ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Місце і роль митця в літературному процесі

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Остап Вишня був одним з найпопулярніших письменників у сатирико-гумористичних жанрах (памфлетах, фейлетонах, гуморесках). Саме він утвердив жанр усмішки в українській літературі.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їхні символічні образи.

Рушник у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник» – це народний символ, що уособлює і долю, і материнську любов, і синівську вдячність, і життєвий шлях тощо.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимося з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Автор змальовує сувору природу цього Уссурійського краю. Для української літератури це екзотичні пейзажі, створені на основі вражень митця.

Виконати це завдання допоможе також знання назв і змісту розділів роману. Пригадаймо, що назва шостого розділу твору – «В пралісах Сіхоте-Аліня».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання («Нова дегенерація»)

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980–90-х років.

Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу»), а пізніше і з представниками таких груп, як «Пропала грамота»: Ю. Позаяк, В. Недоступ; «Лу-Го-Сад»: І. Лучук, Н. Гончар; «Нова дегенерація»: І. Андрусяк, І. Ципердюк та інші. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів.

Автором поезії «De libertate» й байки «Бджола та Шершень» є Григорій Сковорода, Ліна Костенко написала роман у віршах «Маруся Чурай» і поезію «Українське альфреско», Тарас Шевченко є автором поем «Сон» («У всякого своя доля») і «Кавказ», поезії «Чари ночі» й «О слово рідне! Орле скутий!..» належать перу Олександра Олеся.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.

Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати, з якого твору узятий персонаж, а потім установити жанри цих творів. Кирило Тур – персонаж роману «Чорна рада», Марічка Гутенюк – героїня повісті «Тіні забутих предків», Уля Розсоха – персонаж комедії «Мина Мазайло», Дідона – героїня поеми «Енеїда».

Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Анхіз і Венера діють у поемі «Енеїда», Мойсей і Азазель – персонажі поемі «Мойсей», Галя Ґудзь і Чіпка Вареник діють у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Мартин Пушкар і Гриць Бобренко – герої роману у віршах «Маруся Чурай».

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання письменників і знайдіть у них так звані «маркери», які допоможуть визначити, хто є автором того чи того висловлювання.

Висловлювання в рядку А належить Івану Багряному. Пригадаймо історію написання пригодницького роману «Тигролови». Задум цього твору виношувався автором під час його перебування в таборі, коли, утікаючи з нього, Іван Багряний блукав тайгою та переховувався в оселях мужніх далекосхідних мисливців-звіроловів, нащадків вихідців з України. Сам автор згадував: «Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України. Все це, сказати щиро, було мені навіть цікаво». З цієї «цікавості», очевидно, й народився роман «Тигролови».

Остап Вишня ввійшов в українську літературу як високоталановитий майстер сатири та гумору. Він щиро зізнається: «… ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ...» (рядок В).

У рядку Г Олександр Довженко згадує про історію написання кіноповісті «Україна в огні».

Висловлювання в рядку Д належить Валер’яну Підмогильному. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про задум щодо створення якого і йдеться в запропонованих рядках.

Відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: кропивА, перИметр, підОшва, однАковий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (правопис префіксів) та пояснювати їх за допомогою правил.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х. Отже, префікс с- буде у словах спалити, схопити, спиляти. У решті слів потрібно писати префікс з-.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Горянка – «жителька гір». Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «гора».

Горечко – «зменшувально-пестливе до слова «"горе"». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова горе, горезвісний, горювати тощо.

Горючий – «здатний горіти». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова горіти, горіння, горючість тощо.

Гороскоп – «таблиця розміщення небесних світил, яку складають астрологи для пророкування долі людини і майбутніх подій». Слово походить від грецького horoskopos – той, який спостерігає час.

ВІДПОВІДЬ – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Сюрприз – (від франц. surprise) – раптова приємна несподіванка. Отже, сюрприз не може бути несподіваним.

Сувенір – (від франц. souvenir) – подарунок на згадку або річ, пов’язана зі спогадами. Отже, сувенір не може бути пам’ятним.

Вакансія – (від франц. vacance) – незайнята, вільна посада в штаті установи, вільне місце. Отже, вакансія не може бути вільною.

Чинний – той, який діє за певних умов, має юридичну силу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, розрізняти правильні та неправильні відмінкові форми іменників.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

Займенник твій при відмінюванні в місцевому відмінку має паралельні форми – на твоєму на твоїм.

Правильно утворено вищий ступінь порівняння прикметника менш досвідчений, ця форма утворюється додаванням слів більш, менш до звичайної форми прикметника.

Правильно також утворена особова форма дієслова у словосполученні хочуть долучитися.

А у варіанті тривалих подорожів неправильно утворено форму слова подорожів. Іменники третьої відміни з основою на шиплячий у родовому відмінку множини мають закінчення -ей. Отже, подорожей.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник як службова частина мови

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник завдяки вживають для позначення причини, що викликає бажаний результат. Неправильно вживати цей прийменник для того, щоб указати негативну причину.

Отже, у реченні Завдяки бурі зруйновано багато автомобільних доріг цей прийменник вжито неправильно.

Відповідь – В.