАМЛАГу. Свої враження, спостереження він почасти переніс на сторінки художнього твору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Сучасний літературний процес.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів літературних творів.

Ліна Костенко є автором роману у віршах «Маруся Чурай» і поезії «Українське альфреско»;

Тарас Шевченко написав поеми «Сон» («У всякого своя доля») й «Катерина»;

Василь Стус – автор поезій «О земле втрачена, явися!» і «Як добре те, що смерті не боюсь я»;

Григорій Сковорода написав поезію «Всякому місту – звичай і права» і байку «Бджола та Шершень».

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати, з якого твору узятий персонаж, а потім установити жанри цих творів.

Яким Сомко – персонаж роману «Чорна рада», Іван Гонта – герой поеми «Гайдамаки», Терпилиха – героїня п’єси «Наталка Полтавка», Наум Дрот – персонаж повісті «Маруся».

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Уля Розсоха і Мокій Мазайло діють у драмі «Мина Мазайло», Кирило Тур і Богдан Чорногор – у романі «Чорна рада», Палагна й Марічка Гутенюк – у повісті «Тіні забутих предків», Мелашка Балаш і Лаврін Кайдаш – у повісті «Кайдашева сім’я».

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У рядку Г йдеться про головного героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)». У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком і гуманістичним началом.

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку В стосується Остапа Вишні, є згадка про усмішки. Адже саме Остап Вишня утвердив цей жанр в українській літературі.

Про Івана Котляревського йдеться у висловлюванні, поданому в рядку Д, адже значення письменника як зачинателя української літератури винятково важливе, саме він порушив нові теми, широко звернувся до невичерпних багатств мови народу, з’єднав її із найкращою, життєздатною книжною мовою, удосконалив техніку вірша і п’єси.

Висловлювання рядка А стосується Григорія Сковороди, якого називають «мандрівним філософом». У запропонованому висловлюванні є певні «маркери», які допоможуть вам правильно встановити відповідність. Адже згадано про «сродну працю», ідею якої Сковорода розкриває у байці «Бджола і Шершень», і «совість – як чистий кришталь» (ці рядки взяті з поезії «Всякому місту – звичай і права»).

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.