Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) За/багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) У/загалі Італія справедливо заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) Чи/мало з них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) На/приклад, у Венеції криниці були споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали покоління у Вірменії, Середній Азії, де криниці в буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням, сприяли нормальному функціонуванню господарства.
Складносурядним є речення
ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати складні речення різних типів, зокрема складносурядні речення, визначати їхню структуру.
Перше речення – це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.
П’яте речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучниками підрядності та сполучними словами).
Шосте речення – це складне речення, частини якого пов’язані сполучником сурядності а (протиставним). Отже, це правильна відповідь.
Сьоме речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучним словом).
Відповідь – В.
Букви я, ю, є позначають два звуки в кожному слові рядка
ТЕМА: Фонетика. Звуки і букви.
Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.
Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках:
У решті випадків вони передають м’якість попередніх приголосних і звуки [а], [у], [е].
Отже, у словах святковий, повітря, весілля, люстерко букви я, ю, є, не позначатимуть два звуки.
У решті слів ці букви вживаються на позначення двох звуків.
Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні
ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання
Слово відкрити має таке значення: «забрати те, що закриває кого-небудь чи що-небудь;робити доступним зорові; помічати щось нове; започатковувати щось». Відкрити невідомі землі. Відкрити душу. Відкрити очі.
А от слово відчиняти має значення «робити вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні». Відчиняти двері, відчиняти кватирку.
Отже, у невластивому йому значенні вжито слово в четвертому реченні. Правильно буде так: Олена намагалася відчинити вікно, бо відчула задуху.
Відповідь – Г.
Літеру и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості. Саме тому в словах прегарний (А), предобрий (В), пресмачний (Г), пречисто (Д) необхідно писати префікс пре- .
Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно вживати в словах прибувати, прибалтійський, прикручений, привітання, принести тощо.
Відповідь – Б.
Усі слова написано правильно в рядку
ТЕМА: Орфографія.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми, знаходити та виправляти помилки на вивчені правила.
У рядку А неправильно написане слово дівчиньці. М’який знак у прикінцевих буквосполученнях похідних слів (іменниках і присвійних прикметниках) зберігається, якщо він був у прикінцевих буквосполученнях у називному відмінку однини: яблунька – яблуньці, лялька – ляльці, ненька – неньці. Але дівчинка – дівчинці, стеблинка – стеблинці.
У рядку В неправильно написано слово різбяр. В українській мові м’який знак не пишемо перед губними, але слова різьбяр і тьмяний – винятки.
У рядку Г неправильно написано слово тоньший. В українській мові м’який знак не пишемо після та перед шиплячими: ремінчик, кінчик, тонший. Але няньчити, бриньчати, женьшень.
У рядку Д неправильно написано слово віньєтка. У словах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї роздільну вимову передаємо м’яким знаком: досьє, віньєтка, браконьєр, портьєра.
Через дефіс треба писати всі слова рядка
ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.
У рядку А разом пишемо слово стереозвук, адже частинки біо-, зоо-, фото-, фіто-, астро-, вело- та інші пишуться разом.
У рядку В разом пишемо слово жовтогарячий, тому що це не поєднання двох кольорів чи кольору та відтінка.
У рядку Г разом пишемо слово макроекономіка, тому що частинки макро-, мікро-, мега- пишуться разом.
У рядку Б через дефіс пишемо всі слова: аграрно-промисловий (два рівноправних слова), сніжно-білий (колір + відтінок), екс-король (частинки екс-, віце-, обер-, віце-, лейб- пишуться через дефіс).
Правильно написано всі похідні слова в рядку
ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.
Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:
к,ч,ц+ -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): Овруч – овруцький, козак – козацький, узбек – узбецький, турок – турецький.
г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о)= -зьк(ий), -зтв(о): Запоріжжя – запорізький, Прага – празький, Рига – ризький, Париж – паризький, Кавказ – кавказький.
х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= -ськ(ий), -ств(о): чех – чеський, латиш – латиський, Черкаси – черкаський.
Відмінкову форму числівника вжито правильно в реченні
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові числівники.
Порядкові числівники змінюються за відмінками, як прикметники.
У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово. Тому в рядку А необхідно вживати форму п’ятсот, у рядку Б – форму тисяча, у рядку В – форму чотириста, а в рядку Д – форми тисяча сімсот.
Виділене слово НЕ є часткою в реченні
ТЕМА: Морфологія. Частини мови.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.
Частка – це службова частина мови, яка надає окремим словам або цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку.
Так у рядку А частка тільки має обмежувально-видільний відтінок; у рядку В частка як підсилює оклик; у рядку Г частка хай є спонукальною, а ще формотворчою, бо утворює наказовий спосіб дієслова; у рядку Д частка наче належить до групи порівняльних .
А от у рядку Б слово чи не надає наступному слову жодного відтінку, а приєднує підрядну частину речення до головної. Отже, це сполучник.
Правильно утворено форму наказового способу дієслів у рядку
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.
Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний).
Отже, правильними будуть такі форми наказового способу: ходімо, дозвольмо, не мовчімо, подякуймо.
Форма пішли передає дію, яка вже відбулася. Отже, це минулий час. Дієслова наказового способу не мають форм часу.
