ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко «Гайдамаки». Пантелеймон Куліш «Чорна рада». Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Література XX ст. Олександр Довженко «Україна в огні».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Лаврін Запорожець і Мина Товченик діють у кіноповісті «Україна в огні», Ярема Галайда і Іван Гонта – у поемі «Гайдамаки», Матвій Гвинтовка і Кирило Тур – у романі «Чорна рада», Максим Ґудзь і Василь Польський – у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1Б, 2В, 3А, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. Тарас Шевченко. Іван Франко. Іван Карпенко-Карий.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання письменників і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, хто є автором того чи того висловлювання.

Висловлювання у рядку А належить Івану Карпенку-Карому. Тут ідеться про Борулю – головного героя трагікомедії «Мартин Боруля».

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Про це автор каже у висловлюванні в рядку Б.

Григорій Квітка-Основ’яненко роздумує над причинами народної любові до його героїнь (рядок Г), зокрема Марусі з однойменної повісті. 

З’ясувати, яке висловлення належить Тарасу Шевченку, допоможе знання основних фактів біографії митця. Тарас Шевченко у висловленні, указаному в рядку Д,  каже про своє бажання не тільки малювати, а й писати поезії, а також згадує про Карла Брюллова, який відіграв у житті Шевченка вирішальну роль, допомігши викупити його з кріпацтва.

Відповідь: 1Г, 2Д, 3Б, 4А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа.

Це завдання на правильне написання слів з апострофом. Для його виконання треба пригадати, що апостроф позначає на письмі тверду роздільну вимову приголосних звуків перед наступними я, ю, є, ї.

Апостроф треба ставити після букв я, ю, є, ї, які позначають звуки [йа], [йу], [йе], [йі], якщо ці я, ю, є, ї стоять після букв на позначення губних приголосних, звука р та префіксів, які закінчуються на приголосний звук.

Тому, виконуючи це завдання, поставимо апостроф у словах «прем’єра», «ім’я», оскільки перед ним стоїть буква на позначення губного звука.

У словах «бур’ян», «сузір’я» апостроф потрібен після букви р, а в слові «роз’ятрена» – після префікса.

У решті слів ми не ставимо апостроф: «різьбяр», «духмяна» – перед губним стоїть інший кореневий приголосний (крім р), «порятунок» – після [р] не вимовляємо [й].

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Це завдання на правильне слововживання. Одна з найпоширеніших лексичних помилок, що їх припускаються учасники зовнішнього незалежного оцінювання, – уживання росіянізмів (слів, скалькованих з російської мови) замість правильних українських слів.

У трьох варіантах є лексична помилка:

багаточисельні дзвінки (калька з російського слова многочисленные), коректний варіант цього словосполучення – численні дзвінки;

рішити завдання (калька з російського слова решить), правильно треба говорити виконати завдання;

погляди співпадають (калька з російського слова совпадают), натомість нормативним є варіант погляди збігаються.

Немає помилки в рядку «наступного разу».

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Завдання вимагає знаходження кореня в запропонованих словах і пошук спільнокореневих слів.

У наведених словах ми маємо справу з омонімічними коренями (такими, що звучать і пишуться однаково, але мають різне значення).

Спільнокореневим до слова «рад-и-ти» (давати кому-небудь пропозицію, вказівку, як діяти в яких-небудь обставинах) є «по-рад-а» (пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах). Бачимо, що спільним для цих слів є корінь -рад-.

У слові «рад-ість» корінь -рад- за звуковим складом той самий, а за значенням – інший (почуття задоволення, втіха, приємність).

Слова «радіо» (передавання на відстань без дротів інформації за допомогою радіохвиль) і «рад-ист» (фахівець з передавання та приймання таких повідомлень) зовсім інші за значенням. Корінь -рад- у цих словах є омонімічним до кореня -рад- у слові «рад-и-ти».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Це завдання перевіряє знання наголосу та вміння правильно наголошувати слова.

Запропоновані приклади є проблемними щодо наголошування, оскільки часто мовці неправильно вимовляють їх.

Ці слова правильно вимовляти так:

дрова – з наголосом на першому складі,

жалюзі – з наголосом на третьому складі (слово французького походження. а у французькій мові наголос фіксований на останньому складі),

жаркий – з наголосом на другому складі,

дочка – з наголосом на другому складі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника

Завдання вимагає відрізнити нормативне вживання прийменника від ненормативного.

Прийменник по вжитий у цих словосполученнях у різних функціях:

вишивати по шовку – значення об’єкта, на який скерована дія,

зустрітися по обіді – часове значення,

відповідати по черзі – значення способу дії,.

Словосполучення «зайти по неуважності» – помилкове, ненормативне для української літературної мови. Треба казати «через неуважність», «з неуважності», «у зв’язку з неуважністю».

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені означення

Завдання вимагає аналізу запропонованих складнопідрядних речень.

Речення за своєю структурою можуть бути синонімічними. Такими є, наприклад, просте речення, ускладнене відокремленим означенням, і складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Треба перебудувати запропоновані складні речення на прості та знайти серед них те, де збережено його зміст і не порушено граматичні норми.

Отже, вибираємо речення «Вона дивилася на білу орхідею, яку подарували друзі», бо його можна перебудувати в таке: «Вона дивилася на білу орхідею, подаровану друзями».

Решта запропонованих речень не підлягають такій трансформації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання на утворення синонімічного ряду й пошук зайвого в цьому ряду слова.

Виконуючи це завдання, треба обов’язково звертатися до мікротексту.

У реченні «Холодні осінні тумани клубочаться вгорі і спускають на землю мокрі коси» йдеться про погану погоду, яка навіває оповідачеві песимістичний настрій. Отже, в наступному реченні «Пливе в сірі безвісті нудьга, пливе […]. І стиха хлипає сум» автор метафорично нанизує іменники на позначення песимістичних, журливих почуттів. Тому замість карпок можна вставити слова «відчай», «розпач», «безнадія».

Слово «злість» має значення «почуття недоброзичливості; злоба; роздратування, гнів, досада» і не відповідає змістові мікротексту.

Відповідь – А.