ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Це завдання перевіряє знання наголосу та вміння правильно наголошувати слова.

Запропоновані приклади є проблемними щодо наголошування, оскільки часто мовці неправильно вимовляють їх.

Ці слова правильно вимовляти так:

дрова – з наголосом на першому складі,

жалюзі – з наголосом на третьому складі (слово французького походження. а у французькій мові наголос фіксований на останньому складі),

жаркий – з наголосом на другому складі,

дочка – з наголосом на другому складі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника

Завдання вимагає відрізнити нормативне вживання прийменника від ненормативного.

Прийменник по вжитий у цих словосполученнях у різних функціях:

вишивати по шовку – значення об’єкта, на який скерована дія,

зустрітися по обіді – часове значення,

відповідати по черзі – значення способу дії,.

Словосполучення «зайти по неуважності» – помилкове, ненормативне для української літературної мови. Треба казати «через неуважність», «з неуважності», «у зв’язку з неуважністю».

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені означення

Завдання вимагає аналізу запропонованих складнопідрядних речень.

Речення за своєю структурою можуть бути синонімічними. Такими є, наприклад, просте речення, ускладнене відокремленим означенням, і складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Треба перебудувати запропоновані складні речення на прості та знайти серед них те, де збережено його зміст і не порушено граматичні норми.

Отже, вибираємо речення «Вона дивилася на білу орхідею, яку подарували друзі», бо його можна перебудувати в таке: «Вона дивилася на білу орхідею, подаровану друзями».

Решта запропонованих речень не підлягають такій трансформації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання на утворення синонімічного ряду й пошук зайвого в цьому ряду слова.

Виконуючи це завдання, треба обов’язково звертатися до мікротексту.

У реченні «Холодні осінні тумани клубочаться вгорі і спускають на землю мокрі коси» йдеться про погану погоду, яка навіває оповідачеві песимістичний настрій. Отже, в наступному реченні «Пливе в сірі безвісті нудьга, пливе […]. І стиха хлипає сум» автор метафорично нанизує іменники на позначення песимістичних, журливих почуттів. Тому замість карпок можна вставити слова «відчай», «розпач», «безнадія».

Слово «злість» має значення «почуття недоброзичливості; злоба; роздратування, гнів, досада» і не відповідає змістові мікротексту.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис НЕ з різними частинами мови

Це завдання на правопис.

Слова (сполуки) «в/горі», «до/долу» можуть писатися і разом, і окремо. Тут їх треба написати разом, бо в мікротексті вони є прислівниками.

Слово «без/вісті» є іменником (початкова форма «без/вісті»), тому пишемо його разом (щоб не сплутати з прийменниково-іменниковою сполукою «без вісті», треба звертатися до мікротексту.

Сполука «не/знає» є часткою з дієсловом, тому пишемо її окремо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені уточнювальні члени речення

Це завдання на синтаксис простого ускладненого речення.

У реченні «Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом» є обставина місця «тут» і уточнювальна обставина місця «над головою», яка виділяється комами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання вимагає розрізняти пунктуацію в простому та складному реченні.

У реченні «Міріади дрібних крапель спадають додолу, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками» зайвою є кома перед сполучником «і», позаяк він з’єднує не частини складного речення, а однорідні присудки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Це завдання перевіряє орфоепічні навички.

Звук [т] перед наступним дзвінким приголосним уподібнюється за дзвінкістю й вимовляється як [д]. Тож правильною відповіддю є «кладка, футболіст, город», бо вимовляємо «фу[д]боліст».

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія. Фразеологізми

Завдання перевіряє знання фразеології.

Фразеологічний зворот «через пень-колоду» означає «як-небудь, недбало робити що-небудь».

Погляньмо, що означають інші вислови. «Далеко куцому до зайця» – велика різниця між ким-небудь», «і кіт не валявся» – «хто-небудь ще нічого не робив», «як курка лапою» – про що-небудь виконуване, виконане незграбно, неакуратно, «мухи не зобидить» – «хто-небудь дуже добрий, сумирний, лагідний».

Антонімом до «через пень-колоду» є «комар носа не підточить» («не буде до чого причепитися, прискіпатися»).

Відповідь – Д.