ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.

«Сусідній ліс», теля, місяць і зорі – це образи-символи повісті Ольги Кобилянської «Земля». У центрі твору родина Федорчуків.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Михайло Коцюбинський визначає у новелі «Intermezzo», яка не є за жанровою ознакою драматичним твором, перелік дійових осіб:

Моя утома.

Ниви у червні.

Сонце.

Три білих вівчарки.

Зозуля.

Жайворонки.

Залізна рука города.

Людське горе.

Ці дійові особи – засіб художньої умовності, застосований для того, щоб дати читачеві ключ до розуміння складної образної природи та символічного змісту інших образів. Новела також має присвяту кононівським полям.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Образ «вічного революціонера» є в поезії Івана Франка «Гімн». Цей образ є втіленням ідеї волелюбності. Він не є якимось конкретним, реальним образом борця, це «дух, наука, думка, воля».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

Висловлювання Григорія Сковороди про те, що треба «… пізнати себе, хто для чого народжений. Краще бути натуральним котом, ніж з ослиною природою левом» суголосне з головною думкою драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Основною темою цієї трагікомедії є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Ідея твору полягає у висміюванні намагань простої людини вибитися у дворяни, хибно думаючи, що цим можна вивищитися над іншими.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання проблематики художнього твору.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби й став «пропащою силою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання жанрів літературних творів, а також їх образів.

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів соціально-побутової повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Карпо Кайдаш гордий, норовливий, упертий, він ніколи не буде коритися будь-кому, навіть рідному батькові, саме тому вимагає: «Ставте, тату, мерщій хату через сіни…»

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли вУкраїні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII – XVIII ст., зокрема літопису Самовидця. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів. На світлині зображено мурал зі словами, узятими з послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

У цьому ж творі є рядки: «Розкуйтеся, братайтеся, / У чужому краю / Не шукайте, не питайте, Того, що немає…»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Виконуючи це завдання, згадайте першу сентиментальну повість нової української літератури Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся».

Автор утверджує культ почуттів, розкриває багатство духовного світу своїх персонажів, створює «яскраві сентиментальні образи». У цьому творі є епізод, коли Маруся йде в ліс по гриби.

Проаналізуймо інші епізоди:

свекруха сварить невістку в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»;

мати хоче видати дочку за гетьмана в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»;

про те, як дівчина проводжає хлопця на війну, йдеться в пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки»;

чоловік пише лист дружині в новелі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Відповідь: А.