ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів.

Автором поезії «De libertate» й байки «Бджола та Шершень» є Григорій Сковорода, Ліна Костенко написала роман у віршах «Маруся Чурай» і поезію «Українське альфреско», Тарас Шевченко є автором поем «Сон» («У всякого своя доля») і «Кавказ», поезії «Чари ночі» й «О слово рідне! Орле скутий!..» належать перу Олександра Олеся.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.

Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати, з якого твору узятий персонаж, а потім установити жанри цих творів. Кирило Тур – персонаж роману «Чорна рада», Марічка Гутенюк – героїня повісті «Тіні забутих предків», Уля Розсоха – персонаж комедії «Мина Мазайло», Дідона – героїня поеми «Енеїда».

Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Анхіз і Венера діють у поемі «Енеїда», Мойсей і Азазель – персонажі поемі «Мойсей», Галя Ґудзь і Чіпка Вареник діють у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Мартин Пушкар і Гриць Бобренко – герої роману у віршах «Маруся Чурай».

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання письменників і знайдіть у них так звані «маркери», які допоможуть визначити, хто є автором того чи того висловлювання.

Висловлювання в рядку А належить Івану Багряному. Пригадаймо історію написання пригодницького роману «Тигролови». Задум цього твору виношувався автором під час його перебування в таборі, коли, утікаючи з нього, Іван Багряний блукав тайгою та переховувався в оселях мужніх далекосхідних мисливців-звіроловів, нащадків вихідців з України. Сам автор згадував: «Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України. Все це, сказати щиро, було мені навіть цікаво». З цієї «цікавості», очевидно, й народився роман «Тигролови».

Остап Вишня ввійшов в українську літературу як високоталановитий майстер сатири та гумору. Він щиро зізнається: «… ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ...» (рядок В).

У рядку Г Олександр Довженко згадує про історію написання кіноповісті «Україна в огні».

Висловлювання в рядку Д належить Валер’яну Підмогильному. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про задум щодо створення якого і йдеться в запропонованих рядках.

Відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: кропивА, перИметр, підОшва, однАковий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (правопис префіксів) та пояснювати їх за допомогою правил.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х. Отже, префікс с- буде у словах спалити, схопити, спиляти. У решті слів потрібно писати префікс з-.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Горянка – «жителька гір». Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «гора».

Горечко – «зменшувально-пестливе до слова «"горе"». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова горе, горезвісний, горювати тощо.

Горючий – «здатний горіти». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова горіти, горіння, горючість тощо.

Гороскоп – «таблиця розміщення небесних світил, яку складають астрологи для пророкування долі людини і майбутніх подій». Слово походить від грецького horoskopos – той, який спостерігає час.

ВІДПОВІДЬ – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Сюрприз – (від франц. surprise) – раптова приємна несподіванка. Отже, сюрприз не може бути несподіваним.

Сувенір – (від франц. souvenir) – подарунок на згадку або річ, пов’язана зі спогадами. Отже, сувенір не може бути пам’ятним.

Вакансія – (від франц. vacance) – незайнята, вільна посада в штаті установи, вільне місце. Отже, вакансія не може бути вільною.

Чинний – той, який діє за певних умов, має юридичну силу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, розрізняти правильні та неправильні відмінкові форми іменників.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

Займенник твій при відмінюванні в місцевому відмінку має паралельні форми – на твоєму на твоїм.

Правильно утворено вищий ступінь порівняння прикметника менш досвідчений, ця форма утворюється додаванням слів більш, менш до звичайної форми прикметника.

Правильно також утворена особова форма дієслова у словосполученні хочуть долучитися.

А у варіанті тривалих подорожів неправильно утворено форму слова подорожів. Іменники третьої відміни з основою на шиплячий у родовому відмінку множини мають закінчення -ей. Отже, подорожей.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник як службова частина мови

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник завдяки вживають для позначення причини, що викликає бажаний результат. Неправильно вживати цей прийменник для того, щоб указати негативну причину.

Отже, у реченні Завдяки бурі зруйновано багато автомобільних доріг цей прийменник вжито неправильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У четвертому реченні слово схоже передає невпевненість, від нього не можна поставити питання до інших слів. Отже, це слово є вставним, тому його виділено комами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Запропоновані фразеологізми мають такий зміст:

мороз пробирає по спині – дуже холодно;

не за горами – у найближчому майбутньому, незабаром, скоро;

мов на світ народився – відчувати душевний спокій чи мати добре самопочуття після страждань.

Фразеологізм опустити голову має значення засумувати, відчувати біль, розпач. Але в запропонованому тексті ці слова вжито в прямому значенні. Герой тексту іде лісом, роздивляючись, що в нього під ногами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати сполучники, правильно їх писати.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Сполучники, що пишуть одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуть двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання.

Сполучник також можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучними поєднаннями інших частин мови цього зробити не можна. Сполуку слів про/те в другому реченні можна замінити словом але. Разом потрібно писати і сполуку слів до/долу, адже це прислівник, який вказує на напрям. Сполуку слів не/має також потрібно писати разом, тому що це теж прислівник.

Окремо треба написати сполуку слів як/би, адже її не можна замінити синонімічним сполучником коли б.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення, відокремлена прикладка

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості речення з різноманітними відокремленими членами та складні речення, правильно розставляти розділові знаки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У другому реченні кома стоїть на межі частин складного речення. У третьому реченні кома відокремлює дві однорідні обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, що поєднані сполучником і. У четвертому реченні комами виділено вставне слово.

У п’ятому реченні є поширена прикладка перші провидці весни. Перед нею необхідно поставити тире, адже вона стоїть після означуваного слова в безпосередньому кінці речення (головної частини складного речення): Це підсніжники – перші провидці весни, що не побоялися холоду.

Відповідь – Г.