ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені означення

Завдання вимагає аналізу запропонованих складнопідрядних речень.

Речення за своєю структурою можуть бути синонімічними. Такими є, наприклад, просте речення, ускладнене відокремленим означенням, і складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Треба перебудувати запропоновані складні речення на прості та знайти серед них те, де збережено його зміст і не порушено граматичні норми.

Отже, вибираємо речення «Вона дивилася на білу орхідею, яку подарували друзі», бо його можна перебудувати в таке: «Вона дивилася на білу орхідею, подаровану друзями».

Решта запропонованих речень не підлягають такій трансформації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання на утворення синонімічного ряду й пошук зайвого в цьому ряду слова.

Виконуючи це завдання, треба обов’язково звертатися до мікротексту.

У реченні «Холодні осінні тумани клубочаться вгорі і спускають на землю мокрі коси» йдеться про погану погоду, яка навіває оповідачеві песимістичний настрій. Отже, в наступному реченні «Пливе в сірі безвісті нудьга, пливе […]. І стиха хлипає сум» автор метафорично нанизує іменники на позначення песимістичних, журливих почуттів. Тому замість карпок можна вставити слова «відчай», «розпач», «безнадія».

Слово «злість» має значення «почуття недоброзичливості; злоба; роздратування, гнів, досада» і не відповідає змістові мікротексту.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис НЕ з різними частинами мови

Це завдання на правопис.

Слова (сполуки) «в/горі», «до/долу» можуть писатися і разом, і окремо. Тут їх треба написати разом, бо в мікротексті вони є прислівниками.

Слово «без/вісті» є іменником (початкова форма «без/вісті»), тому пишемо його разом (щоб не сплутати з прийменниково-іменниковою сполукою «без вісті», треба звертатися до мікротексту.

Сполука «не/знає» є часткою з дієсловом, тому пишемо її окремо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені уточнювальні члени речення

Це завдання на синтаксис простого ускладненого речення.

У реченні «Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом» є обставина місця «тут» і уточнювальна обставина місця «над головою», яка виділяється комами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання вимагає розрізняти пунктуацію в простому та складному реченні.

У реченні «Міріади дрібних крапель спадають додолу, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками» зайвою є кома перед сполучником «і», позаяк він з’єднує не частини складного речення, а однорідні присудки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Це завдання перевіряє орфоепічні навички.

Звук [т] перед наступним дзвінким приголосним уподібнюється за дзвінкістю й вимовляється як [д]. Тож правильною відповіддю є «кладка, футболіст, город», бо вимовляємо «фу[д]боліст».

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія. Фразеологізми

Завдання перевіряє знання фразеології.

Фразеологічний зворот «через пень-колоду» означає «як-небудь, недбало робити що-небудь».

Погляньмо, що означають інші вислови. «Далеко куцому до зайця» – велика різниця між ким-небудь», «і кіт не валявся» – «хто-небудь ще нічого не робив», «як курка лапою» – про що-небудь виконуване, виконане незграбно, неакуратно, «мухи не зобидить» – «хто-небудь дуже добрий, сумирний, лагідний».

Антонімом до «через пень-колоду» є «комар носа не підточить» («не буде до чого причепитися, прискіпатися»).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [Е], [И], [О] в коренях слів

Завдання перевіряє правильну передачу на письмі ненаголошених голосних звуків.

Пам'ятайте, що після літер на позначення шиплячих звуків пишемо е:

- перед м'якими приголосними (увечері);

- перед складом з е (черн​етка);

- перед складом з голосним и, що походить з давнього і (щетина) – тут нам може допомогти російська мова (щетина, звук [т'] м'який);

- перед шиплячими (діжечка).

Пишемо о:

- перед твердими приголосними (щока);

- перед складом з голосним и, що походить з давнього и (чорний) – у російській мові натомість маємо ы (черный);

- у деяких словах за традицією (свіжості, пекучості, меншості – за аналогією до молодості).

Правильне написання цих слів:

«чернетка», «щетина», «чотири»,

«чорнило», «вечорові», «пшоно»,

«щока», «меншості», «пшениця»,

«пекучості», «увечері», «чорний»,

«свіжості», «шести», «жонатий».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Графіка. Основні випадки чергування У-В, І-Й

Завдання на дотримання норм чергування прийменників та префіксів у-в.

Правильний варіант уживання прийменника або префікса у-в такий: «було в Києві», «лежала в шухляді», «плавала у воді»; «знімки у фотографа», «ліси у хвої», «читати вголос»; «перерва в навчанні», «їхати у вагоні», «десь у річці»; «бути у формі», «осінь у Каневі», «допоможе увійти»; «гуляв у лісі», «улюблений учитель», «блиск в очах».

Пам’ятаймо, що чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в-, а також початкові звуки кореня.

У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови. Зокрема, незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і подібних.

В уживається для уникнення збігу голосних.

Відповідь – Г.