Зразок написання власного висловлення

Так, на життєвому шляху трапляється багато проблем, конфліктів і перешкод. Думаю, що долати перепони можна по-різному, усе залежить від ситуації. Інколи найоптимальнішим способом розв’язання конфліктів є компроміс, але бувають випадки, коли лише прямі й рішучі дії допоможуть перемогти.

Я так вважаю, бо для людини важливо вміти виходити з конфліктних ситуацій. Компроміс часто налаштовує на конструктивний діалог, який допомагає розв’язати проблему. Наведу ще аргумент і на користь думки про важливість рішучих дій. Вступати у відкрите протистояння варто тоді, коли є загроза життю людини або порушення її прав. Тільки активні дії в такому випадку приведуть до перемоги.

Яскравим прикладом з літератури є трагікомедія Миколи Куліша «Мина Мазайло». Суперечка в родині щодо зміни прізвища поступово переходить у сімейну дискусію і стає глобальною проблемою. Проте Мокій, який не підтримує поглядів батька, не вдається до рішучих дій. Він намагається переконати членів власної родини в тому, що українська мова є багатою й милозвучною, а до прізвища Мазайло варто додати загублену половину «Квач». Мокій за допомогою сили свого слова навіть Улю «перетягує» на свій бік.

На жаль, у звичайному житті не завжди можна залагодити конфлікти шляхом переговорів, тому люди вдаються до рішучих дій. Прикладом такої ситуації є Революція Гідності, яка стала наймасштабнішою подією в новітній історії України. 21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу, бо не погоджувалися з відмовою тодішнього президента підписати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини. Революція Гідності завдяки активним і рішучим діям громадян відкрила вікно можливостей для найважливіших змін в Україні.

Отже, і компроміс, і активні дії можуть бути однаково ефективними під час подолання конфліктів і перешкод. Усе залежить від життєвої ситуації, у якій опинилася людина.

Зразок написання власного висловлення

Цілком справедливим буде твердження, що вміння чесно оцінювати себе, готовність визнавати власні недоліки й помилки є засадничими принципами, якими має керуватися людина в сучасному світі.

Спробую аргументувати виправданість такої думки. По-перше, уміння чесно оцінювати себе є важливим регулятором стосунків з іншими людьми. Неправильне уявлення про свою особистість породжує розчарування і внутрішні конфлікти. За  завищеної самооцінки в людини часто виникає зневажливе ставлення до інших осіб, нетерпимість до чужої думки, прояви зарозумілості й зазнайства.

По-друге, чесність із собою дає змогу зберігати душевний спокій, правильно співвідносити свої можливості й досягнення, ставити лише ті цілі, які можна досягти, аби стати успішним.

Згадаймо Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Хлопець прагне підкорити місто, відчуває в собі здібність до літератури й жагучу потребу визнання власного таланту. Викривлене певною мірою сприйняття своєї особистості призвело до того, що Степан, зруйнувавши стосунки з багатьма людьми й утративши стійкі орієнтири в житті, залишається на самоті із роздвоєністю в душі.

Прикладом людини, яка, реально оцінюючи свої сили й можливості, змогла здійснити бажання нації й потреби державності, є постать Богдана Хмельницького. Він спромігся легітимізувати свою владу й налагодити міжнародні відносини з низкою європейських країн. Саме з Б. Хмельницьким пов'язане становлення української держави. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні придніпровських земель від ярма польських магнатів, збереженні української мови й культури.

Отже, успіх у житті багато в чому залежить від самооцінки. Реальне сприйняття людиною себе впливає на вибір життєвих цілей і на результати, яких вона досягає.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання про Михайла Коцюбинського подано в рядку Б, адже саме його називають «сонцепоклонником».

У рядку А подано характеристику творчості видатного драматурга Миколу Куліша.

У висловлюванні рядка Г йдеться про кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Саме вона дає нам уявлення «як проходило формування майбутнього письменника, громадського діяча, мислителя й кіно митця…».

Згадка про героїв новел Миколи Хвильового є в рядку Д.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання персонажів програмових творів.

Маруся Кайдашиха (повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я») – типовий образ сільської жінки періоду перших років після скасування кріпосного права. Разом з чоловіком Омельком вони нажили двох синів. Будучи молодою, вона служила у панів покоївкою, тому набралася від них трохи панства: «.. мене пани й попи просять варити обід, кличуть до себе в покої вечерять, ще й у покоях кладуть спати…».

Слова «Горенько моє! Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка — розбишацька й жінка!..» належать Галі Ґудзь – героїні роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Дружина Чіпки – віддзеркалення того гарного, здоро­вого, що було в чоловікові. Розділи про Галю названі «Польова царівна» і «Розбишацька дочка».

Події в драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» відбуваються в родині багатого орендатора землі – Мартина Борулі, який уводить у своїй сім’ї дворянські порядки. Його дружина Палажка скоряється волі чоловіка, хоч і не горить бажанням стати пані: «Здається мені, що з’їхав з глузду: не велиш ні мені, ні дочці робить, сам не робиш, понаймав наймитів, наймичок, хазяйство псується…».

Горпина Терпилиха, мати головної героїні драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка», згадує: «Три роки вже, як ми по убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити…».

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, а також місць розгортання подій у них.

У романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є екскурси в минуле, подана історія села Піски. Головним персонажем цього твору є Чіпка Варениченко.

У Семигорах відбувалися події повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», персонажем якої є Омелько Кайдаш.

Михайло Черевань, персонаж історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада», живе на хуторі Хмарище.

У поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки» діє Іван Гонта – один із ватажків повстанського руху. Найяскравіше й найповніше його образ розкрито в розділі «Гонта в Умані».

Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Сосна, «бандуристочка сліпий» – це ключові слова до новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Батькова сосна – наскрізна, багатозначна деталь – спогад про батька, що житиме вічно; «бандуристочку сліпого» згадує Михайло в останньому листі до Софії.

Посланцем із Січі є герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» Іван Іскра, який мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб урятувати кохану від страти (за вироком суду).

Слова «кінофабрика, 70-літній оповідач» є ключовими до роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Події твору тосуються роботи на Одеській кіностудії.

Іспит, молодий письменник – це ключові слова до урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Головний герой твору Степан Радченко складає іспити, а також прагне стати письменником.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури, визначати найхарактерніші ознаки постмодернізму.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є химерне переплетення різних стилів, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Залізний острів»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.

Проаналізуймо провідні мотиви новели Олеся Гончара «Залізний острів» (фрагмент з роману «Тронка»).

Ідейний зміст новели широкий. Він охоплює і філософські роздуми про вічні проблеми: життя і смерть, обов’язок та відповідальність перед іншими людьми, мету та сенс існування людини, і протиставлення невмирущої краси природи та сили кохання неприродності «залізного острова», миру й праці – воєнній загрозі, світлої радості життя – безглуздій смерті.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…»

Завдання перевіряє ваше знання змісту й мотивів програмових поезій.

Вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» написано у формі монологу, у якому ліричний герой називає Україну «матір’ю», «молитвою», «віковою розпукою»:

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Відповідь: Д.